Перегляд вихідного коду сторінки Приймак Віктор Володимирович

{{недостатньо виносок|дата=листопад 2021}}
{{Науковець
|ім'я = Приймак Віктор Володимирович
|зображення = Приймак В. В..jpg
}}
{{інші прізвища|Приймак}}
'''Приймак Віктор Володимирович''' ([[25 червня]] [[1958]]&nbsp;р., с. [[Золоте Поле]] Старокримського району [[Кримська область|Кримської області]])&nbsp;— український [[Археологія|археолог]], польовик-практик, музейник, пам'яткоохоронець та організатор науково-рятівних робіт.
== Біографія ==
Народився [[25 червня]] [[1958]]&nbsp;р. в селі [[Золоте Поле]]<ref name=":0">{{Cite book
|url=https://shron1.chtyvo.org.ua/Mezentseva_H_H/Doslidnyky_arkheolohii_Ukrainy_Entsyklopedychnyi_slovnyk-dovidnyk.pdf?
|title=Дослідники археології України. Енциклопедичний словник-довідник.
|last=Мезенцева
|first=Галина
|year=1997
|publisher=Сіверянська думка
|location=Чернігів
|pages=188
|isbn=966-02-0233-4
|accessdate=13 листопада 2021
|archive-date=21 січня 2022
|archive-url=https://web.archive.org/web/20220121034541/https://shron1.chtyvo.org.ua/Mezentseva_H_H/Doslidnyky_arkheolohii_Ukrainy_Entsyklopedychnyi_slovnyk-dovidnyk.pdf
}}</ref> Старокримського району [[Кримська область|Кримської області]] [[Україна|України]] в родині [[Службовець|службовців]], за фахом&nbsp;— агрономів-виноградарів.

З 1975 по 1979 роки здобував [[Вища освіта|вищу освіту]] у [[Полтавський національний педагогічний університет імені Володимира Короленка|Полтавському державному педагогічному інституті Імені В.&nbsp;Г.&nbsp;Короленка]]<ref name=":0" />. Під час навчання почав відвідувати археологічний гурток, керівником якого була С.&nbsp;П.&nbsp;Юренко. У 1984 році був учасником [[наукова експедиція|експедиції]] [[Інститут археології НАН України|Інституту археології АН України]], завданням якої було дослідження місцевості біля селищ [[Битиця]] та Сад [[Сумська область|Сумської області]]. У період 1984-1989 років працював у [[Сумський обласний краєзнавчий музей|Сумському краєзнавчому музеї]], де спочатку був на посаді наукового співробітника, а потім&nbsp;— завідуючого сектором археології<ref>{{Cite book
|url=http://www.archaeology.univ.kiev.ua/home/images/pdf_doc/terpylovsky_slovsvit_1990.pdf
|title=Археологія
|year=1990
|publisher=Академія наук УРСР
|location=Київ
|accessdate=13 листопада 2021
|archive-date=13 листопада 2021
|archive-url=https://web.archive.org/web/20211113210051/http://www.archaeology.univ.kiev.ua/home/images/pdf_doc/terpylovsky_slovsvit_1990.pdf
}}</ref>. З 1989 по 1994 роки обіймав посаду [[Старший науковий співробітник|старшого наукового співробітника]] археологічних установ [[Український фонд культури|Українського фонду культури]] і Українського товариства охорони пам'яток історії та культури, управління культури Сумського облвиконкому.

У період з 2000 по 2004 роки читав [[Лекція|лекції]] з [[Музеєзнавство|музеєзнавства]], [[Археологія|археології]] та [[Пам'яткознавство|пам'яткознавства]] у [[Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка|Сумському педагогічному університеті]]. Під час роботи в вищому навчальному закладі викладав археологічну практику для майбутніх учителів, на якій разом із студентами досліджував комплекси давньоруських пам'яток поблизу селищ [[Зелений Гай (Сумський район)|Зелений Гай]] [[Сумський район|Сумського]] та [[Зарічне (Тростянецький район)|Зарічне]] [[Тростянецький район (Сумська область)|Тростянецького]] районів.

