Перегляд вихідного коду сторінки Гурзуф

{{Смт України
| назва              = Гурзуф
| герб               = COA Hursuf, Krym.svg
| опис герба         = Герб Гурзуфа
| прапор             = FLA_Hursuf,_Krym,_Ukraine.svg
| опис прапора       = Прапор Гурзуфа
| область            = [[Автономна Республіка Крим]]
| район              = [[Ялтинська міська рада]], після повернення території Криму під загальну юрисдикцію України — Ялтинський район
| рада               = [[Гурзуфська селищна рада]]
| облікова картка    = [http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=16.02.2009&rf7571=1289 Гурзуф]
| код КОАТУУ         = 0111946800
| розташування       = Yalta-Gurzuf locator map.png
| опис розташування  = Гурзуф на мапі Ялтинської міськради
| mapx               = 275
| mapy               = 65
| засноване          = 
| перша згадка       = VI століття
| населення          = {{збільшення}}{{formatnum:9152}} ''<small>(на 2014 рік)</small>''<ref>{{UKR-EnumPopEstimate2015}}</ref>
| площа              =4,9469
| статус             = [[1926]]
| магдебурзьке право =
| агломерація        =
| щільність          =
| поштовий індекс    = 298640
| телефонний код +73654
  
| висота             = 67
| ref-висота         =<ref>{{Cite web |url=http://weather.in.ua/ua/krym/6204 |title=Прогноз погоди в смт. Гурзуф |accessdate=16 лютого 2009 |archive-date=5 серпня 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200805050102/http://weather.in.ua/ua/krym/6204 }}</ref>
| водойма            =
| катойконіми        =
| координати         = {{coord|44|32|50|N|34|17|28|E|scale:30000|display=inline,title}}
| lat_deg            = 44 | lat_min = 32 | lat_sec = 50
| lon_deg            = 34 | lon_min = 17 | lon_sec = 28
| ref-area           =
| станція            = [[Сімферополь (станція)|Сімферополь]]
| відстань           = 67
| фізична р          =
| залізниця р        =
| автошлях р         = 15,9
| фізична о          =
| ref-фізична о      =
| залізниця о        =
| автошлях о         = 67
| схема              =
| адреса             = 98640, смт. Гурзуф, вул. Подвойського, б. 9
| голова             = Гамаль Віктор Романович
}}
'''Гурзу́ф''' ({{Lang-crh|Gurzuf}})&nbsp;— [[селище міського типу]] в [[Україна|Україні]], у складі [[Ялтинська міська рада|Ялтинської міської ради]] [[Автономна Республіка Крим|Автономної Республіки Крим]]. Курортне селище розташоване на [[Південне узбережжя Криму|південному узбережжі]] [[Крим|Кримського півострова]] і входить до складу [[Ялтинська міська рада|Великої Ялти]]. Населення Гурзуфа становить близько 9 тисяч осіб. До категорії селищ міського типу Гурзуф був віднесений у [[1929|1929 році]]. З весни 2014 року [[Анексія Криму Росією (2014)|окупований Росією]].

== Назва ==
Походження назви достовірно не встановлене. Деякі дослідники вважають, що воно походить від {{lang-la|Ursus}} «ведмідь», оскільки поряд із містом розташована «Ведмідь-гора»&nbsp;— [[Аю-Даг]])<ref name="Назва Гурзуфа">{{Cite web |url=http://krim.biz.ua/gurzuf_history.html |title=Назва Гурзуфа |accessdate=2 квітня 2011 |archive-date=17 вересня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190917174658/http://krim.biz.ua/gurzuf_history.html }}</ref>. Інші вважають, що назва Ґорзув, Ґорзувіти має таврське або гото-аланське коріння і розшифровують його як «ґор дзакхь»&nbsp;— гірська долина, долина серед гір<ref name="Назва Гурзуфа"/>. Поступово [[топонім]] «Горзувіти» трансформувався в Курсаїти, Ґорзовіум, Юрзуф, Гурзуф.

