Перегляд вихідного коду сторінки Євпаторія

{{НП України
 | назва           = Євпаторія<br/>Кезлев<br><small>{{lang-crh|Kezlev}}</small>
 | прапор          = Flag Eupatoria.svg
 | опис прапора    = Прапор Євпаторії
 | герб            = COA_Yevpatoriia,_Crimea,_Ukraine.svg
 | опис герба      = Герб Євпаторії
 | девіз           = Євпаторія — курорт
 | країна          = {{UKR}}
 | регіон          = [[Автономна Республіка Крим]]
 | район           = [[Євпаторійський район]]
 | зображення      = Eupatoria 04-14 img12 Juma Jami Mosque.jpg
 | зображення_розмір = 
 | зображення_підпис = Мечеть [[Джума Джамі]]
 | код КАТОТТГ     = UA01080150010090810
 | засноване       = [[497 до н. е.]]
 | населення       = {{збільшення}}{{formatnum:107040}} ''<small>(01.01.2014)</small>''<ref>{{UKR-EnumPopEstimate2015}}</ref>
 | густота         = {{#expr:107040/222.7 round 2}}
 | агломерація     = {{formatnum:123666}} ''<small>(міськрада, 01.01.2014)</small>''
 | площа           = 222.7
 | поштові індекси = 97400-97490
 | код             = 6569
 | координати      = {{coord|45|12|N|33|22|E|scale:100000|display=inline,title}}
 | lat_deg = 45 | lat_min = 12 | lat_sec = 
 | lon_deg = 33 | lon_min = 22 | lon_sec = 
 | висота          = 10
 | водойма         = [[Чорне море]]
 | станція         = [[Євпаторія-Курорт]]
 | відстань        =
 | залізниця о     = 93
 | ref-залізниця о =
 | автошлях о      = 69
 | ref-автошлях о  =
 | фізична о       = 64
 | ref-фізична о   =
 | залізниця с     = 900
 | фізична с       = 619
 | автошлях с      = 788
 | міста-побратими = [[Файл:Flag of Greece.svg|20px|border]] [[Яніна]], [[Греція]]<br />
[[Файл:Flag of Portugal.svg|20px|border]] [[Фігейра-да-Фош]], [[Португалія]]<br/>
[[Файл:Flag of Germany.svg|20px|border]] [[Людвігсбург]], [[Німеччина]]<br/>
[[Файл:Flag of Greece.svg|20px|border]] [[Закінф]], [[Греція]]<br/>
[[Файл:Flag of Poland.svg|20px|border]] [[Островець-Свентокшиський]], [[Польща]]<br/>
[[Файл:Flag of Turkey.svg|20px|border]] [[Сіліфке]], [[Туреччина]]<br/>
[[Файл:Flag of Greece.svg|20px|border]] [[Ламія]], [[Греція]]<br/>
 | день міста      = 
 | адреса          = 97416, Автономна Республіка Крим, м. Євпаторія, [[Проспект Леніна (Євпаторія)|пр. Леніна]], 2
 | вебсторінка     = http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A005?rf7571=1230
 | мер             = [[Тіхончук Роман Георгійович]] (голова адміністрації міста)
 | ремарки         =
|етнікон=євпаторя́нин, євпаторя́нка, євпаторя́ни}}
{{Otheruses}}
[[Файл:Stamp of Ukraine s537.jpg|міні|Марка [[Укрпошта|Укрпошти]] «Євпаторії&nbsp;— 2500» (2003)]]
'''Євпато́рія''' ({{МФА-всі|jeu̯pɐˈtɔrʲijɐ|3=Uk-Євпаторія.ogg}}) або '''Кезле́в''' ({{lang-crh|Kezlev}})&nbsp;— [[порт]]ове і [[курорт]]не [[місто]] на західному узбережжі [[Крим]]у. З 2014 року перебуває під [[Анексія Криму (2014)|тимчасовою окупацією]] [[Росія|Росією]]. Центр [[Євпаторійський район|Євпаторійського району]] [[Автономна Республіка Крим|Автономної Республіки Крим]].<ref>{{Cite web|title=Верховна Рада України прийняла Закон, який створює передумови для функціонування органів державної влади у Криму, після його звільнення|url=https://www.rada.gov.ua/news/razom/240358.html|website=www.rada.gov.ua|accessdate=2023-09-14}}</ref>

Євпаторія відома своїми [[Термальні води|термальними джерелами]], [[ропа|ропою]], [[Лікувальні грязі|лікувальними грязями]] озера [[Мойнаки]]<ref>{{Cite web |url=http://www.kalamit.info/index.php?area=1&p=static&page=gryaziirapa |title=Лікувальні грязі та ропа |accessdate=27 жовтня 2010 |archive-date=14 жовтня 2012 |archive-url=https://web.archive.org/web/20121014080622/http://kalamit.info/index.php?area=1&p=static&page=gryaziirapa }}</ref>. Щорічно до захоплення у березні 2014&nbsp;року місто-курорт приймало у своїх здравницях більше 1&nbsp;млн осіб. На території міста знаходиться 21 свердловина [[Мінеральні води|мінеральних вод]]. Також місто славиться численними дрібнопіщаними [[пляж]]ами<ref>[http://www.blueflag.org/Menu/Blue+Flag+beaches%2fmarinas/2010/Northern+Hemisphere/Ukraine/List/Beaches {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110526230645/http://www.blueflag.org/Menu/Blue+Flag+beaches/marinas/2010/Northern+Hemisphere/Ukraine/List/Beaches |date=26 травня 2011 }}]{{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110526230645/http://www.blueflag.org/Menu/Blue+Flag+beaches/marinas/2010/Northern+Hemisphere/Ukraine/List/Beaches |date=26 травня 2011 }} Пляжі України удостоєні нагородою [[Блакитний прапор ЮНЕСКО|«Блакитний прапор»]]</ref>, сприятливими природними умовами, і має статус найбільшої дитячої оздоровниці.

Цей край має багатовікову історію, багату традиціями і унікальними пам'ятками старовини, за 25 століть свого існування Євпаторія була [[Греція|грецьким]] містом-колонією, [[Місто-держава|містом-державою]], [[Османська імперія|османським]] містом-фортецею, морським портом. Південно-західна частина Євпаторії курортна, а східна зайнята старими районами міста, з типовим «східним» переплетенням маленьких звивистих вуличок, деяким будинкам на яких більше 300 років. Збереглися навіть будівлі [[Турецька лазня в Євпаторії|турецьких лазень]] [[XVI століття]].

== Назва ==
У VI—V століттях до н.&nbsp;е. на теренах сучасного міста знаходилося [[Грецькі колонії Північного Причорномор'я|античне поселення]] '''[[Керкінітида]]''' ({{Lang-el|Κερκινίτις}}). Існує припущення<ref name="Назва">{{Cite web|url=http://ukrmap.org.ua/origin_ukr.htm|title=Походження назв міст України|accessdate=1 листопада 2010|archive-date=29 листопада 2010|archive-url=https://web.archive.org/web/20101129100646/http://ukrmap.org.ua/origin_ukr.htm}}</ref>, що у цього слова той же [[Корінь (мовознавство)|корінь]], що і в сучасних назвах міста [[Керч]] ({{Lang-crh|Keriç}}, {{Lang-uk|Керч}}, [[Давньоукраїнська мова|дав.-укр.]] ''Корчів,'' {{Lang-ru|Керч}}, [[Давньоруська мова|дав.-рус.]] ''Кърчевъ'') та у [[Етнонім|назві]] [[Адиги|черкеського племені]] [[керкети]].

Після [[Османська імперія|османського]] [[Османське завоювання південного Криму (1475)|завоювання]] у XIV столітті поселення перейменоване у '''Ґьозлеве́''' ({{Lang-tr|Gözleve}}), після анексії у 1783 році [[Крим]]у [[Російська імперія|Росією]] ця назва переосмислена в '''Ко́злів''' ({{Lang-ru|Козлов}}). Кримська назва '''Кезле́в''' ({{lang-crh|Kezlev, Кезлев}}) походить від [[Кримська мова|крим.]] ''közlü''&nbsp;— з очима, та ''ev''&nbsp;— будинок.

Назва '''Євпато́рія''', перейнята від [[Євпаторія (античне місто)|однойменного історичного міста]], було впроваджено російською імператрицею [[Катерина II|Катериною II]] в 1784 році в рамках [[Грецький проєкт|«Грецького проєкту»]]. Козлів та Євпаторія вживалися разом до XIX столітті (один з «Кримських сонетів» [[Адам Міцкевич|Адама Міцкевича]] називається «Гірський краєвид зі степів Козлова»). У першій половині XX століття українською мовою місто [[Харківський правопис|називалося]] '''Евпато́рія'''<ref>[[Рудницький Степан Львович|Рудницький С. Л.]] «[[:c:File:Map of Ukraine, 1918.png|Карта України]]».&nbsp;— Відень: Фрейтаг і Берндт, 1918.</ref><ref>[[:c:File:Адміністративна карта Української Соціялістичної Радянської Республіки, 1932.jpg|Адміністративна карта Української Соціялістичної Радянської Республіки]]. Територіяльний поділ за обласною системою врядування. Адміністративні межі на 20 березня 1932&nbsp;р. [Варіянт 1]. ‒ Х., 1932.</ref>.

== Географія ==

=== Географія ===
Євпаторія розташована у південно-західній частині степового [[Крим]]у на узбережжі [[Євпаторійська бухта|Євпаторійської бухти]] мілководної [[Каламітська затока|Каламітської затоки]] [[Чорне море|Чорного моря]], за 69&nbsp;км на північний захід від столиці [[АР Крим|Автономної Республіки Крим]]&nbsp;— міста [[Сімферополь|Сімферополя]] (автошлях {{Автошлях Р|25}}). Площа Євпаторії становить близько 65&nbsp;км². Зі сходу та заходу місто оточене озерами-[[лиман]]ами (''[[Мойнаки|Отар-Мойнакським]]'', ''[[Мойнаки|Ялі-Мойнакським]]'', ''[[Сасик (Крим)|Сасик-Сиваським]]'').

Середня висота над рівнем моря становить 10&nbsp;м. Протяжність Євпаторії з півночі на південь&nbsp;— 4&nbsp;км, із заходу на схід&nbsp;— 8&nbsp;км.

{|class=toccolours style="text-align:center" align="center"
!colspan=10|Відстань від Євпаторії до різних міст (автошляхами)<ref name="trans">{{cite web|url=http://www.lardi-trans.com/distance/|назва=Розрахунок відстаней між містами на сайті Landi-Trans.Com|url-архіву=https://www.webcitation.org/60tIrKOQf?url=http://www.lardi-trans.com/distance/|дата-архіву=2011-08-12|accessdate=2013-09-17|deadurl=yes}}</ref>
|-
||||||| [[Одеса]] ~ 458 км<br/> [[Чорноморське (АРК)|Чорноморське]] ~ 71 км || [[Київ]] ~ 812 км<br/> [[Красноперекопськ]] ~ 112 км || [[Джанкой]] ~ 141 км<br/>[[Донецьк]] ~ 591 км ||||||
|-
||||||| [[Кілія]] ~ 665 км<br/> [[Ізмаїл]] ~ 706 км |||[[Файл:Compass Rose English North.svg|150px|центр|Роза ветров]]|| [[Сімферополь]] ~ 64 км <br/>[[Керч]] ~ 276 км ||||||
|-
||||||| ||[[Севастополь]] ~ 109 км||[[Ялта]] ~ 154 км<br/>[[Бахчисарай]] ~ 86 км||||||
|-
!colspan=10|
|}

=== Клімат ===

У цілому клімат міста є [[помірно континентальний клімат|помірно континентальним]] з м'якою зимою і теплим (досить часто спекотним) літом.

Середньорічна температура повітря становить 11,5&nbsp;°C, найнижча вона у січні (0,5&nbsp;°C), найвища&nbsp;— в липні (22,8&nbsp;°C). Найнижча середньомісячна температура повітря у січні (−7,2&nbsp;°C) зафіксована у 1950 році, найвища (7,9&nbsp;°C)&nbsp;— у 1895 році. Найнижча середньомісячна температура в липні (20,4&nbsp;°C) спостерігалась у 1985 році, найвища (27,4&nbsp;°C)&nbsp;— у 1938 році. Абсолютний мінімум температури повітря (−28,5&nbsp;°C) зафіксовано в лютому 1911 року, абсолютний максимум (39,1&nbsp;°C)&nbsp;— у серпні 1929 року.

В останні 100—120 років температура повітря в Євпаторії, як і в цілому на [[Земля|Землі]], має тенденцію до підвищення. Протягом цього періоду середньорічна температура повітря підвищилася приблизно на 1,0&nbsp;°C. Більшим у цілому є підвищення температури в першу половину року.

У середньому за рік в Євпаторії випадає 404&nbsp;мм [[Атмосферні опади|атмосферних опадів]], найменше&nbsp;— у жовтні, найбільше&nbsp;— у грудні.

Мінімальна річна кількість опадів (196&nbsp;мм) спостерігалась у 1918 році, максимальна (625&nbsp;мм)&nbsp;— в 1939 році. Максимальну добову кількість опадів (91&nbsp;мм) зафіксовано 5 серпня 1940 року. У середньому за рік у місті спостерігається 102 дні з опадами; найменше їх (5) у серпні, найбільше (13)&nbsp;— у грудні. Найменша хмарність спостерігається в серпні, найбільша&nbsp;— у грудні.
Найбільшу повторюваність мають вітри зі сходу, найменшу&nbsp;— з південного сходу і південного заходу.

Найбільша швидкість вітру&nbsp;— взимку, найменша&nbsp;— у травні та влітку.
{{Клімат міста
|Місто_род=Євпаторії
|Джерело=[http://www.meteoprog.ua/ua/climate/Yevpatoria/ Погода і клімат]{{ref-uk}}
| Січ_сер=0.5 | Січ_сер_опади=33
| Лют_сер=1.0 | Лют_сер_опади=32
| Бер_сер=4.1 | Бер_сер_опади=30
| Кві_сер=10.2 | Кві_сер_опади=29
| Тра_сер=15.6 | Тра_сер_опади=29
| Чер_сер=20.3 | Чер_сер_опади=40
| Лип_сер=22.8 | Лип_сер_опади=37
| Сер_сер=22.3 | Сер_сер_опади=33
| Вер_сер=17.9 | Вер_сер_опади=35
| Жов_сер=11.9 | Жов_сер_опади=27
| Лис_сер=7.4 | Лис_сер_опади=34
| Гру_сер=3.5 | Гру_сер_опади=45
  | Рік_сер=11.5         | Рік_сер_опади=404
| Січ_сер_мін=-2 | Січ_сер_макс=3
| Лют_сер_мін=-1 | Лют_сер_макс=4
| Бер_сер_мін=2 | Бер_сер_макс=6
| Кві_сер_мін=8 | Кві_сер_макс=13
| Тра_сер_мін=12 | Тра_сер_макс=18
| Чер_сер_мін=17 | Чер_сер_макс=23
| Лип_сер_мін=19 | Лип_сер_макс=25
| Сер_сер_мін=19 | Сер_сер_макс=25
| Вер_сер_мін=15 | Вер_сер_макс=21
| Жов_сер_мін=9 | Жов_сер_макс=15
| Лис_сер_мін=5 | Лис_сер_макс=10
| Гру_сер_мін=2 | Гру_сер_макс=6
  | Рік_сер_мін=9       | Рік_сер_макс=14
| Січ_а_макс=7.3 | Січ_а_мін=-7.2
| Лют_а_макс= | Лют_а_мін=-28.5
| Бер_а_макс= | Бер_а_мін=
| Кві_а_макс= | Кві_а_мін=
| Тра_а_макс= | Тра_а_мін=
| Чер_а_макс= | Чер_а_мін=
| Лип_а_макс=27.4 | Лип_а_мін=20.4
| Сер_а_макс=39.1 | Сер_а_мін=
| Вер_а_макс= | Вер_а_мін=
| Жов_а_макс= | Жов_а_мін=
| Лис_а_макс= | Лис_а_мін=
| Гру_а_макс= | Гру_а_мін=
| Рік_а_макс= | Рік_а_мін=
|}}

=== Природні ресурси ===
[[Файл:ЄвпаторіяКримЛіс.JPG|міні|Хвойні посадки]]
[[Файл:ЄвпаторіяПляж.JPG|міні|Заміський пляж]]

З природних лікувальних ресурсів слід відзначити унікальні грязі та [[ропа|ропу]], морські та мінеральні води, повітря і сонце, пісок і цілющі рослини.

'''Піщані пляжі'''

У межах міста та в прилеглих місцях берегової лінії розташовані численні дрібнопіщані [[пляж]]і. На схід від міста, в районі «Сонечко», пісок пляжів крупніше, трапляються дрібні напівкоштовні камені. На захід від міста тягнеться низка пансіонатів, санаторіїв і піонерських таборів. Внаслідок неконтрольованого видобутку піску з дна моря і в озері [[Донузлав]], ширина пляжів в Євпаторії щорічно дуже сильно скорочується, дно виявилося всипаним безліччю каменів.

