Перегляд вихідного коду сторінки Іллінська церква (Багате)

{{Otheruses|Іллінська церква}}{{Культова споруда
|зображення                 =120829 Сурб Пркчі06297.jpg
| розмір_зображення          = 300
|підпис                     = 
|назва                      = Іллінська церква
|розташування_місто         = [[Багате (Білогірський район)|Багате]]
|розташування_країна        = {{UKR}}
|координати                 ={{Coord|45.020730|34.759419|display=title|google=1}}
|архітектор                 =
|інженер                    =
|скульптор                  =
|художник                   =
|замовник                   =[[Вірменська апостольська церква]]
|дата_початку_спорудження   =[[X століття|X]]-[[XIV століття]]
|дата_закінчення_спорудження=
|дата закриття              =
|дата_зруйнування           = [[XX століття]]
|дата_відбудови             =
|вартість                   =
|будівнича_система          =
|стиль                      =
|адреса                     =
|релігійна конфесія         =[[Вірменська апостольська церква]]
|кр = Крим
|}}'''Іллінська церква''' (Сурб Пркчі, Святого Іллі) і монастир&nbsp;— [[пам'ятка архітектури]] національного значення. Розташована у [[Білогірський район (Крим)|Білогірському районі]] [[АР Крим]], ([[Україна]]), за 1,6&nbsp;км на південний схід від мосту через річку [[Кучук-Карасу]], південніше від в'їзду до села з траси Сімферополь-Феодосія, на пригірку біля [[Каштан|каштанових]] дерев<ref>{{Cite web |url=http://ru.visitua.info/ukraine/788 |title=Ильинская церковь, с. Богатое |accessdate=9 липня 2012 |archive-date=25 липня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150725235503/http://ru.visitua.info/ukraine/788 }}</ref>. Збудована у X–XIV&nbsp;ст. (XIV&nbsp;ст.). Являє собою зразок поєднання вірменської (план), мусульманської ([[портал]]и) і західноєвропейської ([[Хрестове склепіння|хрестові склепіння]] на [[Нервюра (архітектура)|нервюрах]]).

Постановою {{comment|РМ|Ради Міністрів}} УРСР від 24.08.1963 №&nbsp;970 монастир включено до реєстру пам'яток культурної архітектури (обліковий номер 303). Рішенням Кримського облвиконкому від 22.05.1979 №&nbsp;284, встановлена охоронна зона, яка обмежена радіусом 50 метрів<ref>{{Cite web |url=https://wikimediaukraine.wordpress.com/2012/06/18/памятки-криму/ |title=Список пам'яток і пам'ятних місць, розташованих на території Автономної Республіки Крим  |accessdate=25 липня 2015 |archive-date=9 квітня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160409135533/https://wikimediaukraine.wordpress.com/2012/06/18/памятки-криму/ }}</ref>.

== Історія ==
Археологічні роботи проводилися у 1979 році<ref>Сидоренко В.&nbsp;А.&nbsp;Отчет о раскопках памятников архитектуры монастыря Сурб-Хач и церкви в селе Богатом в Юго-Восточном Крыму в 1979 г. // Архив КФ ИА НАН Украины</ref>. Тоді була досліджена уся долина річки Кучук-Карасу (притоки [[Біюк-Карасу]]). Досліджені Церква Іллі, Церква Спасителя, келії, господарські приміщення, та фонтан XV–XVII століття, від якого залишився лише підмурок. Єдиною спорудою монастиря святого Іллі (Сурб-Хач), що вціліла, є Церква Святого Спасителя, проте її назву часто плутають із назвою монастиря.

У 1927 році монастир був закритий та згодом зруйнований<ref>{{Cite web |url=http://mnogomest.info/attractions/item/ilinskaya-cerkov/ |title=Религия, культовые сооружения «Ильинская церковь» |accessdate=25 липня 2015 |archive-date=25 липня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150725215204/http://mnogomest.info/attractions/item/ilinskaya-cerkov/ }}</ref>. Келії та огорожа монастиря знаходилися північніше церкви та були досліджені археологічною експедицією. Фонтан насправді був монастирським джерелом. Його розібрано у 1960-х, він знаходився за 60 метрів від церкви (виміри 1956 року). Це було постійне приміщення висотою 12 метрів з аркою-входом<ref>Воронин Ю.&nbsp;С.&nbsp;Армянские памятники Крыма. Архитектура // Каталог-справочник (машинопись).&nbsp;— Симферополь, 1999.&nbsp;— стор. 16</ref>.

