Перегляд вихідного коду сторінки Крим

{{About|Кримський півострів||Автономна Республіка Крим|Республіка Крим}}
{{Otheruses|Крим (значення)}}
{{Півострів
 | Назва            = Крим
 | Інші назви       = {{lang-crh|Qırım}}
 | Зображення       = Satellite picture of Crimea, Terra-MODIS, 05-16-2015.jpg
 | Розмір           = 
 | Підпис           = <small>Вигляд Криму з супутника</small> 
 | Карта            =
 | Місцезнаходження =
 | Координати       =
 | Карта розташування = Україна
 | lat_dir =N |lat_deg=45 |lat_min=20 |lat_sec=
 | lon_dir =E |lon_deg=34 |lon_min=30 |lon_sec=
 | CoordScale  = 1500000
 | Акваторії        = [[Чорне море]]<br />[[Азовське море]]
 | Площа            = 26 850
 | Висота           = 1545
 | назва вершини    = гора [[Роман-Кош]]
 | Країна           = {{UKR}}<br />(тимчасово окупований [[Росія|Росією]])
 | Регіон           =
* [[Автономна Республіка Крим]]
* [[Севастополь]]
* [[Херсонська область]] (частина)
 | Населення        = {{formatnum:2000000}}
 | Рік              = 2015
 | примітки         = з 20 лютого 2014 року більша частина півострова тимчасово [[Окупація|окупована]] Російською Федерацією<ref name=data/>
}}

'''Крим''' ({{lang-crh|Qırım, Къырым}}), '''Кри́мський піво́стрів''' ({{lang-crh|Qırım yarımadası, Къырым ярымадасы}}), раніше '''[[Таврія]]''', ''' [[Генуезька Газарія|Газарія]]'''&nbsp;— [[півострів]] між північною частиною [[Чорне море|Чорного моря]] і західною частиною [[Азовське море|Азовського моря]]. Розташований на [[Південна Україна|півдні України]], охоплює [[Автономна Республіка Крим|Автономну Республіку Крим]], [[Севастополь]] і частково південь [[Херсонська область|Херсонської]] області (північ [[Арабатська Стрілка|Арабатської стрілки]]); більша частина півострова (АР Крим та Севастополь) з кінця лютого<ref name=data>''Верховна Рада України внесла запропоновані Урядом зміни до [[Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»|Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»]]'', [http://www.unian.ua/politics/1124322-rada-viznachila-datu-pochatku-timchasovoji-okupatsiji-krimu.html Рада визначила дату початку тимчасової окупації Криму] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150923180055/http://www.unian.ua/politics/1124322-rada-viznachila-datu-pochatku-timchasovoji-okupatsiji-krimu.html |date=23 вересня 2015 }} // [[unian]], 15.09.2015 | 17:58; «Фактичне захоплення Верховної Ради Криму відбулося 26 лютого а порушення збройними силами Росії порядку перетину&nbsp;— 20 лютого. Це підтверджено відповідними юридично правовими нормами»,&nbsp;— пояснив глава МЗС, [http://pravda.if.ua/news-84134.html Рада визначила дату початку тимчасової окупації Криму] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150923140855/http://pravda.if.ua/news-84134.html |date=23 вересня 2015 }} // pravda.if.ua, 16 вересня, 9:46</ref> [[2014]] року [[Російське збройне вторгнення в Крим (2014)|захоплена й окупована російськими регулярними військовими частинами]], а також [[Анексія Криму (2014)|анексована]] [[Росія|Російською Федерацією]].

Окупація півострова [[Міжнародно-правове визнання|міжнародно не визнана]] та визначається як акт [[Законність|незаконної]] анексії<ref name=":0">{{Cite web |url=https://www.nato.int/cps/ru/natohq/opinions_122736.htm?selectedLocale=en |title=Joint press point with NATO Secretary General Jens Stoltenberg and the Prime Minister of Ukraine, Arseniy Yatsenyuk |accessdate=2 серпня 2019 |archive-date=2 серпня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190802142745/https://www.nato.int/cps/ru/natohq/opinions_122736.htm?selectedLocale=en }}</ref><ref>{{Cite web |url=https://osce.usmission.gov/illegal-occupation-of-crimea-by-russia/ |title=Five Years of Illegal Occupation of the Autonomous Republic of Crimea by Russia |accessdate=2 серпня 2019 |archive-date=2 квітня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190402141735/https://osce.usmission.gov/illegal-occupation-of-crimea-by-russia/ }}</ref><ref>{{Cite web |url=https://www.canada.ca/en/global-affairs/news/2019/03/statement-by-foreign-affairs-minister-on-fifth-anniversary-of-illegal-annexation-of-crimea.html |title=Statement by Foreign Affairs Minister on fifth anniversary of illegal annexation of Crimea |accessdate=2 серпня 2019 |archive-date=2 серпня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190802135942/https://www.canada.ca/en/global-affairs/news/2019/03/statement-by-foreign-affairs-minister-on-fifth-anniversary-of-illegal-annexation-of-crimea.html }}</ref><ref>{{Cite web |url=https://warsawinstitute.org/crimean-factor-european-union-reacted-russias-annexation-crimea/ |title=The Crimean Factor: How the European Union Reacted to Russia's Annexation of Crimea |accessdate=2 серпня 2019 |archive-date=2 серпня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190802135941/https://warsawinstitute.org/crimean-factor-european-union-reacted-russias-annexation-crimea/ }}</ref><ref>{{Cite web |url=https://ec.europa.eu/germany/news/20181129-eu-verurteilt-russisches-vorgehen_de |title=EU verurteilt russisches Vorgehen in der Straße von Kertsch als inakzeptabel |accessdate=2 серпня 2019 |archive-date=2 серпня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190802151728/https://ec.europa.eu/germany/news/20181129-eu-verurteilt-russisches-vorgehen_de }}</ref><ref>{{Cite web |url=https://eeas.europa.eu/headquarters/headquarters-homepage/55700/european-union-and-ukraine-discuss-consequences-illegal-annexation-crimea-and-sevastopol_en |title=The European Union and Ukraine discuss the consequences of the illegal annexation of Crimea and Sevastopol |accessdate=2 серпня 2019 |archive-date=2 серпня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190802135941/https://eeas.europa.eu/headquarters/headquarters-homepage/55700/european-union-and-ukraine-discuss-consequences-illegal-annexation-crimea-and-sevastopol_en }}</ref><ref>{{Cite web |url=https://onu.delegfrance.org/L-annexion-illegale-de-la-Crimee-par-la-Russie-a-des-consequences-sur-la |title=L'annexion illégale de la Crimée a des conséquences sur la sécurité internationale |accessdate=2 серпня 2019 |archive-date=2 серпня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190802135940/https://onu.delegfrance.org/L-annexion-illegale-de-la-Crimee-par-la-Russie-a-des-consequences-sur-la }}</ref> внаслідок [[Російсько-українська війна (з 2014)|збройної агресії]] Росії. АР Крим та Севастополь мають [[міжнародне право|міжнародно-правовий]]<ref>{{Cite web |url=http://studopedia.info/7-78016.html |title=Доктрина міжнародного права та праці видатних юристів — міжнародників як джерело міжнародного права |accessdate=5 січня 2016 |archive-date=24 лютого 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170224131342/http://studopedia.info/7-78016.html }}</ref> статус [[Тимчасово окуповані території України|''територій України, тимчасово окупованих Росією'']]. На незаконно анексованій території Криму російська влада утворила так звані «[[суб'єкти Російської Федерації]]» «[[Республіка Крим]]» і «[[місто федерального значення]] [[Севастополь]]»<ref>{{Cite web |url=https://tyzhden.ua/Politics/140754 |title=Севастополь — не Крим |accessdate=2 серпня 2019 |archive-date=2 серпня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190802155352/https://tyzhden.ua/Politics/140754 }}</ref>. У 2014–2015 роках установлено [[Міжнародні санкції щодо Росії (з 2014)|систему міжнародних санкцій]] за будь-яке визнання Криму частиною Росії та спроби легалізації незаконної окупації півострова<ref>{{Cite web |url=http://www.sobytiya.info/news/15/57066 |title=Санкции США против России останутся в силе, пока Крым оккупирован, — посол США Тэфт |accessdate=2 серпня 2019 |archive-date=2 серпня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190802131856/http://www.sobytiya.info/news/15/57066 }}</ref><ref>{{Cite web |url=https://www.unian.ua/politics/1154026-pitannya-okupatsiji-krimu-nikoli-ne-znikne-z-poryadku-dennogo-oon-sergeev.html |title=Питання окупації Криму ніколи не зникне з порядку денного ООН — Сергеєв |accessdate=2 серпня 2019 |archive-date=2 серпня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190802131857/https://www.unian.ua/politics/1154026-pitannya-okupatsiji-krimu-nikoli-ne-znikne-z-poryadku-dennogo-oon-sergeev.html }}</ref><ref>{{Cite web |url=https://europa.eu/newsroom/highlights/special-coverage/eu-sanctions-against-russia-over-ukraine-crisis_en |title=EU sanctions against Russia over Ukraine crisis |accessdate=2 серпня 2019 |archive-date=2 грудня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20191202001442/https://europa.eu/newsroom/highlights/special-coverage/eu-sanctions-against-russia-over-ukraine-crisis_en }}</ref><ref>{{Cite web |url=https://mtot.gov.ua/en/urjad-vnese-na-rozgljad-rnbo-propoziciii-schodo-rozshirennja-sankcinogo |title=GOVERNMENT WILL SUBMIT PROPOSALS FOR CONSIDERATION BY NSDC TO EXPAND SANCTIONS LIST OF COMPANIES |accessdate=2 серпня 2019 |archive-date=2 серпня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190802154927/https://mtot.gov.ua/en/urjad-vnese-na-rozgljad-rnbo-propoziciii-schodo-rozshirennja-sankcinogo }}</ref><ref>{{Cite web |url=https://www.treasury.gov/resource-center/sanctions/Programs/Pages/ukraine.aspx |title=Ukraine-/Russia-related Sanctions |accessdate=2 серпня 2019 |archive-date=6 липня 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200706125851/https://www.treasury.gov/resource-center/sanctions/Programs/Pages/ukraine.aspx }}</ref>.

