Перегляд вихідного коду сторінки Кримський похід на Москву (1571)

{{Значення|Облога Москви (значення)}}{{Картка:Військовий конфлікт
|конфлікт      = Кримський похід на Москву (1571)
|partof        = [[Московсько-кримська війна (1570—1572)]]
|зображення    = Facial_Chronicle_-_b.22,_p._202.gif
|підпис        = Мініатюра з [[Лицевий літописний звід|Лицевого літописного зводу]]
|дата1         = [[1571]] рік
|місце         = [[Москва]] і околиці
|результат     = Перемога Кримського ханства
|сторони1      = [[Файл:Flag of the Crimean Tatar people.svg|border|22px]] [[Кримське ханство]]<br>[[Ногайська орда]]
|сторони2      = [[Файл:Herb Moskovia-1 (Alex K).svg|border|22px]] [[Московське царство]]
|командуючий1  = [[Девлет I Ґерай]]
|командуючий2  = [[Іван IV Грозний]]<br>[[Більський Іван Дмитрович|Іван Більський]] 
|сили1         = 
|сили2         = 
|втрати1       = 
|втрати2       = 
}}
'''Кримський похід на Москву'''&nbsp;— похід [[Кримське ханство|кримського хана]] [[Девлет I Ґерай|Девлет Ґерая]] на [[Москва|Москву]] навесні [[1571]] року з метою покарати царя Івана IV за несплату данини. Похід завершився спаленням [[Москва|Москви]] [[3 червня]] [[1571]] року.

== Передумови походу ==
[[1473]] року [[Іван III Васильович|Іван III]] на Біблії присягнув Кримським Ґераям, що дозволило [[Московське царство|Московському царству]] в [[1476]] році відмовитися платити щорічну данину [[Велика Орда|Великій Орді]]. З [[1480]] року Московія [[Стояння на Угрі|після протистояння]] з Великою Ордою звільнилась від постійної сплати данини татарським ханам. Надалі Московське царство провело ряд успішних захоплень земель на Сході. У середині XVI століття Московія почала також експансію на захід: у 1554—1557&nbsp;роках тривала [[Московсько-шведська війна (1554—1557)|війна зі Швецією]], [[1558]] року почалася [[Лівонська війна]].

Упевнившись у своїх силах, [[1556]] і [[1558]] року Москва напала й на землі Кримського Ханства&nbsp;— московські війська вдерлися до Криму і спалили села й міста в Західному й Східному Криму, при цьому багато кримських татар потрапило в полон або було вбито. 1561 року московити «отримали грамоту константинопольського патріарха» (яка виявилась фальшивою<ref>''К. Валишевский''. «Иван Грозный», стр.144-145.</ref>), що стверджувала права [[Іван IV Грозний|Івана IV]] на царство. На [[1563]] рік відносини між Московським царством і Кримським ханством остаточно погіршилися.

У [[1570]] році, на піку [[Опричнина|опричнини]], було розгромлено [[Великий Новгород|Новгород]].

== Похід ==
Навесні [[1571]] Девлет Ґерай зібрав велике військо. Літопис, перебільшуючи його чисельність, називає 120 тисяч. Під [[Кроми|Кромами]] кримське військо переправилося через [[Ока (притока Волги)|Оку]] і в обхід [[Серпухов]]а, де стояв з [[опричнина|опричним військом]] [[Іван IV Грозний|Іван IV]], рушило на Москву.

Не зустрівши серйозного опору, оскільки Іван Грозний утік на північ,  [[23 травня]] Девлет Ґерай підійшов до Москви. 24 травня татари пограбували та спалили московські посади й [[Земляне місто]], після чого майбутню [[Красна площа|Красну площу]] ще довго називали «''Пожар''» (пожежа). [[3 червня]] вогонь також перекинувся на [[Московський Кремль|Кремль]]: згоріли Опричний двір та палац царя, у пожежі загинув і поранений головнокомандувач московського війська князь [[Іван Дмитрович Більський|Іван Більський]].

[[Джером Горсей]] описав цю подію так: {{text|«Коли ворог наблизився до великого пишного міста Москви, російський цар утік у день Вознесіння з двома синами, скарбами, двором, слугами й особистою охороною... до укріпленого Троїцького монастиря в 60 верстах. Ворог запалив високу дзвіницю святого Івана, але в цей час піднявся сильний вітер і вогонь, що поширився, протягом шести годин перетворив у попіл усі церкви, палати, побудовані майже цілком із сосни і дуба, як у місті, так і в окрузі на 30 верст. Усе перетворилося на попіл; протягом шести годин загинуло кілька тисяч чоловіків, жінок, дітей... Ріка й рови навколо Москви були загачені тисячами людей, навантажених золотом, сріблом, коштовностями, намистами, коралями, браслетами і скарбами, які намагалися врятуватися у воді, ледь висунувши поверх неї голови. Однак згоріло й потонуло так багато тисяч людей, що ріку не можна було очистити від трупів протягом дванадцяти наступних місяців... Ті, хто залишився в живих, і люди з інших міст і місць займалися щодня пошуками й виловлюванням на великому просторі кілець, коштовностей, судин, мішечків із золотом і сріблом. Багато так збагатилися. Вулиці міста, церкви, льохи й підвали були забиті померлими і задушеними до такого ступеня, що довго потім жодна людина не могла пройти через отруєне повітря й сморід.»<ref>[https://www.runivers.ru/bookreader/book477030/#page/4/mode/1up Записки о Московіи XVI века сера Джерома Горсея. – С.-Петербургъ, 1909.]</ref>.}}

Не маючи облогових машин, в оточені кам'яними стінами [[Московський кремль|Кремль]] і [[Китай-город (Москва)|Китай-город]] Девлет Ґерай не ввійшов.

== Наслідки ==
Внаслідок погрому Москви [[Іван IV Грозний|Іван IV]] змушений був клястися у вірності та знову платити данину кримському ханові, віддати йому Астрахань та заручників. Також Іван IV відмовився від титулів царя та спадкоємця Другого Риму (Константинополя){{Джерело}}.

== Примітки ==
{{reflist}}

== Посилання ==
* [http://qirimgazet.blogspot.com/2012/08/blog-post_4159.html ''Эскендер Амет Демирджи''. Оборона Крымского Ханства от экспансии Московского Государства] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160305051959/http://qirimgazet.blogspot.com/2012/08/blog-post_4159.html |date=5 березня 2016 }} {{ref-ru}}
* [http://www.aif.ru/society/history/43647 Позор Ивана Грозного. Как крымские татары сожгли Москву] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150531070849/http://www.aif.ru/society/history/43647 |date=31 травня 2015 }} {{ref-ru}}
* ''Карамзин Н. М.'' История государства Российского: в 12-и т.&nbsp;— СПб., 1816−1829

[[Категорія:Битви Кримського ханства]]
[[Категорія:1571 у Європі]]
[[Категорія:конфлікти в 1571]]
[[Категорія:Битви Московського царства]]
[[Категорія:Історія Москви]]
[[Категорія:Московсько-кримські війни]]