З 2004 по 2005 роки читав лекції у [[Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка|Глухівському педагогічному університеті]]. У 2005 по 2010 роки очолював [[Історико-культурний заповідник «Більськ»]] в [[Полтава|Полтаві]]<ref>{{Cite web|url=https://youcontrol.com.ua/catalog/company_details/33730930/|title=ІКЗ БІЛЬСЬК|date=19.10.2021|accessdate=20 жовтня 2021|archive-date=20 жовтня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20211020184945/https://youcontrol.com.ua/catalog/company_details/33730930/}}</ref>.

== Професійна діяльність ==
Вивчав археологічні пам'ятки козацької доби на території [[Сумська область|Сумської області]], ввів до наукового обігу [[відомості]] про сотні курганів і курганних некрополів, городищ, поселень, стоянок, численні майдани на [[Полтавщина (УНР)|Полтавщині]] та [[Слобожанщина (УНР)|Слобожанщині]]. Досліджував, на той час маловідомі, поселення післямонгольського періоду, старожитності скіфського і сарматського періоду, [[Черняхівська культура|черняхівської культури]], степових кочівників середньовічної та пізньосередньовічної [[Епоха|епох]]. Був учасником більше сотні експедицій на лісостепових просторах [[Україна|України]] та [[Росія|Росії]].

Досліджував узбережжя [[Удай|Удаю]], [[Многа|Многи]] та [[Артополот (притока Сули)|Артополоту]] у пошуках пам'яток першої&nbsp;— другої чвертей І тис. н.&nbsp;е. досліджував місто [[Путивль]] з округою. Організовував розкопки на пам'ятках доби ранніх слов'ян біля селищ [[Битиця]] і [[Токарі (Сумський район)|Токарі]] [[Сумський район|Сумського району]], села Солдатське [[Великописарівський район|Великописарівського району]] Сумської області<ref>{{Cite news|title=Повернення скіфів|last=Касаткіна О.|date=грудень 2008|work=Панорама|page=4}}</ref>. Був керівником розкопок у Сумській області, завданням яких було дослідження Зеленогайського і Шпилівського археологічних комплексів часу [[Київська Русь|Київської Русі]].

У 1997-1998 роках приймав участь у науково-рятівному проєкті, завданням якого було вивчення ділянок пізнороменської та давньоруської забудов в місцевості [[Лтава (городище)|Лтави]], на схилах Мазурівського яру на [[Полтавська область|Полтавщині]].

1999 року проводив археологічні спостереження за реконструкцією вулиці Соборної в місті [[Суми]] в складі групи технічного контролю при управлінні культури [[Сумська обласна державна адміністрація|Сумської обласної державної адміністрації]]. У 2004-2005 роках став учасником групи з підготовки видання «Звід пам'яток історії та культури України. Сумська область». Є одним із початківців картографування археологічних пам'яток більського городища та його округів. 2008 року був учасником розкопок Більського городища, було розкопано зерносховища.<ref>{{Cite news|title=Під землею розкопали зерносховища|last=Гризодуб|first=Ірина|date=11 грудня 2008|work=Газета по-українськи|url=https://gazeta.ua/articles/poltava-newspaper/_pid-zemleyu-rozkopali-zernoshovischa/273591|accessdate=13 листопада 2021|archive-date=13 листопада 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20211113204819/https://gazeta.ua/articles/poltava-newspaper/_pid-zemleyu-rozkopali-zernoshovischa/273591}}</ref> Започаткував видавничу діяльність у заповіднику [[Історико-культурний заповідник «Більськ»|«Більськ»]]. Перше видання було опубліковано у 2010 році.<ref>{{Cite book
|title=Феномен Більського городища — 2020
|last=Гречко Д.С., Котенко В.В.
|year=2020
|publisher=Київ-Котельва: ЦП НАН України та УТОПІК
|pages=7-9
}}</ref> 2012 року учасник конференції

2016 року брав участь в експедиції в Глинському археологічному комплексі, що є пам'яткою національного значення IX—XIV століття.<ref>{{Cite web|url=https://bastion.tv/poltavski-arheologi-nabirayut-ohochih-na-rozkopki-starovinnogo-gorodisha_n23522|title=Полтавські археологи набирають охочих на розкопки старовинного городища|date=27.05.2016|accessdate=20 жовтня 2021|archive-date=20 жовтня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20211020184945/https://bastion.tv/poltavski-arheologi-nabirayut-ohochih-na-rozkopki-starovinnogo-gorodisha_n23522}}</ref>

== Наукові роботи ==
Віктор Володимирович&nbsp;— автор понад 150 наукових праць, надрукованих у фахових журналах «<nowiki/>[[Археологія (видання)|Археологія]]<nowiki/>», «Археологічний літопис Лівобережної України», «Історична пам'ять», міжнародному науковому журналі «Stratum». Його монографії та брошури з публікаціями здобутих науковими дослідженнями археологічних матеріалів присвячені [[Пам'ятка археології|пам'яткам археології]] від доби ранніх [[Слов'яни|слов'ян]] і [[Київська Русь|Київської Русі]] до козацького часу включно.