'''Лікувальні грязі та ропа'''
[[Файл:16.Євпаторія (Грецька церква).jpg|альт=|ліворуч|міні|333x333пкс|[[Храм святого Іллі (Євпаторія)|Храм святого Іллі]]]]
В околицях міста&nbsp;— на схід і на захід від нього&nbsp;— розкидані озера-[[лиман]]и [[Мойнаки]], Отар-Мойнакське, Яли-Мойнакське [[Сасик (Крим)|Сасик-Сиваське]]. Великою лікувальною силою володіють грязі і вода цих озер, висококонцентрований соляний розчин&nbsp;— ропа. Озеро Мойнакське в кінці 1990-х втратило свою цінність як родовище лікувальної грязі в зв'язку з неконтрольованим скиданням у нього прісної води з [[Північно-Кримський канал|Північно-Кримського каналу]].

'''Мінеральні води'''

Перше джерело євпаторійської [[мінеральна вода|мінеральної води]] було відкрито комплексною гідрогеологічною експедицією на території [[Мойнаки (грязелікарня)|Мойнакської грязелікарні]] в 1959 році. Це вода хлоридно-натрієва з температурою 39&nbsp;°C. Пізніше джерела термальної мінеральної води було відкрито на території санаторію [[Міністерство оборони України|Міністерства оборони України]] та Центральної курортної поліклініки. По [[Вулиця Фрунзе (Євпаторія)|вулиці Фрунзе]] знаходиться [[бювет]] євпаторійської мінеральної води.

=== Райони міста ===
* [[Старе місто (Євпаторія)|Старе місто]]. Зберігає планування середньовічного Кезлева.
* Санаторно-курортна зона (санаторний район, курортна зона). Часто ці два мікрорайони поєднують в один – курортно-санаторний. Свою назву ці мікрорайони отримали через величезну кількість розташованих тут оздоровчих санаторіїв, пансіонатів та готелів.
* Центр. Переважно багатоповерхова забудова, велика кількість магазинів та іншої інфраструктури.
* Район Міського Театру. Одно-двоповерхові будинки, забудови приватного сектору, адміністративні будинки.
* Район центрального ринку. Невеликий район з гарною транспортною розв'язкою, поліклінікою, школою, адміністративними будинками та магазинами.
* Район Пожежної. Забудова індивідуальними житловими будинками, невелика кількість п'яти та дев'ятиповерхових багатоквартирних будинків. 
* Вокзальний. Район залізничного вокзалу та автовокзалу.
* Район Кільця. Охоплює приватний та багатоповерховий масиви, розташовані відповідно праворуч та ліворуч від вулиці Перекопської.
* Пересип. Район розташувався вздовж морського узбережжя (вул. Сімферопольська) - вузька смуга вздовж моря при в'їзді до Євпаторії. 
* Мойнаки. Спальний район із розвиненою інфраструктурою: школи, дитячі садки, лікарні, аптеки, банківські відділення, магазини. Прилягає до однойменного озера (лиману). Поруч – [[Мойнаки (грязелікарня)|грязелікарня «Мойнаки»]].
* Універсам. Один із ділових центрів міста. Забудова, в основному, 5-ти та 9-ти поверхові будинки нової споруди.
* 5-й мікрорайон (Авіамістечко). Є приватні будинки, дво-, п'яти- та дев'ятиповерхові багатоквартирні будинки.
* 8-ий мікрорайон. Спальний район, багатоповерхові житлові будинки, переважно 5, 9 поверхів, нові будівлі.
* 9-ий мікрорайон. Спальний район із багатоповерховими (5, 6, 11, 14 поверхів) житловими будинками.
* За лінією. П'ятиповерхові будинки, спальний район, що знаходиться за лінією залізниці.
* [[Плани]]. Район забудований приватними домоволодіннями та новими багатоповерхівками.
* [[Слобідка (Євпаторія)|Слобідка]]. Досить великий район, який складається із приватного сектору.
* Нахалівка та Товарна. Приватний сектор.
* Супутник-1 та Супутник-2. Райони котеджної забудови.
* Айсабай (Супутник-3). Приватний сектор.
* [[Ісмаїл-Бей (мікрорайон)|Ісмаїл-Бей]]. Великий спальний район з приватними будинками на околиці міста, інфраструктура: магазини, школа, громадський транспорт.

== Історія ==
{{main|Історія Євпаторії|Хронологія Євпаторії}}

=== Стародавній період і середньовіччя ===

[[Файл:Kerkinitida-archeological-site.jpg|праворуч|міні|Археологічні знахідки [[Керкінітида|Керкінітиди]].]]

У Євпаторії немає точного дня заснування. Однак, давньогрецький історик [[Геродот]], який жив у V столітті до н.&nbsp;е., в своїх працях згадує про те, що в [[Таврія|Таврії]] на солоному озері використовується для лікування грязь. [[Пліній Старший]] у фундаментальній праці «[[Природна історія (Пліній)|Природна історія»]] теж писав про Таврію, де землею лікують різноманітні захворювання. А у 1964 році в районі Євпаторії було виявлено і вивчено близько 30 стародавніх поховань, найстарішим з яких від 4,5 до 5&nbsp;тисяч років. Тут проживали [[кімерійці]], [[таври]] і [[скіфи]]. Як показують розкопки, на території сучасного міста люди жили ще в III тисячолітті до н.&nbsp;е.

Відомо, що в VI—V століттях до н.&nbsp;е. на місці сучасної Євпаторії [[Греція|грецькі]] колоністи заснували [[Факторія|факторію]] (торгову базу), а потім [[поліс]] Каркінітиду. Назва Каркінітида (або [[Керкінітида]]) виникла, як припускають історики, від імені Каркіна&nbsp;— засновника міста<ref>{{Cite web |url=http://evpat.org/history/podrobnaya-istoriya-evpatorii.html |title=Каркін — засновник міста. |accessdate=27 жовтня 2010 |archive-date=18 лютого 2010 |archive-url=https://web.archive.org/web/20100218021109/http://evpat.org/history/podrobnaya-istoriya-evpatorii.html }}</ref>. Переселенці з [[Еллада|Еллади]] збудували укріплене військове поселення, обнесли його високими фортечними стінами. Від 30-х років IV століття до н.&nbsp;е. місто входило до складу [[Херсонес Таврійський|Херсонеської держави]], для якої мало велике торгове і стратегічне значення.

У II—I століттях до н.&nbsp;е. місто час від часу контролювало царство [[Мала Скіфія|Малої Скіфії]]. Втім, Херсонес, спираючись на покровительство [[Понтійське царство|Понтійського царства]], а згодом [[Стародавній Рим|Стародавнього Риму]], відстояв свої права на Керкінітиду.

У III столітті місто постраждало від нападів [[Готи|готів]], у IV столітті&nbsp;— від вторгнення у місто [[гуни|гунів]], (після чого Керкінітида фактично припинила існування)<ref name="Енциклопедія історії України">{{книга|заголовок =[[Енциклопедія історії України]] |видання = |місце =Київ |видавництво =Наукова думка |рік =2003 |том =2 |сторінок =518 |isbn = }}</ref>.

Після навали гунів через [[Крим]] пролягав шлях багатьох інших [[Кочівники|кочівників]]. У IV—XV століттях він постійно піддається набігам, [[Печеніги|печенігів]], [[Хозари|хозар]], [[половці]]в. У VI столітті відбудовується [[Візантія|Візантією]]. У VII столітті Херсонес в союзі з хозарами фактично виборює у Візантії автономію своїм володінням. У X—XII століттях цей район освоювали й переселенці з [[Київська Русь|Київської Русі]].{{Джерело}} Дуже мало відомостей дійшло до сьогодні про ранньосередньовічний період з історії Керкінітиди. Однак, відомо, що в епоху раннього середньовіччя тут знову виникла фортеця. А у XIII столітті Крим зазнав [[Монгольська навала на Русь|монгольської навали]].

У 1475 році регіон був [[Османське завоювання південного Криму (1475)|захоплений Османською імперією]], а на місці Керкінітиди, де на той час існувало лише невелике поселення, [[турки]] дали місту назву Ґьозлеве (Козлов&nbsp;— в адаптації слов'янських сусідів). «Ґьозлеве» у перекладі означає «сто очей», «око-будинок» або походить від [[османська мова|османського]] слова «ґьозле»&nbsp;— наглядай, дивись.

=== Нова і новітня доба ===
[[Файл:Yvon 3.jpg|міні|праворуч|[[Битва за Євпаторію]] у [[1854]] році]]
У XVI—XVIII століттях Ґьозлеве&nbsp;— одне із значних міст [[Кримське ханство|Кримського ханства]]<ref>[https://avdet.org/ru/2015/11/17/zagadka-gyozlevskogo-tekie/ Загадка Гьозлевського текіє] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20201123224609/https://avdet.org/ru/2015/11/17/zagadka-gyozlevskogo-tekie/ |date=23 листопада 2020 }}{{ref-ru}}</ref>. За кількістю будинків воно поступалося тільки [[Бахчисарай|Бахчисараю]]. Знане як невільницький ринок місто не раз ставало об'єктом козацьких морських походів (особливо успішний&nbsp;— 1588 рік).

1675 року, під час походу, місто здобули загони [[Іван Сірко|Івана Сірка]]. Ґьозлеве було оточене фортечною стіною, загальною довжиною близько трьох км. Висота її становила 6—8&nbsp;м, ширина 3—5&nbsp;м. Стіна побудована у вигляді п'ятикутника, мала п'ять воріт: на схід біля берега моря&nbsp;— Портові ворота, на південний схід&nbsp;— ворота Дров'яного базару, на північну сторону виходили ворота Білого мулли, на північний захід&nbsp;— Земляні ворота, на захід&nbsp;— Кінські ворота.

Наприкінці XVII&nbsp;— початку XVIII століття [[Російська імперія]] почала боротьбу за вихід до [[Чорне море|Чорного моря]] і приєднання Криму. 1736 року під час [[Російсько-турецька війна (1735—1739)|російсько-турецької війни 1735—1739]] Ґьозлеве, попередньо спалене татарами, здобув загін полковника М.&nbsp;Бірона.
[[Файл:Карло Боссоли. Евпатория.jpg|міні|праворуч|Боссолі. Вигляд [[Євпаторійська бухта|Євпаторійської бухти]]]]
1771 року його поновно брали війська під керівництвом князя В.&nbsp;Долгорукова. У 1770-х роках Ґьозлеве стало центром каймаканства Кримського ханства.

1783 року Кримське ханство остаточно увійшло до складу Російської імперії, приєднане до Росії було й Ґьозлеве. Ім'я міста, навіть в слов'янізованій формі Козлов, однак, не влаштовувало [[Катерина II|Катерину II]], що надавала перевагу грецьким назвам. Проте місту не повернули і античне ім'я Керкінітида. Імператриця зупинилася на назві Євпаторія, «запозиченій» в [[Євпаторія (античне місто)|однойменного міста]], що існувало в давнину на південному узбережжі Каламітської затоки (теперішнього [[Інкерман]]а), названого, в свою чергу, на честь понтійського царя [[Мітрідат VI Евпатор|Мітрідата VI Євпатора]]<ref>{{Cite web|url=https://espreso.tv/vigadani-mista-prichornomorya-krapleni-karti-rosiyskoi-imperii|title=Олексій Мустафін. Вигадані міста Причорномор'я. Краплені карти Російської імперії|website=Еспресо. 2022-08-18}}</ref>.

Одночасно з перейменуванням Євпаторія була перетворена на [[повіт]]овий центр [[Таврійська область|Таврійської області]] (з [[1796]] року&nbsp;— у складі [[Новоросійська губернія|Новоросійської губернії]], з 1802 року&nbsp;— [[Таврійська губернія|Таврійської губернії]]).

Мусульманське населення міста в 1780-1790-х масово емігрувало до [[Османська імперія|Османської імперії]], але занепад тривав недовго: царський уряд заохочував приток сюди нових поселенців.

Наприкінці XVIII століття Євпаторія стає центром [[караїмізм]]у, куди переїздить духовний глава [[Караїми|караїмів]]&nbsp;— гахам (у [[1917]] році переїхав до [[Стамбул]]а).

1798 року в місті споруджено порт, а Євпаторія отримала право на безмитне ввезення і вивезення товарів ([[порто-франко]]).

У 1840-х роках в Євпаторії мешкало близько 11&nbsp;000 осіб.

Під час [[Кримська війна|Кримської війни 1853—1856]] у вересні 1854 року Євпаторію захопили британо-французькі війська і перетворили на свою основну військову базу. У лютому 1855 року загін російських вояків під орудою [[генерал-лейтенант]]а [[Хрульов Степан Олександрович|Степана Хрульова]] безуспішно [[Штурм Євпаторії|штурмував фортецю Євпаторія]], зазнавши чималих втрат. Місто значно постраждало в цій війні (населення скоротилося до 4806 осіб)<ref name="Енциклопедія історії України"/>.

У другій половині XIX століття Євпаторія перетворюється на кліматичний курорт. [[1884]] року відкрито першу [[Мойнаки (грязелікарня)|водолікарню]] (примітивне грязелікування розпочалося ще в 1870-х), 1905&nbsp;— перший приватний санаторій «Приморський».

1914 року в Євпаторії мешкало 30&nbsp;000 осіб (1897&nbsp;— 18&nbsp;000)<ref name="Енциклопедія історії України"/>.

1915 року залізниця з'єднала місто з магістраллю [[Москва-Пасажирська-Курська|Москва]]&nbsp;— [[Севастополь (станція)|Севастополь]].
[[Файл:Unname - panoramio (151).jpg|міні|[[Купецька синагога (Євпаторія)]]]]
Наприкінці XIX століття соляні промисли Євпаторії дають 36&nbsp;% загальної кількості солі, що видобувається в Криму, розвивається [[Борошномельно-круп'яна промисловість|борошномельна промисловість]], введено в дію цегельно-черепичний завод, розпочато інтенсивний видобуток [[Вапняк|каменю-черепашника]] в Мамайських каменоломнях, обладнана перша в місті [[метеорологічна станція]], розпочата забудова дачами території між старою частиною міста і [[Мойнаки|Мойнакським озером]]. Завершено облаштування Приморського бульвару (нині сад імені Караєва), побудований чавуноливарний завод. У місті діяли 4 православні церкви, 14 мечетей, костел, 4 синагоги, 2 чоловічих і одна жіноча гімназії.
[[Файл:EliasChurchEupatoria.jpg|ліворуч|міні|Відгомін [[Друга світова війна|Другої світової війни]] на [[Храм Святого Іллі (Євпаторія)|храмі Святого Іллі]]]]
Всеросійський з'їзд з покращення вітчизняних лікувальних місцевостей визнав Євпаторію курортом загальнодержавного значення. Євпаторія стала розширюватися і упорядковуватися. Була архітектурно оформлена сучасна [[Театральна площа (Євпаторія)|Театральна площа]]. Тут були побудовані театр&nbsp;— найкращий на півдні Росії після [[Одеський національний академічний театр опери та балету|Одеського оперного]], публічна [[Центральна міська бібліотека імені О. Пушкіна (Євпаторія)|бібліотека імені Олександра II]] (нині імені О. Пушкіна). Облаштовується західна частина міста&nbsp;— так званий дачний район і Євпаторія стала «входити в моду» як дачне місце.

1913 року в місті з'явився [[Євпаторійський трамвай|перший трамвай]], а 1915 року в Євпаторії підведена залізнична гілка [[Острякове|Сарабуз]]&nbsp;— Євпаторія, яка з'єднала Євпаторію з магістраллю [[Севастополь]]&nbsp;— [[Москва]].

1921 року в місті заснований [[Євпаторійський краєзнавчий музей|краєзнавчий музей]]. У 1924 відбулася перша в [[РРФСР]] науково-практична конференція лікарів, присвячена проблемам курортології, а 1926 року на базі санаторію «Таласса» була заснована перша в [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]] біокліматична станція.

До 1940 року в місті діють вже 36 санаторіїв і будинків відпочинку, 17 дитячих санаторіїв, в тому числі нова [[Мойнаки (грязелікарня)|водогрязелікарня «Мойнаки»]].

У перші дні війни добровільно з'явилися в військкомат сотні людей. З напутніми словами першого секретаря Євпаторійського ГК [[Комсомол|ВЛКСМ]] М. Зайцева на фронт у повному складі пішов 10-й клас євпаторійської середньої школи імені М. Горького. Здравниці терміново переобладнувалися під евакогоспіталі; був сформований винищувальний батальйон, частина бійців якого увійшла пізніше в Євпаторійський партизанський загін.

[[Вермахт]] швидко просувалися до Криму. У жовтні 1941 року партизани-євпаторійці залишили місто і попрямували у [[Кримські гори]]. Всі дитячі санаторії були евакуйовані. 31 жовтня 1941 до міста увійшли [[німці]]. Будівлю міської Ради, вони перетворили в міську управу, неподалік розмістилося поліцейське управління та інші каральні «служби», а чудові євпаторійські пляжі стали мінними полями, обнесені колючим дротом.

