Перегляд вихідного коду сторінки Судак (місто)

{{Місто України
 | назва           = Судак 
 | прапор          = 
 | опис прапора    = 
 | герб            = COA Sudak.svg
 | опис герба      = Герб Судака
 | регіон          = [[Автономна Республіка Крим]]
 | район           = [[Феодосійський район]]
 | розташування    = Crimea-Sudaq locator map.png
 | код КОАТУУ      = 0111700000
 | засноване       = [[212]]
 | статус          = [[1982]]
 | населення       = {{збільшення}}{{formatnum:15532}} ''<small>(01.01.2014)</small>''<ref>{{UKR-EnumPopEstimate2015}}</ref>
 | агломерація     = {{formatnum:30857}} ''<small>(01.01.2014)</small>''
 | площа           = 14.294
 | густота         = {{#expr:15532/14.294 round 2}}
 | поштові індекси = 98000-98015   
 | код країни      = 380
 | код міста       = 6566
 | координати      = {{coord|44|51|N|34|58|E|scale:100000|display=inline,title}}
 | висота          = 40
 | водойма         = [[Чорне море]]
 | станція         = Феодосія
 | відстань        = 55
 | залізниця о     = 223
 | ref-залізниця о = 
 | автошлях о      = 102
 | ref-автошлях о  = 
 | фізична о       = 69
 | ref-фізична о   = 
 | залізниця с     = 951 
 | фізична с       = 704
 | автошлях с      = 876
 | міста побратими = 
 | день міста      = 
 | інтернет домен  =
 | адреса          = 98000, вул. Леніна, 85а
 | вебсторінка     = [http://sudak.ark.gov.ua/ Судацька міськрада]
 | мер             = Сєров Володимир Миколайович
 |етнікон=судача́нин<br/>судача́нка<br/>судача́ни}}
{{Перенаправлено|Сурож|Сурож (футбольний клуб)|про футбольний клуб див.}}
{{Інші значення|Судак}}
'''Суда́к''' ({{Lang-crh|Sudaq}})&nbsp;— [[місто]] в [[Україна|Україні]] у складі [[Феодосійський район|Феодосійського району]] [[Автономна Республіка Крим|Автономної Республіки Крим]]. Колишне місто республіканського підпорядкування. Розташоване на південно-східному узбережжі [[Кримський півострів|Кримського півострова]] на березі [[Судацька бухта|Судацької бухти]] [[Чорне море|Чорного моря]].
[[Файл:Sudak Bay in the evening.JPG|міні|340px|праворуч|[[Судацька бухта]] ввечері]]
[[Файл:Судак1.JPG|міні|340px|праворуч|Краєвид Судака]]
[[Файл:Судак. Вид з Генуезької фортеці.jpg|міні|340px|Вид на Судак з [[Генуезька фортеця (Судак)|Генуезької фортеці]].]]

== Відстані ==
* до [[Сімферополь|Сімферополя]]&nbsp;— 102&nbsp;км, (Судак&nbsp;— [[Грушівка (Судацька міська рада)|Грушівка]] {{Автошлях Р|35}}, [[Грушівка (Судацька міська рада)|Грушівка]]&nbsp;— [[Сімферополь]] {{Автошлях Р|23}}).
* до [[Феодосія|Феодосії]] (найближча залізнична станція)&nbsp;— 55&nbsp;км, {{Автошлях Р|29}}
* до [[Алушта|Алушти]]&nbsp;— 67&nbsp;км, {{Автошлях Р|29}}

Довжина [[берегова лінія|берегової лінії]] в межах міської ради&nbsp;— 40&nbsp;км.

== Клімат ==
Має риси середземноморського клімату; посушливий, з м'якою зимою. Немає різких перепадів температури, що обумовлено захищеністю [[Судацька долина|Судацької долини]] горами з усіх сторін, крім південної. Пересічна температура січня +1,8&nbsp;°C, липня +23,2&nbsp;°C. Максимальна зафіксована t повітря +38&nbsp;°C. Опадів 318&nbsp;мм на рік. Середня температура води в червні +18,7&nbsp;°C, липні +22,7&nbsp;°C, серпні +22,2&nbsp;°C, вересні +20,2&nbsp;°C, жовтні +17,4&nbsp;°C. Максимальна зафіксована t води +29&nbsp;°C. Купальний сезон триває з червня до жовтня (138 днів). Кількість годин сонячного сяйва 2550 на рік. Відносна вологість повітря пересічно 70-75&nbsp;%. [[Сніговий покрив]] нетривкий. Осінь тепла і малохмарна.

