Перегляд вихідного коду сторінки Монетні двори Криму

'''Монетні двори Криму''' починаючи з середини XIII століття і до втрати самостійності у 80-х роках XVIII століття, фунціонували в [[Старий Крим|Солхаті]] ({{lang-crh|Eski Qırım}}), [[Високе (Бахчисарайський район)|Керменчику]] ({{lang-crh|Kermençik}}), [[Чуфут-Кале|Кирк-Орі]] ({{lang-crh|Qırq Yer}}), [[Євпаторія|Кезлеві]] ({{lang-crh|Kezlev}}),
[[Феодосія|Кефі]] ({{lang-crh|Kefe}}), [[Азов (місто)|Азаці]] ({{lang-crh|Azaq}}) та Орду-Базарі ({{lang-crh|Ordu Bazar}}). За період карбування змінено близько 25 найменувань [[Грошова одиниця|грошових одиниць]].

== Історія ==
Див. також [[Монети Криму]]
[[Файл:Барікат Берке.jpg|міні|праворуч|200пкс|Барикат, 1265 (664 рік Хіджри) рік, Срібло. Діаметр&nbsp;— 22.5&nbsp;мм. Вага&nbsp;— 1.97 гр. Берке (1257—1266).]]
Близько 2250-х років до нашої ери правителі [[Каппадокія|Каппадокії]] вперше почали гарантувати якість [[Срібло|срібним]] [[Зливок|зливкам]], які виконували функції [[Гроші|грошей]]. Приблизно в 1200&nbsp;р. до н.&nbsp;е. з'являється [[китай]]ський [[Ієрогліфи (Китай)|ієрогліф]] «гроші» (钱{{ref-cn}}), яким називали мушлі каурі, що виконували роль грошей у домонетний період. Приблизно в 1000—500 роках до н.&nbsp;е. в Китаї з'явилися гроші, що нагадували знаряддя праці, які використовували раніше для товарообміну&nbsp;— зливки металу у вигляді мотик, лопат, ножів. В 640—630&nbsp;р. до н.&nbsp;е. в [[Лідія|Лідії]] вперше стали виготовлятися металеві кружечки з відтиском на них. Це були круглі [[монети]] виготовлені із електона (природний сплав [[Срібло|срібла]] та [[Золото|золота]]). Пізніше в [[Китай|Китаї]] почали використовувати дешевший матеріал для виготовлення монет і ввели у вжиток термін «[[номінал]]». Зі з'явою грошового еквіваленту зросла потреба виготовляти монети в одному місці. В [[Стародавній Рим|Стародавньому Римі]] на [[Капітолій (пагорб)|Капітолійському пагорбі]] поблизу {{нп|Храм Юнони-Монети|храму Юнони-Монети|it|Tempio di Giunone Moneta}} було побудовано перший монетний двір. Саме звідси з'явився термін «монета» ({{lang-la|moneta}})<ref name="ReferenceA">Г. Абдулаева // История Монетного двора в Крымском Ханстве. 2008{{ref-ru}}</ref>

== І-й період. Улус-юрт Золотої Орди ==

=== Монетний двір у Криму (Солхат) ===
Див. також [[Монети Ногайського улусу#Монетний двір у Солхаті|Монети Ногайського улусу]]