У грудні 1941 року відбулася подія, яка ще більше піднесла бойовий дух євпаторійців: група севастопольських моряків зробила сміливий рейд у заповнену німцями Євпаторію. Тихо підійшовши вночі на двох катерах до берега, моряки висадилися і, прибравши вартових, попрямували до центру міста. Вони звільнили заарештованих людей і, захопивши в міській управі і поліцейському управлінні цінні документи, та зброю повернулися на катери. У місті почався переполох, але моряки благополучно відійшли від берега.
{{External media
|video1=[http://www.youtube.com/watch?v=2F0dptnpZ1E Євпаторія у німецькій кінохроніці]
}}
[[Файл:Evpatoria_1916.jpg|міні|праворуч|Вигляд міста з моря (листівка, [[1916]] року)]]
Тим часом [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|радянське]] командування підготувало план висадки в Євпаторії великого десанту моряків і бійців [[Приморська армія (СРСР)|Приморської армії]]. Проти ночі на 5 січня 1942 року до міста підійшли [[тральщик]] «Підривник», сім катерів і морський буксир, на яких розмістився [[євпаторійський десант]] у кілька сотень людей. Передовий загін висадився на берег і успішно виконав поставлене перед ним завдання. Але на морі розігрався восьмибальний шторм, і спроби висадити підкріплення або зняти десант закінчилися невдачею. Німці отримали можливість підтягти резерви. Мужні чорноморці і місцеві жителі, що приєдналися до них, билися до останнього патрону. Придушивши їх опір, німці розділили Євпаторію на сектори, хапали в кожному всіх, хто здавався їм підозрілим. Потім 3000 євпаторійців разом з групою поранених десантників розстріляли на [[Меморіал «Червона гірка» (Євпаторія)|Червоній гірці]].

Ця акція [[Вермахт|вояків Вермахту]] була далеко не останньою&nbsp;— ще довго тривали кровопролитні бої. Всього за час окупації німці вбили понад 12,5 тисячі осіб&nbsp;— старих, жінок, дітей, майже третину населення міста. Але боротьба тривала. Євпаторійці дізнавалися від патріотів-підпільників про становище на фронтах. На мотороремонтному заводі саботувалося виконання військових замовлень, у місті діяли підпільні групи.
[[Файл:Євпаторія ВВВ.jpg|міні|350px|ліворуч|Вхід радянських солдат до міста]]
Лише 13 квітня 1944 року Євпаторія остаточно перейшла під контроль радянських військ, першим до міста увійшов підрозділ 9-го гвардійського полку 3-ї гвардійської мотострілецької дивізії, командир стрілецького батальйону старший лейтенант [[Лошаков Опанас Ілліч|Опанас Лошаков]]. За роки війни було розстріляно більше 12 000 жителів Євпаторії. Після невдалого [[Євпаторійський десант|євпаторійського десанту]] 1942 року було розстріляно більше 3 000 місцевих жителів. А до війни в Євпаторії проживало 47 000 жителів. Понад 5 тисяч євпаторійців було мобілізовано в регулярну армію і пішли в [[партизани (військо)|партизанські]] загони. Понад 400 земляків було викрадено на роботи до [[Німеччина|Німеччини]]. Та ще депортація&nbsp;— [[Кримські татари|татари]], [[греки]], [[болгари]], [[вірмени]], [[німці]],&nbsp;— зменшила кількість євпаторійців на 8-9 тисяч осіб. Сумна арифметика показує, що Євпаторія під час війни втратила близько 45-55&nbsp;% населення міста.

Після [[Друга світова війна|Другої світової війни]] Євпаторія продовжувала розвиватися як місто-курорт. 1953 року зведено нову [[Євпаторія-Курорт|будівлю вокзалу]], у 1965 році споруджено [[Євпаторійський морський торговельний порт|морський вокзал]], у [[1966]] році введена в експлуатацію свердловина термальної мінеральної води «Мойнаки», у 1979 році&nbsp;— побудована загальнокурортна водолікарня і створена філія Центрального науково-дослідного інституту курортології і фізіотерапії. 1985 року в місті проводиться Перший дитячий музичний фестиваль.

=== Сучасність ===
{{double image|right|Coin of Ukraine Yevpatoria2500 a.jpg|120|Coin of Ukraine Yevpatoria2500 r.jpg|120|[[2500 років Євпаторії (монета)|Ювілейна монета НБУ присвячена 2500-річчю Євпаторії]]}}
На рубежі XXI століття Євпаторія почала знову відроджуватися, як і за 100 років до цього. У минулому залишилися розпад [[СРСР]], труднощі початку 90-х років. Занепали багато санаторіїв і пансіонатів, розвалилися виробництва, порушилися виробничі зв'язки. Але відродилася Євпаторія, місто знову почало набирати популярність серед жителів [[Україна|України]]. Десятки тисяч дітей кожного літа приїжджають до Євпаторії на відпочинок. Десятками з'являються нові приватні санаторії та пансіонати, нові магазини, ринки, виробництва. Відкриваються і будуються нові супермаркети, [[Фуршет (мережа супермаркетів)|«Фуршет»]], «[[АТБ-Маркет|АТБ»]], «Фреш», облагороджується ринок біля «Універсаму», розширюється «Універмаг», на перетині вулиці Фрунзе та [[Проспект Леніна (Євпаторія)|проспекту Леніна]] відкрився бювет євпаторійської мінеральної води, налагоджено морське пасажирське й вантажно-пасажирське сполучення з [[Туреччина|Туреччиною]], відкрилися дитячі майданчики в усьому місті, [[вулиця Караїмська]] реконструйована «під старовину», змінилась [[Горького набережна (Євпаторія)|набережна імені Горького]], де встановлено оглядові майданчики&nbsp;— [[Ротонда|ротонди]], серію фонтанів, пам'ятник [[Геракл]]ові.

У 1999 році саме з Євпаторії було скомпоновано і передано перше в історії багатосторінкове міжзоряне радіопослання [[Cosmic Call|«Cosmic Call»]].<ref>{{Cite book|title=Межзвёздные радиопослания|last=Зайцев.|first=А.|year=2006|publisher=Наука и жизнь|location=|pages=|language=російською|isbn=}}</ref>

З 29 серпня по 4 вересня 2001 року з Євпаторії до 6 близьких зір було надіслано «[[Дитяче послання]]».<ref>[http://lnfm1.sai.msu.ru/SETI/koi/bulletin/20/articles/1.html 1-е дитяче радіопослання позаземним цивілізаціям] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190919055856/http://lnfm1.sai.msu.ru/SETI/koi/bulletin/20/articles/1.html |date=19 вересня 2019 }}{{ref-ru}}</ref>

[[27 квітня]] 2007 року Євпаторійська міська рада ухвалила рішення «Про затвердження стратегічного плану економічного і соціального розвитку міста Євпаторія на період до 2015 року». Основні завдання стратегічного плану: формування стратегічного бачення майбутнього міста, визначення його місії, виявлення головних проблем і стратегічних цілей розвитку міста; визначення оперативних цілей та шляхів їх досягнення<ref>{{Cite web |url=http://kalamit.info/index.php?area=1&p=static&page=sovremenniy_gorod |title=Затвердження стратегічного плану економічного і соціального розвитку міста Євпаторія на період до 2015 року |accessdate=17 жовтня 2010 |archive-date=1 лютого 2012 |archive-url=https://web.archive.org/web/20120201154112/http://kalamit.info/index.php?area=1&p=static&page=sovremenniy_gorod }}</ref>.

[[Файл:Evp expl.jpg|міні|праворуч|Зруйнований вибухом будинок.]]

==== Трагедія 24 грудня 2008 року ====

Трагедія 24 грудня 2008 року в Євпаторії надовго залишиться в пам'яті містян. Після закінчення [[Німецько-радянська війна|німецько-радянської війни]] це була найбільша трагедія&nbsp;— загибель мирних громадян Євпаторії. У ніч з 24 на 25 грудня 2008 року, близько 21:40 обрушилися 2 під'їзди будинку №&nbsp;67 по [[Вулиця Некрасова (Євпаторія)|вулиці Некрасова]].

Напередодні [[Новий рік|Нового Року]] у місті лунало безліч вибухів петард та феєрверків. У районах Євпаторії, розташованих трохи далі від місця трагедії, вибух, спочатку, був сприйнятий як чергова вибухнула петарда. Відразу після трагедії інформація миттєво поширилася містом. До місця трагедії почали сходитися люди, які намагалися чимось допомогти. Інформація відразу потрапила в [[Інтернет]]. Через форуми євпаторійських провайдерів можна було дізнатися про те, що сталося і що відбувалося далі в ті години.

У результаті трагедії загинуло 27 чоловік. [[Президент України]] [[Ющенко Віктор Андрійович|Віктор Ющенко]] оголосив 26 грудня 2008 року [[День жалоби|днем жалоби]]. Відповідний указ було опубліковано на офіційному сайті глави держави<ref>{{Cite web |url=http://www.oglyadach.com/news/2008/12/25/205683.htm |title=Трагедія 24 грудня 2008 року |accessdate=16 жовтня 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20090605002037/http://oglyadach.com/news/2008/12/25/205683.htm |archivedate=5 червня 2009 |deadurl=yes }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://kalamit.info/index.php?area=1&p=news&newsid=3140 |title=Квіти біля каменю |accessdate=16 жовтня 2010 |archive-date=1 лютого 2012 |archive-url=https://web.archive.org/web/20120201145937/http://kalamit.info/index.php?area=1&p=news&newsid=3140 }}</ref>.

==== Захоплення Росією у 2014&nbsp;р. ====
{{оновити|розділ|дата=жовтень 2017}}
Наприкінці лютого 2014 року у Євпаторії, як і в інших найбільших містах АР Крим, пройшли «антимайданівські» (а по суті&nbsp;— антиукраїнські) мітинги, інспіровані російськими спецслужбами і проросійськими силами. З 02.03.2014 з'явились повідомлення про блокування військової частини Збройних Сил України (зенітно-ракетний полк) у Євпаторії силами спецпідрозділів російської армії, Чорноморського флоту і загонами так званими «самооборони», 10 березня командуванню частини було висунуто ультиматум про здачу військового містечка<ref>{{Cite web |url=http://www.unian.net/politics/894749-komandovaniyu-voinskoy-chasti-v-evpatorii-peredali-ultimatum.html |title=Командованию воинской части в Евпатории передали ультиматум |accessdate=9 вересня 2015 |archive-date=13 червня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150613200137/http://www.unian.net/politics/894749-komandovaniyu-voinskoy-chasti-v-evpatorii-peredali-ultimatum.html }}</ref>.

16 березня 2014 року окупаційною російською владою на території АР Крим і Севастополь було проведено так званий «референдум» щодо виходу Криму зі складу України, після чого захоплені території було поспіхом включено до складу Російської Федерації рішеннями Президента Росії і Держдуми. Захоплення Криму і приєднання його до Росії світовою спільнотою не визнано.

== Населення ==

[[Файл:Національний склад населення Євпаторії.jpg|міні|праворуч|275px|Національний склад населення Євпаторії.<ref>{{Cite web |url=http://www.sf.ukrstat.gov.ua/perepis1.htm#_jaz |title=Мовний і національний склад населення Євпаторії |accessdate=23 жовтня 2010 |archiveurl=https://www.webcitation.org/61AV1AQhN?url=http://www.sf.ukrstat.gov.ua/perepis1.htm#_jaz#_jaz |archivedate=24 серпня 2011 |deadurl=yes }}</ref><br/>
{{Legend|#3A5FCD|Росіяни}}
{{Legend|#CD5555|Українці}}
{{Legend|#A2CD5A|Кримські татари}}
{{Legend|#473C8B|Білоруси}}
{{Legend|#009ACD|Інші}}]]

=== Національний склад ===
Найбільшу частину населення міста складають [[росіяни]]. За даними [[Перепис населення України (2001)|всеукраїнського перепису населення 2001 року]] населення території, підпорядкованій міськраді Євпаторії становило 117 565 осіб. У населенні були присутні такі етнічні групи:
* [[росіяни]]&nbsp;— 64,9&nbsp;%
* [[українці]]&nbsp;— 23,3&nbsp;%
* [[кримські татари]]&nbsp;— 6,9&nbsp;%
* [[білоруси]]&nbsp;— 1,5&nbsp;%
* [[вірмени]]&nbsp;— 0,5&nbsp;%
* [[євреї]]&nbsp;— 0,4&nbsp;%
* [[татари]]&nbsp;— 0,2&nbsp;%
* [[поляки]]&nbsp;— 0,2&nbsp;%
* [[молдовани]]&nbsp;— 0,2&nbsp;%
* [[азербайджанці]]&nbsp;— 0,2&nbsp;%
* [[корейці]]&nbsp;— 0,1&nbsp;%
* [[цигани]]&nbsp;— 0,1&nbsp;%
* [[караїми]]&nbsp;— 0,1&nbsp;%
* [[німці]]&nbsp;— 0,1&nbsp;%
* [[узбеки]]&nbsp;— 0,1&nbsp;%<ref name="nac">Дністрянський М.&nbsp;С.&nbsp;Етнополітична географія України. Львів: Літопис, 2006. С.452-453.</ref>.

Населення міста Євпаторії (без населених пунктів, підпорядкованих міськраді), тис. осіб.<ref name="pop-stat.mashke.org">{{Cite web |url=http://pop-stat.mashke.org/ukraine-cities.htm |title=Cities & towns of Ukraine |accessdate=23 жовтня 2010 |archive-date=19 квітня 2012 |archive-url=https://web.archive.org/web/20120419105018/http://pop-stat.mashke.org/ukraine-cities.htm }}</ref>

<timeline>
Colors=
  id:lightgrey value:gray(0.9)
  id:darkgrey  value:gray(0.7)
  id:sfondo value:rgb(1,1,1)
  id:barra value:rgb(0.6,0.7,0.8)

ImageSize = width:800 height:250
PlotArea = left:50 bottom:50 top:30 right:30
DateFormat = x.y
Period = from:0 till:120
TimeAxis = orientation:vertical
AlignBars = justify
ScaleMajor = gridcolor:darkgrey increment:500 start:0
ScaleMinor = gridcolor:lightgrey increment:100 start:0
BackgroundColors = canvas:sfondo

BarData=
  bar:1897 text:1897
  bar:1923 text:1923
  bar:1926 text:1926
  bar:1939 text:1939
  bar:1959 text:1959
  bar:1970 text:1970
  bar:1979 text:1979
  bar:1989 text:1989
  bar:1992 text:1992
  bar:1998 text:1998
  bar:2001 text:2001
  bar:2003 text:2003
  bar:2004 text:2004
  bar:2005 text:2005
  bar:2006 text:2006
  bar:2007 text:2007
  bar:2008 text:2008
  bar:2009 text:2009
  bar:2010 text:2010
 bar:2011 text:2011

PlotData=
  color:barra width:20 align:left

  bar:1897 from:0 till: 17.9
  bar:1923 from:0 till: 17.2
  bar:1926 from:0 till: 23.3
  bar:1939 from:0 till: 47.0
  bar:1959 from:0 till: 57.0
  bar:1970 from:0 till: 79.4
  bar:1979 from:0 till: 93.3
  bar:1989 from:0 till: 107.8
  bar:1992 from:0 till: 113.3
  bar:1998 from:0 till: 113.5
  bar:2001 from:0 till: 105.9
  bar:2003 from:0 till: 105.7
  bar:2004 from:0 till: 106.0
  bar:2005 from:0 till: 106.3
  bar:2006 from:0 till: 106.5
  bar:2007 from:0 till: 106.7
  bar:2008 from:0 till: 106.1
  bar:2009 from:0 till: 107.2
  bar:2010 from:0 till: 106.8
  bar:2011 from:0 till: 106.6

PlotData=

  bar:1897 at: 17.9 fontsize:S text: 17.9 shift:(-8,5)
  bar:1923 at: 17.2 fontsize:S text: 17.2 shift:(-10,5)
  bar:1926 at: 23.3 fontsize:S text: 23.3 shift:(-10,5)
  bar:1939 at: 47.0 fontsize:S text: 47.0 shift:(-10,5)
  bar:1959 at: 57.0 fontsize:S text: 57.0 shift:(-10,5)
  bar:1970 at: 79.4 fontsize:S text: 79.4 shift:(-10,5)
  bar:1979 at: 93.3 fontsize:S text: 93.3 shift:(-10,5)
  bar:1989 at: 107.8 fontsize:S text: 107.8 shift:(-10,5)
  bar:1992 at: 113.3 fontsize:S text: 113.3 shift:(-10,5)
  bar:1998 at: 113.5 fontsize:S text: 113.5 shift:(-10,5)
  bar:2001 at: 105.9 fontsize:S text: 105.9 shift:(-10,5)
  bar:2003 at: 105.7 fontsize:S text: 105.7 shift:(-10,5)
  bar:2004 at: 106.0 fontsize:S text: 106.0 shift:(-10,5)
  bar:2005 at: 106.3 fontsize:S text: 106.3 shift:(-10,5)
  bar:2006 at: 106.5 fontsize:S text: 106.5 shift:(-10,5)
  bar:2007 at: 106.7 fontsize:S text: 106.7 shift:(-10,5)
  bar:2008 at: 107.1 fontsize:S text: 107.1 shift:(-10,5)
  bar:2009 at: 108.2 fontsize:S text: 108.2 shift:(-10,5)
  bar:2010 at: 106.8 fontsize:S text: 106.8 shift:(-10,5)
  bar:2011 at: 106.6 fontsize:S text: 106.6 shift:(-10,5)

