Перегляд вихідного коду сторінки Воронцовський палац (Алупка)

{{Otheruses|Воронцовський палац}}
{{Пам'ятка
|тип = Палац
|назва = Воронцовський палац (Алупка)
|оригінальна назва = 
|зображення = Північний фасад Воронцовського палацу.jpg
|зображення_підпис = Північний фасад. Воронцовський палац
|статус = 
|країна = [[Україна]]
|місто = [[Алупка]], [[Крим]]
|координати = {{coord|44|25|12|N|34|03|02|E|type:landmark_region:UA|display=title}}
|тип будівлі = палац
|архітектурний стиль = [[романтизм]]
|автор проєкту = [[Едвард Блор]]
|будівельник = [[Франц Боффо]] і Томас Гаррісон
|засновник = [[Воронцов Михайло Семенович]] (1782—1856)
|перша згадка =
|заснування =
|основні дати = 1828—1848
|початок будівництва = [[1828 в Україні|1828]]
|завершення будівництва = добудови в середині 19 ст.
|будівлі = палац, пейзажний парк, Шуваловський корпус, бібліотечний корпус, Чайний будиночок
|прибудови =
|відомі мешканці =
|реліквії =
|стан = задовільний
|сайт =
|кр = Крим
}}

'''Воронцо́вський пала́ц'''&nbsp;— [[пам'ятка архітектури]] та [[пам'ятка історії|історії]] в м. [[Алупка]], [[Автономна Республіка Крим]].

== Історія ==

=== Початок будівництва ===
Бажання мати парадну [[Резиденція|резиденцію]] спонукало володаря розпочати створення палацово-паркового ансамблю. Спочатку роботи почалися на південному схилі. Первісні будови вели [[Архітектор|архітектори]] [[Франц Боффо]] і Томас Гаррісон.

Англійські родичі графа Воронцова дозволили вийти на королівського архітектора Британії [[Едвард Блор|Едварда Блора]], який і створив [[проєкт]] з включенням вже побудованих частин (арабська [[ніша]] південної центральної частини палацу). Сам Блор до Криму не приїжджав, але був добре обізнаний з рельєфом місцевості та етапами будівництва.

На відміну від застиглих форм пізнього [[класицизм]]у, що панував у Росії, палац побудовано з використанням історичних стилів Англії (пізня [[Готична архітектура|готика]], тюдорівський стиль 16-17 століть, тобто [[романтизм]] початку 19 ст.).

У стилі [[класицизм]]у побудували лише [[павільйон]] «Чайний будиночок» у Нижньому парку.

Матеріалом став місцевий камінь вулканічного походження&nbsp;— сірий [[діабаз]]. Дуже твердий, більш ніж відомий [[граніт]], він надав будівлям особливого колориту [[середньовіччя]].

=== Етапи будівництва ===
[[Файл:Vorontsov Palace IMG 3574 1725.jpg|thumb|250px|Вид на [[Ай-Петрі]] з боку Воронцовського палацу в [[Алупка|Алупці]]]]

* Столовий корпус, 1830—1834,
* Центральний корпус, 1831—1837,
* Добудова Більярдної до Столового корпусу, 1841—1842,
* Гостьовий корпус, вхідні флігелі, усі башти, п'ятикутник господарських корпусів, 1838—1844,
* Бібліотечний корпус, 1842—1846.

Усе будівництво тривало в 1828—1848. Одно- і двоповерхові будівлі розташовані на осі схід-захід з двома [[Ворота|брамами]]. Західна брама головна, східна менша за розмірами, але краща за естетичними ознаками. Північний [[фасад]] палацу виходить у маленький двір, з якого відкривається панорама гори [[Ай-Петрі]].

=== Парки Воронцовського палацу ===
[[Файл:Спящий лёва 2.jpg|thumb|250px|Мармуровий лев]]
[[Файл:Alupka Palace 03.JPG|thumb|250px|Шуваловський проїзд]]

Найбільший обсяг земляних робіт припав на період 1840—1848, коли військові саперного [[батальйон]]у зробили [[Тераса (будівництво)|тераси]] перед південним [[фасад]]ом палацу.

Особливості місцевості (брили каміння, маленький потічок, рідкий ліс на півночі ділянки) були вдало використані при створенні [[пейзажний парк|пейзажного парку]] на північній стороні ділянки. Серед [[садівник]]ів, що працювали тут, були К. Кебах, [[Вільям Гунт|В. Гунт]], М.&nbsp;Третьяков, Бишкович, Глущенко.

Нижній парк має регулярніше планування, а припалацова територія насичена [[скульптура]]ми та [[фонтан]]ами (мармурові леви скульптора з Італії Джованні Бонанні, фонтани Амурів, Трільбі, Мушля).

