Перегляд вихідного коду сторінки Саки (місто)

{{Otheruses|Саки}}
{{НП України|
   назва           = Саки
 | прапор          = Flag of Saky, Crimea, Ukraine.svg
 | опис прапора    = Прапор Сак
 | герб            = COA_Saky,_Crimea,_Ukraine.svg
 | опис герба      = Герб Сак
 | девіз           = 
 | країна          = {{UKR}}
 | регіон          = [[Автономна Республіка Крим]]
 | район           = [[Євпаторійський район]]
 | код КОАТУУ      = 0111400000
 | зображення      = СакиКримОзеро.JPG
 | зображення_розмір =
 | засноване       = [[XIV століття]]
 | статус          = [[1952]]
 | населення       = {{зменшення}}{{formatnum:23391}} ''<small>(на 2014 рік)</small>''<ref>{{UKR-EnumPopEstimate2015}}</ref>
 | агломерація     = 
 | площа           = 28.74
 | ref-площа       = <ref>[http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1669-17 Постанова Верховної Ради України «Про встановлення меж міста Саки Автономної Республіки Крим»]</ref>
 | висота          = 18
 | густота         = {{#expr:23391/28.74 round 2}}
 | поштові індекси = 96500-96509
 | станція         = [[Саки (станція)|Саки]]
 | залізниця о     = 70
 | автошлях о      = 50,1
 | фізична о       = 44
 | залізниця с     = 877 
 | фізична с       = 632
 | автошлях с      = 801
 | код             = 6563 
 | координати      = {{coord|45|08|N|33|36|E|scale:100000|display=inline,title}}
 | водойма         = [[Чорне море]], [[Сакське озеро]]
 | міста-побратими = {{flagicon|BLR}} [[Гомель]]<br> {{flagicon|RUS}} [[Щигри]]<br> {{flagicon|AUT}} [[Вельс (місто)|Вельс]]<br> {{flagicon|UKR}} [[Долина (місто)|Долина]]
 | адреса          = 96500, АР Крим, м. Саки, вул. Леніна, 15
 | вебсторінка     = [http://saki-rada.gov.ua/ Сакська міськрада]
 | мер             = Клюй Олег Васильович
 |етнікон=сакі́вець, сакі́вка, сакі́вці або сакчанин, сакчанка, сакчани}}

'''Са́ки''' ('''Сак''', {{Lang-crh|Saq}})&nbsp;— [[місто]] в [[Україна|Україні]] у складі [[Євпаторійський район|Євпаторійського району]] [[Автономна Республіка Крим|Автономної Республіки Крим]], колишній адміністративний центр [[Сакський район|Сакського району]]. Розташоване в північно-західній частині [[Крим|Кримського півострова]], на березі [[Каламітська затока|Каламітської затоки]] [[Чорне море|Чорного моря]] і [[Сакське озеро|Сакського озера]] за 50&nbsp;км від [[Сімферополь|Сімферополя]] (автошлях {{Автошлях Р|25}}) і за 18&nbsp;км від [[Євпаторія|Євпаторії]].

У [[1979]] році населений пункт Саки був віднесений до категорії міст обласного підпорядкування, а в [[1997]] року йому був наданий статус [[місто-курорт|міста-курорту]] України.

== Історія ==
Історики поки не можуть дати точної відповіді на питання про те, коли вперше з'явилося поселення на місці нинішнього міста Саки. У часи [[Кримське ханство|Кримського ханства]] Саки представляли собою невелике [[село]], що входило у володіння знатного кримського роду Мансур.

Походження назви можливо від назви племен [[Саки (племена)|саків]], що проживали в цих місцях у давні часи, але ймовірніше від кримськотатарського ''saq''&nbsp;— стебло або ''saqa''&nbsp;— бочка для води.

