Перегляд вихідного коду сторінки Ханський палац (Бахчисарай)

{{Визначна пам'ятка
|назва = Ханський палац
|місцева_назва = 
|зображення = Bakhchysarai 04-14 img15 Palace Grand Mosque.jpg
|зображення_розмір = 300px
|зображення_підпис = Ханський палац
|статус = [[Пам'ятка культурної спадщини України]]
|країна = {{UKR}}
|місце розташування = [[Автономна Республіка Крим]], [[Бахчисарай]], вул. Річкова 133
|координати = {{Coord|44|44|55|N|33|52|55|E|scale:100000|display=inline,title}}
|конфесія = <!-- не обов'язковий -->
|єпархія = <!-- не обов'язковий -->
|орденська приналежність = <!-- не обов'язковий -->
|тип монастиря = <!-- не обов'язковий -->
|тип будівлі = [[палац]]
|архітектурний стиль = <!-- не обов'язковий -->
|автор проєкту = <!-- не обов'язковий -->
|матеріал = <!-- не обов'язковий -->
|будівник = <!-- не обов'язковий -->
|скульптор = <!-- не обов'язковий -->
|архітектор = Омер
|засновник = Сахіб I Ґерай
|перша згадка = <!-- не обов'язковий -->
|заснування = <!-- не обов'язковий -->
|початок будівництва = [[1532]]
|закінчення будівництва = [[1783]]
|відомі мешканці = <!-- не обов'язковий -->
|реліквії = <!-- не обов'язковий -->
|настоятель = <!-- не обов'язковий -->
|стан = <!-- не обов'язковий -->
|сховище = Bakhchisaray Palace
|вебсторінка  = [http://www.hansaray.org.ua/r_index.html Офіційний сайт]
|карта розташування = Крим
}}

'''Ханський палац у [[Бахчисарай|Бахчисараї]]''' ({{lang-crh|Han Saray}})&nbsp;— єдиний у світі зразок кримськотатарської палацової архітектури<ref name="r_index">{{cite web|author=Олекса Гайворонский.|url=http://www.hansaray.org.ua/r_index.html|title=Бахчисарай — Ханский Дворец|work=Официальный сайт музея|accessdate=2009-04-30|archiveurl=https://www.webcitation.org/6560na2Fo?url=http://www.hansaray.org.ua/r_index.html|archivedate=2012-01-31|deadurl=yes}}</ref>, у [[1532]]—[[1783]]&nbsp;рр. родова резиденція правителів [[Кримське ханство|Кримського ханства]]&nbsp;— династії [[Ґіреї|Ґераїв]]. Палацово-парковий ансамбль включає у себе три частини: культову, адміністративну та побутову. Центр політичного, духовного й культурного життя кримських татар. Засновником Хансарая був Сахіб I Ґерай.

Бахчисарайський палац&nbsp;— пам'ятка історії та культури всесвітнього значення, в Україні офіційно визнана пам'яткою національного значення і внесена Україною до попереднього списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Палац входить до складу [[Бахчисарайський історико-культурний заповідник|Бахчисарайського історико-культурного заповідника]]. В приміщеннях палацу розташовані [[музей історії та культури кримських татар]], [[Художній музей Бахчисарайського державного історико-культурного заповідника|художній музей]]<ref>О музее см. {{cite web|url=http://www.tourism.crimea.ua/dostoprim/otherobj/museums/baxch_xud_muz/index.html|title=Художественный музей Бахчисарайского государственного историко-культурного заповедника|work=Крым туристический|publisher=Министерство курортов и туризма Крыма|accessdate=2009-04-30|archiveurl=https://www.webcitation.org/6HeQkO7Nu?url=http://tourism.crimea.ua/dostoprim/otherobj/museums/baxch_xud_muz/index.html|archivedate=2013-06-25|deadurl=yes}}</ref>, виставка холодної та вогнепальної зброї. Територія палацового комплексу займає 4,3 гектари, раніше площа комплексу становила 18 гектарів<ref name="r_ist_palac">{{cite web|author=Олекса Гайворонский.|url=http://www.hansaray.org.ua/r_ist_palac.html|title=Очерк истории ханского дворца|work=Официальный сайт музея|accessdate=2009-04-30|archiveurl=https://www.webcitation.org/6560oC7TH?url=http://www.hansaray.org.ua/r_ist_palac.html|archivedate=2012-01-31|deadurl=yes}}</ref>.

