Перегляд вихідного коду сторінки Амет-Хан Султан

{{Військовик
| ім'я                = Амет-Хан Султан
| оригінал імені      = <small>{{lang-crh|Amethan Sultan}}</small>
| портрет             = Amet-khan Sultan.jpg
| розмір              = 280px
| підпис              =
| ім'я при народженні =
| прізвисько          = «король тарану»{{Sfn|Бутаєв|2005|с=173}}
| приналежність       =
| країна              = {{URS}}
| вид збройних сил    = {{fВПС СРСР}}
| рід військ          = [[Файл:RAF_AF_branch_insignia1936.gif|25px]] [[Винищувальна авіація]]
| роки служби         = [[1939]]–[[1971]]
| звання              = {{Ранг|країна=СРСР|звання=Підполковник|рід=авіації}}
| формування          = [[Льотно-дослідницький інститут імені М. М. Громова]]
| командування        =
| битви               = [[Друга світова війна]]
| відносини           =
| інше                =
| нагороди            = {{{!}} style="background: transparent"
{{!}} {{Медаль Золотая Звезда}} {{!!}} {{Медаль Золотая Звезда}}
{{!}}}
{{{!}} style="background: transparent"
{{!}}{{Орден Ленина}}{{!!}}{{Орден Ленина}}{{!!}}{{Орден Ленина}}{{!!}}{{Орден Красного Знамени}}
{{!}}-
{{!}}{{Орден Красного Знамени}}{{!!}}{{Орден Красного Знамени}}{{!!}}{{Орден Красного Знамени}}{{!!}}{{Орден Александра Невского (СССР)}}
{{!}}-
{{!}}{{Орден Отечественной войны 1 степени}}{{!!}}{{Орден Красной Звезды}}{{!!}}{{Орден Знак Почёта}}{{!!}}{{Медаль В ознаменование 100-летия со дня рождения Владимира Ильича Ленина}}
{{!}}-
{{!}}{{Медаль За оборону Сталинграда}}{{!!}}{{Медаль За победу над Германией в Великой Отечественной войне 1941-1945 гг.}}{{!!}}{{Медаль Двадцать лет победы в Великой Отечественной войне 1941-1945 гг.}}{{!!}}{{Медаль За взятие Кёнигсберга}}
{{!}}-
{{!}}{{Медаль За взятие Берлина}}{{!!}}{{Медаль 50 лет Вооружённых Сил СССР}}
{{!}}}
{{{!}} style="background: transparent"
{{!}}{{Заслуженный лётчик-испытатель СССР}}{{!!}}{{Сталинская премия}}
{{!}}}
}}
'''Амет-Ха́н Султа́н''' ({{lang-crh|Amethan Sultan}}; [[20 жовтня]] [[1920]], [[Алупка]], [[Таврійська губернія]]&nbsp;— [[1 лютого]] [[1971]], [[Московська область]])&nbsp;— [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|радянський]] [[льотчик]]-[[ас]], учасник [[Друга світова війна|Другої світової війни]], [[національний герой]] [[Кримські татари|кримськотатарського народу]]{{Джерело}}. 30 червня 1945 року за успішне проведення 603 [[Літако-виліт|бойових вильотів]], збиті особисто 30 літаків противника різних типів і 19 літаків ворога, збитих в групових боях, удостоєний звання двічі [[Герой Радянського Союзу|Героя Радянського Союзу]]. З 1947 до 1971 року&nbsp;— льотчик-випробувач. [[Заслужений льотчик-випробувач СРСР]], єдиний радянський льотчик, який випробував понад 50 типів літальних апаратів: ним випробувано в повітрі 107 одиниць техніки.

== Життєпис ==
Народився [[25 жовтня]] [[1920]] року в селищі [[Алупка]] [[Ялтинський повіт|Ялтинського повіту]] [[Таврійська губернія|Таврійської губернії]] (нині місто Алупка [[Ялтинська міська рада|Ялтинської міськради]]) в робітничій сім'ї. Батько Амет-Хана&nbsp;— Султан&nbsp;— [[Лакці|лак]] за [[Національність|національністю]], мати Насіба&nbsp;— [[Кримські татари|кримська татарка]]. Амет-Хан завжди, навіть під тиском [[НКВС]] та [[КДБ]], вважав себе кримським татарином<ref name="Butaev">''Бутаєв Б. Б.'' [http://militera.lib.ru/bio/butaev_b/index.html Амет-Хан Султан] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130219045714/http://militera.lib.ru/bio/butaev_b/index.html |date=19 лютого 2013 }}&nbsp;— М.: Политиздат, 1990. {{ref-ru}}</ref>. В паспорті стояла національність татарин<ref name="CT" />.