== Географія ==

=== Географічне розташування ===
Гурзуф розташований на [[Південний берег Криму|південному березі]] [[Крим|Кримського півострова]] і адміністративно входить до [[Ялтинська міська рада|Ялтинської міської ради]]. Від Гурзуфа до [[Ялта|Ялти]] по шосе 16 км (автошлях {{Автошлях E|105}}), до [[Алушта|Алушти]]&nbsp;— 19&nbsp;км, до [[Сімферополь|Сімферополя]]&nbsp;— 67&nbsp;км, до [[Севастополь|Севастополя]]&nbsp;— 92&nbsp;км. Гурзуфська долина з півдня обмежена берегом [[Чорне море|Чорного моря]], зі сходу&nbsp;— горою [[Аю-Даг]] (570&nbsp;м над рівнем моря), із заходу&nbsp;— схилом [[Нікітська яйла|Нікітської яйли]], який закінчується [[Мис Мартьян|мисом Мартьян]], із півночі&nbsp;— головною грядою [[Кримські гори|Кримських гір]]. Територія Гурзуфської долини становить приблизно 30 км². Акваторія Гурзуфського затоки тягнеться від мису Аю-Даг на сході до мису Мартьян на заході. Між цими мисами відстань по прямій становить 9&nbsp;км, берегова ж лінія простяглася приблизно на 12&nbsp;км.

Висота над рівнем моря&nbsp;— 67&nbsp;м.

=== Клімат ===
Клімат Гурзуфської долини&nbsp;— сухий, [[субтропічний клімат|субтропічний]], із помірно теплою зимою і жарким, але не спекотним літом. Його відносять до [[Середземноморський клімат|середземноморського типу]], оскільки він дуже подібний на клімат півдня [[Франція|Франції]] та півночі [[Італія|Італії]].

Середньорічна температура повітря +13,0&nbsp;°C. Абсолютний мінімум становить −15&nbsp;°C, абсолютний максимум +39&nbsp;°C. Зими як такої в Гурзуфі немає. Вона швидше нагадує глибоку осінь середньої смуги Європи. На формування клімату Гурзуфської долини істотним чином впливають два фактори&nbsp;— наявність теплого незамерзаючого Чорного моря та близьке розташування від берега порівняно високою головної гряди Кримських гір. Влітку море охолоджує прибережне повітря, не даючи йому сильно прогрітися, а взимку віддає йому тепло, яке накопичилося за літо. Температура [[морська вода|морської води]] на глибині постійна і становить +8&nbsp;°C. Влітку верхні шари води під дією сонячних променів прогріваються до +20&nbsp;°C і вище. Купальний сезон (а це той час року, коли температура морської води піднімається до позначки + 18&nbsp;°C і вище) триває 4 місяці&nbsp;— з червня по жовтень, хоча в окремі роки тимчасові його межі розширюються з травня по листопад. Так, у [[1994|1994 році]] він тривав практично до 1 листопада<ref name="Клімат Гурзуфа">{{Cite web |url=http://krim.biz.ua/gurzuf_klimat.html |title=Клімат Гурзуфа |accessdate=2 квітня 2011 |archive-date=17 вересня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190917174808/http://krim.biz.ua/gurzuf_klimat.html }}</ref>. З жовтня температура морської води починає падати і до січня опускається до +8&nbsp;°C. З квітня морська вода знову прогрівається.

Для літа, особливо для липня-серпня, характерний невеликий добовий перепад температури. Вночі у цей час року температура повітря часто не опускається нижче +20&nbsp;°C. У літні місяці практично відсутні опади. Річна кількість опадів у Гурзуфі становить 400—600&nbsp;мм. Найбільш дощова пора року&nbsp;— кінець осені&nbsp;— перша половина зими, причому тривалих затяжних дощів практично не буває<ref name="Клімат Гурзуфа"/>. Незважаючи на переважання опадів у зимовий період, посухи в районі Гурзуфської долини бувають рідше і коротше, ніж, наприклад, у степовій частині [[Крим]]у. Сніг випадає рідко.