== Назва ==
[[Файл:Map of the Crimea.png|thumb|Мапа Криму]]
З античних часів за півостровом закріпилася назва ''[[Таврика]]'' ({{lang-el|Ταυρικῆ}}), яка походить від імені найдавніших племен [[таври|таврів]], що населяли південну частину Криму. Сучасна назва «Крим» стала поширеною тільки після XIII століття, імовірно за назвою міста «Кирим», яке було резиденцією [[Кримський улус|намісника]] хана [[Золота Орда|Золотої Орди]]. Можливо також, що назва «Крим» походить від [[Перекопський перешийок|Перекопського перешийка]] (слово «Перекоп»&nbsp;— згідно академічного тлумачного словника це рів, канава впоперек чого-небудь; розділене щось на частини ровом, канавою тощо). У нотатках Плінія Старшого [[I століття]] докладно описується Перекоп і Перекопський перешийок під ім'ям [[Перекопський вал|Тафрос]] (у перекладі з давньогрецької&nbsp;— перекоп), згадується фортеця з великим захисним валом. У часи існування [[Генуезькі колонії у Північному Причорномор'ї|генуезьких колоній Криму]] (1266—1475), зважаючи на значну кількість [[Вірмени у Криму|вірмен]], які становили у 1400 році 2/3 кількості всіх жителів володінь Генуезької республіки в Криму, півострів у деяких джерелах того часу стали називати ''Морською Вірменією'' (Armenia Maritime) або ''Великою Вірменією'' (Armenia Magna)<ref>{{cite book
|назва = The Crimean Tatars: the diaspora experience and forging of a nation
|автор = Brian Glyn Williams
|видання = 3
|том = 2
|сторінка = 20
|isbn = 90-04-12122-6
|url = https://books.google.ru/books?id=S8YakB12QEUC&pg=PR4&dq=ISBN+9004121226&hl=ru&sa=X&ved=0ahUKEwijmNO0x6HpAhVIpIsKHdszAAUQ6AEIJzAA#v=onepage&q=ISBN%209004121226&f=false
|рік = 2001
|видавництво = Journal of the Royal Asiatic Society
|accessdate = 7 травня 2020
|archive-date = 19 липня 2020
|archive-url = https://web.archive.org/web/20200719164540/https://books.google.ru/books?id=S8YakB12QEUC&pg=PR4&dq=ISBN+9004121226&hl=ru&sa=X&ved=0ahUKEwijmNO0x6HpAhVIpIsKHdszAAUQ6AEIJzAA#v=onepage&q=ISBN%209004121226&f=false
}}</ref>.

Етимологія слова «Кирим» неясна, і існує кілька версій його походження:
* Від давньотюркського слова *qurum («захист, оборона»)<ref>Edward Allworth, ''[https://books.google.com/books?id=srR_4d3mjTAC The Tatars of Crimea: Return to the Homeland: Studies and Documents] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210420031651/https://books.google.com/books?id=srR_4d3mjTAC |date=20 квітня 2021 }}'', Duke University Press, 1998, pp. 5-7.</ref>
* Від [[кипчацька мова|західно-кипчацького]] (половецького) ''qırım''&nbsp;— «мій пагорб» (qır&nbsp;— пагорб, височина; -ım&nbsp;— афікс приналежності I особи однини)
* Від [[тюркська мова|тюркського]] ''qırım''&nbsp;— рів<ref>[https://bigenc.ru/domestic_history/text/4163720 Старый Крым] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200629142910/https://bigenc.ru/domestic_history/text/4163720 |date=29 червня 2020 }}, В. Баранчиков (экономика); А.&nbsp;В.&nbsp;Бруенок (медицина); В.&nbsp;Д.&nbsp;Гукин (археология, история до нач. 15 в.)&nbsp;— БРЭ</ref>
* Від [[Чагатайська мова|чагатайського]] ''qırım''&nbsp;— яма, траншея<ref>Будагов. Сравнительный словарь турецко-татарских наречий, Т. 2, с. 51</ref>
* Від давньогрецького κρημνοί (кремній, «скелі»)<ref>A. D. (Alfred Denis) Godley. ''Herodotus.'' Cambridge. Harvard University Press. vol. 2, 1921, p. 221.</ref>

== Основні відомості ==

=== Географія ===
{{Див. також|Географія Севастополя}}
[[Файл:Crimea-Batiliman.ogv|thumb|[[Південний берег Криму]], на аудіо чутно шум [[Цикади|цикад]]]]
[[Файл:Півострів.jpg|міні| Ботанічний заказник між [[Новий Світ (Феодосійський район)|Новим Світом]] і [[Судак (місто)|Судаком]]]]
[[Файл:Південне Демерджі на світанку.jpg|міні|Урочище «[[Демерджі (гора)|Демерджі]]», [[Алушта]]]]
Глибоко вдається в [[Чорне море]], зі [[схід|сходу]] омивається [[Азовське море|Азовським морем]]. Розміри із [[захід|заходу]] на схід (між [[мис]]ами [[Прибійний (мис)|Прибійний]] та [[Фонар (мис)|Фонар]])&nbsp;— 324 [[км]], з [[північ|півночі]] на південь (від Перекопського перешийка до мису [[Сарич]])&nbsp;— 207&nbsp;км. Площа близько 26&nbsp;860 км². Береги акумулятивні вирівняні. Протяжність берегової лінії понад 1000&nbsp;км. Найбільші затоки на узбережжі Чорного моря: [[Каркінітська затока|Каркінітська]], [[Каламітська затока|Каламітська]], [[Феодосійська затока|Феодосійська]]. На узбережжі [[Азовське море|Азовського]] [[море|моря]]: [[Сиваш]], [[Казантипська затока|Казантипська]] та [[Арабатська затока|Арабатська]]. На сході Криму [[Керченський півострів]], на заході&nbsp;— [[Тарханкутський півострів]]. За характером рельєфу поділяється на 2 частини: платформно-рівнинну (70&nbsp;% території) та складчасто-гірську. На півдні Криму&nbsp;— [[Кримські гори]] з найвищою вершиною г. [[Роман-Кош]]ем&nbsp;— 1545&nbsp;м;

[[Клімат]] північної частини помірно [[Континентальний клімат|континентальний]], на Південному березі&nbsp;— [[Субтропічний клімат|субтропічний]], [[Середземноморський клімат|середземноморського типу]]. Середні температури [[січень|січня]] від 1&nbsp;°C на півночі до 4&nbsp;°C на півдні, [[липень|липня]] 24&nbsp;°C. Опадів від 300—500&nbsp;мм на [[рік]] на півночі до 1000—1200&nbsp;мм у горах. Гора [[Ай-Петрі]]&nbsp;— найвітряніше місце в Україні, вітер зі швидкістю понад 15 м/с тут може дути понад 125 днів на рік (1949 рік). Найбільша швидкість вітру була зафіксована 1947 року (50 м/с)<ref>''Прусаков А.&nbsp;А.''&nbsp;Книга рекордов Крыма / А.&nbsp;А.&nbsp;Прусаков, Е.&nbsp;Д.&nbsp;Козлов.&nbsp;— Симферополь, 1999. {{ref-ru}}</ref>. Водоспад [[Учан-Су (водоспад)|Учан-Су]], з висотою понад 98&nbsp;м&nbsp;— найвищий водоспад в Україні. У Криму можуть рости [[цитрус]]ові культури, наприклад, [[юзу]].

