Перегляд вихідного коду сторінки Сімферопольський повіт

{{Повіт Російської імперії
|назва = Сімферопольський повіт
|герб губернії         =Coat of Arms of Tavria Governorate.png
|ширина герба губернії =100пкс
|губернія              =[[Таврійська губернія]]
|герб                  =Simferopol-COA_(1844-1920).png
|ширина герба          =100пкс
|карта                 =Tavricheskaya gubernia Simferopolsky uezd.png
|центр                 =Сімферополь
|створений             = [[1784 в Україні|1784]]
|скасований            = [[1921]]
|площа                 = 415390
|одиниця               = [[Десятина (одиниця площі)|дес.]]
|дата обрахунку        = [[1897]]
|населення             = 141717
|дата перепису         = [[1997]]
|найбільші міста       =
|до                    =
|після                 = [[Кримська Автономна Соціалістична Радянська Республіка]]
}}

'''Сімферопольський повіт'''&nbsp;— історична [[адміністративно-територіальна одиниця]] [[Таврійська губернія|Таврійської губернії]] з центром в місті [[Сімферополь]], що існувала в 1784—1921 роках. В 1796—1802 роках іменувався ''Ак-Мечетський повіт''.

== Історія ==
Повіт був утворений у складі [[Таврійська область|Таврійської області]] указами [[Правлячий сенат|Сенату]] Катеринославському і Таврійському генерал-губернаторові князю [[Потьомкін Григорій Олександрович|Г.&nbsp;А.&nbsp;Потьомкіну]] [[8 лютого]] [[1784]] року. Документальних свідчень про адміністративно-територіальний поділ повіту в початковий період не виявлено, передбачається, що він відповідав введеному після 1802 року.

[[12 грудня]] [[1796]] року указом імператора [[Павло I|Павла I]]<ref>{{Cite web |url=http://www.soldat.ru/files/f/adm_terr_preobrazovania_v_krimu_1783_1998.part1.rar |title=Крым 1783—1998 гг., стр. 122. Указ Павла I Сенату о новом разделении государства на губернии |accessdate=28 червня 2011 |archive-date=4 березня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160304214427/http://www.soldat.ru/files/f/adm_terr_preobrazovania_v_krimu_1783_1998.part1.rar }}</ref> повіт був перейменований в Ак-Мечетський<ref>{{Cite web |url=http://icrimea.org/guide/horod-simferopol-headline/simferopol.html |title=Симферополь |accessdate=28 червня 2011 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20090424234311/http://icrimea.org/guide/horod-simferopol-headline/simferopol.html |archivedate=24 квітня 2009 |deadurl=yes }}</ref>; його включили до складу новоствореної [[Новоросійська губернія|Новоросійської губернії]]. При Павлові Крим був поділений на 2 повіту: Перекопський і Ак-Мечетський, причому останній займав практично весь півострів, за винятком району Присивашшя.

[[20 жовтня|8 (20) жовтня]] [[1802]] року [[Олександр I]] указом Сенату розділив Новоросійську губернію на [[Таврійська губернія|Таврійську]], [[Миколаївська губернія|Миколаївську]] та [[Катеринославська губернія|Катеринославську губернії]]<ref>{{Cite web |url=http://tavrika.by.ru/books/vodar_nk/html/part01.htm |title=Административно-территориальное деление Крыма |accessdate=10 листопада 2004 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20041110070636/http://tavrika.by.ru/books/vodar_nk/html/part01.htm |archivedate=10 листопада 2004 |deadurl=yes }}</ref>. Тим же указом в Таврійській губернії було ліквідовано Ак-Мечетський повіт (і відтворений Сімферопольський), а також визначено 7 нових повітів<ref>{{Cite web |url=http://www.soldat.ru/files/f/adm_terr_preobrazovania_v_krimu_1783_1998.part1.rar |title=Крым 1783—1998 гг., стр. 124. Из Указа Александра I Сенату о создании Таврической губерни |accessdate=28 червня 2011 |archive-date=4 березня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160304214427/http://www.soldat.ru/files/f/adm_terr_preobrazovania_v_krimu_1783_1998.part1.rar }}</ref>.

Протягом XIX століття внутрішній устрій повіту неодноразово змінювався.