Палац розташований на лівому березі річки [[Чурук-Су (притока Качі)|Чурук-Су]]. До складу комплексу входять північні та південні ворота, Свитський корпус, палацова площа, головний корпус, гарем, ханська кухня і стайня, бібліотечний корпус, соколина вежа, ханська мечеть, Перський сад, ханський цвинтар, гробниця ([[дюрбе]]) Диляри-бікеч, гробниці Північне і Південне дюрбе, надгробна ротонда, [[лазня]] «Сари-Гюзель», набережна з трьома мостам, сади і паркові споруди, [[Катеринівська миля]], «[[Фонтан Сліз]]» та інші об'єкти.

Архітектурний стиль палацу продовжує традиції [[Османська імперія|османської]] архітектури [[16 століття|XVI]]—[[17 століття|XVII століть]]. Головна архітектурна ідея&nbsp;— втілення [[Іслам|мусульманського]] уявлення про райський сад на землі. «Бахчисарай» перекладається з [[кримськотатарська мова|кримськотатарської мови]] як «палац-сад» (''bağça''&nbsp;— сад, ''saray''&nbsp;— палац).

== Історія ==
До побудови палацу в Бахчисараї резиденція кримських ханів містилася в долині Ашлама-Дере. Коли долина стала тісною для ханського двору, було прийнято рішення збудувати палац в новому місці. Будівництво палацу почалося на поч. XVI&nbsp;ст. під час правління хана [[Сахіб I Ґерай|Сахіба I Ґерая]]. Засновник нового палацу побудував мечеть, лазню, зал [[Диван (Кримське ханство)|Дивану]], житлові апартаменти, приміщення для гарему, Перський палац із Соколиною вежею, ханські стайні, переніс Демір-Капи з порталом Алоїза де Монтаньяно (Алевіза). Разом із будівництвом палацу почалося будівництво столичного міста Кримського ханства&nbsp;— Бахчисарая.

За однією з кримськотатарських легенд хан заснував палац у місці, на якому побачив сутичку двох змій на березі річки. Одна з них отримала важкі рани, але занурилися у воду та зцілилася. Саме там хан і створив нову резиденцію.

Найдавніші будівлі палацового комплексу&nbsp;— велика Ханська мечеть і лазні Сари-Ґюзель, датовані 1532 роком. Портал Демір-Капи датований 1503 роком, але його було збудовано у палаці в [[Ашлама-Дере]], а згодом перенесено до Хансараю. За час свого існування палац постійно добудовували. За часів [[Девлет I Ґерай|Девлета I Ґерая]] було побудовано ханське [[дюрбе]], за Мухаммед IV Ґерая&nbsp;— лазню із західного боку палацу, за [[Іслям III Ґерай|Ісляма III Ґерая]]&nbsp;— залу зборів і ще одне дюрбе, за [[Бахадир I Ґерай|Бахадира I Ґерая]]&nbsp;— додаткове приміщення для офіційних прийомів, а за [[Каплан I Ґерай|Каплана I Ґерая]]&nbsp;— Золотий фонтан (1733). За [[Селямет II Ґерай|Селямета II Ґерая]] було збудовану літню альтанку, за [[Арслан Ґерай|Арслана Ґерая]]&nbsp;— медресе, і, нарешті, за [[Кирим Ґерай|Кирима Ґерая]] було збудовано дюрбе Диляри-бікеч, «[[Бахчисарайський фонтан|Фонтан сліз]]» (1764), а також силами іранського зодчого Омера виконано витончене оздоблення внутрішніх покоїв.

1736 року під час війни Кримського ханства з Росією Бахчисарай захопили війська фельдмаршала Крістофа Мініха. Мініх наказав спалити ханську столицю і палац. Перед цим, однак, він дав капітанові Манштейну доручення зробити опис палацу (він зберігся до наших днів), після чого ханську резиденцію підпалили. Пожежа знищила більшу частину будівель. Згодом палац було майже повністю перебудовано. Відновленням палацу займалися Селямет II Ґерай, а потім [[Кирим Ґерай]].

Після того, як Російська імперія анексувала Крим, палац перебував у віданні Міністерства внутрішніх справ. За цей час його багато разів перебудовували, внаслідок чого будівлі змінили свій первісний вигляд, і було втрачено єдність стилю. Ремонти зазвичай проводилися до приїзду в палац високих гостей. Після ремонтів XIX століття було істотно змінено інтер'єри ханських покоїв.