Територією Криму протікають 257 річок (найбільші&nbsp;— [[Салгир]], [[Альма]]). У Криму є понад 50 солоних озер, а серед них: [[Сасик (Автономна Республіка Крим)|Сасик]], [[Сакське озеро|Сакське]] тощо.

На півострові розташовані [[Ялта|Ялтинський]] гірсько-[[ліс]]овий заповідник, [[Кримський природний заповідник]], [[Карадазький заповідник]] та [[Природний заповідник «Мис Мартьян»|заповідник Мис Мартьян]], заказники та пам'ятки природи.

У Криму багаті та різноманітні ресурси для лікування, відпочинку й туризму. Південний берег Криму&nbsp;— найтепліше місце в Україні, та 8 кліматична [[USDA]] зона за класифікацією Міністерства сільського господарства [[Сполучені Штати Америки|США]].

Найбільші міста: [[Севастополь]], [[Сімферополь]], [[Керч]] і [[Євпаторія]].

=== Геологія ===
{{main|Геологія Криму}}
Територія Криму розташована в зоні зчленування центральної частини [[Скіфська плита|Скіфської плити]] із зоною [[Альпійська складчастість|Альпійської геосинклінальної складчастої області]] і в її геологічній будові виділяється кілька великих районів. Північна частина півострова Крим розташована в зоні Причорноморської платформної западини ([[Сивасько-Каркинітський прогин]]), на південь від якої знаходиться складчастий фундамент Скіфської плити (Кримсько-Азовська центральна частина плити епігерцинського віку), що посідає центральну частину півострова. Південну частину Криму посідає [[Гірсько-Кримська складчаста область]].

=== Клімат ===
Крим, попри відносно невелику територію, відрізняється різноманітним кліматом. Клімат Криму ділиться на три підзони:
* [[Степовий Крим]] (більша частина Криму, північ, захід і центр Криму).
* [[Кримські гори]]
* [[Південний берег Криму]]
[[Файл:Алупкинський парк 13.JPG|thumb|[[Алупкинський парк]]]]
[[Файл:Пальмы на набережной им Ленина в Ялте.jpg|thumb|Пальми на набережній в Ялті]]
Клімат північної частини помірно-континентальний, на південному березі&nbsp;— з рисами, схожими на субтропічний. Середня температура січня від {{s|−1… −3&nbsp;°C}} на півночі степової зони до {{s|+1… −1&nbsp;°C}} на півдні степової зони, на Південному березі Криму від {{s|+2…+6&nbsp;°C.}} Середня температура липня і серпня ПБК і східної частини Криму: Керчі і Феодосії {{s|+23…+27 °C.}} Опадів від {{s|300—400 мм}} на рік на півночі, до {{s|1000—2000 мм}} в горах.

Влітку (у другій половині липня) в степовій частині Криму денна температура повітря досягає {{s|+35…+37&nbsp;°C}} в тіні, вночі до {{s|+23…+25&nbsp;°C}}. Клімат переважно сухий, переважають сезонні суховії. Чорне море влітку прогрівається до {{s|+27 °С.}} Азовське море прогрівається до {{s|+28 °С}}.

Степова частина Криму лежить у степовій зоні помірного клімату. Ця частина Криму відрізняється тривалим посушливим і дуже жарким літом і м'якою, малосніжною зимою з частими відлигами і дуже мінливою погодою. Для Кримських гір характерний гірський тип клімату з вираженою поясністю за висотою. Літо також дуже спекотне та сухе, зима ж волога і м'яка. Для Південного берега Криму характерний субсередземноморський клімат. Сніговий покрив буває лише тимчасовий, встановлюється в середньому раз на 7 років, морози тільки при проходженні арктичного [[антициклон]]у. Максимум опадів проходить зимою, літо переважно сухе.

=== Гідрологія ===
{{main|Гідрологія Криму}}
{{see also|Водна криза в Криму під час російської окупації}}
Головний вододіл Криму проходить у [[Кримські гори|Кримських горах]]. Тут бере початок більшість річок півострова. Загальний стік річок Криму становить 773,5&nbsp;млн&nbsp;м<sup>3</sup>. Щільність річкової мережі&nbsp;— 0,2&nbsp;км/км<sup>2</sup>. Північна частина півострову посушлива, практично без власних джерел прісної води&nbsp;— для вирішення проблем з водопостачання Криму та грандіозних планів введення там практики сільського господарства та додаткового зрошення півдня Херсонської області у 1961—1971 роках за кошти УРСР був побудований [[Північно-Кримський канал]] по якому до окупації Україна забезпечувала до 85&nbsp;% потреб Криму в прісній воді.

=== Природні ресурси ===
{{main|Природні ресурси Криму}}
{{main|Корисні копалини Криму}}
Курортно-рекреаційний потенціал Криму обумовлюється різноманітністю природних ландшафтів&nbsp;— від степових на півночі до покритих лісами [[Кримські гори|Кримських гір]] у південній частині. Багатство Криму&nbsp;— це його клімат, для якого характерно достаток сонця, тепла та світла.

У [[надра]]х '''Кримського півострова''' містяться промислові родовища багатьох корисних копалин, але найбільше значення мають [[залізні руди]], родовища будівельних і [[флюс]]ових [[вапняк]]ів, соляні багатства [[Сиваш]]а і озер, а також родовища [[природний газ|газу]] в рівнинному Криму та у [[Каркінітська затока|Каркінітській затоці]].

=== Землетруси ===
{{main|Кримські землетруси}}
{{Div col}}
* [[63 до н. е.]] (Понтійське)
* [[292]]
* [[480]] (у вересні-жовтні)
* [[1341]]
* [[1471]]
* [[1790]]
* [[1793]]
* [[1802]]&nbsp;— 6 балів
* [[1838]]
* [[30 вересня]] [[1869]] (біля Фороса)
* [[13 липня]] [[1875]]&nbsp;— 7—8 балів
* [[1902]]
* [[18 травня]] [[1908]]
* [[24 жовтня]] [[1908]]&nbsp;— 5—6 балів
* [[26 грудня]] [[1919]]
* [[1927]] ([[26 червня]] і в ніч з [[11 вересня|11]] на [[12 вересня]] 1927 року)
* [[1980]] (в с. Мускатному)
{{Div col end}}