Повіт проіснував до радянських реформ [[1921]] року<ref>{{Cite web |url=http://www.nbuv.gov.ua/Articles/kultnar/knp19998/knp8_17.doc |title=Прохоров В. В. Деятельность симферопольской окружной милиции в начальный период НЭПа |accessdate=30 липня 2013 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20130730072243/http://www.nbuv.gov.ua/Articles/kultnar/knp19998/knp8_17.doc |archivedate=30 липня 2013 |deadurl=yes }}</ref>, коли він був перетворений в Сімферопольський округ, а в [[1923]] у ввели районну систему і з округу виділили 3 райони: Підгірно-Петровський (з 1924 року Сімферопольський), Бахчисарайський, Карасубазарський і Сарабузький (скасований в [[1924]] році)<ref>{{Cite web |url=http://wwhp.ru/krwm.htm |title=Административно-территориальное деление Автономной Республики Крым. |accessdate=28 червня 2011 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20101227102056/http://wwhp.ru/krwm.htm |archivedate=27 грудня 2010 |deadurl=yes }}</ref>.

== Географія ==
Повіт спочатку займав весь південний захід (без [[Севастопольське градоначальництво|Севастопольського градоначальства]]) і центральну гірську і передгірську частину півострова. [[15 квітня]] [[1838]] року був оприлюднений Указ сенату: «Про заснування в Таврійській губернії нового повіту під назвою [[Ялтинський повіт|Ялтинського]]»<ref>[http://www.grifon-travel.ru/osnovyalta.html Ялта С 1771 года]{{Недоступне посилання|date=травень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>, згідно з яким [[Південний берег Криму|Південний берег]] і частина території [[Головне пасмо Кримських гір|Головного]] та [[Внутрішнє пасмо Кримських гір|внутрішнього]] пасма [[Кримські гори|Кримських гір]] виділялися з Сімферопольського повіту. У результаті площа склала 4 727,6 км².

Східний кордон повіту, з [[Феодосійський повіт|Феодосійським]], проходила за притокою [[Салгир]]а, річці [[Біюк-Карасу]], потім через Головну гряду по дорозі [[Карасубазар]]&nbsp;— [[Привітне (Алуштинська міська рада)|Ускут]];
північна, з [[Євпаторійський повіт|Євпаторійським]] та [[Перекопський повіт|Перекопським]] повітами, починалася біля озера [[Кизил-Яр (озеро)|Кизил-Яр]] на березі [[Каркінітська затока|Каркінітської затоки]] і йшла загальним напрямком на схід до Салгира трохи північніше села [[Сарабуз]], далі на північ по Салгир до сучасного села [[Владиславівка (Нижньогірський район)|Владиславівка]] [[Нижньогірський район|Нижньогірського району]] і схід змикалася з кордоном по Біюк-Карасу. Південна межа, з [[Ялтинський повіт|Ялтинським повітом]], на сході проходила по [[яйла|яйлі]] Головної гряди і за [[Чатир-Даг]]ом повертала на захід по верхів'ях [[Альма|Альми]], потім по [[Марта (річка)|Марті]] та [[Кача (річка в Криму)|Качі]], потім на південь, по поздовжній долині Внутрішнього пасма, по лінії [[Пички]]&nbsp;— [[Карло]]&nbsp;— [[Передове (Севастопольська міська рада)|Уркуста]] до річки [[Чорна річка (Крим)|Чорної]]. На південному заході до повіту примикало [[Севастопольське градоначальництво]], кордон з яким проходила по [[Мекензієві гори|Мекензієвих горах]].

== Населення ==
Після захоплення Криму [[Росія|Росією]] населення півострова, внаслідок еміграції та різних смут, скоротилося приблизно на 300 тис. чоловік.

Згідно з відомістю, складеною під час п'ятої ревізії [[1796]] року, в повіті нараховувалося 24 955 чоловік, згідно з «Камеральним Описом Таврійської області», складеним [[1802]] року, в Акмечетському повіті було 64 714 жителів<ref>{{Cite web |url=http://library.chersonesos.org/getfile.php?tome_code=25&ext=pdf |title=ИТУАК т.24, Ф. Ф. Лашков. Исторический очерк Крымско-татарскаго землевладения |accessdate=28 червня 2011 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140222144944/http://library.chersonesos.org/getfile.php?tome_code=25&ext=pdf |archivedate=22 лютого 2014 |deadurl=yes }}</ref> (повіт тоді займав майже весь Крим).

У повіті було три міста: [[Сімферополь]], [[Бахчисарай]] та [[Карасубазар]]; основне населення було зосереджено в селах.

