Перегляд вихідного коду сторінки Бейлик

[[File:Anatolia1300.png|200px|thumb|Турецькі бейства Анатолії бл. 1300.]]
'''Бе́йлик''', або '''бейство''' ({{lang-tu|Beylik}}; [bejlic]) — в [[тюрки|тюркській]] традиції округ чи країна на чолі з [[Бей (титул)|беєм]] (князем). Аналог [[князівство|князівства]] у [[європа|європейській]] традиції, або [[емірат]]у&nbsp;— в арабській. Існували в XI&nbsp;— XVIII століттях на [[Близький Схід|Близькому Сході]], в [[Середня Азія|Середній Азії]], [[Закавказзя|Закавказзі]], Північній Африці, [[Кримське ханство|Кримському ханстві]]. В [[Османська імперія|Османській імперії]]&nbsp;— адміністративний округ, керований [[бей (титул)|беєм]].
[[Файл:Турецькі бейлики XIV століття..png|центр|міні|Турецькі бейлики в XIV столітті.]]

== Кримське ханство ==
Система поділу [[Кримське ханство|Кримського ханства]] на бейства була успадкована від [[Золота Орда|Золотої Орди]]. Частина бейств була утворена шляхом захоплення земель родовими військовими загонами в XIII столітті, до встановлення влади династії Ґиреїв, частина з'явилась як пожалування [[хан]]ів. Після утворення Кримського ханства беї стали васалами хана. У спеціальному привілеї хана фіксувалися права бейського роду на землю, його імунітети та [[васал]]ьні повинності. За умови припинення бейської [[Династія|династії]] чи зради бея бейство могло перейти до хана. Частина земель бейства входила до домену бейського роду, частина виділялася в умовне землеволодіння за військову службу бейським васалам&nbsp;— [[мурза]]м. Населення окремого бейства складало окремі підрозділи ополчень і регулярної армії. Бейство мало часткову автономію в адміністративних, судових та фінансових справах.

Ханство поділялося на наступні бейства: 
*кримськотатарських родів 
#'''Ширін''' — найбільший; займав територію півночі та сходу [[Кримський півострів|Криму]]&nbsp;— від м. Ор-Капи (зараз [[Армянськ]]) на півночі, міста Карасубазар (нині [[Білогірськ]]) на заході і до міста Боспор (нині [[Керч]]) на сході, з адміністративним центром у місті Солхат (нині [[Старий Крим (місто)|Старий Крим]]). Центральним органом управління бейлику Ширін був [[диван]].
#'''Барин''' — в північному Криму між містами Ак-Шейх (нині [[смт]] [[Роздольне (АРК)|Роздольне]]) та м. Айбар (нині с. [[Войкове (Первомайський район)|Войкове]] [[Первомайський район (Крим)|Первомайського району]]).
#'''Аргин''' — обіймав частину південного Криму від м. Кафа (нині [[Феодосія]]) до м. Солдайя (нині [[Судак (місто)|Судак]]).  
#'''Яшлав''' ('''Сулеш''') — займав частину південно-західного Криму між річками [[Кача (річка в Криму)|Кача]] та [[Альма]]. 
#'''Седжет'''; 
*[[Ногайці|ногайського]] роду 
#'''Мансур''' ('''Мангит''') — з'явився в XVII столітті і охоплював західний Крим від міста [[Саки (місто)|Саки]] до міста Ак-Мечеть (нині смт [[Чорноморське (АРК)|Чорноморське]]), з центром в останньому. 
*[[Половці|половецького]] роду 
#'''Кипчак'''.

==Джерела==
* ''Іналджик Г.'' Османська імперія: Класична доба (1300-1600), - К.: [[Критика (видавництво)|Критика]], 1998. – 287 с.
* [http://www.vostlit.info./ Середньовічні історичні джерела Сходу і Заходу] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100130041133/http://www.vostlit.info/ |date=30 січня 2010 }}
* ''Кресін О.В.'' [http://www.history.org.ua/?termin=Bejlyk БЕЙЛИК] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160306043610/http://history.org.ua/?termin=Bejlyk |date=6 березня 2016 }} // {{ЕІУ|1|215}}

== Література ==
* ''Кримський А.'' Студії з Криму. К., 1930
* ''Лашков Ф.'' Исторические очерки крымско-татарского землевладения. Симферополь, 1897 {{ref-ru}}
* ''Смирнов В.'' Крымское ханство под верховенством Оттоманской Порты до начала XVIII ст. СПб., 1887 {{ref-ru}}
* ''Сыроечковский В.'' Мухаммед-Гирей и его вассалы. "Ученые записки Московского государственного университета", 1940, вып. 61 {{ref-ru}}
* ''Manz B.F.'' The Clans of the Crimean Khanate: 1466–1532. "Harvard Ukrainian Studies", 1978, vol. 2, N 3 {{ref-en}}

[[Категорія:Адміністративний поділ Кримського ханства]]
[[Категорія:Адміністративний поділ Османської імперії]]
[[Категорія:Мусульманські династії]]
[[Категорія:Колишні адміністративні одиниці країн]]