Перегляд вихідного коду сторінки На честь вмц. Параскеви Топловський жіночий монастир

{{Культова споруда
|зображення                 = Памяти св. Параскевы (2521099144).jpg
|підпис                     = 
|назва                      = На честь вмц. Параскеви Топловський жіночий монастир
|розташування_місто         = с. [[Учебне]] [[Білогірський район (Крим)|Білогірського району]]
|розташування_країна        = {{UKR}}
|координати = {{coord|44|59|57|N|34|52|45|E|}}
|архітектор =
|інженер =
|скульптор =
|художник =
|замовник =
|дата_початку_спорудження = 1864
|дата_закінчення_спорудження =
|дата_зруйнування = 1928
|дата_відбудови = 1992
|вартість =
|будівнича_система =
|стиль =
|адреса =
|Настоятель = ігуменя Параскева
|Сайт =
|релігійна конфесія = [[УПЦ (МП)]]
|карта розташування = Україна
}}
'''На честь вмц. Параскеви Топловський жіночий монастир'''&nbsp;— жіночий монастир [[Сімферопольська єпархія УПЦ (МП)|Сімферопольська єпархія]] [[Українська православна церква (Московський патріархат)|УПЦ (МП)]], розташований в околицях села [[Тополівка (Білогірський район)|Тополівка]], розташованого на Феодосійському шосе в [[Крим]]у.

Село Тополівка, раніше грецьке, до радянської топонімічної реформи називалося Топли, звідки і назва монастиря. Після Жовтневої революції селище, що сформувалоУся безпосередньо навколо монастиря називалося село Мічуріне, пізніше село [[Учебне]].

Монастир був офіційно заснований 25 серпня 1864 року, а відкритий 25 вересня того ж року. Формально радянська влада закрила його 29 квітня 1923 року. Відроджений&nbsp;монастир був у 1993 році.

== Заснування монастиря ==
Монастир розташований біля джерела, що носить ім'я Святої Параскеви Римської. За місцевими переказами саме тут відбулася її мученицька кара, після чого на місці страти забило джерело, що має лікувальні властивості. В даному районі Криму задовго до влаштування монастиря було поширене шанування Святої Параскеви. Руїни грецьких церков Св. Параскеви, були безпосередньо біля джерела, в селі Топлу, в селі Орталан (зараз — [[Земляничне]]), вірменська церква Святої Параскеви побудована в 1702 і покинута в 1778 р.

Ще до заснування монастиря в цьому місці вела відлюдницький спосіб життя Костянтина, болгарка з села Кишлав (нині с. Курське), до якої приєдналися декілька жінок, утворивши подобу кіновії. В середині XIX століття, після масових переселень християн з Криму в 1778 році і мусульман (татар і турків) до Османської імперії після загарбання Криму Російською імперією в 1783 році, Крим був малолюдним, а багато християнських храмів (грецькі православні та вірменські) закинуті, а їх відновлення йшло досить повільно.

Земля, на якій був відкритий монастир, була подарована [[Катерина II|Катериною II]] своєму фавориту Захару Зотову. У середині XIX століття землею володіли його нащадки сестри Феодора Олексіївна Зотова та Ангеліна Олексіївна Ламбірі (1814—1873). Ангеліна викупила землю у сестри і передала її для влаштування монастиря. Відкриттю монастиря передувало будівництво невеликого храму Сятої Параскеви близько її джерела, який був освячений в день пам'яті Святої 26 липня 1863 року. В будівництві храму і облаштуванні монастиря активну участь взяв [[Краснокам'янка (Феодосійська міська рада)|кізілташський]] ігумен Парфеній, убитий в 1866 році кримськими татарами і в 2000 р. зарахований до лику святих.<ref>{{Cite web |url=http://www.crimea.orthodoxy.su/Saints/index.html |title=Официальный сайт Симферопольской и Крымской епархии |accessdate=8 серпня 2018 |archive-date=19 лютого 2011 |archive-url=https://web.archive.org/web/20110219012158/http://www.crimea.orthodoxy.su/Saints/index.html }}</ref> Першими насельницями монастиря стали 9 жінок, що вже жили тут. Болгарка Костянтина пізніше була пострижена в черниці під ім'ям Параскеви.

