Перегляд вихідного коду сторінки Абібуллаєв Осман Абібулла-огли

{{Науковець
|сайт = 
}}
'''Осман Абібулла огли Абібуллаєв''' ({{Lang-az|Osman Həbibulla oğlu Həbibullayev}}; {{нар}} [[28 вересня]] [[1913]], [[Бахчисарай]], [[Сімферопольський повіт]], [[Таврійська губернія]], [[Російська імперія]]&nbsp;— [[9 вересня]] {{пом}} [[1970]])&nbsp;— [[азербайджан]]ський [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|радянський]] археолог, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту історії [[Національна академія наук Азербайджану|Академії наук Азербайджанської РСР]]{{Sfn|Алиев, Минкевич-Мустафаева|1971|с=310}}, дослідник пам'яток [[Нахічеванська культура|Нахічеванської культури]] епохи бронзи і раннього заліза тощо, що здійснив значний вклад у дослідження археології Азербайджану і Кавказу{{Sfn|Исмайлов|1982|с=3-5}}<ref>{{Книга
|автор = [[Ісмаїлов Гудрат Сейфулла огли|Исмаилов Г. С.]]
|заголовок = Археологическое исследование древнего поселения Баба-Дервиш
|місце = Б.
|видавництво = Элм
|рік = 1978
|сторінок = 102
|сторінки = 4
}}</ref>.

У роботах Абібуллаєва отримали подальший розвиток проблеми [[Куро-аракська культура|куро-аракської культури]], збагачені новим археологічним матеріалом<ref>{{Стаття|author=Кушнарева К. Х., [[Чубінашвілі Георгій Миколайович|Чубинишвили Г. Н.]]|title=Историческое значение Южного Кавказа в III тысячелетии до н. э.|видання=[[Советская археология]]|date=1963|номер=3|pages=10}}</ref>. Абібуллаєв близько десяти років займався дослідженням пам'ятника Кюльтепе I поблизу Нахічевані, де вперше в Закавказзі під куро-аракським шаром були відкриті більш давні культурні нашарування. Вчений присвятив спеціальну монографію даного пам'ятника<ref>{{Книга
|автор = [[Мунчав Рауф Магомедович|Мунчаев Р. М.]]
|заголовок = Кавказ на заре бронзового века: неолит, энеолит, ранняя бронза
|місце = М.
|видавництво = [[Наука (видавництво)|Наука]]
|рік = 1975
|сторінок = 413
|сторінки = 31
}}</ref>, а також написав серію публікацій<ref name="Мунчаев">{{Стаття|author=[[Мунчаев, Рауф Магомедович|Мунчаев Р. М.]]|title=Глава 1. Куро-аракская культура|видання=Археология. Эпоха бронзы Кавказа и Средней Азии. Ранняя и средняя бронза Кавказа|place=М.|publisher=[[Наука (видавництво)|Наука]]|date=1994|pages=10}}</ref>.

== Біографія ==

=== Ранні роки ===
Осман Абібулла огли Абібуллаєв народився 28 вересня 1913 року в місті [[Бахчисарай]] [[Таврійська губернія|Таврійської губернії]] в сім'ї вчителя. Батьків рано втратив і ріс у дитячому будинку, де здобув початкову освіту{{Sfn|Исмайлов|1982|с=3}}.

У 1930 році закінчив середню школу в [[Сімферополь|Сімферополі]]. Потім працював учителем, фрезерувальником. Незабаром переїхав до [[Нахічевань (місто)|Нахічевані]], де був призначений на посаду технічного секретаря обкому партії, а потім бібліотекаря обласного парткабінету. У 1938 році Абібуллаєв закінчив учительські курси і був направлений учителем у село Баскал. Педагогічну діяльність Абібуллаєва перервала [[німецько-радянська війна]]. Осман Абібуллаєв брав участь у [[Оборона Севастополя (1941—1942)|боях за Крим]] і [[Битва за Кавказ (1942—1943)|на Північному Кавказі]], тричі був важко поранений, контужений{{Sfn|Исмайлов|1982|с=3}}. За участь у радянсько-німецькій війні Осман Абібуллаєв був нагороджений медалями [[Медаль «За оборону Кавказу»|«За оборону Кавказу»]] та [[Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»|«За перемогу над Німеччиною»]]{{Sfn|Алиев, Минкевич-Мустафаева|1971|с=310}}.