Під час панування на [[Крим]]у [[Золота Орда|Золотої Орди]] у середині XIII ст. (бл. 1255 року) в столиці улус-юрта [[Старий Крим|Солхаті]], почав функціонувати [[монетний двір]] (дарабхан). На ньому виготовлялися монети різних номіналів протягом всього існування Золотої Орди. Місто було розміщене на перехресті старого торгового шляху, що пролягав від Волзького регіону до портових міст [[Чорне море|Чорного моря]] [[Феодосія|Кефі]] та Солдеї. Вигідне місце розташування, природні запаси питної води та чудовий клімат забезпечили пріоритет в розвитку цього міста в монгольський період. З середини XIII і до початку XV&nbsp;ст. місто стало центром Кримського улуса Золотої Орди. З 1255 року і до 1425 року золотоординські хани карбували в Криму (Солхаті) свої монети<ref name="ReferenceB">Е.&nbsp;Ю.&nbsp;Гончаров / Новые типы пулов 760-х г.х. Сырдарья и Крым / Москва. РИА. Внешторгиздат. 2016{{ref-ru}}</ref>. Згідно [[літопис]]них джерел сучасне місто Старий Крим мало назви: Крим (Керим), Солхат, Сургат. Ці назви зустрічаються у юридичних та торгових документах XIII—XIV ст., а також татарських, турецьких, вірменських, грецьких, венеційських та генуезьких письмових джерелах того часу. У тюркськомовних документах найчастіше згадується назва «Крим», на грецьких документах — «Сургат» і у генуезько-венеційських як «Солхат»<ref>К. Хромов «Монеты Солхата» /«Нумизматика и Эпиграфика» 1999 г. №4./ – С.31-32</ref>.
На монетах Криму можна зустріти наступні позначення монетного двору:
* Крим ({{lang-ar|قريم}})
* Крим аль-Джедід-Белед ({{lang-ar|لجديدللسراىبلد قريم}})
* Крим, хай захистить [Аллах] від лихого
* Крим аль-Махруса ({{lang-ar|المحروسح قريم}})
* Белед Крим ({{lang-ar|اىبلد قريم}})

Виготовлення монет в цьому місті можна розділити на 3 періоди:
* 1) Початок регулярного випуску від 1255 року і до середини правління золотоординського [[Узбек-хан]]а (приблизно 1325—1330&nbsp;рр.)
* 2) Невелика серія дрібних мідних монет анонімного та анепіграфного [[карбування]].
* 3) Початок карбування за часів правління хана [[Тохтамиш]]а (з 1380 року). Закінчується [[карбування]]м срібних [[дирхам]]ів від імені Девлета Берді у 1421 році.
{|class=standard width=85%
|-
|colspan=3 align=center| '''Перелік монет монетного двору в Солхаті'''
|-
!width=5%|І-й період (1255—1330)
!width=5%|ІІ-й період (1340—1360)
!width=5%|III-й період (1380—1437)
|-
| * Монети Емирів Криму
* Монети з ім'ям та титулами хана [[Берке]]
* Монети з ім'ям хана [[Менгу-Тимур]]
* Монети анонімні за часів хана Менгу-Тимура
* Монети з ім'ям хана [[Туда-Менгу]]
* Монети анонімні за часів хана Туда-Менгу
* Монети з ім'ям хана [[Тула-Буга]]
* Монети анонімні 1265—1286&nbsp;рр.
* Монети з ім'ям хана [[Токта]]
* Монети анонімні за часів хана Токта
* Монети з ім'ям [[Узбек-хан]]а
* Монети анонімні за часів Узбек-хана
| * Іменні та анонімні монети хана [[Джанібек]]а
* Монети анонімні та анепіграфічні
| * Монети з ім'ям хана [[Тохтамиш]]а
* Монети анонімні, 1380—1425&nbsp;рр.
* Монети з ім'ям хана [[Бек-Пулад]]а (1391–1392)
* Монети з ім'ям хана [[Таш-Тимур]]а, (1393–1396)
* Монети з ім'ям хана [[Тимур-Кутлук]]а (1395–1399)
* Монети з ім'ям [[Шадібек]]а (1399—1407)
* Монети з ім'ям [[Дервіш-хан]]а (1416–1419)
* Монети з ім'ям хана [[Бек-Суфі]] (1420—1422)
* Монети з ім'ям [[Даулат-Берди]] (1422—1423, 1426–1427)
* Монети з ім'ям [[Улуг-Мухаммед]]а (1437)
* Монети з ім'ям [[Кічі-Мухаммед]]а (1428, 1432–1437)
* Монети з ім'ям [[Муртаза-хан]]а (1485—1491)
|-
|}

