Перегляд вихідного коду сторінки Пули Кримського улус-юрта Золотої Орди

'''Пули Кримського улус-юрта Золотої Орди''' почали [[Карбування|карбуватися]] за часів правління [[Золота Орда|золотоординського]] хана [[Берке]] (1257–1266) і припинилися за часів правління хана [[Тохтамиш]]а (1380—1395). У 20-50 роках XV століття на анонімних пулах часів [[Узбек-хан]]а (1312–1341) надкарбовувалося зображення [[герб]]а [[Генуезька республіка|Генуезької республіки]] — ознаки колоніального панування в [[Генуезька Ґазарія|Ґазарії]]. Вага пулів складала 1,5-3,4 гр. Діаметр 16-21 мм. 48 пулів прирівнювалися до 1 ярмака (бариката, пізніше [[дирхам]]а, або [[данг]]а).

== Історія ==
{{main|Монетні двори Криму|Монети Криму}}
Вперше на монетах Золотої Орди за часів правління хана [[Берке]] (1257–1266) з'являється ім'я хана. За часи правління [[Менгу-Тимур]]а (1265—1280) були відкриті [[Монетний двір|монетні двори]]  у [[Старий Крим|Солхаті]], [[Сарай-Бату|Сараї]], [[Хорезм]]і, пізніше в [[Укек|Укеці]] та [[Маджар]]і. [[Карбування]] в [[Золота Орда|Улусі Джучі]] було відкритим, і будь-яка [[Заможність|заможна]] людина могла карбувати анонімні монети з власного [[Метали|металу]]. Пули почали карбуватися за часів правління хана Берка і закінчилися за часів правління хана [[Тохтамиш]]а. В [[Колонія|колоніальний]] період правління [[Генуезька республіка|Генуезької республіки]] на [[Генуезькі колонії у Північному Причорномор'ї|Причорномор'ї]] на анонімних [[Мідь|мідних]] [[Пул (розмінна монета)|пулах]] часів [[Узбек-хан]]а надкарбовувалося зображення [[герб]]а республіки.

== Карбування пулів за часів Берке ==
[[Файл:Пул Берке. Крим.jpg|міні|ліворуч|200пкс|Анонімний пул часів Берке (1257-1266)]]
За часів Берке карбувалися мідні [[Пул (розмінна монета)|пули]] та [[Срібло|срібні]] барикати. Типовим зображенням усіх пулів була ханська [[тамга]]. На [[аверс]]і пулів часів [[Берке]] у колі карбувалася [[Легенда (монета)|легенда]] арабським шрифтом: «Захисник Світу і Віри». На [[реверс]]і у центрі кола - [[тамга]] у вигляді [[Стремено|стремена]]. По обидва боки від тамги напис: "Карбування Криму". Вага — 1,5-1,9 гр. Діаметр — 16-19 мм<ref>Лебедев В.П., 2000. Каталог монет Крыма в составе Золотой Орды (сер.XIII-нач.XV в.) // Вестник Одесского музея нумизматики, вып. №2. Одесса.{{ref-ru}}</ref><ref>Лебедев В.П., 1990. Символика и язык монет Крыма золотоордынского периода // Нумизматические исследования по истории Юго-Восточной Европы. Кишинёв, с 139-156.{{ref-ru}}</ref><ref>[http://www.museum-of-money.org/198-dengi-krym/monety-zolotoy-ordy/1254-monety-khana-berke-655-665-g-kh-1257-1266 Хан Берке]</ref>

