Перегляд вихідного коду сторінки Пам'ятки архітектури Бахчисарайського району

'''У [[Бахчисарайський район|Бахчисарайському районі]]''' Криму нараховується 43 пам'ятки архітектури, з них 24 — у місті [[Бахчисарай|Бахчисараї]]. 12 пам'яток — національного значення (з них 2 в [[Бахчисарай|Бахчисараї]]), 12 — місцевого.

{|class="wikitable sortable"
! № п/п||Обліковій номер||Найменування пам'ятника||дата||Місто||Розташування||Рішення про взяття на облік || фото
|-
|colspan=8 align=center bgcolor=lightYellow|м. [[Бахчисарай]]
|-
!colspan=8 align=center|Національного Значення
|-
|1 ||290-Н||Печерні міста [[Чуфут-Кале]]||VI-XIX ст.||[[Бахчисарай]]||південно-східна околиця міста (колишнє Старосілля), на мисовому плато Столової гори (близько 540 м над рівнем моря)||Постанова {{comment|РМ|Ради Міністрів}} УРСР від 24.08.1963 р. № 970, діл. № 290/1-7; постанову {{comment|РМ|Ради Міністрів}} УРСР від 21.06.1965 р. № 711, діл. № 66; рішення {{comment|КО|Кримського облвиконкому}} від 05.09.1969 р. № 595, уч. № 692; рішення {{comment|КО|Кримського облвиконкому}} від 22.05.1979 р. № 284; рішення {{comment|КО|Кримського облвиконкому}} від 15.01.1980 р. № 16; рішення {{comment|КО|Кримського облвиконкому}} від 20.02.1990 р. № 48; ||[[Файл:Chufut by Qypchaq.jpg|100px]]
|-
|2 || 010006-Н||Комплекс [[Успенський монастир (Бахчисарай)|Успенського печерного монастиря]] ||XIII-XV ст.||[[Бахчисарай]]||південно-східна околиця міста, колишнє Старосілля, західний схил балки Майрум-дере||Постанова Кабінету Міністрів України від 03.09.2009 № 928; ||[[Файл:Crimea, uspensky monastery1.jpg|100px]]
|-
!colspan=8 align=center| Місцевого значення
|-
|1||297-Н||Дюрбе (Малий восьмигранник)||XV-XVI ст.||Бахчисарай||пров. Первомайський||Постанова {{comment|РМ|Ради Міністрів}} УРСР від 24.08.1963 № 970, діл. № 297||
|-
|2||288-Н||Зинджирлі-медресе||1500 р.||Бахчисарай||вул. Басенко, 57||Постанова {{comment|РМ|Ради Міністрів}} УРСР від 24.08.1963 № 970, діл. № 288
|-
|3||287-Н||Дюрбе «Хаджи-Гірея»||1501 р.||Бахчисарай||вул. Басенко,57||Постанова {{comment|РМ|Ради Міністрів}} УРСР від 24.08.1963 № 970, діл. № 287
|-
|4||298-Н||Дюрбе (кубовидної)||XVI ст.||Бахчисарай||вул. Будьонного||Постанова {{comment|РМ|Ради Міністрів}} УРСР від 24.08.1963 № 970, діл. № 298
|-
|5||298-Н||Мімбар (Ахмед-бея)||XVI ст.||Бахчисарай||вул. Будьонного||Постанова {{comment|РМ|Ради Міністрів}} УРСР від 24.08.1963 № 970, діл. № 298
|-
|6||-||Колишня баня||XVIII-XIX ст.||Бахчисарай||вул. Затрубченко, 8||Рішення {{comment|КО|Кримського облвиконкому}} від 05.06.1984 № 284
|-
|7||286-Н||Мавзолей «Ескі-Дюрбе»|| XIV ст.||Бахчисарай||вул. Зої Космодем'янської||Постанова {{comment|РМ|Ради Міністрів}} УРСР від 24.08.1963 № 970, діл. № 286
|-
|8||4745-АР||Будівля|| XIX ст.||Бахчисарай||вул. К.Маркса, 31, літер "А "||Наказ {{comment|МК|Міністерства культури}} України від 20.01.2012 № 45
