Перегляд вихідного коду сторінки Чорноморський район

{{Район
 | назва           = Чорноморський
 | герб            = COA Chorrnomorskyi Raion, Crimea.svg
 | опис герба      = Герб Чорноморського району
 | прапор          = Flag raion Chernomorskiy.svg
 | опис прапора    = Чорноморського району
 | розташування    = Crimea-Aqmechet locator map.png
 | мапа            = 
 | регіон          = [[Автономна Республіка Крим]]
 | код КОАТУУ      = 125600000
 | утворений       = 1930
 | населення       = {{Населення районів АРК|Чорноморський}}
 | площа           = 1509
 | густота         = 21.1
 | код району      = 6558
 | поштові індекси = 96400—96447
 | центр           = [[Чорноморське (Євпаторійський район)|Чорноморське]]
 | міста           = 
 | смт             = 1
 | села            = 31
 | селища          = 2
 | міські ради     = 
 | селищні ради    = 1
 | сільські ради   = 10
 | адреса          = 96400 Автономна Республіка Крим, Чорноморський район, смт. Чорноморське, вул. Кірова, 16, 91-408
 | голова РДА      = Лужецька Світлана Анатоліївна<ref>{{РПУ|428/2010-рп|23 квітня 2010|Про призначення С Лужецької головою Чорноморської районної державної адміністрації Автономної Республіки Крим|link=https://www.president.gov.ua/documents/4282010-rp-10862}}</ref>
 | голова ради     = Помазан Валентин Васильович
}}
{{ПВРУ-807-IX-чинність|Чорноморський район}}
'''Чорномо́рський райо́н''' (до [[1944]] року&nbsp;— '''Ак-Мечетський'''; {{lang-ru|Черноморский район}}, {{Lang-crh|Aqmeçit rayonı}})&nbsp;— колишній [[Райони України|район]], розташований у північно-західній частині [[Автономна Республіка Крим|АР Крим]], на [[Тарханкутський півострів|Тарханкутському півострові]], уздовж берега [[Каркінітська затока|Каркінітської затоки]], зараз у складі [[Євпаторійський район|Євпаторійського району]]. Адміністративний центр&nbsp;— смт [[Чорноморське (Євпаторійський район)|Чорноморське]]. Населення становить 32 139 жителів (на 1.08.2012).

== Географія ==
Займає територію [[Тарханкутський півострів|Тарханкутського півострова]] на крайньому заході Криму. Більшу частину територію Чорноморського району займає розорана горбиста рівнина. Морське узбережжя в основному стрімчасте. Район має найнижчу щільність населення серед сільських регіонів Криму. На території району є корисні копалини: [[газ]] (Глібовське родовище), [[вапняк]]и, [[камінь-черепашник]], [[лікувальні грязі]] солоних озер біля сіл [[Міжводне]] і [[Водопійне (Чорноморський район)|Водопійне]]&nbsp;— [[Джарилгач (озеро)|Джарилгач]], [[Ярилгач (озеро)|Ярилгач]] і [[Панське озеро|Панське]]. Також розташовані такі озера: [[Ак-Мечетське озеро|Ак-Мечетське]] і [[Маяцьке озеро (Крим)|Маяцьке озеро]]&nbsp;— біля смт [[Чорноморське (Євпаторійський район)|Чорноморське]]; [[Лиман (озеро, Чорноморський район)|Лиман]], [[Великий Кипчак]] і [[Малий Кипчак (озеро)|Малий Кипчак]]&nbsp;— біля села [[Оленівка (Євпаторійський район)|Оленівка]].
{{Розташування2|nw=[[Чорне море]]|n=[[Чорне море]]|ne=[[Роздольненський район]]|w=[[Чорне море]]|e=|sw=[[Чорне море]]|s=[[Чорне море]]|se=[[Сакський район]]}}
Чорноморський район популярний серед любителів недорогого літнього відпочинок біля моря. Море і пляжі регіону ні в чому не поступаються курортам західного узбережжя Криму ([[Євпаторія]], [[Саки (місто)|Саки]]), а вартість відпочинку значно дешевше через віддаленість від основних туристичний об'єктів і пам'яток.