== Населення ==
* [[1966]]&nbsp;— 8 100
* [[2001]]&nbsp;— 14 495
* [[2004]]&nbsp;— 15 500
* [[2010]]&nbsp;— 16 939
Національний склад: [[росіяни]]&nbsp;— 64,3&nbsp;%, [[українці]]&nbsp;— 19,4&nbsp;%, [[кримські татари]]&nbsp;— 9,8&nbsp;% (згідно з [[Перепис населення України (2001)|переписом 2001 року]]).

Етномовний склад населення міста (рідні мови населення)<ref>{{Cite web |url=http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_no_uk.asp#m5 |title=Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць |accessdate=2013-04-01 |archive-date=2013-10-06 |archive-url=https://web.archive.org/web/20131006161414/http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_no_uk.asp#m5 }}</ref>
* російська&nbsp;— 77,8&nbsp;%
* кримськотатарська&nbsp;— 9,7&nbsp;%
* українська&nbsp;— 9,2&nbsp;%
* вірменська&nbsp;— 0,6&nbsp;%
* інша&nbsp;— 2,7&nbsp;%

== Історія ==
Судак&nbsp;— старовинне торговельне [[місто]]. Виникло на березі бухти поблизу с. Уютне (західна частина суч. Судака) у III&nbsp;ст. У першій третині IV&nbsp;ст. римляни побудували на березі бухти та на скелі Дженевез-Кая два потужні локальні оборонні комплекси&nbsp;— квадратні вежі-«бурги»<ref>{{Cite book
|url=https://www.academia.edu/86219660/Early_Byzantine_Burgs_on_the_Coast_of_the_Taurica_and_the_European_Bosporus_regarding_the_Question_of_the_Military_Presence_of_the_Romans_in_the_South_Eastern_Crimea_in_the_4th_6th_centuries_
|title=Ранневизантийские бурги на побережье Таврики и Европейского Боспора (к вопросу о военном присутствии римлян в Юго-Восточном Крыму в IV—VI вв.)
|last=Вус
|first=О. В.
|last2=Сорочан
|first2=С. Б.
|year=2021
|publisher=Майдан
|edition=Византийская мозаика: Сборник публичных лекций Эллино-византийского лектория при Свято-Пантелеимоновском храме
|volume=9
|location=Харьков
|pages=178—183
|isbn=978-966-372-833-9
}}</ref>. Їхнім головним призначенням був контроль акваторії бухти; захист корабельних причалів у гавані та поселення, яке виникло біля портового пункту. Саме від назви найбільшого римського бурга (лат.&nbsp;— «Suggestu») і походить назва сучасного міста Судак<ref>{{Cite book
|url=https://www.academia.edu/86219660/Early_Byzantine_Burgs_on_the_Coast_of_the_Taurica_and_the_European_Bosporus_regarding_the_Question_of_the_Military_Presence_of_the_Romans_in_the_South_Eastern_Crimea_in_the_4th_6th_centuries_
|title=Ранневизантийские бурги на побережье Таврики и Европейского Боспора (к вопросу о военном присутствии римлян в Юго-Восточном Крыму в IV—VI вв.)
|last=Вус
|first=О. В.
|last2=Сорочан
|first2=С. Б.
|year=2021
|publisher=Майдан
|edition=Византийская мозаика: Сборник публичных лекций Эллино-византийского лектория при Свято-Пантелеимоновском храме
|volume=9
|location=Харьков
|pages=186—188
|isbn=978-966-372-833-9
}}</ref>. У 450-х роках поселення було знищене гуннами Ернака, проте в середині VI&nbsp;ст. Візантія відновила діяльність порту. Остаточно величний римський бург був знищений під час катастрофічного землетрусу 741&nbsp;р. З цього моменту розпочалася поступова трансформація латинської назви поселення.

З XIII&nbsp;ст. місто існувало під назвою ''Сугде́а'' ({{lang-el|Σουγδαία}}), [[Генуезькі колонії у Північному Причорномор'ї|ґенуезьці]] називали його ''Солдая''&nbsp;({{lang-it|Soldaia}}), [[Київська Русь|давньоруська]] назва міста&nbsp;— ''Сурож''.

