Перегляд вихідного коду сторінки Катастрофа Ан-24 над затокою Сиваш

{{Авіакатастрофа
|Назва            = Рейс 6515 Аерофлоту
|Зображення       = Antonov An-24B, Aeroflot AN1089475.jpg
|Опис зображення  = Ан-25Б компанії Аерофлот
|Дата             = [[23 жовтня]] [[1978]]
|Час              = 19:41
|Характер         =
|Причина          = Помилка пілотів
|Місце            = затока [[Сиваш]]
|Країна = УРСР
|lat_dir_SN = N
|lat_deg = 45
|lat_min = 26
|lat_sec = 
|lon_dir_WE = E
|lon_deg = 35
|lon_min = 10
|lon_sec = 
|Авіакомпанія     = [[Аерофлот]]
|Модель           = [[Ан-24|Ан-24Б]]
|Бортовий номер   = CCCP-46327
|Серійний номер   =
|Заводський номер =
|Дата випуску     = 26 серпня 1969
|Першій політ     =
|Рейс             = 6515
|Пункт вильоту     = [[Ставрополь]]
|Пункт призначення = [[Львів]]
|Екіпаж            = 5
|Пасажири          = 21
|Вижило            =
|Поранено          =
|Загинуло          = 26
}}
У понеділок [[23 жовтня]] [[1978 рік|1978 року]] внаслідок падіння в затоку [[Сиваш]] зазнав катастрофи [[Ан-24|Ан-24Б]] компанії [[Аерофлот]], через що загинули 26 людей.

== Літак ==
Ан-24Б з бортовим номером 46327 (заводський&nbsp;— 97305504, серійний&nbsp;— 055-04) був випущений [[Серійний завод «Антонов»|заводом Антонова]] [[26 серпня]] 1969 року. Загалом на момент катастрофи авіалайнер мав 15&nbsp;851 годин нальоту і 13 457 посадок<ref name="airdisaster.ru" />.

== Катастрофа ==
Літак пілотував екіпаж 83-го літного загону у складі [[Командир повітряного судна|командира]] В.&nbsp;М.&nbsp;Дубиніна, [[Другий пілот|другого пілота]] В.&nbsp;В.&nbsp;Юнкіна, [[штурман]]а В.&nbsp;Б.&nbsp;Латаліна та [[Бортінженер|бортмеханіка]] В.&nbsp;О.&nbsp;Лісицина. У салоні працювала [[стюард]]еса Н.&nbsp;Р.&nbsp;Воробйова. Раніше в цей день екіпаж уже здійснив рейси за маршрутом [[Ставрополь]]&nbsp;— [[Грозний]]&nbsp;— [[Ставрополь]]. Тепер вони мали здійснити рейс 6515 за маршрутом Ставрополь&nbsp;— [[Кишинів]]&nbsp;— [[Львів]]. Загалом на борту перебував 21 пасажир. О 18:14 [[Московський час|МСК]] Ан-24 вилетів зі [[Ставрополь (аеропорт)|Ставропольського аеропорту]], а після набору висоти зайняв [[Ешелон польоту|ешелон]] 2400 метрів і почав слідував запасною трасою 29Б ([[Геленджик]]&nbsp;— Тобечинське&nbsp;— [[Леніне (Ленінський район)|Леніне]]&nbsp;— [[Омелянівка (Нижньогірський район)|Омелянівка]]&nbsp;— [[Сімферополь]])<ref name="airdisaster.ru">{{cite web|url=http://www.airdisaster.ru/database.php?id=39|title=Катастрофа Ан-24Б Северо-Кавказского УГА над заливом Сиваш|publisher=airdisaster.ru|accessdate=2013-04-28|archiveurl=https://web.archive.org/web/20130122071847/http://airdisaster.ru/database.php?id=39|archivedate=2013-01-22|deadurl=yes}}</ref>.

Небо над Ставрополем було малохмарним, а видимість&nbsp;— понад 10 кілометрів. Але в районі [[Керч]]і й далі хмарність була вже суцільна з нижньою границею 600—800 метрів і верхньої 3000—3500 метрів. Вітер на висоті 2400 метрів був західний сильний (40—50&nbsp;км/год). Крім цього, із наближенням до Сімферополя підвищувалася інтенсивність зледеніння<ref name="airdisaster.ru" />.

О 19:39, коли Ан-24 летів на висоті 2450 метрів у хмарах уже близько 15 хвилин, з екіпажем зв'язався диспетчер [[Сімферополь (аеропорт)|аеропорту Сімферополь]] і на його запит пілоти повідомили: «''Політ у хмарах, спостерігається зледеніння''», а потім «''Чималеньке зледеніння''». Через хвилину екіпаж зв'язався з диспетчером і доклав, що в них відмовив лівий двигун, а ще через 14 секунд уточнив, що відмовили вже обидва двигуни, через що екіпаж вирішив знижуватися в бік суші. Після цього екіпаж на зв'язок уже не виходив<ref name="airdisaster.ru" />.

