Перегляд вихідного коду сторінки Монети Криму

'''Монети Криму''' почали [[Карбування|карбувати]] у перших роках утворення [[Золота Орда|Золотої орди]] і закінчилися після [[Анексія Криму Російською імперією|анексії півострова Російською імперією]]. За весь період карбування відомо більше 25 [[Грошова одиниця|грошових одиниць]] від мідних [[Пул (розмінна монета)|пулів]] до золотих [[Алтин|алтунів]]. В часи [[середньовіччя]] також в обігу знаходилися монети іноземного карбування переважно великих [[Номінальна вартість|номіналів]].

== Історія ==
:''Дивись також [[Монетні двори Криму]]''

[[Файл:Волзький сум.PNG|міні|праворуч|200пкс|Волзький сум. Зливок із експозиції Ермітажу № ОН-Р-1-657]]
У 1242 році, після невдалого походу [[Золота Орда|Золотої Орди]] на [[Королівство Польське (1025–1385)|Польське]] та [[Угорське королівство|Угорське королівства]], монголи ґрунтовно осіли в Криму. Золотоординський хан [[Батий]] розділив завойовані землі на 14 самостійних [[улус]]ів. [[Кримський півострів]], а також степи поміж [[Дніпро]]м та [[Дністер|Дністром]] отримав дід [[Темник (військове звання)|темника]] [[Ногай|Ногая]]&nbsp;— Мава. Управляти Кримським улус-юртом став намісник хана&nbsp;— [[емір]]. В 1261 році Золотою Ордою активно починає освоюватися [[Великий шовковий шлях]] із [[Західна Європа|Західної Європи]] на Схід. За часів правління Бату мусульманських торговців залучали на службу в якості відкупників [[Податок|податків]]. Стягнення [[Мито|мита]] приносило Улусу Джучі чималий [[прибуток]]. Торговці з дозволу еміра Криму ініціювали і отримали можливість заснувати свій [[монетний двір]] в столиці улус-юрта [[Старий Крим|Солхаті]] і карбувати власні [[регіональні гроші]]. Виготовленням монет почали займалися [[караїми]].

За часів правління [[Узбек-хан]]а (1312—1341) було скасовано [[Баскак|баскацтво]] і надано дозвіл збирати [[Данина|данину]] [[васал]]ьним князям. Дипломатичні відносини з [[Індія|Індією]], державами [[Західна Європа|Західної Європи]] та [[Мамлюцький султанат (Каїр)|Мамлюцьким султанатом]] укріпили економіку не лише Кримського улус-юрта, а й інших улусів Золотої Орди. На [[Волзька Булгарія|булгарських]], [[Мухшинський улус|мухшинських]] та [[Кримський улус Золотої Орди|кримських]] монетах карбувалася тамга Бату, в той час коли на монетах [[Хорезм]]а та [[Сарай-Бату|Сарая]] [[тамга]] не зображувалась<ref name="Узбек-хан">{{Cite web |url=http://www.museum-of-money.org/198-dengi-krym/monety-zolotoy-ordy/1264-monety-khana-uzbeka-713-740-g-kh-1313-1339 |title=Узбек-хан |accessdate=14 вересня 2017 |archive-date=14 вересня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170914173053/http://www.museum-of-money.org/198-dengi-krym/monety-zolotoy-ordy/1264-monety-khana-uzbeka-713-740-g-kh-1313-1339 }}</ref>.

В 1324 році землі [[Північне Причорномор'я|Північного Причорномор'я]] були завойовані литовським князем [[Ольгерд]]ом. З кінця XIV до кінця XV століття західна частина Причорномор'я належала [[Велике князівство Литовське|Великому князівству Литовському]]<ref>Г.&nbsp;М.&nbsp;Голиш. Основи нумізматики, Черкаси, 2006.&nbsp;— стор. 61</ref><ref>В. Зварич, Р. Шуст. Нумізматика, Київ: Знання, 2007.&nbsp;— стор. 70</ref>.

У 1362 році, в результаті заколоту [[Мамай (воєвода)|Мамая]], Золота Орда розкололася на 2 ворогуючі частини: території поміж [[Волга|Волгою]], [[Дон]]ом і [[Дніпро]]м та [[Північний Кавказ|Північним Кавказом]] і [[Кримський півострів|Кримом]] перебували під владою Мамая та його війська. Лівобережжя Волги зі столицею орди [[Сарай-Бату|Сараєм-аль-Джедідом]] і прилеглими до міста територіями належали ворогуючій стороні. На Волзі поміж сторонами був розмічений кордон, який існував до 1380 року<ref name="Темник Мамай">{{Cite web |url=http://www.museum-of-money.org/198-dengi-krym/monety-zolotoy-ordy/1277-monety-temnika-mamaya-763-781-g-kh-1362-1380 |title=Темник Мамай |accessdate=14 вересня 2017 |archive-date=15 вересня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170915024258/http://www.museum-of-money.org/198-dengi-krym/monety-zolotoy-ordy/1277-monety-temnika-mamaya-763-781-g-kh-1362-1380 }}</ref>.

У середині 60-х років XIII ст. генуезці заснували в Кефі свою [[Факторія|торговельну факторію]], уклавши угоду з Менгу-Тимуром. Генуя придбала кілька колоній на Північно-Східному Причорномор'ї&nbsp;— [[Керч|Боспоро]], [[Балаклава|Чембало]], [[Слов'янськ-на-Кубані|Копу]], [[Азов (місто)|Тану]], [[Тамань|Матреґу]], [[Анапа|Малу]], [[Сухумі|Себастоболіс]], [[Новоросійськ|Калолімен]] та [[Геленджик|Мавролако]]. Через Тану пролягав основний транзитний шлях до [[Середня Азія|Середньої Азії]] на [[Далекий Схід]]. Політично-економічним центром була [[Феодосія|Кефа]]. Зневажливість до місцевих [[Посадова особа|посадовців]] та [[работоргівля]] на Причорномор'ї постійно обурювала населення, що приводило до частих [[бунт]]ів. У 1308 році генуезці змушені були втікати зі своїх колоній. У 1316 році, за часів правління Узбек-хана, вони поновили свій статус будуючи непідступні [[Фортеця|фортеці]] у своїх [[володіння]]х. З 1415 року [[Банк Святого Георгія|Банком святого Георгія]] карбуються монети для Кефи та ближніх колоній. З 1434 року сплачують постійну [[Данина|данину]] еміру Криму Хаджі І. У 1475 році, після захоплення міста османами, [[карбування]] [[Монета|монет]] для Кефи Генуезьким банком припинилося<ref>Узлов Ю.&nbsp;А.&nbsp;Итальянские фактории в Северном Причерноморье. XIII—XV&nbsp;вв.// Теория и практика общественного развития. Краснодар. 2010.{{ref-ru}}</ref><ref>Брун Ф. К. О поселениях итальянских в Газарии. Топографические и исторические заметки // Труды Первого археологического съезда в Москве. 1869.&nbsp;— М., 1871{{ref-ru}}</ref>

За часів Кримського ханства карбувалося на різних монетних дворах бл. 25 монетних одиниць, в основному [[Розмінна монета|розмінні]] [[Срібло|срібні]] та [[Мідь|мідні]] [[Монета|монети]]. Великі [[Номінальна вартість|номінали]] для обігу срібних та [[Золото|золотих]] монет привозили із [[Османська імперія|Османської імперії]] та із західних держав [[Європа|Європи]]. На початку XVIII&nbsp;ст. найдрібніша срібна монета ханства [[акче]] мала вагу 0,16 гр. Пізніше [[карбування]] акче стало невигідним&nbsp;— на зміну їй з'явилася монета ''бешлик'' номіналом 5 [[акче]]. В ті часи в обігу знаходились також [[Голландія|голландські]] та німецькі [[таляр]]и, які отримали у ханстві назву [[Куруш (монета)|куруші]]. Згодом у [[Стамбул]]і почали карбувати власні куруші<ref name="ReferenceA">Г. Абдулаева // История Монетного двора в Крымском Ханстве. 2008{{ref-ru}}</ref>.

