Перегляд вихідного коду сторінки Інкерман

{{Місто України|
   назва           = Інкерман
 | прапор          = FLA Inkerman, Sevastopol, Ukraine.svg
 | опис прапора    = Прапор Інкермана
 | герб            = COA Inkerman, Sevastopol.svg
 | опис герба      = Герб Інкермана
 | регіон          = [[Автономна Республіка Крим]] 
 | район          = [[Бахчисарайський район]]
 | код КОАТУУ      =8536310300
 | розташування    = Bahchysarai.jpg
 | mapx            = 60
 | mapy            = 100
 | засноване       = [[6 січня]] [[1976]]
 | перша згадка    = фортеця згадується у [[14 століття|XIV ст.]]
 | населення       = {{збільшення}} 12 028 (01.01.2014)<ref>{{UKR-EnumPopEstimate2015}}</ref>
 | агломерація     = 
 | площа           = 2
 | густота         = 6014
 | поштові індекси = 99703—99709
 | код             = 692
 | координати      = {{coord|44|36|49|N|33|36|36|E|scale:100000|display=inline,title}}
| висота             = 6
| водойма            = р. [[Чорна (Крим)|Чорна]], [[Севастопольська бухта]] [[Чорне море|Чорного моря]]
| станція            = [[Інкерман I]]
| відстань           =
| залізниця о        =
| ref-залізниця о    =
| автошлях о         = 18,2
| ref-автошлях о     =
| фізична о          =
| ref-фізична о      =
| залізниця с        =
| фізична с          =
| автошлях с         = 893
| міста-побратими    =
| день міста         =
| рада               = [[Інкерманська міська рада]]
| адреса             = 99703, Інкерманська міська Рада, м. Інкерман, вул. Шевкопляса, 37
| вебсторінка        =
| мер                = Конопльов Валерій Валерійович
| ремарки            =
 |етнікон=інкерма́нець, інкерма́нка, інкерма́нці}}
{{Otheruses|Інкерман (значення)}}

'''Інкерма́н''' ({{lang-crh|İnkerman}}, «печерна фортеця»; '''Каламіта''', '''Інкірма''', в 1976—1991&nbsp;— ''Білокам'янськ'')&nbsp;— місто в Україні, в [[Бахчисарайський район|Бахчисарайському районі]] [[Автономна Республіка Крим|Автономної Республіки Крим]]. До вересня 2023 року підпорядковувалося [[Севастопольська міська рада|Севастопольській міській раді]].

[[Файл:Інкерман.JPG|300px|ліворуч|міні|Вид на Інкерман з південної сторони Севастопольської бухти]]
Розташоване при впадінні річки [[Чорна (річка, Крим)|Чорної]] у [[Севастопольська бухта|Севастопольську бухту]]. Східне передмістя [[Севастополь|Севастополя]]. Населення 12 тис. осіб ([[2014]]).

== Опис ==
Основні напрямки – Сімферопольське шосе, вул. Менжинського. Переважно забудоване будинками 50-х та 60-х років XX століття.<ref>{{Cite web|title=Описание основных микрорайонов города Севастополя|url=https://akggroup.ru/opisanie-osnovnykh-mikrorajonov-goroda-sevastopolya|website=akggroup.ru|accessdate=2023-09-13|language=ru-ru|first=Super|last=User}}</ref>

Райони міста:

* Центр
* [[ТЕЦ (Інкерман)|Селище ТЕЦ]] (ГРЕС)
* [[Гірське (Інкерман)|Гірське]]
* [[Мартинівка (Інкерман)|Мартинівка]] (Мартинівська балка)
* [[Інкерманський печерний монастир]]
* [[Октябрське (Інкерман)|Октябрське]]
* [[Зелена гора (Інкерман)|Зелена гора]]
* [[Залізничне (Інкерман)|Залізничне]] (Нафтобаза)
* [[Мекензієве лісництво]]
* [[Акерман (село)|Першотравнева балка]]

== Історія ==
[[Файл:Inkerman-c1910.jpg|міні|ліворуч|200px|[[Інкерманський печерний монастир]]]]

На місці сучасного Інкермана в давнину існували поселення [[Таври (плем'я)|таврів]]. На їхньому місці [[Понтійське царство|понтійський]] полководець [[Діофант]] заснував місто, яке на честь свого володаря [[Мітрідат VI Евпатор|Мітрідата VI Євпатора]] назвав [[Євпаторія (античне місто)|Євпаторією]] (Євпаторіоном). Населення Євпаторії було переважно грецьким.

У римські часи місцева фортеця мала назву [[Ктен]]. На початку нашої ери околиці Ктена були відомі насамперед каменоломнями. Існують перекази про заслання сюди імператором [[Траян|Марком Ульпієм Траяном]] римського єпископа (папи) [[Климент I|Климента I]], який і загинув у цих місцях мученицькою смертю (утоплений у морі), та про ув'язнення тут у [[7 століття|VII столітті]] папи [[Мартин I (папа)|Мартина I]].

У [[6 століття|VI]] столітті фортеця була відома вже як [[Каламіта]] і перетворилася на візантійсько-херсонеський [[форпост]]. Під її захистом був заснований православний монастир.

У XIV—XV століттях фортеця стала морською базою князівства [[Феодоро]]. При Олексії I у [[1427]] році фортеця була оновлена&nbsp;— для захисту торговельного порту [[Авліта (середньовічний порт)|Авліта]].

Від [[1475]] року місто перебувало під контролем [[Османська імперія|Османської імперії]]. Саме турки надали йому назву Інкерман.