== Історія ==
На території району відомі декілька десятків скіфських могильників.
Наприкінці IV&nbsp;ст. до&nbsp;н.&nbsp;е. на березі Каркинітської затоки виникло античне поселення Калос-Лімен (Прекрасна Гавань), яке входило до складу сільськогосподарської хори (сільської округи) античного Херсонеса і мало важливе господарське і стратегічне значення.

Навколо Калос-Лімена виникають інші укріплені і неукріплені античні поселення. Розкопки залишків грецьких поселень в селах Панське, Біляус і біля с. Володимирівка свідчать про високий рівень економіки, торгівлі і культури греків. У 2 ст. до&nbsp;н.&nbsp;е. грецькі поселення Північно-західного Криму були захоплені скіфами і частково зруйновані. В середні віки Тарханкут опиняється в зоні переміщення кочових племен.

У XIII&nbsp;ст. у степовому Криму затверджуються монголо-татари. У першій половині XV&nbsp;ст. Тарханкут входить до складу володінь Кримського ханства, яке в [[1475]]–[[1478]] рр. стає васалом Туреччини.
Більшість земель на західному узбережжі на підставі тарханних (пільгових) грамот була передана духовним особам. Тому за західною частиною півострова затвердилася назва «Тархан», тобто територія вільна від податків. Звідси і відбувається назва заснованого тут Тарханного кадилика&nbsp;— судового округу. Територія Тарханного кадилика входила до складу Гезльовського каймаканства з центром в м. Гезльов (сучасна [[Євпаторія]]).

Після [[Анексія Кримського ханства|анексії Криму Російською імперією]] ([[1783]] р.) землевласниками на Тарханкуті стають російська знать і високопоставлені чиновники. Найбільшим маєтком Тарханкутське або Тархан-Саригольське володів таємний радник граф Попов. Маєток включав близько 22,5 тис. десятини землі в селах Караджа (Оленівка), Степанівка (зараз не існує), куди були переселені 2178 душ державних селян. На мисі Када-Мрун (Чорний ніс) був побудований великий панський будинок, посаджений фруктовий сад (знищений в роки другої світової війни).
 
У 1824 р. землі Ак-мечеті купує генерал-губернатор Новоросійського краю М.Воронцов, який побудував тут церкву, освячену на честь праведних Святих Захара і Єлизавети. До церковного приходу відносилися 5 сіл з російським населенням: Ярилгач, Кунан, Тарпанчи, Караджа (зараз села Міжводне, Красносільське, Окунівка, Оленівка), Тарханкутський Маяк і інші села із змішаним населенням.

До середини XIX ст. зростає притока переселенців з густонаселених губерній країни. Відміна кріпацтва створила сприятливі умови для розвитку господарства. У 1885 р. тут працювали дві церковно-приходські школи&nbsp;— в Ак-мечеті і Дорт-Сакале (Ленське). У подальші п'ять років відкрилися три земські школи в селах Кунан, Караджа і Донузлав (Красноярське). Почали діяти 3 лікарських ділянки.

Населення волості підтримувало постійний зв'язок з повітом (Євпаторією). У Ак-мечеті знаходилася поштова кінна станція.

На початку XIX ст. швидко розвивається мореплавання. Почали діяти регулярні пасажирські рейси, які пов'язували Одесу з містами, що розростаються в Криму: Ялтою, Севастополем. У 1816 р. на Тарханкуте був побудований маяк. У 1871 р. тут заснована метеорологічна станція.

У січні 1921 р., після встановлення в Криму радянської влади, ділення на волості було скасовано, Тарханкут був включений до складу Ак-Мечетського району, який входив до складу Євпаторійського повіту.

