Перегляд вихідного коду сторінки Колеч-Мечеть (мечеть)

{{Культова споруда
|зображення = Küleç Meçit.jpg
|місто = [[Автономна Республіка Крим|АР Крим]], [[Колеч-Мечеть]]
|країна = {{UKR}}
|назва = Колеч-Мечеть
|стиль = [[Османська архітектура]]
|тип споруди = [[мечеть]]
|кр=Крим
}}

'''Колеч-Мечеть''' ({{Lang-crh|Küleç Meçit, Кулеч-Мечит}})&nbsp;— [[мечеть]] споруджена за часів [[Кримське ханство|Кримського ханства]] з [[медресе]], {{Comment|азізом|могилою святого}} Ахмеда-ефенді і [[тюрбе]] над ним в [[Колеч-Мечеть]] у долині річки [[Чурюк-Су]]. Перші письмові згадки про храмовий комплекс відносяться до XVII століття, однак його зведення, на думку дослідників, можна датувати й ранішим періодом, імовірно XV—XVI століттями. Після захоплення [[Крим]]у [[Ради|радянською владою]] мечеть закрили, а на початку 1950-х років храмовий комплекс повністю знищено.

Як об'єкт архітектури досліджувався в 1920-ті роки експедицією під керівництвом архітектора та реставратора [[Засипкін Борис Миколайович|Бориса Засипкіна]].

== Історія ==
Перша згадка про мечеть у селі Колеч-Мечеть або Колайджа-Месджід, тобто «мечеть на зручному місці»<ref name=":1">{{Статья|автор=Гаврилов А. В.|заглавие=Средневековые памятники Юго-Восточного Крыма (материалы к археологической карте)|ссылка=|язык=русский|издание=Сугдейский сборник|тип=|год=2008|месяц=|число=|том=|номер=III|страницы=331—384|issn=|место=Киев-Судак}}</ref> (нині південно-східна околиця села [[Новопокровка (Кіровський район)|Новопокровка]] [[Кіровський район (АР Крим)|Кіровського району]] Криму) міститься в працях османського мандрівника [[Евлія Челебі|Евлії Челебі]], який відвідав це татарське селище в 1666—1667 роках<ref>{{Книга-ру|автор=Эвлия Челеби|заглавие=Книга путешествия. Крым и сопредельные области. (Извлечения из сочинения турецкого путешественника XVII века). / Вступит. статья, перевод с османского языка, комментарии Е. В. Бахревского|ответственный=|издание=Историко-археологический фонд «Наследие тысячелетий» Изд. 2-е, исправл. и доп.|место=Симферополь|издательство=Изд-во «ДОЛЯ»|год=2008|страницы=|страниц=272|isbn=978-966-366-159-9|isbn2=|тираж=2000|ref=Эвлия Челеби}}</ref>:
{{Початок цитати}}Село Коледж розташоване недалеко від фортеці Кефе. Там 200 татарських будинків, соборна мечеть із високим куполом і кам'яним мінаретом, лазня і будівлі, криті свинцем. Там є сади і виноградники, це упорядковане село. Тут жив шейх&nbsp;— святий Ахмед-ефенді з Коледжу, провісник і великий султан. Тепер у нього 40 тисяч мюридів із голеними вусами, він&nbsp;— їхній ватажок на Шляху. 40 тисяч мюридів із роду тих, що носять лахміття, живуть у Криму, це вірні закохані. На його могилі безмежні благодіяння тим, хто приходить і йде, багатіям і вбогим, вночі і вдень.{{oq|ru|Деревня Коледж расположена недалеко от крепости Кефе. Там 200 татарских домов, соборная мечеть с высоким куполом и каменным минаретом, баня и строения, крытые свинцом. Там имеются сады и виноградники, это — благоустроенная деревня. Здесь жил шейх — святой Ахмед-эфенди из Коледжа, предсказатель и великий султан. Теперь у него 40 тысяч мюридов с бритыми усами, он — их предводитель на Пути. 40 тысяч мюридов из рода носящих рубище живут в Крыму, это верные влюблённые. На его могиле безграничны благодеяния приходящим и уходящим, богачам и нищим, ночью и днём.}}{{Кінець цитати}}

