Перегляд вихідного коду сторінки Автономна Республіка Крим

{|  class="infobox " style="font-size: 90%; background-color: #F9F9F9; width:300px; text-align:left;"
|-
! colspan="2" align="center" bgcolor="#DAE8FC" style="font-size: 135%;" | Автономна Республіка Крим
|-
| align="center" colspan="2" |
|-
|colspan="2" align="center" style="text-align: center; background: none;"|
|- style="text-align:center;"
| [[Файл:Emblem of Crimea.svg|90px]]
| [[Файл:Flag of Crimea.svg|border|150px]]
|- style="text-align:center;"
|[[Герб Автономної Республіки Крим|Герб АР Крим]]
|[[Прапор АР Крим]]
|-
{{!}}colspan="2" style="line-height:1.2em; text-align: center;"{{!}} [[Гімн АРК|Гімн АР Крим]]
{{!-}}
|-
| align="center" colspan="2" | [[Файл:Crimea in Ukraine.svg|300px|Розташування]]
|-
! colspan="2" align="center" bgcolor="#DAE8FC" style="font-size: 120%;" | Основні дані
|- valign=top
| '''[[Країни світу|Країна]]:'''
| {{UKR}}
|- valign=top
| '''Утворена:'''
| [[12 лютого]] [[1991]] року
|- valign=top
| '''код [[КОАТУУ]]:'''
|  0100000000
|- valign=top |
| '''[[Населення]]:'''
| 1 968 550 осіб (01.04.2014)
|- valign=top
| '''[[Площа]]:'''
| 26081 км²
|- valign=top
| '''[[Густота населення]]:'''
| 75.5 осіб/км²
|- valign=top
| '''Телефонні коди:'''
| +380-65
|- valign=top
| '''Столиця:'''
| [[Сімферополь]] <small>(де-юре)</small><br/>[[Херсон]]<ref>Територія АРК (в тому числі і столиця&nbsp;— місто Сімферополь) не контролюється Україною. Влада України не формувала уряд АРК у вигнанні. При цьому 17 травня 2014 Кримське Представництво Президента України було переміщено в місто [[Херсон]] ([[Херсонська область]]), який можна розглядати як політичний центр формально існуючої (за законодавством України) АРК.</ref><ref>{{Cite web |url=http://www.unian.net/politics/918933-kryimskoe-predstavitelstvo-prezidenta-perenesut-v-herson.html |title=Кримське Представництво Президента перенесуть в Херсон |accessdate=12 грудня 2014 |archive-date=14 грудня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20141214153209/http://www.unian.net/politics/918933-kryimskoe-predstavitelstvo-prezidenta-perenesut-v-herson.html }}</ref> <small> (де-факто) </small>
|- valign=top
| '''Райони:'''
| 10
|- valign=top
| '''Міста:'''
| 16
|- valign=top
| '''Райони в містах:'''
| 3
|- valign=top
| '''Смт:'''
| 56
|- valign=top
| '''Села:'''
| 907
|- valign=top
| '''Селища:'''
| 49
|- valign=top
| '''Селищні ради:'''
| 38
|- valign=top
| '''Сільські ради:'''
| 243
|-
| '''Номери автомобілів:'''
|[[Файл:Non-EU-section-with-UA.svg|13px|]] AK, КК
|-
| '''Інтернет-домени:'''
| crimea.ua; cr.ua
|-
| align="center" colspan="2" | [[Файл:Outline Map of the Autonomus Republic of Crimea.svg|300x300пкс|Мапа республіки]]
|-
! colspan="2" align="center" bgcolor="#DAE8FC" style="font-size: 120%;" | Республіканська влада
|-
| '''Адреса [[Рада міністрів АРК|Ради Міністрів АР Крим]]:'''
| 95005, м. Сімферополь, пр. Кірова, 13
|- valign=top
| '''Адреса [[Верховна Рада АРК|Верховної Рада АР Крим]]:'''
| 95000, м. Сімферополь, вул. К. Маркса, 18
|- valign=top
| '''[[Уряд]]:'''
| [[Рада міністрів Автономної Республіки Крим]]
|- valign=top
| '''[[Прем'єр-міністри Криму|Голова Ради Міністрів АР Крим]]:'''
| Вакантно (де-факто); [[Анатолій Могильов]] (де-юре)
|- valign=top
| '''[[Парламент|Представницький орган]]:'''
| [[Верховна Рада Автономної Республіки Крим]]
|-valign=top
| '''Голова ВР АР Крим:'''
| Вакантно (Рада тимчасово не функціонує)
|-valign=top
| '''Вебсторінка ВР АРК:'''
| [http://www.rada.crimea.ua/ ВР АР Крим] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110128081155/http://www.rada.crimea.ua/ |date=28 січня 2011 }}
|-valign=top
| '''[[Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим|Представник Президента України в АР Крим]]:'''
| [[Ташева Таміла Равілівна]]
|}
{{hatnote|Це стаття про адмінодиницю у складі України. Про невизнаний суб'єкт РФ&nbsp;— див. [[Республіка Крим]]}}
{{Otheruses|Крим (значення)}}
'''Автоно́мна Респу́бліка Крим''' ({{lang-crh|Qırım Muhtar Cumhuriyeti}}, {{lang-ru|Автономная Республика Крым}}), до [[12 лютого]] [[1991]] — '''Кримська область''', до [[21 вересня]] [[1994]]&nbsp;— '''Респу́бліка Крим''' ({{lang-crh|Qırım Cumhuriyeti}}), до [[26 лютого]] [[1992]]&nbsp;— '''[[Кримська АРСР (1991-1992)|Кримська Автономна Радянська Соціалістична Республіка]]''' ({{lang-crh|Qırım Muhtar Sotsialist Şuralar Cumhuriyeti}})&nbsp;— адміністративна одиниця на [[південь|півдні]] [[Україна|України]], розташована на більшій частині [[Кримський півострів|Кримського півострова]] між 44°23' і 46°15' [[північ]]ної широти та між 32°29’ і 36°39’ [[схід]]ної довготи. Українською владою<ref>{{Cite web |url=http://tyzhden.ua/News/107665 |title=Рада визнала Крим тимчасово окупованою територією. |accessdate=19 жовтня 2014 |archive-date=17 квітня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140417195945/http://tyzhden.ua/News/107665 }}</ref>, [[ООН]], [[ЄС]] визнається як територія, тимчасово [[Окупація Криму Росією (з 2014)|окупована Російською Федерацією]].