=== Початок роботи в Інституті історії ===
Після демобілізації з інвалідності наприкінці 1943 року{{Sfn|Алиев, Минкевич-Мустафаева|1971|с=310}} Абібуллаєв у 1944 році вступив на сходознавчий факультет [[Бакинський державний університет|Азербайджанського державного університету]]{{Sfn|Исмайлов|1982|с=3}}, який успішно закінчив у 1948 році{{Sfn|Исмайлов|1982|с=4}}.

Наприкінці 1947 року Абібуллаєв почав працювати в Інституті історії Академії наук Азербайджанської РСР. Спочатку обіймав посаду лаборанта у відділі археології, а потім став молодшим науковим співробітником. Брав участь у роботі низки великих археологічних експедицій Академії наук Азербайджанської РСР і Академії наук СРСР. Зокрема, брав участь у [[Гобустан (заповідник)|Гобустанській]], [[Археологічний комплекс Мінгячевір|Мінгячевірській]], Мільській (на городищі [[Орен-Кала|Оренкала]]){{Sfn|Алиев, Минкевич-Мустафаева|1971|с=310}} та інших експедиціях. Пізніше Абібуллаєв очолив загін, а незабаром і експедицію з дослідження давніх пам'яток на території Нахічеванської АРСР{{Sfn|Исмайлов|1982|с=4}}. Так, під керівництвом [[Ієссен Олександр Олександрович|Олександра Ієссена]] він очолював загін експедиції з дослідження пам'яток енеоліту та доби бронзи на території [[Нахічеванська Автономна Радянська Соціалістична Республіка|Нахічеванської АРСР]] і в [[Ходжали]] ([[Нагірно-Карабаська автономна область|Нагірно-Карабаська АО]]){{Sfn|Алиев, Минкевич-Мустафаева|1971|с=310}}.

=== Вивчення пам'яток Нахічевані ===
У 1951 році Абібуллаєв став вести систематичні ремонтні роботи на багатошаровому поселенні Кюльтепе I поблизу міста [[Нахічевань (місто)|Нахічевань]]. У 1959 році Абібуллаєв захистив кандидатську дисертацію, в основу якої лягли перші підсумки його розкопок на Кюльтепе I. Того ж року була опублікована книга Османа Абібуллаєва «Археологічні розкопки в Кюльтепі», в якій були узагальнені результати його перших розкопок{{Sfn|Исмайлов|1982|с=4}}.
[[Файл:Findings_from_Kultepe_I.png|міні|Виставлені в [[Музей історії Азербайджану|Музеї історії Азербайджану]] знахідки з пам'ятника Кюльтепе I, малюнки яких наведено у статті О. Абібуллаєва «Деякі підсумки вивчення пагорба Кюльтепе в Азербайджані» (Радянська археологія, 1963, №&nbsp;3)<ref>{{Стаття|author=Абибуллаев О. А.|title=Некоторые итоги изучения холма Кюль-Тепе в Азербайджане|видання=[[Советская археология]]|date=1963|номер=3|pages=158-166}}</ref>]]
Розкопки, які Абібуллаєв вів на пагорбі Кюльтепе, зафіксували послідовні нашарування різних [[Культурний шар|культурних шарів]]. Археологом, серед інших, були також встановлені культурні нашарування епохи [[енеоліт]]у в Кюльтепі. Це були перші дані найдавнішою осіло-землеробської культури Закавказзя{{Sfn|Исмайлов|1982|с=4}}.