У 1783 разом зі всім Кримом приєднаний до [[Російська імперія|Російської імперії]]. У 1820—1821 роках тут побудовано [[Інкерманські маяки|два маяки]], найвищі в країні. З історії [[Кримська війна|Кримської війни]] 1853—1856 відома [[Інкерманська битва]], що відбулася 5 листопада (24 жовтня) 1854 року. Тоді російська армія зробила спробу скинути війська союзників у море та деблокувати [[Севастополь]]. Попри загальну невдачу, севастопольці тоді виграли час, аби укріпити місто.

Під час радянсько-німецької війни у 1942&nbsp;р. більшовики під час відступу підірвали штольні поблизу Інкермана, де був розташований підземний госпіталь, внаслідок чого загинуло багато людей<ref>Э. Манштейн. Утерянные победы.</ref>.

В [[19 століття|XIX]]-[[20 століття|XX століттях]] Інкерман розвивався в орбіті Севастополя (з інкерманського білого каменю останній первісно і будувався). Статус міста Інкерман отримав 6 січня [[1976]] року під назвою Білокам'янськ. У [[1991]] році місту була повернена його історична назва.

== Населення ==

{| border="0" cellspacing="2" cellpadding="5" style="border:1px solid #AAAAAA;"
|-bgcolor="#AAAAFF"
|+ style="font-weight: bold; font-size: 1.1em; margin-bottom: 0.5em"| За національністю <small>(2001)</small><ref>{{Cite web |url=http://sehrg.at.ua/N_and_S/PDF/rozpodil_naselennja_ukrajini_za_nacionalnistju_po_.pdf |title=Розподіл населення України за національністю по містах районного значення (за даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року) |accessdate=26 жовтня 2019 |archive-date=9 жовтня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20191009183110/http://sehrg.at.ua/N_and_S/PDF/rozpodil_naselennja_ukrajini_za_nacionalnistju_po_.pdf }}</ref>
|-bgcolor="#eeeeff"
! українці !! росіяни !! білоруси
|- bgcolor="#f7f9ff"
| align=center|20,71&nbsp;%
| align=center|73,0&nbsp;%
| align=center|1,29&nbsp;%
|}

{| border="0" cellspacing="2" cellpadding="5" style="border:1px solid #AAAAAA;"
|-bgcolor="#AAAAFF"
|+ style="font-weight: bold; font-size: 1.1em; margin-bottom: 0.5em"| Чисельність населення <small>(осіб)</small><ref>{{Cite web |url=http://pop-stat.mashke.org/ukraine-cities.htm |title=Cities & towns of Ukraine |accessdate=26 жовтня 2019 |archive-date=21 червня 2013 |archive-url=https://www.webcitation.org/6HXCSFVni?url=http://pop-stat.mashke.org/ukraine-cities.htm }}</ref>
|-bgcolor="#eeeeff"
! 1979 !! 1989 !! 2001 !! 2014
|- bgcolor="#f7f9ff"
| align=center|10&nbsp;743
| align=center|12&nbsp;442
| align=center|10&nbsp;628
| align=center|12&nbsp;028
|}

== Визначні пам'ятки ==
* [[Інкерманський печерний монастир|Печерний монастир]] (датування печер можливі від [[8 століття|VII]]-[[9 століття|IX століттям]], до [[15 століття|XV століття]]; інші споруди належать [[19 століття|XIX століттю]]; Свято-Климентьєвський Інкерманський чоловічий монастир);
* Руїни фортеці [[Каламіта]] (XV століття);
* [[Печерні міста Інкермана]].

== Транспорт ==
Через місто проходить залізниця [[Сімферополь]]—[[Севастополь]] (станція Інкерман-1).

Курсують автобуси до Севастополя та [[Севастопольський міський катер|катери]] до [[Графська пристань|Графської пристані]].

== Підприємства ==
* [[Інкерманський завод марочних вин]]

== Див. також ==
* [[Інкерманська битва]]

== Джерела та література ==
* ''Д.&nbsp;С.&nbsp;Вирський''. [http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Inkerman Інкерман] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160810073017/http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Inkerman |date=10 серпня 2016 }} // {{ЕІУ|3|475}}
* ''М.&nbsp;М.&nbsp;Буртовой''. [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=12305 Інкерман] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160810184605/http://esu.com.ua/search_articles.php?id=12305 |date=10 серпня 2016 }} // {{ЕСУ}}

=== Література ===
* ІМіС УРСР. Кримська область. К., 1974.
* ''Бертье-Делагард А. Л.'' Каламита и Феодоро. «Известия Таврийской ученой архивной комиссии», 1918, вып. 55;

== Примітки ==
{{reflist}}

== Посилання ==
* [http://virtual-sevastopol.ru/inkerman-foto.html Панорами Інкермана] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120602060018/http://virtual-sevastopol.ru/inkerman-foto.html |date=2 червня 2012 }}
* [https://web.archive.org/web/20131021041234/http://inkerman.balaklava.ws/ Інкерман&nbsp;— Печерне місто]

{{Вікіпосилання
|Тема               = Інкерман
|Вікісловник        = 
|Вікіпідручник      = 
|Вікіцитати         = 
|Вікіджерела        = 
|Вікіновини         = 
|Вікісховище        = Category:Inkerman
|Проєкт             = 
|Проєкт-зображення  =
|Проєкт1             =
|Проєкт1-зображення  = 
|Проєкт2             = 
|Проєкт2-зображення  =
|Вікімандри          =
}}

{{Севастополь}}
{{Історичні місця Криму}}
{{Визначні місця Криму}}
{{Пам'ятки Криму}}
{{Бібліоінформація}}

[[Категорія:Інкерман]]
[[Категорія:Історичні місця України]]
[[Категорія:Перейменовані населені пункти]]
[[Категорія:Міста Криму]]