== Населення ==
{{main|Населення Криму}}
[[Файл:Населення Криму у 18-21 ст.jpg|міні|Населення Криму за останні 300 років.]]
[[Файл:Gub Tavria ethno 1897.jpg|міні|Населення Таврійської губернії згідно перепису 1897 року.]]
Динаміка національного складу Криму (з Севастополем) за даними переписів<ref>{{Cite web |url=http://cidct.info/uk/publications/Etnopolitika/13.html |title=Суспільно-політична ситуація, етнодемографічні та етносоціальні зміни в Криму у середині 1950-х — 1980-х рр. |accessdate=10 липня 2013 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140201211444/http://cidct.info/uk/publications/Etnopolitika/13.html |archivedate=1 лютого 2014 |deadurl=yes }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://web.znu.edu.ua/pu/articles/79.pdf |title=Зміни в етно-національному складі населення півдня України в 60-80-ті роки ХХ ст. |accessdate=10 липня 2013 |archive-date=2 лютого 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140202154641/http://web.znu.edu.ua/pu/articles/79.pdf }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://etno.uaweb.org/nsklad/index.html |title=Національний склад населення України в XX сторіччі |accessdate=10 липня 2013 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20121028002918/http://etno.uaweb.org/nsklad/index.html |archivedate=28 жовтня 2012 |deadurl=yes }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://demoscope.ru/weekly/pril.php |title=Переписи населения Российской Империи, СССР |accessdate=10 липня 2013 |archive-date=30 вересня 2001 |archive-url=https://web.archive.org/web/20010930093838/http://demoscope.ru/weekly/pril.php }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://pop-stat.mashke.org/ukraine-ethnic2001.htm |title=Архівована копія |accessdate=10 липня 2013 |archive-date=15 липня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180715064526/http://pop-stat.mashke.org/ukraine-ethnic2001.htm }}</ref>
{| class="wikitable standard"
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''1897'''<ref>за рідною мовою</ref>&nbsp;
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''1926'''&nbsp;
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''1939'''&nbsp;
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''1959'''&nbsp;
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''1970'''&nbsp;
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''1979'''&nbsp;
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''1989'''&nbsp;
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''2001'''&nbsp;
|-
| [[росіяни]]||&nbsp;&nbsp;180 963||&nbsp;&nbsp;301 398||&nbsp;&nbsp;558 481||&nbsp;&nbsp;858 273||&nbsp;&nbsp;1 220 486||&nbsp;&nbsp;1 460 980||&nbsp;&nbsp;1 629 542||&nbsp;&nbsp;1 450 394
|-
| [[українці]]||&nbsp;&nbsp;64 703||&nbsp;&nbsp;77 405||&nbsp;&nbsp;154 123||&nbsp;&nbsp;267 659||&nbsp;&nbsp;480 733||&nbsp;&nbsp;547 336||&nbsp;&nbsp;625 919||&nbsp;&nbsp;576 647
|-
| [[кримські татари]]||rowspan="3" |&nbsp;&nbsp;194 294||rowspan="3" |&nbsp;&nbsp;179 094||rowspan="2" |&nbsp;&nbsp;218 879||||||&nbsp;&nbsp;5 422||&nbsp;&nbsp;38 365||&nbsp;&nbsp;245 291
|-
| [[татари]]||||||&nbsp;&nbsp;9 656||&nbsp;&nbsp;10 762||&nbsp;&nbsp;13 602
|-
| [[азербайджанці]]||&nbsp;&nbsp;109||||||||&nbsp;&nbsp;2 415||&nbsp;&nbsp;4 377
|-
| [[німці]]||&nbsp;&nbsp;31 590||&nbsp;&nbsp;43 631||&nbsp;&nbsp;51 299||||&nbsp;&nbsp;839||||&nbsp;&nbsp;2 356||&nbsp;&nbsp;2 790
|-
| [[євреї]]||&nbsp;&nbsp;24 168||&nbsp;&nbsp;39 921||&nbsp;&nbsp;65 452||&nbsp;&nbsp;26 374||&nbsp;&nbsp;24 653||&nbsp;&nbsp;22 597||&nbsp;&nbsp;17 731||&nbsp;&nbsp;5 531
|-
| [[кримчаки|євреї кримські]]||&nbsp;&nbsp;<ref name="ReferenceA">віднесені до складу татарськомовних</ref>||&nbsp;&nbsp;6 000||||||||||&nbsp;&nbsp;679||&nbsp;&nbsp;280
|-
| [[греки]]||&nbsp;&nbsp;17 114||&nbsp;&nbsp;16 036||&nbsp;&nbsp;20 652||||||&nbsp;&nbsp;1 897||&nbsp;&nbsp;2 684||&nbsp;&nbsp;3 036
|-
| [[вірмени]]||&nbsp;&nbsp;8 317||&nbsp;&nbsp;10 713||&nbsp;&nbsp;12 923||||&nbsp;&nbsp;3 091||&nbsp;&nbsp;3 430||&nbsp;&nbsp;2 794||&nbsp;&nbsp;10 088
|-
| [[болгари]]||&nbsp;&nbsp;7 450||&nbsp;&nbsp;11 377||&nbsp;&nbsp;15 344||||&nbsp;&nbsp;1 398||||&nbsp;&nbsp;2 186||&nbsp;&nbsp;2 282
|-
| [[поляки]]||&nbsp;&nbsp;6 929||&nbsp;&nbsp;4 514||&nbsp;&nbsp;5 084||||&nbsp;&nbsp;6 038||&nbsp;&nbsp;6 092||&nbsp;&nbsp;6 115||&nbsp;&nbsp;4 459
|-
| [[караїми]]||&nbsp;&nbsp;<ref name="ReferenceA"/>||&nbsp;&nbsp;4 213||||||||&nbsp;&nbsp;1 151||||&nbsp;&nbsp;715
|-
| [[естонці]]||&nbsp;&nbsp;2 176||&nbsp;&nbsp;2 084||&nbsp;&nbsp;1 900||||||||||&nbsp;&nbsp;674
|-
| [[білоруси]]||&nbsp;&nbsp;2 058||&nbsp;&nbsp;3 842||&nbsp;&nbsp;6 726||&nbsp;&nbsp;21 672||&nbsp;&nbsp;39 739||&nbsp;&nbsp;43 214||&nbsp;&nbsp;50 054||&nbsp;&nbsp;35 157
|-
| [[турки]]||&nbsp;&nbsp;1 787||&nbsp;&nbsp;209||&nbsp;&nbsp;268||||||||||&nbsp;&nbsp;1 091
|-
| [[чехи]]||&nbsp;&nbsp;1 174||&nbsp;&nbsp;1 419||&nbsp;&nbsp;1 674||||||||||&nbsp;&nbsp;774
|-
| [[цигани]]||&nbsp;&nbsp;944||&nbsp;&nbsp;649||&nbsp;&nbsp;2 064||||||||||&nbsp;&nbsp;1 905
|-
| [[молдовани]]||&nbsp;&nbsp;272||&nbsp;&nbsp;556||&nbsp;&nbsp;1 483||||&nbsp;&nbsp;3 456||||&nbsp;&nbsp;6 609||&nbsp;&nbsp;4 562
|-
| '''Усе населення'''||&nbsp;&nbsp;'''546 592'''||&nbsp;&nbsp;'''713 823'''||&nbsp;&nbsp;'''1 126 429'''||&nbsp;&nbsp;'''1 201 517'''||&nbsp;&nbsp;'''1 813 592'''||&nbsp;&nbsp;'''2 182 927'''||&nbsp;&nbsp;'''2 458 655'''||&nbsp;&nbsp;'''2 413 228'''
|}
{{-}}

== Історія ==
{{main|Історія Криму}}
На Кримському півострові відомі стоянки людини [[Кам'яна доба|кам'яної доби]]. Крим був заселений людиною з часів раннього і середнього палеоліту (стоянки [[Кіїк-Коба]]&nbsp;— нижній шар, Вовчий грот, Старосіллівська стоянка, [[Чокурча (печера)|Чокурча]], [[Шайтан-Коба]]). До пізнього палеоліту належать Сюренські стоянки, до епохи мезоліту&nbsp;— стоянки [[Фатьма-Коба]], [[Мурзак-Коба]].<br/>
Першими «літописними» народами Криму стали [[кімерійці]] і [[таври]] (від яких і антична назва півострова&nbsp;— Таврія, або Таврида), які мешкали відповідно у степовій і гірській частині півострова наприкінці ІІ— першій половині І тис. до н.&nbsp;е.