|-
|9||-||Фонтан|| XVIII-XIX ст.||Бахчисарай||вул. Комунарів, 3||Рішення {{comment|КО|Кримського облвиконкому}} від 05.06.1984 № 284
|-
|10||-||Фонтан|| XIX ст.||Бахчисарай||вул. Червонофлотська, 35||Рішення {{comment|КО|Кримського облвиконкому}} від 05.06.1984 № 284
|-
|11||-||Палац піонерів|| ||Бахчисарай||вул. Леніна, 67||Постанова {{comment|РМ|Ради Міністрів}} Криму від 14.12.1992 р. № 261
|-
|12||-||Колишня кав'ярня|| XIX ст.||Бахчисарай||вул. Леніна, 81||Рішення {{comment|КО|Кримського облвиконкому}} від 05.06.1984 № 284
|-
|13||4682-АР||Будинок житловий|| кінець XIX ст.-Початок XX ст.||Бахчисарай||вул. Македонського, 6а, літер «А»||Наказ {{comment|МКтаТ|Міністерства культури та туризму}} України від 25.10.2010 № 957/0/16-10
|-
|14||296-Н||Дюрбе Мухаммед-Гірея II (Великий восьмигранник)||XVI ст.||Бахчисарай||вул. Нахімова / вул. Будьонного||Постанова {{comment|РМ|Ради Міністрів}} УРСР від 24.08.1963 № 970, діл. № 296
|-
|15||3493||Каплиця|| кінець XIX ст.||Бахчисарай||вул. Партизанська, старе міське кладовище||Постанова Уряду АР Крим від 19.03.1996 № 72
|-
|16||3494||[[Будинок Пачаджі]]|| 1908 р.||Бахчисарай||вул. Пушкіна, 1 (РАГС)||Постанова Уряду АР Крим від 19.03.1996 № 72
|-
|17||1229-Н||Мечеть Тохтли-Джамі (Тахтали-Джамі)|| 1707 р.||Бахчисарай||вул. Р.Люксембург, 7||Постанова {{comment|РМ|Ради Міністрів}} УРСР від 06.09.1979 № 442, діл. № 1229
|-
|18||4683-АР||Будівля школи|| XIX ст.||Бахчисарай||вул. Річкова, 125, літер «А»||Наказ {{comment|МКтаТ|Міністерства культури та туризму}} України від 25.10.2010 № 957/0/16-10
|-
|19||285-Н||[[Ханський палац (Бахчисарай)|Ханський палац]]||XVI-XIX ст.||Бахчисарай||вул. Річкова, 133||Постанова {{comment|РМ|Ради Міністрів}} УРСР від 24.08.1963 № 970; Рішення {{comment|КО|Кримського облвиконкому}} від 20.02.1990 № 48 ||[[Файл:Hansaray1.jpg|100px]]
|-
|20||-||Мечеть|| XVIII ст.||Бахчисарай||вул. Севастопольська, 41а||Рішення {{comment|КО|Кримського облвиконкому}} від 22.05.1979 № 284
|-
|21||-||Мечеть Ісмі-хан||XVII-XVIII ст.||Бахчисарай||вул. Севастопольська, 80||Рішення {{comment|КО|Кримського облвиконкому}} від 15.04.1986 № 164
|-
|22||299-Н||Дюрбе Мухамед-Шах-бея-Бен-Юде-Султан (старовинне)|| XIV-XV ст.||Бахчисарай||вул. Фрунзе||Постанова {{comment|РМ|Ради Міністрів}} УРСР від 24.08.1963 № 970, діл. № 299
|-
|colspan=8 align=center bgcolor=lightYellow|[[Бахчисарайський район]]
|-
!colspan=8 align=center| Національного значення
|-
|1||1230-Н||Печерний монастир «[[Качі-Кальон]]»|| ||Верхореченська с/р, с. [[Баштанівка (Бахчисарайський район)|Баштанівка]]|| правий берег р.. Качи ||Постанова {{comment|РМ|Ради Міністрів}} УРСР від 06.09.1979 р. № 442, діл. № 1230; Рішення {{comment|КО|Кримського облвиконкому}} від 05.09.1969 р. № 595; уч. № 715 ||
|-
