Перегляд вихідного коду сторінки Алушта

{{Місто України
 | назва           = Алушта
 | прапор          = FLA Alushta.svg
 | опис прапора    = Прапор Алушти
 | герб            = COA Alushta.svg
 | опис герба      = Герб Алушти
 | регіон          = [[Автономна Республіка Крим]]
 | район           = [[Ялтинський район]]
 | код КОАТУУ      = 0110300000
 | засноване       = V ст.
 | статус          =[[1902]]
 | населення       = {{зменшення}} {{formatnum:28295}} ''<small>(01.01.2014)</small>''<ref>{{UKR-EnumPopEstimate2015}}</ref>
 | агломерація     = {{formatnum:52253}} ''<small>(міськрада, 01.01.2014)</small>''
 | площа           = 6,983
 | густота         = {{#expr:28295/6.983 round 2}}
 | поштові індекси = 98500-98519
 | код             = 6560
 | координати      = {{coord|44|40|9|N|34|24|11|E|scale:100000}}
 | висота          = 173
 | водойма         = р. [[Улу-Узень (річка)|Улу-Узень]], [[Демерджі (річка)|Демерджі]], [[Чорне море]]
 | станція         = [[Сімферополь (станція)|Сімферополь]]
 | відстань        = 45
 | залізниця о     = 
 | ref-залізниця о = 
 | автошлях о      = 48,3
 | ref-автошлях о  = 
 | фізична о       = 38
 | ref-фізична о   = 
 | залізниця с     =   
 | фізична с       = 702
 | автошлях с      = 859
 | день міста      = 31 травня
 | адреса          = 98516, Автономна Республіка Крим, Алушта, пл. Радянська, 1
 | вебсторінка     =
 | мер             = Колот Станіслав Васильович
 | міста-побратими = [[Файл:Flag of Italy.svg|20px|border]] [[Капрі]], [[Італія]]<br />
[[Файл:Flag of France.svg|20px|border]] [[Кассі (Буш-дю-Рон)]], [[Франція]]<br/>
[[Файл:Flag of Russia.svg|20px|border]] [[Дубна]], [[Росія]]<br/>
[[Файл:Flag of United States.svg|20px|border]] [[Санта-Круз (Каліфорнія)]], [[Сполучені Штати Америки]]<br/>
[[Файл:Flag of Turkey.svg|20px|border]] [[Синоп]], [[Туреччина]]<br/>
[[Файл:Flag of Finland.svg|20px|border]] Яанекоскі [[Фінляндія]]
 |етнікон=алу́штинець<br/>алу́штинка<br/>алу́штинці}}
<!--[[Файл:Аквапарк-Мигдальна-роща.jpg|right|thumb|180|Аквапарк «Мигдальна роща»]]
[[Файл:Братська-могила-Алушта.jpg|right|thumb|180|Братська могила членів Раднаркому та інших діячів Соціалістичної Республіки Таврида]]
[[Файл:Дача-Генерала-Голубова.jpg|right|thumb|180|«Голубка»&nbsp;— дача генерала Голубова]]
[[Файл:Приміщення-ад.-Ал..jpg|right|thumb|180|Приміщення адміністрації Алушти]]
[[Файл:Сан.-Карасан-Палац-Раєвськи.jpg|right|thumb|180|Санаторій «Карасан». Палац Раєвських]]
[[Файл:Набережна-Алушта.jpg|left|thumb|180px|Набережна]]
-->

'''Алу́шта''' ({{Lang-crh|Aluşta}})&nbsp;— [[місто]] в [[Україна|Україні]] в [[Ялтинський район|Ялтинському районі]] [[Автономна Республіка Крим|Автономної Республіки Крим]]. Розташоване в [[південь|південній]] частині [[Кримський півострів|Кримського півострова]] на [[берег|березі]] [[Чорне море|Чорного моря]], у долинах гірських річок [[Улу-Узень (річка)|Улу-Узень]] і [[Демерджі (річка)|Демерджі]], оточене амфітеатром Головної гряди [[Кримські гори|Кримських гір]] (з заходу над містом височить [[Бабуган-Яйла]], на північному заході&nbsp;— масив [[Чатир-Даг]], на [[північ|півночі]] [[Демерджі]]), за 48 [[кілометр|км]] від [[Сімферополь|Сімферополя]] (автошлях {{Автошлях E|105}}, із яким збігається {{Автошлях М|18}}) і за 32&nbsp;км від [[Ялта|Ялти]], з якими має [[автобус]]не і [[тролейбус]]не сполучення.