У роки [[Кримська війна|Кримської війни]] недалеко від Сак, між озерами [[Сакське озеро|Сакським]] і [[Кизил-Яр (озеро)|Кизил-Яр]], висадилася величезна армія військ коаліції, та сама, що тримала багато місяців в облозі [[Севастополь]]. А на початку лютого 1855 тут зосереджувалися війська [[Хрульов Степан Олександрович|генерала С.&nbsp;А.&nbsp;Хрульова]] перед штурмом укріплень ворога в [[Євпаторія|Євпаторії]]. Під час обстрілу противником селище Саки було зруйновано.

За даними на [[1864]] рік у казенному російському, грецькому, татарському селі [[Євпаторійський повіт|Євпаторійського повіту]] [[Таврійська губернія|Таврійської губернії]] мешкало 403 особи (227 чоловіків та 176 жінок), налічувалось 59 дворових господарства, існувала православна церква, 2 мечеті, поштова станція, мінеральні грязі й грязелікувальний заклад<ref>{{ТГ-СНМ-1865|721}}</ref>.

Станом на [[1886]] рік у селі, центрі [[Сакська волость|Сакської волості]], мешкало 155 осіб, налічувалось 32 дворових господарства, існували православна церква, мечеть, лікарня, казенна станція, земська станція, етапне приміщення, 4 лавки, 2 пекарні, соляний промисел<ref>{{ВВСЕР-8-1886}}</ref>.

{{Перепис-1897|+|668|560|963||||||236}}<ref>{{НМРИ-500-1905|1-219}}</ref>.

[[Файл:Братская могила жертв фашистского террора, 1941-1942 гг..png|ліворуч|200px|Братська могила жертв фашистського терору]]
1921 року місто увійшло до складу [[Кримська Автономна Радянська Соціалістична Республіка|Кримської АРСР]]. В ході [[Друга світова війна|Другої світової війни]] 29 жовтня 1941 місто було зайнято німецькими військами. Відвойовано радянською армією 13 квітня 1944.

1954 року у складі [[Кримська область|Кримської області]] [[Передача Кримської області зі складу РРФСР до складу УРСР|передане]] до [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|Української РСР]]. З 1991 року&nbsp;— у складі [[Україна|незалежної України]].

У березні 2014 року в результаті [[Анексія Криму (2014)|анексії Криму]] місто опинилось під контролем Росії.

9 серпня 2022 року біля міста [[Вибухи на авіабазі «Саки»|лунали вибухи]]. Вибухнули російські боєприпаси.

== Природні ресурси ==
[[Файл:СакиПрибой1.JPG|міні|праворуч|200пкс|База відпочинку «Прибой»]]
Саки&nbsp;— старий [[курорт]] Криму. Розвивається на базі власних унікальних, природних лікувальних ресурсів: Сакського солоного озера з [[лікувальні грязі|лікувальними грязями]] і [[Ропа|ропою]], термальних мінеральних вод і морського узбережжя з піщаними [[пляж]]ами.
[[Файл:Санаторій «Северное сияние» у Саках.jpg|міні|ліворуч|200пкс|Санаторій «Північне сяйво»]]
Курорт є бальнеогрязелікувальним і призначений для лікування хворих із захворюваннями опорно-рухового апарату, з пошкодженнями і захворюваннями хребта і спинного мозку, периферичної нервової системи, гінекологічними захворюваннями і захворюваннями органів травлення.

У складі курорту:
* 7 цілорічних [[санаторій|санаторіїв]] місткістю понад 3500 чоловік, з власною лікувальною базою та специфічним профілем:
** Сакський центральній військовий клінічний санаторій імені Н.&nbsp;І.&nbsp;Пирогова
** Санаторій імені академіка М.&nbsp;Н.&nbsp;Бурденка
** Санаторій «Саки»
** Санаторій «Сакрополь»
** Санаторій «Полтава-Крим»
** Санаторій «Північне сяйво»
** Санаторій «Юрмино»
* 4 літні [[пансіонат]]и і [[кемпінг]]и, місткістю близько 3&nbsp;тис. місць:
** Пансіонат «Танжер»
** Пансіонат «Сонячний берег»
* 3 дитячих літніх оздоровчих центри для відпочинку на 1&nbsp;тис. дітей;
* Загальнодоступний дендропарк площею 30 га, створений понад 100 років тому;
* Бювет мінеральної води.
* База відпочинку «Прибой»