|2||295-Н||Печерні міста «[[Тепе-Кермен]]»||V-VIII ст.||Верхореченська с/р, с. [[Кудріно]]|| за 1,5 км на північ від села, на вершині стоїть окремо Столовидної гори ||Постанова {{comment|РМ|Ради Міністрів}} УРСР від 24.08.1963 р. № 970, уч. № 295; Постанова {{comment|РМ|Ради Міністрів}} УРСР від 21.07.1965 р. № 711, діл. № 64; рішення {{comment|КО|Кримського облвиконкому}} від 05.09.1969 р. № 595; уч. № 693; рішення {{comment|КО|Кримського облвиконкому}} від 22.05.1979 р. № 284 ||[[Файл:Tepe pes4.jpg|100px]]
|-
|3||1232-Н||Архангельська церква (руїни)||1328 р.||Верхореченська с/р, с. Кудрино|| східна околиця||Постанова {{comment|РМ|Ради Міністрів}} УРСР від 06.09.1979 № 442
|-
|4||1233-Н||Печерне місто «[[Киз-Кермен]]»|| VIII-IX ст.||Верхореченська с/р с. [[Машино]]|| за 3,0 км на захід від села, на плато, витягнутого на південь скелястого мису [[Киз-Кулле-Бурун]], що простягається над долиною р. Качі ||Постанова {{comment|РМ|Ради Міністрів}} УРСР від 06.09.1979 р. № 442, уч. № 1233; рішення {{comment|КО|Кримського облвиконкому}} від 05.09.1969 р. № 595; уч. № 694; рішення {{comment|КО|Кримського облвиконкому}} від 22.05.1979 р. № 284
|-
|4||1231-Н||Церква Йоана Предтечі (руїни)||XIV-XV ст.||Верхореченська с/р, с. [[Верхоріччя]]|| східна околиця села ||Постанова {{comment|РМ|Ради Міністрів}} УРСР від 06.09.1979 № 442
|-
|5|| 010008-Н||Археологічний комплекс «Усть-Альмінський»: городище та некрополь ||III ст. до н. е.-III ст. н. е.||Песчанівська с/р, с. [[Піщане (Бахчисарайський район)|Піщане]]|| в 1,0-1,5  км на північний захід від села, в гирлі р. Альми ||Постанова Кабінету Міністрів України від 03.09.2009 р. № 928
|-
|6||294-Н||Печерні міста «[[Ескі-Кермен]]»||VI-XIV ст.||Красномакська с/р, с. Красний Мак|| 5,0  км на південь від села, на плато стрімчастому їдальнею гори ||Постанова {{comment|РМ|Ради Міністрів}} УРСР від 24.08.1963 р. № 970, уч. № 294; Постанова {{comment|РМ|Ради Міністрів}} УРСР від 21.07.1965 р. № 711, уч. № 61; Рішення {{comment|КО|Кримського облвиконкому}} від 05.09.1969 р. № 595; уч. № 691; Рішення {{comment|КО|Кримського облвиконкому}} від 22.05.1979 р. № 284; Рішення {{comment|КО|Кримського облвиконкому}} від 20.02.1990 р. № 48; {{comment|Держ. реєстр нац. культ. спадщини|Державний реєстр національної культурної спадщини}} (пам'ятники історії, монументального мистецтва та археології), затверджений наказом {{comment|МКіМ|Міністерства культури та мистецтв}} України від 15.06.1999 р. № 393, додаток 3, номер за реєстром 3732||[[Файл:Eski-Keremen.jpg|100px]]
|-
|7||293-Н||Зміцнення «Киз-Кулле»||X-XIV ст.||Красномакська с/р, с. Красний Мак|| за 6,0 км на північний захід від села, на північно-східному краю плато Топшана ||Постанова {{comment|РМ|Ради Міністрів}} УРСР від 24.08.1963 р. № 970, уч. № 293; рішення {{comment|КО|Кримського облвиконкому}} від 05.09.1969 р. № 595; уч. № 709; рішення {{comment|КО|Кримського облвиконкому}} від 20.02.1990 р. № 48.