== Історія ==
[[Файл:CASTELNAU(1827) p3.250 VUE D' YOURZOUF.jpg|thumb|праворуч|200px|Гурзуф 1820 року]]
Гурзуфська долина була заселена з давніх часів. Під час археологічних розкопок у середині 1960-х років на скелі Дженевез-кая був виявлений культурний шар із залишками примітивної ліпної кераміки періоду раннього [[енеоліт]]у (III тисячоліття до н.&nbsp;е.). Там так само був виявлений таврський культурний шар [[VIII століття до н. е.|VII]]—[[VI століття до н. е.|VI століття до н.&nbsp;е.]] із залишками чорнолущеного ліпного посуду. Велике таврське поселення, що проіснувало з [[IV століття до н. е.|IV століття до н.&nbsp;е.]] до [[IV століття]] н.&nbsp;е., було розкопано в урочищі Осман біля західного схилу Аю-Дага. Як свідчать результати археологічних розкопок, Гурзуфська долина в античну добу включно до перших століть н.&nbsp;е. була заселена виключно [[Таври (плем'я)|таврами]].

Першим письмовим джерелом, у якому згадується Гурзуф, є трактат [[Візантія|візантійського]] історика [[Прокіп Кесарійській|Прокопія Кесарійського]] «Про споруди», написаний у [[553]]–[[555]] роках. Повідомляється що, за наказом імператора [[Юстиніан I|Юстиніана I]] були зведені «замок [[Алустон (фортеця)|Алустон]] і замок в окрузі [[Фортеця Горзувіти|Горзувітський]]». Археологи під час розкопок [[1965]]–[[1967]] років встановили, що фортеця, побудована візантійцями в Гурзуфі, проіснувала понад дев'ять століть&nbsp;— із середини VI (за деякими джерелами будівництво почалося в IV столітті) до кінця XV століття.

[[Файл:Gurzuf Fountain.jpg|thumb|праворуч|200px|Фонтан «Богиня Ніч» у Гурзуфі]]
[[Файл:IMG 0531.JPG|thumb|праворуч|200px|Картинки старого Гурзуфа]]
[[Файл:Гурзуф2.jpg|thumb|праворуч|200px|Кавярня в українському стилі у Гурзуфі. 2010&nbsp;р.]]

Ця [[Генуезька фортеця (Гурзуф)|фортеця]] на скелі [[Дженевез-Кая (Гурзуф)|Дженевез-кая]] відігравала суттєву роль на Південному узбережжі [[Кримський півострів|Криму]] як могутній форпост спочатку візантійців, потім [[Хозари|хозар]] і [[Генуезькі колонії у Північному Причорномор'ї|генуезців]].

У [[1903]]–[[1907]] роках [[Репніков Микола Іванович|Микола Репніков]] проводив дослідження в урочищі [[Сууксу]], де виявив могильник часів раннього середньовіччя (6—7 ст.), походження якого достеменно не встановлено.

Майже 300 років&nbsp;— із [[1475]] по [[1774]] роки Гурзуф, як і весь південний Крим, входив до складу володінь османських султанів. Після [[Анексія Кримського ханства|анексії Криму Російською імперією]] у [[1783|1783 році]] землі в районі Гурзуфа перейшли до імператорської скарбниці. На початку [[XIX століття]] вони були подаровані герцогові [[Арман Емманюель дю Плессі, герцог де Рішельє|Арману Емманюелю де Рішельє]], одному із засновників [[Одеса|Одеси]], що був тоді генерал-губернатором [[Новоросійський край|Новоросійського краю]]. Герцог Рішельє в період із [[1808]] по [[1811]] роки звів у Гурзуфі будинок. Це була кам'яна двоповерхова будівля, у той час&nbsp;— найбільш монументальна будівля в європейському стилі на Південному узбережжі Криму.

Цей будинок Рішельє з незначними переробками зберігся до наших днів. Він розташований на території парку відділення «Пушкіно» ПБО ГКВО «Перлина Криму» приблизно за 100&nbsp;м від моря. Саме у цьому будинку у [[1820|1820 році]] три тижні прожив російський поет [[Пушкін Олександр Сергійович|Олександр Пушкін]].