Вперше про те, що сакська земля «зцілює всякі рани» писали ще давньоримський письменник і вчений [[Пліній Молодший|Гай Пліній Секунд]] ([[I століття]]) і грецький географ [[Клавдій Птолемей]] ([[II століття]]).

У [[1837]] році у Саках було відкрите відділення Сімферопольського [[шпиталь|військового шпиталю]], надалі перетворене на самостійну здравницю. На Міжнародній виставці гігієни в [[Дрезден]]і [[1911]] року Сакська грязелікарня одержала почесний диплом. Властивості сакської грязі вивчали академіки [[Ферсман Олександр Євгенович|Олександр Ферсман]] та [[Бурденко Микола Нилович|Микола Бурденко]], професор [[Головкінський Микола Олексійович|Н. Головкинський]].

Протяжність морського узбережжя у межах міста&nbsp;— 6&nbsp;км. Кількість сонячних днів на рік&nbsp;— 260.

== Економіка ==
У місті знаходиться один з найбільших в Криму хімічний завод, який спеціалізується на випуску [[перманганат калію|перманганату калію]], метилу бромистого, персолі і кухонної солі. Зараз{{коли}} не працює. На базі мінеральних джерел працює завод по випуску мінеральної води. У [[1990]] році завод розливав 40,9&nbsp;млн пляшок, в [[1994]]&nbsp;— 16,7&nbsp;млн пляшок. Місцева переробна промисловість представлена молокоцехом Євпаторійського міськмолокозаводу та комбінатом хлібопечення.

У місті був заснований і одержав свій розвиток НДІ прикладної хімії з науковою, конструкторською і експериментальною промисловою базою по розробці технології йодобромної промисловості і марганцевих з'єднань.

Через місто проходять транспортні магістралі: республіканська автодорога з міжміським автовокзалом, електрифікована залізниця. Протяжність міських доріг&nbsp;— 62&nbsp;км. У місті є 6 автобусних маршрутів.