|-
|8||1234-Н||Печерний храм «донаторів»|| XII-XVI ст.|| Красномакська с/р, с. [[Красний Мак]] ||за 7,0 км на захід від села, в скелі розділяє балку на два рукави ||Постанова {{comment|РМ|Ради Міністрів}} УРСР від 21.07.1965 р. № 711, уч. № 62; Постанова {{comment|РМ|Ради Міністрів}} УРСР від 06.09.1979 р. № 442, уч. № 1234; рішення {{comment|КО|Кримського облвиконкому}} від 05.09.1969 р. № 595; уч. № 720; рішення {{comment|КО|Кримського облвиконкому}} від 22.05.1979 р. № 284
|-
|9||292-Н||[[Мангуп|Печерні міста «Мангуп»]]||VI-XVIII ст.||Красномакська с/р, с. [[Ходжа-Сала]]||гора [[Мангуп]] ||Постанова {{comment|РМ|Ради Міністрів}} УРСР від 24.08.1963 р. № 970, уч. № 292; Постанова {{comment|РМ|Ради Міністрів}} УРСР від 21.07.1965 р. № 711, діл. № 63; рішення {{comment|КО|Кримського облвиконкому}} від 05.09.1969 р. № 595; уч. № 696; рішення {{comment|КО|Кримського облвиконкому}} від 20.02.1990 р. № 48; {{comment|Держ. реєстр нац. культ. спадщини|Державний реєстр національної культурної спадщини}} (пам'ятники історії, монументального мистецтва та археології), затверджений наказом {{comment|МКіМ|Міністерства культури та мистецтв}}України від 15.06.1999 р. № 393, додаток 3, номер за реєстром 373 ||
|-
|10||1235-Н||Печерний монастир «[[Челтер-Коба]]» ||VIII-XV ст.|| Куйбишевська с/р, с. [[Мале Садове]]|| в одному з урочищ, які є відгалуженням Бельбекської долини||Постанова {{comment|РМ|Ради Міністрів}} УРСР від 06.09.1979 р. № 442, діл. № 1235; рішення {{comment|КО|Кримського облвиконкому}} від 05.09.1969 р. № 595; уч. № 716; рішення {{comment|КО|Кримського облвиконкому}} від 22.05.1979 р. № 284; {{comment|Держ. реєстр нац. культ. спадщини|Державний реєстр національної культурної спадщини}} (пам'ятники історії, монументального мистецтва та археології), затверджений наказом {{comment|МКіМ|Міністерства культури та мистецтв}} України від 15.06.1999 р. № 393, додаток 3, номер за реєстром 3733
|-
! colspan=8 align=center| Місцевого значення
|-
|1||-||Церква св. Луки|| 1903 р.||Верхореченська с/р||4,0  км на північний захід від с. Верхоріччя, на правому березі річки Кача (поблизу колишнього с. Лаки)||Рішення {{comment|КО|Кримського облвиконкому}} від 05.06.1984 № 284
|-
|2||-||Колишня церква (руїни)|| перебудований в кінці XIX ст.||Верхореченська с/р||в 1,3-1,4  км на південь від с. Синапне||Рішення {{comment|КО|Кримського облвиконкому}} від 05.06.1984 № 284
|-
|3||-||Комплекс колишнього Юсуповського палацу|| ||Голубинська с/р, с. [[Соколине (Бахчисарайський район)|Соколине]]||вул. Леніна, 40 (школа-інтернат), 1) літер «В»; 2) літер "Б "||Рішення {{comment|КО|Кримського облвиконкому}} від 22.05.1979 № 284
|-
|4||-||Мечеть Кутлерська|| ||Голубинська с/р, с. Соколине|| вул. Титова||Постанова {{comment|РМ|Ради Міністрів}} Криму від 14.12.1992 № 261
|-
|5||-||Мечеть|| кінець XVIII ст.||Голубинська с/р, с. [[Соколине (Бахчисарайський район)|Соколине]]||вул. Фрунзе, 29||Рішення {{comment|КО|Кримського облвиконкому}} від 22.05.1979 № 284
|-
|6||-||Фонтан з арабською в'яззю на фронтоні || ||Куйбишевська с/р, с. Новоульяновка|| 6,0  км на південний схід від села, на місці колишнього пос. Адим-Чокрак (с. Витоки)||Постанова {{comment|РМ|Ради Міністрів}} Кримської АРСР від 17.07.1991 № 171
|-
|7||-||Житловий будинок Н. А. Говорова (Топалова)||кінець XIX ст. — початок XX ст.||Куйбишевська с/р, с. [[Танкове (Бахчисарайський район)|Танкове]]|| ||Рішення {{comment|КО|Кримського облвиконкому}} від 20.02.1990 № 48; Постанова {{comment|РМ|Ради Міністрів}} АР Крим від 04.05.1998 № 121
|-
|8||-||Катерининська миля||1787 р.||Почтовська с/р, с. [[Новопавлівка (Бахчисарайський район)|Новопавлівка]]||23-й км шосе Сімферополь-Бахчисарай||Рішення {{comment|КО|Кримського облвиконкому}} від 22.05.1979 № 284
|-
|9||-||Дюрбе (мавзолей)||XVII-XVIII ст.||Теністовська с/р, с. [[Айвове]]||вул. К.Маркса, 16||Рішення {{comment|КО|Кримського облвиконкому}} від 15.04.1986 № 164
|-
|}

== Джерела ==
* [http://wikimediaukraine.wordpress.com/2012/06/18/памятки-криму/ Пам'ятки Криму]

[[Категорія:Бахчисарайський район]]
[[Категорія:Переліки пам'яток архітектури Криму|Бахчисарайський район]]