=== Монетний двір у Кефі ===
У  1396–1397 роках, а пізніше у 1399 році, генуезька колонія Кефа була поруйнована монголами під керівництвом воєводи Едіґея. Ослаблене місто опинилося під владою монгольських ханів. На початку часів правління хана Шадібека карбувалися срібні данги з позначенням монетного двору Кефа аль-джадід ({{lang-ar|الجديد لفة}}). Останні данги золотоординських ханів карбувалися в Кефі за часів Даулат-Берди. В 1422—1423 (825 р.Г.) роках панування генуезців у Кефі відновилося<ref>Лебедев В.П. Каталог монет Крыма в составе Золотой Орды. (сер. XIII – XV вв.). Одесса: АИЗТ "Полис", 1999. – 48 с.</ref>.

=== Монетний двір у Керменчику ===
{{main|Пули Кримського улус-юрта Золотої Орди}}
На південному сході [[Крим|кримського півострова]], неподалік від [[Бахчисарай|Бахчисараю]] розташоване село [[Високе (Бахчисарайський район)|Високе]], яке до перейменування у 1944 році мало назву Керменчик. На жаль, район села майже не досліджений [[Археологія|археологами]], хоча за дописами дослідника [[Бертьє-Делагард Олександр Львович|О.&nbsp;Л.&nbsp;Бертьє-Делагарда]] від 1898 року, в найближчій окрузі села знаходилась [[Середньовіччя|середньовічна]] [[фортеця]], а за 17&nbsp;км від села в [[Ескі-Кермен]]і розміщений відомий пам'ятник архітектури [[Храм Трьох Вершників]].

У 1365 році (766&nbsp;р. Г.) карбувалися мідні пули з позначенням місця [[карбування]]&nbsp;— Керменчик ({{lang-ar|خرمنجوق}}). В 1361 році [[Темник (військове звання)|беклярибеком]] [[Мамай (воєвода)|Мамаєм]] був поставлений [[емір]] в [[Біла Орда|Ака-Орді]] [[Абдулах-хан|Абдулах]]. За дослідженнями Є.&nbsp;Ю.&nbsp;Гончарова саме за його правління могла відбутись ця [[Емісія (економіка)|емісія]]. Хоча дослідник також не виключає варіант, що [[монетний двір]] міг також бути розташованим в Ескі-Кермен, або навіть в іншому [[Населений пункт|населеному пункті]]<ref name="ReferenceB"/>.

=== Монетний двір Азаку ===
{{main|Монети Азаку (Кримський улус-юрт Золотої Орди)}}

Перша письмова згадка про золотоординське місто [[Азов (місто)|Азак]] ({{lang-ar|ازق‎}}), відноситься до 1269 року. У цей час проводиться соціально-економічна політика ханом Золотої Орди&nbsp;— [[Менгу-Тимур]]ом, пов'язана, з незалежністю від [[Каракорум (місто)|Каракорума]] і освоєнням нових міст, таких як Азак та інші. Місто Азов ({{lang-tt|Азак}}, {{lang-ua|Гирло}}) було засноване монголами в нижній течії річки [[Дон]]у на місці давньогрецького міста [[Тана (місто)|Тана]]. У 1313 році у прилеглій до [[Дон]]у частині Азака [[Венеційська республіка|Венеція]] заснувала свою [[Колонія|колонію]], але незабаром та частина міста перейшла до [[Генуезька республіка|Ґенуї]]. В цьому місті закінчувався [[караван]]ний шлях, яким з [[Китай|Китаю]] привозили [[шовк]]ові [[Тканина|тканини]], які перевантажували на [[Галера|галери]] і везли до [[Священна Римська імперія|Італії]], звідки вже потім розвозили по всій [[Європа|Європі]]. Азак був великим [[Торгівля|торговим]] і [[Ремесло|ремісничим]] центром<ref>Лебедев В. П. (Россия. Дзержинск, Нижегородской обл.) [http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/seves/2008_6/08vplpnd.pdf Судьба ордынских поселений Волго-Сурского междуречья в XIV веке по нумизматическим данным] / [http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/seves/ Степи Європи в епоху середньовіччя Збірник наукових праць].&nbsp;— 2008, Том 6.{{ref-ru}}</ref>. .