== Природні ресурси ==
[[Файл:AlushtaFortress.jpeg|ліворуч|міні|180px|Залишки [[Фортеця Алустон|фортеці Алустон]]]]
[[Файл:Алушта2014.JPG|ліворуч|міні|180px|Алушта. Пляж. Липень 2014&nbsp;р.]]
[[Файл:Алушта-набережна-2014.JPG|ліворуч|міні|180px|Набережна. 2014&nbsp;р.]]
[[Файл:Алушта121.JPG|ліворуч|міні|180px|Алушта. 2015&nbsp;р.]]

Алушта&nbsp;— приморський кліматичний [[курорт]] Південного берегу Криму, відомий з кінця [[19 століття|19]] ст.

Курортна зона Алушти (від гори [[Аю-Даг]] до [[селище|селища]] [[Привітне (Алуштинська міська рада)|Привітне]]&nbsp;— 80&nbsp;км берегової смуги) містить 78 санаторно-курортних установ. Популярні&nbsp;— «Крим», «Дубна», «Золотий колос», «Славутич», «Круча», «Алушта».

На цій території&nbsp;— 5 туристичних баз, багато готелів.

== Назва ==

За наказом [[Візантійська імперія|візантійського]] імператора Юстиніана І була побудована фортеця ''Алустон''. Руїни фортеці збереглися і до нашого часу. Поблизу вежі знаходиться будинок, котрий використовували при зйомках фільму [[Кавказька полонянка, або нові пригоди Шурика]].

Араби у 12 столітті називали [[місто]] ''Шалушта''.<ref>М.&nbsp;Т.&nbsp;Янко. Топонімічний словник-довідник української РСР, К., «Радянська школа», 1973, стор. 14</ref>

== Історія ==
Ранні археологічні знахідки на території Алушти&nbsp;— епохи [[неоліт]]у, таврські поселення [[4 століття до н.е.|IV]]-[[3 ст. до н. е.|III]] ст. до н.&nbsp;е. змінюються старогрецькими і давньоримськими. У X-[[5 століття до Р.Х.|V]] ст. до н.&nbsp;е. Алуштинську долину населяють [[Таври (плем'я)|таври]], що побудували у околицях Алушти циклопічні стіни, що збереглися до наших днів, і дольмени.

Перша письмова згадка про Алушту припадає на [[6 століття|VI]] століття, візантійський письменник Прокопом з кесарії в трактаті «Про споруди імператора Юстиніана» згадує будівництво тут [[Фортеця Алустон|фортеці Алустон]] за наказом [[Візантія|візантійського]] [[імператор]]а [[Юстиніан І|Юстиніана I]]. Територія Алушти була у сфері впливу [[алани|аланів]], [[гуни|гунів]], [[скіфи|скіфів]], [[готи|готів]], [[Хозарський каганат|Хозарського каганату]], [[Золота Орда|Золотої Орди]]. Фортеця Алустон була важливою складовою оборонної системи, створеної візантійцями в районі Ангарського перевалу в [[Кримські гори|Кримських горах]] для захисту від кочівників.
[[Файл:Карло Боссоли. Алушта.jpg|міні|200px|К. Боссолі. Вид Алушти]]
[[Файл:Алушта1 AYVOZOVSKI.jpg|міні|200px|І. Айвазовський. Алушта]]
В ході археологічних розкопок в Алушті були знайдені залишки церкви та середньовічного цвинтаря, які існували з [[X століття|X]] по [[XVIII століття|XVIII&nbsp;ст.]] Вивчення виявлених тут надгробків дозволило встановити, що більшість місцевого населення в той час використовувало грецьку мову.<ref>Верменич Я.&nbsp;В.&nbsp;Алушта // {{ЕІУ/1}}</ref>

=== Хронологія ===
VI-[[8 століття|VIII]] ст. Алушта і узбережжя до [[Аюдаг]]а входять у володіння легендарної [[Феодора (свята імператриця)|цариці Феодори]].