У 1924 р. Ак-Мечетській район був скасований, всі села Тарханкута увійшли безпосередньо до складу Євпаторійського повіту, в 1930 р. район відновлений. У 1932 р. чисельність населення району становила 15,69 тис. чоловік (57,6&nbsp;%&nbsp;— росіяни, 33,6&nbsp;%&nbsp;— кримські татари, 5&nbsp;%&nbsp;— німці, 2,2&nbsp;% -українці). У районі налічувалося 16 сільрад, 5 з них&nbsp;— кримськотатарські, 10&nbsp;— російські і 1&nbsp;— німецька.

У 1939 р. до складу району входило 112 населених пунктів. Працювали 29 шкіл. Під час другої світової війни на території району діяв партизанською загін під командуванням К.Калашникова. 14 квітня 1944 район був звільнений від німецько-фашистських загарбників.

У 1944 р. Ак-Мечетській район був перейменований в Чорноморський. Змінилися назви селища Ак-мечеть на Чорноморське і багатьох інших сіл району.

== Адміністративний устрій ==
{{main|Адміністративний устрій Чорноморського району}}
Район адміністративно-територіально поділяється на 2 [[селищна рада|селищні ради]] та 23 [[Сільська рада|сільські ради]], які підпорядковані [[Чорноморська районна рада|Чорноморській районній раді]] та об'єднують 34 [[населений пункт|населених пунктів]]<ref name="ВРУ">[http://static.rada.gov.ua/zakon/new/ADM/zmistkr.html Адміністративно-територіальний устрій Чорноморського району] на сайті [[Верховна Рада України|Верховної Ради України]]</ref>.

== Населення ==
;Розподіл населення за віком та статтю (2001)<ref name="ukrcensus">{{cite web |url=http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/Varvalagg.asp?ma=19A050201_042_001&ti=19A050201_042_001.+%D0%EE%E7%EF%EE%E4%B3%EB+%ED%E0%F1%E5%EB%E5%ED%ED%FF+%E7%E0+%F1%F2%E0%F2%F2%FE+%F2%E0+%E2%B3%EA%EE%EC%2C+%F1%E5%F0%E5%E4%ED%B3%E9+%E2%B3%EA+%ED%E0%F1%E5%EB%E5%ED%ED%FF%2C+%C0%E2%F2%EE%ED%EE%EC%ED%E0+%D0%E5%F1%EF%F3%E1%EB%B3%EA%E0+%CA%F0%E8%EC+%282%29&path=..%2FDatabase%2FCensus%2F02%2F01%2F02%2F&lang=1&xu=&yp=&nr=2&aggfile%282%29=5+%F0i%F7%EDi+%E2i%EA%EE%E2i+%E3%F0%F3%EF%E8&prevagg=NNNNN&mapname=&multilang=uk&aggdir2= |title=Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Автономна Республіка Крим (осіб) - Регіон, 5 річні вікові групи, Рік, Категорія населення , Стать |language=uk |trans_title=Населення за статтю та віком…2001 |publisher=[[Державна служба статистики України]] |accessdate= |archiveurl=https://web.archive.org/web/20200920121349/http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/Varvalagg.asp?ma=19A050201_042_001&ti=19A050201_042_001.+%D0%EE%E7%EF%EE%E4%B3%EB+%ED%E0%F1%E5%EB%E5%ED%ED%FF+%E7%E0+%F1%F2%E0%F2%F2%FE+%F2%E0+%E2%B3%EA%EE%EC%2C+%F1%E5%F0%E5%E4%ED%B3%E9+%E2%B3%EA+%ED%E0%F1%E5%EB%E5%ED%ED%FF%2C+%C0%E2%F2%EE%ED%EE%EC%ED%E0+%D0%E5%F1%EF%F3%E1%EB%B3%EA%E0+%CA%F0%E8%EC+%282%29&path=..%2FDatabase%2FCensus%2F02%2F01%2F02%2F&lang=1&xu=&yp=&nr=2&aggfile%282%29=5+%F0i%F7%EDi+%E2i%EA%EE%E2i+%E3%F0%F3%EF%E8&prevagg=NNNNN&mapname=&multilang=uk&aggdir2= |archivedate=2020-09-20 }}</ref>:
{{СВ-Таблиця-Піраміда
 | макс=1499 | всього=34112
 | ч0=762 | ж0=742
 | ч5=951 | ж5=987
 | ч10=1381 | ж10=1429
 | ч15=1469 | ж15=1331
 | ч20=1196 | ж20=1125
 | ч25=1230 | ж25=1139
 | ч30=1014 | ж30=1062
 | ч35=1175 | ж35=1291
 | ч40=1487 | ж40=1499
 | ч45=1284 | ж45=1340
 | ч50=1006 | ж50=1098
 | ч55=551 | ж55=814
 | ч60=1061 | ж60=1462
 | ч65=642 | ж65=997
 | ч70=502 | ж70=806
 | ч75=227 | ж75=574
 | ч80=49 | ж80=225
 | ч85=35 | ж85=169
}}
Національний склад населення району за переписом 2001&nbsp;р.
{| class="wikitable sortable"
!
! colspan="2" |2001
|-
!
!чисельність
!частка, %
|-
| [[росіяни]]||18 002||52,8
|-
| [[українці]]||9 993||29,3
|-
| [[кримські татари]]||4 321||12,7
|-
| [[білоруси]]||512||1,5
|-
| [[татари]]||499||1,5
|-
| [[вірмени]]||140||0,4
|-
| [[німці]]||63||0,2
|-
| [[узбеки]]||63||0,2
|}