У середині 1960-х років Осман Абібуллаєв приступив до написання монографії «Енеоліт та епоха бронзи на території Нахічеванської АРСР», опублікованій в 1982 році. Робота, яка за задумом автора, повинна була охопити доби енеоліту, ранньої та середньої бронзи Нахічевані, була написана на основі археологічних матеріалів, більшість яких, було здобуто самим Абібуллаєвим. Крім місцевих матеріалів Абібуллаєв досліджував і величезну кількість порівняльного матеріалу з інших пам'яток Кавказу і суміжних областей Сходу. Дана робота Абібуллаєва, як зазначає історик {{Iw|Гудрат Сейфулла огли Ісмайлов|Гудрат Ісмайлов|az|Qüdrət İsmayılzadə}}, являє собою цінний внесок у радянську археологію. Ісмайлов зазначає, що ознайомлення з цією працею Абібуллаєва переконує в тому, що «глибоке та ґрунтовне знання автором досліджуваних питань дозволило йому на високому науковому рівні» виконати завдання висвітлення культурно-історичного розвитку Нахічеванського краю на великому відрізку часу{{Sfn|Исмайлов|1982|с=5}}. Ця монографія Абібуллаєва була представлена до захисту на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук{{Sfn|Алиев, Минкевич-Мустафаева|1971|с=311}}.

Наприкінці 1960-их років Осман Абібуллаєв брав участь у роботі Нахічеванської археологічної експедиції. У 1969 році поблизу могильника Кизил-Ванк Абібуллаєвим були відкриті залишки стародавнього поселення, що належало до цього некрополя. У цей же період Абібуллаєв брав участь у розкопках багатошарового пам'ятника Кюльтепе II{{Sfn|Исмайлов|1982|с=5}}.

Крім присвяченій Кюльтепе монографії, Абібуллаєв за час своєї роботи в Інституті історії Азербайджанської РСР опублікував ряд статей на сторінках періодичних наукових видань центральних інститутів Академії наук СРСР і Академії наук Азербайджанської РСР, а також статті у [[Велика радянська енциклопедія|Великій радянській енциклопедії]] і в багатотомній історії СРСР, був одним із авторів колективної праці «Археологія Азербайджану», де були узагальнені його дослідження доби енеоліту, ранньої і середньої бронзи{{Sfn|Алиев, Минкевич-Мустафаева|1971|с=311}}.

Осман Абібуллаєв займався підготовкою молодих кадрів, якими були успішно захищені кандидатські дисертації на тему давньої археології Азербайджану. Абібуллаєв виступав також на наукових сесіях, проведених Інститутом археології АН СРСР та Інститутами історії АН Азербайджанської, Вірменської та Грузинської РСР{{Sfn|Алиев, Минкевич-Мустафаева|1971|с=311}}.

Помер Осман Абібуллаєв 9 вересня 1970 року{{Sfn|Алиев, Минкевич-Мустафаева|1971|с=310}}. За словами історика і археолога Гудрата Ісмайлова, смерть Абібуллаєва, який «так багато зробив для археології Кавказу», стала важкою втратою для археології країни{{Sfn|Исмайлов|1982|с=5}}. На думку археологів В. Алієва та М.&nbsp;В.&nbsp;Мінкевич-Мустафаєвої, Осман Абібуллаєв вніс великий внесок у розвиток археологічної науки в Азербайджані{{Sfn|Алиев, Минкевич-Мустафаева|1971|с=310}}.