VI&nbsp;ст.&nbsp;— [[Візантійська імперія|Візантія]] зводить [[Алустон (фортеця)|фортецю Алустон]]

VIII-[[9 століття|IX]] ст. Виникнення поблизу Алушти городища Фуна.

[[X століття|X]][[XI століття|—XI&nbsp;ст]].&nbsp;— зміцнення Алустон перетворюється на місто, населене ремісниками, рибаками і торгівцями.

Середина XII&nbsp;ст. Арабський мандрівник Абу Абдаллах Мухаммед аль-Ідрісиі згадує Алушту (Шалусту) в творі «Географічні розваги», називаючи її «важливим приморським містом».

[[XIV століття|XIV&nbsp;ст.]]&nbsp;— князівство [[Феодоро]] побудувало поблизу Алушти [[Фортеця|фортецю]] [[Фуна (фортеця)|Фуна]].

1239 Алушта зруйнована під час набігу [[Монгольська імперія|монголів]].

1428 Кир Даміан, [[митрополит]] князівства Феодоро відновив храм Петра і Павла в Партеніті.

1380-81&nbsp;— 1475&nbsp;— [[Генуезькі колонії у Північному Причорномор'ї|Генуезька колонія]] в Алушті. Тут був особливий генуезький [[консул]], [[єпископ]], знаходилася єпископська кафедра. У цей період перебудована [[Алустон (фортеця)|фортеця]], одна з башт якої збереглася до наших днів.

1475 Алушта захоплена османами. Фортеця зруйнована, місто стало селом Судацького кадилика.

1771 Російсько-турецька війна, у ході якої [[Кримський півострів|Крим]] був виведений з підпорядкування [[Османська імперія|Османської імперії]]. Після цього на вимогу Катерини ІІ більшість християнського населення півострова було переселено у російське Приазов'я.

1774 22 липня. Битва десанту Гаджи-Алі-бея з декількох тисяч воїнів проти 150 російських [[єгер]]ів, що закріпилися в руїнах генуезької фортеці.
23 липня. Битва при селі Шуми ([[Верхня Кутузовка]]), у якому був поранений підполковник [[Кутузов Михайло Іларіонович|М.&nbsp;Кутузов]].

1777 [[Суворов Олександр Васильович|О.&nbsp;Суворов]] фундирував військові пости в Алушті й околицях, влаштовує дороги вздовж узбережжя.

1783 На момент анексії Криму Росією в Алушті було близько 50 хатинок, що приліпилися до башт генуезької фортеці.

1783 Крим приєднаний до Російської імперії. Алушта стала центром волості Ялтинського повіту.

1787 У [[Партеніт]] приїжджає австрійський принц Шарль Жозеф де Линь, помилуватися маєтком, подарованим йому [[Катерина ІІ|Катериною II]].

1818 В Алушті зупинився на обід [[Олександр I (російський імператор)|імператор]], що здійснював поїздку по Криму.

1825 Алушту відвідали поет, дипломат і письменник [[Грибоєдов Олександр Сергійович|&nbsp;Олександр Грибоєдов]].

1826 Закінчено будівництво гравійного шосе [[Сімферополь]]-Алушта.

1837 у вересні Алушту відвідав імператор [[Микола I (російський імператор)|Микола I]].

1842 В Алушті освячена церква Феодора Стратилата.

1856 В урочищі Савлух-су заснований [[Козьмо-Дем'янівський монастир]].

За даними на 1864 рік у казенному татарському селі Ялтинського повіту [[Таврійська губернія|Таврійської губернії]] мешкало 763 особи (391 чоловік та 372 жінки), налічувалось 120 дворових господарств, існували православна церква, 2 мечеті, карантинна застава, митний пост, волосне правління, станова квартира, поштова станція й відділення, руїни фортеці<ref>{{ТГ-СНМ-1865|1407}}</ref>.

Станом на 1886 у колишньому державному селі, центрі [[Алуштинська волость|Алуштинської волості]], мешкало 738 осіб, налічувалось 121 дворове господарство, існували православна церква, 2 мечеті, школа, аптека, 13 лавок, 2 готелі, харчевня, винокурний завод. За версту&nbsp;— винокурний завод. За 3 версти&nbsp;— 2 винокурних заводи. За 5 верст&nbsp;— винокурний завод. За 15 верст&nbsp;— 3 винокурних заводи. За 18 верст&nbsp;— винокурня.<ref>{{ВВСЕР-8-1886}}</ref>.