== Бібліографія ==
{{стовпці|1}}
'''Монографії та брошури'''

1.Приймак В.&nbsp;В.&nbsp;Територіальна структура межиріччя Середньої Десни і Середньої Ворскли VIII&nbsp;— поч. ІХ ст. / В.&nbsp;В.&nbsp;Приймак.&nbsp;— Суми, 1994.&nbsp;— 76 с. Рец.: Любичев М.&nbsp;В.&nbsp;Приймак В.&nbsp;В.&nbsp;Територіальна структура межиріччя Середньої Десни і Середньої Ворскли VIII&nbsp;— поч. ІХ ст.&nbsp;— Суми, 1994.&nbsp;— 76 с., іл. / М.&nbsp;В.&nbsp;Любичев // АЛЛУ.&nbsp;— 1998.&nbsp;— №&nbsp;1-2 (3-4).&nbsp;— С. 165.

2.Приймак В.&nbsp;В.&nbsp;Роменська культура в межиріччі Десни і Ворскли (дискусійні питання, нові матеріали) / В.&nbsp;В.&nbsp;Приймак.&nbsp;— Полтава-Суми: вид. ЦОДПА; СОО УТОПІК; СТВ МАНУ&nbsp;— 1997.&nbsp;— 51 с. Рец.: Кулатова І.&nbsp;М.&nbsp;Прий мак В.&nbsp;В.&nbsp;Роменська культура в межиріччі Десни і Ворскли (дискусійні питання, нові матеріали).&nbsp;— Полтава-Суми: вид. ЦОДПА; СОО УТОПІК; СТВ МАНУ&nbsp;— 1997.&nbsp;— 51 с. / І.&nbsp;М.&nbsp;Кулатова // АЛЛУ.&nbsp;— 1998.&nbsp;— №&nbsp;1-2 (3-4).&nbsp;— С. 162.

3.Приймак В.&nbsp;В.&nbsp;Давньоруське місто Вир / В.&nbsp;В.&nbsp;Приймак.&nbsp;— Білопілля, 1997.&nbsp;— 60 с. Рец.: Мироненко К.&nbsp;М.&nbsp;Приймак В.&nbsp;В.&nbsp;Давньоруське місто Вир.&nbsp;— Білопілля, 1997.&nbsp;— 60 с. / К.&nbsp;М.&nbsp;Мироненко // АЛЛУ.&nbsp;— 1997.&nbsp;— №&nbsp;1-2.&nbsp;— 51 с.

4.Супруненко О.&nbsp;Б.&nbsp;Старожитності золотоординського часу Дніпровського лісостепового Лівобережжя / О.&nbsp;Б.&nbsp;Супруненко, В.&nbsp;В.&nbsp;Приймак, К.&nbsp;М.&nbsp;Мироненко.&nbsp;— К.&nbsp;— Полтава: Археологія, 2004.&nbsp;— 81 с.

5.Приймак В.&nbsp;В.&nbsp;Малоперещепинський «скарб» / В.&nbsp;В.&nbsp;Приймак, О.&nbsp;Б.&nbsp;Супруненко.&nbsp;— К.&nbsp;— Полтава: АСМІ; ВЦ Археологія, 2005.&nbsp;— 24 с.

6.Приймак В.&nbsp;В.&nbsp;Північний схід Дніпровського Лівобережжя у кінці XVI&nbsp;— XVII&nbsp;ст. (історико-археологічні нариси) / В.&nbsp;В.&nbsp;Приймак, Є.&nbsp;М.&nbsp;Осадчий.&nbsp;— Полтава: Техсервіс, 2006.&nbsp;— 72 с.

7.Куриленко В.&nbsp;М.&nbsp;Східне Полісся (лінгвістичний та історико-археологічний аспекти) / В.&nbsp;М.&nbsp;Куриленко, В.&nbsp;В.&nbsp;Приймак.&nbsp;— Полтава&nbsp;— Глухів: ГДПУ, 2007.&nbsp;— 75 с.