=== Колекції палацу ===
{{main|П'єр Філіп Томір}}

[[Файл:Воронцовский дворец.jpg|thumb|right|250px|Парадна їдальня палацу]]

Кожна зала палацу має своє оздоблення. На додачу особливу атмосферу підтримують [[меблі]] англійських, французьких майстрів 18-19 століть, годинники, світильники, дзеркала, ліхтарі. Шедевром дерев'яного різьблення є шафа в Китайському кабінеті палацу.
* Парадний вестибюль нагадує подібні в аристократичних замках Британії. Стіни прикрашені парадними портретами, серед яких портрет О. Браницької 1781 року (художник [[Річард Бромптон]], 1734—1783, Англія), портрет князя Григорія Потьомкіна (невідомий художник 18 ст.) тощо. Портрет Браницької слід віднести до вдалих з двох міркувань. Бромптон працював в Російській імперії всього близько трьох років і помер в Петербурзі. На теренах України це майже єдиний парадний портрет Бромптона, датований і підписаний майстром.
* Парадна їдальня оздоблена [[балкон]]ом для музик, [[камін]]ами, колекціями [[порцеляна|порцеляни]], [[кришталь|кришталю]], визолоченої бронзи. В оздоби їдальні введені великі за розмірами полотна художника з Франції на ім'я [[Гюбер Робер]].
Сюжети&nbsp;— фантастичні пейзажі Робера на теми давньоримських будівель Італії.

[[Файл:Greenhouse of Vorontsovsky Palace (Crimea).JPG|міні|праворуч|230пкс|Зимовий сад палацу]]

* У колекції порцеляни увагу привертають дві великі за розмірами вази у формі давньогрецьких [[кратер]]ів. Це витвори [[Імператорський порцеляновий завод|Імператорського порцелянового заводу]] в Петербурзі. Вази заввишки 60 сантиметрів і змонтовані з окремих частин. Бічні сторони прикрашені реалістично створеними [[пейзаж]]ами, що викликало подив сучасників, звиклих до пейзажів олійними фарбами на полотні. Повагу викликали розміри та віртуозно створений морський пейзаж на порцеляновій основі не прямокутної форми.
* Серед рідкісних оздоб [[інтер'єр]]ів&nbsp;— солом'яні шпалери з вишивками кольоровими нитками доби класицизму. Подібні були особливістю дворянських садиб Росії й майже єдині збережені в Україні.
* Серед оздоб залів&nbsp;— витвори декоративної бронзи й стародавніх годинників майстрів Франції&nbsp;— [[П'єр Філіп Томір|П'єра Філіпа Томіра]], Л.&nbsp;С.&nbsp;Равріо, П.&nbsp;В.&nbsp;Русселя, Ледюра. Витвори Томіра поціновувались найбільше, саме вони прикрасили збірки палаців&nbsp;— Тюїльрі в [[Париж]]і, [[Зимовий палац|Зимового палацу]] в Петербурзі, палацу Демідова у [[Флоренція|Флоренції]], замку [[Фонтенбло]].
* Окрасою палацу став Зимовий сад.

=== Колекція живопису ===
[[Файл:Aleksandra Branicka.JPG|міні|праворуч|200пкс|Худ. Р. Бромптон. Олександра Браницька]]

Аристократичний палац неможливо уявити без колекції живопису. Своя колекція картин є і в Воронцовському палаці Алупки.

Англійське виховання власника палацу графа Воронцова спричинило появу в палацовій збірці меблів і картин англійських майстрів, що було рідкісним на теренах Російської імперії. Але домінували твори художників Фландрії, Голландії, Італії, Франції. Тут зберігають твори П. Снейєрса, К. Нетшера, [[Карло Маратті]], [[Вільям Гоґарт|Вільяма Гоґарта]], [[Джордж Доу|Джорджа Доу]].

У парадному вестибюлі представлено декілька парадних портретів родичів Воронцових різних майстрів (художник Річард Бромптон та ін.).

Палацова бібліотека налічувала 25 000 томів. Після революції 1917 року бібліотека вивезена в Росію.

=== Подальша доля палацу ===
[[Файл:Комплекс споруд Воронцовського палац (Алупка, вул. Дворцове шосе, 18) 06.jpg|thumb|250px|Південний фасад Воронцовського палацу]]

Тут мешкало три покоління Воронцових. Після 1917 року вони вимушено [[еміграція|емігрували]] за кордон. Нащадки живуть у [[Сполучені Штати Америки|США]].

При [[СРСР]] палац [[Націоналізація|націоналізували]], з 1921 створено музей.

У роки [[Друга світова війна|Другої світової війни]] Крим був захоплений німцями. У палаці був їх будинок відпочинку. Колекції музею не встигли вивезти і їх пограбували. Відомо про вивезення 537 предметів мистецтва, картин і гравюр. Після війни частину їх повернули в музей. Приміщення палацу врятували, що є величним вчинком наукового співробітника музею С.&nbsp;Г.&nbsp;Щеколдіна.