Україна втратила контроль над основною територією Криму внаслідок її окупації [[Збройні сили Російської Федерації|Збройними силами Росії]], після якої [[16 березня]] [[2014]] року було незаконно проведено [[Референдум про статус Криму 2014|референдум]], який не визнала [[Генеральна Асамблея ООН]]. Чинні на той час органи місцевої влади АР Крим в односторонньому порядку проголосили незалежність [[Республіка Крим (невизнана держава)|Республіки Крим]] від України, після чого одразу ж рішенням органів влади РФ АР Крим була включена до складу [[Росія|Російської Федерації]] як [[Республіка Крим|новий суб'єкт]] зі статусом республіки<ref>{{Cite web |url=http://www.rada.crimea.ua/ua/news/17_03_2014_1 |title=http://www.rada.crimea.ua/ua/news/17_03_2014_1 |accessdate=17 березня 2014 |archive-date=3 травня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150503220124/http://www.rada.crimea.ua/ua/news/17_03_2014_1 }}</ref>. Українська влада і більшість інших держав не визнають легітимність референдуму й постанови про незалежність.

Територія Криму протягом своєї історії перебувала під контролем різних держав та народів. [[Кімерійці]], [[Стародавня Греція|греки]], [[скіфи]], [[кримські готи|готи]], [[гуни]], [[булгари]], [[хозари]], держава [[Київська Русь]], [[Візантія|візантійські]] греки, [[кипчаки]], [[Османська імперія|османські]] турки, татари [[Золота Орда|Золотої Орди]] і [[монголи]] контролювали Крим протягом раннього періоду його історії. У 13-му столітті помітний вплив (особливо у Південному Криму) мали [[Республіка Венеція|венеційці]] і [[Республіка Генуя|ґенуезці]]. З середини XIV до кінця XVIII&nbsp;ст. входив до складу [[Кримське ханство|Кримського ханства]] й [[Османська імперія|Османської імперії]], а з кінця XVIII до 1917 року [[Російська імперія|Російської імперії]]. Після [[Громадянська війна у Росії|Громадянської війни]] ввійшов до складу [[Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка|РРФСР]], а у 1954 році був переданий [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|УРСР]]. З 1991 року — автономія у складі України.

Територією [[республіка|республіки]] проходить державний кордон України довжиною 821&nbsp;км. До складу АР Крим не входить південний захід півострова, підлеглий [[Севастопольська міськрада|Севастопольській міськраді]], яка є одиницею загальнодержавного підпорядкування, та північна частина [[Арабатська стрілка|Арабатської стрілки]], що входить до складу [[Херсонська область|Херсонської області]].

== Географія ==
[[Файл:Seas Azov and Black.png|thumb|left|225px|Вигляд Криму із супутника (фото).]]
''Дивись також статтю [[Кримський півострів]]''

=== Територія ===
Територія&nbsp;— 26&nbsp;861 [[км²]]. Протяжність: із заходу на схід&nbsp;— 360&nbsp;[[км]] (інші дані&nbsp;— 325&nbsp;км), з півночі на південь&nbsp;— 180&nbsp;км (інші дані&nbsp;— 200&nbsp;км).

На заході і півдні омивається [[вода]]ми [[Чорне море|Чорного]], на сході&nbsp;— [[Азовське море|Азовського]] [[море|морів]], що належать до басейну [[Атлантичний океан|Атлантичного океану]]. [[Півострів]] приблизно однаково віддалений від [[екватор]]а і Північного полюсу. Його західний берег утворений [[Тарханкутський півострів|Тарханкутським півостровом]], східний&nbsp;— [[Керченський півострів|Керченським]]. На півночі Крим з'єднаний 7-кілометровим Перекопським перешийком та 700-метровим на косі [[Арабатська стрілка]] із сусідньою [[Херсонська область|Херсонською областю]], на південному заході межує із [[місто]]м державного значення [[Севастополь]], морем на сході&nbsp;— із [[Краснодарський край|Краснодарським краєм]] [[Росія|Російської Федерації]].

=== Рельєф ===
Кримський півострів має різноманітні природні ландшафти. На півночі [[степ]], південні райони&nbsp;— покриті лісами [[Кримські гори]] та [[ПБК|південне узбережжя Криму]]. Гірська система простягнулася трьома пасмами від Севастополя до Феодосії. Найбільші висоти&nbsp;— у межах Головного, або Південного, пасма. Тут знаходиться найвища гірська вершина Кримського півострова&nbsp;— гора [[Роман-Кош]] (1545 [[м]]).

=== Водоймища ===
[[річка|Річки]] Криму маловодні. Найважливіші&nbsp;— [[Чорна (Крим)|Чорна]], [[Бельбек]], [[Кача (річка в Криму)|Кача]], [[Альма]], [[Салгир]]. На річці Салгир розташоване [[Сімферопольське водосховище]]. У північній частині півострова&nbsp;— [[Північно-Кримський канал]], вода в який надходить із [[Дніпро (річка)|Дніпра]]. На півночі Криму є багато солоних озер: [[озеро|озер]]&nbsp;— [[Сакське озеро|Сакське]], [[Актаське озеро|Актаське]], [[Тобечицьке озеро|Тобечицьке]], [[Чокрацьке озеро|Чокрацьке]], [[Красне озеро|Красне]], [[Айгульське озеро|Айгульське]]. Вони мілкі, неглибокі і часто пересихають влітку. Концентрація солі в деяких з них (особливо в [[Перекопська група солоних озер|Перекопському]] та [[Сиваш]]і) досягає 200—240&nbsp;‰. Їхня вода має солі багатьох хімічних елементів, таких як [[натрій]], [[калій]], [[олово]] та [[бром]] і завдяки цьому використовується в галузях хімічної промисловості. Для прикладу, на сиваській [[ропа|ропі]] працює Червоно-перекопський бромний завод. Інші солоні озер Криму&nbsp;— [[Донузлав]] і [[Сасик (Крим)|Сасик]]&nbsp;— завдяки підвищеній мінералізації використовуються для лікування різних захворювань (особливо захворювань шкіри, суглобів та опорно-рухового апарату).

=== Клімат ===
У північній частині Криму клімат помірно теплий. Зима м'яка, літо спекотне. Середня температура [[липень|липня]] +24&nbsp;°C, [[січень|січня]] +1,5&nbsp;°C. На [[Південне узбережжя Криму|Південному березі Криму]] клімат [[субтропічний клімат|субтропічний]] [[Середземноморський клімат|середземноморський]]: дуже тепле літо і м'яка зима. Середня температура липня +25&nbsp;°C, січня +4&nbsp;°C. Середньорічна кількість опадів становить 300—500&nbsp;мм на рівнині і до 1000—1200&nbsp;мм у горах. Клімат Криму прикордоний між помірним і субтропічним географічними поясами, що сприяє м'якому клімату півострова та великій кількості годин сонячного світла (2180—2470 годин на [[рік]]).

