Перегляд вихідного коду сторінки Киїк-Коба

[[Файл:Пещера Киик-коба.JPG|thumb|right|200px|Печера Киїк-Коба]]


'''Ки́їк-Ко́ба''' («Дика печера»)&nbsp;— двошарове [[палеоліт|середньопалеолітичне]] поселення в [[грот]]і на річці [[Зуя (річка)|Зуя]] в [[Білогірський район (Крим)|Білогірському районі]] [[Автономна Республіка Крим|Криму]]. Киїк-Коба є найдавнішою пам'яткою неандертальського поселення на території [[Україна|України]].

Грот Киїк-Коба утворився під впливом просочування ґрунтових вод і вивітрювання. Грот знаходиться під карнизом високого плоскогір'я одного з відрогів [[Довгоруківська яйла|Довгоруківської яйли]], на висоті близько 90&nbsp;м над гірською річкою [[Зуя]], на її правому березі за 25&nbsp;км на схід від [[Сімферополь|Сімферополя]]. Грот схований у лісових заростях і серед скелястих обвалів. Недалеко від грота є [[джерело]].

Пам'ятку відкрив і досліджував [[Бонч-Осмоловський Гліб Анатолійович|Гліб Бонч-Осмоловський]] в 1924—1926.<ref>{{Cite book|url=https://www.worldcat.org/oclc/808823513|title=Arkheolohii︠a︡ Ukraïny : kurs lekt︠s︡iĭ|last=Lʹvovich)|first=Zalizni︠a︡k, L. L. (Leonid|date=2005|publisher=Lybidʹ|location=Kyïv|isbn=9660603940|oclc=808823513}}</ref> У нижньому культурному шарі (ранньо[[мустьє]]рський час) знайдені невеликі крем'яні знаряддя, кістки тварин&nbsp;— гігантського й шляхетного оленя, сайги, диких коней, осла й інших. Виявлені також залишки стінки, спорудженої в мустьєрський час для захисту мешканців грота від холодних вітрів. Збереглися сліди древніх вогнищ: у нижньому шарі виявлений одне вогнище, у верхньому&nbsp;— три очажка. Усюди в границях житлової площі зустрічаються розколотий кремінь, знаряддя, кістки тварин, вугіллячка.

У видовбаному в скелястому дні грота заглибленні знайдене поховання [[неандерталець|неандерталки]] так званого класичного типу, що лежала на правому боці зі злегка підігнутими ногами (збереглися кості стіп, гомілки, кисті й зуб). Поблизу розташовувалося поховання однорічної дитини, теж покладеної у скорченому, «утробному» положенні. Подібні поховання зустрічаються й на інших найдавніших стоянках Криму.

Мешканці обох шарів Киїк-Коби полювали на велетенського та благородного оленів, коня, [[віслюк]]а, [[сайгак]]а тощо, виготовляли кременеві знаряддя&nbsp;— гостроконечники, [[скребло|скребла]], ножі

Під час існування поселення верхнього шару (бл. 60 тис. років тому) був побудований штучний заслін, який поліпшив умови існування в гроті.

Належить до пам'яток східноєвропейського [[пара-мікок]]а разом з такими стоянками: [[Орел (стоянка)|Орел]], [[Ільська]], [[Суха Мечетка]], [[Баракаївська]], Киїк-Коба IV, [[Пролом]] I, [[Буран-Кая]]-III, ГАБО, [[Старосілля (Городищенський район)|Старосілля]], [[Ріпічени-Ізвор]] і інші. Культура стоянки [[Мира]] має більша подібність із киїк-кобинською індустрією Східного Криму, підстава чого вбачається в технології (відщіпове розщеплення, технологія двосторонньої заготівлі) і типології (специфічні типи конвергентних знарядь двосторонньої обробки й виробів на відколах). Датування останніх виробів&nbsp;— близько 28,000 року до РХ. Після цього археологічні пам'ятки на території Криму маловідомі до 18,000&nbsp;р. до РХ. Вбачається міграція населення, що асоціювалася з Киїк-коба на північ через дніпровську стоянку Орел, і початок ними [[Стрілецька культура|Стрілецької культури]].

== Примітки ==
{{reflist}}

== Джерела та література ==
* Археологія України: Курс лекцій: Навч. посібник / Л. Л. Залізняк, О. П. Моця, В. М. Зубар та ін.; за ред. Л. Л. Залізняка. — К.: Либідь, 2005. — 504 с. 966-06-0394-0
* ''В.&nbsp;М.&nbsp;Степанчук''. [http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Kyik_Kobynska_k_ra Киїк-Кобинська культура] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160817201317/http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Kyik_Kobynska_k_ra |date=17 Серпня 2016 }} // {{ЕІУ|4|284}}

== Посилання ==
* {{Cite web|last = Глеб Бонч-Осмоловский.|title = Доисторическое прошлое Крыма|work = Борщ.info|accessdate = 16 березня 2018|date = |url = https://borsh.info/1957/06/11/sirijcy-poselenie-i-zhile/|archiveurl = https://web.archive.org/web/20180316024920/https://borsh.info/1957/06/11/sirijcy-poselenie-i-zhile/|archivedate = 16 березня 2018|deadurl = yes}}
* [http://litopys.org.ua/segeda/se01.htm Сергій Сегеда. Найдавніша людність території України] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20070930180752/http://litopys.org.ua/segeda/se01.htm |date=30 Вересня 2007 }}

{{Стоянки літ}}
{{Природно-заповідний фонд Сімферопольського району}}

[[Категорія:Поселення давньокам'яної доби України]]
[[Категорія:Пам'ятки давньокам'яної доби Криму]]
[[Категорія:Печери Криму]]
[[Категорія:Геологічні пам'ятки природи Криму]]
[[Категорія:Природоохоронні об'єкти, засновані 1964]]
[[Категорія:Археологія Білогірського району]]
[[Категорія:Киїк-кобинська культура]]