Останнім ханом Кримського ханства був [[Шагін Ґерай (хан)|Шагін І]], який вів потрійну політику поміж [[Кримське ханство|Кримським ханством]], [[Османська імперія|Османською]] та [[Російська імперія|Російською імперіями]]. Бажання хана надати своєму правлінню певну яскравість і зверхненість над іншими знатними людьми спонукало у нього спроби до багатьох нововедень, більшість з яких не були виконані. До переліку спроб належало і угода про постачання обладнання для [[Монетний двір|монетного двору]] в [[Феодосія|Кефі]], всупереч якій замовнику не було сплачено обіцяної суми. Хану, в зв'язку з відсутністю власної сировини для карбування монет, довелося просити російську [[Імператор|імператрицю]] [[Катерина II|Катерину II]] дозволити вивезти з Росії 50 [[пуд]]ів срібла та 800 пудів [[Свинець|свинцю]]. Дозвіл було надано, і в Кефі почалося карбування. Нові викарбувані монети були якіснішими за монети попередніх ханів та правильної круглої форми. Нові монети Шагіна вводились в обіг водночас за кримською, османською та російською [[Грошова система|грошовими системами]]<ref>Винклер П. фон «Из истории монетного дела в России» // Глава 5. Таврическая монета (1783—1788) // Ст. 109{{ref-ru}}</ref>.

У 1787 році [[Надвірний радник|надвірному раднику]] [[Монетний двір|монетного двору]] в [[Таврійська область|Таврійської області]] Ф. Затлеру вдалося віднайти робітників монетної справи серед вояків, каторжанів та ін. кількістю 140 чоловік. Карбувалися російські [[мідні монети]] з позначкою монетного двору «ТМ» (Таврійська монета) та срібні монети для самої області. В квітні 1788 року кримське карбування монет повністю зупинилося. Нестача власної сировини та часте розкрадання майна робітниками в останні місяці існування монетного двору привела до того, що [[мідь]] доводилось вичищати із металевої [[Стружка|стружки]] та пороху. В січні 1794 року за [[Виїмка (кримінальне право)|ордером]] [[Граф (титул)|графа]] П.&nbsp;О.&nbsp;Зубова опрацьована [[мідь]] була передана [[єпископ]]у феодосійському та [[маріуполь]]ському Іову для вилиття дзвонів. Усього міді було 1267 пудів. Обладнання вивезли до [[Берислав]]у, де воно зберігалося до 1796 року<ref>Винклер П. фон «Из истории монетного дела в России» // Глава 5. Таврическая монета (1783—1788) // Ст. 147—149{{ref-ru}}</ref><ref>Schubert. Les monnaies russes des derniers triois siecles. Leipzig 1857.
P. 208.{{ref-de}}</ref>.

== І-й період. Улус-юрта Золотої Орди ==

=== Монети емірів Криму ===
[[Файл:Крим. Ярмак. 13 ст..jpg|міні|ліворуч|200пкс|Срібний ярмак. ХІІІ ст.]]
Дивись також [[Монети Ногайського улусу]]

[[Посадова особа|Посадовцями]] від хана Кримського улус-юрта були [[емір]]и, або як ще їх називали [[Бей (титул)|беями]]. Першим формально визнаним еміром Кримського улус-юрта вважається [[Уран-Тимур]], родич [[Батий|Батия]], що отримав цей [[улус]] від Менгу-Тимура. Перші татари поселилися на [[Ескі-Юрт]]і, де знаходилися могили кримських емірів та ханів до кінця XVIII ст. Золотоординські хани відвідували Крим не часто і лише Узбек-хан, покровитель мусульманства в XIV&nbsp;ст., досить довго проживав у Солхаті<ref>{{Cite web |url=http://www.museum-of-money.org/vipushennie-v-krymu/198-dengi-krym/monety-zolotoy-ordy/1253-monety-emirov-kryma-xiii-v |title=Емір Криму |accessdate=18 вересня 2017 |archive-date=23 вересня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170923194413/http://www.museum-of-money.org/vipushennie-v-krymu/198-dengi-krym/monety-zolotoy-ordy/1253-monety-emirov-kryma-xiii-v }}</ref>.

На перших монетах Криму часів кримських емірів не карбували стилістичних зображень, чи ханських позначень. Монети карбувалися 2-х номіналів&nbsp;— ¼ та 1 барикат (ярмак)<ref>Хромов К. К., 2007. Монеты западной части Улуса Джучи. Часть I. Йармаки Крыма. Раздел 1. Серебряные монеты, чеканенные до правления Токту // Восточная нумизматика в Украине. Часть II. Монеты Джучидов и сопредельных государств. С.4-54. Киев.{{ref-ru}}</ref>. Ці випуски дослідники віднесли до 1250—1260&nbsp;рр. за часів правління еміра Криму, сина [[Джучі]] [[Тука-Тимур]]а. В приватних контрактах зібраних у західно-європейських архівах за 1281—1343 роки зафіксована ця назва монети, походження якої пов'язано з монгольським словом «bariku»&nbsp;— виплатами та надходженнями в [[Скарбниця|скарбницю]], які використовувались до середини XIV&nbsp;ст. позначаючи таким чином тимчасові межі, до яких [[Північне Причорномор'я]] існувало як самостійна зона [[Грошовий обіг|грошового обігу]]<ref>Пономарев А. Л. //Эволюция денежных систем Причерноморья и Балкан в ХІІІ вв. Москва. 2010{{ref-ru}}</ref>. Ваговою одиницею в ті часи слугував [[волзький сум]] вагою 198—202 грами<ref>[{{Cite web |url=https://vlast.kz/avtory/16561-dengi-v-zolotoj-orde.html |title=Жаксылык Сабитов. Как печатали деньги в Золотой орде{{ref-ru}} |accessdate=14 вересня 2017 |archive-date=15 вересня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170915023154/https://vlast.kz/avtory/16561-dengi-v-zolotoj-orde.html }} Жаксылык Сабитов. Как печатали деньги в Золотой орде{{ref-ru}}]</ref>.