== Деякі роботи ==

* {{Стаття|title=Раскопки холма Кюль-тапа|видання=[[Краткие сообщения Института археологии|Краткие сообщения ИИМК]]|date=1953|issue=51|pages=36—45}}
* {{Стаття|title=К изучению холма Кюльтепе|видання=Труды Института истории и философии АН Азерб. ССР|date=1956|том=IX|pages=5-25}}
* {{Стаття|title=Первые итоги раскопок Кюльтепе (Нахичеванск. АССР)|видання=Труды Музея истории Азербайджана|date=1957|том=II|place=Б.}}
* {{Книга
|заголовок = Археологические раскопки холма Кюльтепе. (Поселение конца неолита — начала железа). Автореф. канд. дисс. (АГУ им. С. М. Кирова)
|місце = Б.
|видавництво = Издательство Академии наук Азербайджанской ССР
|рік = 1959
|сторінок = 17
}}
* {{Книга
|заголовок = Археологические раскопки в Кюльтепе
|місце = Б.
|видавництво = Издательство Академии наук Азербайджанской ССР
|рік = 1959
|сторінок = 128
}} {{ref-az}}
* {{Стаття|title=Раскопки холма Кюльтепе близ Нахичевани в 1955 г.|видання=Материалы и исследования по археологии СССР|date=1959|номер=67}}
* {{Стаття|title=Поселение Кюль-Тепе|видання=МИА|date=1959|номер=67}}
* {{Стаття|title=Энеолитическая культура Азербайджана (по материалам Кюльтепе)|видання=МАД|date=1961|номер=2}}
* {{Стаття|title=Материалы Шахтахтинского погребения|видання=Известия АН Азерб ССР|date=1961|номер=5|pages=27-37}}
* {{Стаття|title=Некоторые итоги изучения холма Кюль-Тепе в Азербайджане|видання=[[Советская археология]]|date=1963|номер=3|pages=157-168}}
* {{Стаття|title=Погребальные памятники из поселения Кюль-Тепе в Азербайджане|видання=Археологические исследования в Азербайджане|place=Б.|date=1965|pages=24—44}}
* {{Стаття|title=К вопросу о древней металлургии Азербайджана (по материалам поселения Кюльтепе)|видання=МИА СССР|date=1965|номер=125}}
* {{Стаття|title=Остатки жилищ во втором слое поселения Кюль-тепе около Нахичевана|видання=МИА|date=1965|номер=125}}
* {{Стаття|title=Памятники эпохи бронзы Нахичеванской АССР|видання=МВСПИАЭИ|date=1969}} (разом з В. Алієвим)
* {{Стаття|title=Новые археологические находки из Нахичевани|видання=Доклады АН АзССР|date=1969|номер=8}} (разом з В. Алієвим) {{ref-az}}
* {{Стаття|title=Об энеолитической расписной керамике Азербайджана|видання=Материальная культура Азербайджана|place=Б.|date=1976|том=VIII|pages=5—14}} (разом з В. Алієвим) {{ref-az}}
* {{Книга
|заголовок = Энеолит и бронза на территории Нахичеванской АССР
|місце = Б.
|видавництво = Элм
|рік = 1982
}}

== Примітки ==
{{Reflist|2}}

== Література ==

* {{Стаття|author=Алиев В., Минкевич-Мустафаева Н. В.|title=О. А. Абибуллаев|видання=[[Советская археология]]|date=1971|номер=3|pages=310-311|ref=Алиев, Минкевич-Мустафаева}}
* {{Стаття|author={{нп3|Гудрат Сейфулла огли Ісмайлов|Исмайлов Г.|az|Qüdrət İsmayılzadə}}|title=Предисловие|видання=Абибуллаев О.&nbsp;А.&nbsp;Энеолит и бронза на территории Нахичеванской АССР|тип=кн:|place=Б.|publisher=Элм|date=1982|ref=Исмайлов}}
{{нормативний контроль}}
[[Категорія:Дослідники доісторичної доби]]
[[Категорія:Радянські педагоги]]
[[Категорія:Азербайджанські педагоги]]
[[Категорія:Азербайджанські археологи]]
[[Категорія:Археологи XX століття]]
[[Категорія:Радянські археологи]]
[[Категорія:Персоналії за алфавітом]]