Перегляд вихідного коду сторінки Дачне (Феодосійський район)

{{Село України
 | назва           = Дачне
 | область         = [[Автономна Республіка Крим]]
 | район           = [[Феодосійський район]]
 | рада            = [[Дачнівська сільська рада]]
 | код КОАТУУ      = 0111790701
 | розташування    =
 | mapx            =
 | mapy            =
 | засновано       =
 | населення       = 2 454
 | територія       =
 | ref-територія   =
 | площа           =
 | ref-площа       =
 | щільність       =
 | висота          =
 | ref-висота      =
 | водойма         =
 | поштовий індекс = 98023
 | телефонний код  = 6566
 | координати      =  {{coord|44|53|15|N|34|59|15|E|scale:30000|display=inline,title}}
   | lat_deg = 44 || lat_min = 53 || lat_sec = 15
   | lon_deg = 34 || lon_min = 59 || lon_sec = 15
 | адреса          = 98023, с. Дачне, вул. Мигдальна, 1
 | облікова картка = [http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=11.04.2015&rf7571=1249 Дачне]
 | прапор          =
 | герб            =
 | відстань о      =
 | ref-відстань о  =
 | відстань р      =
 | ref-відстань р  =
 | станція         =
 | відстань ст     =
}}
{{Otheruses|тип=НП}}

'''Да́чне''' (до [[1945]] року&nbsp;— '''Таракташ<ref>поряд з селом гора [[Таракташ (гребінь)]]</ref>''', {{lang-crh|Taraq Taş}})&nbsp;— [[село]] в [[Україна|Україні]], у складі [[Феодосійський район|Феодосійського району]] [[Автономна Республіка Крим|Автономної Республіки Крим]].

== Історія ==
Село відоме з XIV століття. На території села знайдено скарб боспорських і давньоримських монет.<ref>Історія міст і сіл Української РСР. Кримська область.&nbsp;— К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970.</ref>

Поруч з селом підноситься однойменна гора, яка за формою нагадує гребінь. «Taraq taş» з кримськотатарської і перекладається як кам'яний гребінь.

Станом на [[1886]] у селі '''Великий Таракташ''', центрі [[Таракташська волость|Таракташської волості]] [[Феодосійський повіт|Феодосійського повіту]] [[Таврійська губернія|Таврійської губернії]] мешкало 875 осіб, налічувалось 179 дворових господарств, існували мечеть та 2 лавки<ref>{{ВВСЕР-8-1886}}</ref>. За 10 [[верста|верст]]&nbsp;— мечеть. За 15 верст&nbsp;— православна церква, монастир. За 30 верст&nbsp;— мечеть.

У селі діє мечеть XVIII століття «[[Аджи-Бей Джамі]]», пам'ятник архітектури з 1992 року<ref>{{cite web|url=http://imuslim.net/?item=58|title=Мечеть Аджи-Бей Джами|publisher=IMUSLIM|accessdate=2014-10-06|archive-date=6 жовтня 2014|archive-url=https://web.archive.org/web/20141006065804/http://imuslim.net/?item=58}}</ref>.

{{Перепис-1897|+|839|735|||||||1545}}<ref>{{НМРИ-500-1905|1-216}}</ref>.

Аж до депортації 1944 року у Таракташі мешкали виключно кримські татари. Історично село складалося з двох частин&nbsp;— верхнього та нижнього маале (кварталів). А розділяла їх однойменна річка Таракташ. У нижньому кварталі теж була мечеть, але сьогодні вона стоїть напівзруйнована.

Після депортації кримських татар був зруйнований і місцевий кримськотатарський цвинтар.

== Населення ==

=== Мова ===
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року{{UKR-socialdata-mova-2001}}:
{| class="standard"
|-
! Мова
! Відсоток
|-
| [[російська мова в Україні|російська]]
| align="right"| 67,32&nbsp;%
|-
| [[кримськотатарська мова|кримськотатарська]]
| align="right"| 24,86&nbsp;%
|-
| [[українська мова|українська]]
| align="right"| 5,54&nbsp;%
|-
| інші/не визначилися
| align="right"| 2,28&nbsp;%
|}

== Цікаві факти ==

* Серед уродженців села також активіст кримськотатарського національного руху, представник регіонального меджлісу, колекціонер і власник домашнього музею кримськотатарської давнини Ільвєр Амєтов.
* Уродженками села Таракташ є відомі серед кримських татар сестри Ур'яне та Зера Кенжикаєви, які обоє є співачками і композиторками. Ур'яне Кенжикаєва навіть присвятила одну зі своїх пісень рідному селу.
* Також, до села належить і сімейне коріння відомого кримськотатарського спортсмена [[Мамутов Февзі Різайович|Февзі Мамутова]], майстра спорту міжнародного класу та чемпіона Європи з греко-римської боротьби.
* Відома кримськотатарська народна пісня «Seyt oğlu Seydamet» присвячена подіям, що відбулися в 1868 році, коли декількох мешканців Таракташу стратили за звинуваченням у вбивстві ігумена Кизилташського монастиря. Все звинувачення будувалось по свідченнях лише однієї людини і провина іх не була доведена, проте суд винес смертний вирок через повішення. Пізніші дослідження архівних матеріалів також доводять безневинність трьох таракташців. Така жахлива несправедливість і знайшла своє відображення в трагічній пісня про Сеїт олгу Сейдамета. І зараз в селі встановлений пам'ятник тим безневинно засудженим кримським татарам із села Таракташ.

== Джерела ==
* [http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=11.04.2015&rf7571=1249 Дачне на сайті Верховної ради України]{{ref-uk}}{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}

== Примітки ==
{{reflist}}
{{Феодосійський район}}
{{Феодосійський повіт}}
{{Судак}}


{{Crimea-geo-stub}}

{{Портали|Україна|Крим|Географія України}}

[[Категорія:Села Автономної Республіки Крим]]
[[Категорія:Феодосійський район]]