На [[аверс]]і монет номіналом в ¼ барикати у лінійному колі карбувалася [[Легенда (монета)|легенда]] арабською мовою&nbsp;— «Амір». Вгорі та внизу рослинні [[Віньєтка|віньєтки]]. На [[реверс]]і у лінійному колі розміщена легенда в два рядки: «кири / м». Вгорі та внизу рослинні віньєтки. [[Діаметр]] монети&nbsp;— 10-12&nbsp;мм, Середня [[вага]]&nbsp;— 0.44 гр. На аверсі монет номіналом в 1 барикат (ярмак) у подвійному колі, (зовнішній крапковий)&nbsp;— легенда в три рядки: «''За велінням Тука / Темір / ярмак Крим»''. Під написом, всередині кола&nbsp;— рослинна віньєтка. На реверсі монети карбувалося у подвійному колі (зовнішній крапковий) [[Легенда (монета)|легенда]] в три рядки: «''Будь щасливий / дванадцять / [таких монет] один алтун''». Діаметр&nbsp;— 21-22&nbsp;мм, Вага&nbsp;— 2.07 гр<ref>Лебедев В. П., 2000. Каталог монет Крыма в составе Золотой Орды (сер.XIII-нач.XV&nbsp;в.) // Вестник Одесского музея нумизматики, вып. №&nbsp;2. Одесса.с.126-134; 1996, с.62-67; 2000, с.52-57; 2002, с.139-149{{ref-ru}}</ref>

=== Карбування за часів Золотої Орди ===
Дивись також [[Пули Кримського улус-юрта Золотої Орди]] та [[Монети Азаку (Кримський улус-юрт Золотої Орди)]]

[[Файл:Крим. Пул. Тута-Менгу (1282 – 1287).jpg|міні|ліворуч|200пкс|Мідний пул часів правління Тута-Менгу (1282—1287)]]
[[Файл:Пул Джанібека. Крим.jpg|міні|праворуч|200пкс|Анонімний пул Джанібека (1342—1357)]]
[[Файл:Барікат Берке.jpg|міні|ліворуч|200пкс|Барикат, 1265 (664 рік Хіджри) рік, Срібло. Діаметр&nbsp;— 22.5&nbsp;мм. Вага&nbsp;— 1.97 гр. Берке (1257—1266).]]
За часів [[Берке]] (1257—1266) почали карбуватися [[Мідь|мідні]] [[Пул (розмінна монета)|пули]] та [[Срібло|срібні]] барикати (або барикаки) із зображенням ханська [[Тамга|тамги]] на [[Монетні двори Криму|монетному дворі в Солхаті]]. Вперше на монетах кримського [[карбування]] з'являється ім'я хана. Барикати Берке не мали аналогів в мусульманському карбуванні, але за [[діаметр]]ом (22-24 мм), [[Вага|вагою]] (2,095 гр.) та [[Проба дорогоцінного металу|пробою]] відповідали [[Венеційська республіка|венеційському]] {{нп|Ґроссо (монета)|ґроссо|de|Grosso (Münze)}} того ж періоду. [[Легенда (монета)|Легенда]] на одному із барикатів вказувала співвідношення до [[золото]]ї монети: «''12 цих [монет] за алтун''». [[Алтин|Алтунами]] слугували в ті часи золоті [[гіперпірон]]и [[Візантійська імперія|Візантійської імперії]] часів правління [[Список Візантійських імператорів|імператора]] [[Михайло VIII Палеолог|Михайла VIII]]<ref>Grierson Philip. Coins of Medieval Europe / Coins in history. London, Seaby. 1991.&nbsp;— p. 106, p. 26.</ref>. На [[аверс]]і в колі з трикутників надпис арабською мовою: «''падишах Ісламу, захисник миру та віри''». На [[реверс]]і карбувалося зображення ханської [[Тамга|тамги]] по обидва боки зазначалося місце карбування, навколо тамги легенда арабською: «''Хай буде благословенним цей рік чорної корови''». Датувалася виготовлена монета 1265 роком (664 рік Гіджри). Відомий і різновид барикатів часів правління Берке&nbsp;— з диферентом наприкінці надпису. 1 барикат розмінювався на 48 [[Пул (розмінна монета)|пулів]], про що свідчили надписи на [[монета]]х хана [[Менгу-Тимур]]а (1266—1282)<ref>Карлов Е.&nbsp;А.&nbsp;Золотая Орда, Лисичанск, 1998.&nbsp;— стр. 58.{{ref-ru}}</ref>.

За часів правління [[Туда-Менгу]] назва «''барикати''» змінюється на «''ярмаки''». Також в цей період карбувалася [[срібна монета]]&nbsp;— [[динар]]. Діаметр таких динарів був 28&nbsp;мм, вага 7,76-10,01 гр. За часів [[Токта|Токта-хана]] Золота Орда стала повністю ісламською державою<ref>Лебедев В. П., 2000. Каталог монет Крыма в составе Золотой Орды (сер.XIII-нач.XV&nbsp;в.) // Вестник Одесского музея нумизматики, вып. №&nbsp;2. Одесса.{{ref-ru}}</ref>. У цей період [[карбування]] ярмак витісняється новою [[Монета|монетою]]&nbsp;— срібним [[дирхам]]ом, діаметр якого 16-20&nbsp;мм та вагою 1,25-1,67 гр. В часи правління Токта-хана вперше карбувалися мідні пули зі стилістичним зображенням [[Двоголовий орел|двоголового орла]]<ref>{{Cite web |url=http://www.museum-of-money.org/198-dengi-krym/monety-zolotoy-ordy/1260-vypuski-anonimnykh-mednykh-monet |title=Анонімні недатовані монети періоду правління Токта-хана |accessdate=14 вересня 2017 |archive-date=14 вересня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170914172426/http://www.museum-of-money.org/198-dengi-krym/monety-zolotoy-ordy/1260-vypuski-anonimnykh-mednykh-monet }}</ref>.

На монетах часів [[Узбек-хан]]а містилася легенда: «''Най продовжиться його правління в ім'я Алаха''». В 1321 (720 рік [[Гіджра|Гіджри]]) році в [[Старий Крим|Солхаті]] карбувалася остання [[срібна монета]] хана, а в 1339 в Азаці<ref name="Узбек-хан"/>.

Монети з ім'ям посадовця [[Абдулах-хан]]а (1367—1368,1369—1370) від [[Темник (військове звання)|темника]] Мамая карбуються в [[Азов (місто)|Азаку]], [[Сарай-Бату|Сарай-аль-Джедіді]], [[Шехр-аль-Джедід]]і, та [[Старий Орхей|Янгі-Шехрі]], [[Високе (Бахчисарайський район)|Керменчику]]. Монети з ім'ям Булак-хана карбуються в Солхаті, Маджарі, [[Чуфут-Кале|Кирк-Орі]] (відомі лише дирхеми Кирк-Ору зразка 1375 (777&nbsp;р. Г.) року). В той період жодної монети в столиці [[Золота Орда|Золотої Орди]] не карбували. З 1376 року монети в Мамаєвій Орді припинилися карбуватися. Типовими монетами того часу були срібні данги хана Узбека з надкарбованою на них тамгою<ref name="Темник Мамай"/>.

В 1381 році ханом [[Тохтамиш]]ом була проведена [[грошова реформа]] за якою вага монет змінилася з 1,4 гр. на 1,42 гр. Обіг старих зразків суворо заборонявся. Монети Тохтамиша карбувалися на всіх монетних дворах Улуса Джучі. Вперше на монетах хана карбуються мусульманські гасла&nbsp;— «''перемога віри''», «''захист віри''», «''слава віри''». У 1395 році розпочався випуск дирхемів з великою кількістю різновидів, які використовували згодом суперники токтамиша&nbsp;— Таш-Тимур та Тимур-Кутлуг. За часів правління хана карбувалися останні пули Кримського улус-юрта<ref>{{Cite web |url=http://www.museum-of-money.org/198-dengi-krym/monety-zolotoy-ordy/1282-monety-khana-toktamysha-782-801-g-kh-1381-1395 |title=Тохтамиш |accessdate=14 вересня 2017 |archive-date=15 вересня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170915024240/http://www.museum-of-money.org/198-dengi-krym/monety-zolotoy-ordy/1282-monety-khana-toktamysha-782-801-g-kh-1381-1395 }}</ref>.