Після смерті герцога Рішельє маєток у Гурзуфі перейшов до князя [[Воронцов Михайло Семеновіч|Михайла Воронцова]], який багато зробив для розвитку Криму та особливо Південного узбережжя. Зокрема, за його ініціативою були прокладені нові дороги [[Сімферополь]]-[[Алушта]]-[[Ялта]] (1825—1837 роках) і [[Ялта]]-[[Севастополь]] (1845—1848 роках). Під час будівництва дороги [[Алушта]]-[[Ялта]] за вказівкою Воронцова від неї був прокладений також узвіз до Гурзуфа.

У [[1840|1840 році]] М.&nbsp;Воронцов продав свій маєток [[Фундуклей Іван Іванович|Івану Фундуклею]], який тоді був київським губернатором. На відміну від Рішельє і Воронцова, І.&nbsp;Фундуклей перебував у Гурзуфі щоліта (за винятком періоду [[Кримська війна|Кримської війни 1853—1856 років]]). Велику увагу І.&nbsp;Фундуклей приділяв розвитку [[виноградарство|виноградарства]] в Гурзуфі. Ним були завезені з [[Іспанія|Іспанії]] і [[Португалія|Португалії]] найкращі сорти винограду і закладені великі плантації виноградників. У [[1847|1847 році]] в Гурзуфі був побудований великий винний підвал. У [[1861|1861 році]] був капітально відремонтований будинок, зведений Рішельє. І.&nbsp;Фундуклей багато зробив для облаштування парку в гурзуфському маєтку, де було посаджено багато екземплярів рідкісних рослин. У середині [[XIX століття]] це був один із найкращих парків на Південному узбережжі Криму.

Після смерті І.&nbsp;Фундуклея в кінці року маєток перейшов до двох його племінниць&nbsp;— Врангель і Краснокутської, а в травні [[1881|1881 року]] його придбав залізничний магнат П.&nbsp;Губонін. До ділянки, купленої у Фундуклея, Губонін незабаром додав землю князя О.&nbsp;Барятинського в гирлі річки [[Авунда (річка)|Авунда]].

Саме П.&nbsp;Губонін поклав початок розвитку Гурзуфа як [[курорт]]у. Губонін завзято узявся за справу: у парку було побудовано сім готелів, ресторан, упорядкована набережна. Русло річки Авунда, що протікає парком, було обкладене камінням. Через річку прокладені пішохідні містки. У парку було встановлено п'ять фонтанів, з яких до наших днів збереглося два,&nbsp;— фонтани «Богиня Ніч» і «Рахіль». Зараз у будівлі ресторану розміщується їдальня санаторію «Гурзуфський».

Окрім облаштування маєтку і курорту, Губоніним багато було зроблено і для самого Гурзуфа&nbsp;— побудовані електростанція, аптека, поштово-телеграфна станція, лікарня. Аптека, відкрита у вересні [[1888|1888 року]], функціонує до сьогодні.

У різні часи тут придбали собі дачі, зокрема художник [[Коровін Костянтин Олексійович|Костянтин Коровін]], письменник [[Чехов Антон Павлович|Антон Чехов]].

У січні [[1921|1921 року]] курорт був націоналізований і переданий у ведення кримського Курортного управління. У [[1922|1922 році]] тут почало функціонувати гурзуфське відділення кримської військово-курортної станції. Зараз це&nbsp;— Гурзуфський військовий санаторій.

У [[1925|1925 році]] біля підніжжя гори Аю-Даг з'явилися перші брезентові намети піонерського табору «[[Артек]]». Вирішальним чинником при виборі місця табору були здоровий клімат, багата природа і мальовнича місцевість.