Для обслуговування [[Торгівля|торгівлі]] наприкінці 90-х років XIII&nbsp;ст. в Азаці запрацював свій [[монетний двір]]. З 1290 року срібні [[дирхам]]и почав карбувати хан [[Токта]]. В період 1302—1316 монети в Азаку не карбувалися. В 1317 році початок виготовленню монет поклав [[Узбек-хан|хан Узбек]]. Також за часи його правління у 1332 році на монетному дворі Азаку почали карбуватися мідні розмінні монети&nbsp;— пули. Близько 10-х років XV&nbsp;ст. монетне [[карбування]] в Азаці припинилося<ref>Фомичёв Н. М., 2006 I. Клады медных джучидских монет XIV&nbsp;в. из Азова и его округи // Историко-археологические исследования в Азове на Нижнем Дону. Вып.21. Азов.{{ref-ru}}</ref><ref>Фомичёв Н. М., 2008. Два клада монет XIV&nbsp;в. из Азова // Историко-археологические исследования в Азове и на Нижнем Дону в 2006 г. Выпуск 23.{{ref-ru}}</ref><ref>Лунин Б.&nbsp;В.&nbsp;Очерки истории Подонья-Приазовья. От древнейших времен до XVII столетия. Кн.1 / Б.&nbsp;В.&nbsp;Лунин.- Р.-на-Д., 1949.- 184 с.{{ref-ru}}</ref>.

=== Монетний двір «Джадід» ===
Точне місце знаходження монетного двору «Джадід» ({{lang-uk|Новий}}, {{lang-ar|جديد}}) невідоме, але численні знахідки таких монет у скарбах Чорноморського регіону свідчать про місцеве карбування. У 1362 році, в результаті заколоту [[Мамай (воєвода)|Мамая]], Золота Орда розкололася на 2 ворогуючі частини: території поміж [[Волга|Волгою]], [[Дон]]ом і [[Дніпро]]м та [[Північний Кавказ|Північним Кавказом]] і [[Крим]]ом перебували під владою Мамая та його війська. Лівобережжя Волги зі столицею орди [[Сарай-Берке|Сарай-аль-Джедідом]] і прилеглими до міста територіями належали ворогуючій стороні. На Волзі поміж сторонами був розмічений кордон, який існував до 1380 року<ref>{{Cite web |url=http://www.museum-of-money.org/198-dengi-krym/monety-zolotoy-ordy/1277-monety-temnika-mamaya-763-781-g-kh-1362-1380 |title=Темник Мамай |accessdate=30 січня 2018 |archive-date=15 вересня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170915024258/http://www.museum-of-money.org/198-dengi-krym/monety-zolotoy-ordy/1277-monety-temnika-mamaya-763-781-g-kh-1362-1380 }}</ref>. Мідні пули з позначенням монетного двору Джадід почали карбуватися за часів наставника Мамая, [[Абдулах-хан]]а у 1364 році. Останні пули карбувалися в період правління хана [[Тохтамиш]]а. Срібних монет за цей період не карбувалося<ref>Фомичев Н.М., 1981. Джучидские монеты из Азова// Ст. 127-151{{ref-ru}}</ref>.