== Карбування пулів за часів Менгу-Тимура ==
[[Файл:Пул Менгу-Тимура. Крим.jpg|міні|праворуч|200пкс|Анонімний пул Менгу-Тимура (1265-1280)]]
За часів правління [[Менгу-Тимур]]а (1266–1282) на пулах змінилася легенда, яка вказувала співвідношення [[Мідь|мідних]] пулів до [[Срібна монета|срібної монети]]. На аверсі пулів у рамці з трикутників, або у крапковому колі, карбувалася легенда [[Азербайджанська мова|азербайджанською мовою]]:  «48 (цих монет) — один ярмак». На реверсі в зображеній рамці з трикутників, або у крапковому колі, — тамга Бату та надпис: «Карбування Криму» та дата карбування (на анонімних пулах із крапковим колом дата не вказувалася). [[Діаметр]] — 15-20 мм, [[Вага]] — 1,6-2,83 гр. Деякі пули не обрізалися і мали більший діаметр та вагу у співвідношенні до срібної монети. За часів [[Токта|Токта-хана]] [[Золота Орда]] стала [[Ісламська держава|ісламською державою]]<ref>[http://www.museum-of-money.org/198-dengi-krym/monety-zolotoy-ordy/1255-monety-khana-mengu-timura-665-679-g-kh-1265-1280 Хан Менгу-Тимур]</ref>

== Карбування пулів за часів Тута-Менгу ==
[[Файл:Крим. Пул. Тута-Менгу (1282 – 1287).jpg|міні|ліворуч|200пкс|Анонімнй пул за часів правління Туда-Менгу (1282 – 1287)]]
За часів правління [[Туда-Менгу]] (1292-1287) на пулах карбувалася чотирипроменева фігура у подвійному колі, в її сегментах надпис: «48 - один ярмак». На реверсі карбувалася у подвійному колі тамга, місце виготовлення та вгорі дата карбування. Існує різновид з решіткою у центрі фігури. Надпис з боків. На реверсі тамга без кола. Діаметр — 18-21 мм, вага — 1,68-1,89 гр<ref>[http://www.museum-of-money.org/198-dengi-krym/monety-zolotoy-ordy/1256-monety-khana-tuda-mengu-679-686-g-kh-1282-1287 Хан Туда-Менгу]</ref>

== Карбування пулів за часів Тула-Буга ==
[[Файл:Пул Тула-Буга. Крим.jpg|міні|праворуч|200пкс|Анонімний пул за часів правління Тула-Буга (1287-1291)]]
За часів правління [[Тула-Буга]] (1287-1291) у подвійному колі на аверсі пулів зображувався квадрат з якореподібним закругленням на кутах, та шипами назовні. У центрі легенда із зазначенням місця карбування: «Крим». На реверсі у подвійному колі зображувалась тамга Бату у подібному квадраті як на аверсі. Є й інший тип пулів із закругленням посередині квадрату. Діаметр — 18-19 мм, вага — 1,35-1,45 гр<ref>[http://www.museum-of-money.org/198-dengi-krym/monety-zolotoy-ordy/1257-monety-khana-tula-bugi-686-689-g-kh-1287-1291 Хан Тула-Буга]</ref>.

== Карбування пулів за часів Токти ==
[[Файл:Пул Токти, Крим.jpg|міні|ліворуч|200пкс|Анонімний пул Токти-хана (1291-1313)]]
Відомі декілька типів мідних пулів часів правління [[Токта|Токта-бека]] (1291–1313):
* 1) у центрі подвійного кола на аверсі карбувалося зображення сонця, навколо легенда: «Токта-бек справедливий хан». На реверсі у центрі тамга Токта поєднана з тамгою Бату. З боків легенда: «Карбування Солхату». Монети цього типу мають декілька різновидів.
* 2) На аверсі у подвійному колі п'ятикутник, в ньому зазначений рік карбування за [[Гіджра|Гіджрою]]: «Року 690». На реверсі у потрійному колі тамга Токта, по-боках легенда: «карбування Криму».
* 3) На аверсі у потрійному колі птах крокуючий вліво із піднятими крилами, за ним рослина. На реверсі у рамці з трикутників тамга Токта, по-боках місце виготовлення та дата. Відомі декілька різновидів де птах також повернутий вправо.
* 4) Монета з надписом на аверсі. 
* 5) Надписи та тамга в чотирикутнику