=== Природні ресурси ===
{{main|Природні ресурси Криму}}

== Демографія ==
{{main|Населення Криму}}
Автохтонним (корінним) населенням Кримського півострова є [[кримські татари]], кримчаки, караїми<ref><sup>[http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=50289 Проект Постанови про Заяву Верховної Ради України щодо гарантії прав кримськотатарського народу у складі Української Держави] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140517122936/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=50289 |date=17 травня 2014 }}</sup></ref>.

Інше населення Криму&nbsp;— емігранти в другому та третьому поколіннях та переселенці з інших країн колишнього СРСР. Загальна чисельність наявного населення Автономної Республіки Крим, за даними Всеукраїнського перепису населення 2001&nbsp;р., становила 2033,7 тисячі. Чисельність міського населення 1274,3 тисячі осіб, або 62,7&nbsp;%, сільського 759,4 тисячі осіб, або 37,3&nbsp;%. Кількість чоловіків в автономії становила 937,6 тисячі, або 46,1&nbsp;%, жінок 1096,1 тисячі, або 53,9&nbsp;%.

Загальна чисельність постійного населення Автономної Республіки Крим становила 2024 тисячі осіб, зокрема чоловіків 931,4 тисячі, або 46,0&nbsp;%, жінок 1092,6 тисячі, або 54,0&nbsp;%. Міське населення становить 1258,7 тисячі осіб, або 62,2&nbsp;%; сільське 765,3 тисячі осіб, або 37,8&nbsp;%.

Рівень злочинності за 2012 рік на 10 тис. населення становив 168,8 злочинів, з них 62,4 тяжких та особливо тяжких<ref>{{Cite web |url=http://mvs.gov.ua/ |title=МВС УКРАЇНИ. |accessdate=19 березня 2014 |archive-date=10 квітня 2010 |archive-url=https://web.archive.org/web/20100410033230/http://mvs.gov.ua/ }}</ref>.

Особливістю складу населення Автономної Республіки Крим є його багатонаціональність. За даними [[Перепис населення України 2001 року|Всеукраїнського перепису населення 2001]], на території АРК проживали представники понад 125 національностей і [[народ]]ностей ([[росіяни]]&nbsp;— 58&nbsp;%, [[українці]]&nbsp;— 24&nbsp;%, [[кримські татари]]&nbsp;— 12&nbsp;%).

=== Національний склад населення ===
[[Файл:Населення Криму у 18-21 ст.jpg|thumb|350px|Населення Криму за останні 300 років]]

[[Файл:2001 Крим насел.jpg|thumb|350пкс|праворуч|Національний склад населення Криму по районах і містах (2001)]]

{| class="wikitable sortable" style="text-align:right"
|+
! align="center" rowspan=2|№
! align="center" rowspan=2|Національність
! align="center" colspan=2|1897<ref>Розрахунки базуються на даних по 5 повітах та двох містах за: «Первая Всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г. Под ред. Н.&nbsp;А.&nbsp;Тройницкого. т. I. Общий свод по Империи результатов разработки данных Первой Всеобщей переписи населения, произведенной 28 января 1897 года. С.-Петербург, 1905.»</ref>
! align="center" colspan=2|2001<ref name="dem1">{{cite web|url=http://2001.ukrcensus.gov.ua/rus/results/general/nationality/crimea/|title=Всеукраїнський перепис населення 2001 року|publisher=|accessdate=2011-09-21|archiveurl=https://www.webcitation.org/6HZFPRKq8?url=http://2001.ukrcensus.gov.ua/rus/results/general/nationality/crimea/|archivedate=2013-06-22|deadurl=no}}{{ref-ru}}</ref>
|-
! align="center" |Кількість осіб
! align="center" |%
! align="center" |Кількість осіб
! align="center" |%
|-
| 1
| align="left" | [[Кримські татари]]
| 194 294
| 35,55&nbsp;%
| 243 433
| 12,03&nbsp;%
|-
| 2
| align="left" | [[Татари]]
|
|
| 11 090
| 0,55&nbsp;%
|-
| 3
| align="left" | [[Росіяни]]
| 180 963
| 33,11&nbsp;%
| 1 180 441
| 58,32&nbsp;%
|-
| 4
| align="left" | [[Українці]]
| 64 703
| 11,84&nbsp;%
| 492 227
| 24,32&nbsp;%
|-
| 5
| align="left" | [[Німці]]
| 31 590
| 5,78&nbsp;%
|
|
|-
| 6
| align="left" | [[Євреї]]
| 24 168
| 4,42&nbsp;%
| 4 515
| 0,22&nbsp;%
|-
| 7
| align="left" | [[Греки]]
| 17 114
| 3,13&nbsp;%
|
|
|-
| 8
| align="left" | [[Вірмени]]
| 8 317
| 1,52&nbsp;%
| 8 769
| 0,43&nbsp;%
|-
| 9
| align="left" | [[Болгари]]
| 7 450
| 1,36&nbsp;%
|
|
|-
| 10
| align="left" | [[Поляки]]
| 6 929
| 1,27&nbsp;%
| 3 879
| 0,19&nbsp;%
|-
| 11
| align="left" | [[Естонці]]
| 2 176
| 0,40&nbsp;%
|
|
|-
| 12
| align="left" | [[Білоруси]]
| 2 058
| 0,38&nbsp;%
| 29 285
| 1,45&nbsp;%
|-
| 13
| align="left" | [[Турки]]
| 1 787
| 0,33&nbsp;%
|
|
|-
| 14
| align="left" | [[Молдовани]]
| 272
| 0,05&nbsp;%
| 3 761
| 0,19&nbsp;%
|-
| 15
| align="left" | [[Азербайджанці]]
|
|
| 3 748
| 0,19&nbsp;%
|-
| 16
| align="left" | Інші
| 4 771
| 0,87&nbsp;%
| 42 908
| 2,12&nbsp;%
|-
|
| align="left" | Разом
| 546 592
| 100,00&nbsp;%
| 2 024 056
| 100,00&nbsp;%
|+
|}