Після закінчення [[Семирічна школа|семирічної школи]], у [[1937]] році, вступив до залізничного фабрично-заводського училища в [[Сімферополь|Сімферополі]]. Згодом працював [[слюсар]]ем-котельником у сімферопольському [[Локомотивне депо|паровозному депо]]. Одночасно навчався в [[аероклуб]]і, який закінчив у [[1938]] році.

=== Військовий льотчик ===
У лютому [[1939]] року поступив до [[Качинське вище військове авіаційне училище льотчиків|1-ї Качинської червонопрапорної військової авіаційної школи імені О. Ф. М'ясникова]] (школа знаходилась в [[Кача (смт)|смт Кача]] поблизу [[Севастополь|Севастополя]]), прискорений курс якої закінчив у [[1940]] році в [[Військові звання|званні]] [[Молодший лейтенант|молодшого лейтенанта]]. Після закінчення авіашколи направлений у 4-й [[Винищувальна авіація|винищувальний]] [[Авіаційний полк|авіаполк]] (''4-й вап'') [[Одеський військовий округ|Одеського військового округу]], дислокований під [[Кишинів|Кишиневом]]. Літав на літаках [[І-15]] та [[І-153]].

Перший бойовий виліт здійснив [[22 червня]] [[1941]] року на [[Повітряна розвідка|розвідку]] переправ через річку [[Прут]]. У ході першого етапу [[німецько-радянська війна|німецько-радянської війни]] здійснив 130 бойових вильотів&nbsp;— розвідувальні польоти в районі [[Кишинів|Кишинева]], [[Тирасполь|Тирасполя]], [[Миколаїв|Миколаєва]], [[Одеса|Одеси]], [[Херсон]]а, над [[Азовське море|Приазов'ям]]. У жовтні 1941 року [[лейтенант]] Амет-Хан Султан призначений на посаду командира [[Ланка (ВПС)|ланки]]. У листопаді&nbsp;— нагороджений [[Орден Червоної Зірки|орденом Червоної Зірки]]. У грудні полк направлений до [[Кінешма|Кінешми]] на переформування і переучування на новий винищувач [[Hawker Hurricane|«Харрикейн»]].

З березня [[1942]] року 4-й вап включений до складу [[147-ма винищувальна авіаційна дивізія (СРСР)|147-ї винищувальної авіаційної дивізії]] [[Протиповітряна оборона|протиповітряної оборони]] з дислокацією у місті [[Ярославль]]. Тут Амет-Хан Султан одержав свою першу повітряну перемогу&nbsp;— тараном збив бомбардувальник [[Junkers Ju 88|«Юнкерс-88»]]. За мужньо проведений таран у небі Ярославля міський Комітет оборони вручив Амет-Хану Султану грамоту й іменний годинник. За цей подвиг Амет-Хан також наказом командувача фронтом від [[31 липня]] [[1942]] року нагороджений [[Орден Червоного Прапора|орденом Червоного Прапора]].

У липні 1942 року 4-й вап перекинутий з-під Ярославля в район міста [[Єлець]] і включений до складу [[8-ма повітряна армія (СРСР)|8-ї повітряної армії]]. У боях під [[Касторне|Касторним]] і [[Воронеж]]ем протягом місяця Амет-Хан Султан знищив у [[Повітряний бій|повітряних боях]] сім літаків противника. У розпал боїв полк отримав нові літаки [[Як-1]], а Амет-Хан призначений на посаду командира [[Ескадрилья|ескадрильї]]. З кінця серпня 1942-го полк бере участь у [[Сталінградська битва|Сталінградській битві]]. У складі 8-ї повітряної армії була сформована група льотчиків спеціального призначення, до складу якої входили найбільш досвідчені льотчики-винищувачі. До групи був відряджений і Амет-Хан Султан. Група діяла протягом кількох місяців з [[аеродром]]у Погромне. За дуже короткий термін Амет-Хан Султан на літаку [[Як-7]]Б збив під Сталінградом шість літаків противника, був сам збитий. За проявлену [[мужність]] нагороджений [[Орден Леніна|орденом Леніна]].

Наприкінці 1942 року з метою концентрованого використання винищувальної авіації у 8-й повітряній армії було прийняте рішення створити на базі одного з полків елітний підрозділ льотчиків-[[ас]]ів. Базою для нового підрозділу було обрано [[9-й гвардійський винищувальний авіаційний полк|9-й гвардійський винищувальний авіаційний полк (СРСР)]] (''9-й гвап'') на літаках Як-1. З жовтня 1942 року [[старший лейтенант]] Амет-Хан Султан&nbsp;— командир 3-ї ескадрильї 9 гвап. Брав участь у звільненні [[Ростов-на-Дону|Ростова-на-Дону]], в повітряних боях над [[Кубань|Кубанню]]. За бойові успіхи в боях за Ростов [[15 листопада]] 1942-го нагороджений другим орденом Червоного Прапора.