TextData=
  fontsize:S pos:(20,20)
  text:тис. осіб
</timeline>

=== Мовний склад ===
Рідна мова населення за даними [[Перепис населення України (2001)|перепису 2001 року]]{{UKR-socialdata-mova-2001}}:
{| class="standard"
!Мова
!Чисельність, осіб
!Доля
|-
|[[Російська мова в Україні|Російська]]
| align="right" |86 352
| align="right" |83,64%
|-
|[[Українська мова|Українська]]
| align="right" |8 195
| align="right" |7,94%
|-
|[[Кримськотатарська мова|Кримськотатарська]]
| align="right" |7 476
| align="right" |7,24%
|-
|[[Вірменська мова|Вірменська]]
| align="right" |295
| align="right" |0,29%
|-
|[[Білоруська мова|Білоруська]]
| align="right" |171
| align="right" |0,17%
|-
|[[Циганська мова|Ромська]]
| align="right" |93
| align="right" |0,09%
|-
|[[Румунська мова|Румунська]]
| align="right" |45
| align="right" |0,04%
|-
|[[Болгарська мова|Болгарська]]
| align="right" |17
| align="right" |0,02%
|-
|[[Польська мова|Польська]]
| align="right" |11
| align="right" |0,01%
|-
| [[Єврейська]]
| align="right" | 14 || align="right" | 0,01%
|-
| [[Караїмська мова|Караїмська]]
| align="right" | 13 || align="right" | 0,01%
|-
|Інші/Не вказали
| align="right" |562
| align="right" |0,54%
|-
|'''Разом'''
| align="right" |103244
| align="right" |100%
|}

== Соціальна сфера ==

=== Освіта ===
В межах Євпаторії функціонують 14 шкіл<ref>{{Cite web |url=http://www.kalamit.info/index.php?area=1&p=static&page=uch_zavedeniya |title=Список загальноосвітніх закладів Євпаторії. |accessdate=27 жовтня 2010 |archive-date=14 жовтня 2012 |archive-url=https://web.archive.org/web/20121014082809/http://kalamit.info/index.php?area=1&p=static&page=uch_zavedeniya }}</ref>, медичне і педагогічне училища, 3 ПТУ, 3 коледжі.<ref>{{Cite web |url=http://info.start.crimea.ua/info.php?categoryes_info_id=47&cities_id=59 |title=Освіта і соціальна сфера |accessdate=17 жовтня 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20120531100117/http://info.start.crimea.ua/info.php?categoryes_info_id=47&cities_id=59 |archivedate=31 травня 2012 |deadurl=yes }}</ref>

Вища освіта представлена Євпаторійським інститутом соціальних наук РВНЗ «Кримський гуманітарний університет» (очна та заочна форма навчання), Євпаторійське відділення [[Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля|Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля]] (Далевський університет)<ref>{{Cite web |url=http://www.evp.snu.edu.ua/ |title=ЄВ КФ СНУ ім. В.Даля |accessdate=17 жовтня 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20101104171447/http://www.evp.snu.edu.ua/ |archivedate=4 листопада 2010 |deadurl=yes }}</ref>, заочним відділенням університету внутрішніх справ і філіалом заочного відділення [[Національний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова|Національного педагогічного університету ім. М.&nbsp;П.&nbsp;Драгоманова (Київ)]].

<div class="NavFrame">
<div class="NavHead">Загальноосвітні навчальні заклади Євпаторії</div>
<div class="NavContent" style="display:none;">
<div align=left>
<center>
{|class="wikitable sortable" width="100%"
|-style="background:#ddd;"
! Найменування навчального закладу
! Адреса
! class=unsortable width=120 align="center" | Директор
|+
|-class="shadow"
| Євпаторійська загальноосвітня школа I—III ступенів №&nbsp;1
| [[Інтернаціональна вулиця (Євпаторія)|вул. Інтернаціональна]], 55
| Леонова Емілія Михайлівна
|-class="shadow"
| Євпаторійська загальноосвітня школа I—III ступенів №&nbsp;2
| [[Фрунзе вулиця (Євпаторія)|вул. Фрунзе]], 21
| Головко Світлана Олексіївна
|-class="shadow"
| [[Гімназія № 4 ім. І. Сельвінського (Євпаторія)|Гімназія №&nbsp;4 ім. І. Сельвінського]]
| [[Шкільна вулиця (Євпаторія)|вул. Бартенєва]], №&nbsp;2,3
| Філімонов Микола Опанасович
|-class="shadow"
| Євпаторійська спеціальна загальноосвітня школа №&nbsp;5
| [[Вулиця Гоголя (Євпаторія)|вул. Гоголя]], 16
| Шпаченко Ніна Анатоліївна
|-class="shadow"
| Загальноосвітня фізико-математична школа I—III ступенів №&nbsp;6-дошкільний навчальний заклад №&nbsp;31
| [[Некрасова вулиця (Євпаторія)|вул. Некрасова]], 98
| Костіна Тетяна Володимирівна
|-class="shadow"
| Євпаторійська загальноосвітня школа I—III ступенів №&nbsp;7
| [[Вулиця Дмитра Ульянова|вул. Дмитра Ульянова]], 39
| Булигіна Олена Вікторівна
|-class="shadow"
| Гімназія з поглибленим вивченням англійської мови №&nbsp;8
| [[Вулиця Ситнікова|вул. Ситнікова]], 22
| Ликова Людмила Леонідівна
|-class="shadow"
| Євпаторійська загальноосвітня школа I—III ступенів №&nbsp;11
| [[Проспект Перемоги (Євпаторія)|просп. Перемоги]], 21
| Іллічівського Валентина Яківна
|-class="shadow"
| Євпаторійська загальноосвітня школа I—III ступенів №&nbsp;12
| [[Вулиця Хлібна|вул. Хлібна]], 51
| Котенєва Наталія Георгіївна
|-class="shadow"
| Євпаторійська загальноосвітня школа I—III ступенів №&nbsp;13 з українською та російською мовами навчання
| [[Вулиця Ситнікова|вул. Ситнікова]], 16
| Тимошенко Ольга Олексіївна
|-class="shadow"
| Євпаторійська загальноосвітня школа I—III ступенів №&nbsp;14
| [[Вулиця Лугова (Євпаторія)|вул. Лугова]], 13
| Євсєєв Віктор Георгійович
|-class="shadow"
| Євпаторійська загальноосвітня школа I—III ступенів №&nbsp;15
| [[Вулиця Полтавська (Євпаторія)|вул. Полтавська]], 8
| Семко Іван Тимофійович
|-class="shadow"
| Євпаторійська загальноосвітня школа I—III ступенів №&nbsp;16
| [[Вулиця 60 років ВЛКСМ|вул. 60 років ВЛКСМ]], 30
| Донцова Ольга Олександрівна
|-class="shadow"
| Євпаторійська загальноосвітня школа I—III ступенів №&nbsp;18 з кримськотатарською мовою навчання
| м-н Ісмаїл-бей, Суворовське шосе, 2&nbsp;км.
| Ашуров Назім Ібайдуллаєвіч
|}</center>
</div></div></div>

=== Охорона здоров'я ===

В Євпаторії не тільки безліч санаторіїв і пансіонатів, місто достатньо забезпечене медичними установами. Станом на [[1 листопада]] [[2007|2007 року]] у місті працює 14 медичних установ, у тому числі 11 комунальних, в яких працюють 419 лікарів, 935 середніх медичних працівників.<ref name="Охорона здоров'я"/> Потужність стаціонарних медичних закладів управління охорони здоров'я міської ради становить 860 ліжок, або 73,4 одиниці на 10 тис. населення.<ref name="Охорона здоров'я">{{Cite web |url=http://www.kalamit.info/index.php?area=2&p=news&newsid=413 |title=Програма економічного і соціального розвитку м. Євпаторії на 2008 рік. Охорона здоров'я |accessdate=23 січня 2011 |archive-date=27 листопада 2012 |archive-url=https://web.archive.org/web/20121127233101/http://www.kalamit.info/index.php?area=2&p=news&newsid=413 }}</ref>

<div class="NavFrame">
<div class="NavHead">Лікувально-профілактичні установи міста</div>
<div class="NavContent" style="display:none;">
<div align=left>
<center>
{|class="wikitable sortable" width="100%"
|-style="background:#ddd;"
! Найменування установи
! Адреса
|+
|-class="shadow"
| [[Євпаторійська міська поліклініка|Міська поліклініка]]<ref>{{Cite web |url=http://www.evpagrad.org/poli/grp.html |title=Міська поліклініка |accessdate=25 жовтня 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20071011095014/http://evpagrad.org/poli/grp.html |archivedate=11 жовтня 2007 |deadurl=yes }}</ref>
| [[Некрасова вулиця (Євпаторія)|вул. Некрасова]], 39
|-class="shadow"
| [[Перша міська лікарня (Євпаторія)|Перша міська лікарня]]<ref>{{Cite web |url=http://www.evpagrad.org/poli/pgb.html |title=Перша міська лікарня |accessdate=25 жовтня 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20071011100114/http://evpagrad.org/poli/pgb.html |archivedate=11 жовтня 2007 |deadurl=yes }}</ref>
| проспект Перемоги, 22
|-class="shadow"
| Лікарська амбулаторія мікрорайону Ісмаїл-Бей
| вул. Виноградна, 3
|-class="shadow"
| [[Євпаторійська дитяча міська клінічна лікарня|Дитяча міська клінічна лікарня]]<ref>{{Cite web |url=http://www.evpagrad.org/poli/dgkb.html |title=Дитяча міська клінічна лікарня Євпаторії |accessdate=25 жовтня 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20071011095715/http://evpagrad.org/poli/dgkb.html |archivedate=11 жовтня 2007 |deadurl=yes }}</ref>
| [[Вулиця Дмитра Ульянова|вул. Дмитра Ульянова]], 58
|-class="shadow"
| [[Євпаторійська дитяча поліклініка|Дитяча поліклініка]]<ref>{{Cite web |url=http://www.evpagrad.org/poli/dpk.html |title=Євпаторійська дитяча поліклініка |accessdate=25 жовтня 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20071011093108/http://evpagrad.org/poli/dpk.html |archivedate=11 жовтня 2007 |deadurl=yes }}</ref>
| [[Некрасова вулиця (Євпаторія)|вул. Некрасова]], 85; філіал [[Вулиця Дмитра Ульянова|вул. Дмитра Ульянова]], 1а
|-class="shadow"
| [[Євпаторійський центр охорони зору|Центр охорони зору]]<ref>{{Cite web |url=http://www.evpagrad.org/poli/coz.html |title=Євпаторійський центр охорони зору |accessdate=25 жовтня 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20071011095710/http://evpagrad.org/poli/coz.html |archivedate=11 жовтня 2007 |deadurl=yes }}</ref>
| [[Некрасова вулиця (Євпаторія)|вул. Некрасова]], 55
|-class="shadow"
| Шкірно-венерологічний диспансер<ref>{{Cite web |url=http://www.evpagrad.org/poli/kvd.html |title=Шкірно-венерологічний диспансер |accessdate=25 жовтня 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20071011095527/http://evpagrad.org/poli/kvd.html |archivedate=11 жовтня 2007 |deadurl=yes }}</ref>
|[[Вулиця Дмитра Ульянова|вул. Дмитра Ульянова]], 58
|-class="shadow"
| Протитуберкульозний диспансер
| [[Вулиця Революції|вул. Революції]], 62
|-class="shadow"
| Міська стоматологічна поліклініка
| [[Некрасова вулиця (Євпаторія)|вул. Некрасова]], 94
|-class="shadow"
| Госпрозрахунковий лікувально-діагностичний і профілактичний центр «Панацея»
| [[Некрасова вулиця (Євпаторія)|вул. Некрасова]], 39
|-class="shadow"
| Станція швидкої та невідкладної медичної допомоги
| [[Некрасова вулиця (Євпаторія)|вул. Некрасова]], 39
|-class="shadow"
| Міський центр здоров'я
| [[Вулиця Токарєва|вул. Токарєва]], 37/43
|}</center>
</div></div></div>

==== Лікувальний потенціал ====
[[Файл:Лиман (озеро).JPG|альт=|ліворуч|міні|250x250пкс|озеро [[Мойнаки]]]]
[[Файл:Evporbita.jpg|міні|праворуч|Пансіонат «Орбіта», [[2008]]]]
Лікувальні грязі, ропа [[Мойнаки|Мойнакського озера]], термальні джерела, мінеральні води і настояне на цілющих степових травах повітря&nbsp;— все це перетворило Євпаторію у першокласний кліматичний і бальнеологічний курорт.

Сьогодні в Євпаторії 67 санаторно-курортних установ, у тому числі 27 санаторіїв (з них 20 дитячих), 10 пансіонатів та будинків відпочинку, водолікарня, дві курортні поліклініки та [[Мойнаки (грязелікарня)|водогрязелікарня «Мойнаки»]]. Розташовані вони, переважно, в центральній курортній зоні, що простяглася від центру міста до Мойнакського озера. Санаторії та пансіонати міста спеціалізуються на лікуванні хвороб [[Анатомія людини#Опорно-руховий апарат|опорно-рухового апарату]], [[Дихальна система|верхніх дихальних шляхів]], [[Периферична нервова система|периферичної нервової системи]], гінекологічних захворювань, [[безпліддя]]. Особлива турбота євпаторійських лікарів&nbsp;— реабілітація постраждалих від наслідків [[Чорнобильська катастрофа|чорнобильської катастрофи]]. Лікують тут і захворювання травного тракту, печінки, нирок. Крім основного курсу, тут завжди запропонують лікування стоматологічних захворювань, косметологічні процедури. Багато євпаторійських здравниць мають можливість цілий рік відновлювати здоров'я своїх пацієнтів.

Лікарі курорту, володіючи потужними практичними знаннями, тісно співпрацюють з науковими інститутами, оновлюючи арсенал можливостей у боротьбі за здоров'я своїх пацієнтів. І яскравий приклад цього&nbsp;— [[Дельфінотерапія|медико-психологічне лікування]] за допомогою [[Дельфінові|дельфінів]] у [[Дельфінарій (Євпаторія)|євпаторійському дельфінарії]]. Тут побувало безліч пацієнтів, яким спілкування з дельфінами сприятливо позначилося на їхньому здоров'ї.

==== Становлення курорту ====

[[Файл:Таласса.jpg|міні|праворуч|Санаторій «Таласса».]]

Курортний розвиток Євпаторії розпочався ще в [[1860-ті|60-х роках]] [[19 століття|XIX століття]]. Морські купання тут порівнювалися з [[Канни|каннськими]]. Не менше значення мали цілющі грязі, якими славилися околиці Євпаторії; завдяки цьому розвиток євпаторійського курорту відразу ж пішов у лікувальному напрямку. В [[1874|1874 році]] військове відомство започаткувало тут так звану «очну санаторну станцію», а в [[1886|1886 році]] лікарі Ходжаш і Цеценовський відкрили [[Мойнаки (грязелікарня)|Мойнакську грязелікарню]], побудовану за проєктом архітектора Бернардацці. Використання цілющих ресурсів Євпаторії ширилося з кожним роком. Дуже скоро місто досягло значення другого, після [[Ялта|Ялти]], [[Російська імперія|всеросійського]] курорту. У [[1905|1905 році]] був відкритий кліматичний «Приморський санаторій»&nbsp;— один з найбільших лікувальних закладів [[Крим]]у в той час. Ще через кілька років почали працювати санаторії «Таласса» і «Геліос». Тоді ж закладалися основи розвитку дитячого курортолікування. У місті була значна кількість приватних купалень, кілька готелів, пансіонів і мебльованих кімнат.

Найбільші успіхи в розвитку курорту припали на час, коли міським головою був місцевий землевласник [[Дуван Семен Езрович|С. Дуван]]. Завдяки його старанням, в західній частині Євпаторії, на великому пустирі, виросло нове місто з приватних будинків і дач, побудованих в модному стилі [[Модернізм (архітектура)|«модерн»]]. Євпаторія обзавелася одним з найкращих на півдні [[Російська імперія|Росії]] [[Євпаторійський театр імені О. Пушкіна|театром]], [[Центральна міська бібліотека імені О. Пушкіна (Євпаторія)|бібліотекою]], розкішним рестораном-кафе «Бориваж». Головні вулиці були замощені і шосовані. В [[1914|1914 році]] в Євпаторії був [[Євпаторійський трамвай|пущений трамвай]], а в [[1915|1915 році]] місто було сполучене залізницею з [[Сімферополь|Сімферополем]]. [[16 травня]] [[1916|1916 року]] Євпаторію відвідала царська сім'я, яка засвідчила про справжній розквіт курорту.

У перші роки [[СРСР|радянської влади]] всі санаторії, дачі, вілли та особняки були націоналізовані і перетворені в лікувальні корпуси. Почалося будівництво нових санаторіїв. На курорті працювали відомі лікарі&nbsp;— А.&nbsp;Шенк, П.&nbsp;Медовіков, С.&nbsp;Трегубов. [[20 січня]] [[1936|1936 року]] Раднарком [[РРФСР]] прийняв постанову «Про організацію в Євпаторії зразкового дитячого курорту».

Напередодні [[Німецько-радянська війна|війни]] в Євпаторії налічувалося 36 здравниць, половина з них мала дитячий профіль. Післявоєнне відновлення курорту і його подальший розвиток повернуло місту статус Всесоюзної дитячої оздоровниці. За часів незалежної [[Україна|України]] курорту Євпаторія Указом [[Президент України|Президента України]] було присвоєно статус Всеукраїнської дитячої оздоровниці.

