Перегляд вихідного коду сторінки Ї

{{Кирилиця
|Заголовок=Літера Ї
|Зображення=[[Файл:Cyrillic letter Yi.png]]
|uuc=0407|ulc=0457}}
{{не плутати2|[[Ï (латиниця)|Ï]] — літерою з розширеного [[Латинська абетка|латинського альфабету]]}}{{Otheruses|Ї (значення)}}

'''Ї, ї'''&nbsp;— тринадцята [[літера]] [[українська абетка|української абетки]]. За конфігурацією трохи видозмінена кирилична '''[[і]]'''. Цю літеру називають як [[іменник]] середнього роду: «велике Ї», «мале ї». У писемностях на основі [[Латинська абетка|латинського]] алфавіту таких мов, як [[африкаанс]], [[валлійська мова|валлійська]], [[галісійська мова|галісійська]], [[Каталонська мова|каталонська]], [[нідерландська мова|нідерландська]], [[південносаамська мова|південносаамська]], [[Французька мова жестів|французька]] й, спорадично, [[англійська мова|англійська]] та [[турецька мова|турецька]], вживають майже ідентичну графічно літеру [[Ï (латиниця)|Ï]], [[Ï (латиниця)|ï]]&nbsp;— '''i''' з [[трема|тремою]] (наприклад, {{lang-en|[[Наївність|naïve]]}} ({{IPAc-en|n|ɑː|ˈ|iː|v}} або {{IPAc-en|n|aɪ|ˈ|iː|v}}; {{lang-ca|[[Україна|Ucraïna]]}}; {{lang-nl|[[Україна|Oekraïne]]}}, {{IPA-nl|ukraːˈinə}}; {{lang-fr|[[Кукурудза|maïs]]}}, {{IPA-fr|ma.is}}).

Позначає йотовані голосні звуки {{IPA|/ji/}}(йі) та {{IPA|/jɪ/}} (йи),<ref>{{книга
 |автор             = [[Олекса Синявський]]
 |частина           = і – и § 117
 |заголовок         = Норми української літературної мови
 |посилання         =http://chtyvo.org.ua/authors/Syniavskyi_Oleksa/Normy_ukrainskoi_literaturnoi_movy/
 |місце             = [[Львів]]
 |видавництво       = [[Українське видавництво]]
 |рік               = 1941
}}</ref> трапляється на початку слів, після голосних, знака м'якшення й апострофа.

== Історія ==

Створена за зразком кириличної літери '''і''', яка поряд з літерою '''и''' у давньоруській і староукраїнській писемностях позначала звук [i]. У зв'язку з наявністю різних писемних шкіл і типів письма ([[Устав (письмо)|устав]], [[півустав]], [[скоропис]]) ї вживалася у кількох варіантах, що допомагає визначити час і місце написання пам'яток. У [[XVI століття|XVI столітті]], крім рукописної, з'явилася друкована форма літери.

У сучасному значенні літеру вперше вжито [[1874]]–[[1875]] у ''«Записках Південно-Західного відділення»'' Російського географічного товариства у Києві. Згодом її вжив [[Євген Желехівський]] у своєму Українсько-німецькому словнику (1885–86).

В українській (особливо західній орфографії, наприклад у [[Желехівка|желехівці]]) кінця XIX&nbsp;— початку XX&nbsp;століття літера '''ї''' використовувалася також для позначення «сильно пом'якшеного» [і] після м'яких [[зубні приголосні|зубних приголосних]] '''д, т, з, ц, с, л, н''', часто позначаючи в цих місцях звук [і], що розвинувся з [[ять|ятя]] (''хлїб, дїд, нинї, цїлий'').
Використовування літер '''ї''' і '''і''' для передачі етимологічних [ě]/[e] і [o] відповідно уможливлювало розрізняти слова, що в сучасному написанні стали [[омографи|омографами]] : ''д'''ї'''л'' (< ''*dělъ'', родовий відмінок множини від ''діло'') проти ''д'''і'''л'' (< ''dolъ'', «долина»), ''т'''ї'''к'' (< ''*teklъ'', минулий час від ''текти'') проти ''т'''і'''к'' (< ''*tokъ'', «[[тік (сільське господарство)|тік]]»)
Але оскільки на сході Україні відмінність між цим звуком і «звичайним» [і] зменшилася, вже [[Грінченко Борис|Грінченко]] у своєму [[Словарь української мови|Словарі української мови]] відмовився від такого вжитку літери '''ї''', і це вплинуло на зникнення цієї відмінності й на заході України. Таку відмову зафіксував [[Український правопис 1921 року]].

== Використовування ==

У сучасній українській мові літерою '''ї''' позначають сполучення звуків й+і та й+и, вживають на початку, в середині та в кінці слів: '''''ї'''сти'', ''по'''ї'''зд'', ''солов''''ї'''ний'', ''сво'''ї''''', ''Укра'''ї'''на''.

