Перегляд вихідного коду сторінки Єні-Кале

{{Замок
 | назва               = Єні-Кале
 | місцева_назва       = 
 | зображення          = 
 | зображення_розмір   = 
 | зображення_підпис   = 
 | герб                =
 | статус              = 
 | країна              = 
 | місце розташування  = 
 | координати          = <!-- {{Coord|??|??|??|N|??|??|??|E|scale:30000}} -->
 | архітектурний стиль = 
 | автор проєкту       = 
 | матеріал            =
 | власник             =
 | будівник            = 
 | архітектор          = 
 | перша згадка        = 
|початок будівництва =
|закінчення будівництва =
|стан    =
|сховище = <!-- сторінка у Вікісховищі -->
|сайт    =
}}

[[Файл:Фортеця Єні-Кале 111.jpg|thumb|300px|Єні-Кале. Брама й південно-західна башта]]
[[Файл:Kerch Enikale Upper.sea.jpg|thumb|300px|Єні-Кале. Північна стіна]]
[[Файл:Kerch Enikale Sea.sea.jpg|thumb|300px|Східна сторона]]

'''Єні-Кале''' ({{lang-crh|Yeñi Qale}}, {{lang-tr|Yenikale}}— Нове місто)&nbsp;— [[Османська імперія|османська]] [[фортеця]] на березі [[Керченська протока|Керченської протоки]] в північно-східній частині міста [[Керч]]. Разом з фортецями [[Перекопська фортеця|Перекоп]] та [[Арабат]] захищала [[Кримське ханство|Крим]] від нападів з півночі та сходу, а також контролювала [[Керченська протока|Керченську протоку]]. Єдина [[пам'ятка]] військово-оборонної архітектури на території [[Україна|України]], що відображає рівень [[Фортифікація|фортифікаційного мистецтва]] [[західна Європа|західної Європи]] початку [[XVIII століття]].

== Історія ==
Після вигнання [[італійці]]в з [[Крим]]у у [[1470]]-х роках Керч завоювали [[Османська імперія|османи]]. Місто не мало [[Мур (архітектура)|оборонних мурів]]. З кінця [[XVII століття]] у кримські справи починає активно втручатися [[Московське царство]]. У [[1696]] році московські війська захопили османську фортецю [[Азов (місто)|Азов]]. [[1699]] році московська флотилія, яка складалася з 10 [[корабель|кораблів]], великої кількості [[галера|галер]] і [[Чайка (човен)|козацьких чайок]], з'явилася перед османським гарнізоном у Керченській протоці, що було певним військовим тиском на [[Османська імперія|Османську імперію]].

У [[1700]] році у [[Стамбул]]і було підписано перемир'я, за умовами якого [[Московське царство]] отримало Азов і припиняло сплачувати данину [[Кримське ханство|Кримському ханству]].

Османи вжили термінових заходів для зміцнення керченських берегів. У [[1699]] році розпочато зведення фортеці під загальним керівництвом італійця-мусульманина Голоппо та за технічної допомоги [[Франція|французьких]] військових [[інженер]]ів. Місце було обрано вдало. Корабель, через неможливість виконати маневр, прирікали на згубний вогонь берегових батарей. У 1703&nbsp;р. будівництво фортеці, яка дістала назву «Єні-Кале» («Нова фортеця»), в основному було завершено. Відтепер тут розташувався головний штаб османської оборони [[Північне Причорномор'я|Причорномор'я]].

Нова фортеця мала форму неправильної [[трапеція|трапеції]] з бічними стінами (напівбастіонами), що піднімалися вгору майже на 50 метрів. Єні-Кале був розрахований на 2-тисячний гарнізон. Однак там знаходилося понад однієї тис. вояків: 700 османських солдатів та 300 татарських добровольців, що вербувалися з найближчих [[село|сіл]]. Платню солдати отримували із [[Султани Османської імперії|султанської]] [[скарбниця|скарбниці]]. Усередині фортеці знаходилися два [[порох]]ові [[Склад (будівля)|склади]], [[арсенал]], [[Казарма|казарми]], водяний [[резервуар]], [[мечеть]] і [[лазня]]. Гарнізонним начальником був [[Паша]] у чині [[Список великих візирів Османської імперії|візира]].

Під час Російсько-турецької війни [[гарнізон]] Єні-Кале був значно підкріплений присланою зі Стамбула [[флотилія|флотилією]] з 12 шістдесяти-гарматних кораблів, близько 90 галер, на яких перебувало до 12 тис. солдатів. Однак [[1771]] року Єні-Кале була без бою захоплена російським військом. 1772 року за [[Карасубазарський трактат|Карасубазарським трактатом]] Керч та Єні-Кале перейшли під контроль Росії, а 1774 року за [[Кючук-Кайнарджійський мирний договір|Кючук-Кайнарджійським мирним договором]] ці умови визнала [[Османська імперія]].

Єні-Кале втратила військове значення, і у [[1835]] році на її території розмістився військовий [[шпиталь]]. Під час [[Кримська війна|Кримської війни]] [[1853]]—[[1856]] років фортеця була частково відремонтована, встановлено декілька [[Берегова артилерія|берегових батарей]]. [[12 травня]] [[1855]] року російський гарнізон вступив у бій з англійською [[ескадра|ескадрою]], що увійшла до Керченської протоки. Але гармати не могли влучити у ціль, тому російське командування віддало наказ висадити порохові льохи і залишити позиції.

У [[1880]] році Єні-Кале остаточно втратило своє військове значення.<ref>{{НМРИ-500-1905|1-217}}</ref>.

У другій половині [[XX століття]] фортеця Єні-Кале внесена до переліку [[Пам'ятка архітектури|пам'яток архітектури]].

== Примітки ==
{{reflist}}

== Джерела ==
* [http://ukrainaincognita.com/nasha-spadshchyna/zamky-ta-fortetsi/fortetsya-eni-kale Фортеця Єні-Кале] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100401163204/http://ukrainaincognita.com/nasha-spadshchyna/zamky-ta-fortetsi/fortetsya-eni-kale |date=1 квітня 2010 }}
* [http://www.mandry.org/?p=129 Подорож по Криму і Кубані. Керч. Єні-Кале] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120203145320/http://www.mandry.org/?p=129 |date=3 лютого 2012 }}
* [http://www.kerch.com.ua/articleview.aspx?id=955 Історія фортеці Єні-Кале] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110927020625/http://www.kerch.com.ua/articleview.aspx?id=955 |date=27 вересня 2011 }} {{ref-ru}}
{{Портал|Фортифікація}}
{{commonscat|Yeni-Kale}}
{{Пам'ятки Криму}}
{{Визначні місця Криму}}
{{Таврійська губернія}}
{{Замки та палаци Криму}}

[[Категорія:Фортеці України]]
[[Категорія:Замки та палаци Криму]]
[[Категорія:Засновані в Україні 1706]]
[[Категорія:Феодосійський повіт]]
[[Категорія:Збройні сили Османської імперії]]
[[Категорія:Архітектура Османської імперії]]
[[Категорія:Населені пункти України, що втратили статус міста]]
[[Категорія:Пам'ятки архітектури України національного значення в Криму]]
[[Категорія:Історія Керчі]]