У VII&nbsp;ст. до н.&nbsp;е. кімерійців з Північного Причорномор'я вигнали [[скіфи]], а з ІІІ ст. до н.&nbsp;е. центр скіфської держави перемістився з Нижнього Дніпра до Центрального Криму, у Сімферополі розташоване стародавнє городище, відоме як [[Неаполь Скіфський]]&nbsp;— столиця Скіфського царства у Таврії. Також з VII&nbsp;ст. до н.&nbsp;е. на берегах Чорного моря почали з'являтися [[Давньогрецькі міста Північного Причорномор'я|давньогрецькі колонії]], найбільш відомими з яких у Криму є [[Херсонес]] Таврійський і [[Пантікапей]], який з V&nbsp;ст. до н.&nbsp;е. об'єднав навколо себе інші грецькі поліси на берегах Керченської протоки у [[Боспорське царство]]. З кінця ІІ ст. до н.&nbsp;е. у політичне життя Криму почав втручатися цар [[Понт]]у Мітрідат VI, що завершилося підкоренням Боспору, але слідом за понтійцями прийшли [[Римська імперія|римські]] війська&nbsp;— найбільш відомі залишки римської фортеці [[Харакс]] біля сучасного Ластівчиного гнізда.
[[Файл:Національний заповідник «Херсонес Таврійський» 2.jpg|міні|left|Руїни грецької колонії «[[Херсонес Таврійський]]»|304x304пкс]]
Але невдовзі римські легіони під тиском варварів почали залишати прикордонні землі, а Кримом у ІІІ ст. оволоділи племена [[Черняхівська культура|черняхівської культури]] на чолі з [[готи|германцями-готами]], які вигнали з кримських степів [[сармати|сарматські]] племена. У ці часи майже всі приморські античні міста зазнали значних руйнувань. Вже наступного століття територія сучасної України опинилась під владою [[гуни|гунів]] і розбиті ними [[готи]] вимушені були втікати на [[Дунай]] і просити захисту там у своїх колишніх ворогів римлян. Ці і викликані ними переміщення різних племен на захід, згодом отримали назву [[Велике переселення народів|Великого переселення народів]].

Після занепаду Римської імперії, [[Херсонес]] з округою і [[Пантікапей]] успадкувала [[Візантійська імперія]]. Після розпаду держави гунів через кримські степи пройшли орди [[авари|аварів]], тюрків (які у 581&nbsp;р. обложили Херсонес), після чого Крим на деякий час став західною околицею [[Тюркський каганат|Тюркського]] (Західнотюркського) каганату, а після його розпаду&nbsp;— володінням кочової [[булгари|Булгарської]] держави. У VII&nbsp;ст. булгар у Криму підкорили [[хозари]].
<div style="clear:left;"></div>
=== Період Київської Русі ===
З Х ст. інтерес до Причорномор'я стали проявляти [[Київські князі]], які здійснювали на прибережні міста свої військові походи. Князь [[Володимир Святославич]] був хрещений саме у [[Херсонес Таврійський|Херсонесі]], після чого повернувся до Києва та охрестив киян у 988 році. Деякий час на берегах [[Керченська протока|Керченської протоки]] існувало [[Тмутороканське князівство]], яке було частиною [[Київська Русь|Київської Русі]]. У степовій частині Криму в ці часи кочували [[печеніги]], а пізніше [[половці]] ([[кипчаки]]).

=== Кримське Ханство ===
У ХІІІ ст. Крим, як і вся [[Південно-Східна Європа]], зазнав татаро-монгольської навали, і тут було утворено Кримський юрт [[Золота Орда|Золотої Орди]]. Кримські еміри дозволили італійцям заснувати свої торговельні [[Генуезькі колонії у Північному Причорномор'ї|колонії]] на узбережжі, найбільш відомими з яких стали [[Судак (місто)|Судак]] (Сугдея), [[Кафа]], [[Чембало]]. У ці ж часи у передгір'ях Південного Криму сформувалось християнське князівство [[Феодоро]] з центром у фортеці [[Мангуп]]. [[1441]]&nbsp;р. за підтримки [[Велике князівство Литовське|Великого князівства Литовського]] прихильника незалежності від Орди Хаджі І Герая було обрано кримським ханом, тож утворилось незалежне [[Кримське ханство]].

=== Період Османської імперії ===
У [[1475]]&nbsp;р. на півострові висадились османські війська, які оволоділи генуезькими колоніями, а також захопили князівство Феодоро, здобувши після довгої облоги його столицю Мангуп. Через 3 роки [[Кримське ханство]] вимушене було визнати себе васалом [[Османська імперія|Османської імперії]]. Трохи пізніше почали поглиблюватись і кримсько-московські відносини: зокрема, [[1480]]&nbsp;р., московський князь Іван ІІІ звернувся до кримського хана Менглі І Герая, з пропозицією здійснити похід на «київські місця», що і було зроблено, а частину здобичі з пограбованого і зруйнованого татарами Києва було направлено до [[Москва|Москви]]. Надалі кримські набіги, на українські або московські землі відбувались неодноразово, захоплення полонених ([[ясир]]а) і пограбування, стали важливою частиною економіки ханства поряд з сільським господарством.

У [[1571]]&nbsp;р. 40-тисячне кримське військо, захопило і спалило Москву, цар Іван IV «Грозний» втік зі своєї столиці, і зобов'язався сплачувати данину Криму (скасовану лише за Петра І).

У XVII&nbsp;ст. увага московських правителів звернулась до забезпечення виходів до морів, зокрема і до Чорного, було організовано декілька походів на Крим проти Османської імперії. Під час [[Прутський похід|Прутського походу]] на чолі з [[Петро І|Петром І]] у 1711 р., коли московське військо було оточене супротивником, на боці турків виступало і 70-тисячне військо кримського хана.

=== Період Запорозької Січі ===
У період Запорозької Січі, були відомі морські походи [[Запорожжя|запорозьких козаків]] на Крим, зокрема на чолі з отаманом [[Іван Сірко|Іваном Сірком]].
[[Файл:Stary Krym Monastyr Surb Chacz.jpg|міні|Монастирський комплекс [[Сурб-Хач]], заснований у [[1358]]|348x348пкс]]
У роки [[Хмельниччина|Визвольної війни]] України проти [[Річ Посполита|Речі Посполитої]], кримський хан виступив союзником [[Богдан Хмельницький|Богдана Хмельницького]], татарські кінні загони зіграли визначальну роль у перемогах козацького війська, особливо на першому етапі повстання.

=== Період російської імперії ===
[[Файл:Замок "Ласточкино гнездо", Ялта, АР Крым.jpg|міні|ліворуч|Палац «[[Ластівчине гніздо]]»|283x283px]]
[[Файл:Смотр Черноморского флота в 1849 году.jpg|міні|[[Огляд Чорноморського флоту у 1849]]|264x264px]]
[[Файл:1913 Korovin Anlegestelle auf der Krim anagoria.JPG|міні|праворуч|263x263px|[[Костянтин Коровін]], «Набережна в Криму», [[1913]], [[Третьяковська галерея]]]]

<section begin=history/>[[Російсько-турецька війна (1768—1774)]] закінчилася [[Кючук-Кайнарджійський мирний договір|Кючук-Кайнарджійським мирним договором]], згідно з яким [[Кримське ханство]] отримало незалежність від [[Османська імперія|Османської імперії]]. Будучи номінально незалежним, фактично Кримське ханство потрапляло у все більшу залежність від Російської імперії, зокрема, тут розташовуються російські гарнізони. 1778&nbsp;р. з Криму було примусово виселено на «материк» майже всіх християн, здебільшого греків і вірмен.

У [[1783]] [[Кримське ханство]] анексоване відповідно до маніфесту [[Катерина ІІ|Катерини ІІ]] та проголошено частиною [[Таврійська область|Таврійської області]]. Більшість кримських татар (за оцінкою, близько 300 000 осіб) залишило батьківщину і переселилося в межі Османської імперії. У той же час царський уряд запровадив пільги для переселенців з півночі, намагаючись колонізувати і «[[русифікація|росифікувати]]» півострів, але і на [[1897]] (перший всеросійський перепис населення) росіяни тут не становили більшості (а лише 33&nbsp;%), а більшість все одно становили кримські татари (36&nbsp;%). Українці становили 12&nbsp;% населення Криму, німці&nbsp;— 6&nbsp;%, євреї&nbsp;— 4&nbsp;%, а греки&nbsp;— 3&nbsp;%.

=== Кримська Народна Республіка ===
{{розширити|дата=червень 2020}}
З розпадом Російської імперії в [[1917]] на території півострова виникла [[Кримська Народна Республіка]], яка, однак, вже у січні [[1918]] зазнала більшовицької навали.

=== Українська Народна Республіка ===
{{розширити|дата=червень 2020}}
У квітні 1918 Крим був [[Кримська операція 1918|зайнятий військами армії УНР]] на чолі з [[Петро Болбочан|Петром Болбочаном]].

=== Під владою Німеччини ===
{{розширити|дата=червень 2020}}
Внаслідок ультиматуму УНР з боку Німеччини опинився під владою німецького командування.