=== Найбільші населені пункти ===

{|class="toccolours " width="30%" style="margin: 1em auto;"
|-
! colspan="18" |Найбільші населені пункти Криму. Кількість мешканців на [[2014]]<ref>{{Cite web |url=http://www.ukrstat.gov.ua/ |title=Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України на 1 січня 2014 року»,  — Київ, Державна служба статистики України, 2014 |accessdate=7 вересня 2014 |archive-date=23 січня 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20130123112523/http://www.ukrstat.gov.ua/ }}</ref><ref>При зазначенні динаміки народонаселення бралась до уваги зміна за період з січня 2013 по січень 2014 року</ref>
|-
|colspan=3|[[Файл:Simferopol 04-14 img18 K-Marx-Street.jpg|центр|150пкс]]
|&nbsp;&nbsp;&nbsp;
|colspan=3|[[Файл:Yenikale_fortress_in_Kerch.jpg|центр|150пкс]]
|&nbsp;&nbsp;&nbsp;
|colspan=3|[[Файл:Мечеть Джума-Джамі .jpg|центр|150пкс]]
|&nbsp;&nbsp;&nbsp;
|colspan=3|[[Файл:Widok na Jałtę ze statku 01.JPG|центр|150пкс]]
|&nbsp;&nbsp;&nbsp;
|colspan=3|[[Файл:Будинок, в якому жив художник І. К. Айвазовський 1.jpg|центр|150пкс]]
|-
|1.
|[[Сімферополь]]
|{{збільшення}}{{СЧТ|338319}}<ref>позначки збільшення-зменшення для всіх міст стосуються зміни населення порівняно з попереднім роком.</ref>
|
|2.
|[[Керч]]
|{{зменшення}}{{СЧТ|144626}}
|
|3.
|[[Євпаторія]]
|{{збільшення}}{{СЧТ|107040}}
|
|4.
|[[Ялта]]
|{{збільшення}}{{СЧТ|78200}}
|
|5.
|[[Феодосія]]
|{{зменшення}}{{СЧТ|69040}}
|
|-
|colspan=3|[[Файл:Jankoy.jpg|центр|150пкс]]
|
|colspan=3|[[Файл:Знак при в'їзді до Красноперекопська.jpg|центр|150пкс]]
|
|colspan=3|[[Файл:Алушта111.JPG|центр|150пкс]]
|
|colspan=3|[[Файл:Bakhchysarai 04-14 img15 Palace Grand Mosque.jpg|центр|150пкс]]
|
|colspan=3|[[Файл:Панорама города Саки и Сакского озера (Чокрак)1.JPG|центр|150пкс]]
|-
|6.
|[[Джанкой]]
|{{зменшення}}{{СЧТ|35693}}
|
|7.
|[[Яни Капу]]
|{{зменшення}}{{СЧТ|29672}}
|
|8.
|[[Алушта]]
|{{зменшення}}{{СЧТ|28295}}
|
|9.
|[[Бахчисарай]]
|{{збільшення}}{{СЧТ|26651}}
|
|10.
|[[Саки (місто)|Саки]]
|{{зменшення}}{{СЧТ|23391}}
|}

