Перегляд вихідного коду сторінки Знищення загону Івана Іскри

{{Первинні джерела|січень 2023}}
{{Infobox Military Conflict
|conflict=Знищення загону Івана Іскри
|image=
|caption=
|date= 12-13 січня (22-23 н.с) 1659
|place=[[Піски (Миргородський район)|Піски]]
|result= Перемога військ гетьмана Івана Виговського
|combatant1= [[Файл:Herb Viyska Zaporozkoho.svg|30px]]&nbsp;[[Військо Запорозьке|Гетьманщина]] <br> [[Зображення:Gerae-tamga.png|30px]]&nbsp;[[Кримське ханство]]
|combatant2= козацькі підрозділи з території [[Гадяцький полк|Гадяцького полку]].
|commander1=[[Іван Скоробагатько]]
|commander2=[[Іскра Іван Якович]]
|strength1=Чисельна перевага
|strength2=кількасот осіб
|casualties1=невідомо
|casualties2=вижила лише 1 особа
}}
{{Московсько-українська війна (1658—1659)}}
'''Битва під Пісками''' (22 січня&nbsp;— 23 січня 1659 року)&nbsp;— битва між військами [[гетьман]]а [[Іван Виговський|Івана Виговського]] та [[Кримське ханство|Кримського ханату]] з одного боку і загоном промосковського представника [[Козацька старшина|козацької старшини]] [[Іскра Іван Якович|Івана Іскри]] з іншого, біля села [[Піски (Миргородський район)|Піски]] [[Лубенський полк|Лубенського полку]]&nbsp;— сучасної частини [[Полтавська область|Полтавської області]]. Один із епізодів [[Московсько-українська війна (1658—1659)|війни 1658—1659]] і [[Руїна|Руїни]] загалом.


== Предтеча ==
Після смерті [[Богдан Хмельницький|Богдана Хмельницького]] в [[Гетьманщина|Гетьманщині]] розпочалася боротьба за гетьманську булаву, яку врешті отримав [[Іван Виговський]]. Частина старшини не погодилася із обранням чи політикою Виговського і стала у відкриту опозицію до нього. Лідерами опозиціонерів були [[Полтавський полк]]овник [[Мартин Пушкар]] і [[Запорозька Січ|запорозький]] [[кошовий отаман]] [[Яків Барабаш]], які намагалися заручитися московською підтримкою.

Після [[Повстання Пушкаря та Барабаш|низки подій]] почалася громадянська війна. 1 червня 1658 року відбувся вирішальний бій під стінами [[Полтава|Полтави]], унаслідок чого сили Пушкаря було розгромлено, а він сам загинув. Жорстока розправа над повстанцями не зменшила кількості невдоволених політикою Виговського. Окрім того, в українські справи активно втручається [[Москва]], яка почала підтримувати антигетьманські сили. Фактично із кінця вересня 1658 року основні сили [[Гетьманщина|Гетьманщини]] долучаються до [[Російсько-польська війна (1654—1667)|московсько-польської війни]] вже як союзник [[Річ Посполита|Речі Посполитої]]. Головним театром бойових дій під час першого і другого етапів війни була [[Полтавщина]].

Восени 1658 року московській армії за підтримки козацьких загонів, що були в опозиції до гетьмана вдалося захопити [[Миргород]], [[Пирятин]], [[Лубни]], [[Розорення Чорнух|Чорнухи]], взяти в облогу [[Варва|Варву]]. Потім ініціатива перейшла до військ гетьмана, яким вдалося відтіснити супротивника до [[Лохвиця|Лохвиці]] і там його заблокувати. Битва під Пісками відбулася в той час коли московське військо стояло в Лохвиці і чекало підходу підкріплень як московитських підрозділів, так й козацьких загонів із тих полків, що не підтримали гетьмана.

Іван Іскра належав до старшини Полтавського полку і брав участь у повстанні Пушкаря. Після розгрому повстання продовжував вести боротьбу проти Івана Виговського. З'їздивши в Москву і заручившись підтримкою царя, Іскра повернувся в Україну. Прибувши на територію [[Гадяцький полк|Гадяцького полку]], Іскра оголосив себе [[наказний гетьман|наказним гетьманом]] і почав збирати козаків для походу до Лохвиці на підтримку царської армії.

