Перегляд вихідного коду сторінки Калафатов Амет Османович

{{Художник
|ім'я             = Амет Османович Калафатов
|оригінал імені   = {{lang-crh|Amet Kalafatov}}
|зображення       = 
|ширина           = 
|підпис           = 
|при народженні   = 
|дата народження  = 8 січня 1860
|місце народження = [[Карасубазар]], [[Таврійська губернія]], [[Російська імперія]]
|дата смерті      = 1942
|місце смерті     = [[Сімферополь]]
|національність   = 
|громадянство     = 
|жанр             = 
|навчання         = 
|напрямок         = 
|роки творчості   = 
|покровитель      = 
|вплив            = 
|вплив на         = 
|твори            = 
|нагороди         = 
|премії           = 
|звання           = 
|автограф         = 
|сайт             = 
}}
{{однофамільці|Калафатов}}
'''Амет Осма́нович Калафа́тов''' ({{lang-crh|Amet Kalafatov}}; [[8 січня]] [[1860]], [[Карасубазар]]&nbsp;— [[1942]], [[Сімферополь]])&nbsp;— кримськотатарський художник-орнаменталіст, майстер-зброяр, карбувальник. Член Спілки радянських художників Кримської АРСР (1940).

== Біографія ==
Народився 8 січня 1860 (за іншими даними&nbsp;— в проміжку між 1850 та 1880 рр.) в [[Карасубазар]]і в багатодітній сім'ї. Батьки по батьківській лінії були місцеві, а по материнській лінії&nbsp;— із села [[Ізобільне (Алуштинська міська рада)|Корбек]]<ref>[https://avdet.org/2020/03/06/amet-kalafatov-master-samorodok-luchshij-ornamentalist-kryma/ Амет Калафатов&nbsp;— мастер-самородок, лучший орнаменталист Крыма]</ref>. Батько Амета займався ковальською справою. Грамоті навчився у сусіда-гімназиста<ref name="a1">Свод памятников истории, архитектуры и культуры крымских татар. Том III. г. Симферополь.&nbsp;— Белгород: «КОНСТАНТА», 2018.&nbsp;— с. 348—353.&nbsp;— 392 с.</ref>. Деякий час сім'я проживала у [[Румунія|Румунії]]<ref>''[[Бекірова Гульнара Тасимівна|Бекирова Гульнара]]''. [https://ru.krymr.com/a/26927516.html Уста Амет Калафатов] // [[Крим.Реалії|Крым.Реалии]]</ref>.

Малювати почав у дитинстві, згодом став займатися орнаментом. Його орнаменти користувалися популярністю у кримськотатарських жінок, які використовували їх на головних хустках, рушниках та подушках. За даними Поліни Чепуріної, викладених у журналі «Творчість» у 1939 році, Калафатова погодився навчати художник [[Іван Айвазовський]], проте його мати не дала на це згоди. Айвазовський після цього подарував Амету етюд із зображенням струмка та [[Чатир-Даг]]а<ref name="a1" />.

Коли йому було 12 років, помер його батько, і Амет почав працювати карбувальником, а пізніше&nbsp;— підмайстром у майстерні скриньок. Паралельно з основною роботою Амет продовжував займатись орнаментами. Згодом він перейшов працювати у збройову майстерню<ref name="a1" />.

В 1922 році, під час голоду, Калафатов переїжджає до Сімферополя. На вулиці Кантарній (сучасна вулиця Чехова) він відкрив майстерню зброї. Проживав у будинку №76 на вул. Кадіаскерській (зараз це будинок № 104 на вулиці Червонопрапорній). Поруч із роботою у майстерні він займався чеканкою<ref name="a1" />.

У 1925 році роботи Калафатова були представлені на [[Міжнародна виставка промислового і декоративного мистецтва|Міжнародній виставці промислового і декоративного мистецтва]] в [[Париж]]і, а в 1927&nbsp;— на Виставці мистецтв національностей СРСР у [[Москва|Москві]]<ref name="a1" /><ref name="a2">''Абдураманова Ш.А.'' [https://krtmuseum.ru/amet-kalafatov-hudozhnik-ornamentalist-oruzhejnik-chekanshhik/ Амет Калафатов&nbsp;— художник, орнаменталист, оружейник, чеканщик.] // [[Кримськотатарський музей культурно-історичної спадщини|ГБУРК Крымскотатарский музей культурно-исторического наследия]]</ref>.

На початку 1930-х років майстерня Калафатова була націоналізована. З 1934 року він переважно займався орнаментом. Протягом 1937—1938 років він виконав близько 300 поліхромних та монохромних композицій візерунка. Наприкінці 1930-х отримав запрошення зайнятися орнаментальними розписами [[Ханський палац|Ханського палацу]] в [[Бахчисарай|Бахчисараї]], в період його реставрації. В 1939 працював для Ялтинської виставки народних ремесел<ref name="a1" />.

З 1940 року&nbsp;— член Спілки радянських художників Кримської АРСР<ref name="a1" />.

Помер 1942 року в Сімферополі (за іншими даними&nbsp;— у Карасубазарі)<ref name="a1" />.