'''Типи анонімних пулів за часів Токта-бека''':
* 1) На аверсі у колі півмісяць та 6-променева зірка всередині, ліворуч надпис: «карбування Криму». На реверсі зображено 4 тамги, які складені в хрест. У центрі «хреста» коло. Також існує різновид без кола всередині хреста.
* 2) На аверсі легенда: «будьте щасливі / пул новий». На реверсі зображено 4 тамги, які складені у хрест. 
* 3) На аверсі легенда: «могутність та успіх». На реверсі тамга Бату.
* 4) Надпис та тамга у 8-кутній зірці.
* 5) На аверсі солярний символ. На реверсі тамга.
* 6) На аверсі у чотирикутнику хвилепроменева прикраса. На реверсі тамга.
* 7) На аверсі в 6-гранній зірці коло. На реверсі тамга.
* 8) На аверсі у центрі 5-кутної зірки крапка. На реверсі тамга.
* 9) На аверсі трилисник із завитками у середині якого крапка. На реверсі тамга.
* 10) На аверсі шестипелюсткова розетка. На реверсі тамга.
* 11) На аверсі вершник з луком на коні. На реверсі тамга.
* 12) У колі птах з піднятими крилами. На реверсі тамга.
* 13) У колі крокуючий вліво звір. На реверсі тамга.
* 14) Зображення оленя в чотирикутнику. На реверсі тамга.
* 15) На аверсі [[двоголовий орел]], на реверсі тамга в 5-кутній зірці<ref>[http://www.museum-of-money.org/198-dengi-krym/monety-zolotoy-ordy/1259-vypuski-mednykh-pulov Анонімні пули Токта-хана]</ref>.

== Карбування пулів за часів Узбек-хана ==
Див. також [[Монети Азаку (Кримський улус-юрт Золотої Орди)|Монети Азаку]]

[[Файл:Пул Узбек-хана. Крим.jpg|міні|праворуч|200пкс|Анонімний пул Узбек-хана (1312–1341)]] 
За часів правління [[Узбек-хан]]а (1312-1341) карбувалися пули із зображенням зірки, в якій містився надпис: «хан / справедливий». На деяких пулах карбувалося ім'я хана: «Мухаммад / Султан / Узбек». Мухаммад було другим ім'ям хана. Узбек-хан вважався покровителем [[Іслам|мусульманства]] в ті часи. На реверсі, по обидва боки тамги, вказувалось місце карбування та рік. Відомі також пули  з надписом у фігурному квадраті, або в колі без зірки та з іншими легендами. [[Діаметр]] пулів Узбек-хана — 16,5-19 мм, [[вага]] — 0,93-2,43 гр<ref>[http://www.museum-of-money.org/198-dengi-krym/monety-zolotoy-ordy/1271-uzbek-vypuski-mednykh-pulov Мідні пули часів правління Узбек-хана]</ref>. За часів хана Узбека почали також карбуватися  мідні пули в [[Азов (місто)|Азаці]]<ref name=":0">Фомичёв Н.М. Джучидские монеты из Азова. Советская Археология № 1. 1981</ref>.

== Карбування пулів за часів Джанібека ==
[[Файл:Пул Джанібека. Крим.jpg|міні|ліворуч|200пкс|Анонімний пул часів Джанібека (1342 – 1357)]]
За часів правління хана [[Джанібек]]а (1342-1357) карбувалися лише мідні пули. Типовим зображенням на пулах був стилізований [[двоголовий орел]]. Тамгу Бату на монетах того часу не карбували. На реверсі монет у квадраті карбувалася перекручена легенда в 3 ряди. Діаметр пулів 16-19 мм, вага — 1,52-1,69 гр<ref>[http://www.museum-of-money.org/198-dengi-krym/monety-zolotoy-ordy/1275-monety-khan-dzhanibeka-741-758-g-kh-1342-1357 Джанібек]</ref>.

== Карбування пулів за часів Кільдибека ==
[[Файл:Азак, пул, Кельдибек, 763.jpg|міні|праворуч|200пкс|Іменний пул Кільдибека (жовтень 1361 — вересень 1362)]]
У  1362—1363 роках на монетному дворі в Азаці карбувалися мідні пули хана [[Кільдібек]]а. В 12-пелюстковій [[Розета|розеті]] легенда в 3 рядки: «''Султан / Кільдібек-хан / Хай продовжиться його правління''». Вгорі над надписом [[віньєтка]], внизу 6-кутна зірка. На реверсі в чотирикутнику вихідні дані. З боків чотирикутника віньєтки<ref name=":0"/>.
.