Професор Кембриджу Е.&nbsp;Д.&nbsp;Кларк стверджував: {{цитата|в Бахчисараї росіяни задовольнили свою варварську насолоду руйнування і знищили цілковито цю столицю». Зокрема, ханський палац.<ref>[[Верига Василь Іванович|Василь Верига]]. Нариси з історії України (кінець XVIII&nbsp;— початок ХІХ ст.).— Львів: Світ, 1996.— 448 с.— С. 35. ISBN 5-7773-0359-5</ref>}}

1787 року палац відвідала [[Катерина II]], 1818 і 1837 роках&nbsp;— [[Олександр I]]. У ХІХ ст. палац неодноразово ремонтувався, що призвело до часткової зміни у стилі еклектики його внутрішнього та зовнішнього вигляду, втрати значної частини приміщень, архітектурних деталей та розписів. Напочатку 1850-х років [[Іннокентій (Борисов)|Іннокентій]], архієпископ Херсонський і Таврійський, пропонував знести палац, але його пропозиція не отримала схвалення. Під час Кримської війни у палаці містився російський лазарет, що також нанесло суттєву шкоду пам'ятці. 1908 року було ухвалено рішення про створення музею при Ханському палаці і його відкрили для відвідування науковців та гостей. 1912 року палац відвідав [[Микола II]] зі своєю сім'єю.

У вересні 1917 року Тимчасовий Кримсько-мусульманський виконавчий комітет ухвалив рішення відкрити у палаці перший національний музейний заклад&nbsp;— музей історії та культури кримських татар&nbsp;— та призначив його директором науковця та художника [[Боданінський Усеїн Абдурефійович|У. Боданинського]]<ref>[[Іванець Андрій Валерійович|Іванець А.]] Кримськотатарський національний рух у період війн і революцій 1917—1920&nbsp;рр. / Кримськотатарський національний рух у 1917—1920&nbsp;рр. за архівами комуністичних спецслужб / Упоряд. [[Іванець Андрій Валерійович|Іванець А.]], Когут А.&nbsp;— К.: К. І. С., 2019.&nbsp;— С. 85.</ref>. 4(17) жовтня Таврійський губернський комісар призначив його комісаром Ханського палацу. У листопаді 1917 року відбулося урочисте відкриття музею за участі першого демократично обраного Таврійського муфтія [[Челебіджіхан|Н. Челебіджіхана]]. 9 і 26 грудня н. ст. 1917 року у Хансараї відбулося перше і останнє засідання установчих зборів кримськотатарського народу, а також перше засідання національного парламенту&nbsp;— Курултаю<ref>[[Іванець Андрій Валерійович|Іванець А.]] Перший Курултай: від кримськотатарських установчих зборів до національного парламенту (1917—1920&nbsp;рр.).&nbsp;— К.: ТОВ "Видавництво «КЛІО», 2018.&nbsp;— С. 76. </ref>. Національний музей утримувався значною мірою на кошти кримськотатарського національного уряду&nbsp;— Директорії. Денікінський режим заборонив у серпні 1919 року кримськотатарську національну Директорію, а восени 1919 року призначив на посаду директора музею у палаці статського радника С. Плаксіна.

Після захоплення у листопаді 1920 року Криму більшовиками директором музею у Хансараї знову став У. Боданинський, який займав цю посаду до 1934&nbsp;р. і перетворив заклад на важливий центр вивчення історії та культури кримськотатарського народу, збереження його культурної спадщини. У 1930-ті роки в музеї була звільнена частина співробітників, згорнуті історичний та етнографічний відділи, а його праця стала мати політизований характер у дусі офіційної марксистсько-ленінської ідеології. З 1955 року це був Бахчисарайський історико-археологічний музей, а з 1979 року&nbsp;— історико-архітектурний музей.

У 1930-ті роки було проведено ремонт палацу, під час якого було забілено вапном зовнішні оздоблення палацу.

У 1961—1964 роках українське науково-реставраційне управління Держбуду УРСР провело першу масштабну наукову реставрацію палацу, під час якої зовнішній вигляд палацу було наближено до первинного. Було знято шари фарби з порталу Демір-Капи, знято пізні нашарування розписів Великої Ханської мечеті, розчищено розписи Омера у Літній альтанці, проведено реставрацію стель Зали Дивану.

З 1980-х років почалися археологічні дослідження Хансарая. Особливого масштабу вони набули з поч. 2000-х років, коли здійснювалися під керівництвом А. Ібрагімової. В результаті вдалося локалізувати точне місцезнаходження низки знищених будівель.