Після переучування на [[Bell P-39 Airacobra|«Аерокобру»]] брав участь у [[Донбаська операція (1943)|Донбаській операції]]. 18 квітня 1943 року Амет-Хан Султан отримав другий орден Леніна. А після звільнення [[Таганрог]]а і [[Мелітополь|Мелітополя]] указом [[Президія Верховної Ради СРСР|Президії Верховної Ради СРСР]] від [[24 серпня]] [[1943]] року [[Гвардія|гвардії]] [[Капітан (військове звання)|капітану]] Амет-Хану Султану було присвоєно звання [[Герой Радянського Союзу|Героя Радянського Союзу]] з врученням ордена Леніна і [[Медаль «Золота Зірка» (СРСР)|медалі «Золота Зірка»]]. На цей час Амет-Хан Султан здійснив 359 бойових вильотів, провів 79 повітряних боїв, особисто збив 11 літаків противника і 19&nbsp;— у групових боях.

У січні [[1944]] року Амет-Хан Султан в парі зі своїм веденим Героєм Радянського Союзу [[Борисов Іван Григорович|Іваном Борисовим]] перехопив над [[Каркінітська затока|Каркінітською затокою]] і примусив до посадки на свій аеродром німецький зв'язковий літак [[Fieseler Fi 156 Storch|«Шторьх»]], який прямував з [[Констанца|Констанци]] в [[Євпаторія|Євпаторію]] з цінними документами. [[7 квітня]] нагороджений [[Орден Олександра Невського|орденом Олександра Невського]]. Брав участь у [[Кримська операція (1944)|визволенні Криму]] і штурмі [[Севастополь|Севастополя]].

У травні 1944 року командування полку дозволило Амет-Хану відвідати батьків у [[Алупка|Алупці]]. Разом з ним в Алупці три дні гостював Герой Радянського Союзу [[Головачов Павло Якович|Павло Головачов]]. Під час перебування у батьків Амет-Хан довідався, що його брата Імрана звинувачено у «пособництві окупантам» і арештовано. Саме на час перебування льотчиків у Алупці припала операція [[НКВС]] з [[Депортація кримських татар|примусової депортації кримських татар]]. НКВСівці хотіли забрати і матір льотчика Насібу, за яку вступився син. Невідомо чим би закінчився конфлікт, якби не втручання Головачова<ref name="Butaev"/>. Врешті завдяки заступництву командувача 8-ї повітряної армії генерала [[Хрюкін Тимофій Тимофійович|Т.&nbsp;Т.&nbsp;Хрюкіна]] та з огляду на бойові заслуги Амет-Хана, було дозволено не виселяти матір Героя Радянського Союзу до [[Узбецька РСР|Узбецької РСР]]: Тимофій Тимофійович Хрюкін допоміг Амет-Хану відправити батьків у станицю [[Привольна]] [[Краснодарський край|Краснодарського краю]] до своїх батьків, де мати і батько Амет-Хана жили до повернення в Алупку після війни.

Під час переучування на новий літак [[Ла-7]], яке відбувалося влітку 1944 року під [[Москва|Москвою]], Амет-Хан одружився з Фаїною Максимівною Данильченко. Після переучування і відпочинку Амет-Хан Султан брав участь у [[Східно-Прусська операція|боях в Східній Пруссії]], [[Битва за Берлін|битві за Берлін]]. Останній переможний повітряний бій Амет-Хан Султан провів [[29 квітня]] [[1945]] року над аеродромом [[Берлін-Темпельгоф (аеропорт)|Темпельгоф]], збивши [[Focke-Wulf Fw 190|«Фокке-Вульф-190»]]. Указом Президії Верховної Ради СРСР від [[30 червня]] [[1945]] року «за проявлену хоробрість і героїзм у боротьбі з німецько-фашистськими загарбниками, за успішне проведення 603 бойових вильотів, збиті особисто 30 літаків противника різних типів і 19 літаків, збитих в групових боях» помічник командира 9 гвап з повітряно-стрілецької служби гвардії [[майор]] авіації Амет-Хан Султан вдруге удостоєний звання Героя Радянського Союзу та нагороджений другою медаллю «Золота Зірка». Усього за чотири роки війни Амет-Хан отримав п'ятнадцять бойових нагород, у тому числі дві Золоті Зірки Героя Радянського Союзу (24.08.1943, 29.06.1945), три ордени Леніна (23.10.1942, березень 1943, 24.08.1943), чотири ордени Червоного Прапора (31.07.1942, 15.11.1942, 13.10.1943, 20.04.1945), орден Олександра Невського (7.04.1944), [[Орден Вітчизняної війни|орден Вітчизняної війни I ступеня]] (20.01.1945), орден Червоної Зірки (5.11.1941), чотири медалі<ref>За даними банку документів [http://www.podvignaroda.mil.ru/ «Подвиг Народа в Великой Отечественной войне 1941—1945 гг.»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120725124648/http://podvignaroda.mil.ru/ |date=2012-07-25 }}</ref>.