== Карбування пулів за часів Абдулах-хана ==
[[Файл:Пул Керменчуга (Крим).jpg|міні|ліворуч|200пкс|Пул Абдулаха. 1365 рік]]
За часів правління посадовця [[Абдулах-хан|Абдулаха]] (1361—1367, бек [[Біла Орда|Ак-Орди]]) від [[Темник (військове звання)|беклярибека]] [[Мамай (воєвода)|Мамая]] у 1365 (766 р.Г.) році карбувалися мідні пули у містах [[Високе (Бахчисарайський район)|Керменчику]] ({{lang-ar|خرمنجوق}}), Урду-Базарі, Азаці (''Докладніше'' [[Монети Азаку (Кримський улус-юрт Золотої Орди)|Монети Азаку]]) <ref name=":1">Е.Ю. Гончаров / Новые типы пулов 760-х г.х. Сырдарья и Крым / Москва. РИА. Внешторгиздат. 2016{{ref-ru}}</ref>. Також за часів Абдуллах-хана у 1364—1365 (765—766 р.Г.) роках, карбувалися монети з позначенням та з позначенням епітету «Джадід» ({{lang-uk|Новий}}, {{lang-ar|جديد}}) на монетах. Численні знахідки таких монет у скарбах Чорноморського регіону свідчать про місцеве карбування. На аверсі монет першого типу у шестидуговому картушу зображувалася шестипелюсткова розета, на реверсі в 6-кутнику вихідні дані. Подібні монети карбувалися також [[Сарай-Берке|Сараї]] (з позначкою Джадід) та [[Тебриз]]і. Існує і другий тип монет з надписом Джадід. В 1369 (770 р.Г) році карбувалися пули, на яких зазначалася легенда у восьмидуговому картуші: «''Абдуллах-хан та продовжить Аллах його правління''». На реверсі зазначався монетний двір та рік карбування<ref>Фомичев Н.М., 1981. Джучидские монеты из Азова// Ст. 127-128{{ref-ru}}</ref>.

Для монет Керменчика штемпелі  були виготовлені різчиками без каліграфічних та граматичних здібностей з неточними легендами, з викривленнями як окремих літер, так і слів в цілому. Не дивлячись на складності прочитання надписів на аверсі читається ім'я «''Хамад''» ({{lang-ar|حمد}}) можливо, одне з імен Абдулаха) та рік карбування [7]66. Слово в середньому рядку лишилося не зовсім розбірливим, можливо вказаний титул бек ({{lang-ar|بك}}). Легенду на реверсі дослідники прочитали як «''Карбування Керменчика''» ({{lang-ar|ﺿﺭﺏ خرمنجوق}}). Діаметр — 17 мм. Вага пулів — 1,24 гр. На сьогодні відомо 8 таких монет. Згідно досліджень Є.Ю. Гончарова припускається також, що монети могли карбуватися в [[Ескі-Кермен]]і<ref name=":1"/>.

== Анонімне карбування в період 1370—1380 роки ==
[[Файл:Джадід, пул, 780 р.Г..jpg|міні|праворуч|200пкс|Анонімний пул. 1379 (780 р.Г.)]]
Анонімні пули з позначенням монетного двору Джадід карбувалися декількох типів. 
* 1) 1371 (772 р.Г.). В шестипроменевій зірці арабський надпис. На реверсі в шестикутному картуші позначення місця карбування та рік. Існує різновид без слова «''карбування''». 
* 2) 1371-1379 (772-780 рр.Г.). В складному орнаменті в центрі ромб, в якому 5 крапок. З боків від кутів «''вузли щастя''». На реверсі в чотирипелюстковому картушу на дугах «''вузли щастя''», в полі позначення монетного двору та рік<ref>Фомичев Н.М., 1981. Джучидские монеты из Азова// Ст. 150{{ref-ru}}</ref>.
* 3) 1370—1377 (770—778 рр.Г.). В чотирикутнику з вузлами з боків і у вуглах тринога тамга з пташиною головою. На реверсі в чотирикутнику позначення монетного двору та рік. З боків віньєтки<ref>Лебедев В.П., Павленко В.М., 2008. Монетное обращение золотоордынского города Маджар.{{ref-ru}}</ref>.