Держава-окупант Росія незаконно проголосила Ханський палац «об'єктом культурного спадку федерального значення». У 2017&nbsp;р. вона розпочала проводити ремонтно-реставраційні роботи у Хан-Сараї, в результаті яких вже суттєво постраждала найстарша будівля ансамблю&nbsp;— Велика Ханська мечеть. Зокрема, демонтаж її покрівлі здійснювався з допомогою важкої будівельної техніки із застосуванням відбійників, що призвело до вібрацій і втрати частини оздоблення стін. Повністю втрачено автентичну балкову систему перекриття, стелі та шатровий дах. Автентичні дубові балки перекриття демонтовані та розпиляні, їх замінили на сучасні будівельні матеріали; використали бетонний армопояс, що збільшило навантаження на стіни мечеті. Давня ложкова черепиця («татарка») кустарного виробництва на 100&nbsp;% була замінена на іспанську черепицю заводського виготовлення. При цьому повністю знищено стародавню технологію укладання черепиці на глині та замінено сучасними кріпленнями<ref>[[Аблялімова Ельміра Наріманівна|Аблялімова Е.]] Бахчисарайський ханський палац: реставрація чи реконструкція // [[Пам'ятки України: національна спадщина]].&nbsp;— 2019.&nbsp;— №&nbsp;4–6.&nbsp;— С. 81.</ref>. Під час ремонту постраждали вітражі будівлі. Існує загроза іншим об'єктам палацово-паркового ансамблю.
 
У 2019 році міністр культури [[Євген Нищук]] заявив, що Україна чекає на моніторингову місію [[ЮНЕСКО]], яка перевірить стан Ханського палацу у тимчасово окупованому Бахчисараї, оскільки держава-окупант&nbsp;— Росія&nbsp;— унеможливила доступ органів влади держави-суверена до цього об'єкта культурної спадщини України<ref>[https://www.radiosvoboda.org/a/news-monitorynhova-misia-hanskyi-palats-nyshshcuk/29903462.html Київ чекає на візит місії ЮНЕСКО до Криму для перевірки стану Бахчисарайського палацу]</ref>.

<center><gallery caption="Ханський палац в Бахчисараї" widths="200px" heights="220px" perrow="5">
Файл:WEBSTER(1830) 1.321 TOMBS OF THE KHANS OF THE CRIMEA.jpg|Ханський палац, 1830 р.
Файл:Bahchisaraj 1855.jpg|План Бахчисарайського саду і палацу. 1855 рік
File:Khans R.jpg|[[Ханський палац в Бахчисараї (срібна монета)|Монета НБУ номіналом 10 гривень, присвячена палацу]], (реверс) 2001 рік
File:Карло Боссоли. Ханский дворец.jpg|[[Карло Боссолі]]. Ханський палац, 1840-1842 рр.
File:1856. Дворец российского верховного главнокомандующего князя Меньшикова в Бахчисарае.jpg|Літографія 1856 р.
</gallery></center>

== План палацу ==
'''0'''&nbsp;— [[#Палацовий майдан|Палацовий майдан]]; '''1'''&nbsp;— [[#Північний вхід у палац|Північна брама]] і надбрамна башта; '''2'''&nbsp;— [[#Північний вхід у палац|Світський корпус]]; '''3'''&nbsp;— [[#Велика ханська мечеть|Велика ханська мечеть]]; '''4'''&nbsp;— [[#Лазня Сари-Ґюзель|Лазня Сари-Ґюзель]]; '''5'''&nbsp;— [[#Ханський цвинтар|Ханський цвинтар]]; '''6'''&nbsp;— [[#Ханський цвинтар|Північне дюрбе]]; '''7'''&nbsp;— [[#Ханський цвинтар|Південне дюрбе]]; '''8'''&nbsp;— [[#Ханський цвинтар|Ротонда Менґлі II Ґерая]]; '''9'''&nbsp;— [[#Стаєнний корпус|Стаєнний корпус]]; '''10'''&nbsp;— Бібліотечний корпус; '''11'''&nbsp;— Південна брама; '''12'''&nbsp;— Садові тераси; '''13'''&nbsp;— [[#Дюрбе Діляри-бікеч|Дюрбе Діляри-бікеч]]; '''14'''&nbsp;— [[#Перський сад|Перський сад]]; '''15'''&nbsp;— [[#Соколина вежа|Соколина вежа]]; '''16'''&nbsp;— [[#Гаремний корпус|Гаремний корпус]]; '''17'''&nbsp;— Басейний дворик; '''18'''&nbsp;— [[#Літня бесідка|Літня бесідка]] (на першому поверсі) і [[#Золотий кабінет|Золотий кабінет]] (на другому поверсі); '''19'''&nbsp;— [[Мала ханська мечеть]]; '''20'''&nbsp;— [[#Золотий фонтан|Золотий фонтан]]; '''21'''&nbsp;— Фонтанний дворик; '''22'''&nbsp;— [[#Зала Дивану|Зала Дивану]]; '''23'''&nbsp;— [[#«Фонтан Сліз»|«Фонтан Сліз»]]; '''24'''&nbsp;— [[#Портал Демір-Капи|Портал Демір-Капи]]; '''25'''&nbsp;— Житлові покої; '''26'''&nbsp;— Кухонний корпус.