Середньовічна легенда говорить про те, що місто засноване в 212 році від Різдва Христового. Замітки на берегах Сугдейського синаксаря повідомляють, що ''«збудована фортеця Сугдея в 5720 від створення світу»'', що відповідає 212&nbsp;р.&nbsp;н.&nbsp;е. Саме в цей час (ІІ–III&nbsp;ст.&nbsp;н.&nbsp;е.) у Крим прийшли племена [[алани|аланів]]. У селі [[Дачне (Судацька міська рада)|Таракташ]] археологами виявлено святилище ранніх аланів.

Починаючи з [[VI століття]] південне узбережжя Криму перебувало під владою [[Візантія|Візантії]]. Наприкінці VI&nbsp;ст. на території теперішнього Судака вже існувало візантійське берегове укріплення.

З кінця VII&nbsp;ст. місто підпало під владу [[хозари|хозарів]], у VIII столітті в Сугдеї перебував намісник хозарського кагана&nbsp;— ''тархан''. Одночасно з цим до середини VII&nbsp;ст. Сугдея стала центром православної єпархії. З другої половини IX&nbsp;ст. почалось будівництво початкових укріплень міста.

Після ослаблення та занепаду [[Хозарський каганат|Хозарського каганату]] був відновлений уплив [[Візантія|Візантії]].

З кінця XI&nbsp;ст. Сугдея опинилась під владою [[половці]]в. З другої половини XII&nbsp;ст. у місті з'являються [[Венеція|венеційці]] та [[піза]]нці. Вони торгують тут з купцями з [[Київська Русь|Київської Русі]], [[половці|Половеччини]], [[Середня Азія|Середньої Азії]]. Значного розвитку Судак досяг у XII&nbsp;–XIII&nbsp;ст. і в першій половині XIV&nbsp;ст. був добре відомий за межами Криму. У цей час місто підтримувало міцні торговельні й культурні зв'язки з князівствами [[Київська Русь|Київської Русі]], зокрема з [[Волинське князівство|Волинським князівством]], [[Чернігівське князівство|Чернігівським князівством]] та [[Тмутараканське князівство|Тмутараканським князівством]].

Після захоплення Константинополя хрестоносцями в [[1204]] році венеційці спробували монополізувати чорноморську торгівлю й перетворити Сугдею на свій опорний пункт у регіоні. Спочатку з дозволу міської влади в її гавані почали швартуватися кораблі венеційських купців, потім з'явився окремий квартал із житловими будинками та складами товарів. І, зрештою, для захисту співвітчизників Венеція спрямувала до Сугдеї військовий загін, який розквартирували в збудованих для цього казармах<ref>Мустафін О. Перлини в степу. Розмови про минуле українського Півдня. Х., 2023, с.108-109</ref>.

У [[1222]] році на місто напав [[Конья|іконійський]] ([[сельджуки|сельджуцький]]) султан Ала-ад-дин Кей-Кубад. Сугдея потрапила в залежність від іконійського султана, але ненадовго&nbsp;— уже в [[1223]] році місто захопили та пограбували монголи. Через 16 років Крим остаточно ввійшов до складу [[Улус Джучі|Улуса Джучі]]. Венеційці, що на той час облаштувалися в Сугдеї, одразу визнали владу ханів та погодилися сплачувати всі призначені ними податки та мита. За це венеційці отримали право вільно торгувати в усіх монгольських володіннях&nbsp;— аж до Тихого океану.

Сугдея швидко перетворилася на вузловий пункт відродженого Великого шовкового шляху, що з'єднував Європу з Китаєм, а відтак&nbsp;— і сама стала великим міжнародним ринком. Власний будинок у місті мав Марко Поло, дядько славнозвісного [[Марко Поло|мандрівника]]. Населення міста сягало 8 тис. чоловік. З кінця XI&nbsp;ст. у Сугдею прибувають [[вірмени]], що втікали від гніту малоазійських турків. З [[1287]] року Сугдеєю керував венеційський [[консул]].

У 90-і роки XIII століття генуезці в союзі з візантійцями спробували заблокувати для венеційців Босфор. Проте венеційська ескадра прорвала блокаду. За кілька років Сугдея була розграбована під час громадянської війни в Улусі Джучі<ref>Мустафін О. Перлини в степу. Розмови про минуле українського Півдня. Х., 2023, с.109-111</ref>.