Етномовний склад району (рідні мови населення за переписом 2001&nbsp;р.)<ref>{{Cite web |url=http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_no_uk.asp#m5 |title=Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць |accessdate=2013-06-05 |archive-date=2013-10-06 |archive-url=https://web.archive.org/web/20131006161414/http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_no_uk.asp#m5 }}</ref>

{| class="wikitable sortable"
!
!українська
!російська
!кримськотатарська
|-
! Чорноморський район||14,8||70,9||11,9
|-
| смт Чорноморське ||10,9||82,7||4,9
|-
| с. Далеке||15,7||55,6||27,4
|-
| с. Володимирівка||14,7||50,8||34,5
|-
| с. Журавлівка||20,0||61,5||18,5
|-
| с. Зоряне||18,0||56,6||21,8
|-
| с. Сіверне||14,6||46,5||36,5
|-
| с. Тарханкут||19,6||61,4||17,4
|-
| с. Дозорне||24,0||55,9||18,1
|-
| с. Задорне||25,1||40,8||8,5
|-
| с-ще Низівка||19,7||52,1||5,9
|-
| с. Красна Поляна||18,0||77,1||3,7
|-
| с. Внукове||13,0||73,2||12,3
|-
| с. Кузнецьке||18,1||66,1||15,6
|-
| с. Красноярське||18,8||51,4||26,3
|-
| с. Ленське||7,3||27,6||64,3
|-
| с. Медведеве||11,9||71,1||15,1
|-
| с. Міжводне||12,8||69,4||16,4
|-
| с. Водопійне||13,0||38,7||47,3
|-
| с. Зайцеве||24,2||56,8||18,2
|-
| с. Коп-Аран||23,6||25,3||8,6
|-
| с. Сніжне||21,4||35,7||41,4
|-
| с. Новоіванівка||17,3||74,5||6,1
|-
| с. Хмельове||17,0||32,7||32,2
|-
| с. Новосільське||11,4||83,3||4,6
|-
| с. Тока||13,9||86,1||-
|-
| с. Окунівка||18,5||64,9||10,7
|-
| с. Громове||30,0||58,8||10,7
|-
| с. Знам'янське||37,1||46,3||15,7
|-
| с. Красносільське||23,9||40,6||35,1
|-
| с. Мар'їне||29,0||71,1||-
|-
| с. Оленівка||19,5||79,4||0,5
|-
| с. Калинівка||17,9||73,2||7,2
|-
| с. Маяк||-||100,0||-
|}