За часів правління [[Шадібек]]а (1399—1407) карбувалися останні данги в Азаці, а за часів правління [[Тімерхан]]а (1410—1411) припинилися карбуватися срібні ''данги'' і в Кефі. 1 данг прирівнювався до 16 пулів. Середня вага дангів&nbsp;— 1,16 грамів. Із одного [[Волзький сум|вагового сума]] карбувалося 120 дангів<ref>Лебедев В. П., 1990. Символика и язык монет Крыма золотоордынского периода // Нумизматические исследования по истории Юго-Восточной Европы. Кишинёв{{ref-ru}}</ref><ref>С. Карпов. Причерноморье в Средние века. Вып. IX. Киев, сентябрь 2017. Стр. 487 ISBN 978-54579-10164{{ref-ru}}</ref>.

=== Генуезьке карбування ===
Див. також [[Банк Святого Георгія]]

==== Кефа ====
[[Файл:Кефа, 1 дукат, Філіпо Марія Вісконті (1421-1435).jpg|міні|ліворуч|200пкс|Золотий дукат. [[Філіпо Марія Вісконті]] (1421—1435), Генуезьке карбування банком Святого Георгія для Кефи]]
[[Файл:Аспр. Крим (Кефа) Бл. 1420-ті роки.jpg|міні|праворуч|200пкс|Срібний аспр. Генуезьке карбування банком Святого Георгія для Кефи (Феодосія).1421-1435 роки.]]
[[Файл:Пул для Кефи (Генуезьке карбування).jpg|міні|ліворуч|200пкс|Генуезька торговельна факторія. Мідний пул. Кінець XIII&nbsp;— початок XІV&nbsp;ст.]]
[[Файл:Кефа (Генуезьке карбування), пул, джучиди.jpg|міні|праворуч|200пкс|Кефа (Генуезьке карбування), пул, джучиди]]

За часів правління [[Міланське герцогство|Міланського герцога]] [[Філіпо Марія Вісконті]] (1412—1447) торговельною факторією Генуї у Кефі карбувалися [[Золото|золоті]] монети [[Номінальна вартість|номінальною вартістю]] ½ (вага —1,67 гр.) та 1 (вага&nbsp;— 3,38 гр.) [[Дукат (монета)|дукати]]. Монети повністю повторювали тип [[Венеція|венеційських]] дукатів попередніх років [[карбування]] за винятком легенди. На аверсі був зображений [[Ісус Христос]] в овалі ([[мандорла]]) серед зірок, по краях монети надпис: «''IANVA · ME · I&nbsp;— G - ENVIT · CAFA''». На реверсі&nbsp;— [[дож]], який стоїть на колінах і приймає з рук [[Марко (євангеліст)|євангеліста Марка]] стяг. Навколо [[Легенда (монета)|легенда]] [[Латинська мова|латинською мовою]]: «''MEDIOLAN&nbsp;— DNS · IANVA''». Монети карбувалися 1421—1435 роках<ref>cfr. G.Giacosa, Il ducato d'oro di Caffa, in Annotazioni Numismatiche XXIX, 646 {{ref-it}}</ref>.

У 1320—1339 роках на срібних [[данг]]ах (Діаметр&nbsp;— 16,5&nbsp;мм. Вага&nbsp;— 0,87 гр.) та мідних пулах (Діаметр&nbsp;— 16,5-19&nbsp;мм. Вага&nbsp;— 1,15-2,85 гр.) часів правління Узбек-хана надкарбовувалося зображення [[герб]]а Генуї (брама з трьома вежами)<ref>{{Cite web |url=http://www.museum-of-money.org/vipushennie-v-krymu/192-goroda-feodosii/1175-vypuski-serebryanykh-monet |title=Випуски срібних монет |accessdate=24 вересня 2017 |archive-date=24 вересня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170924135831/http://www.museum-of-money.org/vipushennie-v-krymu/192-goroda-feodosii/1175-vypuski-serebryanykh-monet }}</ref>. У 1419—1435 роки [[Генуезька республіка|Генуезький]] [[Банк Святого Георгія]] ({{lang-it|Banco di San Giorgio}}) почав карбувати срібні [[Аспр (монета)|аспри]] для Кефи<ref name="Випуски срібних монет">{{Cite web |url=http://www.museum-of-money.org/192-goroda-feodosii/1175-vypuski-serebryanykh-monet |title=Випуски срібних монет |accessdate=17 вересня 2017 |archive-date=17 вересня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170917172016/http://www.museum-of-money.org/192-goroda-feodosii/1175-vypuski-serebryanykh-monet }}</ref>. За часів правління хана Улуг улусу [[Бек-Суфі]] (1420—1422) на аверсі срібних аспрів та мідних пулів зображувався [[герб]] Генуї, навколо позначалося місце карбування та назва колонії [[Латинська мова|латинською мовою]]&nbsp;— «ⱭOMVȠⱭІЯȠVⱭIȠ» (Імовірно&nbsp;— COMUNE LANUE GAZARIA ({{lang-uk|«Муніцепалітет Газарія»}}). На реверсі надпис в 4 рядки арабською мовою, яким позначалося титул та ім'я хана. За часів [[Даулат-Берді]] (1419—1421, 1427—1432) та [[Улу-Мухаммед]]а (1419—1423, 1426—1427, 1428, 1428—1432) на реверсі срібних монет в малому колі карбувалася тамга, по колу монети позначалося ім'я і титул діючого хана [[Арабська мова|арабською мовою]]. Вага&nbsp;— 0,41-1,01 гр. Діаметр&nbsp;— 11-13&nbsp;мм. На мідних монетах зображувалася тамга, навколо неї крапки. Ці всі монети використовувалися для проведення розрахунків між [[Купецтво|купцями]], що займалися [[Торгівля|торгівлею]] з країнами Сходу<ref>О.&nbsp;Ф.&nbsp;Ретовский. «Генуэзско-татарские монеты». Известия императорской археологической комиссии Выпуск 18, С-Петербург, 1906{{ref-ru}}</ref><ref>Лебедев В.&nbsp;П.&nbsp;Каталог монет Крыма в составе Золотой Орды (ср. XIII&nbsp;— нач. XV&nbsp;ст.). Одесса, 1999.&nbsp;— М 1.{{ref-ru}}</ref>.