1891 В Алушті, по дорозі з [[Ялта|Ялти]] до [[Феодосія|Феодосії]], побував [[Максим Горький|М. Горький]].

1894 Гірський обвал на [[Демерджі-Яйла|Демерджі]], що частково знищив [[Лучисте|однойменне село]].

<!-- невідомо якого року [[10 жовтня]] в Алушті на дачі «Голубка» відбулася зустріч спадкоємця престолу, майбутнього імператора [[Микола ІІ|Миколи II]] Олександровича, з його нареченою&nbsp;— Олісією Гессенською-Дармштадтською. -->
[[Файл:AlushtaPanoram.jpg|міні|центр|1000px|Панорама міста]]
1896 В Алушті жив і працював український письменник [[Михайло Коцюбинський|М.&nbsp;Коцюбинський]].

{{Перепис-1897|+|1198|984|514||||||1568}}<ref>{{НМРИ-500-1905|1-216}}</ref>.

1898 В Алушті побував [[Брюсов Валерій Якович|Валерій Брюсов]], що здійснював пішу подорож з [[Алупка|Алупки]] до Алушти і далі&nbsp;— на [[Чатирдаг]].

1902 Алушта одержала статус безповітного міста.

1906 В Алушті жили письменники [[Купрін Олександр Іванович|Олександр&nbsp;Купрін]], [[Паустовський Костянтин Георгійович|Костянтин Паустовський]].

В травні відставний прапорщик С.&nbsp;Сергєєв, майбутній письменник [[Сергєєв-Ценський Сергій Миколайович|Сергєєв-Ценський]], придбав на схилі Орлиної гори невеликий наділ.

1918 Радянська соціалістична республіка Таврида. Члени уряду недовго існуючої республіки розстріляні в Алушті. Їх тримали на дачі «Голубка»; після закінчення громадянської війни тіла розстріляних перепоховають в братській могилі.

1918—1919 В Алушті розташовувалися війська [[Антанта|Антанти]].

1919 весна Кримська радянська соціалістична республіка. Комендант Алушти&nbsp;— майбутній письменник Борис Лавренест.

1919—1920 В Алушті розташовувалися війська [[Денікін Антон Іванович|Денікіна]] і [[Врангель|Врангеля]].

1920, 14 листопада. В Алушті встановлена Радянська влада.

1920, 21 грудня. Декрет «Про використання Криму для лікування трудящих».

25 грудня Наказ Кримського ревкому «Про визначення курортних місцевостей загальнодержавного значення в Криму», у якому названа Алушта. Перша здравниця організована на колишній дачі Ліндена.

1923 На базі 14 дач [[Професорський куточок|Професорського куточка]] створений будинок відпочинку Кримського союзу профспілок. Передмістя стало називатися Робочий куточок. Заснований Кримський державний заповідник.

1927 [[Кримські землетруси (1927)|Кримський землетрус]], що заподіяв багато лиха місту.

1927 і 1928 В Алушті виступає [[Маяковський Володимир Володимирович|В.&nbsp;Маяковський]].

1940 В Алушті діє 20 здравниць.

[[Файл:Пам'ятний знак на честь кримських партизан.JPG|міні|ліворуч|200px|Пам'ятний знак на честь кримських партизан в Алушті]]
1941—1944 Алушта окупована німецько-фашистськими військами.

1945, 1 лютого&nbsp;— у Алушті, на дачі «Голубка» зупинявся по дорозі в [[Кореїз]] Голова ради міністрів СРСР [[Сталін|І.&nbsp;Сталін]].

1954 у складі [[Кримська область|Кримської області]] [[Приєднання Криму до України|була передана]] до [[Українська РСР|Української РСР]]

1957 [[Кримський природний заповідник]] одержав статус заповідно-мисливського господарства.

1959, 6 листопада&nbsp;— відкритий рух [[кримський тролейбус|тролейбусів Сімферополь-Алушта]]

1964&nbsp;р.&nbsp;— отримала статус міста обласного (нині республіканського) підпорядкування.

З 1991 року&nbsp;— у складі [[Україна|незалежної України]].

2000, 23 травня&nbsp;— рішенням сесії міської Ради Робочому куточку повернено історичну назву&nbsp;— [[Професорський куточок]].