=== Монетний двір у Джідібік-Базарі ===
У 1419 році, після загибелі [[Чеббер-Берди]], його син [[Даулат-Берди]] розпочав боротьбу за ханський трон, проте перетнувся із претендентом на трон [[Улуг-Мухаммед]]ом. У 1421 році Давлет змушений був відступити до Кримського улусу розділивши владу з ханом [[Бек-Суфі]]. З 1422 він стає повноцінним ханом улусу і карбує монети від свого імені в кочових ставках Урду-Базар та Джідібік-Базар ({{lang-ar|جيدىبيك بازار}}). В 1423 році, після поразки у сутичці з [[Барак-хан]]ом, Даулат-Берді втрачає Крим<ref>Bosworth, Clifford Edmund, The New Islamic Dynasties: A Chronological and Genealogical Manual, p. 253. Edinburgh University Press, 2004.{{ref-en}}</ref>. За часів Барак-хана карбувалися данги у Джідібік-Базарі та на монетних дворах  [[Хаджи-Тархан]]у та [[Сарай-Берке|Сараї]]<ref>Мухамадиев А.Г. Два клада татарских монет XV века // Советская археология, 1966. Вып. 2. С. 259–273. ст. 265</ref><ref>Р.Ю. Рева. Мухаммад-Барак и его время /Обзор нумизматических и письменных источников / Нумизматика Золотой Орды. № 5. Казань – 2015 с. 83-85//{{ref-ru}}</ref>. У 1426 році, скориставшись наступом на володіння Барака тюменського хана Джумадуха, Даулат знову займає престол Кримського улус-юрту. У 1427 році, за підтримки [[Список великих князів литовських|литовського князя]] [[Вітовт]]а, Крим захоплює Улу-Мухаммед. Монети з його іменем карбуються в Урду-Базарі та Джідібік-базарі<ref>Почекаев Р. Ю. Цари ордынские. Биографии ханов и правителей Золотой Орды. — Изд. 2-е, испр. и доп. — СПб. : ЕВРАЗИЯ, 2012{{ref-ru}}</ref>.

=== Монетний двір у Урда-Базарі ===
Докладніше [[Монети Нижньої Наддніпрянщини та Подінців'я]]

Див. також [[Монети Криму]]

Наприкінці 1990-х — на початку 2000-х рр. в низовинах [[Дніпро|Дніпра]] ([[Бузький лиман]], [[Херсонська область|Херсонська]] та [[Миколаївська область|Миколаївська області]], [[Україна]]) на [[Баликлея|городищі Баликлея]] (село [[Варюшине]], [[Веселинівський район]]) було знайдено найбільший скарб із 245 монет з позначенням місця карбування Урда-Базар ({{lang-ar|اوردو بازار}})<ref>І. Хромова «Монетна справа на території Нижнього Подніпров'я у XV ст.» // Спеціальні історичні дисципліни. Число 19 // 2016</ref>. В 20-х роках XV ст., після смерті [[Едигей|Едигея]] та під час занепаду Золотої Орди, на Кримських та Наддніпровських землях правили хани — [[Бек-Суфі]] (1420—1422), [[Даулат-Берди]] (1422—1423, 1426–1427), [[Улуг-Мухаммед]] (1437)<ref name="ReferenceC">Лицарі Дикого Поля. Плугом і мушкетом: Український шлях до Чорного моря / Авт. кол.: О. Бачинська, Т. Вінцковський, [[Грибовський Владислав Володимирович|В. Грибовський]], Н. Діанова, А. Домановський, М. Майоров, В. Маслійчук, Б. Черкас, О. Шишко; Упоряд. К. Галушко. - Харків: КСД, 2016. - 352 с.ISBN. 978-617-12-0461-4</ref>.

== ІІ-й період. Кримське ханство ==

=== Монетні двори у Кирк-Орі та Кефі ===
[[Файл:Chufut by Qypchaq.jpg|міні|ліворуч|200пкс|Печери в Чуфут-Кале (Кирк-Ор)]]
В Кирк-Орі монетний двір не зберігся. За переказами він знаходився поблизу Середніх воріт фортеці Орта-Капу. Перший кримський хан [[Хаджі I Ґерай]] переніс свою столицю зі Солхата в місто [[Чуфут-Кале|Кирк-Ор]]. Разом з переїздом ханського двору в нову резиденцію став функціонувати і новий монетний двір. З того часу монети з ім'ям Хаджи Ґерая почали карбувати в місті Кирк-Орі. Карбування від імені хана почалося у 1442 (845 рік [[Гіджра|Гіджри]]) та у 1464 роках спочатку в Солхаті, у 1455 та у 1466 роках в Кирк-Орі. Відповідно монетний двір в Солхаті не переставав функціонувати і в часи самостійного князівства. Після смерті засновника Кримського ханства, наступне карбування почалося при його старшому сині [[Нур-Девлет]]і на монетному дворі у Солхаті.