==== Солхат (Крим) ====
[[Файл:Солхат (Банк Святого Георгія), акче..jpg|міні|ліворуч|200пкс|Банк Святого Георгія. Солхат., акче. Бл. 1440-х років]]
В 1434 році поміж [[Генуезька республіка|Генуезькою республікою]] та [[Феодоро|князівством Феодоро]], за пітримки еміра Кримського Улус-юрту, відбулася вирішальна битва за колонії в Солхаті. Війська Генуї були розбиті Хаджи Ґераєм. Але сам Ґерай не зміг скористатися плодами перемоги. Він був вигнаний з Криму ханом [[Саїд-Ахмад I|Саїд-Ахмадом I]] і змушений був втікати до свого союзника [[Список великих князів литовських|литовського князя]] [[Сигізмунд Кейстутович|Сигізмунда]]. Лише у 1442 році емір зміг повернутися до Криму. Феодорський князь Олексій I, отримавши собі славу від населення [[Трабзон|Трапезунду]], довгий час не втручався в проблеми Криму. Скориставшись нагодою Банк Святого Георгія викупив собі землі у власне управління<ref>Селиверстов Д.&nbsp;А.&nbsp;Сражение при Солхате (Кастадзоне) 22 июня 1434 года // Военное дело Золотой Орды: проблемы и перспективы изучения. Материалы Круглого стола, проведенного в рамках Международного Золотоордынского Форума (Казань, 30 марта 2011 г.).&nbsp;— Казань: АН Республики Татарстан&nbsp;— Ин-т истории им. Ш. Марджани, 2011.&nbsp;— С. 183—193.{{ref-ru}}</ref>.

За часів правління [[Кічі-Мухеммед]]а (1428, 1432—1440, 1446—1459) Банком Святого Георгія карбуються срібні аспри з позначенням монетного двору Солхат ({{lang-ar|صلغات}}). Зовні монети нагадували аспри для Кефи, але з обох боків арабські надписи, що свідчили про певну незалежність міста від генуезької колоніальності. Можливо ці монети карбувалися лише для оплати послуг монгольським союзникам<ref>Retowski, O. The Genoese-Tartar Coinage Top notch work on this 15th century Genoese colony in Crimea [Tr. en. 1906]{{ref-en}}</ref>.

==== Тана ====
Див. також [[Монети Азаку (Кримський улус-юрт Золотої Орди)|Монети Азаку]]

[[Файл:Тана, аспр, Генуезбке карбування.jpg|міні|праворуч|200пкс|Тана, аспр, Генуезьке карбування]]
На місці давньогрецького міста [[Тана (місто)|Тана]], в нижній течії річки [[Дон]]у, монголами було засноване місто Азак. Тут закінчувався [[караван]]ний шлях, яким з [[Китай|Китаю]] привозили [[шовк]]ові [[Тканина|тканини]], які перевантажували на [[Галера|галери]] і везли до [[Священна Римська імперія|Італії]], звідки вже потім розвозили по всій [[Європа|Європі]]. У 1313 році, у прилеглій до [[Дон]]у частині міста, [[Венеційська республіка|Венеція]] заснувала свою [[Колонія|колонію]], але незабаром та частина міста перейшла до [[Генуезька республіка|Ґенуї]]<ref>{{ЕУ}}</ref>. У 1395 році, після поразки Тохтамиша під Таною, генуезькі колонії на певний період припинили свою діяльність, але отримані великі прибутки від торгівлі з татарами, змусили їх повернутися знову до міста<ref>Фомичев Н.&nbsp;М.&nbsp;Джучидские монеты из Азова / Н.&nbsp;М.&nbsp;Фомичев // Советская археология. №&nbsp;1, 1981{{ref-ru}}</ref>. На початку XV&nbsp;ст. генуезькими колоністами карбувалися срібні аспри з літерою «Т». У скарбі знайденому в поселенні [[Чуфут-Кале]] (колишній Кирк-Оре) серед 4287 монет 21 монета була з позначенням літери. Подібні монети знаходили також в поселенні [[Джулат|Нижній Джулат]] ([[Терський район (Кабардино-Балкарія)]]). В комплексі серед 700 монет були 3 з літерою<ref name="ReferenceB">Лебедев В. П., Ситник В.&nbsp;Г.&nbsp;Комплекс серебряных джучидских монет из Нижнего Джулата (Кабардино-Балкария) // Материалы и исследования по археологии Северного Кавказа. Вып. 13. Армавир-Краснодар, 2012. С. 195, 204, 207, 210. №&nbsp;218.</ref>. За гіпотезою дослідника О. Ретовського ці монети прийнято вважати генуезьким карбуванням у місті Тана. Точне карбування цих монет невідоме, тому достовірність карбування в місті Тана залишається під питанням<ref>О.&nbsp;Ф.&nbsp;Ретовский. «Генуэзско&nbsp;— татарские монеты», 1906 г., стр.69-71{{ref-ru}}</ref>. На аверсі монет карбувалася тамга дому Бату в колі, навколо монети арабський надпис, який деякі дослідники читають як «''Султан''». На реверсі в колі літера «Т», навколо монети надпис латинською мовою «''IMPERATOR''». Існують різновиди реверсу з колом над літерою та 2 крапками з боків, а також з роздвоєнням літери у вигляді хвоста ластівки. Другий тип монет карбувався без тамги ханів, але з розбірливим арабським надписом на аверсі: «''Султан правосудний''». В центральному колі надпис «''Мухаммед-хан''» ({{lang-ar|١لسلطان العادل محمد خان }})<ref name="ReferenceB"/>.

==== Монкастро ====
[[Файл:Монкастро, аспр, Генуезька колонія.jpg|міні|ліворуч|200пкс|Надкарбування на срібних дангах Орда-Базару]]
За часів правління [[Менгу-Тимур]]а (1269—1282), на залишках грецького міста [[Тіра]], розбудовувалося місто [[Ак-Керман]] та інші міста. У 1288 році Ногай, не маючи чим сплатити військам в боротьбі з чингізидом [[Тула-Буга|Тула-Бугою]], продав місто генуезьким торговцям. Офіційно Ак-Керман був татарським містом, але правили в ньому генуезці, які переназвали місто, як Монкастро<ref>Тизенгаузен В.&nbsp;Г.&nbsp;Сборник материалов, относящихся к истории Золотой Орды. Том 1.&nbsp;— СПб, 1884, с. 456{{ref-ru}}</ref>.

За часи правління [[Кічі-Мухеммед]]а на срібних дангах, карбованих на монетному дворі Орда-Базарі, надкарбовавався хрест з боків якого розміщувалися крапки. Румунські дослідники віднесли ці монети до карбування Монкастро<ref>E.Oberländer-Târnoveanu, Byzantino-Tartarica&nbsp;— Le Monnayage Bouches Dans la Zone des Bouches de Danube à la Fin du XIIIc et au Commencement XIVe Siècles.{{ref-fr}}</ref><ref>O.Iliescu, Les Armoiries de la Ville d'Asprokastron et Leur Origine Byzantine/ Bucuresti, 1991{{ref-fr}}</ref>.