=== Крим у складі РРФСР ===
[[Файл:Bundesarchiv N 1603 Bild-121, Russland, Sewastopol, zerstörter Hafen.jpg|thumb|Бухта Севастополя після битви (липень 1942)|349x349пкс]]
З відходом німецьких військ у [[1919]] Крим знову опиняється під окупацією більшовиків, у [[1920]]&nbsp;— під владою [[Збройні Сили Півдня Росії|Армії Денікіна]], а з [[1921]] (після вигнання залишків білогвардійців-врангелівців)&nbsp;— остаточно під владою більшовиків. 18 жовтня 1921 утворено [[Кримська Автономна Соціалістична Радянська Республіка|Кримську Автономну Соціалістичну Радянську Республіку]] в складі [[РРФСР]].

У [[1941]]–[[1944]] німецькі війська в ході [[Друга світова війна|Другої світової війни]] майже на три роки окупували півострів. [[Адольф Гітлер]] планував включити його безпосередньо до складу Третього Рейху як колишні землі [[готи|германців-готів]].

Після відвоювання Криму в 1944 році радянська влада [[депортація кримських татар|депортує кримськотатарський народ]], а також інші національні меншини (болгар, вірмен, греків тощо), після чого в 1945 скасовує статус автономної республіки. Надалі Крим входить до складу РРФСР як [[Кримська область]], з якої в [[1948]] виведено [[Севастополь]], що надалі отримує статус міста державного підпорядкування.

Таким чином, у складі РРФСР Крим перебував менше 30 років.

=== Крим у складі України ===
[[Файл:Крим, 2013, екскурсія.ogg|міні|Крим, [[Тарханкутський півострів|Тарханкут]], серпень 2013. Екскурсію на катері проводить киримли.|347x347пкс]]
До України (тоді&nbsp;— [[УРСР]]) [[Кримська область|Кримську область]] передали в 1954 році [[Приєднання Криму до України|згідно з указом Президії Верховної Ради СРСР]]. Одночасно з Кримською областю до складу УРСР увійшов також і [[Севастополь]], що закріпили в Конституції УРСР 1978 року. Передачу Кримської області й Севастополя до складу УРСР викликали гостра господарська потреба, сусідство з УРСР, зручність забезпечення півострова водою (будівництво [[Північно-Кримський канал|Північно-Кримського каналу]]), електроенергією, продукцією з «материкової» частини УРСР, необхідність інтенсифікації повоєнної відбудови тощо.
[[Файл:Het'man Sahaidachnyi ide na chornomu mori 2012-07-17.jpg|міні|ліворуч|[[Гетьман Сагайдачний (фрегат)|Фрегат «Гетьман Сагайдачний»]], флагман ВМС України|313x313пкс]]
Незважаючи на передачу до складу УРСР, у Криму, як і в УРСР в цілому, продовжували політику [[зросійщення]]. Випускників навчальних закладів з російської глибинки скеровували працювати до Криму, а молодих фахівців-українців переважно відправляли на роботу в інші області СРСР.

20 січня 1991 року на хвилі перебудови у Кримській області відбувся [[Референдум про суверенітет Криму 1991 року|референдум]], за підсумками якого Криму було повернено статус автономної республіки<ref>{{Cite web |url=https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/2160097-20-sicna-1991-roku-persij-krimskij-referendum-so-z-ce-bulo.html |title=20 січня 1991 року, перший Кримський референдум: що ж це було? |accessdate=25 лютого 2021 |archive-date=8 травня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210508161231/https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/2160097-20-sicna-1991-roku-persij-krimskij-referendum-so-z-ce-bulo.html }}</ref>, тоді як Севастополь зберігав статус міста центрального підпорядкування. Невдовзі після [[Проголошення незалежності України 1991|проголошення Незалежності України]], яка стала правонаступницею УРСР, 4 вересня 1991 [[Верховна Рада Автономної Республіки Крим]] «прагнучи створити правову демократичну державу у складі України» проголосила суверенітет. Проте, мешканці Кримського півострова брали участь у [[Всеукраїнський референдум 1991|Всеукраїнському референдумі 1991]], на території автономії [[Акт проголошення незалежності України]] підтвердили 54,19&nbsp;% громадян, в [[Севастополь|Севастополі]]&nbsp;— 57,07&nbsp;%.

5 травня 1992 року проросійська кримська влада здійснила першу спробу відокремлення від України, прийнявши «Акт про проголошення державної незалежності Республіки Крим» у межах усього Кримського півострова та призначивши проведення референдуму<ref>[http://zakon4.rada.gov.ua/krym/show/rb0072002-92 Постановление Верховного Совета Крыма Об Акте О провозглашении государственной самостоятельности Республики Крым] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20151212055110/http://zakon4.rada.gov.ua/krym/show/rb0072002-92 |date=12 грудня 2015 }}. {{ref-ru}}</ref>. 13 травня 1992 року [[Верховна Рада України]] визнала цей акт таким, що суперечить Конституції України<ref>[http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2333-12 Про політичну ситуацію, яка склалася у зв'язку з рішеннями, прийнятими Верховною Радою Республіки Крим 5 травня 1992 року] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20151212025027/http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2333-12 |date=12 грудня 2015 }}.</ref>, а 21 травня його скасувала й Верховна рада Криму<ref>[http://zakon4.rada.gov.ua/krym/show/rb0086002-92 О политической ситуации в Крыму и Постановлении Верховного Совета Украины от 13 мая 1992 года. Об Акте о провозглашении государственной самостоятельности Республики Крым] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20151208103006/http://zakon4.rada.gov.ua/krym/show/rb0086002-92 |date=8 грудня 2015 }}. {{ref-ru}}</ref>.

{{Вікіджерела|ru:Отчёт о заседании Совета Безопасности ООН № S/PV.3256|Засідання Радбезу ООН 1993 р. щодо Севастополю}}
Наступну спробу відділення від України здійснили 1994 року за часів «Президента Республіки Крим» [[Мєшков Юрій Олександрович|Юрія Мєшкова]] (1994—1995), коли Парламент Криму прийняв постанову «Про відновлення конституційних основ державності Республіки Крим», що повертала в дію Конституцію Криму в редакції від 6 травня 1992 року, згідно з якою, зокрема, «Республіка Крим входить у державу Україна і визначає з нею свої стосунки на основі Договору і угод», а також «самостійно вступає у стосунки з іншими державами та організаціями»<ref>{{Cite web |url=http://zakon4.rada.gov.ua/krym/show/rb0032002-94 |title=О восстановлении конституционных основ государственности Республики Крым |accessdate=30 листопада 2015 |archive-date=12 грудня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20151212021959/http://zakon4.rada.gov.ua/krym/show/rb0032002-94 }}</ref>. Цю постанову скасувала Верховна рада України 18 травня 1995 року<ref>[http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/92/95-вр Про скасування Конституції і деяких законів Автономної Республіки Крим] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140309205941/http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/92/95-вр |date=9 березня 2014 }}.</ref>.
[[Файл:Foros in 02.jpg|міні|left|[[Церква Воскресіння Христового (Форос)]], як і більшість церков регіону, належить [[УПЦ МП|УПЦ МП (РПЦвУ)]].]]
5 грудня 1994 року&nbsp;— підписано [[Будапештський меморандум]] між Україною, США, Великою Британією та Російською Федерацією

про неядерний статус України. Угода містить пункти, котрі надають гарантії суверенітету та безпеки Україні з боку країн-підписантів.

У березні 1995 року скасували посаду Президента Криму. Офіційною причиною цього стала необхідність «приведення Конституції і законів Автономної Республіки Крим у відповідність з Конституцією і законами України з метою забезпечення верховенства Конституції і законів України на всій її території та захисту державного суверенітету України».
[[Файл:Simferopol 04-14 img18 K-Marx-Street.jpg|міні|Сімферополь, 2014 рік|357x357пкс]]
30—31 травня 1997 року Л. Кучма та Б. Єльцин у Києві підписали Великий україно-російський договір про дружбу, співробітництво і партнерство&nbsp;— приймається «нульовий» варіант щодо боргів і власності СРСР за кордоном, поділено бухти Севастополя для базування флотів: в України&nbsp;— Стрілецька, у Росії&nbsp;— Карантинна, Південна і Північна в оренді на 20 (+5) років.