<center>
{| class="toccolours" border="0" cellpadding="2" cellspacing="2"
|-
|colspan=12 style="background:#E4E4E4"|
|-
|[[Файл:View of Gurzuf, Ukraine.JPG|border|200px]]
|[[Файл:Fortress Gurzuf.JPG|border|200px]]
|[[Файл:Eski Gurzuf.jpg|border|210px]]
|[[Файл:Скелі-Адалари.jpg|border|200px]]
|-
|<div style='text-align: center;'><small>Панорама Гурзуфа</small></div>
|<div style='text-align: center;'><small>Залишки фортеці на скелі Дженевез-кая</small></div>
|<div style='text-align: center;'><small>[[Мечеть Айя-Софія]] у Гурзуфі. Фото початку ХХ ст.</small></div>
|<div style='text-align: center;'><small>[[Скелі Адалари]]</small></div>
|}
</center>

== Населення ==
За даними [[Перепис населення України (2001)|всеукраїнського перепису населення 2001 року]] населення території, підпорядкованій Гурзуфу становило 8 676 осіб.

Динаміка населення:
* [[1805]]&nbsp;— 179 осіб. (всі [[кримські татари]])
* [[1926]]&nbsp;— 2 446 осіб. (1380 кримських татар, 708 [[росіяни|росіян]], 215 [[українці]]в, 49 [[греки|греків]], 20 [[євреї]]в, 12 [[вірмени|вірмен]], 12 [[білоруси|білорусів]], 11 [[латиші]]в, 8 [[німці]]в, 31 особа інших національностей)
* [[1939]]&nbsp;— 6 115 осіб.
* [[1989]]&nbsp;— 11 665 осіб.
* [[2001]]&nbsp;— 8 676 осіб.

== Соціальна сфера ==
У Гурзуфі та його околицях діють 3 санаторії, молодіжний центр відпочинку, Міжнародний дитячий центр [[Артек]]&nbsp;— санаторно-оздоровчий, навчальний і культурно-просвітницький комплекс, виноградарське господарство «Гурзуф» тощо.

== Культура ==

=== Визначні пам'ятки ===
* залишки середньовічної генуезької фортеці на скелі Дженевез-Кая,
* дача-майстерня російського художника К. Коровіна (з [[1947]]&nbsp;— Будинок творчості художників),
* [[Гурзуфський парк]]&nbsp;— пам'ятка садово-паркового мистецтва.

=== Музеї Гурзуфа ===
{{main|Музеї Великої Ялти}}

* [[Кримський республіканський музей О. С. Пушкіна]] побудований у [[1808]]–[[1811]] роках [[генерал-губернатор]]ом [[Новоросія|Новоросії]], [[герцог]]ом [[Арман Емманюель дю Плессі, герцог де Рішельє|Арманом Рішельє]]. Саме в ньому в [[серпень|серпні]]—[[вересень|вересні]] [[1820|1820 року]] зупинився [[Пушкін Олександр Сергійович|Олександр Пушкін]] під час своєї [[подорож]]і [[Кримський півострів|Кримом]]. Працює з [[4 червня]] [[1989|1989 року]].
* [[Дача А. Чехова|Музей Антона Чехова]] в будівлі його колишньої дачі. У [[1987|1987 році]], за ініціативи Олега Єфремова, будинок був відновлений, як бачив його купуючи [[Чехов Антон Павлович|Антон Чехов]]. З [[1995|1995 року]] дача відкрита для відвідування, як філія Будинку-музею А.&nbsp;Чехова в [[Ялта|Ялті]]. З тих пір щорічно з квітня по листопад тут розміщується тимчасова чеховська експозиція і змінні художні виставки.
* [[Музейно-виставковий комплекс Міжнародного дитячого центру «Артек»]]. Відкритий у [[1973|1973 році]].