== ІІ-й період. Кримське ханство ==

=== Генуезьке карбування в часи утворення Кримського ханства ===
[[Файл:Кефа (Генуезбке карбування), аспр, Хаджи Герай.jpg|міні|ліворуч|200пкс|Кефа (Генуезьке карбування), аспр, Хаджи Герай]]
[[Файл:Фоллер. БСГ для Кефи (1454-1475).jpg|міні|праворуч|200пкс|Мідний фоллер. Банк Святого Георгія для Кефи (1454—1475)]]

У 1420—1440 роках, під час першої спроби володарювання в Кефі Хаджі I Ґерая під контролем джучидів, карбуються мідні пули з зображенням на аверсі монети тамги Ґераїв в колі. По колу монети зірки. На реверсі в чотиридуговому картушу герб Генуї, навколо легенда латинською мовою<ref>О.&nbsp;Ф.&nbsp;Ретовский. «Генуэзско&nbsp;— Татарские монеты». Известия императорской археологической комиссии Выпуск 18, С-Петербург, 1906{{ref-ru}}</ref>. На початку утворення Кримського ханства банком Святого Георгія в [[Генуезька Ґазарія|Генуезькій Ґазарії]] карбувалися срібні аспри та мідні фоллери. Типове зображення на аверсах фоллерів (Вага&nbsp;— 0,53-1,3 гр. Діаметр&nbsp;— 11-16 мм) та аспрів (Вага&nbsp;— 0,41-1,01 гр. Діаметр&nbsp;— 11-13 мм) у рік [[Список консулів Генуезької Ґазарії|консульства]] {{нп|Джованні Джустиніані||en|Giovanni Giustiniani}} (1450)&nbsp;— у центрі розміщувався герб Генуезької республіки. На реверсі тамга джучидів. З 1454 року і до 1475 року на реверсі почала карбуватися тамга [[Ґераї]]в<ref>{{Cite web |url=http://www.museum-of-money.org/192-goroda-feodosii/1174-vypuski-mednykh-monet |title=Випуск мідних монет |accessdate=17 вересня 2017 |archive-date=17 вересня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170917124707/http://www.museum-of-money.org/192-goroda-feodosii/1174-vypuski-mednykh-monet }}</ref>. Також відомі фоллери та аспри із зображенням [[Юрій (Георгій) Змієборець|святого Юрія (Георгія)]] на аверсі<ref name="Випуски срібних монет"/><ref>{{Cite web |url=http://www.museum-of-money.org/goroda-feodosii/192-goroda-feodosii/1176-vypuski-monet-banka-svyatogo-georgiya |title=Випуски монет банком Святого Георгія |accessdate=24 вересня 2017 |archive-date=24 вересня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170924135721/http://www.museum-of-money.org/goroda-feodosii/192-goroda-feodosii/1176-vypuski-monet-banka-svyatogo-georgiya }}</ref><ref>Причерноморье в Средние века / под ред. С.&nbsp;П.&nbsp;Карпова. / Вып. IX: Алетейя; СПб, Москва; 2015 ISBN 978-5-906792-17-4 {{ref-en}}, {{ref-ru}}</ref>. У 1475 році, після захоплення міста турками, карбування монет для Кефи Генуезьким банком припинилося<ref>О.&nbsp;Ф.&nbsp;Ретовский. «Генуэзско-татарские монеты». Известия императорской археологической комиссии Выпуск 18, С-Петербург, 1906 {{ref-ru}}</ref>.

=== Карбування кримських ханів ===
[[Файл:Крим, Акче, Орду-Базар, 1456 р. Хаджі-Герай.jpg|міні|праворуч|200пкс|Акче, 1465 (867&nbsp;р. Г.). Хаджі Ґерай (МД&nbsp;— Орду-Базар)]]
[[Файл:Акче. Джанібек. Крим (1628 (1037 р.Х.).jpg|міні|ліворуч|200пкс|Акче, 1628 (1037&nbsp;р. Г.). Хан Джанібек Ґерай (МД&nbsp;— Солхат)]]
[[Файл:Бешлик Девлет II Ґерай (1709-1713). Крим (0,56 гр.).jpg|міні|праворуч|200пкс|Бешлик (0,56 гр.). Девлет II Ґерай (1709—1713) МД&nbsp;— Солхат)]]
[[Файл:Крим, деньга Шахін Герея (1191рх).jpg|міні|ліворуч|200пкс|Мідна деньга. Шахін Ґерей (1191&nbsp;р. Г.)]]
[[Файл:Чхаль, Шахін. (75-85 гр.) Крим.png|міні|праворуч|200пкс|Чхаль, 1191&nbsp;р. Х. Шахін Ґерай. Мідь. Вага 75 гр.]]
[[Файл:Срібний куруш (1191 р.Х.) Шахін Герая. Крим.jpg|міні|ліворуч|200пкс|Срібний куруш (1191&nbsp;р. Х.). Шахін Ґерай]]
У 1459—1468 (858—867&nbsp;р. Г.) роках засновник Кримського ханства [[Хаджі I Ґерай|Хаджі I]] на монетному дворі Кирк-Ору почав карбувати мідні пули та срібні [[Акче|акчи]] з тамгою роду. На аверсі монет позначалося ім'я хана: «Верховний султан Хаджі Ґерай»<ref>{{Cite web |url=http://www.museum-of-money.org/199-dengi-krym/monety-krymskogo-khanstva/1305-h-monetnyy-dvor-kyrk-yera |title=Хаджи Ґерай. Монетний двір у Кирк-Орі |accessdate=17 вересня 2017 |archive-date=17 вересня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170917213550/http://www.museum-of-money.org/199-dengi-krym/monety-krymskogo-khanstva/1305-h-monetnyy-dvor-kyrk-yera }}</ref>. Мідні пули та срібні акчи у 1468 році карбуються також на монетному дворі у Солхаті<ref>{{Cite web |url=http://www.museum-of-money.org/199-dengi-krym/monety-krymskogo-khanstva/1304-h-monetnyy-dvor-kryma |title=Хаджи Ґерай. Монетний двір у Солхаті |accessdate=17 вересня 2017 |archive-date=17 вересня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170917171856/http://www.museum-of-money.org/199-dengi-krym/monety-krymskogo-khanstva/1304-h-monetnyy-dvor-kryma }}</ref> та у 1465 році мідні пули та срібні акчи в Орду-Базарі. На аверсі срібних акчів Орду-Базару надпис у 4 рядки: «Ас Султан / верховний / Хаджі Герай / хан». На реверсі в лінійному колі Т-подібна тамга Ґераїв, навколо тамги написи: «Карбування Орду базару. 867». Діаметр&nbsp;— 13&nbsp;мм, Вага&nbsp;— 0,68 гр<ref>{{Cite web |url=http://www.museum-of-money.org/199-dengi-krym/monety-krymskogo-khanstva/1306-h-monetnyy-dvor-ordu-bazari |title=Монетний двір Орду-Базара |accessdate=6 листопада 2017 |archive-date=7 листопада 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20171107024339/http://www.museum-of-money.org/199-dengi-krym/monety-krymskogo-khanstva/1306-h-monetnyy-dvor-ordu-bazari }}</ref>. На пулах в одинарному лінійному картуші залишки легенди у 3 рядки: «''Правосудний … ..[Гіре]й хан''». На реверсі в центрі зображення рівнобічного трикутника з крапкою всередині. В лінійному колі та картуші з крапок кругова легенда ліворуч: «''Карбування Орда Базар''». Враховуючи те, що монета відома лише в одному екземплярі, відновити повністю легенду аверсу поки що не можливо<ref>І. Хромова «Монетна справа на території Нижнього Подніпров'я у XV&nbsp;ст.» // Спеціальні історичні дисципліни. Число 19 // 2016</ref>.

