Перегляд вихідного коду сторінки Кизикермен

{{coord|46|50|02|N|33|25|11|E|scale:3000_type:landmark_region:UK}}
[[Файл:Kazykermen.jpg|міні|праворуч|200пкс|Облога Кизикермена російськими військами за участі Мазепи.]]
[[Файл:Kyzykermen bell.jpg|thumb|200px|[[Кизи-Кермен (дзвін)|Дзвін]] відлитий з трофейних гармат захоплених вояками [[Полтавський полк Війська Запорозького|Полтавського полку]]]]
[[Файл:F.St. Alexandre.jpg|міні|праворуч|200пкс|Кизикермен на мапі "Нової Сербії" з військового атласу Лє Ружа. Париж, 1769 р.]]

'''Кизикерме́н''' ({{lang-crh|Ğazı Kermen}}, غازى كرمان, {{lang-ota|Gazi Kirmân}}, غازى كرمان; з [[Турецька мова|турецької]]&nbsp;— ''Дівоча фортеця'')&nbsp;— стародавнє [[місто]]-[[фортеця]]. Нині це місто [[Берислав]] у [[Херсонська область|Херсонській області]].

Наприкінці XIV століття [[Золота Орда|золотоординський]] хан [[Тохтамиш]] побудував тут фортецю Доган-гечит, зруйновану в 1399 році ханом [[Тимур-Кутлук]]ом.

На початку XV століття [[Велике князівство Литовське|литовська]] митниця [[Вітовт]]а. Після смерті великого князя литовського Вітовта переходить під контроль [[Кримські татари|кримських татар]], які близько 1450 збудували тут фортецю Казікермен (або Кизикермен, з турецької&nbsp;— ''«Судейська фортеця»'', від слова «кази»&nbsp;— суддя; інший варіант перекладу&nbsp;— ''«Дівоча фортеця»'').

Наприкінці 1660-х років зводиться кам'яна фортеця&nbsp;— один з опорних пунктів [[Османська імперія|турецького]] панування в [[Північне Причорномор'я|Північному Причорномор'ї]]. Розташовувалася у районі [[Пристань|пристані]] сучасного [[Берислав]]а і складалася з малого, середнього і великого містечок. Мале містечко (цитадель) містилося на кам'яній скелі поруч балки Кизикерменки. 1678-1679 фортецю було значно розширено&nbsp;— зі східного боку замку добудували «середнє» містечко з кам'яними стінами.

Казікермен оточував великий [[форштадт]] (передмістя) із земляними укріпленнями. Місто разом з іншими сусідніми фортецями&nbsp;— [[Таванська переправа|Таванню]], Іслам-Керменом, Шагін-Керменом&nbsp;— забезпечувало охорону татарської переправи через Дніпро. Воно було серйозною перешкодою для морських походів [[запорожці]]в і плацдармом для нападів на козацькі землі Гетьманщини.

Козаки постійно загрожували Кизикермену. 1670 року [[Іван Сірко]] взяв його в облогу, а через рік частково зруйнував. 31 липня 1695 року фортеця була захоплена московсько-гетьманськими військами [[Шереметєв Борис Петрович|Бориса Шереметьєва]] та [[Іван Мазепа|Івана Мазепи]] під час успішного [[Азовські походи (1695—1696)|Азовського походу]].

1698 року під час [[Кримські походи|Кримського походу]] союзницька армія брала фортецю в облогу. За умовами [[Константинопольський мирний договір (1700)|Константинопольського мирного договору]] 1700 вона мала залишатися незаселеною. Утім, місто фактично продовжувало існувати у XVIII столітті як значний пункт транзитної торгівлі. Після [[Російсько-турецька війна (1768—1774)|російсько-турецької війни 1768—1774]] Кизикермен — у складі Російської імперії (певний час існував навіть [[Казикерменський повіт]] Херсонської провінції [[Новоросійська губернія|Новоросійської губернії]]). Заселявся переважно переселенцями з [[Полтавська губернія|Полтавської]] та [[Чернігівська губернія|Чернігівської губерній]].

У [[1784]] році на руїнах Кизикермена виникло місто [[Берислав]]. У 1858 році в проекті герба Берислава було увічнено колишню назву міста— «Дівоча фортеця»: у золотому щиті, на чорній горі, — червона кругла вежа, на якій стоїть дівчина в блакитному убранні; у вільному куті щита — герб Херсонської губернії.

== Джерела та література ==
* ''Ю.&nbsp;П.&nbsp;Князьков''. [http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Kazikermen Казікермен, Кизикермен] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160816194655/http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Kazikermen |date=16 Серпня 2016 }} // {{ЕІУ|4|23}}
* Українське козацтво: Мала енциклопедія. К.-Запоріжжя, 2002.
* Історія міст і сіл УРСР. Херсонська область. К., 1972
* Топографическое описание доставшимся по мирному трактату от Оттоманской Порты во владение Российской империи землям. 1774 г. «Записки Одесского общества истории и древностей» 1868, т. 7

[[Категорія:Фортеці України]]
[[Категорія:Стародавні міста України]]
[[Категорія:Історія Берислава]]
[[Категорія:Кримське ханство]]
[[Категорія:Історія Херсонської області]]
[[Категорія:Берислав]]