[[Файл:Колечь-Мечеть_Карта_Бетева_и_Оберга._Военно-топографическое_депо,_1842_г.jpg|ліворуч|міні|280x280пкс|Комплекс Колеч-Мечеті (на карті значок із півмісяцем). <small>Він був розташований трохи на схід від однойменного села в долині [[Чурюк-Су]]. Північніше проходить стародавній шлях, що з'єднує центральний Крим із Таманськими переправами. Карта Бетева і Оберга. Військово-топографічне депо, 1842&nbsp;р.</small>]]
Будівля проіснувала аж до 1950-х років, після чого її знесено разом із залишками будівель [[Колеч-Мечеть|Колеч-Мечеті]]. Дослідження, зйомка, а також збереження його найцінніших архітектурних та історичних фрагментів не проводилися<ref name=":1"/>.
[[Файл:Мечеть в селе Колеч.jpg|ліворуч|мініатюра|1920 рік]]
Дослідження храмового комплексу проведено наприкінці 1920-х років із подачі історика і етнографа [[Боданінський Усеїн Абдурефійович|Усеїна Боданінського]], який тоді обіймав посаду директора [[Ханський палац (Бахчисарай)|Ханського палацу в Бахчисараї]], і зумів привернути до дослідження збережених пам'яток історії і культури Кримського ханства увагу фахівців з Москви, зокрема, мистецтвознавця-реставратора [[Засипкін Борис Миколайович|Б.&nbsp;М.&nbsp;Засипкіна]]. Письмові і фотографічні матеріали досліджень останнього, опубліковані 1927 року, до теперішнього часу є практично єдиним джерелом наукової інформації щодо зниклої пам'ятки кримськотатарського зодчества<ref name=":0"/>. У [[Великий терор|1937-1938 роках]] У. Боданінського та Б.&nbsp;М.&nbsp;Засипкіна репресовано, а їхній науковий доробок практично не був відомим аж до [[Розпад СРСР|розпаду СРСР]]<ref name=":02">{{Cite web|url=https://www.liveinternet.ru/users/4768613/post312689417/|title=Основатель Бахчисарайского дворца-музея Усеин Боданинский|last=В. Ф. Козлов|website=|date=12 Февраля 2014|publisher=|accessdate=26 травня 2020|archive-date=11 червня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200611083609/https://www.liveinternet.ru/users/4768613/post312689417/}}</ref><ref>{{Статья|автор=|заглавие=Б. Н. Засыпкин (некролог)|ссылка=|язык=русский|издание=Архитектурное наследство Вып. 8.|тип=|год=1957|месяц=|число=|том=|номер=|страницы=189|issn=|место=Москва}}</ref>.

== Архітектура ==
[[Файл:Küleç Meçit 1.jpg|ліворуч|мініатюра|1927 рік]]
Архітектура мечеті відповідає зразкам ранньої архітектури Кримського ханства. Основна будівля квадратна у плані, її вінчав восьмигранний барабан зі сферичним куполом на вітрилах, у давнину зі свинцевою покрівлею. Стіни були зовні складені з великих блоків якісно обтесаного каменю, з [[Бутовий камінь|забутовкою]] середини стіни, загальною товщиною від 0,8 до 1 метра. В основній залі було два яруси вікон зі стрілчастими арками. Вхідний портал був заввишки на половину основної будівлі, на його кутах були виконані [[Контрфорс (архітектура)|контрфорси]]. Ліворуч від вхідної групи розташовувся 12-гранний мінарет на квадратній основі заввишки до 25 метрів, увінчаний конічним куполом. Із внутрішнього оздоблення відзначено пишний різьблений [[міхраб]] із [[Сельджуцька імперія|сельджуцькими]] мотивами<ref name=":0">{{Статья|автор=Засыпкин Б. Н.|заглавие=Памятники архитектуры крымских татар|ссылка=http://tavrida-museum.ru/component/k2/item/485-obshchestvenno-nauchnyj-i-ekskursionnyj-zhurnal-krym|язык=|издание=Крым: Общественно-научный и экскурсионный журнал|тип=|год=1927|месяц=|число=|том=|номер=2 (4)|страницы=113 – 168|issn=|место=М.- Л.|издательство=Госиздат, Тип. Красный Пролетарий|archivedate=18 лютого 2020|archiveurl=https://web.archive.org/web/20200218091644/http://tavrida-museum.ru/component/k2/item/485-obshchestvenno-nauchnyj-i-ekskursionnyj-zhurnal-krym}}</ref><ref>{{Книга-ру|автор=Бабенко Г. А., Дюличев В. П.|заглавие=Шедевры мусульманской архитектуры Крыма|ответственный=|издание=|место=Симферополь|издательство=Симферопольская городская типография|год=2008|страницы=|страниц=320|isbn=978-966-2913-83-5|isbn2=}}</ref>. Мечеть найближча за архітектурою до мечеті [[Ескі-Сарай (мечеть)|Ескі-Сарай]] поблизу [[Піонерське (Сімферопольський район)|Піонерського]], колишнього Джолмана, яка датується XIV—XV століттями<ref>{{книга-ру|автор=Крикун Е. В.|заглавие=Памятники крымскотатарской архитектуры (XIII-XX&nbsp;вв.)|ссылка=|ответственный=|место=Симферополь|издательство=Крымучпедгиз|год=1998|том=|страниц=112|страницы=|isbn=|doi=|ref=Крикун}}</ref>.