== Історія ==
{{main|Історія Криму}}

* Найдавніше відоме населення гірської частини та південного узбережжя Криму&nbsp;— [[таври]].
* З XII&nbsp;ст. до н.&nbsp;е. степовий Крим населяли [[кімерійці]].
* VIII—IV&nbsp;ст. до н.&nbsp;е.&nbsp;— Проникнення в Крим [[Давньогрецькі міста Північного Причорномор'я|грецьких колоністів]], заснування [[Херсонес Таврійський|Херсонеса]] (V&nbsp;ст. до н.&nbsp;е.), Степова частина півострова заселяється [[скіфи|скіфами]].
* III—II&nbsp;ст. до н.&nbsp;е.&nbsp;— Центр скіфської держави під тиском [[сармати|сарматів]] зі сходу переміщується з Придніпров'я до Криму. Столиця&nbsp;— [[Неаполь Скіфський]] (на території нинішнього [[Сімферополь|Сімферополя]]).
* 63 рік до н.&nbsp;е..&nbsp;— [[Понтійське царство]] завойоване [[Римська імперія|Римською імперією]], кримські міста перейщли під контроль римлян. Початок панування Римської імперії в Криму.
* 257 рік&nbsp;— Підпорядкування Криму [[готи|готами]], знищення Скіфської держави.
* 375 рік&nbsp;— Нашестя [[гуни|гунів]], розгром ними [[Боспорське царство|Боспорського царства]].
* IV—V століття&nbsp;— поступове відновлення влади Римської (Візантійської) імперії над гірською частиною Криму. Уцілілі після навали гунів готи визнали владу Візантії.
* &nbsp;
* 988 рік&nbsp;— Князь Київської Русі [[Володимир Великий]] здобув [[Херсонес Таврійський|Херсонес]] (Корсунь в руських літописах, на території сучасного [[Севастополь|Севастополя)]], закріпивши панування Київської Русі над Кримом.
* Кінець VII століття&nbsp;— майже весь Крим, окрім Херсонеса, що залишився під владою [[Візантія|Візантії]], захоплювали [[хозари]].
* XIII століття&nbsp;— ослаблення влади Візантії. Частина її володінь перейшла до Генуї, частина стала самостійним князівством Готія ([[Феодоро]]).
* 1239&nbsp; р.&nbsp;— завоювання Криму монгольським військом хана Бату. Степовий Крим разом з сусідніми землями Великого князівства Руського потрапив у підданство до царства Ординського.
* XIV&nbsp;— сер. XV століття&nbsp;— війни генуйців з князівством [[Феодоро]] за землі південного берегу Криму.
* 1441&nbsp; р.&nbsp;— утворення незалежного [[Кримське ханство|Кримського Ханства]].
* 1475&nbsp; р.&nbsp;— Османське військо під командуванням паші Гедіке Ахмеда завоювало [[Генуезькі колонії у Північному Причорномор'ї|володіння Генуї]] та князівство Феодоро. Кримське ханство визнало верховну владу султана Османської держави як халіфа ісламської умми.
* 1774&nbsp;р.&nbsp;— За умовами [[Кючук-Кайнарджійський мирний договір|Кючук-Кайнарджійського мирного договору]] [[Османська імперія]] позбавляється впливу на Крим, Кримське ханство у межах півострова стає незалежним, а [[Керч]] і [[Єні-Кале]] отримує [[Російська імперія]].
* 1783&nbsp; р.&nbsp;— Крим анексований й включений до складу Російської імперії. Спочатку як частина [[Таврійська область|Таврійської]] області, з 1796 року Крим був частиною [[Новоросійська губернія|Новоросійської губернії]], а з 1802 року був частиною [[Таврійська губернія|Таврійської губернії]].
* Після приєднання Криму до Росії в 1783 розпочалася тотальна еміграція кримських татар з півострова. До 1795 емігрувало дві третини населення, поселення Криму обезлюдили.
* 1853—1856&nbsp; рр.— [[Кримська війна 1853—56|Кримська війна]] (Східна війна).
* 1917—1920&nbsp; рр.&nbsp;— Громадянська війна. На території Криму кілька разів змінювали один одного уряди «білих» і «червоних».
* 18 жовтня 1921&nbsp; р.&nbsp;— утворено [[Кримська Автономна Соціалістична Радянська Республіка|Кримську Автономну Соціалістичну Радянську Республіку]] в складі РСФРР.
[[Файл:The transfer of Crimea.jpg|thumb|240px|Указ Президії Верховної Ради СРСР «Про передачу Кримської області зі складу РРФСР до складу УРСР». 19 лютого 1954&nbsp;р.]]
* 1941—1944&nbsp; рр..&nbsp;— окупація Криму нацистською Німеччиною та Румунією.
* 1944&nbsp; р.&nbsp;— депортація кримськотатарського народу (18 травня), вірмен, болгар і греків (26 червня)
* 1945&nbsp; р.&nbsp;— скасування автономії, створення [[Кримська область|Кримської області]].
* 1948&nbsp; р.&nbsp;— указом Президії ВС РРФСР місто Севастополь виділено в окремий адміністративно-господарський центр (місто республіканського підпорядкування).
* 19 лютого 1954&nbsp; р.&nbsp;— Кримську область [[Приєднання Криму до України|передано зі складу РРФСР до складу УРСР]]. Згідно з Указом [[Верховна рада Союзу Радянських Соціалістичних Республік|Президії Верховної Ради СРСР]] від [[19 лютого]] [[1954]]&nbsp;р. передачу здійснили, ураховуючи територіальну близькість і тісні господарські та культурні зв'язки між [[Кримська область|Кримською областю]] та [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|Українською РСР]]. Передачу було приурочено до святкування 300-річчя [[Переяславська рада|Переяславської Ради]]. Севастополь був переданий УРСР у складі Кримської області.<ref>[https://old.archives.gov.ua/Sections/Crimea%2050/photos%2002.php?2 Про адміністративну підпорядкованість міста Севастополя]</ref><ref>{{Cite web |url=https://voicecrimea.com.ua/main/articles/as-sebastopol-was-never-ukrainian.html |title=Як Севастополь «ніколи не був українським» |accessdate=29 грудня 2021 |archive-date=29 грудня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20211229172932/https://voicecrimea.com.ua/main/articles/as-sebastopol-was-never-ukrainian.html }}</ref>
* 1978&nbsp; р.&nbsp;— прийнято конституцію УРСР, що в ній місто [[Севастополь]] вказано як місто республіканського підпорядкування [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|УРСР]].
* 12 лютого 1991&nbsp; р.&nbsp;— Верховна Рада УРСР постановила відновити Кримську АРСР у складі УРСР, ґрунтуючись на постанові «Про висновки і пропозиції Комісії з проблем радянських німців і кримськотатарського народу» від 28 листопада 1989 року.
* 16 березня 2014&nbsp; р.&nbsp;— проведено незаконний та нелегітимний [[Референдум про статус Криму 2014|«всекримський референдум»]], на якому за входження АР Крим до складу [[Росія|Російської Федерації]] нібито проголосувало 96,77&nbsp;% жителів півострова.<ref>{{Cite web |url=http://www.facenews.ua/news/2014/192641/ |title=Голоса подсчитаны: 96,77 % проголосовали за присоединение Крыма к РФ |accessdate=17 березня 2014 |archive-date=17 березня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140317200458/http://www.facenews.ua/news/2014/192641/ }}</ref> Референдум не визнали, зокрема, держави [[ЄС]], [[Сполучені Штати Америки|США]], [[Канада]], [[Японія]], [[Грузія]] та [[Туреччина]].<ref>{{Cite web |url=http://www.facenews.ua/articles/2014/192659/ |title=Крымский референдум: реакция мирового сообщества |accessdate=17 березня 2014 |archive-date=17 березня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140317200449/http://www.facenews.ua/articles/2014/192659/ }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://www.bbc.com/news/world-europe-26475508 |title=Ukraine crisis: 'Illegal' Crimean referendum condemned |accessdate=9 квітня 2018 |archive-date=23 жовтня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20171023174011/http://www.bbc.com/news/world-europe-26475508 }}</ref>
* [[17 березня]] [[2014]]&nbsp; р.&nbsp;— самопроголошена [[Верховна Рада Автономної Республіки Крим|Верховна Рада АР Крим]] проголосила «незалежність» півострова з метою його подальшого входження до складу Російської Федерації.<ref>{{Cite web |url=http://news.finance.ua/ru/~/1/2014/03/17/321376 |title=Крымский парламент провозгласил полуостров «независимым суверенным государством» — Республикой Крым (рос.) |accessdate=17 березня 2014 |archive-date=17 березня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140317200209/http://news.finance.ua/ru/~/1/2014/03/17/321376 }}</ref>
* [[18 березня]] 2014&nbsp;— Держдума Росії прийняла закон про приєднання Криму, [[21 березня]] [[Путін]] підписав цей закон<ref>[[Euronews]]: [http://ua.euronews.com/2014/03/21/putin-formally-signs-crimea-into-the-russian-federation/ Путін поставив свій підпис під документами про анексію Криму] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140322001028/http://ua.euronews.com/2014/03/21/putin-formally-signs-crimea-into-the-russian-federation/ |date=22 березня 2014 }} 21.03.2014</ref>.
* [[20 березня]] 2014 року [[Верховна Рада України]] прийняла Декларацію про звільнення України, в якій, зокрема, заявила, що «Крим був, є та буде в складі України».<ref>{{Cite web |url=http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1139-vii |title=Декларація «Про боротьбу за звільнення України» |accessdate=4 квітня 2014 |archive-date=28 березня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140328042431/http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1139-vii }}</ref>

== Адміністративно-територіальний устрій ==
{{main|Адміністративний устрій Автономної Республіки Крим}}
{{main|Геральдика Криму}}
{{double image|right|АР Крим аверс.jpg|120|АР Крим реверс.jpg|120|[[Автономна Республіка Крим (монета)|Пам'ятна монета НБУ присвячена АР Крим]]}}
Відповідно до [[Адміністративно-територіальна реформа в Україні (2015–2020)|адміністративної реформи України]], відображеної в Постанові Верховної Ради від 17 липня 2020 року, територія АР Крим ділиться на 10 укрупнених районів, а міста (міськради) республіканського значення скасовуються.