=== Походження звукосполучення ===
В українській мові сполучення ''ji'' (літера '''ї''') може мати різне походження.
* Від праслов'янського ''*[[Ять#Звук ѣ|ě]]'' («ятя»): ''їхати, їзда, доброї, у міжгір'ї''.
* Від ''*ě'', що замінив раніший ''*i'' (''свої, мої'').
* Від «[[новий ять|нового ятя]]», якщо він з'явився на місці йотованого «е»: ''їжак, [[Київ]], моїм''
* Від праслов'янського ''*ja'': ''їсти, їжа''. У [[східнослов'янські мови|східнослов'янських мовах]] ''*ja'' дав ''*ě {{Джерело|Характерним для йотованого [i] було те, що він не перейшов у [[Неогублений ненапружений голосний передньо-середнього ряду середньо-високого підняття|[ɪ]]].}}'' (ядро?) ({{lang-orv|ѣсти}}), а в [[південнослов'янські мови|південнослов'янських]]&nbsp;— ''*ja'' ({{lang-cu|іасти}}). Слід зауважити, що в староцерковнослов'янській мові звуки ''*ě'' і ''*ja'' були настільки близькі за [[Артикуляція (мовознавство)|артикуляцією]], що в [[глаголиця|глаголиці]] їх позначали тим самим знаком.
* Від праслов'янського ''*ji'', зазвичай на стиках [[морфема|морфем]]: ''строїти, стоїть'' ({{lang-x-slav|strojiti, stojitь}}). У староцерковнослов'янській і давньоруській писемностях йотований характер [i] не передавався, бо той був дуже близьким за артикуляцією до нейотованого ({{lang-orv|строити, стоить}}). {{Джерело|Характерним для йотованого [i] було те, що він не перейшов у [[Неогублений ненапружений голосний передньо-середнього ряду середньо-високого підняття|[ɪ]]].}}
* На стиках морфем у пізнішому словотворі: ''Україна'' ({{lang-x-slav|*krajь}} + ''*in''; ''край'' + ''ина'')
* У запозиченнях&nbsp;— якщо оригінальний '''і''' стоїть після голосних (''наївний, маїс''), а також після [[ь|м'якого знака]] або [[апостроф]]а (''Ільїн, [[Медельїн]]'')

=== Інше використання ===
Нині використовується також при класифікаційних позначеннях і означає «тринадцятий». При цифровій нумерації вживається як додаткова диференційна ознака, коли ряд предметів має такий самий номер: шифр №&nbsp;8-ї.
[[Файл:Cyrillic letter Yi - uppercase and lowercase.svg|thumb|Літера&nbsp;— Ї]]

== Літера Ї в інших кириличних абетках ==
У староцерковнослов'янській і давньоруській абетках '''Ї''' виступає поряд із '''І''' під назвою «іжеї».

Наприкінці XVIII століття [[Досітей Обрадович]] запровадив літеру '''ї''' в сербській писемності на позначення звука [j] (що відповідає українській '''[[й]]'''). Однак, 1814 року [[Вук Караджич]] відмовився від цього нововведення й натомість запропонував літеру '''[[Ј (кирилиця)|ј]]'''<ref>[[Томіслав Маретич|Maretić, Tomislav]]. Gramatika i stilistika hrvatskoga ili srpskoga književnog jezika. 1899</ref><ref>Karadžić, Vuk Stefanović. Pismenica serbskoga iezika, po govoru prostoga narod'a, 1814</ref>. 1818 року правопис Караджича зафіксував цю пропозицію.

Від найдавніших часів до початку XIX століття букву '''ї''' вживали в російській писемності. Прикладом може слугувати видане 1762 року «Подземное путешествіе Николая Клима»&nbsp;— російський переклад твору [[Людвіг Гольберг|Людвіга Гольберга]]<ref>{{Cite web |url=https://books.google.com.ua/books?id=ZnFkAAAAcAAJ&pg=PA40&lpg=PA40&dq=подземное+путешествие+николая+клима&source=bl&ots=YDluRzhq2p&sig=MI2PYnXX9pJnW8FNWH2a95JniDU&hl=ru&sa=X&ved=0ahUKEwj2r5DLv6LbAhVIVSwKHeDSCNkQ6AEIUjAL#v=onepage&q=подземное%20путешествие%20николая%20клима&f=false |title=«Подземное путешествіе Николая Клима» |accessdate=26 травня 2018 |archive-date=26 травня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180526190907/https://books.google.com.ua/books?id=ZnFkAAAAcAAJ&pg=PA40&lpg=PA40&dq=подземное+путешествие+николая+клима&source=bl&ots=YDluRzhq2p&sig=MI2PYnXX9pJnW8FNWH2a95JniDU&hl=ru&sa=X&ved=0ahUKEwj2r5DLv6LbAhVIVSwKHeDSCNkQ6AEIUjAL#v=onepage&q=подземное%20путешествие%20николая%20клима&f=false }}</ref>.

Літера '''ї''' існує в пряшівському і паннонському варіантах [[русинська мова|русинської абетки]].