== Карбування пулів за часів Токтамиша ==
Див. також [[Монети Азаку (Кримський улус-юрт Золотої Орди)|Монети Азаку]]

[[Файл:3560 Muhammad Uzbek Pul AE.jpg|міні|ліворуч|200пкс|Анонімний пул Тохтамиша (1380-1399)]]
За часів правління хана [[Тохтамиш]]а (1380–1399) карбувалися декілька типів пулів:
* 1) На аверсі зображення стилізованого двоголового орда, над головами тамга Токтамиша. На реверсі легенда: «Хан / Карбування Криму»
* 2) На аверсі карбувався [[зодіак]]альний знак — лев серед зірок. На реверсі, в стилізованому чотирикутнику легенда.
* 3) На аверсі у лінійному колі чотирикутник із «вузлами щастя» по кутах, всередині чотирикутника — геометричний орнамент. Реверс подібний до аверсу.
* 4) На аверсі зображувалася сочевиця в центрі якої карбувався надпис. Реверс подібний до аверсу. Відомий різновид з трилисником на реверсі.
* 5) На аверсі 6-кутна зірка, між промінням крапки. На реверсі подвійний трикутник, в центрі - три крапки. Відомі декілька різновидів цього типу: 1) з трьома з'єднаними лініями в центри трикутника; 2) з 6-ти та 8-ми променевими розетками. 3) 9-кутна зірка на реверсі; 
* 6) На аверсі в 6-кутній зірці орнаментальна тамга Бату. На реверсі 6-кінцева орнаментальна розетка.
* 7) На аверсі шестикутна зірка, в центрі якої орнаментальна розетка. На реверсі звір, що йде вправо.
* 8) У колі з крапок вершник з луком, що поцілює назад. На реверсі легенда в три рядки: «міцність Криму», нижче - завиток орнаменту. 
* 9) У колі з крапок орнамент у вигляді пелюстків з крапками над ними, вище, по центру - геометрична розетка. На реверсі у колі — солярний символ<ref>[http://www.museum-of-money.org/198-dengi-krym/monety-zolotoy-ordy/1286-t-vypuski-mednykh-pulov Карбування мідних пулів. Токтамиш]</ref>.
* 10) 1382 (783 р.Г.). З боків чотирикутника «''вузли щастя''», з боків нерозкриті бутони квіток. В полі квадрата ромб, з боків нерозкриті бутон квіток. На реверсі в стилізованому колі надпис: «''Карбування Джадід [рік]''»<ref>Фомичев Н.М., 1981. Джучидские монеты из Азова// Ст. 151{{ref-ru}}</ref>.
* 11) 1384 (785 р.Г.). У шестикутній зірці тринога тамга. На реверсі надпис: «''Карбування Джадід [рік]''»<ref name=":2">Клоков В.Б., Лебедев В.П., 2004. Монетные комплексы трех небольших золотоордынских поселений Нижнего Поволжья.// ДПДР. Вып.V. Москва; Нижний Новгород.{{ref-ru}}</ref>.
* 12) 1385 (796 р.Г.). На аверсі ім'я та титул хана. На реверсі надпис: «''Карбування Джадід [рік]''»<ref name=":2"/>.
* 13) Тамга у вигляді повернутої набік вісімки. На реверсі  надпис: «''Карбування Джадід [рік]''»<ref name=":3">Fraehn Ch.M., 1826. Recensio Numorum Muhammedanorum. Petropoli.{{ref-la}}</ref>.
* 14) В шестидуговій розетці тамга як і в 13 типу. На реверсі позначення місця карбування (Джадід), внизу віньєтка<ref name=":3"/>.