З 7 вересня 2023 року територія АР Крим поділена на 10 районів.<ref name=":0">{{Cite web|title=Нові райони: Карти + склад|url=https://decentralization.gov.ua/news/12639|accessdate=18 травня 2021|archive-date=5 червня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210605090055/https://decentralization.gov.ua/news/12639}}</ref><ref>[https://www.rada.gov.ua/news/razom/240358.html Верховна Рада України прийняла Закон, який створює передумови для функціонування органів державної влади у Криму, після його звільнення / 23 серпня 2023]</ref>:
# [[Бахчисарайський район]].
# [[Білогірський район]].
# [[Джанкойський район]].
# [[Євпаторійський район]].
# [[Керченський район]].
# [[Курманський район]].
# [[Перекопський район]].
# [[Сімферопольський район]].
# [[Феодосійський район]].
# [[Ялтинський район]].

{{Адміністративна карта АР Крим}}



== Економіка ==
{{main|Економіка АР Крим}}
За твердженням Президента України [[Леонід Кравчук|Леоніда Кравчука]], Україна, змушена тодішнім партійним керівництвом СРСР взяти Крим під свою опіку, починаючи з 1954 року вклала в економіку Криму (переважно в канали, дороги, постачання води, будівництво курортної інфраструктури південного узбережжя, житлові будинки) близько 100 мільярдів [[Долар США|доларів]] [[Сполучені Штати Америки|США]]<ref>[{{Cite web |url=https://slon.ru/posts/73137 |title=Как рухнул СССР. Леонид Кравчук: «Да Украину просто принудили взять Крым!» Slon Magazine, 9.09.2016 {{ref-ru}} |accessdate=15 вересня 2016 |archive-date=11 вересня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160911110952/https://slon.ru/posts/73137 }} Как рухнул СССР. Леонид Кравчук: «Да Украину просто принудили взять Крым!» Slon Magazine, 9.09.2016 {{ref-ru}}]</ref><ref>{{Cite web |url=http://ua.korrespondent.net/ukraine/politics/3742834-kravchuk-ukrainu-prosto-zmusyly-vziaty-krym |title=Кравчук: Україну просто змусили взяти Крим |accessdate=14 вересня 2016 |archive-date=14 вересня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160914161303/http://ua.korrespondent.net/ukraine/politics/3742834-kravchuk-ukrainu-prosto-zmusyly-vziaty-krym }}</ref>.

== Соціально-гуманітарна сфера ==

=== Історико-культурний потенціал ===
[[Файл:Ukraine`s cultural heritage in Crimea uk.pdf|міні| Інформаційно-аналітичний огляд «Культурна спадщина України в Криму: знищення та пошкодження»]]
На державний облік узято (з урахуванням м. Севастополя) 1004 пам'ятки архітектури та містобудування (з них 216&nbsp;— національного значення), 7227 пам'яток археології (з них&nbsp;— 21 національного значення), 3861 пам'ятка історії (з них&nbsp;— 13 національного значення), 520 пам'яток монументального мистецтва. До Списку історичних населених місць (міста і селища міського типу) включено 29 населених пунктів: [[Алупка]], [[Алушта]], [[Армянськ]], [[Балаклава]], [[Бахчисарай]], [[Білогірськ]], [[Гаспра]], [[Гурзуф]], [[Євпаторія]], [[Інкерман]], [[Керч]], [[Коктебель]], [[Кореїз]], [[Лівадія (Крим)|Лівадія]], [[Масандра]], [[Новий Світ (Крим)|Новий Світ]], [[Ореанда]], [[Партеніт]], [[Саки (місто)|Саки]], [[Севастополь]], [[Сімеїз]], [[Сімферополь]], [[Старий Крим (Крим)|Старий Крим]], [[Судак (місто)|Судак]], [[Форос]], [[Феодосія]], [[Чорноморське (АРК)|Чорноморське]], [[Щебетовка]], [[Ялта]].<ref>{{Cite web |url=http://www.spadshina.org.ua/index.php?sID=27&itemID=250 |title=Історико-культурні заповідники України. Довідник |accessdate=22 серпня 2011 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140306142203/http://www.spadshina.org.ua/index.php?sID=27&itemID=250 |archivedate=6 березня 2014 |deadurl=yes }}</ref>

У Криму багато пам'яток [[архітектура|архітектури]] зі змішаними стилями Близького Сходу, Візантії, Вірменії.
[[Файл:Livadia Palace Crimea.jpg|thumb|225px|Лівадійський палац.]]

Музеї та заповідники Криму:
* [[Кримський республіканський краєзнавчий музей]]
* [[Сімферопольський художній музей]]
* [[Лівадійський палац|Лівадійський музей-палац]]
* [[Будинок-Музей Чехова в Ялті|Будинок-музей А.&nbsp;П.&nbsp;Чехова]]
* [[Кримськотатарський музей мистецтв]]
* [[Бахчисарайський державний історико-культурний заповідник]]

'''''Див. також [[Музеї Криму]]'''''

[[Файл:Пам'ятник та музей Айвазовського.jpg|thumb|225px|Пам'ятник І.&nbsp;Айвазовському. Місто [[Феодосія]]]]

На території сучасного Сімферополя у ІІІ столітті до н.&nbsp;е.&nbsp;— [[4 століття|IV столітті]] н.&nbsp;е. знаходилася столиця [[скіфи|Скіфської]] держави&nbsp;— [[Неаполь Скіфський]]. Серед визначних пам'яток:
* Парк «[[Салгірка]]» (XVIII&nbsp;ст.)
* [[Кримськотатарський академічний музично-драматичний театр]]
* Ляльковий театр і філармонія
* [[Кримський республіканський краєзнавчий музей]]
* Художній музей

Над [[Алупка|Алупкою]] височіє одна з найпривабливіших гір Криму&nbsp;— [[Ай-Петрі]]. У місті розташований один з найкращих палаців і парків України&nbsp;— [[Воронцовський палац (Алупка)|Воронцовський палац]] і парк [[1830]]–[[1846]] років.