== Засоби масової інформації ==

Розвиток засобів масової інформації, особливо газет, торкнувся Євпаторію на початку [[20 століття|ХХ століття]], з розвитком міста саме як курорту. Збільшення кількості відпочиваючих і все більша популяризація Євпаторії як загальнорадянського курорту, дали поштовх до розвитку ЗМІ в самій Євпаторії, і включенню інформації про Євпаторію в такі популярні на початку XX століття збірники як [[Путівник|«Путівники»]].

=== FM-радіостанції ===
Через окупацію півострова мовлення всеукраїнських та регіональних радіостанцій припинено.
{| class="wide standart sortable" border="1"
!№п/п
!Частота, МГц
!Назва
!Потужність, кВт
!Адреса вежі
!Передавач
|-
|1
|101,0
|[[Радіо Байрактар]] (план)
|0,1
|вул. Чорноморське шосе 2
|
|-
|2
|102.5
|[[Kiss FM (Україна)|Kiss FM]]
|0.1
|вул. Чорноморське шосе 2
|
|-
|3
|103,5
|Лідер
|0,2
|вул. Чорноморське шосе 2
|
|-
|4
|105,2
|[[Lux FM|Люкс FM]]
|0,5
|вул. Чорноморське шосе 2
|
|-
|5
|105,9
|[[Radio ROKS]]
|0,1
|вул. Чорноморське шосе 2
|
|-
|6
|106,8
|[[Мелодія FM]]
|0,2
|вул. Чорноморське шосе 2
|
|-
|7
|107,5
|[[Хіт FM]]
|0,2
|вул. Чорноморське шосе 2
|
|}

== Економіка ==
{{main|Економіка Євпаторії}}

Економіка міста представлена широким спектром галузей міського господарства: [[санаторно-курортний комплекс]], [[промисловість]], [[будівництво]], [[транспорт]], [[зв'язок]], [[торгівля]]. У загальному обсязі промислового виробництва міста 80&nbsp;% становить продукція підприємств [[Харчова промисловість|харчової галузі]], яка випускає хлібобулочні, кондитерські вироби, м'ясо-молочну продукцію, вина, безалкогольні напої та інші товари.

Підприємства харчової промисловості забезпечують постачання своєї продукції в 64 санаторно-курортних установ міста, на замовлення яких налагоджується випуск нових видів продукції. Підприємства промислової галузі міста впроваджують нові технології виробництва, модернізують обладнання, покращують асортимент продукції, що випускається. Щорічний [[товарообіг]] підприємств роздрібної торгівлі та громадського харчування становить більше 250&nbsp;млн. [[Українська гривня|грн]].<ref>{{Cite web |url=http://kalamit.info/index.php?area=1&p=static&page=predpriyatiyagoroda |title=Економіка Євпаторії |accessdate=16 жовтня 2010 |archive-date=21 липня 2011 |archive-url=https://web.archive.org/web/20110721221727/http://www.kalamit.info/index.php?area=1&p=static&page=predpriyatiyagoroda }}</ref> Жителів міста і гостей курорту обслуговують: 412 підприємств торгівлі; 228 підприємств громадського харчування; 196 підприємств сфери послуг; 9 ринків на 4423 торгових місця. У місті проводяться виставки&nbsp;— продажі з дегустацією продукції місцевих товаровиробників, багатогалузеві ярмарки [[крим]]ських товаровиробників, тематична розширена торгівля до свят, сільськогосподарські ярмарки і різні фестивалі. Останніми роками в місті відзначаються позитивні тенденції розвитку підприємництва, активізація [[Кредит (фінанси)|фінансово-кредитних]] та [[Інвестиція|інвестиційних механізмів]], спрямованих на підтримку верств населення, здатних власними силами забезпечити свою економічну самостійність. Збільшення кількості суб'єктів малого підприємництва сприяє структурним змінам в економіці та зростання частки приватної власності.

У Євпаторії розроблений інвестиційний паспорт, основна ідея якого полягає в тому, щоб представити весь набір інформації про регіональний інвестиційний клімат в місті-курорті та його перспективи.

Обсяги інвестицій зовнішньоекономічної діяльності в економіку міста на [[1 лютого]] [[2012|2012 року]] склали 77&nbsp;708&nbsp;300 [[Долар США|$]]. Темп зростання обсягів прямих іноземних інвестицій склав 129,5&nbsp;% до обсягу на початок року (2-ге місце в [[Крим]]у).<ref>{{Cite web |url=http://www.kalamit.info/index.php?area=1&p=static&page=predpriyatiyagoroda |title=Обсяги інвестицій зовнішньоекономічної діяльності міста. |accessdate=13 листопада 2010 |archive-date=21 липня 2011 |archive-url=https://web.archive.org/web/20110721221727/http://www.kalamit.info/index.php?area=1&p=static&page=predpriyatiyagoroda }}</ref>

=== Туризм ===
[[Файл:Озеро Сасик-Сіваш.jpg|альт=|міні|200x200пкс|озеро [[Сасик (Крим)|Сасик]]]]
Санаторно-рекреаційна галузь є однією з високорентабельних галузей народного господарства. Її ефективний розвиток протягом десятиріч дозволив місту одержати сучасний розвиток (місто одне з найкращих у Криму за рівнем розвитку соціальної сфери). Однак у порівнянні з [[1987|1987 роком]] кількість санаторних закладів зменшилась на 18 одиниць. У [[1980-ті|80-ті]] роки в оздоровницях міста відпочивали понад 300 тис. осіб, крім того, понад 800 тис. самодіяльних рекреантів<ref name="Туризм в Євпаторії">{{Cite web |url=http://www.linc.com.ua/documents/storage/CP_Yevpatoria_U.pdf |title=Профіль громади міста Євпаторія. Туризм в Євпаторії |accessdate=26 листопада 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20120415095821/http://www.linc.com.ua/documents/storage/CP_Yevpatoria_U.pdf |archivedate=15 квітня 2012 |deadurl=yes }}</ref>.

Впродовж 5 років ріст цін вартості путівок становить приблизно 23&nbsp;%, найбільший ріст у [[2003|2003 році]]&nbsp;— 17&nbsp;%<ref name="Туризм в Євпаторії"/>. Позитивною тенденцією є збільшення обсягу додаткових послуг. За 5 років показник зріс утричі, у [[2000|2000 році]] він склав 7&nbsp;млн грн., [[2004|2004 році]]&nbsp;— 19,7&nbsp;млн грн. Збільшення наданих послуг своєю чергою привело до зростання робочих місць. Так, в галузі у 2000 році працювало 9600 осіб, а в 2004 році кількість працівників становила 11 297 осіб, ріст становить 17&nbsp;%<ref name="Туризм в Євпаторії"/>.

{|class="toccolours" style="text-align:center" width="70%"
!style="background: #CCCCFF" colspan=9|Кількість гостей<ref>Під кількістю гостей м. Євпаторія розуміється чисельність відпочиваючих у санаторно-курортних закладах, кількість яких суттєво не змінюється протягом багатьох років. Приріст по Євпаторії виникає тільки у зв'язку збільшення тривалості курортного сезону (у порівнянні з минулими роками).</ref>
|-
!style="background: #CCCCFF" rowspan=2|
! style="background: #CCCCFF" colspan=6|Відвідуваність
|-
! style="background: #CCCCFF" |1997||style="background: #CCCCFF"|2000||style="background: #CCCCFF"|2001||style="background: #CCCCFF"|2002||style="background: #CCCCFF"|2003||style="background: #CCCCFF"|2004
|-
!style="background: #CCCCFF"| Місто
| — ||191 000||193 000 ||193 763 ||194 500 || 232 000
|-
!style="background: #CCCCFF"| Область<ref>У показниках Криму відображена вся чисельність відпочиваючих, у тому числі в готелях, кемпінгах та інших туристичних закладах, кількість яких постійно зростає.</ref>
| — ||371 200||418 500||480 400||568 100|| —
|-
!style="background: #CCCCFF"| Україна
|1 539 000||1 729 000||1 904 000||1 963 000||2 513 000|| —
|-
!colspan=9|
|}

== Транспорт ==
{{main|Транспорт Євпаторії}}

Євпаторія&nbsp;— розвинутий транспортний вузол [[АР Крим|Автономної Республіки Крим]] та [[Україна|України]]. У місті є залізничний [[Євпаторія-Курорт|пасажирський вокзал]], [[Євпаторія-Товарна|товарна станція]] з контейнерними майданчиками, морський вантажно-пасажирський порт і сучасний автовокзал. Влітку до Євпаторії можна дістатися на поїздах прямого сполучення з [[Київ|Києва]], [[Львів|Львова]], [[Харків|Харкова]], [[Дніпро (місто)|Дніпра]], [[Москва|Москви]], [[Санкт-Петербург]]а, [[Мінськ]]а і ряду інших міст. З [[Сімферополь|Сімферополя]] до Євпаторії можна доїхати електричкою або автобусом, які вирушають у цьому напрямку кожні 10 хвилин.

У будь-яку точку Євпаторії можна дістатися автобусом, маршруткою чи трамваєм. У Криму трамвай є тільки в Євпаторії. На ньому можна дістатися до вокзалів, на набережну і в курортну зону.

=== Аеропорт ===

Євпаторію обслуговує [[Міжнародний аеропорт «Сімферополь»|міжнародний аеропорт Сімферополя]], розташований за 60&nbsp;км на південний-схід від міста. Євпаторія також має свій маленький [[Євпаторія (аеродром)|аеродром]], який знаходиться у північно-східній частині міста. Аеродром підпорядковується прилеглому поряд державному підприємству&nbsp;— «[[Євпаторійський авіаційний ремонтний завод|Євпаторійському авіаційному ремонтному заводу»]]<ref>[http://www.evp.snu.edu.ua/energiya-dvijenia-avia-04-2010.html Євпаторійський авіаційний ремонтний завод]{{Недоступне посилання|date=травень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>. Загальна довжина злітної смуги становить 2000&nbsp;м, а ширина 40&nbsp;м. На базі існуючого аеродрому заплановано створення повноцінного пасажирського аеропорту, ініціаторами проєкту стали «[[Євпаторійський авіаційний ремонтний завод]]» та [[Євпаторійська міськрада|Євпаторійська міська рада]]<ref>{{Cite web |url=http://mycityua.com/news/country/2009/06/20/172751.html |title=В Євпаторії хочуть побудувати аеропорт |accessdate=16 жовтня 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20100206010732/http://mycityua.com/news/country/2009/06/20/172751.html |archivedate=6 лютого 2010 |deadurl=yes }}</ref>.

=== Залізниця ===

{{main|Євпаторія-Курорт|Євпаторія-Товарна|Євпаторійська дитяча залізниця}}
[[Файл:Eupatoria 04-14 img05 E-Kurort station.jpg|міні|праворуч|[[Євпаторія-Курорт]]. Вокзал.]]

Влітку залізничний вокзал Євпаторії&nbsp;— одне з найбагатолюдніших місць. Головна станція&nbsp;— [[Євпаторія-Курорт]]. Рух тут не припиняється і в нічний час. У приміщенні вокзалу працюють дві зали очікування, одна з яких&nbsp;— платна. На території вокзалу працюють 16 квиткових кас, крім цього, функціонують одна цілодобова і кілька пересувних кас. Оновлено [[Залізнична платформа|перон]], реконструйовані посадкові платформи, фонтан і озеленена [[Привокзальна площа (Євпаторія)|привокзальна площа]]. Стіни зали очікувань облицьовані мармуром, а підлога викладена гранітом. У залі підвищеного комфорту встановлені кондиціонери та м'які меблі; на другому поверсі&nbsp;— комфортабельні кімнати відпочинку.

Необхідність проведення в Євпаторію залізниці стала очевидною вже на початку [[20 століття|ХХ століття]]&nbsp;— вантажно-розвантажувальні роботи, що проводилися [[Євпаторійський морський торговельний порт|морським портом]], були пов'язані цілим рядом труднощів і затримок. Крім цього&nbsp;— вантажі, доставлені морем, далі могли бути відправлені лише сушею. Потрібна була дорога і для перевезення відпочиваючих. Перша будівля вокзалу була споруджена в [[1953|1953 році]] за проєктом відомого радянського архітектора [[Душкіна Наталя Олегівна|О.&nbsp;Н.&nbsp;Душкіна]], а в [[1986|1986 році]] на самій мініатюрній євпаторійській площі в 1 100 м² було побудовано його сучасне приміщення<ref>[http://www.evp.snu.edu.ua/energiya-dvijenia-j-d-04-2010.html Спорудження вокзалу на станції Євпаторія-Курорт]{{Недоступне посилання|date=травень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>. Також у місті є ще одна станція&nbsp;— [[Євпаторія-Товарна]] і [[Євпаторійська дитяча залізниця]], яка була установою позашкільної освіти для дітей, знайомила їх із залізничними спеціальностями, та слугувала у ролі прогулянкової вузькоколійної залізниці в курортному місті. Проіснувати дорозі довго не судилося&nbsp;— в кінці [[1991|1991 року]] за ініціативою [[Партія зелених України|Партії Зелених]]<ref>{{Cite web |url=http://evpatoriya-history.info/building/dzd.php |title=Євпаторійська дитяча залізниця закрита за ініціативою &#91;&#91;Партія зелених України{{!}}Партії Зелених&#93;&#93;. |accessdate=27 жовтня 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20110506005411/http://evpatoriya-history.info/building/dzd.php |archivedate=6 травня 2011 |deadurl=yes }}</ref> вона була закрита у зв'язку з порушенням екосистеми озера [[Мойнаки]], рухомий склад вивезений, а колія розібрана.

=== Автотранспорт ===

Автомобільний транспорт Євпаторії має розвинену мережу вантажних і пасажирських маршрутів внутрішнього і міжрегіонального значення. Євпаторія має пряме транспортне сполучення з усіма містами і районами [[Крим]]у. Автобусах і таксівками можна дістатися не тільки до залізничного вокзалу в [[Сімферополь|Сімферополі]], але й до [[Міжнародний аеропорт «Сімферополь»|аеропорту]], який знаходиться за десять кілометрів від Сімферополя.

Автовокзал Євпаторії розташований за сто метрів від [[Євпаторія-Курорт|залізничного]]. Звідси можна дістатися до прилеглих передмість: смт [[Мирний (Крим)|Мирний]], смт [[Новоозерне (смт)|Новоозерне]], смт [[Заозерне (смт)|Заозерне]] та смт [[Чорноморське (АРК)|Чорноморське]].

=== Морський порт ===

{{main|Євпаторійський морський торговельний порт}}
[[Файл:Evp sea port.jpg|міні|праворуч|Євпаторійський морський торговельний порт.]]

[[Євпаторійський морський торговельний порт]] розташований на північному березі [[Каламітська затока|Каламітської затоки]] [[Євпаторійська бухта|Євпаторійської бухти]] [[Крим|Кримського півострова]]. Навігація в порту триває цілий рік, порт практично не замерзає. Згідно з історичними даними в гавані міста протягом 25 століть існував морський торговий порт.

Для залучення людей до міста, російський імператор [[Павло I (російський імператор)|Павло I]] видав у [[1798]] році [[Маніфест]] про встановлення режиму вільної гавані, що дало поштовх розвитку міста-порту, який незабаром став одним із найбільших у Криму. На Євпаторійському рейді одночасно тоді стояло до 170 торговельних суден. Через порт здійснювалася активна торгівля. Сюди привозили [[кава|каву]], [[Тютюн (сировина)|тютюн]], сухі фрукти, [[оливкова олія|оливкову олію]], мануфактуру, а в [[Константинополь]], [[Марсель]], [[Анталія|Анталію]] вивозили хліб і місцевий товар&nbsp;— сіль, вивозилися також сира шкіра, сало, масло.

[[Файл:Євпаторійський морський торговельний порт.jpg|праворуч|міні|Розвантаження судна в Євпаторійському порту.]]

У 70-80-х роках порт спеціалізувався на перевезеннях пасажирів місцевих ліній, обсяг яких сягав 2,8&nbsp;млн осіб. У зв'язку зі збільшенням пасажирських перевезень у [[1965]] році був побудований [[Євпаторійський морський торговельний порт|морський вокзал]], а в 1970—1980&nbsp;рр. були побудовані п'ять пасажирських і вантажних причалів. Це дало можливість приймати пасажирські судна Кримсько-Кавказької лінії типу «Білорусь» автопасажирського судна (валовою місткістю 16600 БРТ, завдовжки 157&nbsp;м, 500 спальних місць і 255 легкових автомобілів) безпосередньо в порту, до цього такі судна обслуговувалися тільки на рейді.

На початку 80-х порт почав видобуток піску на пересипі [[Донузлав]]а, з метою створити глибоководний канал і організувати в Донузлаві філію порту. Під час робіт було знайдено кілька античних корабельних аварій. У наш час{{коли}} видобуток піску є головним видом діяльності порту. З отриманням [[Україна|Україною]] незалежності, у [[1992|1992 році]] Рішенням [[Кабінет Міністрів України|Кабінету Міністрів Україні]], Євпаторійський порт знову став міжнародним з правом заходу іноземних суден.

=== Трамвай ===
{{main|Євпаторійський трамвай}}
[[Файл:Trams-Eupatoria.jpg|праворуч|міні|Роз'їзд трамваїв [[Tatra KT4]] в Євпаторії (одноколійна система).]]