За часів правління хана [[Нур-Девлет]]а карбуються срібні акче та нова [[розмінна монета]] на зміну пулам&nbsp;— мідний манґір. Розміри&nbsp;— 13,30×15.60&nbsp;мм. Вага&nbsp;— 0.91 гр<ref>{{Cite web |url=http://www.museum-of-money.org/199-dengi-krym/monety-krymskogo-khanstva/1307-monety-nur-devleta-geraya |title=Монети Нур-Девлета |accessdate=17 вересня 2017 |archive-date=17 вересня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170917170609/http://www.museum-of-money.org/199-dengi-krym/monety-krymskogo-khanstva/1307-monety-nur-devleta-geraya }}</ref>. Під час смути у 1500—1501&nbsp;рр. на монетних дворах у Солфаті, Кафі та Кирк-Орі карбувалися мідні акчи [[Плакування|плаковані]] сріблом<ref>{{Cite web |url=http://www.museum-of-money.org/199-dengi-krym/monety-krymskogo-khanstva/1312-m-plakirovannye-monety |title=Меглі І. Плаковані монети |accessdate=17 вересня 2017 |archive-date=17 вересня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170917172014/http://www.museum-of-money.org/199-dengi-krym/monety-krymskogo-khanstva/1312-m-plakirovannye-monety }}</ref>. За часів правління [[Саадет I Ґерай|Саадета I]] почали карбуватися [[Білонні монети|білонні]]<ref>{{Cite web |url=http://www.museum-of-money.org/192-goroda-feodosii/1180-saadet-i-geray-929-939-g-kh-1523-1532 |title=Саадет І |accessdate=17 вересня 2017 |archive-date=17 вересня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170917171949/http://www.museum-of-money.org/192-goroda-feodosii/1180-saadet-i-geray-929-939-g-kh-1523-1532 }}</ref> акче, а в 1540 році за часів правління [[Сахіб I Ґерай|Сахіба I]] мідні<ref>{{Cite web |url=http://www.museum-of-money.org/199-dengi-krym/monety-krymskogo-khanstva/1335-sig-mednye-monety |title=Сахіб І. Мідні монети |accessdate=17 вересня 2017 |archive-date=17 вересня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170917170716/http://www.museum-of-money.org/199-dengi-krym/monety-krymskogo-khanstva/1335-sig-mednye-monety }}</ref>. За часів правління [[Девлет I Ґерай|Девлета I]] в обігу перебувають срібні ½ акче, розміри яких були 9,00×8.00&nbsp;мм. Вага&nbsp;— 0.27 гр. Також починаючи від Девлета І карбуються срібні, білонні та плаковані сріблом мідні<ref>{{Cite web |url=http://www.museum-of-money.org/199-dengi-krym/monety-krymskogo-khanstva/1339-dig-plakirovannye-monety |title=Девлет І. Плаковані монети |accessdate=17 вересня 2017 |archive-date=17 вересня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170917172021/http://www.museum-of-money.org/199-dengi-krym/monety-krymskogo-khanstva/1339-dig-plakirovannye-monety }}</ref> акче<ref>{{Cite web |url=http://www.museum-of-money.org/199-dengi-krym/monety-krymskogo-khanstva/1337-dig-chekan-kryma |title=Девлет І |accessdate=17 вересня 2017 |archive-date=17 вересня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170917171940/http://www.museum-of-money.org/199-dengi-krym/monety-krymskogo-khanstva/1337-dig-chekan-kryma }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://www.museum-of-money.org/199-dengi-krym/monety-krymskogo-khanstva/1341-miig-chekan-kryma |title=Мехмед ІІ |accessdate=17 вересня 2017 |archive-date=17 вересня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170917171801/http://www.museum-of-money.org/199-dengi-krym/monety-krymskogo-khanstva/1341-miig-chekan-kryma }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://www.museum-of-money.org/199-dengi-krym/monety-krymskogo-khanstva/1344-monety-islyama-ii-geraya |title=Іслям ІІ |accessdate=17 вересня 2017 |archive-date=17 вересня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170917171529/http://www.museum-of-money.org/199-dengi-krym/monety-krymskogo-khanstva/1344-monety-islyama-ii-geraya }}</ref>. За часів правління [[Гази II Ґерай|Гази II]] карбування монети [[Номінальна вартість|номіналом]] в ½ акче на певний час поновлюється, монети карбуються на монетних дворах в Солфаті та [[Євпаторія|Кезлеві]]<ref>{{Cite web |url=http://www.museum-of-money.org/199-dengi-krym/monety-krymskogo-khanstva/1345-monety-gazy-ii-geraya |title=Гази ІІ |accessdate=17 вересня 2017 |archive-date=17 вересня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170917170902/http://www.museum-of-money.org/199-dengi-krym/monety-krymskogo-khanstva/1345-monety-gazy-ii-geraya }}</ref>. Починаючи з 1654 року за часів правління [[Мехмед IV Ґерай|Мехмеда IV]] карбується нова срібна монета&nbsp;— бешлик, який прирівнювався до 5 акче. На початку XVIII&nbsp;ст. карбування акче припиняється зовсім<ref>{{Cite web |url=https://coins-krim.jimdo.com/крымское-ханство/мехмед-іv-1051-1054/ |title=Крымское-ханство. Мехмед IV |accessdate=14 липня 2019 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160829030436/http://coins-krim.jimdo.com/крымское-ханство/мехмед-іv-1051-1054/ |archivedate=29 серпня 2016 |deadurl=yes }}</ref><ref>Bruce C. II., Michael T., Miller H. Standard Catalog of World Coins 1601—1700.&nbsp;— Iola, WI: Krause Publications, 2008.&nbsp;— 1439 p.&nbsp;— ISBN 0-89689-708-7 {{ref-en}}</ref>. На початку першого правління хана [[Кирим Ґерай|Кирима]] проводиться грошова реформа згідно якої кримський куруш став прирівнюватися за вагою до 1 османського, а новий бешлик вартував 3,5 старого. Раніше 6 кримських курушів прирівнювалися до 1 османського. Вага бешлика нового зразка становила 0,9—1,05&nbsp;г. Пізніше ця монета отримала назву «чорний бешлик (п'ятак)» ({{lang-crh|Kara Beşlik}}) через його майже мідний колір і дуже малий вміст срібла в монеті. Також в обігу з'являється нова грошова одиниця&nbsp;— срібна та білонна [[Пара (монета)|пара]]. Пара прирівнювалася до 3 манґірів, або до ½ ікіліку; 2½ ікіліків = 1 бешликам = ½ онликам = ¼ їрмилікам; 2 їрмиліка = 1 [[Куруш (монета)|курушу]]; 1½ куруша = 1 алтмішліку<ref>[{{Cite web |url=http://maiet.cfuv.ru/wp-content/uploads/2016/12/010boguslavsk.pdf |title=Богуславский Д. С. Янов Д. Н. Серебряные и билонные монеты Крымского ханства{{ref-ru}} |accessdate=17 вересня 2017 |archive-date=18 вересня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170918064023/http://maiet.cfuv.ru/wp-content/uploads/2016/12/010boguslavsk.pdf }} Богуславский Д.&nbsp;С.&nbsp;Янов Д.&nbsp;Н.&nbsp;Серебряные и билонные монеты Крымского ханства{{ref-ru}}]</ref><ref>Якушечкин А. В. "Монетная стопа Крымского ханства в средине XVII&nbsp;в. // Материалы по археологии и истории античного и средневекового Крыма. / Изд. Чореф Михаил Михайлович / Нижневартовск, 2012 Ст.290, ISSN: 2219-8857 {{ref-ru}}</ref>. У 1771 (1185&nbsp;р. Г.) році, за часів правління хана [[Селім III Ґерай|Селіма III]] поновлюється карбування мідних манґірів.