В [[1805]] в повіті, без міст, значилося 42 863 жителя, з них немусульман 1784 людини<ref>{{Cite web |url=http://library.chersonesos.org/showtome.php?tome_code=27&section_code=1 |title=ИТУАК, т. 26. Лашков Ф. Ф. Исторический очерк Крымско-татарскаго землевладения |accessdate=28 червня 2011 |archive-date=20 липня 2010 |archive-url=https://web.archive.org/web/20100720172948/http://www.library.chersonesos.org/showtome.php?tome_code=27&section_code=1 }}</ref> . Так званих «російських селищ» на той рік в повіті було 5: [[Прохладне (Бахчисарайський район)|Мангуш]], [[Зниклі села (Сімферопольський район)|Підгородня]], [[Курци]] (зараз обидві в межі Сімферополя), [[Мазанка (село)|Петербурзькі мазанки]], [[Зуя]] та [[Верхоріччя|Бія-Сала]]. За волостях населення розподілялося таким чином:

<div align="center">
{| class="toccolours" style="margin: 0 2em 0 2em"
|-
| bgcolor="#C0C0C0" | '''Населення волостей на 1805 рік '''<br/>
|-
|
<table width="600" border="0" cellspacing="1" cellpadding="0">
 <tr align="left">
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Актачиська волость]]</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;">5 508</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;">[[Алуштинська волость]]</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;">4 950</td>
 </tr>
 <tr align="left">
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;">[[Аргінська волость]] </td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> 5 511</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Кадикойська волость]]</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;">5 363</td>
 </tr>
 <tr align="left">
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;">[[Махульдурська волость]]</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;">5 186</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;">[[Табулдинська волость]]</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;">4 083</td>
 </tr>
 <tr align="left">
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;">[[Чоргунська волость]]</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;">5 664</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;">[[Ескіординська волость]]</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;">5 336</td>
 </tr>
</table>
|}
</div>

В [[1864]] році в повіті в 4497 будинках проживало 25 915 чоловік<ref>{{Cite web |url=http://www.hist.msu.ru/Byzantine/BB%2019%20(1961)/BB%2019%20(1961)%20162.pdf |title=А. Л. Якобсон |accessdate=28 червня 2011 |archive-date=4 березня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160304205535/http://www.hist.msu.ru/Byzantine/BB%2019%20(1961)/BB%2019%20(1961)%20162.pdf }}</ref>

За переписом [[1897]] року населення повіту склала 141 717 чоловік (чоловіків 76 335, жінок 65 382), у тому числі сільського&nbsp;— 66712 чол. Щільність населення становила 34 чол. на км², тільки сільського&nbsp;— 16 чол. на км².

За національностей на 1897 рік частки населення розподілялися таким чином:
* [[Кримські татари]]&nbsp;— 41,8&nbsp;%,
* [[Росіяни]]&nbsp;— 30,2&nbsp;%,
* [[Українці]]&nbsp;— 7,5&nbsp;%,
* [[Євреї]]&nbsp;— 6,5&nbsp;%,
* [[Німці]]&nbsp;— 4,1&nbsp;%,
* [[Караїми]]&nbsp;— 2,6&nbsp;%.
Грамотних зафіксовано 33,9&nbsp;%, що вище середнього рівня по губернії, 50,6&nbsp;% жителів складали селяни, які населяють понад 1000 сіл, середнє число мешканців яких близько 60 душ. Селянських громад в повіті на [[1905]] належало 4,5&nbsp;%, або 20 тис. десятин землі, ще 115 тис. десятин належало селянам на правах приватної власності. 129 000 десятин належало дворянам, 59 тисяч&nbsp;— купцям і 72 тисячі десятин&nbsp;— скарбниці, церкви і різним установам.

== Економіка ==
Майже 39&nbsp;% населення займалися сільським господарством: в північній частині повіту&nbsp;— хліборобством (площа посівів зернових близько 87 тис. десятин), в передгірській та гірській&nbsp;— садівництвом, виноградарством і вирощуванням тютюну. Із зернових вирощували озиму пшеницю (32&nbsp;% площі), овес, який займав близько 17&nbsp;% і ячмінь з житом&nbsp;— 16,3&nbsp;% посівної площі. Хліба збирали в середньому 48 тисяч тонн на рік (3&nbsp;млн пудів)&nbsp;— понад 250&nbsp;кг на душу населення. Фруктів повіт виробляв в рік в середньому 3 200 тонн, вина отримували з винограду&nbsp;— близько 4,3 мільйона літрів (з 1850 десятин виноградників), збір тютюну з 2,5 тисяч десятин плантацій&nbsp;— близько 1350 тонн. У повіті на 1900 рік налічувалося 26 тис. коней, 57 тис. голів великої рогатої худоби, 121 тисяча овець і кіз та 6,5 тисяч свиней. Кустарні промисли були розвинені слабо, виділялася тільки обробка шкіри. Промисловість також малорозвинені&nbsp;— за даними, за [[1896]] рік в повіті значилося підприємств:

{| class=standard
|-
!
! <small>У містах</small>
! <small>У повіті</small>
|-
| Фабрик і заводів || 69 || 143
|-
| Усього виробництва в|| 1311 тис. р. || 148 тис. р.
|-
| Число зайнятих робочих || 990 чол. || 336 чол.
|}

[[Файл:Симферопольский уезд. 1903 г.jpg|300px|thumb|right|Сімферопольський повіт. 1909 рік.]]