[[Файл:План Бахчисарайского дворца.svg|center|500px]]

=== Північний вхід у палац ===
Північна брама ({{lang-crh|Darbehane Qapı}})&nbsp;— один із чотирьох входів у палац (нині збереглося тільки два). До палацової брами веде міст через річку [[Чурук-Су (притока Качі)|Чурук-Су]]. Брама виготовлена з дерева і оббита кованим залізом. Вони розташовані в арці, на якій є зображення двох переплетених змій або драконів. За легендою, [[Сахіб I Ґерай]] зустрів двох змій, що боролися, на березі річки і одна з них зцілилася в річковій воді, що послужило причиною заснування палацу саме в цьому місці.<ref name="дракони">Олекса Гайворонский. Драконы на страже Хансарая // Qasevet.&nbsp;— Симферополь, 2007.&nbsp;— №&nbsp;32.</ref> Станом на тепер ця брама є основним входом до палацу.

«Darbehane Qapı» буквально означає «брама монетного двору» ({{lang-crh|darbehane}}&nbsp;— монетний двір, {{lang-crh|qapı}}&nbsp;— двері, ворота, брама). Ця назва з'явилася через те, що навпроти брами розташовувався [[монетний двір]] (дарбехане).

Обабіч до брали примикають будівлі світського корпуса. Над брамою міститься надбрамна вежа, що виконувала сторожові функції. Зовнішні стіни надбрамної вежі розписані строкатим орнаментом, а у вікна вставлене кольорове скло.

Брама, надбрамна вежа і стіни навколо палацу були збудовані 1611 року.<ref name="дракони"/> Доти в палацу не було оборонних споруд, оскільки його спочатку не розглядали як фортифікаційну споруду, а укріплення містилися у фортеці [[Кирк-Єр]].<ref>Олекса Гайворонский. Стилистика построек. Официальный сайт музея.</ref> Будівництвом керував Сулейман-паша<ref name="дракони"/>

В будівлі корпуса почту розміщувалася власне свита хана і його стража (капи-халки, {{lang-crh|qapı halqı}}&nbsp;— «приватники»). Після того, як Російська імперія захопила Крим, у корпусі почту стали розміщувати гостей. Після заснування музею у східній будівлі світського корпуса розміщується адміністрація музею, а в західній&nbsp;— експозиції.

<center><gallery widths="250px" heights="220px" perrow="5">
Файл:Общий вид Бахчисарая XVII века.jpg|Фрагмент рисунка з гравюри першої половини XVII ст. Брами і світського корпуса ще немає<ref>Немає також південного дюрбе</ref>
Файл:Бахчисарайский дворец 3.JPG|Північна брама, надбрамна вежа і світський корпус. Вид з боку Чурук-Су. На задньому плані видно мінарет великої ханської мечеті
Файл:Бахчисарайский дворец 1.jpg|Вид північної брами і надбрамної вежі з палацового майдану
Файл:Бахчисарайский дворец 2.JPG|Світський корпус і північна брама
</gallery></center>

=== Палацовий майдан ===
Палацовий майдан ({{lang-crh|saray meydanı}}) є композиційним центром ханської резиденції.<ref>Олекса Гайворонский. Дворцовая площадь.</ref> На майдан виходить північна брама з надбрамною вежею, світський корпус, велика ханська мечеть, ханський цвинтар, стайні, південна брама, соколина вежа, житлові покої, брама до посольський дворик. На південь від палацового майдану розташовані садові тераси, які добре видно з майдану.

Станом на сьогодні майдан вимощений каменем і засаджений деревами. У часи [[Кримське ханство|Кримського ханства]] вимощення і рослинності не було, а майдан був засипаний піском. На ньому збиралося військо для напуття перед військовим походом, проводилися урочисті церемонії, а також відбувалися зустріч послів і гостей.