== Згадки в літературі про Гурзуф ==
«Гурзуф&nbsp;— курорт і село розляглися в 14 верстах од Ялти на схід.
Старий курорт, з великим пляжем і з розкішним парком. Посеред парку стоїть будинок, де 1820 року жив Пушкін. Перед будинком величезне дерево&nbsp;— платан, де поет любив відпочивати… Платан нагадує наш кленок. Тільки це не кленок, а платан…
В парку ще є й кипарис Пушкінів…
Над Гурзуфом яйла висока… Під Гурзуфом море широке…
На захід од нього, аж у саме море, нахилився й п'є воду величезний Аю-Даг…
Аю-Даг&nbsp;— по-татарському значить&nbsp;— Ведмідь-Гора.
Це той ведмідь, що його колись аллах послав покарати людей кримських за те, що вони бога забули»

Остап Вишня

== Персоналії ==

=== Уродженці Гурзуфа ===
* [[Воскресенський Борис Михайлович]]&nbsp;— український футбольний функціонер.

=== Пов'язані з Гурзуфом ===
* [[Айвазовський Іван Костянтинович]]&nbsp;— російський живописець-мариніст [[вірмени|вірменського]] походження.
* [[Коровін Костянтин Олексійович]]&nbsp;— російський художник, колорист.
* [[Остап Вишня]]&nbsp;— український письменник.
* [[Попович Павло Романович]]&nbsp;— [[льотчик-космонавт СРСР|льотчик-космонавт]] №&nbsp;4, перший космонавт-українець.
* [[Пушкін Олександр Сергійович]]&nbsp;— російський поет, драматург та прозаїк, реформатор російської літературної мови, автор критичних та історичних творів.
* [[Чехов Антон Павлович]]&nbsp;— російський [[драматург]] і [[прозаїк]] українського походження.

== Див. також ==
* [[8248 Гурзуф]]&nbsp;— астероїд, названий на честь міста.

== Примітки ==
{{reflist}}

== Посилання ==
{{Інші проєкти
|Тема          = Гурзуф
|Портал        = Крим
|Портал-зображення  = Crimea Emblem.png
|Вікісловник   = 
|Вікіпідручник = 
|Вікіцитати    = 
|Вікіджерела   = 
|Вікіновини    = 
|Вікісховище   = Category:Gurzuf
|Метавікі      = 
|Проєкт        = 
|Проєкт-зображення =
}}

== Література ==
* ''Вирський Д. С.'' [http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?Z21ID=&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Gurzuf Гурзуф ] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170202063019/http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?Z21ID=&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Gurzuf |date=2 лютого 2017 }} // {{ЕІУ|2|256}}
* ''С.&nbsp;М.&nbsp;Терехова, Ю.&nbsp;С.&nbsp;Шубнікова''. [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=24815 Гурзуф ] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170202035626/http://esu.com.ua/search_articles.php?id=24815 |date=2 лютого 2017 }} // {{ЕСУ}}
* [http://imsu-krym.com/mista-i-sela-krymskoi-oblasti/jalta/gurzuf.html стаття Гурзуф&nbsp;— Інформаційно-пізнавальний портал | Кримська область у складі УРСР] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200108054054/http://imsu-krym.com/mista-i-sela-krymskoi-oblasti/jalta/gurzuf.html |date=8 січня 2020 }} (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том&nbsp;— Історія міст і сіл Української РСР. Кримська область.&nbsp;— К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970.&nbsp;— 992 с.)
* Горный Крым. Атлас туриста / ГНПП «Картографія», Укргеодезкартографія ; ред.: Д.&nbsp;И.&nbsp;Тихомиров, Д.&nbsp;В.&nbsp;Исаев, геоинформ. подгот. Е.&nbsp;А.&nbsp;Стахова.&nbsp;— К. : ДНВП «Картографія», 2010.&nbsp;— 112&nbsp;с.

{{Ялта}}
{{Історичні місця Криму}}
{{Населені пункти АР Крим}}
{{Бібліоінформація}}

[[Категорія:Курорти Криму]]
[[Категорія:Курорти Чорного моря]]
[[Категорія:Селища міського типу Криму]]
[[Категорія:Гурзуф| ]]
[[Категорія:Історичні місця України]]
[[Категорія:Південне узбережжя Криму]]
[[Категорія:Візантійські міста Криму]]
[[Категорія:Хозарські городища України]]
[[Категорія:Поселення мідної доби України]]
[[Категорія:Поселення таврів]]