== Адміністративний устрій ==
На 20 жовтня 1802 повіт був заснований у складі 7 волостей:

* [[Актачінська волость]]
* [[Алуштинська волость (Сімферопольський повіт)|Алуштинська волость]] (до [[1838]] а)
* [[Аргінська волость]]
* [[Кадикойська волость]]
* [[Махульдурська волость]] (до [[1829]] року)
* [[Табулдинська волость]]
* [[Чоргунська волость]]
* [[Ескіордінська волость]]

У первинному вигляді повіт проіснував та волосний реформи 1829 року, коли до складу та найменування були внесені зміни<ref>«Ведомость о казённых волостях Таврической губернии» от 31 августа 1829 г</ref>. Склад повіту виглядав так:

* [[Ай-Тувганська волость]]
* [[Алуштинська волость]]
* [[Аргінська волость]]
* [[Байдарська волость]]
* [[Дуванкойська волость]]
* [[Озенбаська волость]]
* [[Сарабузська волость]]
* [[Ескіордінська волость]]
* [[Мангуська волость]]

В [[1838]] році був створений окремий [[Ялтинський повіт]], до складу якого увійшли [[Алуштинська волость|Алуштинська]], [[Озенбаська волость|Озенбаська]] та [[Байдарська волость|Байдарська]] волості, були також змінені кордону залишилися. З частини Кадикойської і Актачінської (від долини Булганак до річки [[Тобе-Чокрак]]) волостей, заселеній переважно німцями-колоністами&nbsp;— виділили Кронентальську волость; Кадикойську ж перейменували в [[Сарабузька волость|Сарабузьку]]. Табулдінську перейменували в Зуйську виділивши з неї, а також частини Аргінської, німецьку Нейзатську волость.

До середини [[XIX століття]] територіальний поділ повіту виглядав таким чином:
* [[Дуванкойська волость|Дуванкойська]],
* [[Зуйська волость|Зуйська]],
* [[Каралезька волость|Каралезька]],
* [[Кронентальська волость|Кронентальська]],
* [[Мангушська волость (Сімферопольський повіт)|Мангушська]],
* [[Нейзатська волость|Нейзатська]],
* [[Сарабузька волость|Сарабузька]].

Наприкінці ХІХ ст. до складу повіту входили:
* [[Дуванкойська волость|Дуванкойська]]
* [[Зуйська волость|Зуйська]]
* [[Каралезська волость|Каралезська]]
* [[Кронентальська волость|Кронентальська]]
* [[Мангушська волость (Сімферопольський повіт)|Мангушська]]
* [[Нейзатська волость|Нейзатська]]
* [[Сарабузська волость|Сарабузська]]
* повітове Сімферополь із передмістям Нове місто, [[Салгирна слобідка|Салгирною слобідкою]], [[Верхня солдатська слобідка (Сімферополь)|Верхньою Солдатською]], Жандармською, [[Казанська слобідка (Сімферополь)|Казанською]], Російською, [[Солдатська слобідка (Сімферополь)|Солдатською]], [[Шестериківська слобідка (Сімферополь)|Шестериковою]] слободами та селом [[Петрівська балка|Підгороднє-Петровським]].
* заштатне місто Бахчисарай із передмістями Азіз, Ак-Чокрак, Аскі-Юрт, Чуфут-Кале.
* заштатне місто Карасубазар із передмістями Виноградники, Каплик, фруктові сади, слободою Джанкой.

== Примітки ==
{{Примітки}}

== Посилання ==
* [http://library.chersonesos.org/showtome.php?tome_code=27&section_code=1 ИТУАК, т. 26, стр.85. Лашков Ф.&nbsp;Ф.&nbsp;Исторический очерк Крымско-татарскаго землевладения] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100720172948/http://www.library.chersonesos.org/showtome.php?tome_code=27&section_code=1 |date=20 липня 2010 }}
* «Полное Географическое описание нашего Отечества. Том XIV.» СПб.1910 г. Стор.711 (рос.)
* {{ТГ-СНМ-1865}}

{{Таврійська губернія}}
{{Сімферопольський повіт}}

[[Категорія:Сімферопольський повіт| ]]
[[Категорія:Таврійська губернія]]
[[Категорія:Повіти Таврійської губернії]]
[[Категорія:Історія Сімферополя]]
[[Категорія:Засновані в Україні 1784]]
[[Категорія:Зникли в Україні 1921]]