Після затвердження на кримський престол хана [[Менґлі I Ґерай|Меглі]] активно починає функціонувати монетний двір в Кирк-Орі і лише за невеликим винятком, в період правління хана, монети карбуються в Солхаті та Кефі. В період з 1477—1487 (880—890&nbsp;рр. Г.) роках монети щорічно виготовляються в Кирк-Орі. Не систематично монети карбуються в Кирк-Орі в 892, 894, 895, 896, 897, 898, 909 та 911—913 роках Гіджри. Також відомі срібні акче часів правління хана Великої Орди Муртаза-хана (1485—1491) з позначенням місця карбування Кирк-Ер. Також в період перебування в полоні великоординського хана Махмуда карбувалися акче з його ім'ям.

В період правління хана [[Мехмед I Ґерай|Мехмеда]] монети карбувалися на дарахані Солхаті, а в часи ханства [[Саадет I Ґерай|Саадета]] в Кефі. За часи правління ханів [[Сахіб I Ґерай|Сахіба]], [[Девлет I Ґерай|Девлета]], [[Мехмед II Ґерай|Мехмеда ІІ]] та [[Іслям II Ґерай|Ісляма II]] головним місцем виготовлення монет був Кирк-Ор. Починаючи від ханства [[Інаєт Ґерай|Інаєта]] і до останнього [[Ґераї|кримського хана]] Шагіна, монети карбувалися в Кірк-Орі. Виняток складає одна монета хан Шахіна, викарбувана в рік початку його правління&nbsp;— 1777 рік. Всі монети за часів його правління карбувалися з цією датою.

Право на управління в дарабхані та карбування монет надавалося виключно кримським [[Караїми|караїмам]]. Караїми керували на монетних дворах у Солхаті, [[Чуфут-Кале|Кирк-Орі]], Кефі та [[Євпаторія|Кезлеві]]<ref name="ReferenceA"/>.

=== Монетний двір у Кезлеві ===
[[Файл:Дерев'яний ринок у Євпаторії..jpg|міні|ліворуч|200пкс|«Дерев'яний» ринок у Євпаторії (Кезлев)]]
До кінця XVI&nbsp;ст. портове місто Кезлев стало одним з найбагатших міст Кримського ханства. В перші роки свого правління хан [[Гази II Ґерай]] відкрив новий дарахан у місті. Після смерті Гази ІІ бл. 50 років місто було резиденцією ханів, а також центром карбування срібної монети. В 1644 році ханом [[Мехмед IV Ґерай|Мехмедом IV]] було повернуто [[карбування]] монет до Кирк-ору<ref name="ReferenceA"/>.