У червні [[1365]] року місто захопили генуезці, які називають Сугдею Солдаєю. Влада [[Кафа|Кафи]], де був центр [[Генуезькі колонії у Північному Причорномор'ї|генуезьких колоній]], заборонила Солдаї приймати та відправляти торгові кораблі. Значення міста як торговельної факторії зменшилось.

Після того, як [[Османська імперія|османи]] захопили [[Константинополь]], стан [[Генуезькі колонії у Північному Причорномор'ї|генуезьких колоній]] у Криму значно погіршився. [[31 травня]] [[1475]] року османська ескадра висадила великий десант і з допомогою [[кримські татари|татарського війська]] захопила Кафу й Солдаю. Місто втрачає своє торгове значення і стає для [[Османська імперія|османів]] лише стратегічним пунктом у системі оборони їхніх кримських володінь. Проте судацькі укріплення впали перед українськими [[козаки|козаками]], які за наказом [[Богдан Хмельницький|Богдана Хмельницького]] захопили місто в [[1656]] році. Наприкінці XVIII століття в Судацький кадалик Кафинського каймаканства входило 20 поселень від [[Алушта|Алушти]] до [[Сонячна Долина (село)|Коз]].

[[1783]] року після російсько-турецької війни Судак у складі Криму ввійшов до [[Російська імперія|Російської імперії]].

Станом на [[1886]] рік у колонії при [[Чорне море|Чорному морі]] [[Феодосійський повіт|Феодосійського повіту]] [[Таврійська губернія|Таврійської губернії]], мешкало 245 осіб, налічувалося 49 дворів, існували молитовний будинок та школа<ref>{{ВВСЕР-8-1886}}</ref>.

== Відомі люди ==
* [[Осташевський Олексій Сергійович]]&nbsp;— молодший сержант Збройних сил [[Україна|України]], загинув у боях за Дебальцеве.

== Сучасність ==

Єдиний вид пасажирського транспорту&nbsp;— автомобільний. Протяжність доріг загальнодержавного значення становить 42&nbsp;км, місцевого&nbsp;— 84&nbsp;км.

Основна спеціалізація&nbsp;— виробництво марочних і шампанських вин ([[Завод шампанських вин "Новий Світ"|завод «Новий Світ»]]), надання курортних послуг, виробництво трояндової олії.

Кліматичний приморський курорт (показання: захворювання органів дихання нетуберкульозного характеру, функціональні захворювання нервової системи, серцево-судинні захворювання тощо; сезон&nbsp;— цілий рік).

Щороку до Судака приїжджало (до 2014 року) на відпочинок понад 180 тис. чоловік (переважно неорганізованих відпочивальників). У 18 пансіонатах і оздоровницях [[2003]] року поліпшило своє здоров'я 49 тис. відпочивальників, з них третина&nbsp;— іноземці.

У 203 році побудована мечеть [[Яни-Маале (Судак Джамі)]].

У Судаку зокрема розташований [[Туристично-оздоровчий комплекс «Судак»]].

Відсутність подекуди водопроводу та каналізації, низька якість доріг і об'єктів соцкультпобуту, в тому числі в місцях компактного проживання депортованих громадян, позначаються на загальному стані розвитку регіону.

[[21 жовтня]] [[2016]] року вночі невідомі в міському саду Судака провели [[Ленінопад|завалення пам'ятника]] [[Ленін Володимир Ілліч|Володимиру Леніну]] згідно з законами України про [[Декомунізація в Україні|декомунізацію]], не зважаючи на тимчасову [[Окупація Криму Росією (2014)|окупацію півострова Росією]].<ref>[http://news.liga.net/ua/news/politics/13238393-dekomun_zats_ya_po_krimski_v_sudaku_znesli_pam_yatnik_len_nu.htm Декомунізація по-кримськи: в Судаку знесли пам'ятник Леніну]</ref>

[[Судацька міська рада|Судацькій міській раді]] також підпорядковуються населені пункти:
* [[Багатівка (Судацька міська рада)|Багатівка]]
* [[Веселе (Судацька міська рада)|Веселе]]
* [[Ворон (село)|Ворон]]
* [[Громівка (Судацька міська рада)|Громівка]]
* [[Грушівка (Судацька міська рада)|Грушівка]]
* [[Дачне (Судацька міська рада)|Дачне]]
* [[Лісне (Судацька міська рада)|Лісне]]
* [[Міжріччя (Судацька міська рада)|Міжріччя]]
* [[Миндальне]]
* [[Морське (Судацька міська рада)|Морське]]
* [[Новий Світ (Крим)|Новий Світ]]
* [[Перевалівка]]
* [[Прибережне (Судацька міська рада)|Прибережне]]
* [[Сонячна Долина (село)|Сонячна Долина]]
* [[Холодівка (Судацька міська рада)|Холодівка]]