== Склад військ супротивників і чисельність сторін ==
Як свідчив [[Самійло Величко]], загін Іскри складався із ''«веприцьких, гадяцьких та інших городових та сільських козаків»''<ref> Величко С.&nbsp;В.&nbsp;Літопис. Т. 1. / Пер. з книжної української мови, вст. стаття, комент. В.&nbsp;О.&nbsp;Шевчука; Відп. ред. О.&nbsp;В.&nbsp;Мишанич.— К.: Дніпро, 1991.—С.246. </ref>.

Гетьманські підрозділи, що брали участь у бою, складалися із козаків [[Чигиринський полк|Чигиринського полку]]. Ймовірно у складі війська [[Іван Скоробагатько|Скоробагатька]] могли бути і відмобілізовані козаки з території [[Лубенський полк|Лубенського полку]] (Чорнухи, Лубни).
Союзниками гетьманців були татари. Про чисельність чигиринських козаків і татар даних немає, проте вони мали значну чисельну перевагу.

== Бій ==
12 (дата за старим стилем) січня близько полудня чигиринські козаки і татари і оточили табір Івана Іскри і почали його штурм, що тривав до ранку 13 січня, коли табір було захоплено, а всіх його захисників убито. Із усього «війська» Іскри вцілів лише козак, якого було відправлено по допомогу до Лохвиці<ref> Величко С.&nbsp;В.&nbsp;Літопис. Т. 1. / Пер. з книжної української мови, вст. стаття, комент. В.&nbsp;О.&nbsp;Шевчука; Відп. ред. О.&nbsp;В.&nbsp;Мишанич.— К.: Дніпро, 1991.—С.247. </ref>. Московські підрозділи підійшли на місце бою запізно і ''«застали тільки мертві трупи й розорений до решти таборець»''. Втрати «виговців» і татар також були значними: ''«під Пісками Іскра сильно опирався й мужньо боронився, вчинивши значну шкоду козакам і татарам, що добували його»''<ref> Величко С.&nbsp;В.&nbsp;Літопис. Т. 1. / Пер. з книжної української мови, вст. стаття, комент. В.&nbsp;О.&nbsp;Шевчука; Відп. ред. О.&nbsp;В.&nbsp;Мишанич.— К.: Дніпро, 1991.— С.246. </ref>.

=== Загибель Івана Іскри ===
Під час бою загинув і сам Іван Іскра. Самійло Величко у своєму творі наводить вірш, присвячений Іскрі та загибелі його загону<ref> Величко С.&nbsp;В.&nbsp;Літопис. Т. 1. / Пер. з книжної української мови, вст. стаття, комент. В.&nbsp;О.&nbsp;Шевчука; Відп. ред. О.&nbsp;В.&nbsp;Мишанич.— К.: Дніпро, 1991.— С.246-247. </ref>.
{{Цитата|
: ''Згаснув там Іскра, який мав світити
: ''Не захотів він прийдешнє уздріти
: ''Шкоду лишила даремна відвага,
: ''Бо вороженьків численну ватагу
: ''Не переміг він, хоч дужо боровся —
: ''Там не один і на смерть напоровся.
: ''Ліг і Обід там, козак знаменитий,
: ''Червам на їжу, в пісок, неприкритий.
: ''Інші лежали так само побиті —
: ''Матимуть їжу ворони неситі.
: ''Ось що незгода лиха витворяє:
: ''Братові брата вбивать дозволяє.
: ''Де не зважають на божі закони,
: ''Гине любов там і зла є притоки.''
: ''Незгода у державі — багато пропалих!
: ''З землею вони й мури міцні порівняли!}}

== Примітки ==
{{reflist}}

== Джерела ==
{{Вікіпосилання}}
* Величко С.&nbsp;В.&nbsp;Літопис. Т. 1. / Пер. з книжної української мови, вст. стаття, комент. В.&nbsp;О.&nbsp;Шевчука; Відп. ред. О.&nbsp;В.&nbsp;Мишанич.— К.: Дніпро, 1991.— 371 с. ISBN 5-308-00314-9 (т. І)

{{Battle-stub}}
{{Бібліоінформація}}
{{Російсько-українські битви}}
{{Портали|Війна|Історія|Історія України}}

[[Категорія:Козацька доба Полтавської області]]
[[Категорія:Битви в Полтавській області]]
[[Категорія:Битви московсько-української війни (1658—1659)]]
[[Категорія:Битви 1659]]
[[Категорія:Битви Кримського ханства]]