У Євпаторії з [[10 травня]] [[1914]] року функціонує трамвай, що став однією з визначних пам'яток міста. Трамвайна система Євпаторії складається з 5 маршрутів (один з них екскурсійний), базується на колії 1000&nbsp;мм і являє собою одноколійно-роз'їзну схему руху. Настільки незвичайна колія для трамвайних шляхів була обумовлена тим, що вона побудована за [[Німеччина|німецьким]] проєктом. Першими вагонами були зчепи з електровагонів Митіщинського заводу і вагонів конки з [[Одеса|Одеси]], лінія йшла від [[Євпаторійський театр імені О. Пушкіна|міського театру]] і закінчувалася в грязелікарні біля озера [[Мойнаки]] (сьогодні це частина першого маршруту).

У жовтні [[1915|1915 року]] в місто провели залізницю, і незабаром до [[Євпаторія-Курорт|залізничного вокзалу]] теж провели трамвайні рейки. Так само побудували гілку до моря та в передмістя (у бік [[Сімферополь|Сімферополя]]). Під час [[Громадянська війна в Росії|громадянської війни]] місто перебувало в німецькій окупації і трамвай не працював до [[1924]] року. Так само трамвай зупинився і в роки [[Друга Світова війна|Другої світової]]. У повоєнні роки відновлення шляхів йшло повільно, але все ж таки до 50-х років трамвайні лінії повністю запрацювали.

Після розпаду [[СРСР|Радянського Союзу]] [[євпаторійський трамвай]] відчуває серйозні фінансові труднощі. Державні дотації скоротилися, утворилися заборгованості в зарплаті, заборгованості в електроенергії, дефіцит кондукторів та водіїв. У місті багато пільговиків, і лише в літній сезон приїжджає велика кількість відпочиваючих. Парк вагонів сильно застарів, терміново був потрібний капітальний ремонт як мінімум половині німецьких вагонів.

У [[2005|2005 році]] було скорочено маршрут №&nbsp;3 від [[Євпаторія-Курорт|залізничного вокзалу]] до [[Україна (готель, Євпаторія)|готелю «Україна»]], а номера вагонів євпаторійських трамваїв стали тризначними. Найзнаменитішим є вагон №&nbsp;007, колишній 7, до [[1994|1994 року]] 13.

== Культура ==

=== Архітектура ===
{{see also|Пам'ятки архітектури Євпаторії}}
[[Файл:Evp sanatori.JPG|міні|Санаторій в Євпаторії.]]

Бурхливий період містобудування в Євпаторії в самому кінці [[19 століття|XIX]]&nbsp;— початку [[20 століття|XX століття]] збіглося з широко поширеним і модним у ті роки архітектурним напрямом [[модерн]]. Ця архітектурна течія відповідала за часом небувалого розвитку [[капіталізм]]у, охопило різноманітні галузі зодчества: житла, громадські споруди, адміністративні та культурні будівлі, промислові підприємства і&nbsp;т.&nbsp;д.

Оскільки тоді вже чітко окреслилася лікувально-оздоровча та курортна спеціалізація Євпаторії, то і цей стиль проявився, насамперед, у спорудах цього профілю: [[пансіонат]]ах, [[санаторій|санаторіях]], лікарнях, дачах, готелях, але також в адміністративних і громадських будівлях. Великої популярності модерну в приморському місті сприяла та якість цього стилю, що він припускав широке застосування сучасних матеріалів, насамперед залізобетонних конструкцій, які дозволяли будувати якісно і швидко. У той же час виразні можливості модерну повною мірою відображали смаки столичної публіки, яка становила основний контингент відпочиваючих. З іншого боку, будівлі, збудовані в цьому стилі, забезпечували високий рівень комфортабельності у вельми вимогливих курортників. Створенню першокласних за своєю архітектурою та оснащення об'єктів сприяло і те, що у місцевих жителів, головним чином [[караїми|караїмів]], купців і міщан, накопичилися величезні кошти, які вони з великим бажанням вкладали в курортну інфраструктуру. Приміром, тільки устаткування відкритого в [[1911|1911 році]] санаторію «Таласса» обійшлося його власникам С.&nbsp;А.&nbsp;Бобовичу і М.&nbsp;І.&nbsp;Гелеловичу в суму&nbsp;— 500 тис. руб. Цього ж року прийняли перших відпочиваючих два готелі&nbsp;— [[Готель «Дюльбер» (Євпаторія)|«Дюльбер»]] і [[Готель «Бейлер» (Євпаторія)|«Бейлер»]], обставлені на [[Європа|європейський]] кшталт. Попри високі ціни за номери, вони були повністю затребувані у курортників.

=== Вулиці Євпаторії ===
{{main|Список вулиць Євпаторії}}
[[Файл:Вулиця нижня.jpg|праворуч|міні|200px|[[Нижня вулиця (Євпаторія)|Вулиця Нижня]]&nbsp;— одна з найвужчих вулиць у Старій частині міста.]]

У [[Євпаторійський краєзнавчий музей|євпаторійському краєзнавчому музеї]] зберігається план Євпаторії за [[1916]] рік. На ньому добре видно, що Євпаторія в той час поділялася на три частини: Старе місто, Новий та Дачний район.

Стара частина&nbsp;— це лабіринт вузьких кривих вулиць і провулків. Назви деяких збереглися до наших днів: [[Вулиця Перекопська (Євпаторія)|Перекопська]], [[Вулиця Трудова|Трудова]], [[Вулиця Господарська (Євпаторія)|Господарська]], [[Вулиця Назарівська|Назарівська]] та інші.

За назвами вулиць можна судити про етнічне склад населення міста: [[Караїмська вулиця (Євпаторія)|вулиця Караїмська]], [[Татарський провулок (Євпаторія)|Татарський провулок]], Циганська слобідка, вулиці Купечеська, Міщанська.

[[Файл:Map old evpatoria.jpg|міні|праворуч|200px|План старої Євпаторії.]]

Повз поліцейське управління проходила Поліцейська вулиця (зараз [[Вулиця Пролетарська (Євпаторія)|Пролетарська]]), повз казначейства&nbsp;— казначейська (провулок [[Провулок Клубни|Клубний]]), повз земської лікарні&nbsp;— Земська (частина вулиць [[Вулиця Революції|Революції]] від [[Вулиця Піонерська (Євпаторія)|Піонерської]] до Приморської). Деякі вулиці неодноразово змінювали свої назви.

Так сучасний [[Проспект Леніна (Євпаторія)|проспект імені Леніна]] спочатку називався Мойнакським. У [[1911]] у зв'язку зі святкуванням 50-річчя скасування кріпацтва проспект став носити ім'я [[Олександр II (російський імператор)|Олександра II]]. Після [[Жовтневий переворот 1917|Жовтневої революції]] це був Широкий проспект, вулиця 25 Жовтня, а з [[1970]] року проспект носить свою нинішню назву.

У всі часи люди називали вулиці на честь правителів, видних політичних діячів, відомих письменників, поетів. [[1895]] року на прохання жителів міста вулиця Новобазарна була перейменована на честь [[Олександр III (російський імператор)|Олександра III]] в Олександрівську (нині [[Вулиця Піонерська (Євпаторія)|Піонерська]]).

Сучасна [[вулиця Революції]] колись складалася із трьох різних вулиць: Фонтанної, Лазаревської, Земської. [[1889]] року на честь 100-річчя з дня народження [[Пушкін Олександр Сергійович|О.&nbsp;С.&nbsp;Пушкіна]] вулиця Фонтанна була перейменована в [[Вулиця Пушкіна (Євпаторія)|Пушкінську]].

Сучасна [[Вулиця Фрунзе (Євпаторія)|вулиця Фрунзе]] називалася тоді на честь Таврійського губернатора «Бульвар генерала Княжевича».

Територія Нового міста і дачного району розміщувалася на захід від Старого міста, між [[Карантинний мис (Євпаторія)|Карантинним мисом]] і [[Мойнаки|Мойнакським озером]]. У короткий термін цей простір було забудовано гарними дачами і особняками. Цей район був розбитий на квартали правильними широкими вулицями&nbsp;— поздовжніми (уздовж моря) і поперечними, які спочатку навіть не мали найменувань, а позначалися для зручності цифрами, на американський зразок: 2-а продольна (зараз [[Вулиця Кірова (Євпаторія)|вулиця Кірова]]), 3-тя лінія ([[Вулиця Шевченка (Євпаторія)|вулиця Шевченка]]) і&nbsp;т.&nbsp;д.

На будинках деяких вулиць Євпаторії встановлені нові таблички, на яких вказані дві назви вулиці: сучасну та історичну. Це пам'ять про історію Євпаторії.

=== Визначні пам'ятки ===
{{main|Список визначних пам'яток Євпаторії}}
[[Файл:Tekie dervishey by Qypchak.jpg|праворуч|міні|[[Текіє дервішів (Євпаторія)|Текіє дервішів]] і руїни мечеті в Євпаторії.]]
[[Файл:Дворик в Евпаторийских Кенассах.jpg|праворуч|міні|Кенаси в Євпаторії.]]

У [[4 століття до н. е.|IV&nbsp;ст. до н.&nbsp;е.]] на місці сучасної Євпаторії [[греки]]-колоністи заснували поліс&nbsp;— Керкинітиду. Фрагменти розкопок можна побачити на території санаторію [[Міністерство оборони України|МО України]], на набережній, навпроти входу в [[Євпаторійський краєзнавчий музей|Краєзнавчий музей]]. У самому музеї&nbsp;— будівлі мавританського стилю&nbsp;— можна побачити знахідки археологів&nbsp;— предмети побуту, зброю, скульптури. Тут-же знаходиться [[Лапідарій]]&nbsp;— зібрання кам'яних статуй.

Від османських часів у спадок залишилися мечеть [[Джума-Джамі]], побудована в [[1552|1552 році]] великим зодчим сходу [[Сінан|Мехмедом Хаджі Сінаном]], [[Текіє дервішів (Євпаторія)|Текіє дервішів]]&nbsp;— монастир мандрівних мусульманських ченців (послідовників суфізму), побудований в період&nbsp;— [[16 століття|XVI]]-[[18 століття|XVIII століття]] і включає в себе мечеть, текіє і медресе. [[XIX століття]] подарувало місту комплекс [[Кенаси в Євпаторії|караїмських кенас]]. Комплекс складається з будівлі Великої (соборної) і Малої кенаса. До великої і малої кенаса ведуть три дворика, що є продовженням одне одного. У першому дворику -коридорі, повитому виноградом, ліворуч від входу&nbsp;— мармуровий фонтан. Він служить для обмивання рук перед молитвою. Двір прикрашений орнаментованими мармуровими плитами з письменами давньоєврейською мовою. Далі слідує Мармуровий дворик, на мармурових дошках&nbsp;— вірші релігійного змісту, плити з іменами будівельників та донорів, завдяки праці яких були побудовані кенаси. Плити розповідають про найважливіші події з життя [[Караїми|караїмів]]. Найдавніша плита датується [[1790|1790 роком]]. Дворик очікування&nbsp;— просторий і ошатний. Кенаса прямокутна, вівтарем орієнтована на південь&nbsp;— сторону [[Єрусалим]]а&nbsp;— батьківщини [[юдаїзм]]а. Внутрішня обробка відрізняється чудовим різьбленням по дереву.

Культові будівлі представлені також [[Свято-Миколаївський собор (Євпаторія)|собором Святого Миколая]], [[Храм святого Іллі (Євпаторія)|Храмом святого Іллі]], [[Синагога Егія-Капай (Євпаторія)|синагогою Егія-Капай]], [[Вірменська церква Сурб-Нікогайос|Вірменською церквою]]. Крім того, пам'ятниками архітектури є будинок С.&nbsp;Е.&nbsp;Дувана&nbsp;— першого міського голови, будівлі виконкому, міської бібліотеки, пам'ятник морякам-десантникам&nbsp;— героям [[Євпаторійський десант|Євпаторійського десанту 1942 року]], розташований на 6&nbsp;км траси Євпаторія-[[Сімферополь]] та інші.

=== Пам'ятники та скульптури ===
{{main|Пам'ятники Євпаторії}}
[[Файл:Меморіал "Червона гірка" (Євпаторія).jpg|міні|Вхід до [[Меморіал «Червона гірка» (Євпаторія)|меморіального комплексу «Червона гірка»]].]]

В Євпаторії чимало пам'ятників історичним особистостям і подіям. Більшість з них відносяться саме до Євпаторії, а незначна частина присвячена людям, на честь яких названі вулиці, проспекти, парки. Так вийшло, що основна маса пам'ятників поставлена людям, які брали участь у військових діях, від [[Кримська війна|Кримської]] до [[Війна в Афганістані (1979—1989)|Афганської]] війн.

Місцем поклоніння перед полеглими євпаторійцями є [[Меморіал «Червона гірка» (Євпаторія)|меморіальний комплекс «Червона гірка»]], де в роки війни були вбиті тисячі євпаторійців і десантники, що залишилися в живих.

У [[1954|1954 році]] для увічнення пам'яті євпаторійців, які загинули в роки окупації, до десятої річниці визволення Євпаторії був створений початковий меморіальний комплекс. За проєктом київського скульптора Галочкіна та архітектора Дашевського на місці масового розстрілу встановили пам'ятник у вигляді фігури воїна, який покладає вінок на братську могилу. «Не забудемо! Люди, будьте пильні, натхненною працею боріться за мир і щастя на землі»&nbsp;— такі написи розміщувалися на меморіальних дошках. За рішенням Кримського обласного виконавчого комітету в [[1969|1969 році]] братська могила на [[Меморіал «Червона гірка» (Євпаторія)|Червоній гірці]] була взята на державний облік як пам'ятка історії.

=== Парки ===

* ''Євпаторійський дендропарк'' з'явився після рішення уряду про створення в Євпаторії зразкового дитячого курорту. При складанні першого генерального плану розвитку Євпаторії як дитячої оздоровниці, вирішувалося питання і про зелені насадження міста, де колись росли лише [[акація]] і [[маслинка вузьколиста]]. Причому вважалося, що інші рослини не приймуться на глинисто-кам'янистому безводному ґрунті<ref name="Парки Євпаторії"/>. Але фахівці [[Державний Нікітський ботанічний сад УААН|Нікітського ботанічного саду]] спростували цю думку<ref name="Парки Євпаторії">{{Cite web |url=http://www.crimea.ru/item_info_big.htm?id=65 |title=Парки Євпаторії |accessdate=27 лютого 2011 |archive-date=3 грудня 2011 |archive-url=https://web.archive.org/web/20111203081140/http://crimea.ru/item_info_big.htm?id=65 }}</ref>. Восени [[1936|1936 року]] було відведено ділянку землі площею 3,7 га (на розі вулиць [[Вулиця Пушкіна (Євпаторія)|Пушкіна]] і [[Вулиця Фрунзе (Євпаторія)|Фрунзе]]) для підготовки ґрунту під майбутній парк, а в [[1937|1937 році]] висаджені перші дерева і чагарники декоративних порід, побудована оранжерея.

* ''Парк імені М.&nbsp;В.&nbsp;Фрунзе'' знаходиться в центрі курортного району, біля самого моря. Це центральний парк Євпаторії, розбитий в [[1920-ті|1920-х роках]]. Раніше тут були приватний сад і дача «Марикіно», яка належала агенту російського суспільства пароплавства і торгівлі в Євпаторії Млинаричу. Сад, вирощений на піщаному ґрунті, складався з довгої [[Алея|алеї]] [[Тополя|тополь]], тополевидних акацій, [[клен]]а, [[Горіх волоський|горіха волоського]], [[Маслина|маслин]], [[Бузок|бузку]], а також розкішних квітників. У центрі саду був влаштований великий басейн з фонтаном і мармуровими статуями, зелені альтанки і штучний грот.

* ''Парк імені В.&nbsp;І.&nbsp;Леніна''&nbsp;— парк розташований в західній частині міста. Закладений у [[1959|1959 році]] на площі 6 га в районі [[Мойнаки|Мойнакського озера]]. На його території знаходиться міська станція юних техніків з астрономічною обсерваторією. До парку примикають лиманні пляжі.

* ''Сад імені Д.&nbsp;Л.&nbsp;Караєва'' (колишній міський сквер) є найстарішим приморським садом Євпаторії, закладеним ще в [[19 століття|XIX столітті]].<ref name="Парки Євпаторії"/> Він розташований вздовж набережної і займає площу 1,5 га. В кінці [[19 століття|XIX століття]] сквер являв собою єдине місце для відпочинку в місті.<ref name="Парки Євпаторії"/> Тут знаходилося приміщення для театральних видовищ, яке згоріло в [[1898|1898 році]].

* У [[1937|1937 році]] в Євпаторії було закладено ''ботанічний сад'', між вулицями [[Кірова вулиця (Євпаторія)|Кірова]] та [[вулиця Фрунзе (Євпаторія)|Фрунзе]] на площі близько 3,5 га за проєктом вченого-садовода Е.&nbsp;А.&nbsp;Альбрехта. Оптичним центром саду служить великий фонтан, розміщений в середній його частині. Від фонтану в різні боки розходиться мережа садових доріжок.

* ''Сад імені В.&nbsp;І.&nbsp;Леніна''&nbsp;— сад розташований в центральній частині міста, неподалік від [[Театральна площа (Євпаторія)|Театральної площі]]. Закладений у [[1927]] році<ref name="Парки Євпаторії"/>.