<center><gallery widths="250px" heights="220px" perrow="5">
Файл:Hansaray Courtyard 2.jpg|Палацовий майдан
Файл:Hansaray Courtyard.jpg|Дерева на сучасному майдані 
Файл:Bakhchysarai 04-14 img15 Palace Grand Mosque.jpg|Палацовий майдан
Файл:Hansaray Southern Gate.jpg|Південна брама
</gallery></center>

=== Велика ханська мечеть ===
{{main|Велика ханська мечеть}}
Велика ханська мечеть ({{lang-crh|Büyük Han Cami}}) міститься на палацовому майдані на схід від північної брами. Це одна із найбільших мечетей Криму і перша з будівель ханського палацу.<ref name="велханмеч">Олекса Гайворонский. Большая Ханская мечеть</ref> Мечеть збудував 1532 року Сахіб I Ґерай, в XVII столітті мечеть мала його ім'я.<ref name="велханмеч"/>

Будівля мечеті масивна, зі стрілчастою аркадою<ref name="х16">[http://leto.ukr-biz.net/travel/d_handvor.htm Ханський палац]</ref> по низу і майоліковими вставками<ref name="х7">Юрий Данилевский. [http://www.planetakrim.com/catalog/01/bahchis/ Бахчисарай&nbsp;— виртуальная экскурсия.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170303175239/http://www.planetakrim.com/catalog/01/bahchis/ |date=2017-03-03 }} Туристическая планета Крым.</ref> на стінах. Дах мечеті чотирьохскатний і покритий червоною черепицею. Спочатку дах було покрито куполами.<ref name="велханмеч"/>

Всередині мечеті розташована велика зала з високими колонами. На південній стіні є вікна з кольоровими скельцями і [[міхраб]]. Зсередини по периметру верхнього ярусу східної, південної і західної стін мечеті йде широкий балкон (хори), який підтримують колони. На балконі міститься засклена ханська ложа, розписана, декорована глазурованою плиткою і прикрашена вітражами. На балкон ведуть гвинтові сходи, крім того є окремий вхід з двору на ханську ложу.

Головний вхід в мечеть розташований з боку річки Чурук-Су. Фасад із цього боку раніше був оброблений мармуром. Біля східної стіни мечеті розташоване абдестхане (місце для здійснення ритуального обмивання&nbsp;— абдеста) з шадирваном (фонтаном). На стінах зображено кілька каліграфічних написів арабською мовою (цитати з [[Коран]]у), що з'явилися в XVIII столітті. Написи виконано чорним кольором в зелених картушах. Також серед каліграфічних написів на стіні є згадка імені [[Кирим Ґерай|Кирима Ґерая]], який ремонтував і прикрашав мечеть: «Нехай буде благословенний направа Його Високості Кирима Ґерая Хана».

В мечеті два десятигранні мінарети з гостроверхими дахами, увінчані бронзовими алемами (півмісяцями). Висота мінаретів&nbsp;— 28 метрів. Нагору ведуть кам'яні гвинтові сходи всередині мінаретів. Вежі мінаретів складено з обтесаних кам'яних плит, скріплені між собою свинцевими вставками.<ref name="х7"/>

1736 року мечеть постраждала при пожежі. ЇЇ відновив під час правління хана [[Селямет II Ґерай]] майстер Омер. У 1750-х роках [[Арслан Ґерай]] заснував у дворі мечеті медресе, яке не збереглося до наших днів. У радянський час мечеть була закрита. В її верхній частині містилася експозиція музейного відділу археології, а в нижній частині&nbsp;— лапідарій (сховище архітектурних деталей, обломів, каменів із написами і зображеннями).<ref name="х10">В. Гарагуля. [http://krym.sarov.info/bakhchisaraiskii_dvorets1.html Бахчисарайский дворец]</ref> Тепер мечеть відкрита для вірян.

<center><gallery widths="180px" heights="200px" perrow="6">
Файл:Bakhchysarai 04-14 img14 Palace Grand Mosque.jpg|Велика ханська мечеть
Файл:Bakhchisarai - mosque.jpg|Велика ханська мечеть
Файл:Hansaray Mosque.jpg|Мінарет
Файл:Calligraphic inscription on the wall of mosque in Hansaray 2.JPG|Каліграфічний напис на стіні мечеті
Файл:Calligraphic inscription on the wall of mosque in Hansaray 3.JPG|Каліграфічний напис на стіні мечеті
Файл:Calligraphic inscription on the wall of mosque in Hansaray.JPG|Каліграфічний напис на стіні мечеті на честь направи (ремонту) Кирима Ґерая
</gallery></center>

=== Мала ханська мечеть ===
{{main|Мала ханська мечеть}}
Мала палацова мечеть (XVI&nbsp;ст.) зведена в традиціях базилікальної сакральної архітектури. Вона містилась у головному корпусі (поряд з Фонтаном сліз) і була призначена для представників ханської сім'ї та найближчих сановників.