8.Покас П.&nbsp;М.&nbsp;Зелений Гай І / П.&nbsp;М.&nbsp;Покас, Є.&nbsp;М.&nbsp;Осадчий, В.&nbsp;В.&nbsp;Приймак.&nbsp;— Полтава: Техсервіс, 2007.&nbsp;— 88 с.

9.Приймак В.&nbsp;В.&nbsp;Путивльське удільне князівство Новгород-Сіверщини / В.&nbsp;В.&nbsp;Приймак.&nbsp;— Полтава: вид. ЦП НАНУ і УТОПІК; ІКЗ «Більськ», 2007.&nbsp;— 180 с.

10.Каравайко Д.&nbsp;В.&nbsp;Селитроварение на Полтавщине (в свете новейших археологических раскопок на Бельском городище) // Д.&nbsp;В.&nbsp;Каравайко, С.&nbsp;А.&nbsp;Скорый, В.&nbsp;В.&nbsp;Приймак.&nbsp;— Полтава: ИА НАН Украины; ИКЗ «Бельск», 2008.

11.Осадчий Є.&nbsp;М.&nbsp;Конотопська битва у світлі археологічних даних / Є.&nbsp;М.&nbsp;Осадчий, В.&nbsp;В.&nbsp;Приймак, О.&nbsp;В.&nbsp;Коротя.&nbsp;— Полтава: Техсервіс, 2009.

12.Приймак В.&nbsp;В.&nbsp;Малоперещепинський «скарб» / В.&nbsp;В.&nbsp;Приймак, О.&nbsp;Б.&nbsp;Супруненко.&nbsp;— Полтава, 2013.&nbsp;— 104 с.

13.Звід пам'яток історії та культури України. Сумська область [Електрон-ний ресурс] / НАН України. Інститут історії України; Центр досліджень історико-культурної спадщини України.&nbsp;— К., 2017.
</div>

== Див. також ==

* [[Історико-культурний заповідник «Більськ»]]
*[[Битицьке городище]]

== Примітки ==
{{примітки}}

== Джерела ==

* Старожитності Лівобережжя Дніпра = Antiquities of the Dnieper Left Bank Region [відп.ред.&nbsp;— І.&nbsp;І.&nbsp;Корост, наук. ред.&nbsp;— О.&nbsp;Б.&nbsp;Супруненко; ред. колегія: О.&nbsp;М.&nbsp;Титова, І.&nbsp;Б.&nbsp;Шрамко та ін.].&nbsp;— Київ&nbsp;— Котельва, 2018.&nbsp;— с.3
* Феномен Більського городища: збереження, дослідження та поФ42 пуляризація найбільшої в Європі пам'ятки доби раннього залізного віку: зб. наук, праць та матер, наук. конф. / ред. кол.: В.&nbsp;М.&nbsp;Вадімов, Г.&nbsp;Ю.&nbsp;Івакін, С.&nbsp;А.&nbsp;Скорий; наук, і відп. ред. О.&nbsp;Б.&nbsp;Супруненко.&nbsp;— Київ: Центр пам'яткознавства НАН України і УТОПІК, 2012.&nbsp;— 132 с., іл.
* Некрасова А.&nbsp;Н.&nbsp;Пам'ятники черняхівської культури Дніпровського Лівобережжя / А.&nbsp;Н.&nbsp;Некрасова // Готи і Рим.&nbsp;— К., 2006.&nbsp;— С. 87-200.
* Гавритухін І.&nbsp;О.&nbsp;Причорноморська серія фібул типу Левице&nbsp;— Токарі // Боспорський збірник. 4. М., 1994. С.31-42.
* Німенко Н. А. З історії археологічних досліджень на Сумщині у 20-х роках ХХ ст. // Сум. старовина.&nbsp;— 2006.&nbsp;— № ХХ.&nbsp;— С. 53-67.{{ВП-портали|Історія|Біографії|Україна|Музеї}}
[[Категорія:Українські історики]]
[[Категорія:Українські археологи]]
[[Категорія:Українські краєзнавці]]
[[Категорія:Дослідники Київської Русі]]
[[Категорія:Дослідники козацтва]]
[[Категорія:Науковці Сумського педагогічного університету]]
[[Категорія:Науковці Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка]]