== Населення ==
;Розподіл населення за віком та статтю (2001)<ref name="ukrcensus">{{cite web |url=http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/Varvalagg.asp?ma=19A050201_042_001&ti=19A050201_042_001.+%D0%EE%E7%EF%EE%E4%B3%EB+%ED%E0%F1%E5%EB%E5%ED%ED%FF+%E7%E0+%F1%F2%E0%F2%F2%FE+%F2%E0+%E2%B3%EA%EE%EC%2C+%F1%E5%F0%E5%E4%ED%B3%E9+%E2%B3%EA+%ED%E0%F1%E5%EB%E5%ED%ED%FF%2C+%C0%E2%F2%EE%ED%EE%EC%ED%E0+%D0%E5%F1%EF%F3%E1%EB%B3%EA%E0+%CA%F0%E8%EC+%282%29&path=..%2FDatabase%2FCensus%2F02%2F01%2F02%2F&lang=1&xu=&yp=&nr=2&aggfile%282%29=5+%F0i%F7%EDi+%E2i%EA%EE%E2i+%E3%F0%F3%EF%E8&prevagg=NNNNN&mapname=&multilang=uk&aggdir2= |title=Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Автономна Республіка Крим (осіб) - Регіон, 5 річні вікові групи, Рік, Категорія населення , Стать |language=uk |trans_title=Населення за статтю та віком…2001 |publisher=[[Державна служба статистики України]] |accessdate= |archiveurl=https://web.archive.org/web/20200920121349/http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/Varvalagg.asp?ma=19A050201_042_001&ti=19A050201_042_001.+%D0%EE%E7%EF%EE%E4%B3%EB+%ED%E0%F1%E5%EB%E5%ED%ED%FF+%E7%E0+%F1%F2%E0%F2%F2%FE+%F2%E0+%E2%B3%EA%EE%EC%2C+%F1%E5%F0%E5%E4%ED%B3%E9+%E2%B3%EA+%ED%E0%F1%E5%EB%E5%ED%ED%FF%2C+%C0%E2%F2%EE%ED%EE%EC%ED%E0+%D0%E5%F1%EF%F3%E1%EB%B3%EA%E0+%CA%F0%E8%EC+%282%29&path=..%2FDatabase%2FCensus%2F02%2F01%2F02%2F&lang=1&xu=&yp=&nr=2&aggfile%282%29=5+%F0i%F7%EDi+%E2i%EA%EE%E2i+%E3%F0%F3%EF%E8&prevagg=NNNNN&mapname=&multilang=uk&aggdir2= |archivedate=2020-09-20 }}</ref>
{{СВ-Таблиця-Піраміда
 | макс=1350 | всього=28522
 | ч0=542 | ж0=538
 | ч5=744 | ж5=672
 | ч10=999 | ж10=1011
 | ч15=1133 | ж15=1024
 | ч20=876 | ж20=902
 | ч25=915 | ж25=1049
 | ч30=889 | ж30=1004
 | ч35=911 | ж35=1077
 | ч40=1055 | ж40=1266
 | ч45=1015 | ж45=1251
 | ч50=864 | ж50=1215
 | ч55=524 | ж55=748
 | ч60=874 | ж60=1350
 | ч65=480 | ж65=734
 | ч70=486 | ж70=875
 | ч75=213 | ж75=669
 | ч80=91 | ж80=286
 | ч85=44 | ж85=196
}}
Населення&nbsp;— 24,2&nbsp;тис. осіб ([[2011]]).

=== Національний склад ===
Національна структура Сакської міськради за переписом 2001&nbsp;р.:<ref>{{Cite web |url=http://sf.ukrstat.gov.ua/perepis1.htm#_jaz |title=Архівована копія |accessdate=4 вересня 2013 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20120828162929/http://sf.ukrstat.gov.ua/perepis1.htm#_jaz |archivedate=28 серпня 2012 |deadurl=yes }}</ref>
{|
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''чисельність'''
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''частка, %'''
|-
| [[росіяни]]||18 573||65,1
|-
| [[українці]]||6 938||24,3
|-
| [[кримські татари]]||1 646||5,8
|-
| [[білоруси]]||527||1,8
|-
| [[вірмени]]||130||0,5
|-
| [[татари]]||118||0,4
|-
| [[євреї]]||68||0,2
|-
| [[цигани]]||67||0,2
|-
| [[поляки]]||51||0,2
|-
| [[німці]]||49||0,2
|}

=== Мовний склад ===
Рідна мова населення за даними [[Перепис населення України (2001)|перепису 2001 року]]{{UKR-socialdata-mova-2001}}:
{| class="standard"
!Мова
!Чисельність, осіб
!Доля
|-
|[[Російська мова в Україні|Російська]]
| align="right" |24 032
| align="right" |84,26&nbsp;%
|-
|[[Українська мова|Українська]]
| align="right" |2 530
| align="right" |8,87&nbsp;%
|-
|[[Кримськотатарська мова|Кримськотатарська]]
| align="right" |1 530
| align="right" |5,36&nbsp;%
|-
|[[Вірменська мова|Вірменська]]
| align="right" |102
| align="right" |0,36&nbsp;%
|-
|[[Білоруська мова|Білоруська]]
| align="right" |77
| align="right" |0,27&nbsp;%
|-
|[[Циганська мова|Ромська]]
| align="right" |52
| align="right" |0,18&nbsp;%
|-
|[[Румунська мова|Румунська]]
| align="right" |19
| align="right" |0,07&nbsp;%
|-
|Інші/Не вказали
| align="right" |180
| align="right" |0,63&nbsp;%
|-
|'''Разом'''
| align="right" |28 522
| align="right" |100&nbsp;%
|}