Під час [[Ялтинська конференція|Кримської (Ялтинської) конференції]] у Воронцовському палаці Алупки розмістили делегацію з Великої Британії.

З 1956 року за наказом з Москви тут відновлено роботу музею.

=== Воронцовський палац у кіно ===
Територія палацу та парку часто використовується кінематографістами. Серед відомих робіт:
# {{рік у кіно|1961}}&nbsp;— «[[Червоні вітрила (фільм)|Червоні вітрила]]»,
# {{рік у кіно|1964}}&nbsp;— «[[Звичайне чудо (фільм)|Звичайне чудо]]»,
# {{рік у кіно|1964}}&nbsp;— «[[Гамлет (фільм, 1964)|Гамлет]]»,
# {{рік у кіно|1972}}&nbsp;— «[[Пічки-лавочки]]»,
# {{рік у кіно|1976}}&nbsp;— «[[Небесні ластівки]]»,
# {{рік у кіно|1986}}&nbsp;— «[[Подорожі пана Ляпки]]»,
# {{рік у кіно|1987}}&nbsp;— «[[Десять негренят (фільм, 1987)|Десять негренят]]»,
# {{рік у кіно|2003}}&nbsp;— «[[Божевільний день, або Одруження Фігаро]]»,
# {{рік у кіно|2008}}&nbsp;— «[[Сафо. Кохання без меж]]».

== Див. також ==
* [[Воронцовський палац (Одеса)]]
* [[Воронцовський палац (Санкт-Петербург)]]
* [[Неоготика]]
* [[Палацово-парковий ансамбль Воронцова (Мошни)]]

== Література ==
* Алупкинский государственный дворцово-парковый музей-заповедник. Художественное собрание музея. (Исследования и материалы), Симферополь, 2005 {{ref-ru}}
* {{книга
 |автор = Тимофеев Леонид Николаевич, Царин Анатолий Петрович
 |частина = 
 |посилання частина = 
 |заголовок = '''Алупкинский дворец-музей'''. Путеводитель
 |оригінал = 
 |посилання = 
 |відповідальний = 
 |видання = 
 |місце = Симферополь
 |видавництво = «[[Таврія (видавництво)|Таврия]]»
 |рік = 1981
 |том = 
 |сторінки = 
 |сторінок = 56
 |серія = 
 |тираж = 150 000
 |isbn = 
 |doi = 
 |bibcode = 
 |pmid = 
 |archiveurl = 
 |archivedate =
}} {{ref-ru}} {{ref-en}}
* Алупкинський палац-музей, Київ, «Мистецтво», 1972.
* Вергунов А.&nbsp;П.&nbsp;Горохов В. А., «Русские сады и парки», М, «Наука», 1988 {{ref-ru}}
* «Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР». Київ, «Будівельник», 1983—1986, LCCN [http://catalog.loc.gov/cgi-bin/Pwebrecon.cgi?Search_Arg=84179019&Search_Code=STNO&CNT=25&HIST=1 84-179019]

== Посилання ==
{{Портал|Мистецтво|Архітектура|Крим}}
{{commonscat|Vorontsovsky Palace (Crimea)}}
* [http://ua.vlasenko.net/_pgs/pgs-html/pgs2-298.html Воронцовский дворец, 1830—1846 гг.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20070311024239/http://ua.vlasenko.net/_pgs/pgs-html/pgs2-298.html |date=11 березня 2007 }}.
* [http://vpalace.narod.ru/ vpalace.narod.ru] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160319144504/http://vpalace.narod.ru/ |date=19 березня 2016 }}&nbsp;— Неофіційний сайт {{ref-ru}}
* [http://www.sunnycrimea.com/sights/alupka.shtml sunnnycrimea.com] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160323165100/http://www.sunnycrimea.com/sights/alupka.shtml |date=23 березня 2016 }}&nbsp;— Воронцовський палац {{ref-ru}}
* [https://web.archive.org/web/20090122065038/http://tour-ethno.com/info/castles/vorontsov.shtml tour-ethno.com]&nbsp;— Історія палацу {{ref-ru}}
* [http://crimaniak.com/info/alupka/258.html crimaniak.com] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20070311022357/http://crimaniak.com/info/alupka/258.html |date=11 березня 2007 }}&nbsp;— Галерея {{ref-ru}}

{{Сім чудес України: замки, фортеці палаци}}
{{Визначні місця Криму}}
{{Замки та палаци Криму}}
{{Палаци і садиби Криму}}

[[Категорія:Замки та палаци Криму]]
[[Категорія:Алупка]]
[[Категорія:Пейзажні парки]]
[[Категорія:Палаци-музеї]]
[[Категорія:Засновані в Україні 1828]]
[[Категорія:Неоготичні споруди України]]
[[Категорія:Неомавританська архітектура в Україні]]
[[Категорія:Пам'ятки архітектури України національного значення в Криму]]
[[Категорія:Воронцови]]