У [[Бахчисарай|Бахчисараї]] збереглися:
* [[Ханський палац]] ([[XVI століття|XVI]]-[[XVIII століття|XVIII століть]]). У приміщенні палацу&nbsp;— [[Бахчисарайський історико-археологічний музей]].
* [[Успенський печерний монастир]] ([[VII століття|VII]]-[[XIX століття|XIX століть]]). У комплексі монастиря&nbsp;— вирубана у скелі Успенська церква [[VIII століття]] при дорозі на [[Чуфут-Кале]].
* [[Мечеть Тохтали-Джамі]] [[1707]] року.
* Фортеця і печерне місто [[Чуфут-Кале]] ([[Х століття|Х]]-XVIII століть).

[[Файл:AlushtaFortress.jpeg|right|thumb|225px|Залишки фортеці Алустон, м. [[Алушта]]]]

[[Ялта]] із сусідніми селищами і містами є найбільшим всесвітньо відомим курортом Криму. Туристів приваблюють:
* «[[Ластівчине гніздо]]» [[1911]]–[[1912]] років
* Вірменська церква [[1909]]–[[1917]] років
* Палац [[1831]]–[[1836]] років
* [[Полікурівський пагорб]]&nbsp;— місце поховання визначних діячів історії і культури
* [[Лівадійський палац|Палацовий комплекс]] XIX-ХХ століть у Лівадії на схилі гори Могабі

[[Феодосія]] заснована у VI столітті до н.&nbsp;е. Найцікавіші об'єкти туризму:
* [[Вірменська церква Святих Архангелів Михаїла і Гавриїла]] ([[1408]] рік)
* [[Генуезька фортеця (Судак)|Генуезька фортеця]] ([[XIV століття]])
* Міська фортеця (XIV століття)
* [[Феодосійський краєзнавчий музей]]
* [[Музей Олександра Гріна (Феодосія)|Музей Олександра Гріна]]
* [[Картинна галерея Айвазовського]]

==== Культура ====
В автономії діють 682 клуби та будинки культури, 855 бібліотек, 18 музеїв, школи естетичного виховання дітей тощо. Працюють 6 театрів, серед них відомий в Україні та за її межами [[Кримськотатарський академічний музично-драматичний театр]]. Набули широкої популярності мистецькі фестивалі та конкурси «Кореада», «У Чорного моря», «Зірки планети», «Артеківські зорі».

=== Освіта та наука ===

==== Дитячі садки ====
В Автономній Республіці Крим налічується 655 дошкільних закладів. Дошкільні заклади відвідують майже 37 тисяч дітей.

==== Середня освіта ====
Сформована в автономії мережа навчально-виховних закладів задовольняє потреби населення у формах, профілях та мовах навчання.

Середню обов'язкову освіту забезпечують 641 денна загальноосвітня школа різного типу і форм власності, в яких навчається понад 274 тисяч учнів. Серед загальноосвітніх шкіл майже 71&nbsp;% шкіл I-ІІІ ступенів, які дозволяють одержати повну середню освіту за місцем проживання понад 82&nbsp;% учнів.

В Автономній Республіці Крим працюють 8 гімназій, 10 ліцеїв, 54 навчально-виховних комплекси.

==== Професійна освіта ====
Професійну освіту молоді надають 30 професійно-технічних училищ, в яких навчається 17,3 тисячі учнів. Навчання здійснюється за різними профілями.

Підготовку кадрів вищої кваліфікації здійснюють 14 вищих навчальних закладів ІІІ-IV рівнів акредитації, де навчається понад 52 тисячі студентів. Щорічно вони готують близько 9 тисяч фахівців різноманітного профілю. Підготовку молодших спеціалістів здійснюють 24 вищі навчальні заклади І-ІІ рівнів акредитації, в яких навчається понад 15 тисяч студентів та щорічно випускається майже 4 тисяч фахівців для промисловості, будівництва, транспорту, зв'язку, охорони здоров'я, освіти тощо.

==== Наука ====
У Криму здійснюють науково-технічну та дослідницьку діяльність 45 різних науково-дослідних, проектних та конструкторських інститутів і бюро, дослідних станцій, самостійних наукових відділів та філій, основним видом діяльності яких є науково-технічна та дослідницька діяльність, зокрема:

5 вищих навчальних державних закладів:
* [[Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського]] [http://www.ccssu.crimea.ua/tnu/] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20070505130319/http://www.ccssu.crimea.ua/tnu/ |date=5 травня 2007 }}, [http://www.tnu.in.ua] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220410085537/http://www.tnu.in.ua/ |date=10 квітня 2022 }}
* [[Кримський інженерно-педагогічний університет]] [http://www.kipu.crimea.ua] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220412190733/http://www.kipu.crimea.ua/ |date=12 квітня 2022 }}
* [[Національна академія природоохоронного і курортного будівництва]]
* [[Кримський державний медичний університет ім. Георгієвського]]
* [[Керченський державний морський технологічний університет]]
* [[Кримський державний аграрно-технічний університет]]
* 20 самостійних науково-дослідних організацій
* 5 самостійних конструкторських організацій
* 2 проектні та проектно-дослідницькі організації

=== Медичні установи ===
У системі охорони здоров'я Автономної Республіки Крим діє мережа республіканських, міських та районних лікарень, діагностичних центрів, спеціалізованих клінік та амбулаторій, станцій та відділень «швидкої допомоги», інших медичних закладів.

Населення автономії обслуговують 8,37 тисяч лікарів та 18,8 тисяч середніх медпрацівників. Ліжковий фонд становить 18,4 тисяч ліжок.

Щорічно в поліклінічних закладах реєструється 18,5 мільйонів лікарняних відвідувань, у стаціонарах проліковано близько 373 тисяч осіб.

В Автономній Республіці Крим функціонує 21 спеціалізований центр, в яких застосовуються найсучасніші медичні технології. Серед них такі відомі центри, як республіканський діагностичний, нейрохірургічний, кардіологічний, опіковий, онкологічний тощо.

=== Спорт ===
В автономії функціонують 51 стадіон, 21 плавальний басейн, понад 700 спортивних залів.
У 203 дитячо-юнацьких спортивних школах займається 20 тисяч дітей та учнівської молоді.