Споруда малої мечеті датують XVI&nbsp;ст., а розписи&nbsp;— XVI—XVIII&nbsp;ст. Це єдина будівля, на даху якої збереглася зелена глазурована дахівка, якою колись був покритий весь палацовий комплекс, через що здавалося, ніби він укритий смарагдами, передусім коли від неї відблискувало сонце. Під час реставраційних робіт (реставратор П.&nbsp;Я.&nbsp;Редько) 1991 року віднайдено фрагменти фресок XVI&nbsp;ст. Над входом до мечеті зберігся напис: «Селямет Ґерей хан, син Хаджі Селім Ґерей хана, рік 1741».<ref> [[Байцар Андрій Любомирович|Байцар Андрій]]. Географія Криму: навч.-метод. посібник / А.&nbsp;Л.&nbsp;Байцар.&nbsp;— Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2017.&nbsp;— с.220 .</ref>

=== [[Ханське кладовище (Бахчисарай)|Ханський цвинтар]] ===
Знаходиться у тінистому саду при південній стіні Великої Ханської мечеті. На ньому знайшли вічний спокій дев'ять кримських ханів, сорок п'ять членів ханського роду, а також придворна знать. На цвинтарі побудовані два дюрбе&nbsp;— північне («дюрбе Девлета І Ґерея» XVI&nbsp;ст. із шістьма похованнями) й південне («дюрбе Ісляма III Ґерея» XVII&nbsp;ст.&nbsp;— з дев'ятьма), а також ротонда з похованням Менґлі II Ґерея. Усередині обох дюрбе та вздовж стежок саду стоять пам'ятники, висічені з мармуру чи з вапняку. Поза мавзолеями їх налічують 98 (разом із окремими фрагментами пам'ятників). На жаль, багато надгробків зникло.

Більшість мармурових монументів прикрашено вишуканим орнаментальним різьбленням. Символи жалоби (схилений кипарис, пальма що губить плоди) сусідують тут із символікою вічного життя (троянда, виноград, стилізована розетка).

Пам'ятники Ханського цвинтаря побудовані за єдиною схемою, складаються із кам'яного «саркофага» та двох вертикальних кам'яних стел по торцях. Стели в головах увінчані висіченими в камені зображеннями капелюха (чоловічого або жіночого) та прикрашені епітафіями. Ці епітафії можуть мати характер як лаконічного заклику до молитви за душу покійного, так і цілого поетичного твору, описового або філософського.<ref> [[Байцар Андрій Любомирович|Байцар Андрій]]. Географія Криму: навч.-метод. посібник / А.&nbsp;Л.&nbsp;Байцар.&nbsp;— Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2017.&nbsp;— с. 221.</ref>

Як повідомляв біограф ханського роду Халім Ґерей, у Хансараї поховані такі правителі Кримської держави:
* [[Девлет I Ґерай]], 1577&nbsp;р. (пам'ятник не зберігся);
* [[Гази II Ґерай]], 1607&nbsp;р. (пам'ятник не зберігся);
* [[Іслям III Ґерай]], 1654&nbsp;р. (пам'ятник не зберігся);
* [[Мехмед IV Ґерай]], 1674&nbsp;р. (пам'ятник зберігся);
* [[Селім I Ґерай]], 1704&nbsp;р. (пам'ятник не зберігся);
* [[Менґлі II Ґерай]], 1739&nbsp;р. (пам'ятник зберігся);
* [[Селім II Ґерай]], 1748&nbsp;р. (пам'ятник зберігся);
* [[Арслан Ґерай]], 1767&nbsp;р. (пам'ятник зберігся);
* [[Кирим Ґерай]], 1769&nbsp;р. (пам'ятник зберігся).

У середньовіччі цвинтарі в Криму вважалися святими місцями&nbsp;— тим більшим благоговінням були оточені усипальниці правителів Кримського ханства. У старі часи при Ханському цвинтарі постійно перебували спеціальні служителі&nbsp;— дюрбедари, які спостерігали за порядком та читали молитви за душі покійних.

<center><gallery widths="200px" heights="220px" perrow="5">
Файл:Ханський палац 4.jpg
Файл:Могила Кирим Герая.jpg|Могила Кирима Герая
Файл:CmentarzChanowMauzoleum Islama III Gireja.jpg|Мавзолей Ісляма III Ґерая
Файл:CmentarzChanowRotundaMegli II Gireja.jpg|Ротонда [[Менґлі II Ґерай|Менґлі II Ґерая]]
Файл:CmentarzChanowMauzoleum Dewleta I Gireja.jpg|Мавзолей Девлета І Ґерая
CmentarzChanowRotundaMegli II Gireja2.jpg|Ротонда [[Менґлі II Ґерай|Менґлі II Ґерая]]
Файл:CmentarzChanow 3.jpg|
Файл:CmentarzChanow 7.jpg|
Файл:Бахчисарайский дворец 80.jpg
</gallery></center>

=== Перський сад ===
Перський сад розташований на південь від гарему і обгороджений високим муром. У ньому були альтанки, фонтани, лазні. З гарему в сад є широка хвіртка. У кутку саду стоїть Соколина вежа.