2014, 18 березня&nbsp;— [[Анексія Криму Росією 2014 року|анексована Російською Федерацією]].

== Клімат ==
Клімат [[субтропіки|субтропічний]] середземноморського типу, посушливий, жаркий, з м'якою зимою.
Середня температура грудня&nbsp;— +2,8&nbsp;°C, серпня&nbsp;— +23,8&nbsp;°C.
Опадів 430&nbsp;мм на рік, кількість годин сонячного сяйва&nbsp;— близько 2320 на рік, найменша відносна вологість повітря в серпні&nbsp;— 63-68&nbsp;%. Купальний сезон триває з середини травня до середини жовтня, для дітей&nbsp;— з кінця червня до кінця вересня (температура води близько 20&nbsp;°C і більше).

== Транспорт ==
Через місто проходить єдина у Європі міжміська тролейбусна лінія Сімферополь&nbsp;— Алушта&nbsp;— Ялта. У місті є пристань, тролейбусний і автобусний вокзали.

== Економіка ==
Промисловість в Алушті: завод залізобетонних конструкцій, молоко- і хлібокомбінати, ефіроолійний завод; 4 виноробні заводи, які входять до НВАО «Масандра», виробляють понад 20 популярних марок вин.

Є держлісгосп, державне мисливське господарство.

== Демографія ==
На території міста проживають: [[росіяни]]&nbsp;— 67,1&nbsp;%, [[українці]]&nbsp;— 23,0&nbsp;%, [[кримські татари]]&nbsp;— 5,9&nbsp;%, а також представники 10 інших [[національність|національностей]].

Національний склад Алуштинської міськради за переписом 2001&nbsp;р.:<ref>{{Cite web |url=http://sf.ukrstat.gov.ua/perepis1.htm#_jaz |title=Архівована копія |accessdate=4 вересня 2013 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20120828162929/http://sf.ukrstat.gov.ua/perepis1.htm#_jaz#_jaz |archivedate=28 серпня 2012 |deadurl=yes }}</ref>
{|
|
| colspan="2" |2001
|-
| style="background:#f0f0f0;" align="center" |
| style="background:#f0f0f0;" align="center" |'''чисельність'''
| style="background:#f0f0f0;" align="center" |'''частка, %'''
|-
| [[росіяни]]||35 030||67,1
|-
| [[українці]]||11 987||23,0
|-
| [[кримські татари]]||3 081||5,9
|-
| [[білоруси]]||743||1,4
|-
| [[вірмени]]||223||0,4
|-
| [[молдовани]]||104||0,2
|-
| [[азербайджанці]]||102||0,2
|-
| [[татари]]||93||0,2
|-
| [[поляки]]||85||0,2
|-
| [[грузини]]||72||0,2
|-
| [[євреї]]||71||0,1
|}

Мовний склад населення міста був наступним<ref>{{Cite web |url=http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/varval.asp?ma=19A050501_02_001&ti=19A050501_02_001.%20%D0%EE%E7%EF%EE%E4%B3%EB%20%ED%E0%F1%E5%EB%E5%ED%ED%FF%20%E7%E0%20%F0%B3%E4%ED%EE%FE%20%EC%EE%E2%EE%FE%2C%20%C0%E2%F2%EE%ED%EE%EC%ED%E0%20%D0%E5%F1%EF%F3%E1%EB%B3%EA%E0%20%CA%F0%E8%EC%20%281%2C2%2C3%2C4%29&path=..%2FDatabase%2FCensus%2F05%2F01%2F&lang=1&multilang=uk |title=Розподіл населення за рідною мовою, Автономна Республіка Крим |accessdate=22 травня 2022 |archive-date=26 червня 2013 |archive-url=https://www.webcitation.org/6HeeVATJt?url=http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/varval.asp?ma=19A050501_02_001 }}</ref>:

{| align="center" class="standard"
|+
! |Мова
! |Число ос.
! |Відсоток
|-----
| [[українська мова|українська]]
| 2799
| 9,4
|-----
| [[російська мова|російська]]
| 26192
| 87,95
|-----
| [[Кримськотатарська мова|кримськотатарська]]
| 466
| 1,57
|-----
| [[Вірменська мова|вірменська]]
| 80
| 0,27
|-----
| [[Білоруська мова|білоруська]]
| 57
| 0,19
|-----
| [[Молдовська мова|молдовська]]
| 24
| 0,08
|-----
| [[Циганська мова|циганська]]
| 6
| 0,02
|-----
| [[Болгарська мова|болгарська]]
| 3
| 0,01
|-----
| [[Гагаузька мова|гагаузька]]
| 3
| 0,01
|-----
| [[Німецька мова|німецька]]
| 3
| 0,01
|-----
| [[Польська мова|польська]]
| 3
| 0,01
|-----
| [[Румунська мова|румунська]]
| 3
| 0,01
|+
|}

== Соціально-гуманітарна сфера ==
[[Файл:Aluštan kaupunginvaltuuston rakennus 2.jpg|праворуч|міні|Будівля Алуштинської міськради]]
На території міста містяться Кримська гірничо-лісова науково-дослідна станція інституту лісового господарства і агролісомеліорації України.

На території Алушти&nbsp;— 13 загальноосвітніх, музичних і художніх шкіл, ПТУ, 3 філіали вузів.

Медичне обслуговування здійснюють: міська лікарня з 7-у відділеннями, 3 поліклініки, зокрема зубопротезна, і жіноча консультація.

Є 2 бібліотеки, відділення 3-х банків.

== Особи, пов'язані з Алуштою ==

* [[Балковий Олександр Анатолійович]] (1975—2016)&nbsp;— солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
* Устинова Тетяна Іванівна (1913—2009)&nbsp;— першовідкривач Долини гейзерів на [[Камчатка|Камчатці]].
* [[Черниченко Юрій Дмитрович]] (1929—2010)&nbsp;— російський журналіст і письменник, [[народний депутат СРСР]].
* Сергєєв-Ценський Сергій Миколайович (1875—1958)&nbsp;— російський радянський письменник.
* Джамаладинова Сусанна ([[Джамала]]) (р.н. 1983)&nbsp;— українська джазова та оперна співачка.
* [[Михайло Коцюбинський|М. Коцюбинський]]&nbsp;— український письменник.
* [[Мамасуєв Роман Михайлович]] (1983—2016)&nbsp;— прапорщик Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

== Пам'ятки культури, архітектура ==
{{see also|Пам'ятки архітектури Алушти}}

=== Пам'ятні місця ===

* Братська могила членів Раднаркому та інших діячів Соціалістичної Республіки Таврида ({{coord|44|40|29|N|34|24|57|E|scale:100000}})
* [[Фортеця Алустон]] (VI&nbsp;ст.) ({{coord|44|40|20|N|34|24|41|E|scale:100000}})
* Башти XIII—XV&nbsp;ст.
* Середньовічне укріплення Фуна (XII—XV&nbsp;ст.) ({{coord|44|45|6|N|34|23|20|E|scale:100000}})
* [[Дача купця М. Д. Стахєєва|Дача купця М.&nbsp;Стахеєва]]
* «Голубка»&nbsp;— дача генерала Голубова
* [[Палац княгині Гагаріної]]
* Водоспад [[Джур-Джур (водоспад)|Джур-Джур]] (15 м).
* [[Професорський куточок]]

=== Музеї ===
{{main|Музеї Алушти}}
* Алуштинська філія кримського республіканського краєзнавчого музею ({{coord|44|40|26|N|34|24|53|E|scale:100000}})
* Музей природи кримського державного заповідно-мисливського господарства. На території заповідника&nbsp;— цілюще джерело мінеральної води із значним вмістом срібла.
* [[Алуштинський літературно-меморіальний музей С. М. Сергєєва-Ценського]] ({{coord|44|39|42|N|34|24|4|E|scale:100000}})
* Літературний музей І. Шмельова
* Будинок-музей академіка архітектури А.&nbsp;Н.&nbsp;Бекетова ({{coord|44|39|26|N|34|24|18|E|scale:100000}})

=== Культові споруди ===
* Церква Феодора Стратилата ({{coord|44|40|29|N|34|24|40|E|scale:100000}})
* Мечеть [[Юхари-Джамі]]
* [[Козьмо-Дем'янівський монастир|Косьмо-Даміановський (Козьмодем'яновський) монастир]] ({{coord|44|39|52|N|34|16|10|E|scale:100000}})