== Генуезьке карбування ==
Дивись також [[Банк Святого Георгія]]
[[Файл:Пул для Кефи (Генуезьке карбування).jpg|міні|праворуч|200пкс|Генуезький банк Святого Георгія. Пул для Кефи. 20-50 роки XV ст.]]
[[Файл:Кефа (Генуезьке карбування), пул, джучиди.jpg|міні|ліворуч|200пкс|Кефа (Генуезьке карбування), пул, джучиди]]

На мідних пулах генуезького карбування [[банк Святого Георгія|банком Святого Георгія]] у [[Феодосія|Кефі]] надкарбовувався герб [[Генуезька республіка|Генуезької республіки]] — брама з трьома вежами. На реверсі тамга Бату. На деяких пулах карбувалося зображення герба в чотирикутнику, або натомість тамги карбувався геометричний орнамент. Відомі також пули, які карбувалися з позначенням із позначенням монетного двору та на реверсі навколо тамги із викарбуваним надписом арабською мовою : «Допомога Миру та Віри». В основному це були анонімні пули часів правління Узбек-хана (1320–1339). Період перебування в обігу — 20-50 роки XV ст. Вага — 1,15-2,85 гр. Діаметр — 16-19 мм<ref>[http://www.museum-of-money.org/192-goroda-feodosii/1174-vypuski-mednykh-monet Випуски мідних монет банком Святого Георгія]</ref><ref>Лебедев В.П. Каталог монет Крыма в составе Золотой Орды (ср. XIII - нач. XV ст.). Одесса, 1999. - М 1.{{ref-ru}}</ref><ref>О.Ф. Ретовский. «Генуэзско - Татарские монеты». Известия императорской археологической комиссии Выпуск 18, С-Петербург, 1906{{ref-ru}}</ref>. За часів правління золотоординського хана [[Бек-Суфі]] (1420–1422) на аверсі пулів зображувався [[герб]] Генуї, навколо позначалося місце карбування та назва колонії [[Латинська мова|латинською мовою]]&nbsp;—  «ⱭOMVȠⱭІЯȠVⱭIȠ» (Імовірно&nbsp;— COMUNE LANUE GAZARIA ({{lang-uk|«Муніцепалітет Газарія»}}). На реверсі надпис в 4 рядки арабською мовою, яким позначалося титул та ім'я хана. За часів [[Даулат-Берді]] (1419—1421, 1427–1432) та [[Улу-Мухаммед]]а (1419—1423, 1426—1427, 1428, 1428—1432) на реверсі зображувалася тамга, навколо неї крапки.<ref>О.&nbsp;Ф.&nbsp;Ретовский. «Генуэзско-татарские монеты». Известия императорской археологической комиссии Выпуск 18, С-Петербург, 1906{{ref-ru}}</ref><ref>Лебедев В.&nbsp;П.&nbsp;Каталог монет Крыма в составе Золотой Орды (ср. XIII&nbsp;— нач. XV&nbsp;ст.). Одесса, 1999.&nbsp;— М 1.{{ref-ru}}</ref>.

== Примітки ==
{{reflist}}
== Література ==
* Гладкий В. Словарь нумизмата. – М.: ЗАО Центрполиграф, 2007. – 377 с.
* Енциклопедія банківської справи України / Редкол.: В.С. Стельмах (голова) та ін. – К.: Молодь, Ін Юре, 2001 – 680 с.
* Зварич В., Шуст Р. Нумізматика. Довідник. – Тернопіль-Львів: Державне книжково-журнальне видавництво "Тернопіль", 1998. – 464 с.
* Кривцов В.Д. Энциклопедический справочник для нумизматов / Аверс № 7. – М., 2005.
* Фенглер Х., Гироу Г., Унгер В. Словарь нумизмата. 2-е изд., переработанное и дополненное. – М.: Радио и связь, 1993. – 406 с.
== Джерела ==
* [https://web.archive.org/web/20161124071102/http://coins-krim.jimdo.com/крымское-ханство Кримське ханство. Каталог монет]
* [http://www.museum-of-money.org/rus/vipushennie-v-krymu/194-dengi-krym/1199-monety-zolotoy-ordy-chekan-kryma Монети Золотої Орди. Кримське карбування]
{{Гроші Золотої Орди}}

[[Категорія:Середньовічні монети]]
[[Категорія:Кримське ханство]]
[[Категорія:Генуезький Крим]]
[[Категорія:Історія грошей]]
[[Категорія:Колишні валюти]]
[[Категорія:Гроші Золотої Орди]]
[[Категорія:Кримський улус]]