=== Соколина вежа ===
Над будівлями Палацу здіймається Тоган-Кулеси (Соколина вежа), вище якої лише мінарети Великої Ханської мечеті. Назва вежі пов'язана з тим, що в цьому приміщенні в ханські часи нібито утримували ханських ловчих птахів. Такий переказ цілком правдоподібний: полювання з ловчим соколом було вельми популярним у ханському Криму; в числі дорогоцінних подарунків кримським ханам з Польщі та Московії нерідко фігурують рідкі породи соколів&nbsp;— найвище цінувалися полярні білі кречети. Соколів, що їх приручали, прийнято було тримати в просторих приміщеннях (іноді підлогу заливали водою, аби привчити птаха сідати на руку хазяїна). Соколина вежа цілком відповідала цим вимогам: усередині споруда порожня; лише гвинтові дерев'яні сходи ведуть до верхнього майданчику, з якого відкривається чудовий краєвид на місто й Палац.

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Джерела ==
* [[Аблялімова Ельміра Наріманівна|Аблялімова Е.]] Бахчисаравйський ханський палац: реставрація чи реконструкція // [[Пам'ятки України: національна спадщина]].&nbsp;— 2019.– №&nbsp;3–4.&nbsp;— С. 79–82.
* Гайворонский О. Повелители двух материков. Т. 1. Крымские ханы XV—XVI и борьба за наследие Великой Орды.&nbsp;— К.: Майстерня книги; Бахчисарай: БИКЗ, 2010.&nbsp;— 400 с.
* Ибрагимова А.&nbsp;М.&nbsp;Бахчисарайский Ханский дворец XVI—XVIII&nbsp;вв.&nbsp;— Симферополь, 2013.&nbsp;— 360 с.
* [[Іванець Андрій Валерійович|Іванець А.]] Кримськотатарський національний рух у період війн і революцій 1917—1920&nbsp;рр. / Кримськотатарський національний рух у 1917—1920&nbsp;рр. за архівами комуністичних спецслужб / Упоряд. Іванець А., Когут А.&nbsp;— К.: К. І. С., 2019.&nbsp;— С. 17–200.
* [[Іванець Андрій Валерійович|Іванець А.]] Перший Курултай: від кримськотатарських установчих зборів до національного парламенту (1917—1920&nbsp;рр.).&nbsp;— К.: ТОВ "Видавництво «КЛІО», 2018.&nbsp;— 160 с.
* {{МСІУ}}
* Урсу Д.&nbsp;П.&nbsp;Очерки истории культуры крымскотатарского народа (1921—1941).&nbsp;— Симферополь: Крымское учебно-педагогическое издательство, 1999.
* Эминов Р.&nbsp;Р.&nbsp;Первый национальный музей крымских татар // Восточный Архив.&nbsp;— 2011.&nbsp;— №&nbsp;2 (24).&nbsp;— С. 48–64.

== Література ==
* ''Жарких М. І.'' [https://archive.org/details/o1_2021/page/40/mode/1up?view=theater Бахчисарайський палац] // [[Енциклопедія історії України]]: Додатковий том. Кн. 1: А–Я / Редкол.: [[Смолій Валерій Андрійович|В.&nbsp;А.&nbsp;Смолій]] (голова редкол.) та ін. [[Інститут історії України НАН України|НАН України. Інститут історії України]].&nbsp;— {{К.}}: «[[Наукова думка]]», 2021.&nbsp;— С. 40—43.&nbsp;— 773 с.&nbsp;— ISBN 978-966-00-1858-7.

== Посилання ==
{{commonscat|Bakhchisaray Palace}}
* [https://web.archive.org/web/20070711231843/http://www.hansaray.org.ua/ Офіційний сайт Бахчисарайського історико-культурного заповідника]
* [http://archnet.org/library/images/thumbnails.tcl?location_id=12701 ArchNet.org зображення палацу]

{{ВП-портали|Архітектура|Україна|Крим}}
{{Визначні місця Криму}}
{{Замки та палаци Криму}}
{{Палаци і замки України}}
{{Палаци і садиби Криму}}

[[Категорія:Архітектура Кримського ханства]]
[[Категорія:Бахчисарайський палац| ]]
[[Категорія:Замки та палаци Криму]]
[[Категорія:Засновані в Україні 1532]]
[[Категорія:Споруди, збудовані 1532]]
[[Категорія:Пам'ятки архітектури України національного значення в Криму]]