== Галерея ==
<gallery>
Файл:Crimea South Coast 04-14 img03 Massandra Palace.jpg|Палац Олександра III. [[Масандра]]
Файл:Genoese fortress tower.jpg|[[Генуезька фортеця (Судак)|Генуезька фортеця]]. м. [[Судак (місто)|Судак]]
Файл:Crimea South Coast 04-14 img10 Gaspra Swallows Nest.jpg|[[Ластівчине гніздо]]. [[Гаспра]]
Файл:Alupka castle.jpg|[[Воронцовський палац (Алупка)|Воронцовський палац]]. [[Алупка]]
Файл:Успенський-печерний-монасти.jpg|[[Успенський печерний монастир]]
Файл:Скелі-Адалари.jpg|[[Скелі Адалари]]
Файл:Великий каньйон Криму Великий каньйон Криму SN855205.JPG|Великий каньйон Криму
Файл:Crimean mountains (Yalta).JPG|[[Кримські гори]] складені переважно [[осадові породи|осадовими породами]]. Район неподалік Ялти.
Файл:</gallery>

<!--

== Засоби масової інформації ==
* http://www.kp.crimea.ua
* http://kafanews.com
* http://www.press.crimea.ua
* http://www.blacksea.tv
* http://www.assol.crimea.ua
* http://www.trans-m-radio.com
* http://vairus.info -->

== Див. також ==
* [[Головне управління Національної поліції в Автономній Республіці Крим та м.Севастополі]]
* [[Державна служба України з питань Автономної Республіки Крим та міста Севастополя]]
* [[Енергоміст до Криму]]
* [[Каліфорнія у Криму]]
* [[Кримська Народна Республіка]]
* [[Кримський півострів]]
* [[Кримські татари]]
* [[Російське вторгнення в Україну 2014]]
* [[Територіальна автономія]]
* [[Кримськотатарська автономія]]

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Література ==
* ''О. Батанов ''. Автономна Республіка Крим // {{ПолЕ|сторінки =11}}
* {{книга
 |автор             = 
 |частина           = 
 |посилання частина = 
 |заголовок         = Редкие животные Крыма. Справочник
 |оригінал          = 
 |посилання         = 
 |відповідальний    = [[Костін Юлій Віталійович|Костин Юлий Витальевич]], [[Дулицький Альфред Ізрайлович|Дулицкий Альфред Израйлович]], Мальцев Игорь Владимирович
 |видання           = 
 |місце             = Симферополь
 |видавництво       = «[[Таврія (видавництво)|Таврия]]»
 |рік               = 1981
 |том               = 
 |сторінки          = 
 |сторінок          = 160
 |серія             = 
 |тираж             = 50 000
 |isbn              = 
 |doi               = 
 |bibcode           = 
 |pmid              = 
 |archiveurl        = 
 |archivedate       =
 |ref               =
}} {{ref-ru}}
* [https://www.researchgate.net/publication/339461152_NAUKOVO-TEHNICNA_DOKUMENTACIA_PRO_GOSPODARSKE_STANOVISE_KRIMSKOI_OBLASTI_U_SKLADI_URSR_1954-1991_oglad_dzerel_iz_fondiv_Centralnogo_derzavnogo_naukovo-tehnicnogo_arhivu_Ukraini_2017_Arhivi_Ukraini_2_1 Алєксєєнко А.О., Балишев М.А. Науково-технічна документація про господарське становище Кримської області у складі УРСР (1954-1991) (огляд джерел із фондів Центрального державного науково-технічного архіву України). Архіви України. 2017. №2. С.103-113.]

== Посилання ==
{{Вікіпосилання
|Тема               = Автономна Республіка Крим
|Портал             = Крим
|Портал-зображення  = Flag of Ukraine.svg
|Портал1            = 
|Портал1-зображення = 
|Портал2            = 
|Портал2-зображення = 
|Вікісловник        = 
|Вікіпідручник      = 
|Вікіцитати         = 
|Вікіджерела        = 
|Віківиди           = 
|Вікіновини         = 
|Вікісховище        = Category:Crimea
|Метавікі           = 
|Проєкт             = 
|Родовід            = 
}}
* [http://www.history.org.ua/index.php?termin=Avtonomna_respublika  АВТОНОМНА РЕСПУБЛІКА КРИМ] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160425043952/http://www.history.org.ua/index.php?termin=Avtonomna_respublika |date=25 квітня 2016 }} // [[Енциклопедія історії України]] (ЕІУ) на сайті Інституту Історії НАН України
* [http://news.bbc.co.uk/hi/russian/in_depth/2008/crimea/default.stm Кримський блог кореспондентів Російської та Української служб Бі-Бі-Сі] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090205042752/http://news.bbc.co.uk/hi/russian/in_depth/2008/crimea/default.stm |date=5 лютого 2009 }}
* [http://www.rada.crimea.ua/ua/ Сайт Верховної Ради Криму] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140202194016/http://www.rada.crimea.ua/ua/ |date=2 лютого 2014 }}
* [https://web.archive.org/web/20080509045905/http://www.catalogue.biz.ua/ukr/guides/guide_index/1/1/ Довідник поштових індексів Криму]
* [http://www.haidamaka.org.ua/page_ukrkrym.html ''Сергійчук В.'' Український Крим.&nbsp;— К.: Українська Видавнича Спілка.&nbsp;— ISBN 999-7060-25-Х] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110522142857/http://www.haidamaka.org.ua/page_ukrkrym.html |date=22 травня 2011 }}
* [http://tyzhden.ua/Politics/16891 Часи підкорення Криму // Український тиждень, №&nbsp;6 (171), 11.02.2011] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20111212203043/http://tyzhden.ua/Politics/16891 |date=12 грудня 2011 }}
* [http://cenergyc.livejournal.com/ Співтовариство: Енергетика в Криму] {{Webarchive|url=https://archive.today/20141106191633/http://cenergyc.livejournal.com/ |date=6 листопада 2014 }}
* [https://www.youtube.com/watch?v=F33QOm9Iws0 Як Україна отримала Крим 1954 року] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200828170346/https://www.youtube.com/watch?v=F33QOm9Iws0 |date=28 серпня 2020 }}&nbsp;— відео [[Tokar.ua]]

{{Розташування2|nw=[[Каркінітська затока]]|n={{Хрс}}|ne=[[Азовське море]]|w=[[Чорне море]]|e=[[Керченська протока]]|sw={{Сев}}|s=[[Чорне море]]|se=[[Чорне море]]}}
{{Крим у темах}}
{{Автономна Республіка Крим}}
{{Визначні місця Криму}}
{{Міста АР Крим}}
{{Україна}}
{{Тюркські країни}}
{{Бібліоінформація}}

[[Категорія:Автономна Республіка Крим|*]]
[[Категорія:Південна Україна]]
[[Категорія:Надпопулярні статті]]
[[Категорія:Засновані в Україні 1991]]
[[Категорія:Окуповані території України]]
[[Категорія:Автономні республіки]]
[[Категорія:Держави і території, засновані 1991]]