=== Монетний двір у  Хаджі-бек Базарі ===
[[Файл:Хаджи-Базар, акче, Муртаза.jpg|міні|ліворуч|200пкс|Хаджи-Базар, акче, Муртаза]]
У 1481 році, після вбивства під Азаком [[Сибірське ханство|сибірським ханом]] [[Ібака (сибірський хан)|Ібакою]]  [[Ахмат-хан]]а боротьбу за [[Престол (трон)|престол]] Великої Орди почали сини Ахмата — [[Муртаза-хан|Муртаза]], [[Саїд-Ахмад II]] та [[Шейх-Ахмад]], але не маючи сильної підтримки змушені були просити притулку в кримського хана Менґлі I. Хан прийняв їх, але в якості почесних полонених. Невдовзі Саїд-Ахмад повернувся до своїх володінь. У 1485 році, дізнавшись що Меґлі-Ґерай розпустив свої основні війська, Саїд-Ахмад рушив на хана з наміром розширити кордони Орди. Звільнивши Муртазу і захопивши Кирк-Ер, а згодом Солхат, брати вирішили повністю захопити Крим та частину Османських володінь. Турки Кефи хитрістю змогли уникнути сутички задіявши флот, війська великоординських ханів змушені були відступити де їх розбили війська Меґлі. Залишки військ, разом з ханами, змушені були відступати до своїх володінь. В період перебування Муртази в Криму карбувалися срібні акче з іменем хана та з позначенням монетного двору Хаджі-Базар ({{lang-ar|حاج بازاري}}), на реверсі яких зображувалася тамга Ґераїв<ref>Почекаев Р. Ю. Цари ордынские. Биографии ханов и правителей Золотой Орды. — Изд. 2-е, испр. и доп. — СПб. : ЕВРАЗИЯ, 2012.{{ref-ru}}</ref>.

=== Монетний двір у Урда-Базарі ===
Незадовго до своєї смерті у 1465 році кримський хан Хаджі I Ґерай завдав поразки хану Великої Орди Махмуду, що йшов походом на Литовське князівство та на Москву. Після поразки [[Махмуд (Астраханський хан)|Махмуд]] змушений був поступитися Дешт-і-Кипчаком своєму братові [[Ахмат-хан|Ахмату]], а сам втік до Хаджи-Тархану, де і заснував Астраханське ханство.  В цьому ж році Хаджі карбував срібний акче в Урда-Базарі зі своїм іменем<ref name="ReferenceC"/>. В 2008 році на території [[Черкаська область|Черкаської області]] було знайдено [[скарб]] кількістю бл. 600 монет. 248 монет зі скарбу вдалося розпізнати. Роки карбування 1454—1487 рр. переважна кількість яких карбувалася в Кирк-Ері. 2 монети зі скарбу карбувалися в Урду-Базарі. Також поодинокі монети Урду-Базару часів карбування Муртази, знаходили за 20 км від [[Сімферополь|Сімферополя]] (поселення [[Іванівка (Сімферопольський район)|Джанатай]]) та у [[Кам'янець-Подільський|Кам'янець-Подільському]] ([[Хмельницька область]]) з монетами карбованих в Кирк-Ері ханами Муртазою та Меґлі Ґераєм<ref>Казаров А.А., Студицкий Я.В., Рева Р.Ю. Монеты хана Муртазы, сына Ахмада (80-90-е годы XV в.). Ст. 340-277 // От Онона к Темзе. Чингисиды и их западные соседи. К 70-летию Марка Григорьевича Крамаровского. // М.: Изд. дом Марджани. 2013. 568 с. ISBN 978-5-903715-78-7.{{ref-ru}}</ref>.

== ІІІ-й період. Таврійська губернія ==

=== Таврійський монетний двір ===
{{main|Таврійський монетний двір}}
[[Файл:Крим, деньга Шахін Герея (1191рх).jpg|міні|праворуч|200пкс|Срібна деньга Шахін Ґерая (1191 рік Хіджри)]]
[[Файл:20 копійок, Крим, Російська окупація, 1787.jpg|міні|праворуч|200пкс|Срібні 20 копійок, 1787 року]]
У 1771 році, після російської окупації півострова, Кримське ханство було позбавлене підримки від [[Османська імперія|Османської імперії]]. Ханське місце зайняв проросійський посадовець [[Шагін Ґерай (хан)|Шахін Ґерай]]. Розмістивши свою резиденцію в місті Кефі, Шахін побудував на урочищі [[Ташли-Кипчак|Ташлик]] ({{lang-crh|Taşlı Qıpçaq}}) неподалік від міста монетний двір<ref name="museum-of-money.org">[{{Cite web |url=http://www.museum-of-money.org/rus/stati-muzeya-deneg/497-iz-istorii-feodosijskogo-monetnogo-dvora |title=ИЗ ИСТОРИИ ФЕОДОСИЙСКОГО МОНЕТНОГО ДВОРА{{ref-ru}} |accessdate=6 вересня 2017 |archive-date=15 листопада 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20171115005804/http://www.museum-of-money.org/rus/stati-muzeya-deneg/497-iz-istorii-feodosijskogo-monetnogo-dvora }} ИЗ ИСТОРИИ ФЕОДОСИЙСКОГО МОНЕТНОГО ДВОРА{{ref-ru}}]</ref>. Останній володар Кримського ханства заснував Таврійський монетний двір за європейським стандартом. За 1778 рік зберігся [[Ярлик (грамота)|ярлик]] Шахіна про призначення керівником монетного двору Юсуфа Аг'я. У 1779 році Шахін уклав угоду з польським радником Дерингом про постачання обладнання.