== Економіка ==
Зараз в районі працює 6 промислових підприємств, в тому числі: [[Тарханкутська ВЕС|Тарханкутська вітрова електростанція]] ({{coord|45|25|12|N|32|45|59|E|scale:100000}}), маслозавод, інкубаторо-птахорозвідна станція, побутовий комбінат з майстернею пошиття одягу, перукарнею, фотографією.
У районі 11 сільськогосподарських підприємств.
У 1999 р. на території району працювали 23 малих підприємства і кооперативу, в тому числі 5 фермерських господарств, 1 мисливсько-риболовне.

== Соціальна сфера ==
У районі діють 15 загальноосвітніх шкіл, 10 дошкільних установ. Працюють 27 клубних установ і 23 бібліотеки.

== Туристична інфраструктура ==
* [http://crimea.nezabarom.ua/ua/chernomorskoe/residence/ Готелі]
* [https://web.archive.org/web/20140213212416/http://aratta-ukraine.com/pansion/ Міні-пансіонат «АРАТТА»]

[[Файл:Kalos Limen, 2007.JPG|thumb|250px|Калос-Лімен]]

== Пам'ятки ==

=== Історичні пам'ятки ===
{{main|Пам'ятки історії Чорноморського району}}
На території Чорноморського району на обліку перебуває 16 пам'яток історії.

=== Археологічні пам'ятки ===
Античне поселення [[Калос-Лімен]] ({{coord|45|31|13|N|32|43|3|E|scale:100000}}), розкопки якого проводяться з 1985 р.
Античне [[поселення Панське]] ({{coord|45|33|07|N|32|48|51|E|scale:100000}})

== Посилання ==
:: ''Фотогалереї:''
* [http://www.aratta-ukraine.com/gallery/thumbnails.php?album=9 Фотогалерея «Тарханкут 2007-2008-2009»]

:: ''Статті, публікації:''
* [http://www.aratta-ukraine.com/text_ua.php?id=871 Калос Лімен&nbsp;— Чарівна Гавань&nbsp;— Чорноморське]
* [http://www.aratta-ukraine.com/text_ua.php?id=1064 Античне городище Панське]
* [http://www.mandry.info/?d_id=67&var=2&lang=1&only_preview=1 Тарханкут. Креветки, медузи та голова Леніна]
* [http://www.aratta-ukraine.com/news_ua.php?id=5686 На Тарханкуті створять національний парк «Чарівна гавань»]
* [http://imsu-krym.com/mista-i-sela-krymskoi-oblasti/chornomorskyj-rajon.html стаття Чорноморський район&nbsp;— Інформаційно-пізнавальний портал | Кримська область у складі УРСР] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том&nbsp;— Історія міст і сіл Української РСР. Кримська область.&nbsp;— К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970.&nbsp;— 992 с.)

:: ''Законодавство:''
* [https://web.archive.org/web/20140911002417/http://www.president.gov.ua/documents/8249.html Указ Президента України №&nbsp;774/2008 «Про невідкладні заходи щодо розширення мережі національних природних парків»]

== Примітки ==
{{commonscat|Chornomorske Raion}}
{{reflist}}

{{Проблеми|
{{Без джерел|дата=жовтень 2012}}
{{Стиль|дата=жовтень 2012}}
}}

{{Чорноморський район|nocat=1}}
{{Автономна Республіка Крим}}

{{Бібліоінформація}}

[[Категорія:Чорноморський район| ]]
[[Категорія:Колишні райони Автономної Республіки Крим]]
[[Категорія:Держави і території, засновані 1930]]
[[Категорія:Виборчий округ 9]]
[[Категорія:Історія Євпаторійського району]]