Перегляд вихідного коду сторінки Бекір Чобан-заде

{{Особа
|ім'я = Бекір Чобан-заде
|оригінал імені = Bekir Vaap oğlu Çoban-zade
|зображення = Бекір Чобан-заде.jpg
|розмір_зображення = 200пкс
|дата_народження = 27.5.1893
|місце_народження = [[Карасубазар]], [[Таврійська губернія]], [[Російська імперія]]
|дата_смерті = 13.10.1937
|місце_смерті = [[Баку]], [[Азербайджанська РСР]], [[СРСР]]
|поховання = 
|громадянство = 
|підданство = 
|національність = 
|військове звання = 
|партія = 
|нагороди = 
|жінка = 
|місце народження = 
|дата смерті = 
|місце смерті = 
}}
'''Бекір Чобан-заде''' ({{lang-crh|Bekir Vaap oğlu Çoban-zade}}; * {{ДН|27|5|1893|15}}, [[Білогірськ|Карасубазар]]&nbsp;— 13 жовтня 1937, [[Баку]])&nbsp;— видатний кримськотатарський вчений-тюрколог [[Україна|України]] та [[Туреччина|Туреччини]], поет та письменник.

Зробив великий внесок у вивчення мови й літератури не лише свого народу, а й у розвиток мовознавства і літературознавства багатьох тюркських народів.

Його ім'ям названо нещодавно створений Навчально-науковий інститут сходознавства, що є структурним підрозділом розташованого з 2016 р. у Києві Державного закладу "Таврійський національний університет ім. В. І. Вернадського" (вул. Джона Маккейна, 33, м. Київ, Україна).

== Життєпис ==
Народився у провінційному кримському містечку [[Білогірськ|Карасубазар]] 15 травня ([[27 травня]] за новим стилем) [[1893]] року в сім'ї пастуха. У [[1904]]–[[1908]] роках навчався в Карасубазарській школі-рушдії. По закінченні її показав відмінні успіхи. Бекір на кошти місцевого мусульманського благодійного товариства був відправлений для продовження навчання в [[Стамбул]]. Там у [[1909]]–[[1914]] роках він навчався в престижному Галатасарайскому ліцеї на словесному відділенні. Паралельно з цим він закінчив і трирічні вищі курси арабської та французької мови при [[Стамбульський університет|Стамбульському університеті]] і отримав право викладання цих мов у середній школі і в ліцеях. Під час навчання в Стамбулі Бекір опублікував свої перші вірші, які були підписані псевдонімом Чобан-заде (у перекладі «син пастуха»).

У [[1914]] році Бекір повернувся додому, а потім переїхав до [[Одеса|Одеси]], а незабаром знову вирушив до Стамбула. З осені [[1914]] по осінь [[1915]] він на правах вільного слухача відвідував Стамбульський університет і в цей же період познайомився з угорським професором Масарошем. У грудні 1915 року Бекір отримав позитивне рішення щодо свого прохання про навчання в [[Будапешт]]і і в січні 1916 року подався до [[Угорщина|Угорщини]]. Він вступив на історико-філологічний факультет [[Будапештський університет|Будапештського університету]]. Тут він увійшов у світ науки, почав вивчати «Кодекс Куманікус»&nbsp;— знаменитий письмовий пам'ятник кипчакської мови. Молодий вчений до закінчення навчання завершив свою наукову роботу і в 1920 році захистив докторську дисертацію. Після закінчення навчання Бекір викладав у Будапештському та Лозаннському ([[Швейцарія]]) університетах і в 26 років став професором обох університетів. У 1919&nbsp;— один з діячів Угорської комуни. Наприкінці 20-х років молодий професор повернувся на батьківщину. У цей час в Криму відбувалися бурхливі політичні події.

У 1921 році була проголошена [[Кримська Автономна Радянська Соціалістична Республіка|Кримська АРСР]], і Чобан-заде був обраний членом Центрального виконавчого комітету Кримської АР, брав участь у процесі революційного оновлення суспільства. У [[1922]] році став професором Кримського університету (нині&nbsp;— [[Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського]]), а пізніше його ректором.