=== Пляжі ===
[[Файл:Центральный пляж Судака. Бригантина.jpg|міні|Центральний пляж Судака. Бригантина]]
[[Файл:Центральный пляж Судака 2012.JPG|міні|Центральний пляж Судака у 2012]]

{{wide image|Genoese fortress in Sudak.jpg|900px|Панорама генуезької фортеці, XIV-XV ст. '''Судак'''.|800px|center}}
{{Панорама|Panoramic view from the east coast of Sudak bay.jpg|1800px|Панорамний вид зі східного берега [[Судацька бухта|Судацької бухти]]|align-cap=center}}

== Музеї Судака ==
{{Детальніше|Музеї Великого Судака}}

== Відзначення 1800-річчя ==
{{Scroll Gallery
|Файл:Судак 1800 р.jpeg|<center>[[1800 років м. Судаку (монета)|Ювілейна монета НБУ присвячена 1800-річчю міста (реверс)]]</center>
|Файл:Судак 1800 а.jpeg|<center>[[1800 років м. Судаку (монета)|Ювілейна монета НБУ присвячена 1800-річчю міста (аверс)]]</center>
|Файл:Coin of Ukraine Sudak silver R.jpeg|<center>[[1800 років м. Судаку (срібна монета)|Ювілейна монета НБУ присвячена 1800-річчю міста (срібло, реверс)]]</center>
|Файл:Coin of Ukraine Sudak silver A.jpeg|<center>[[1800 років м. Судаку (срібна монета)|Ювілейна монета НБУ присвячена 1800-річчю міста (срібло, аверс)]]</center>
}}
[[4 лютого]] [[2011]] року N 3000-VI Верховна Рада України прийняла постанову «Про відзначення на державному рівні 1800-річчя заснування міста Судак»<ref>[http://www.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=3000-17 «Про відзначення на державному рівні 1800-річчя заснування міста Судак». Постанова Верховної Ради України від 4 лютого 2011 року N 3000-VI]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>.

У постанові зазначено, що у жовтні 2012 виповнюється 1800 років від дня заснування міста Судак&nbsp;— одного з найстаріших міст України. Судак є невід'ємною частиною прадавньої історії сучасної України, поєднує в собі мальовничі природні краєвиди, унікальні рекреаційні можливості та пам'ятки архітектури. Враховуючи це, Верховна Рада, зокрема:
* запропонувала [[Національний банк України|Національному банку України]] виготовити і ввести в обіг ювілейні монети, присвячені 1800-річчю заснування міста Судак;
* запропонувала Українському державному підприємству поштового зв'язку «[[Укрпошта]]» видати серію поштових марок та наборів листівок, присвячених 1800-річчю заснування міста Судак.

17 вересня 2012 року [[Національний банк України]] ввів до обігу [[ювілейна монета|ювілейні монети]] ([[1800 років м. Судаку (срібна монета)|срібну номіналом 10 гривень]] та [[1800 років м. Судаку (монета)|5 гривень з незильберу]]) присвячені 1800-річчю міста.

== Література ==
* ''Вус О. В., Сорочан С. Б.'' Ранневизантийские бурги на побережье Таврики и Европейского Боспора (к вопросу о военном присутствии римлян в Юго-Восточном Крыму в IV—VI&nbsp;вв.) // Византийская мозаика: Сборник публичных лекций Эллино-византийского лектория при Свято-Пантелеимоновском храме / Ред. проф. С.&nbsp;Б.&nbsp;Сорочан; сост. А.&nbsp;Н.&nbsp;Домановский.&nbsp;— Вып. 9.&nbsp;— Харьков: Майдан, 2021.&nbsp;— С. 162—198.&nbsp;— (Нартекс. Byzantina Ukraniensia. Supplementum 9).&nbsp;— <nowiki>ISBN 978-966-372-833-9</nowiki>.
* ''Жарких М. І.'' [http://corp.nbuv.gov.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?Z21ID=&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Sudak_smt Судак] // {{ЕІУ|9|884}}
* [https://web.archive.org/web/20051219073812/http://www.myslenedrevo.com.ua/books/book_sudak.html Сугдея, Сурож, Солдайя в истории и культуре Руси-Украины. Материалы научной конференции.&nbsp;— Киев-Судак, 2002]
* {{ЕУ}}
* «Судак. Популярная энциклопедия», Сімферополь, 2004.
* Таврида − Крым − Судак: (очерки по истории Крыма и Судака) / М.&nbsp;И.&nbsp;Дементьева, О.&nbsp;С.&nbsp;Анисимова. − Д. : АРТ-ПРЕСС ; Симферополь: Соло-Рич, 2009. − 110 с. : фотогр. − (Посвящается 1800-летию Судака. 212-й − год основания города). − Бібліогр. : с. 105−109 (112 назв.). − ISBN 978-966-348-191-3.