== Соціальна сфера ==

=== Культура ===
[[Файл:Мечеть Яни Джамі.jpg|міні|ліворуч|200пкс|[[Яни-Джамі]]]]
[[Файл:Сакський історико-краєзнавчий музей.jpg|міні|230пкс|[[Сакський історико-краєзнавчий музей]]]]
Заклади культури Сак&nbsp;— 2 будинки культури, кінотеатр, 8 бібліотек, дитяча музична школа, дитячий центр дозвілля, 3 клуби в здравницях. Значний культурний осередок міста&nbsp;— [[Сакський історико-краєзнавчий музей]], історія створення якого сягає [[1908]] року, коли вперше зацікавились дослідженням і матеріально-документальною фіксацією Сакського грязелікувального курорту. Нині у 4 виставкових залах музею висвітлено не лише становлення курорту, а й окремі стенди розповідають про лікування в Саках відомих осіб, чимала частина музейної експозиції присвячена природі Сакського району.
 
Культурне життя міста представлене також багатьма чудовими колективами і ансамблями. Серед них: 3 фольклорні танцювальні колективи, 2 народні хорові колективи, фольклорні сімейні вокальні ансамблі. У концерті, що проводився в [[Київ|Києві]], присвяченому 50-річчю Перемоги, Саки були представлені ансамблем «Мевзу». Учасники народних колективів давали концерти в [[Німеччина|Німеччині]], [[Франція|Франції]] та [[Польща|Польщі]].

У Саках є мечеть [[Яни-Джамі]].

=== Спорт ===
[[Файл:ЛабренцисСаки.JPG|міні|праворуч|150пкс|Пам'ятник Лабренцису]]
У системі державної освіти діє дитяча спортивна школа, де займається близько 1,5&nbsp;тис. дітей. У дитячому спорті розвиваються футбол, фехтування, легка атлетика, вітрильний спорт, настільний теніс, східні єдиноборства, шахи, спортивні і бальні танці.

Учасником 4 Олімпіад ([[1996]]–[[2008]]) і чемпіоном світу [[2006]] року є серфінгист [[Оберемко Максим Володимирович|Максим Оберемко]], який жив у Саках. Команда міста з настільного тенісу брала участь у Чемпіонаті Європи [[1996]] року. Успішно виступають в міжнародних змаганнях команди східних єдиноборств, фехтування, спортивних і бальних танців.

Місто має професійну футбольну команду «[[Динамо (Саки)|Динамо»]]. У місті є стадіон з футбольним полем і біговими доріжками з гумовим покриттям, волейбольні майданчики, тенісні корти. У місті знаходиться Республіканський центр інвалідів спорту. Саки були організатором перших Всесоюзних спартакіад інвалідів.

=== Освіта ===
У місті функціонує 6 загальноосвітніх шкіл, гімназія, професійно-технічне училище.

=== Охорона здоров'я ===
[[Файл:Військовий_санаторій_в_Саках.jpg|міні|праворуч|200пкс|Військовий санаторій ім. М.&nbsp;І.&nbsp;Пирогова]]
Є регіональний лікарняний центр, поліклініка, шпиталь фізіотерапевтичного лікування, територіальний центр допомоги людям похилого віку.

=== Пам'ятники ===
У Саках існує також [[Сакський курортний парк|курортний дендропарк]] площею 30 га, створений понад 100 років тому. Він є парком-пам'ятником садово-паркового мистецтва місцевого значення. З архітектурних пам'ятників слід виділити будівлю міського музею. В місті встановлено пам'ятник [[лабренцис Фріцис Ансович|Фріцису Лабренцису]].