Сепаратистські настрої в Криму спостерігали і протягом 2000-х років. На імовірність конфлікту в Криму, що вийде за межі регіонального, вказували деякі вчені<ref>Tatiana Buba. [http://www.iar-gwu.org/sites/default/files/articlepdfs/Russo-Ukranian%20Relations.pdf Russo-Ukrainian Relations: Sevastopol and the Black Sea Fleet] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150924032501/http://www.iar-gwu.org/sites/default/files/articlepdfs/Russo-Ukranian%20Relations.pdf |date=24 вересня 2015 }}. // GWU International Affairs Review, Vol. XIX, No. 1: Spring/Summer 2010. {{ref-en}}</ref><ref name="kiselev">С.&nbsp;Н.&nbsp;Киселёв, Н.&nbsp;В.&nbsp;Киселёва. [http://science.crimea.edu/zapiski/2004/geography/uch_17_3g/kiselyov-9.pdf Геополитические аспекты истории Крыма] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160304081329/http://science.crimea.edu/zapiski/2004/geography/uch_17_3g/kiselyov-9.pdf |date=4 березня 2016 }}. // Учёные записки Таврического национального университета, серия «География» 17 (56). 2004, №&nbsp;3. С. 74-81.</ref>. Втім після приходу до влади [[Віктор Янукович|Януковича]] українські політологи відзначали послаблення сепаратистського руху<ref>{{Cite web |url=http://www.radiosvoboda.org/content/article/24747349.html |title=Кримський сепаратизм: міфи і реальність |accessdate=30 листопада 2015 |archive-date=8 грудня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20151208101609/http://www.radiosvoboda.org/content/article/24747349.html }}</ref>.
[[Файл:Stamp 2013 Ukrposhta (block No109).jpg|міні|ліворуч|Блок «Краса і велич України. Автономна республіка Крим» з 5 марок: «м. Алушта. Долина привидів (Демерджі)»; «м. Керч. Церква св. Іоанна Предтечі, X&nbsp;ст.»; «Панорама Південного берега Криму»; «Масандра. Винні підвали»; «Керченський заповідник. Пеліка»]]
21 квітня 2010 президенти Російської Федерації [[Дмитро Медведєв]] та України [[Віктор Янукович]] підписали [[Харківські угоди]] щодо продовження терміну оренди пунктів базування Чорноморського флоту Російської Федерації в Криму на 25 років (після 2017 року) з можливістю його продовження ще на 5 років&nbsp;— до 2042—2047 років. 27 квітня 2010 Державна Дума Російської Федерації і Верховна Рада України ратифікували угоду. Російська Федерація, після початку тимчасової окупації АР Крим і Севастополя, 31 березня 2014 року розірвала Харківські угоди в однобічному порядку.

Сепаратистські настрої, керовані з Російської Федерації, відновилися у Криму під час [[Євромайдан|акцій протесту в Києві у грудні 2013-лютому 2014]]. На цей час Російська Федерація створила у Криму потужну агентурну мережу, готову в будь-який час розпалити обстановку на півострові. Зокрема, 4 лютого 2014 Президія Верховної Ради Криму ухвалила рішення розглянути парламентом автономії питання зміни Конституції Криму та просити у Росії гарантій прав для жителів півострова<ref>[http://espreso.tv/new/2014/02/04/krymski_rehionaly_zahovoryly_pro_vidokremlennya_i_prosyat_dopomohy_rosiyi Кримські регіонали заговорили про відокремлення і просять допомоги Росії] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140413131332/http://espreso.tv/new/2014/02/04/krymski_rehionaly_zahovoryly_pro_vidokremlennya_i_prosyat_dopomohy_rosiyi |date=13 квітня 2014 }}.</ref>

Загалом у складі [[УРСР]] та її правонаступниці України Крим станом на [[2014]] рік перебував уже 60 років. За оцінками першого Президента України Л.&nbsp;Кравчука лише за роки незалежності з 1991&nbsp;р. Україна вклала в Крим близько 100&nbsp;млрд дол. США<ref>{{Cite web |url=https://www.facenews.ua/news/2016/333257/ |title=Архівована копія |accessdate=10 вересня 2016 |archive-date=11 вересня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160911190738/https://www.facenews.ua/news/2016/333257/ }}</ref>
<div style="clear:left;"></div>
=== Крим під окупацією Російської Федерації ===
{{main|Російська окупація Криму}}
{{see also|[[Російська інтервенція до Криму (2014)|російська інтервенція]] та [[Анексія Криму (2014)|анексія]] Криму}}
{{wikisource|ru:Отчёт о заседании Совета Безопасности ООН № S/PV.7138|Засідання РБ ООН від 15 березня 2014 р. {{ref-ru}}}}
16 березня 2014&nbsp;р.&nbsp;— військовими Російської Федерації в тимчасово окупованому Криму було проведено незаконний «референдум» про від'єднання від України і всупереч міжнародному праву 18 березня Крим з ініціативи президента Російської Федерації Путіна було [[Анексія Криму (2014)|анексовано Росією]]. Ані так званий «референдум», ані анексія Криму до Росії, у світі не були визнані (за винятком декількох країн, залежних від РФ, наприклад, [[Науру]]).

15 вересня 2015 року Верховна Рада на пропозицію Уряду встановила, що датою початку тимчасової окупації Криму є 20 лютого 2014 року.<ref name="data" /> За будь-яких розкладів, включно з імовірним звільненням території від окупантів, за чинної станом на 2017-й рік української влади, кримським татарам планувалося надання ширшої автономії замість [[Українізація|українізації]] півострову<ref>{{Cite web |url=https://www.radiosvoboda.org/a/28494096.html |title=«Ми усвідомили необхідність створення у Криму національної автономії кримських татар» — Порошенко |accessdate=17 травня 2017 |archive-date=17 травня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170517223217/https://www.radiosvoboda.org/a/28494096.html }}</ref>. Окрім гуманітарних проблем наслідком окупації стали [[Водна криза в Криму під час російської окупації|проблеми нестачі води]].

З п'ять років РФ переселила до Криму 140 тисяч російських громадян, тим самим підвищуючи кількість прибічників анексії на півострові<ref>{{Cite web|title=До Криму було переселено 140 тис. росіян за час анексії, - постпред президента в АРК|url=https://www.rbc.ua/ukr/news/krym-pereselili-140-tys-rossiyan-vremya-anneksii-1571244204.html|website=РБК-Украина|accessdate=2019-10-17|language=ru|archive-date=17 жовтня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20191017164924/https://www.rbc.ua/ukr/news/krym-pereselili-140-tys-rossiyan-vremya-anneksii-1571244204.html}}</ref>.<section end="history">Деокупація Криму Україною</section>

=== Деокупація Криму Україною ===
{{див. також|Перелік атак на території Криму в ході російсько-української війни}}
18 травня 2023 року президент України Зеленський затвердив склад ради з питань деокупації та реінтеграції Криму та Севастополя<ref>{{Cite web|url=https://www.president.gov.ua/documents/2832023-46797|назва=Указ Президента України №283/2023 «Питання Консультативної ради з питань деокупації та реінтеграції тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя»|видавець=[[Президент України]]|дата=18 травня 2023|url-архіву=https://web.archive.org/web/20231010230811/https://www.president.gov.ua/documents/2832023-46797|дата-архіву=2023-10-10|мертвий-url=no|дата-доступу=14 жовтня 2023}}</ref>. Секретар ради&nbsp;— постійний представник президента в АР Крим [[Ташева Таміла Равілівна|Таміла Ташева]].<ref>{{Cite web|title=Зеленський створив і очолив консультативну раду з деокупації Криму|url=https://the-news.com.ua/single/zelens-kii-stvoriv-i-ocholiv-konsul-tativnu-radu-z-deokupatsiyi-krimu|website=the-news.com.ua|date=2023-05-19|accessdate=2023-05-18|language=uk}}</ref>

==== Резолюції ООН щодо Криму ====

* [[Резолюція Генеральної Асамблеї ООН про територіальну цілісність України]]
* [[Резолюція ГА ООН «Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим та м. Севастополь, Україна» (2017)|Резолюція ГА ООН «Ситуація з правами людини в АРК та Севастополі, Україна» (2017)]]
* [[Резолюція ГА ООН «Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим та м. Севастополь, Україна» (2018)|Резолюція ГА ООН «Ситуація з правами людини в АРК та Севастополі, Україна» (2018)]]
* [[Резолюція ГА ООН «Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим та м. Севастополь, Україна» (2016)|Резолюція ГА ООН «Ситуація з правами людини в АРК та Севастополі, Україна»]]
* [[Резолюція ГА ООН «Проблема мілітаризації АР Крим та м. Севастополь (Україна), а також частин Чорного і Азовського морів»]]