=== Парки ===
* [[Парк "Крим в мініатюрі"]]
У місті&nbsp;— пам'ятники О.&nbsp;Пушкіну, М. Горькому, С. Сергеєву-Ценському, пам'ятні знаки на честь кримських партизан і радянських воїнів-визволителів.
* [[Алуштинський акваріум]]

== Галерея ==
<gallery>
Зображення:Арка.JPG|Арка на набережній - один із символів Алушти

Зображення:Кінотеатр Шторм Алушта.JPG|Кінотеатр "Шторм"
Зображення:Палац Алушта.JPG|Вілла "Отрада" (дача Стахеєва)
Зображення:Центр Алушта.JPG|Центр міста
Зображення:ПаркАлушта.JPG|Парк Алушти
Файл:Алушта Парк1.JPG|Парк Алушти
Зображення:Памятник1Алушта.jpg|Пам'ятник борцям за радянську владу
Зображення:Памятник2Алушта.JPG|Пам'ятник загиблим у роки ВВВ
Зображення:Професорський куточок.JPG|[[Професорський куточок]]
Зображення:Памятник5Алушта.jpg|Пам'ятник першій лікарці [[Суслова Надія Прокопівна|Надії Сусловій-Голубевій]]
Зображення:Памятник3Алушта.jpg|Пам'ятник [[Грибоєдов Олександр Сергійович|О.С.Грибоєдову]]
Файл:Алушта12.JPG
Файл:Алушта. Сезон-2014.JPG|Алушта. Сезон-2014.
Файл:Алушта111.JPG|Алушта-2015
Файл:Алушта232.JPG|Алушта-2015
Файл:Алушта з Куш-Кая.JPG|Алушта: вид з Куш-Кая. 2016 р.
Зображення:Речка Ула-Узень. Алушта. Крым. Июнь 2009 - panoramio.jpg|[[Улу-Узень (річка)]]
Alushta,synagogue.jpg|Колишня синагога
</gallery>

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Література ==
* {{МСІУ}}
* [http://snap.com.ua/uk/travel/velika-alushta Велика Алушта (фото, опис)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160305164319/http://snap.com.ua/uk/travel/velika-alushta |date=5 березня 2016 }}
* [http://imsu-krym.com/mista-i-sela-krymskoi-oblasti/alushta.html Алушта&nbsp;— Інформаційно-пізнавальний портал | Кримська область у складі УРСР] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130929125152/http://imsu-krym.com/mista-i-sela-krymskoi-oblasti/alushta.html |date=29 вересня 2013 }} (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том&nbsp;— Історія міст і сіл Української РСР. Кримська область.&nbsp;— К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970.&nbsp;— 992 с.)
* [https://web.archive.org/web/20140310130902/http://ucblibrary3.berkeley.edu:8085/x-ussr/100k/L-36-129.jpg Розташування Алушти на мапі]
* Горный Крым. Атлас туриста / ГНПП «Картографія», Укргеодезкартографія ; ред.: Д.&nbsp;И.&nbsp;Тихомиров, Д.&nbsp;В.&nbsp;Исаев, геоинформ. подгот. Е.&nbsp;А.&nbsp;Стахова.&nbsp;— К. : ДНВП «Картографія», 2010.&nbsp;— 112&nbsp;с.

{{Вікіпосилання
|Тема           = Алушта
|Портал         = 
|Вікідані       = 
|Вікісловник    = 
|Вікіпідручник  = 
|Вікіцитати     = 
|Вікіджерела    = 
|Вікісховище    = Category:Alushta
|Медіавікі      = 
|Вікімедіа      = 
|Вікіновини     = 
|Вікімандри     = Алушта
|Тест Вікіпедія = 
|Translatewiki  = 
|Вікіінкубатор  = 
|Метавікі       = 
|Проєкт         = 
}}

{{Алушта}}
{{Історичні місця Криму}}
{{Населені пункти АР Крим}}
{{Автономна Республіка Крим}}
{{Ялтинський повіт}}
{{Бібліоінформація}}

[[Категорія:Алушта| ]]
[[Категорія:Ялтинський район]]
[[Категорія:Курорти Криму]]
[[Категорія:Курорти Чорного моря]]
[[Категорія:Історичні місця України]]
[[Категорія:Південне узбережжя Криму]]
[[Категорія:Виборчий округ 7]]
[[Категорія:Міста Криму]]