=== Військова справа ===
Поблизу міста на аеродромі «Саки» розміщений унікальний навчально-тренувальний комплекс морської авіації [[НИТКА (комплекс)|«НИТКА»]], що не має аналогів на пострадянському просторі і у Східній Європі.

== Відомі особистості ==
В поселенні народився:
* [[Алексапольський Святослав Миколайович]] (1989—2022)&nbsp;— [[молодший сержант]] [[Збройні сили України|Збройних Сил України]], [[Учасники російсько-української війни А|учасник російсько-української війни]], що загинув під час [[Російське вторгнення в Україну (з 2022)|російського вторгнення в Україну]], [[Список Героїв України|Герой України]], удостоєний орденом [[Герой України|«Золота Зірка»]] (2023, посмертно).
* [[Степанов Федір Федорович]] (1913—1986)&nbsp;— радянський військовий льотчик.

== Міста-побратими ==
* {{flagicon|BLR}} [[Гомель]], [[Білорусь]]<ref name="bb41a8ecd48662fbb8e41e23a63782b6">{{Cite web |url=http://saki-rada.gov.ua/index.php?chapter_id=14&page_id=6 |title=Статут територіальної громади міста Саки на офіційному сайті Сакської міської ради |accessdate=25 листопада 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140101111419/http://saki-rada.gov.ua/index.php?chapter_id=14&page_id=6 |archivedate=1 січня 2014 |deadurl=yes }}</ref>
* {{flagicon|RUS}} [[Щигри]], [[Росія]]
* {{flagicon|AUT}} [[Вельс (місто)]], [[Австрія]]<ref name="bb41a8ecd48662fbb8e41e23a63782b6"/>
* {{flagicon|UKR}} [[Долина (місто)|Долина]], [[Україна]]

== Джерела та література ==
* ''Вирський Д. С.'' [http://history.org.ua/LiberUA/978-966-00-1290-5/978-966-00-1290-5.pdf Саки, місто АРК] // {{ЕІУ|9|423}}
* {{ЕУ}}

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Посилання ==
{{commonscat|Saky}}
* [https://web.archive.org/web/20140728060450/http://svks.crimea.ua/ Сайт санаторію імені М.&nbsp;І.&nbsp;Пирогова]
* [http://saki.ws Сайт санаторію «Саки»]
* [http://www.siyanie.com.ua Сайт санаторію «Северное сияние»]
* [http://www.yurmino.com Сайт санаторію «Юрмино»]
* [http://sakitur.narod.ru Сайт санаторію «Танжер»]
* [https://web.archive.org/web/20140309143719/http://burdenko.nm.ru/ Сайт санаторію ім. М.&nbsp;Н.&nbsp;Бурденка]
* [http://saki.h12.ru Сайт санаторію «Полтава-Крим»]
* [https://web.archive.org/web/20130606012354/http://sacropol.ukrbiz.net/ Сайт санаторію «Сакрополь»]
* [https://web.archive.org/web/20130625063505/http://www.ketur.info/ Сайт туристичної фірми «Крим-експрес»]

== Додаткові джерела ==
* [http://imsu-krym.com/mista-i-sela-krymskoi-oblasti/sakskyj-rajon/saky.html стаття Саки&nbsp;— Інформаційно-пізнавальний портал | Кримська область у складі УРСР] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том&nbsp;— Історія міст і сіл Української РСР. Кримська область.&nbsp;— К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970.&nbsp;— 992 с.)

{{Євпаторійський район}}
{{Історичні місця Криму}}
{{Міста АР Крим}}
{{Автономна Республіка Крим}}
{{Євпаторійський повіт}}
{{Бібліоінформація}}

[[Категорія:Міста Криму]]
[[Категорія:Євпаторійський повіт]]
[[Категорія:Колишні районні центри Автономної Республіки Крим]]
[[Категорія:Євпаторійський район]]
[[Категорія:Саки|*]]
[[Категорія:Виборчий округ 4]]