О 19:40, через 1 годину 25 хвилин 31 секунд із моменту зльоту зі Ставрополя, у літаку майже одночасно, з інтервалом в 3,5&nbsp;с, відмовили обидва двигуни, а [[Повітряний гвинт|повітряні гвинти]] автоматично [[Флюгування|зафлюгувалися]]. Тоді екіпаж зробив крутий лівий поворот у бік суші, водночас швидкість впала до 250&nbsp;км/год, а потім спробував запустити лівий двигун. Двигун не запустився, але зате під час спроби виникла зворотна тяга, через що швидкість впала вже до 186&nbsp;км/год: крім того, виник лівий крен в 45°. Авіалайнер вийшов на надкритичні [[Кут атаки|кути атаки]] і по глибокій спіралі почав знижуватися, при цьому в нього почала рости поступальна швидкість. Виник пікіруючий момент, тому екіпаж потягнув штурвали на себе до упору; це спричинило збільшення кутової швидкості. На висоті близько 500 метрів літак зробив повний розворот на 360° навколо поздовжньої осі. О 19:41, через півтори хвилини з моменту зупинки двигунів, Ан-24 з поступальною швидкістю 490&nbsp;км/год і вертикальною 90&nbsp;м/с під кутом близько 50° носовою частиною й лівою площиною крила урізався в поверхню затоки Сиваш і зруйнувався. Усі 26 людей у літаку загинули<ref name="airdisaster.ru" />.

Літак виявили наступного дня: він затонув на глибині 2,5&nbsp;м у 24&nbsp;км на південний схід від села Ємельянівка. Хоча шар води мав висоту лише 2,5&nbsp;м, далі на глибину 4,5&nbsp;5&nbsp;м ішов шар м'якого мулу. Роботи з підйому уламків почалися вже в день виявлення і здійснювалися практично в нульовій видимості до 18 листопада, коли був піднятий лівий двигун. Усі найбільші уламки та бортові самописи були підняті на поверхню<ref name="airdisaster.ru" />.

== Причини ==
За даними розшифрування даних бортового самописа МСРП-12-96, упродовж 79 хвилин польоту (крім перших 7 хвилин) було встановлено, що [[Система запобігання обмерзанню|протиобліднювальну систему]] (ПОС) крила й хвостового оперення екіпаж не вмикав, ПОС двигунів не вмикалося аж до 3-ї хвилини з кінця запису (падіння у воду), а чи вмикалася вона протягом наступних 1,5&nbsp;хв до зупинки двигунів, визначити було неможливо. Кран відбору повітря на обігрів вхідних напрямників апаратів і [[повітрозабірник]]ів лівого двигуна під час підйому з води перебував у відкритому стані, але на бортових самописах не було зафіксовано його відкриття, тобто він міг бути відкритий або протягом перших 7&nbsp;хв, або в період між 3 і 1,5&nbsp;хв до кінця запису<ref name="airdisaster.ru" />.

Для визначення причин катастрофи комісія здійснила літні й стендові випробування двигунів в умовах зледеніння. Під час літних випробувань перше скидання льоду (товщиною 40 міліметрів) у двигун відбувся через 1 хвилину й більше після вмикання обігріву й не викликало автоматичного флюгування повітряного гвинта. На стенді скидання льоду призводило до автофлюгування повітряного гвинта через 40&nbsp;45 секунд після включення ПОС двигуна. Літне випробування з льодом товщиною 65&nbsp;мм привело до скидання льоду й миттєвої зупинки двигуна з автоматичним флюгуванням гвинта. Було також відзначено, що на лопатках ВНА і першому ступені компресора під час потрапляння льоду не залишалося жодних деформацій або забоїн<ref name="airdisaster.ru" />.

За результатами робіт комісія дійшла висновку, що одночасна зупинка двигунів, яка призвела до катастрофи, була, імовірно, зумовлена зледенінням повітрозабірників і вхідних напрямників апаратів із подальшим скиданням льоду в газоповітряні тракти двигунів унаслідок того, що екіпаж увімкнув їх обігрів надто пізно. Комісія також відзначила, що в [[Посібник із літної експлуатації|Посібнику з літної експлуатації]] були відсутні рекомендації щодо дій у разі відмови обох двигунів у польоті, а програма тренувань екіпажів по діях у таких умовах (ніч, політ у хмарах в умовах зледеніння) була відсутня, що й посприяло перетворенню аварійної ситуації на катастрофічну<ref name="airdisaster.ru" />.

== Примітки ==
{{примітки}}

{{Авіаційні події 1978 року}}

[[Категорія:Авіакатастрофи 1978]]
[[Категорія:Авіакатастрофи в Криму]]
[[Категорія:Нижньогірський район]]
[[Категорія:Авіакатастрофи Ан-24]]
[[Категорія:Авіакатастрофи в СРСР]]
[[Категорія:Жовтень 1978]]
[[Категорія:Події 23 жовтня]]
[[Категорія:1978 в Україні]]