=== Музеї Євпаторії ===
{{main|Музеї Євпаторії}}


У місті діють 8 [[музей|музеїв]]: [[Євпаторійський краєзнавчий музей]], [[Євпаторійський морський музей]], [[Музей трудової слави Євпаторійського порту]], [[Музей бойової слави воїнів-інтернаціоналістів]], [[Євпаторійський музей аптеки]], [[Музей пошти (Євпаторія)|Музей пошти]], [[Євпаторійський музей історії релігії та атеїзму]] та [[Музей світової культури і прикладного мистецтва Євпаторії]].

У фондах [[Євпаторійський краєзнавчий музей|краєзнавчого музею]] зібрано понад 75 тис. експонатів. Тут на 7 гектарах розкопані руїни ''[[Керкінітида|Керкінітиди]]'', збереглися декілька споруд середньовічного Гезльова: зокрема, мечеть [[Джума-Джамі]] [[XVI століття]], побудована відомим [[Османська імперія|османським]] архітектором [[Сінан]]ом, [[Турецька лазня в Євпаторії|турецькі лазні]] [[18 століття|XVIII століття]], [[Текіє дервішів (Євпаторія)|текіє дервішів]], [[Караїми|караїмські]] [[Кенаса|кенаси]] [[18 століття|XVIII]]—[[19 століття|XIX]] століття та інші цікаві визначні пам'ятки. У ньому є унікальні експонати етнографічного відділу, пов'язані з караїмською громадою міста, виставка, присвячена подіям [[Кримська війна|Кримської кампанії]]. Перед входом до музею стоять два артилерійські гармати другої половини [[19 століття|XIX століття]]. У період [[Перша світова війна|Першої світової війни]] підрозділ, озброєний цими, вже тоді застарілими гарматами, прикривав [[Євпаторійський морський торговельний порт|євпаторійський порт]].

=== Театри ===
[[Файл:Teatr pushkina.jpg|міні|[[Євпаторійський театр імені О. Пушкіна]].]]

В Євпаторії працює 9 театрів, що представляють широкий спектр музичного і театрального мистецтва:

* [[Євпаторійський театр імені О. Пушкіна|Євпаторійський міський театр]];
* дитячий театр Міжнародного дитячого центру-комплексу «Золотий ключик»;
* [[Театр-студія ляльок «Маріонетки»]];
* Театр хореографічних мініатюр;
* Гендерний інтерактивний театр;
* Театр вогню «Вольфрам»;
* Театр живої скульптури;
* Театр на ходулях;
* Театр танцю народів світу.<ref>{{Cite web |url=http://evpatoriya.ru/pages/evpatoriya_theatre.html |title=Кинотеатры и театры Евпатории. |accessdate=27 жовтня 2010 |archive-date=4 вересня 2011 |archive-url=https://web.archive.org/web/20110904060837/http://evpatoriya.ru/pages/evpatoriya_theatre.html }}</ref>

Першим було відкрито [[Євпаторійський театр імені О. Пушкіна|Євпаторійський міський театр]] [[20 квітня]] [[1910|1910 року]] постановкою опери [[Глінка Михайло Іванович|М.&nbsp;І.&nbsp;Глінки]] «[[Іван Сусанін (опера)|Іван Сусанін»]]. Партії виконували спеціально запрошені з [[Санкт-Петербург|Петербурга]] артисти [[Маріїнський театр|Маріїнського театру]]. Зал, розрахований на 900 глядачів, був переповнений. Гастролі артистів Маріїнського театру закінчилися тільки [[5 травня]] [[1910|1910 року]].

Фасад будівлі оформлений в [[Неокласицизм|неокласичному стилі]]: центральний фронтон спирається на портик з вісьмома колонами. Такі ж колони підтримують перекриття оглядових балконів. Вишуканий вид будівлі надають прикраси з декоративних деталей. Глядацька зала ретельно оброблена і володіє прекрасною акустикою.

За свою історію, в Євпаторійському міському театрі, встигли виступити багато знаменитих артистів: [[Шаляпін Федір Іванович|Федір Шаляпін]], [[Собінов Леонід Віталійович|Леонід Собінов]], [[Вахтангов Євген Багратіонович|Євген Вахтангов]], Ганна Нежданова, [[Обухова Надія Андріївна|Надія Обухова]] та інші.

Також в Євпаторії працює єдиний в [[Європа|Європі]] міжнародний дитячий театральний центр-комплекс «Золотий ключик», який створили Ніна та Олег Пермякови у [[1987|1987 році]]<ref>{{Cite web |url=http://www.evpagrad.org/dost.html |title=Детский театральный центр-комплекс «Золотой ключик» |accessdate=25 жовтня 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20110309211205/http://evpagrad.org/dost.html |archivedate=9 березня 2011 |deadurl=yes }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://evpat.org/entertainment/teatry-i-kino-evpatorii.html |title=Дитячий театр «Золотий ключик» — єдиний міжнародний дитячий театральний центр-комплекс в Європі. |accessdate=27 жовтня 2010 |archive-date=6 вересня 2011 |archive-url=https://web.archive.org/web/20110906012525/http://evpat.org/entertainment/teatry-i-kino-evpatorii.html }}</ref>. Щорічно, з 1 по 7 липня, силами міжнародного дитячого центру в Євпаторії проводиться міжнародний фестиваль «Земля. Театр. Діти» ({{lang-ru|Земля. Театр. Дети}}), названий провідними засобами масової інформації «Дитячі Канни». За 15 років свого існування фестиваль став головною театральною подією для дитячих, студентських та професійних театрів з усього світу<ref>{{Cite web |url=http://www.goldenkey.com.ua/index.php/home |title=Дитячий театр «Золотий ключик» |accessdate=28 жовтня 2010 |archive-date=29 січня 2012 |archive-url=https://web.archive.org/web/20120129175549/http://goldenkey.com.ua/index.php/home }}</ref>.

=== Бібліотеки ===
{{main|Євпаторійські бібліотеки}}

У межах Євпаторії та [[Євпаторійська міськрада|Євпаторійської міськради]] нараховується близько п'ятнадцяти дитячих та дорослих бібліотек. У своєму арсеналі бібліотеки міста мають книжкові фонди. Бібліотечне обслуговування євпаторійців здійснюють:

* [[Центральна міська бібліотека імені О. Пушкіна (Євпаторія)|Центральна міська бібліотека імені О. Пушкіна]]

{{col-begin}}
{{col-2}}
''Бібліотеки для дорослих'':

* [[Бібліотека-філія № 1 імені М. Островського (Євпаторія)|Бібліотека-філія №&nbsp;1 ім. М. Островського]];
* [[Бібліотека-філія № 2 імені Л. Українки (Євпаторія)|Бібліотека-філія №&nbsp;2 ім. Л. Українки]];
* [[Бібліотека-філія № 3 імені Н. Крупської (Євпаторія)|Бібліотека-філія №&nbsp;3 ім. Н. Крупської]];
* [[Бібліотека-філія № 4 імені В. Маяковського (Євпаторія)|Бібліотека-філія №&nbsp;4 ім. В. Маяковського]];
* [[Бібліотека-філія № 8 (смт Мирний)|Бібліотека-філія №&nbsp;8]];
* [[Бібліотека-філія № 10 (Ісмаїл-Бей)|Бібліотека-філія №&nbsp;10]];
* [[Бібліотека-філія № 11 (смт Новоозерне)|Бібліотека-філія №&nbsp;11]];
* [[Бібліотека-філія № 13 (Євпаторія)|Бібліотека-філія №&nbsp;13]];
* [[Бібліотека-філія № 14 імені І. Сельвінського (Євпаторія)|Бібліотека-філія №&nbsp;14 ім. І. Сельвінського]].
{{col-2}}
[[Файл:Бібліотека імені О. Пушкіна (Євпаторія).jpg|міні|[[Центральна міська бібліотека імені О. Пушкіна (Євпаторія)|Центральна міська бібліотека Євпаторії]] до реставрації.]]
''Бібліотеки для дітей'':

* [[Центральна дитяча бібліотека імені А. Макаренко (Євпаторія)|Центральна дитяча бібліотека ім. А. Макаренко]];
* [[Бібліотека-філія № 6 імені Ю. Гагаріна (Євпаторія)|Бібліотека-філія №&nbsp;6 ім. Ю. Гагаріна]];
* [[Бібліотека-філія № 7 (Євпаторія)|Бібліотека-філія №&nbsp;7]];
* [[Бібліотека-філія № 9 (смт Новоозерне)|Бібліотека-філія №&nbsp;9]];
* [[Бібліотека-філія № 12 (смт Мирний)|Бібліотека-філія №&nbsp;12]].<ref>{{Cite web |url=http://www.biblioevpatoria.com/ |title=Євпаторійські бібліотеки. |accessdate=27 жовтня 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20110203072427/http://www.biblioevpatoria.com/ |archivedate=3 лютого 2011 |deadurl=yes }}</ref>
{{col-end}}

=== Релігія ===
2005 року заснована парафія Покрови Пресвятої Богородиці УГКЦ, діюча станом на жовтень 2015-го<ref>{{Cite web |url=http://news.ugcc.ua/news/parafіya_u_yevpatorіi_vіdznachila_10ti_lіtnіy_yuvіle_75107.html |title=Парафія в Євпаторії відзначила десятилітній ювілей |accessdate=22 жовтня 2015 |archive-date=5 березня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160305010750/http://news.ugcc.ua/news/parafіya_u_yevpatorіi_vіdznachila_10ti_lіtnіy_yuvіle_75107.html }}</ref>.

== Наука ==
[[Файл:Radio telescope RT-70.jpg|міні|300px|Всередині антенного дзеркала радіотелескопа [[РТ-70]] [[Євпаторійський центр дальнього космічного зв'язку]].]]
У Євпаторії знаходиться [[Національний центр управління та випробування космічних засобів]], який постав на базі ще радянського [[Центр управління космічними польотами (Євпаторія)|Центру управління космічними польотами]]. Тут за СРСР був випробувальний центр для льотчиків та космонавтів.

== Фізична культура і спорт ==

[[Файл:Yevpatoria Palace of Sports Stadium.jpeg|міні|праворуч|Стадіон Палацу спорту.]]
У місті діє 5 установ, які здійснюють фізкультурно-оздоровчу та спортивну діяльність. Станом на [[2007|2007 рік]] в загальноосвітніх школах міста охоплено заняттями фізичною культурою 11,3 тис. осіб. У спортивних секціях при школах зайнято 1,9 тис. осіб.<ref name="Фізична культура і спорт">{{Cite web |url=http://www.kalamit.info/index.php?area=2&p=news&newsid=413 |title=Програма економічного і соціального розвитку м. Євпаторії на 2008 рік. Фізична культура і спорт |accessdate=23 січня 2011 |archive-date=27 листопада 2012 |archive-url=https://web.archive.org/web/20121127233101/http://www.kalamit.info/index.php?area=2&p=news&newsid=413 }}</ref>

Спортивна база Євпаторії включає в себе: 2 стадіони, 31 спортивний майданчик (в тому числі 7 тенісних кортів), 5 футбольних полів, 1 міні-футбольний майданчик зі штучним покриттям, 8 [[Тир|стрілецьких тирів]], 25 спортивних залів, 9 майданчиків з гімнастичним обладнанням, 32 приміщення для фізкультурно-оздоровчих занять, з них 16&nbsp;— з тренажерним обладнанням.<ref name="Фізична культура і спорт"/>

Крім безпосередньо споруд, що надають можливість проведення різних заходів, у місті розташовуються і спортивні організації, серед яких можна виділити&nbsp;— футбольні клуби «[[Євпаторія-2500]]», «Інваспорт»; [[волейбол]]ьний клуб&nbsp;— [[Керкінітида (волейбольний клуб)|«Керкінітида»]].

{{main|Автодром Crimea Grand Prix}}

=== Спорт інвалідів ===
У 2000-х роках на західній околиці Євпаторії на базі колишнього піонерського табору «Юний Ленінець» було створено Національний центр паралімпійської і дефлімпійської підготовки «Україна». В ході реконструкції було відремонтовано та переплановано для використання людьми з особливими потребами корпуси та спортивні споруди центру. На базі центру проводилась підготовка спортсменів-паралімпійців з України та з інших країн. Паралімпійські збірні України стабільно почали займати провідні місця у міжнародних змаганнях, що неодноразово відзначалось на державному рівні<ref>{{Cite web |url=http://nc-ukraina.net/uk/8.html |title=Вебсторінка Національного паралімпійського центру |accessdate=1 лютого 2015 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20150202001853/http://nc-ukraina.net/uk/8.html |archivedate=2 лютого 2015 |deadurl=yes }}</ref>.

== Міська символіка ==
{{main|Герб Євпаторії|Прапор Євпаторії}}

Міська символіка Євпаторії затверджена [[30 травня]] [[1997|1997 року]] рішенням [[Євпаторійська міськрада|Євпаторійської міської ради]]. У рішенні затверджувались [[герб Євпаторії]] та [[прапор Євпаторії]].

Герб Євпаторії являє собою щит, розділений вертикально уздовж. На правому зеленому полі золота бараняча голова, на лівому червоному,&nbsp;— чорна змія, що обвиває срібний жезл, п'є з чорної чаші. Золота бараняча голова&nbsp;— вказує «зручність Тарханського кута до розведення овець», а також враховує історичні особливості регіону Євпаторії, в стародавні часи заселеного [[скіфи|скіфськими]] племенами, що використали в своїй символіці так званий «скіфський звіриний стиль». Символ барана означає справедливість, волю, честолюбство і оптимізм. Чорна змія, що обвиває срібний жезл і п'є з чорної чаші,&nbsp;— емблема медицини, символізує загальновідомі лікувальні грязі і характеризує місто Євпаторію як місто-курорт.

Прапор Євпаторії являє собою прямокутне полотнище (із співвідношенням сторін 1:1) трьох об'єднаних різноколірних смуг: верхньої&nbsp;—- зеленої та нижньої&nbsp;— червоної, кожна з яких становить 1/6 частина висоти полотнища; в центрі середньої смуги на жовтому фоні зображений герб міста Євпаторії. Держак прапора (довжина&nbsp;— 2,5&nbsp;м, діаметр&nbsp;— 5 см)&nbsp;— забарвлено в жовтий колір. Верхівка древка увінчана металевою верхівкою&nbsp;— круглим наконечником жовтого кольору, яка кріпиться (нагвинчується) на базу того ж кольору.

== Відомі люди ==

=== Керівники міста ===

{| width="70%"
|
* Мамуна Н.&nbsp;А. ([[1886]]–[[1906]])
* [[Дуван Семен Езрович|Дуван С.&nbsp;Е.]] ([[1906]]–[[1910]])
* Нейман А.&nbsp;І. ([[1910]]–[[1913]])
* Ефет М.&nbsp;М. ([[1913]]–[[1916]])
* Могилевський М.&nbsp;П. ([[1917]])
* Іванов П.&nbsp;В. ([[1918]])
* Джигіт С.&nbsp;Д. ([[1918]]–[[1920]])
* Караєв Д.&nbsp;Л. ([[1917]]–[[1918]])
* Демішев Н.&nbsp;М. ([[1918]])
* Лисенко А. ([[1920]])
* Шевченко ([[1920]])
* Ванаг В.&nbsp;П. ([[1920]]–[[1921]])
* Лбов ([[1921]]–[[1922]])
* Гаркуша ([[1922]]–[[1923]])
* Тольцман А.&nbsp;Я. ([[1923]]–[[1924]])
* Федосєєв ([[1925]]–[[1928]])
* Шишкін Б. ([[1928]]–[[1931]])
* Абібулаєв ([[1931]]–[[1933]])
* Захоженко ([[1934]])
|
* Андріаді ([[1934]]–[[1935]])
* Булатов ([[1935]]–[[1936]])
* Соколов П. ([[1936]]–[[1939]])
* Сизов В. ([[1941]])
* Ципкін Я.&nbsp;Н. ([[1941]])
* Корнер ([[1944]]–[[1946]])
* Максимов ([[1946]]–[[1947]])
* Кашлак І. ([[1947]]–[[1951]])
* Алексєєнко І. ([[1951]]–[[1953]])
* Селезньов Н.&nbsp;І. ([[1953]]–[[1954]])
* Кругляк Е.&nbsp;П. ([[1954]]–[[1957]])
* Горелишев В.&nbsp;І. ([[1957]]–[[1963]])
* Мисов Л.&nbsp;Д. ([[1968]]–[[1973]])
* Кулаков М.&nbsp;М. ([[1973]]–[[1982]])
* [[Курашик Віталій Володимирович|Курашик В.&nbsp;В.]] ([[1982]]–[[1985]])
* Блощицин В.&nbsp;А. ([[1985]]–[[1990]])
* Кравченко А.&nbsp;Г. ([[1990]]–[[1991]])
* [[Даниленко Андрій Петрович|Даниленко А.&nbsp;П.]] (1990—2014)<ref>{{Cite web |url=http://evpagrad.org/istor/gevp.html |title=Керівники міста Євпаторія |accessdate=22 вересня 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20080613113628/http://evpagrad.org/istor/gevp.html |archivedate=13 червня 2008 |deadurl=yes }}</ref>
* [[Філонов Андрій Володимирович|Філонов А. В.]] (ватажок від [[Анексія Криму Росією (2014)|окупаційної російської влади]] з [[2014]])
|}