== Таблиця кодів ==
{| class=wikitable |
 ! [[Кодування символів|Кодування]]
 ! Регістр
 ! Десятковий код
 ! 16-ковий код
 ! Вісімковий код
 ! Двійковий код
 |-
 | rowspan="2" | [[Юнікод]]<br />(монолітний)
 | Мала
 | style="text-align:right;" | 1111
 | style="text-align:right;" | 0457
 | style="text-align:right;" | 002127
 | style="text-align:right;" | 00000100 01010111
 |-
 | Велика
 | style="text-align:right;" | 1031
 | style="text-align:right;" | 0407
 | style="text-align:right;" | 002007
 | style="text-align:right;" | 00000100 00000111
 |-
 | rowspan="2" | [[Юнікод]]<br />(розклад)
 | Мала
 | style="text-align:right;" | 72745736<!-- пробел не вставлять -->
 | style="text-align:right;" | 0456&nbsp;0308
 | style="text-align:right;" | 00425401410<!-- пробел не вставлять -->
 | style="text-align:right;" | 00000100&nbsp;01010110<br />00000011&nbsp;00001000
 |-
 | Велика
 | style="text-align:right;" | 67502856<!-- пробел не вставлять -->
 | style="text-align:right;" | 0406&nbsp;0308
 | style="text-align:right;" | 00401401410<!-- пробел не вставлять -->
 | style="text-align:right;" | 00000100&nbsp;00000110<br />00000011&nbsp;00001000
 |-
 | rowspan="2" | [[ISO 8859-5]]
 | Мала
 | style="text-align:right;" | 247
 | style="text-align:right;" | F7
 | style="text-align:right;" | 367
 | style="text-align:right;" | 11110111
 |-
 | Велика
 | style="text-align:right;" | 167
 | style="text-align:right;" | A7
 | style="text-align:right;" | 247
 | style="text-align:right;" | 10100111
 |-
 | rowspan="2" | [[KOI-8]]<br />
 | Мала
 | style="text-align:right;" | 167
 | style="text-align:right;" | A7
 | style="text-align:right;" | 247
 | style="text-align:right;" | 10100111
 |-
 | Велика
 | style="text-align:right;" | 183
 | style="text-align:right;" | B7
 | style="text-align:right;" | 267
 | style="text-align:right;" | 10110111
 |-
 | rowspan=2 | [[Windows-1251]]
 | Мала
 | style="text-align:right;" | 191
 | style="text-align:right;" | BF
 | style="text-align:right;" | 277
 | style="text-align:right;" | 10111111
 |-
 | Велика
 | style="text-align:right;" | 175
 | style="text-align:right;" | AF
 | style="text-align:right;" | 257
 | style="text-align:right;" | 10101111
 |}

У [[HTML]] велику літеру '''Ї''' можна записати як & #1031; або & #x407;, а малу '''ї'''&nbsp;— як & #1111; або & #x457;.
У кириличній не українській [[Розкладка клавіатури|розкладці клавіатури]] символ Ї викликають затисненою клавішею Alt з набором [[NumLock|Num]]-цифр 0175, символ ї&nbsp;— комбінацією Alt+0191.

== Цікаві факти ==
* 21 лютого 2013 року, до Міжнародного дня рідної мови, в [[Рівне|Рівному]] встановили знак на честь літери «Ї» і в її формі, виготовлений із дерев'яної основи і обтягнений лляною тканиною. Його висота становила 3,6 метра<ref>{{Cite web |url=http://www.volynpost.com/news/11593-rekordnu-bukvu-i-postavyly-u-rivnomu-foto |title=«Рекордну букву '''Ї''' поставили у Рівному». Опубліковано 21.03.2013. Прочитано 26.05.2018 |accessdate=26 травня 2018 |archive-date=27 травня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180527022900/http://www.volynpost.com/news/11593-rekordnu-bukvu-i-postavyly-u-rivnomu-foto }}</ref>.
* На початку вересня 2022 року літера «Ї» стала символом спротиву в тимчасово захопленому російськими військами [[Маріуполь|Маріуполі]].<ref>[https://www.ukrinform.ua/rubric-regions/3565028-u-mariupoli-litera-i-stala-simvol-sprotivu-ii-maluut-u-riznih-kutockah-mista.html У Маріуполі літера «Ї» стала символом спротиву&nbsp;— її малюють у різних куточках міста]</ref>

== Примітки ==
{{reflist}}

== Джерела ==
* [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=12942 '''Ї'''&nbsp;— Енциклопедія сучасної України] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210302082823/http://esu.com.ua/search_articles.php?id=12942 |date=2 березня 2021 }}

== Література ==
* {{СУМ-11|Ї}}
* {{УРЕ}}
* ''[[Півторак Григорій Петрович|Півторак Г. П.]]'' Ї // {{УМ-2000}}&nbsp;— С.&nbsp;224.

{{Український правопис}}
{{Українська мова}}

{{ВП-портали|Українська мова}}



{{DEFAULTSORT:І}}
[[Категорія:Літери кирилиці]]
[[Категорія:Українська абетка]]