Перегляд вихідного коду сторінки Айнали-Кавакська конвенція

{{угода}}

'''Айнали-Кавакська конвенція''' (''також'' '''Константинопольська конвенція 1779''')&nbsp;— укладена 21(10) березня представниками [[Російська імперія|Російської імперії]] й [[Османська імперія|Османської імперії]] в [[султан]]ському палаці [[Айнали-Кавак]] на березі протоки [[Босфор]]. Присвячена в основному проблемі [[Крим]]у&nbsp;— найскладнішій у російсько-османських стосунках.

Проголошений [[Кючук-Кайнарджійський мирний договір|Кючук-Кайнарджійським мирним договором]] 1774 мир виявився хитким. Османська імперія, спираючись на умови договору, різними засобами намагалася реалізувати свої інтереси щодо Криму, Російська імперія, також спираючись на договір,&nbsp;— остаточно витіснити Османську імперію з Криму і, володіючи ключем до [[Чорне море|Чорного моря]], просуватися далі на [[Балкани]] й [[Кавказ]]. Суперництво Російської імперії й Османської імперії загострювалося. Ймовірність нової широкомасштабної [[російсько-турецькі війни |російсько-турецької війни]] ставала дедалі реальнішою. Ця війна могла бути особливо руйнівною для [[Україна|України]] через неминучість втягнення до неї західних сусідів Російської імперії, які межували з українськими землями або володіли ними. Використовуючи серйозні внутрішні труднощі Османської імперії, російська дипломатія за активного сприяння [[Королівство Франція|Королівства Франція]] та її посла в [[Стамбул]]і успішно завершила переговори з Османською імперією.

Умови конвенції охоплювали широке коло проблем: Османська імперія дозволила прохід через Чорноморські протоки, Босфор і [[Дарданелли]] російським торговельним кораблям такого ж тоннажу, як англійські та французькі, які вже мали таке право; підтвердила взяті за Кючук-Кайнарджійським договором зобов'язання не перешкоджати відправленню [[християнство|християнських]] [[обряд]]ів в [[Молдовське князівство|Молдовському князівстві]] та [[Волощина|Волощині]], а також надання російському послу в Стамбулі права вступатися за єдиновірців на цих територіях.

Низка положень договору безпосередньо торкалася України. Османська імперія зобов'язувалася відпустити [[запорозькі козаки|запорозьких козаків]], які після [[Ліквідація Запорозької Січі (1775)|зруйнування російськими військами Запорозької Січі (1775)]] подалися до Османської імперії, але побажали б скористатися [[амністія|амністією]], проголошеною імператрицею [[Катерина II|Катериною II]], і [[Задунайська Січ|переселити на правий берег Дунаю тих, хто відмовиться від амністії]]. Російська імперія мала схилити [[кримський хан|кримського хана]] добровільно відмовитися від земель між [[Дністер|Дністром]], [[Південний Буг|Південним Бугом]], польським кордоном і Чорним морем, за винятком поселень, що утворювали [[Очаківський повіт]].

Та головне стосувалося Криму. Османська імперія визнала кримським ханом ставленика Російської імперії [[Шагін Ґерай|Шагін-Гірея III]]. Османська імперія зобов'язувалася не претендувати на цивільну та політичну владу кримсько-татарських ханів під приводом «духовного зв'язку і впливу». Російська імперія у відповідь погодилася на те, щоб кримські хани після їх обрання надсилали до Стамбула своїх представників «за встановленою раз і назавжди примірною формою з урочистим визнанням в особі султанській верховного [[каліф]]а, з проханням… його духовного благословення». В такому разі «благословительна грамота» давалася Османською імперією «без якнайменшого ускладнення й відмовок». Обидві сторони мали вивести війська з Кримського й [[Таманський півострів|Таманського півостровів]] у тримісячний термін, а з [[Кубань|Кубані]]&nbsp;— через три місяці й 20 днів.

Айнали-Кавакська конвенція поновила хиткий мир між імперіями. Однак невдовзі Османська імперія вдалася до спроб посилити свої позиції в Криму. Кваліфікуючи дії Османської імперії як порушення умов Кючук-Кайнарджійського миру і Айнали-Кавакської конвенції, Катерина II указом від 19(08) квітня 1783 приєднала Крим до Російської імперії.

== Джерела ==
* ''Симоненко Р. Г.'' [http://www.history.org.ua/?termin=Ajnaly_kanvencia Айнали-Кавакська конвенція ] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160419140939/http://history.org.ua/?termin=Ajnaly_kanvencia |date=19 квітня 2016 }} // {{ЕІУ|1|49}}

== Література ==
* ''Миллер А.&nbsp;Ф.'' Мустафа-паша Байрактар. М.—Л., 1947
* ''Дружинина&nbsp;Е.&nbsp;И.'' Кючук-Кайнарджийский мир 1774 года (его подготовка и заключение). М., 1955
* ''Соловьев&nbsp;С.&nbsp;М.'' Обзор дипломатических сношений русского двора от Кючук-Кайнарджийского мира по 1780 год. В кн.: Соловьев&nbsp;С.&nbsp;Н. История России с древнейших времен, кн. 15. М., 1966.

{{Turkey-hist-stub}}
{{Russia-hist-stub}}
{{Ukraine-hist-stub}}

[[Категорія:Історія дипломатії]]
[[Категорія:Міжнародні угоди Російської імперії]]
[[Категорія:Новоісторичний Крим]]
[[Категорія:Новоісторична Туреччина]]