За часів правління російського ставленика [[Катерина II|Катерини ІІ]] хана [[Шагін Ґерай (хан)|Шагіна]] вага бешлика збільшується до 1,5 гр. вміст щирого срібла зменшується до мінімуму. Хан провів ще одну [[Грошова реформа|грошову реформу]] обравши за еталон і російську грошову систему. Згідно неї 1 акче став прирівнюватися до ½ деньги, або ¼ полушки; 3 акче = 1 копійці; 25 акче = 2 кирмизам = 1 чхалю. В період його правління карбувалися також золоті алтини, рівні за вагою османському. На всіх монетах стояла дата 1777 (1191&nbsp;р. Г)&nbsp;— рік початку правління хана Шагіна. Із міді карбувалися монети: [[Полушка|полушки]], [[Деньга|деньги]], [[Копійка|копійки]] (9,5 гр.), кирмиси (45&nbsp;мм, 16 гр.) та чхалі (75-84 гр.); з білону манґіри (0,20 гр.), ікіліки (0,3-0,5 гр.), кара-бешлики (18,2&nbsp;мм, 1,5 гр.) та [[Пара (монета)|пари]] (0,6 гр.); зі срібла онліки (3,05 гр.), їрмиліки (8 гр.), [[Куруш (монета)|куруші]] (34-35&nbsp;мм, 14,4-16 гр.) та алтмішліки (19,8-22,8 гр.); із золота карбувалися алтилік-алтини (21,2 гр.) та бешлик-алтини (16 гр.)<ref>Cuhaj G., Michael T., Miller H. Standard Catalog of World Coins 1701—1800.&nbsp;— Iola, WI: Krause Publications, 2010.&nbsp;— 1344 p.&nbsp;— рр. 161—162, ISBN 1-4402-1364-X{{ref-en}}</ref><ref>Sevket Pamuk «A Monetary History of the Ottoman Empire»//New York, Cambridge University Press, 1999 276 pp.{{ref-en}}</ref><ref>А. Тунманн. Крымское ханство. Симферополь, 1991. С. 80. {{ref-ru}}</ref>.

== ІІІ-й період. Монети Криму, анексованого Російською імперією ==
{{main|Таврійський монетний двір}}
[[Файл:2 копійки, Крим, Російська окупація, 1787.jpg|міні|ліворуч|200пкс|Срібні 2 копійки, 1787 року]]
[[Файл:20 копійок, Крим, Російська окупація, 1787.jpg|міні|праворуч|200пкс|Срібні 20 копійок, 1787 року]]
У 1783 році, після повного приєднання Кримського ханства до складу [[Російська імперія|Російської імперії]], династія кримських ханів припинила своє існування. У новоутвореній [[Таврійська область|Таврійській області]] [[Катерина II]] поставила губернатором російського князя [[Потьомкін Григорій Олександрович|Григорія Потьомкіна]]. З 1784 року на [[Таврійський монетний двір|Таврійському монетному дворі]] почали виготовляти [[Мідь|мідні]] та дрібні срібні монети Російської імперії зі знаком монетного двору «''ТМ''». У 1787 році карбувалися монети для [[Таврія|Таврії]] номіналами 2 (12&nbsp;мм, 0,8 гр.), 5 (16&nbsp;мм, 2 гр.), 10 (22&nbsp;мм, 4 гр.) та 20 (29&nbsp;мм, 8 гр.) копійок зі срібла<ref>[{{Cite web |url=http://www.museum-of-money.org/rus/stati-muzeya-deneg/497-iz-istorii-feodosijskogo-monetnogo-dvora |title=ИЗ ИСТОРИИ ФЕОДОСИЙСКОГО МОНЕТНОГО ДВОРА{{ref-ru}} |accessdate=18 вересня 2017 |archive-date=15 листопада 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20171115005804/http://www.museum-of-money.org/rus/stati-muzeya-deneg/497-iz-istorii-feodosijskogo-monetnogo-dvora }} ИЗ ИСТОРИИ ФЕОДОСИЙСКОГО МОНЕТНОГО ДВОРА{{ref-ru}}]</ref>. На [[аверс]]і всіх зразків монет під короною карбувався [[вензель]] імператриці з легендою по-колу: «ЦАР-ХЕР-ТАВРИЧЕ{{ref-ru}}» (На монетах [[Номінальна вартість|номіналами]] в 10 та 20 копійок повний надпис: « ЦАРИЦА-ХЕРСОНИСА-ТАВРИЧЕСКАГО{{ref-ru}}») і рік [[карбування]] 1787. На [[реверс]]і позначення номіналу в центрі великою цифрою та по колу кількістю крапок відповідних до значення номіналу. Під великою цифрою літери «ТМ»&nbsp;— позначення [[Таврійський монетний двір|монетного двору]]<ref name="ReferenceA"/><ref>Винклер П. фон «Из истории монетного дела в России» // Глава 5. Таврическая монета (1783—1788) // Ст. 151—153{{ref-ru}}</ref>.

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Джерела ==
* [https://web.archive.org/web/20161124071102/http://coins-krim.jimdo.com/крымское-ханство Кримське ханство. Каталог монет]
* [http://www.museum-of-money.org/198-dengi-krym/monety-zolotoy-ordy/1253-monety-emirov-kryma-xiii-v Карбування монет емірів Криму] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170914035152/http://www.museum-of-money.org/198-dengi-krym/monety-zolotoy-ordy/1253-monety-emirov-kryma-xiii-v |date=14 вересня 2017 }}
* [http://www.museum-of-money.org/rus/vipushennie-v-krymu/194-dengi-krym/1199-monety-zolotoy-ordy-chekan-kryma Монети Золотої Орди. Кримське карбування] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170914173203/http://www.museum-of-money.org/rus/vipushennie-v-krymu/194-dengi-krym/1199-monety-zolotoy-ordy-chekan-kryma |date=14 вересня 2017 }}
* [http://assets.cambridge.org/97805214/41971/frontmatter/9780521441971_frontmatter.pdf Sevket Pamuk. A Monetary History of the Ottoman Empire] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170918022104/http://assets.cambridge.org/97805214/41971/frontmatter/9780521441971_frontmatter.pdf |date=18 вересня 2017 }}
* [https://en.numista.com/catalogue/index.php?mode=simplifie&p=1&r=country%3ACrimea+&e=&d=&ca=3&no=&i=&v=&m=&a=&t=&dg=&w=&u=&f=&g=&c=&tb=y&tc=y&tn=y&tp=y&tt=y&te=y&cat=y Каталог монет Криму. Останні роки карбування] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170918021656/https://en.numista.com/catalogue/index.php?mode=simplifie&p=1&r=country%3ACrimea+&e=&d=&ca=3&no=&i=&v=&m=&a=&t=&dg=&w=&u=&f=&g=&c=&tb=y&tc=y&tn=y&tp=y&tt=y&te=y&cat=y |date=18 вересня 2017 }}
* http://maiet.cfuv.ru/wp-content/uploads/2016/12/010boguslavsk.pdf {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170918064023/http://maiet.cfuv.ru/wp-content/uploads/2016/12/010boguslavsk.pdf |date=18 вересня 2017 }}
* [https://conros.ru/books/b16p5.pdf Таврическая монета (1783—1788)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160122224348/http://conros.ru/books/b16p5.pdf |date=22 січня 2016 }}
{{Гроші Золотої Орди}}

[[Категорія:Гроші України]]
[[Категорія:Колишні валюти]]
[[Категорія:Гроші Золотої Орди]]
[[Категорія:Кримське ханство]]