Перегляд вихідного коду сторінки Менґлі I Ґерай

{{Особа2
| ім'я                 = Менґлі I Ґірей 
| жінка                =Ні
| зображення           =Mengli_bayezid.jpg
| підпис_зображення    = Менґлі I Ґерай (посередині) зі своїм старшим сином [[Мехмед I Ґерай|Мехмедом]] (ліворуч) перед султаном Баязидом II (праворуч). 
| герб                 = Crimean Tatar tamga icon (blue and gold).svg
| дата_народження      = [[1445]]
| місце_народження     = 
| дата_смерті          = [[1515]]
| місце_смерті         = [[Бахчисарай]], [[Крим]]
| поховання            = 
| прізвисько           = 
| інші_імена           = 
| рід                  = [[Ґераї]]
| батько               = [[Хаджі І Ґерай]]
| дружина           = Нур Султан 
| діти                 = [[Хафса Султан|Айше Хафса Султан]], Ханзаде Мехмед, Ханзаде Саадет, Ханзаде Сахіб, Ханзаде Мубарек.
| підданство           = [[Османська імперія]]
| національність       = [[кримський татарин]]
| віросповідування     = [[сунізм]]
| посада               = [[Кримський хан]]
| термін               = [[1467]]
| попередник           = [[Нур Девлет Ґерай]]
| наступник            = [[Нур Девлет Ґерай]]
| термін2              = [[1469]]—[[1475]]
| попередник2          = [[Нур Девлет Ґерай]]
| наступник2           = [[Нур Девлет Ґерай]]
| термін3              = [[1478]]—[[1515]]
| попередник3          = [[Нур Девлет Ґерай]]
| наступник3           = [[Мехмед І Ґерай]]
}}

'''Менґлі́ I''', також '''Менґлі Ґірей'''<ref>''Гулевич В.'' Казимир Яґайлович і Менґлі Ґірей…&nbsp;— С. 40—66.</ref> ({{lang-crh|I Meñli Geray}}, {{ar2|۱منكلى كراى}}; нар. [[1445]]&nbsp;— [[1515]])&nbsp;— [[кримські татари|кримськотатарський]] державний, політичний і військовий діяч. [[Ґіреї|Кримський хан]] ([[1466]], [[1469]]–[[1475]], [[1478]]–[[1515]]) з династії [[Ґіреї|Ґераїв]]. Син [[Хаджі I Ґерай|Хаджи I Ґерая]], засновника [[Кримське ханство|Кримського ханства]]. [[1478]] року прийняв [[протекторат]] [[Османська імперія|Османської імперії]], під яким ханство перебувало до кінця [[XVIII століття]].

== Біографія ==
Кривава боротьба Менґлі з братом [[Нур-Девлет]]ом за трон почалась зразу після смерті батька у серпні 1466. 16 серпня 1467, захопивши столицю [[Чуфут-Кале|Кирк-Ор]], видав ярлик як самостійний правитель ханату.<ref>''Гулевич В.'' Казимир Яґайлович і Менґлі Ґірей…&nbsp;— С. 41.</ref>
 
[[1469]] року «царик Маняк»<ref>на думку В. Гулевича, кримський бей Мамак з роду Ширин</ref><ref name="ВГ43"/> напав на Поділля, також Волинь, Київщину. Менґлі I Ґерай попередив короля про небезпеку, що дозволило зібрати військо та не допустити розорення Галичини та Західної Волині.<ref name="ВГ43">''Гулевич В''. Казимир Яґайлович і Менґлі Ґірей…&nbsp;— С. 43.</ref>

У 1473 році вислав до Москви свого чиновника Азі-Бабу для укладання угоди з [[Іван III Васильович|Іваном ІІІ]]. Коли повертався назад, разом з ним до Криму вирушив як посол [[бояри]]н Н. Беклемішев, який мав чітку вказівку Івана ІІІ укласти угоду, в якій, зокрема, була умова: «Великий Князь зобов'язаний слати до мене, Царя, поминки…, або дари щорічні».<ref>В. Білінський посилається на працю Карамзіна «[[Історія держави Російської]]» ([http://www.magister.msk.ru/library/history/karamzin/kar06_02.htm Т. VI.&nbsp;— С. 260.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161118021928/http://www.magister.msk.ru/library/history/karamzin/kar06_02.htm |date=18 листопада 2016 }})</ref>

За правління Менґлі I відбулося остаточне відокремлення [[Кримське ханство|Кримського ханства]] від [[Золота Орда|Золотої Орди]]. У 1475 році внаслідок [[Османське завоювання південного Криму (1475)|вторгнення у Крим османського війська]] на чолі з великим візирем [[Гедик Ахмед-паша|Гадик Ахметом-пашею]], був змушений визнати себе васалом [[Османська імперія|Османської імперії]]. Невдовзі повалений братом Нур-Девлетом. 1478 року, поваливши останнього, відновився на троні.