== Крим у живописі ==
<gallery mode="packed">
Aivazovsky - Black Sea Fleet in the Bay of Theodosia.jpg|[[Айвазовський Іван Костянтинович|Іван Айвазовський]]. Флот в [[Феодосія|Феодосії]].
Aivasovsky Ivan Constantinovich View Of The Ayu Dag Crimea.jpg|Іван Айвазовський. Краєвид [[Аю-Даг]]у.
1913 Korovin Gurzuf.JPG|[[Коровін Костянтин Олексійович|Костянтин Коровін]]. Гурзуф. 1913
Carlo Bossoli Khanpalast von Bachcisaraj 1857.jpg|Карло Боссолі. Бахчисарай. 1857
Карло Боссоли. Евпатория.jpg|Карло Боссолі. Євпаторія
MyasoedovGG PrVIalte VLA.jpg|[[Г. Г. Мясоєдов]]. Порт в Ялті. 1890
Куинджи - Море. Крым..jpg|[[Куїнджі Архип Іванович|А. І. Куїнджі.]] Море. Крим. 1898—1908
</gallery>

== Крим в астрономії ==
На честь давньої назви півострова названо [[астероїд]] [[814 Таврида]] ({{lang-lat|Tauris}}), а на честь нинішньої назви&nbsp;— [[1140 Крим]] ({{lang-lat|Crimea}}). Вони були відкриті астрономом [[Неуймін Григорій Миколайович|Григорієм Неуйміним]] у [[Сімеїзька обсерваторія|Сімеїзькій обсерваторії]] 2 січня 1916 року<ref>{{IAU|814}}</ref> і 30 грудня 1929 року<ref>{{IAU|1140}}</ref> відповідно.

== Виноградарство в Криму ==
[[Файл:Кастель, Кримські гори.jpg|міні|Кастель, Кримські гори]]
[[Файл:Ekim Kara (Rebsorte) (Schwarzer Doktor).png|міні|[[Екім Кара (сорт винограду)]]]]
[[Файл:Krimsekt.jpg|міні|Кримське ігристе вино]]
Виноградарство вже в 4 столітті до н.е. Експлуатувався в Криму давньогрецькими колоністами. В XI столітті [[Православна церква|православні]] монахи запровадили виноградарство в більш північних районах навколо [[Київ|Київa]]. У середні віки [[Генуезька республіка|генуезці]], які тоді були колоніальними власниками [[Судак (місто)|Судака]], торгували кримськими винами по всій Європі. За [[Катерина II|Катерини II (1729–1796)]] Кримський півострів увійшов до складу Російської імперії в 1783 році. Культивував її [[Потьомкін Григорій Олександрович]], якому протегувала Катерина, а також розвивав виноградарство. Граф імпортував виноград з Італії, Іспанії та Франції, кліматичні умови яких були схожі на кримські. Грунт навколо міста Судак особливо родючий. Саме тут знаходиться Сонячна Долина, яка має 300 сонячних днів на рік і розташована на схід від міста, і має однойменний винзавод.
Великий внесок у російське виноградарство вніс німецький вчений Петер Симон Паллас, який заснував великі винні плантації в районі Судака і першим докладно описав близько 35 місцевих сортів винограду. На той час Катерина II привезла його в країну як визнаного знавця в галузі природничих досліджень і географії. У 1804 році він відкрив першу виноробну школу в Судаку-[[Феодосія|Феодосії]]. [[Воронцов Михайло Семенович|Михайло Воронцов]] побудував велику виноробню поблизу Ялти у 1820 році. Інститут виноградарства Магарача був заснований у 1828 році. Після Кримської війни [[Голіцин Лев Сергійович|Лев Голіцин]] виростив перше «[[Советское шампанское|шампанське]]» (кримське шампанське) у своєму маєтку [[Новий Світ (Феодосійський район)|Новий Світ]] під Ялтою. Виноробний завод «Массандра» був заснований за царя [[Микола II (російський імператор)|Миколи II (1868–1918)]].
У 2014 році Крим, другий за величиною виноробний регіон країни, який охоплював 31 тис. га виноградників, був анексований Росією в результаті [[Російсько-українська війна (з 2014)|російсько-української війни]].

=== Див. Також ===
* [https://kasjundra.livejournal.com/180424.html Тема дня - "Черный доктор" Подарцев Александр Сергеевич специалист по маркетингу ОАО "Солнечная Долина"] 
* [[Виноробство в Криму]]
* [[Виноробний комбінат «Масандра»]]
* [[Інститут виноградарства і виноробства «Магарач»]]
* [[Завод шампанських вин «Новий Світ»]]
* [[Кефесія]]
* [[Чорний доктор]]
* [[Виноробство в Україні]]
* [[Виноградарство в Україні]]
* [[Виноробство]]

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Джерела ==
* Сергійчук В. [http://www.haidamaka.org.ua/page_ukrkrym.html Український Крим] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110522142857/http://www.haidamaka.org.ua/page_ukrkrym.html |date=22 травня 2011 }}.&nbsp;— К.: Українська Видавнича Спілка. ISBN 999-7060-25-Х
* Атлас світу. // Київ: Міністерство екології та природних ресурсів України. ДНВП «Картографія».&nbsp;— 2002&nbsp;р.&nbsp;— 192 с.
* {{ЕСУ|стаття=[https://esu.com.ua/article-1099 Кримський півострів]}}
* Горный Крым. Атлас туриста / ГНПП «Картографія», Укргеодезкартографія ; ред.: Д.&nbsp;И.&nbsp;Тихомиров, Д.&nbsp;В.&nbsp;Исаев, геоинформ. подгот. Е.&nbsp;А.&nbsp;Стахова.&nbsp;— К. : ДНВП «Картографія», 2010.&nbsp;— 112&nbsp;с.

== Посилання ==
* {{ЕІУ|5||стаття=КРИМ, перебіг основних доісторичних та історичних подій на півострові Крим|автор=Бикова Т.Б.|посилання=http://www.history.org.ua/?termin=Krim|ref=}}
* [https://archive.org/details/krym2014/mode/1up Крим: шлях крізь віки. Історія Криму в запитаннях та відповідях] / [[Інститут історії України НАН України|НАН України, Інститут історії України]]; [[Галенко Олександр Іванович|О. Галенко]], [[Бажан Олег Григорович|О. Бажан]], [[Бачинська Олена Анатоліївна|О. Бачинська]] та ін.; відп. ред. [[Смолій Валерій Андрійович|В. Смолій]]; упоряд. [[Боряк Геннадій Володимирович|Г. Боряк]].&nbsp;— К.: [[Наукова думка]], 2014.&nbsp;— 456 с.&nbsp;— ISBN 978-966-02-7228-6
* [http://igormelika.com.ua/galereya-2?album=1&gallery=29 Крим у фотографіях] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110821073217/http://igormelika.com.ua/galereya-2?album=1&gallery=29 |date=21 серпня 2011 }}
* ''Дорогань&nbsp;А., Шевченко&nbsp;О., Сурган&nbsp;О.'' [https://www.radiosvoboda.org/a/toponimika-krumy-spravjni-nazvu/31267506.html Справжні кримські назви, знищені СРСР. Історії топонімів та родин] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210524153936/https://www.radiosvoboda.org/a/toponimika-krumy-spravjni-nazvu/31267506.html |date=24 травня 2021 }}&nbsp;// «[[Радіо Свобода]]», 23 травня 2021

{{Бібліоінформація}}
{{Крим у темах}}
{{Етнокультурні регіони України}}
{{Портали|Крим|Географія України}}

{{DEFAULTSORT:Кримський півострів}}
[[Категорія:Крим| ]]
[[Категорія:Півострови Європи]]
[[Категорія:Тюркські етнічні краї]]
[[Категорія:Півострови України]]
[[Категорія:Півострови Чорного моря]]
[[Категорія:Географічні краї України]]
[[Категорія:Окуповані території України]]