Одним із перших про монастир згадує Мінас Медіці<ref>Бжшкяніц М. Подорож у Польщу та інші місця, населені вірменами, що виникли від пращурів з міста Ані&nbsp;— Венеція, 1830&nbsp;— стор. 160</ref>, котрий розповідає про святиню&nbsp;— хрест-камінь, котрий був вивезений з міста [[Ані]], та був освячений [[Апостол Тадей|апостолом Тодеосом]] (Тодеос проповідував християнство у [[Вірменія|Вірменії]]). Після переселення вірмен у Приазов'я (1778), реліквія зберігалася у [[Ростов]]і а згодом була перервезена у [[Санкт-Петербург]]<ref>Саргасян Т. Э., Петросян М.&nbsp;В.&nbsp;Крым: Монастырь Сурб-Хач.&nbsp;— Симферополь: ЧП «Предприятие Феникс», 2008.&nbsp;— стор. 28</ref>. За три версти від монастиря було знайдено камінь із зображенням хреста та датою 1031 (вірменської ери, що відповідає 1582 року)<ref>Маркевич А.&nbsp;И.&nbsp;Памятники христианства в окресностях Бахчисарая и Карасубазара // ИТУАК, 1898, №&nbsp;29.&nbsp;— стор 108</ref>. У 1883 році монастир згадує Г. Караулов, котрий стверджував, що нові будови монастиря мають за основу древній фундамент<ref>Смирнов В.&nbsp;Д.&nbsp;Археологическая екскурсия в Крым летом 1886 года // ЗВОИРАО, Т. 1. Вып. 4.- СПб., 1887.&nbsp;— стор 287</ref>.

Проекти реставрації готувалися у 1955 та 1983 роках.

== Архітектура ==

Церква не має аналогів у Криму. Її ширина&nbsp;— 8.30 метрів, довжина&nbsp;— 17.90. Примітні були рельєфи-ікони, розп'яття, «Агнці Божії», та «Воскресіння» (втрачений). Будівля прямокутної форми, з типовим християнським орієнтуванням із заходу на схід. [[Абсида]]&nbsp;— внутрішня, з двома приміщенням з драбинами. Оштукатурені стіни церкви складені з бутового каменя, а склепіння, покрівля і портали&nbsp;— з обробленого. Будівля має три входи, кожен із них обрамлений різьбленими [[Лиштва|лиштвами]]. Двері виділялися нішовими порталами. У них відчувається вплив притаманних мусульманській архітектурі піштаків<ref>В. [http://armenianlegacy.eu/files/architecture/zaharov.pdf А. Егоров&nbsp;— Памятники армянской культуры Белогорского района Автономной Республики Крым] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160304140717/http://armenianlegacy.eu/files/architecture/zaharov.pdf |date=4 березня 2016 }}</ref>.

Середина церкви [[Перекриття|перекрита]] [[Хрестове склепіння|хрестовими склепіннями]] на [[Нервюра (архітектура)|нервюрах]], інша&nbsp;— стрільчастими склепіннями на підпружних арках. Дах двосхилий і покритий плитами. Його було переплановано після добудови фронтону.

У північному приміщенні є сходи, які ведуть на дах, а південні східці ведуть у залишки крипти. Церква має [[Контрфорс (архітектура)|контрфорси]], що також є романським запозиченням. Інтер'єри церкви були вкриті різноманітними різьбленнями<ref>{{Cite web |url=http://www.nashkray.kiev.ua/krym.html?start=8 |title=Наш край: Церква Іллі |accessdate=25 липня 2015 |archive-date=25 липня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150725202847/http://www.nashkray.kiev.ua/krym.html?start=8 }}</ref>.

== Галерея ==

{{Gallery
|title=
|width=160 | height=170
|align=left
|footer=
|File:120829 Сурб Пркчі06272.jpg
|
|File:120829 Сурб Пркчі06273.jpg
|
|File:120829 Сурб Пркчі06275.jpg
|
|File:120829 Сурб Пркчі06277.jpg
|
|File:120829 Сурб Пркчі06287.jpg
|
|File:120829 Сурб Пркчі06290.jpg
|
|File:120829 Сурб Пркчі06294.jpg
|
|File:120829 Сурб Пркчі06288.jpg
}}
{{clear}}

== Джерела ==
{{Вікіпосилання
|Тема              = Вірменська церква
|Портал            = 
|Портал-зображення = 
|Вікісловник       = 
|Вікіпідручник     = 
|Вікіцитати        = 
|Вікіджерела       = 
|Віківиди          = 
|Вікіновини        = 
|Вікісховище       = Category:Surb Praktchi church
|Метавікі          = 
|Проєкт            = 
|Родовід           = 
}}
{{Портал|Крим}}
{{references}}
{{Бібліоінформація}}
[[Категорія:Білогірський район (АРК)]]
[[Категорія:Вірменські церкви Криму]]
[[Категорія:Культові споруди, побудовані в XIV столітті]]
[[Категорія:Зникли у XX столітті]]
[[Категорія:Пам'ятки архітектури України національного значення в Криму]]