За Менґлі I Ґерая Кримське ханство вело війни проти Польщі, [[Велике князівство Литовське|Великого князівства Литовського]], Московії та Молдови.

1480 року його сили як союзника Московського князівства вторгаються в Поділля, [[Казимир IV Ягеллончик|Казимир]] не має можливості йти з [[Ахмат (хан Великої Орди)|Ахматом]] ([[Стояння на Угрі]] (1480)).

Улітку 1482 Менґлі здійснив похід в Україну за намовлянням московського князя [[Іван III Васильович|Івана ІІІ]]. 1 вересня він захопив [[Київ]], [[Розорення Києва (1482)|спалив собори і церкви, взяв до полону багато людей]]. В подарунок Москві хан вислав віз з награбованим добром з київських соборів і церков.

1491 року на нетривалий час ставправителем [[Велика Орда|Великої Орди]]. У 1492—1497&nbsp;роках, уклавши союз з московським князем, здійснив ряд спільних походів на Київщину, Поділля, Волинь і Чернігівщину. 1493 року Менглі-Гірей уже разом з великим князем московським Іваном провели спільний похід на Київ і Київщину. В 1497 році загони Менґлі I Герая були розбиті князем [[Острозький Костянтин Іванович|Костянтином Острозьким]] [[Очаківський бій|під Очаковом]], а 1505&nbsp;— [[Глинський Михайло Львович|Михайлом Глинським]] під [[Клецьк]]ом.

Вів тривалу боротьбу проти хана Великої Орди [[Ахмат (хан Великої Орди)|Ахмата]] і його синів, яка завершилася перемогою Менґлі I (весною [[1502]] року раптовим нападом розігнав, винищив або взяв у полон виснажені голодом юрби, які ще скитались з Шиг-Ахметом; після цього сповістив свого союзника&nbsp;— московського князя [[Іван III Васильович|Івана ІІІ]]: «ти, брате любий,… тішся і радій»).
 
Батько Менґлі Хаджі I Ґерай переніс столицю ханства зі [[Старий Крим|Солхата]] (нині [[Старий Крим]]) до розташованої у скелях фортеці [[Чуфут-Кале|Кирк-Ор]] (сучасний Чуфут-Кале). Менґлі ж у свою чергу побудував нову ханську резиденцію у містечку Салачик в долині біля Кирк-Ору (сьогодні це околиця [[Бахчисарай|Бахчисараю]]). За правління Менґлі I було встановлено титул калги&nbsp;— першого спадкоємця престолу, якого призначав хан.

Збудував у Салачику (нині околиця [[Бахчисарай|Бахчисараю]]) палацовий комплекс [[Девлет-Сарай]] (не зберігся). Поруч з палацом збудував [[Зинджирли-медресе]] ([[1500]]) і [[дюрбе Хаджі Ґерая]], де після смерті поховано і самого Менґлі.

== Сім'я ==
Діти:
* [[Мехмед I Ґерай|Мехмед]]
* [[Саадет I Ґерай|Саадет]]
* [[Сахіб I Ґерай|Сахіб]]
* [[Мубарек Ґерай|Мубарек]]
* [[Айше Хавса]]
* [[Ахмед Ґерай|Ахмед]]

== Пам'ять ==
У [[Сімферополь|Сімферополі]] є вулиця Менглі Гірея

== Примітки ==
{{reflist}}

== Джерела ==
* {{ЕІУ|6|612|id=Mengli_Gerey_I|стаття=Менглі-Ґерей I|автор=Галенко О. І}}
* {{УДЕ |том=1 |сторінки=112 |частина=Менглі Герей І |автор=Головченко В. І |посилання=}}
* {{УМЕ8|частина=Менґлі-Герай|сторінки=953}}
* {{БСЭ|075449|Менгли-Гирей}}
* ''Гулевич В.'' Казимир Яґайлович і Менґлі Ґірей: від друзів до ворогів // [[Український історичний журнал]].&nbsp;— {{К.}}, 2013.&nbsp;— №&nbsp;1 (508) (січень—лютий).&nbsp;— С. 40—66.&nbsp;— ISSN 0130-5247.
* ''Гайворонский А. ''Созвездие Гераев.&nbsp;— Симферополь, 2003. {{ref-ru}}

{{Кримські хани}}
{{Правителі Великої Орди}}
[[Категорія:Ґераї|Менґлі I Ґерай]]
[[Категорія:Кримські хани]]
[[Категорія:Хани Великої Орди]]
[[Категорія:Народились 1445]]
[[Категорія:Померли 1515]]
[[Категорія:Кримськотатарські поети]]
[[Категорія:Поховані в дюрбе Хаджі Ґерая]]