=== Уродженці Євпаторії ===

* [[Абдурахманов Іса]]&nbsp;— [[Кримські татари|кримськотатарський]] [[поет]], [[прозаїк]]. Заслужений [[журналіст]] Республіки [[Узбекистан]].
* [[Абдулаєва Гульнара Анвярівна]]&nbsp;— [[Кримські татари|кримськотатарський]] історик та журналістка.
* [[Айваз Арам Мойсейович|Арам Айваз]], караїмський композитор.
* [[Андрієнко Денис Андрійович]]&nbsp;— український футболіст, [[півзахисник (футбол)|півзахисник]] [[Кривбас (футбольний клуб)|криворізького «Кривбаса»]].
* [[Ашик Умер]]&nbsp;— кримськотатарський народний [[співак]].
* [[Бартєнєв Олександр Федорович]]&nbsp;— український [[ентомолог]], кандидат біологічних наук, [[доцент]].
* [[Василевич Тетяна Петрівна]]&nbsp;— майстер спорту України міжнародного класу, міжнародний [[гросмейстер]].
* [[Гороховська Марія Кіндратівна]]&nbsp;— українська [[спортивна гімнастика|гімнастка]], дворазова [[олімпійський чемпіон|олімпійська чемпіонка]]. Володарка двох золотих та п'яти срібних олімпійських медалей.
* [[Давидов Олександр Сергійович]]&nbsp;— український радянський [[фізик]]-теоретик, [[академік]] [[Національна академія наук України|АН УРСР]] ([[1964]]).
* [[Дражинський Юрій Ісакович]]&nbsp;— активний учасник революційної боротьби за встановлення Радянської влади в [[Кримський півострів|Криму]] в [[1917]]–[[1920]] роках, член Кримського підпільного комітету.
* [[Дуван Семен Езрович]]&nbsp;— міський голова Євпаторії.
* [[Дуван-Торцов Ісаак Езрович]]&nbsp;— російський [[актор]], [[антрепренер]], [[режисер]]. [[Караїми|Караїм]] за походженням.
* [[Ізмайлов Азіз Емінович]]&nbsp;— [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|радянський]] господарський, державний та політичний діяч, член-кореспондент [[Національна академія наук Киргизької Республіки|АН Киргизької РСР]].
* [[Кушуль Семіта Ісааківна|Семіта Кушуль]], видатний [[Караїми|караїмознавець]], збирачка матеріальної і духовної спадщини.
* [[Манганарі Михайло Павлович]]&nbsp;— російський [[адмірал]], головний командир Миколаївського порту у 1863—1873&nbsp;рр., головний командир [[Чорноморський флот Російської імперії|Чорноморського флоту]] і портів та військовий [[губернатор]] [[Миколаїв|Миколаєва]] у 1881—1882&nbsp;рр.
* [[Таран Руслана Олексіївна]]&nbsp;— українська яхтсменка, триразовий призер Олімпійських ігор.
* Тищенко Петро Назарович&nbsp;— солдат панцирного автобатальйону Армії УНР, загинув 20 січня 1918 року у Києві під час більшовицького заколоту<ref>ЦДІАК, Ф. 127, о. 1080, спр. 504</ref>.
* [[Симонова Ксенія Олександрівна]]&nbsp;— українська художниця, здобула перемогу в шоу-конкурсі «[[Україна має талант]]».
* [[Соколов Сергій Леонідович]]&nbsp;— радянський [[воєначальник]], [[міністр оборони СРСР]] (1984—1987), [[маршал Радянського Союзу]] ([[1978]]), [[Герой Радянського Союзу]] ([[1980]]).

=== Пов'язані з Євпаторією ===

* [[Ахматова Анна Андріївна]]&nbsp;— російська [[поетеса]], родом з України.
* [[Сельвінський Ілля Львович]]&nbsp;— радянський [[поет]], [[журналіст]], [[перекладач]].
* [[Самокиш Микола Семенович]]&nbsp;— український художник-баталіст, майстер анімалістичного жанру і графік.
* [[Адам Міцкевич]]&nbsp;— [[Польща|польський]] поет.
* [[Леся Українка]]&nbsp;— українська [[письменник|письменниця]], перекладач, культурний діяч.
* [[Маяковський Володимир Володимирович]]&nbsp;— російський поет, публіцист, драматург і громадський діяч.
* [[Шаляпін Федір Іванович]]&nbsp;— російський оперний співак.
* [[Айн Ренд]]&nbsp;— американська письменниця.

== Фільми, які знімалися в Євпаторії ==
{| width="70%"
|
* «[[Ми з вами десь зустрічалися]]» ([[1954 в кіно|1954]])
* [[Вольниця (фільм)|«Вольниця»]] ([[1955 в кіно|1955]])
* [[До побачення, хлопчики (фільм)|«До побачення, хлопчики!»]] ([[1964 в кіно|1964]])
* «[[Погана хороша людина]]» ([[1973 в кіно|1973]])
* [[Марина (фільм)|«Марина»]] ([[1974 в кіно|1974]])
* «[[Тачанка з півдня]]» ([[1977 в кіно|1977]])
* [[Ходіння по муках (фільм)|«Ходіння по муках»]] ([[1977 в кіно|1977]])
|
* «[[Пригоди маленького папи]]» ([[1979 в кіно|1979]])
* «[[Розколоте небо]]» ([[1979 в кіно|1979]])
* «[[Це було біля моря]]» ([[1989 в кіно|1989]])
* [[За що? («Сімнадцять лівих чобіт»)|«За що? („Сімнадцять лівих чобіт“)»]] ([[1991 в кіно|1991]])
* [[Міняйли (фільм)|«Міняйли»]] ([[1992 в кіно|1992]])
* «[[Смерть шпигунам 2]]» ([[2008 в кіно|2008]])
* «[[На грі: Новий рівень]]» ([[2010 в кіно|2010]])
|}

== Галерея ==

<gallery widths="200">
Файл:В Євпаторійському дельфінарії.JPG|В Євпаторійському дельфінарії.
Файл:Ворота старовинного Козлова.JPG|Ворота стародавнього Гезлеве.
Файл:Ашик Умер. Євпаторія.JPG|Пам'ятник [[Ашик Умер|Ашику Умеру]].
Файл:Мусульманська Євпаторія.JPG|Мусульманська Євпаторія.
Файл:Мечеть Джума-Джамі.jpg|[[Джума-Джамі]]
Файл:Храм Святого Іллі (Євпаторія).jpg|[[Храм святого Іллі (Євпаторія)|Храм святого Іллі]]
Файл:Вірменська церква, Євпаторія.Ранкове.JPG|Вірменська церква в Євпаторії
</gallery>

== Міста-побратими ==

Євпаторія, як і багато сучасних міст, має економічні, культурні та інші зв'язки з містами-побратимами. На сьогодні містами-побратимами Євпаторії є<ref>{{Cite web |url=http://www.kalamit.info/index.php?area=2&p=static&page=razvitiesotrudnechestva_05_10 |title=Програма розвитку побратимських (міжмуніципального) співробітництва м. Євпаторії на 2005—2010 роки |accessdate=17 жовтня 2010 |archive-date=14 жовтня 2012 |archive-url=https://web.archive.org/web/20121014051528/http://kalamit.info/index.php?area=2&p=static&page=razvitiesotrudnechestva_05_10 }}</ref>:

{| border="0" cellpadding="2" cellspacing="2"
|- bgcolor="#B5E0FD"
!Країна!!Місто!!З якої дати
|- bgcolor="#FFC1C1"
|{{GRC}}||[[Яніна]]||[[1989]] року<ref name="frat">[http://www.ark.gov.ua/index.php?v=228&tek=292&par=228&art=13408 Рада міністрів Криму]{{Недоступне посилання|date=лютий 2019 |bot=InternetArchiveBot }}&nbsp;— Інформація про побратимські зв'язки міст та районів [[АРК]].</ref>
|- bgcolor="#FFFFFF"
|{{PRT}} ||[[Фігейра-да-Фош]] ||[[1989]] року
|- bgcolor="#C1FFC1"
|{{DEU}} ||[[Людвігсбург]] ||[[1992]] року
|- bgcolor="#FFC1C1"
|{{GRC}} ||[[Закінф (місто)|Закінф]] ||[[2002]] року
|- bgcolor="#FFFFFF"
|{{POL}} ||[[Островець-Свентокшиський]] || [[2004]] року
|- bgcolor="#C1FFC1"
|{{TUR}} ||[[Сіліфке]] ||[[2005]] року
|- bgcolor="#FFC1C1"
|{{RUS}} ||[[Красногорський район (Московська область)|Красногорський район]] ||[[2006]] року
|- bgcolor="#FFFFFF"
|{{GRC}} ||[[Ламія]] ||[[2009]] року<ref name="lambi">[http://www.kalamit.info/index.php?p=news&area=1&newsid=2389&print=1 Євпаторія-Курорт] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20121130143946/http://www.kalamit.info/index.php?p=news&area=1&newsid=2389&print=1 |date=30 листопада 2012 }}&nbsp;— Про встановлення побратимських відносин між Євпаторією і Ламбі.</ref>
|- bgcolor="#C1FFC1"
|{{RUS}} ||[[Бєлгород]] ||[[2010]] року
|-
|}

Найтісніші побратимські зв'язки в Євпаторії склалися з [[Німеччина|німецьким]] містом [[Людвігсбург]]ом<ref>{{Cite web |url=http://www.kalamit.info/index.php?type=review&area=2&p=articles&id=529&high=%CB%FE%E4%E2%E8%E3%F1%E1%F3%F0%E3 |title=Андрей Даниленко: Немецкий прагматизм и славянская душевность стали основой для двадцатилетней дружбы |accessdate=17 жовтня 2010 |archive-date=5 березня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160305013424/http://www.kalamit.info/index.php?type=review&area=2&p=articles&id=529&high=%CB%FE%E4%E2%E8%E3%F1%E1%F3%F0%E3 }}</ref>. Вони відображені багато в чому, що відбувається в містах у багатьох сферах міського життя.

== Див. також ==

* [[Малий Єрусалим]]
* [[Євпаторійська бухта]]
* [[24648 Євпаторія]]&nbsp;— астероїд, названий на честь міста.

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Література ==
* Курорт Евпатория. Лечение в санаторно-курортных учреждениях ЗАО «Укрпрофздравница» / [А.&nbsp;В.&nbsp;Атюшкин, Т.&nbsp;В.&nbsp;Гнатенко, Т.&nbsp;Ф.&nbsp;Голубова и др.] ; под ред. Н.&nbsp;В.&nbsp;Сакуна.&nbsp;— К. : Денеб, 2005.&nbsp;— 117 с., [6] л. ил. : нот. ил., портр. ; 21&nbsp;см.&nbsp;— Авт. указаны на обороте тит. л.&nbsp;— Часть текста укр.&nbsp;— Библиогр.: с. 114 (29 назв.).&nbsp;— 750 экз.&nbsp;— ISBN 966-8552-15-6.
* {{книга
|автор          = Хрущев В.Л., Агаджанян Н.А.
|частина        = 
|заголовок      = Курорт-Евпатория
|оригінал       = 
|посилання      = 
|відповідальний = 
|видання        = 
|місце          = 
|видавництво    = Таврия
|рік            = 2003
|том            = 
|сторінки       = 
|сторінок       = 
|серія          = 
|isbn           =
|тираж          = 
}} {{ref-ru}}
* {{книга
|автор          = Драчук В. С., Кара Я. Б., Челышев Ю. В.
|частина        = 
|заголовок      = Керкинитида – Гёзлёв – Евпатория
|оригінал       = 
|посилання      = 
|відповідальний = 
|видання        = 
|місце          = 
|видавництво    = Таврия
|рік            = 1977
|том            = 
|сторінки       = 
|сторінок       = 
|серія          = 
|isbn           =
|тираж          = 
}} {{ref-ru}}
* {{книга
|автор          = С. С. Северинова, В. Т. Ягупова.
|частина        = 
|заголовок      = Евпатория (античная Керкинитида, средневековый Гёзлёв)//Крымуша .- № 17 ст. 8 – 11
|оригінал       = 
|посилання      = 
|відповідальний = 
|видання        = 
|місце          = 
|видавництво    = 
|рік            = 
|том            = 
|сторінки       = 
|сторінок       = 
|серія          = 
|isbn           =
|тираж          = 
}} {{ref-ru}}
* {{книга
|автор          = Кулаков М. М., Лоевский А. В.
|частина        = 
|заголовок      = Евпатория
|оригінал       = 
|посилання      = 
|відповідальний = 
|видання        = 
|місце          = 
|видавництво    = Таврия 
|рік            = 1977
|том            = 
|сторінки       = 
|сторінок       = 
|серія          = 
|isbn           =
|тираж          = 
}} {{ref-ru}}
* {{книга
|автор          = Сергій Чорний
|частина        = 
|заголовок      = Національний склад населення України в XX сторіччі. Довідник.
|оригінал       = 
|посилання      = 
|відповідальний = 
|видання        = 
|місце          = 
|видавництво    = 
|рік            = 
|том            = 
|сторінки       = 
|сторінок       = 
|серія          = 
|isbn           =
|тираж          = 
}} {{ref-uk}}
* {{книга
|автор          = Иванов А. В.
|частина        = 
|заголовок      = Евпатория: путеводитель
|оригінал       = 
|посилання      = 
|відповідальний = 
|видання        = 
|місце          = Севастополь
|видавництво    = Библекс 
|рік            = 2006
|том            = 
|сторінки       = 
|сторінок       = 
|серія          = 
|isbn           =966-8231-67-8
|тираж          = 
}} {{ref-ru}}
* {{книга
|автор          = 
|частина        = 
|заголовок      = «Информатор-Евпатория» — справочник-путеводитель по Евпатории с подробной схемой города
|оригінал       = 
|посилання      = 
|відповідальний = 
|видання        = 
|місце          = 
|видавництво    = 
|рік            = 2008
|том            = 
|сторінки       = 
|сторінок       = 
|серія          = 
|isbn           =
|тираж          = 
}} {{ref-ru}}
* {{книга
|автор          = М.Волошин, В.Милославский
|частина        = 
|заголовок      = Зеленые богатства Евпатории
|оригінал       = 
|посилання      = 
|відповідальний = 
|видання        = 
|місце          = 
|видавництво    = 
|рік            = 
|том            = 
|сторінки       = 
|сторінок       = 
|серія          = 
|isbn           =
|тираж          = 
}} {{ref-ru}}
* {{книга
|автор          = Цалик С. М.
|частина        = 
|заголовок      = Евпатория: Прогулки по Малому Иерусалиму
|оригінал       = 
|посилання      = 
|відповідальний = 
|видання        = (4-те вид. – 2010)
|місце          = Сімферополь
|видавництво    = Оригинал-М
|рік            = 2007
|том            = 
|сторінки       = 
|сторінок       = 
|серія          = 
|isbn           =
|тираж          = 
}} {{ref-ru}}

== Джерела та посилання ==
{{Вікіпосилання
|Тема               = Євпаторія
|Вікісловник        = Євпаторія
|Вікіпідручник      = 
|Вікіцитати         = 
|Вікіджерела        = 
|Віківиди           = 
|Вікіновини         = 
|Вікісховище        = Category:Eupatoria
|Вікімандри         = Євпаторія
|Метавікі           = 
|Проєкт             = 
}}
* [http://www.kalamit.info/ Офіційний вебсайт міста Євпаторія] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150321223907/http://kalamit.info/ |date=21 березня 2015 }}{{ref-ru}}
* [http://evpatoriya-history.info/ Вебсайт про історію, визначні пам'ятки архітектури та відомих громадян Євпаторії] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100819110200/http://evpatoriya-history.info/ |date=19 серпня 2010 }}{{ref-ru}}
* [https://web.archive.org/web/20120415095821/http://www.linc.com.ua/documents/storage/CP_Yevpatoria_U.pdf Профіль громади міста Євпаторія]{{ref-uk}}
* [http://imsu-krym.com/mista-i-sela-krymskoi-oblasti/jevpatorija.html стаття Євпаторія&nbsp;— Інформаційно-пізнавальний портал | Кримська область у складі УРСР] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130929133619/http://imsu-krym.com/mista-i-sela-krymskoi-oblasti/jevpatorija.html |date=29 вересня 2013 }} (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том&nbsp;— Історія міст і сіл Української РСР. Кримська область.&nbsp;— К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970.&nbsp;— 992 с.)
{{Бібліоінформація}}

{{Євпаторійський район}}
{{Історичні місця Криму}}
{{Міста АР Крим}}
{{Місцевості Євпаторії}}
{{Євпаторійський повіт}}
{{Автономна Республіка Крим}}
{{50 найбільших міст України}}
{{ВП-портали|Євпаторія|Крим|Україна|Географія}}
{{Добра стаття}}

{{DEFAULTSORT:Євпаторія}}
[[Категорія:Євпаторія| ]]
[[Категорія:Міста Криму]]
[[Категорія:Районні центри Автономної Республіки Крим]]
[[Категорія:Курорти Криму]]
[[Категорія:Курорти Чорного моря]]
[[Категорія:Грецькі колонії]]
[[Категорія:Історичні місця України]]
[[Категорія:Євпаторійський район]]
[[Категорія:Виборчий округ 4]]
[[Категорія:Портові міста України]]