У [[1924]] році на запрошення керівництва Азербайджану приїхав в Баку і як професор [[Бакинський державний університет|Бакинського університету]] активно брав участь в переході від арабської писемності до латинської. У [[1928]] році проти Бекіра Чобан-заде розгорнулася наклепницька кампанія у кримському і бакинському друці. Вченого звинувачували в пантюркізмі, «буржуазному націоналізмі». Незважаючи на цькування у пресі, Бекір Чобан-заде зберіг високий авторитет у наукових колах. У 1930–1935 роках він завідував кафедрою узбецької мови в Ферганському педінституті, викладав в Ташкентському університеті, Бухарскому педінституті, обраний дійсним членом Азербайджанського філіалу АН СРСР, в 1935 році обраний членом Паризького лінгвістичного товариства.

Бекіра Чобан-заде заарештували [[28 січня]] [[1937]] року в [[Кисловодськ]]у. Звинувачений в участі в діяльності [[Національна партія|«Міллі Фірка»]], пантюркістських рухах в [[1920]]–[[1937]] роках, участь у націоналістичних і пантюркістських організаціях. [[12 вересня]] [[1937]] ВК ВС СРСР засуджений до вищої міри покарання (ст. 60, 63, 70, 73 КК АЗССР). Був страчений [[13 жовтня]] [[1937]] року.

== Найважливіші роботи Чобан-заде ==
* Попереднє повідомлення про кумицьку говірку, Баку, 1926;
* Нотатки про мову і словесності кумиків ([[Азербайджанська мова|азербайджанською мовою]]), [[Баку]], 1926;
* Тюрко-татарська діалектологія, Баку, 1927;
* зб. Фузулі, Баку, 1925;
* зб. Неваї, Баку, 1926;
* Введення в тюрко-татарське мовознавство (азербайджанською мовою), Баку, 1924;
* Наукова граматика кримськотатарської мови ([[Османська мова|османською мовою]]), [[Сімферополь]], 1925;
* Методика викладання татарської мови та літератури, Баку, 1926;
* Тюркська граматика, 1930 (азербайджанською мовою)

== Література про Чобан-заде ==
* Урсу Д.&nbsp;П.&nbsp;Бекір Чобан-заде. Життя, доля, епоха. Сімферополь. Кримучпедгіз. 2004.
* Бабаєв А., Про літературні погляди проф. Б.&nbsp;В.&nbsp;Чобан-заде, в кн.: Матеріали наукової сесії … АГПІЯ за 1965 рік, Баку, 1966;
* Ашнін Ф. Д., Бекір Вагаповіч Чобан-заде, «Народи Азії і Африки», 1967, №&nbsp;1;
* Мілібанд С. Д., Біобібліографічний словник радянських сходознавців, М., 1975.

== Джерела ==
{{Вікіпосилання
|Тема               = Бекір Чобан-заде
|Вікідані           = Q2565464
|Вікіджерела        = Автор:Бекір Чобан-заде
|Вікісховище        = Category:Bekir Çoban-zade
}}
* [http://islam.in.ua/6/ukr/full_articles/6642/visibletype/1/index.html У Туреччині вшанують пам'ять Бекіра Чобан-заде]
* [http://qha.com.ua/edip-bagchasaraili-prezentoval-chetire-pesni-na-stihi-b-chobanzade-foto-105484.html Эдип Багъчасарайлы презентовал четыре песни на стихи Б. Чобан-заде (ФОТО)]{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }} {{ref-ru}}
* [http://islam.in.ua/3/ukr/full_news/6631/visibletype/1/index.html Відбулося нагородження лауреатів премії ім. Бекіра Чобан-заде]

[[Категорія:Уродженці Білогірська]]
[[Категорія:Кримськотатарські поети]]
[[Категорія:Тюркологи]]
[[Категорія:Померли 13 жовтня]]
[[Категорія:Померли 1937]]
[[Категорія:Розстріляні в СРСР]]
[[Категорія:Науковці Бакинського університету]]
[[Категорія:Жертви Великого терору з України]]
[[Категорія:Азербайджаномовні письменники]]