Б.&nbsp;М.&nbsp;Засипкін розглядав архітектуру мечеті в контексті переклички загальномусульманських мотивів, між древніми формами і пізньою класичною спадщиною школи [[Сінан]]а<ref name=":0" />:
{{Початок цитати}}Мечеті в селищах Колеч-мечеть і Карагез є зразками провінційних відображень і продовженням поширення купольних мечетей османського типу по Криму, причому в них поряд із тими традиціями, застосованими Ходжі [[Сінан]]ом, використовувалися в декораціях давніші сельджуцькі елементи і в поєднанні виявлявся дещо своєрідний місцевий відтінок кримської гілки великого і прекрасно квітучого дерева мистецтва Ісламу.{{oq|ru|Мечети в селениях Колечь-мечеть и Карагез являются примерами провинциальных отображений и продолжением распространения купольных мечетей османского типа по Крыму, причем в них наряду с теми традициями, кои были применены Ходжи [[Синан]]ом, употреблялись в декорациях более древние сельджукские элементы и в сочетании проявлялся несколько своеобразный местный оттенок крымской ветви большого и прекрасно цветущего дерева искусства Ислама.}}{{Кінець цитати}}

== Дюрбе-ротонда ==
[[Файл:Дюрбе в Колеч-Мечети, 1927.jpg|мініатюра|Дюрбе біля Колеч-Мечеті, 1927 рік]]
За 650 метрів на південний схід від мечеті поряд із курганом №&nbsp;2134 було розташоване [[тюрбе]] типу [[ротонда]] над, імовірно, могилою Ахмеда-ефенді, сліди фундаменту якого нині майже не збереглися, імовірно в точці {{Coord|45.153740|35.262107}}. Під час обстеження ділянки виявлено деяку кількість дрібних бутових каменів, фрагментів черепиці та поливної кераміки. Нині ця територія зайнята залишками мусульманського кладовища, приватними городами та орним полем<ref name=":0"/><ref name=":1"/>.

== Література ==
* {{Книга-ру|автор=Эвлия Челеби|заглавие=Книга путешествия. Крым и сопредельные области. (Извлечения из сочинения турецкого путешественника XVII века). / Вступит. статья, перевод с османского языка, комментарии Е. В. Бахревского|ответственный=|издание=Историко-археологический фонд «Наследие тысячелетий» Изд. 2-е, исправл. и доп.|место=Симферополь|издательство=Изд-во «ДОЛЯ»|год=2008|страницы=|страниц=272|isbn=978-966-366-159-9|isbn2=|тираж=2000|ref=Эвлия Челеби}}
* Административно-территориальные преобразования в Крыму. 1783—1998 гг. Справочник / Под ред. Г.&nbsp;Н.&nbsp;Гржибовской.&nbsp;— Симферополь: Таврия-Плюс, 1999.&nbsp;— 464 с.&nbsp;— ISBN 966-7503-22-4.
* {{Статья|автор=Засыпкин Б. Н.|заглавие=Памятники архитектуры крымских татар|ссылка=http://tavrida-museum.ru/component/k2/item/485-obshchestvenno-nauchnyj-i-ekskursionnyj-zhurnal-krym|язык=|издание=Крым: Общественно-научный и экскурсионный журнал|тип=|год=1927|месяц=|число=|том=|номер=2 (4)|страницы=113 – 168|issn=|место=М.- Л.|издательство=Госиздат, Тип. Красный Пролетарий|archivedate=18 лютого 2020|archiveurl=https://web.archive.org/web/20200218091644/http://tavrida-museum.ru/component/k2/item/485-obshchestvenno-nauchnyj-i-ekskursionnyj-zhurnal-krym}}
* {{Статья|автор=|заглавие=Б. Н. Засыпкин (некролог)|ссылка=|язык=русский|издание=Архитектурное наследство Вып. 8.|тип=|год=1957|месяц=|число=|том=|номер=|страницы=189|issn=|место=М.}}
* {{Книга-ру|автор=Бабенко Г. А., Дюличев В. П.|заглавие=Шедевры мусульманской архитектуры Крыма|ответственный=|издание=|место=Симферополь|издательство=Симферопольская городская типография|год=2008|страницы=|страниц=320|isbn=978-966-2913-83-5|isbn2=}}
* {{Статья|автор=Гаврилов А. В.|заглавие=Средневековые памятники Юго-Восточного Крыма (материалы к археологической карте)|ссылка=|язык=русский|издание=Сугдейский сборник|тип=|год=2008|месяц=|число=|том=|номер=III|страницы=331—384|issn=|место=Киев-Судак}}

== Посилання ==
* {{YouTube|rZdqPXvhqLc|Память Крыма. Колечская мечеть|logo=1}}
== Примітки ==
{{reflist}}
{{Мечеті України}}
[[Категорія:Кіровський район (Крим)]]
[[Категорія:Мечеті Криму]]
[[Категорія:Архітектура Кримського ханства]]