== Будівництво монастиря ==
У наступні роки в монастирі крім житлових і господарських споруд була побудована лікарня з домовою церквою «Всіх Скорботних радості», перебудована і розширена церква Святої Параскеви та розпочато будівництво великого Свято-Троїцького собору (за проєктом [[Фельдман Валентин Августович|Валентина Фельдмана]]). Монастир мав майстерні і зразкове садове господарство. Успіхи монастиря багато в чому пов'язані з діяльністю його ігумені [[Параскева Топловська|Параскеви (Родімцевої)]], яка очолювала монастир до самої смерті і в роки його закриття. У 2009 році ігуменя Параскева була зарахована до місцевошанованих святих.<ref>[http://www.pstbi.ru/bin/db.exe/no_dbpath/docum/cnt/ans/newmr/?HYZ9EJxGHoxITYZCF2JMTdG6XbuDcC0UsOeZce*U870id8WgteKWc00CeymXc006ce0hfe8hc0Y* Православный Свято-Тихоновский гуманитарный Университет]</ref><ref>{{Cite web |url=http://www.crimea.orthodoxy.su/Chronica/2009-12-03-Paraskeva.html |title=Официальный сайт Симферопольской и Крымской епархии |accessdate=8 серпня 2018 |archive-date=4 квітня 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20130404022903/http://www.crimea.orthodoxy.su/Chronica/2009-12-03-Paraskeva.html }}</ref> Її урочисту канонізацію в монастирі 11 липня [[2010|2010 року]] здійснив митрополит [[Володимир (Сабодан)|Володимир]].<ref>[http://www.sedmitza.ru/news/1320244.html В лике святых Украинской Православной Церкви прославлена игумения Свято-Параскевиевского Топловского монастыря Параскева (Родимцева)]</ref> Монастир мав подвір'я в Сімферополі та Феодосії.

== Закриття монастиря ==
[[Файл:Топловский_монастырь._Развалины_Троицкого_собора.jpg|праворуч|міні|Руїни Свято-Троїцького собору, травень 2008 року]]
Після встановлення Радянської влади в умовах гонінь на церкву, конфіскацій і реквізицій, з черниць монастиря була створена трудова комуна садівниць. Під цим прикриттям монастир існував ще декілька років. Формально комуна вирощувала фрукти, а по суті, доглядаючи за садом, черниці продовжували обрядове життя. Останнім ударом по монастирю було рішення про ліквідацію сільгоспартілі «Жіноча праця» 7 вересня 1928 року. В грудні 1928 року померла ігуменя. У січні 1929 року солдати НКВС насильно виселили всіх черниць під розписку про повернення до колишнього місця проживання. Місцеві жителі розібрали по домівках багатьох старих і немічних черниць. Священики і багато черниць, які керували господарським життям монастиря були арештовані і загинули в таборах. В той же час був підірваний недобудований Свято-Троїцький собор.

== Відродження монастиря ==
[[Файл:Російська Церква Святої Параскеви, село Учебне.Фото.jpg|міні|Храм святої преподобномучениці Параскеви]]
Відродження монастиря почалося в 1990-х роках. 8 серпня 1992 року відбулося перше богослужіння на центральній площі монастиря. 8 червня 1993 року було зареєстровано статут монастиря. А 20 грудня 1994 року монастирю передані 10,76 га землі і будівлі, які в останні роки використовувалися піонерським табором. В даний час відновлено церкви Св. Параскеви і «Всіх Скорботних Радість». Біля джерела Св. Параскеви влаштована каплиця і купальня. Приблизно за 2 кілометри від монастиря є джерело [[Святий Юрій|Святого Георгія]], де також влаштована каплиця і купальня. Обидва джерела відвідують багато людей: прочан й просто туристів. За 5 кілометрів від монастиря знаходиться джерело Трьох Святих. Для зручності прочан вода трубами від нього подається на територію монастиря. Воді всіх трьох джерел приписуються різні цілющі властивості.

== Примітки ==
{{reflist}}

== Література ==

* Людмила Ясельская. Животворящая святыня. Топловский Свято-Троице Параскевиевский женский монастырь. - Симферополь, 2009. {{ref-ru}}
* [http://krimoved-library.ru/books/pravoslavnye-monastyri-krima.html В. Г. Тур. «Православные монастыри Крыма в XIX — начале XX в.»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180726005100/http://www.krimoved-library.ru/books/pravoslavnye-monastyri-krima.html |date=26 липня 2018 }} {{ref-ru}}

{{бібліоінформація}}

[[Категорія:Білогірський район (АРК)]]
[[Категорія:Монастирі Криму]]
[[Категорія:Монастирі Української православної церкви (Московського патріархату)]]
[[Категорія:Монастирі за алфавітом]]
[[Категорія:Релігія в Криму]]