== Див. також ==
* [[Генуезька фортеця (Судак)]]
* [[Судацька міська рада]]
* [[Цариця Феодора Сугдейська]]
* [[Судак (підводний човен)]]

== Примітки ==
{{reflist}}

== Джерела ==
{{Вікіпосилання}}
* ''Вус О. В., Сорочан С. Б.'' Ранневизантийские бурги на побережье Таврики и Европейского Боспора (к вопросу о военном присутствии римлян в Юго-Восточном Крыму в IV—VI&nbsp;вв.) // Византийская мозаика: Сборник публичных лекций Эллино-византийского лектория при Свято-Пантелеимоновском храме / Ред. проф. С.&nbsp;Б.&nbsp;Сорочан; сост. А.&nbsp;Н.&nbsp;Домановский.&nbsp;— Вып. 9.&nbsp;— Харьков: Майдан, 2021.&nbsp;— С. 162—198.&nbsp;— (Нартекс. Byzantina Ukraniensia. Supplementum 9).&nbsp;— <nowiki>ISBN 978-966-372-833-9</nowiki>.
* Горный Крым. Атлас туриста / ГНПП «Картографія», Укргеодезкартографія ; ред.: Д.&nbsp;И.&nbsp;Тихомиров, Д.&nbsp;В.&nbsp;Исаев, геоинформ. подгот. Е.&nbsp;А.&nbsp;Стахова.&nbsp;— К. : ДНВП «Картографія», 2010.&nbsp;— 112&nbsp;с.
* [https://www.sudakdom.ru Офіційний туристичний сайт Судака]
* [http://imsu-krym.com/mista-i-sela-krymskoi-oblasti/feodosija/sudak.html стаття Судак&nbsp;— Інформаційно-пізнавальний портал | Кримська область у складі УРСР] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том&nbsp;— Історія міст і сіл Української РСР. Кримська область.&nbsp;— К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970.&nbsp;— 992 с.)
* [http://expres.ua/news/2015/12/14/164377-aksonov-ogolosyv-krymu-rezhym-viyskovogo-chasu Аксьонов оголосив у Криму режим воєнного часу]

== Посилання ==
* {{УМЕ15|частина=Судак|сторінки=1860}}
* [https://web.archive.org/web/20110524190243/http://crimea-info.com/sudak.html Судак: Отели. Достопримечательности. Фотогаллереи.](рос)
* [http://www.castles.com.ua/sudak.html Судак на сайті «Замки та храми України»]
* [https://web.archive.org/web/20120411234057/http://www.cygak.com/sights.htm Достопримечательности Судака и окрестностей] {{ref-ru}}
* [http://risu.org.ua/ua/relig_tourism/religious_region/34560/ Сугдея&nbsp;— земля святинь]
* [http://snap.com.ua/uk/travel/rayon-sudaka Район Судака (фото, опис, проживання)]

{{Бібліоінформація}}
{{Історичні місця Криму}}
{{Населені пункти АР Крим}}
{{Автономна Республіка Крим}}
{{Давньогрецькі колонії Північного Причорномор'я}}

[[Категорія:Міста Криму]]
[[Категорія:Феодосійський район]]
[[Категорія:Судак| ]]
[[Категорія:Курорти Чорного моря]]
[[Категорія:Південне узбережжя Криму]]
[[Категорія:Феодосійський повіт]]
[[Категорія:Колишні районні центри УРСР]]
[[Категорія:Міста Шовкового шляху]]
[[Категорія:Населені пункти, засновані 212]]
[[Категорія:Виборчий округ 8]]