== Творчість ==
{{Вставка
| Вирівнювання    = right
| Ширина          = 25%
| Висота          = 
| Фон = #F2F3F4
| Заголовок       = 
| Заголовок знизу = 
| Текст           = Для Калафатова характерна надзвичайна широта стилістичних пошуків, що вказує на те, що він добре знайомий із різними національними орнаментами народів Сходу. На цьому знайомстві базується його новаторство. Але майстер, як це показує його графіка, чудово знає і історію свого мистецтва, що володіє такими чудовими творами, як розписи [[Єшиль-Джамі]] і пам'ятники Азіза поблизу Бахчисарая, як різьблення Ескі-Крима і [[Чуфут-Кале]].
| Без розривів    = 
| Розмір шрифта   = small
| Підпис          = Поліна Чепуріна<ref name="a1" />
}}
Калафатов&nbsp;— представник кримськотатарського декоративно-ужиткового мистецтва першої половини XX століття. Створив понад 300 орнаментів для настінних розписів, тканин, вишивок, карбованих робіт, рушниць. Орнаменти створював на основі кримськотатарського народного мистецтва.

Його роботи виставлялися в 1937 і 1938 рр. в Криму, а в 1939 р.&nbsp;— в Москві. У 1938 році низку його робіт купив відділ східних культур [[Третьяковська галерея|Третьяковської галереї]], п'ять орнаментальних композицій на дерев'яних дошках купив [[Російський етнографічний музей|Державний музей етнографії]], ще 10 його робіт поповнило [[Сімферопольський художній музей]] (ці роботи не збереглися). Для Московського будинку народної творчості ряд орнаментів купила мистецтвознавець Поліна Чепуріна<ref name="a1" /><ref name="a2" />.

Рушниця з карбованим оформленням 1939 року зберігається в московському [[Державний музей мистецтв народів Сходу|Музеї Сходу]], рушниця з нарізним стволом в [[Тульський державний музей зброї|Тульському музеї зброї]], скриня з карбуванням в Російському етнографічному музеї<ref name="a1" />.

За завданням газети «[[Янъы Дюнья]]» виконав орнаментне оформлення ряду номерів (№ 126 за 1936 рік, № 235 за 1937 рік, № 49 за 1938 рік та спеціального номера, присвяченого ухваленню Конституції Кримської АРСР 1937 року). У 1940 році за завданням газети «Къызыл Къырым» (раніше&nbsp;— «Янъы Дюнья») виконав два орнаменти для оформлення комплекту газети, які були відправлені на Всесоюзну сільськогосподарську виставку в Москві<ref name="a1" />.

Значна частина його робіт була втрачена під час [[Депортація кримських татар|депортації кримських татар]] у 1944<ref name="a1" />.

В 2010 році відбулась виставка робіт Калафатова у Всеукраїнському інформаційно-культурному центрі<ref>[http://milli-firka.org/в-симферополе-покажут-работы-выдающе/ В Симферополе покажут работы выдающегося мастера-оружейника Амета Калафатова]</ref>.

== Нагороди ==
* Заслужений народний орнаменталіст Кримської АРСР (1940).<ref name="a1" />

== Родина ==
Дружина&nbsp;— Уркіє Калафатова. Доньки&nbsp;— Аніфе, Гулізар, Абібе, Зорі, Хатідже, Мосні; сини&nbsp;— Мустафа, Рефат.<ref name="a1" /> В 1944 р. родина була вислана в Узбекистан. Більша частина з них померла під час депортації, або в перші роки перебування на засланні. Після [[Розпад СРСР|розпаду СРСР]] нащадки репатріювались назад в Крим<ref>[https://tsn.ua/blogi/themes/politics/yak-moya-rodina-povertalasya-do-krimu-651272.html Як моя родина поверталася до Криму]</ref> .

== Примітки ==
{{примітки}}

== Література ==
* [[Урсу Дмитро Павлович|Урсу Д. П.]] Деятели крымскотатарской культуры (1921—1944 гг.), с. 112—113
* Художники народов СССР // «Искусство», 1995
* Заатов И. [http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/89694 Народное и декоративно-прикладное искусство крымских татар] // Культура народов Причерноморья.&nbsp;— 2001.&nbsp;— № 21.&nbsp;— С. 134—139.&nbsp;— Бібліогр.: 11 назв.&nbsp;— рос.
* [[Акчуріна-Муфтієва Нурія Мунірівна|Акчурина-Муфтиева Нурия]]. [https://lgz.ru/article/-5-6585-7-02-2017/oruzheynik-i-risovalshchik/ Оружейник и рисовальщик] // Литературная газета.&nbsp;— 2017 (№ 5)

== Посилання ==
* Пупкова Наталья. [https://c-pravda.ru/news/2018-09-18/samorodok-iz-karasubazara Самородок из Карасубазара] (18.09.2018) // [[Крымская правда]]
* [http://gasprinskylibrary.ru/events/event/amet-kalafatov-1880-1942/ Амет Калафатов (1880—1942)]
* [https://www.crimeantatars.club/culture/art/usta-amet-kalafatov-samorodok-stavshij-velikim-masterom-2 Уста Амет Калафатов — самородок, ставший великим мастером]
* [http://handvorec.ru/novosti/sekrety-drevnego-goroda-master-narodnogo-ornamenta/ Секреты древнего города. Мастер народного орнамента.]

[[Категорія:Уродженці Білогірська]]
[[Категорія:Художники за алфавітом]]
[[Категорія:Радянські художники]]
[[Категорія:Кримські художники]]
[[Категорія:Кримськотатарська культура]]