У 1786 році Кефу відвідав французький вчений Жильбер Ромм. У своїх записах він зазначив, що [[мідь]] для монетного двору обмінювали у [[осман]]ів за сіль із кефенських озер. Останнім [[Емін-паша (маршал)|еміном]] та керівником дарабхану Кримського ханства був Бен'ямін Аг'я. На кладовищі Балта-Тіймез збереглася надгробна плита, на якій вибита [[епітафія]] на смерть еміна, а також надпис на мармуровій дошці у дворі [[Кенаса|кенаси]] в Євпаторії<ref name="ReferenceA"/>.

Функціонувати монетний двір почав у 1780 році під керуванням караїма Абдул-уль-Хамід-Аґі. З 1780 і до окупації Криму у 1783 році на монетну справу було виділено 92.113 рублів, а ввесь дохід мав складати 17.737 [[Рубль|рублів]], тобто майже 5.912 рублів на рік. У 1783 році російський уряд змусив хана зректися влади і приєднав територію Кримського ханства до [[Російська імперія|Російської імперії]]. У 1783 році, після повного приєднання Кримського ханства до складу [[Російська імперія|Російської імперії]], династія кримських ханів припинилася. В новоутвореній [[Таврійська область|Таврійській області]] [[Катерина ІІ]] поставила губернатором російського князя [[Потьомкін Григорій Олександрович|Григорія Потьомкіна]]. З 1784 року почали виготовляти [[Мідь|мідні]] та дрібні срібні монети Російської імперії зі знаком монетного двору «ТМ». У 1787 році карбувалися монети для [[Таврія|Таврії]] номіналами 2, 5, 10 та 20 копійок зі срібла. В квітні 1788 року карбування монет повністю зупинилося<ref name="ReferenceA"/><ref name="museum-of-money.org"/>.

== Примітки ==
{{reflist}}

== Джерела ==
* [http://krymology.info/index.php/Монетный_двор_(Старый_Крым) Крымология. Монетный двор (Старый Крым)]{{ref-ru}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200613052105/http://krymology.info/index.php/Монетный_двор_(Старый_Крым) |date=13 червня 2020 }}
* http://medeniye.org/node/274 {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170905055619/http://medeniye.org/node/274 |date=5 вересня 2017 }}
* [http://ontology.inhost.com.ua/index.php?graph_uid=2009&item_name=ЗОЛОТАЯ+ЭПОХА+КРЫМСКОГО+ХАНСТВА ЗОЛОТАЯ ЭПОХА КРЫМСКОГО ХАНСТВА]{{ref-ru}}{{Недоступне посилання|date=листопада 2019 |bot=InternetArchiveBot }}
* [http://krymology.info/index.php/Таврический_монетный_двор Таврический_монетный_двор]{{ref-ru}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200613052106/http://krymology.info/index.php/Таврический_монетный_двор |date=13 червня 2020 }}
{{Гроші Золотої Орди}}

[[Категорія:Кримське ханство]]
[[Категорія:Таврійська губернія]]
[[Категорія:Монетні двори в Україні]]
[[Категорія:Історія Криму]]