Після закінчення війни за розпорядженням [[Сталін Йосип Віссаріонович|Сталіна]] усі льотчики-аси були направлені на навчання до [[Військова академія|військових академій]]. З серпня 1945 року Амет-Хан Султан&nbsp;— слухач Військової академії командно-штурманського складу в [[Моніно]]. Однак навчання давалося йому дуже важко через брак базової освіти. Амет-Хан подав рапорт начальнику академії з проханням про відрахування. «Тверезо зважуючи рівень своїх знань,&nbsp;— писав він у рапорті,&nbsp;— не бачу можливості подальшого навчання. Тому прошу відрахувати мене з академії». Його рапорт задовольнили, і в квітні [[1946]] року Амет-Хан Султан був звільнений у запас.

==== Список повітряних перемог Амет-Хана Султана ====
[[Файл:Scale model of Amet Han Sultans P-39.JPG|міні|праворуч|280пкс|[[Bell P-39 Airacobra|«Аерокобра»]] Амет-Хана Султана (модель)]]
{| class="standard"
!Дата повітряного бою
!Кількість і тип<br/>збитих ворожих літаків<br/>(особисто/в групі)
!Район повітряного бою
|-
|31.05.1942
|1 [[Junkers Ju 88|Ю-88]]
|[[Ярославль]]
|-
|06.07.1942
|1/10 [[Messerschmitt Bf 109|Ме-109]]
|[[Слєпуха|Велика Слєпуха]]
|-
|06.07.1942
|1/11 Ме-109
|Івановка
|-
|08.07.1942
|4/12 Ме-109
|Колобіне&nbsp;— Долгуша&nbsp;— Архангельське
|-
|09.07.1942
|1/6 Ме-109
|Ольховка
|-
|10.07.1942
|1/8 Ме-109
|Замятіне
|-
|21.07.1942
|1 Ме-109
|Велика Верєйка
|-
|21.07.1942
|2/6 Ме-109
|Велика Верєйка
|-
|21.07.1942
|1/6 Хе-113<ref group="прим.">Насправді літаків типу Heinkel He 113 в системі позначення літаків [[Імперське міністерство авіації|Рейхсміністерством авіації]] Третього Рейху не було. Між тим, завдяки дезінформації німців, у всіх радянських передвоєнних довідниках, плакатах і таблицях про закордонні військові літаки, призначених для служби [[ППО]], незмінно були присутні силуети «Хейнкеля 113», представленого як один з основних винищувачів [[Люфтваффе]]. Тому не дивно, що з перших днів війни надходили повідомлення фронтових пілотів про бої з Хе-113. Можливо, за них приймали «Мессершмітти» [[Messerschmitt Bf 109|Ме-109]] або інші винищувачі в незвичному фарбуванні. Тільки до 1943 року стало остаточно відомо, що ніяких Хе-113 у німців немає. ''Джерело: [http://www.airwar.ru/enc/fww2/he100.html Heinkel He.100] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110830215139/http://www.airwar.ru/enc/fww2/he100.html |date=30 серпня 2011 }} Уголок неба (по Виктор Бакурский. Хейнкель 100 раскрывает тайны){{ref-ru}}''</ref>
|Велика Верєйка
|-
|23.07.1942
|1/6 [[Junkers Ju 87|Ю-87]]
|на північ від Привали
|-
|23.08.1942
|1 Ме-109
|на південь від Заплавне
|-
|02.09.1942
|1 Ме-109
|Красноармійськ
|-
|03.09.1942
|1 Ме-109
|Верхня Ахтуба
|-
|03.09.1942
|1 Ме-109
|Демидово
|-
|07.09.1942
|1 Ме-109
|Акатовка
|-
|08.09.1942
|½ Ме-109
|Грачи
|-
|09.09.1942
|1/6 Ю-88
|Садова
|-
|11.09.1942
|1/7 Ю-88
|[[Волгоград|Сталінград]]
|-
|14.09.1942
|½ [[Focke-Wulf Fw 189 Uhu|ФВ-189]]
|Акатовка
|-
|14.09.1942
|1/9 Ю-88
|північна околиця Сталінграда
|-
|14.09.1942
|1/9 Ме-109
|південна околиця Сталінграда
|-
|15.09.1942
|1/6 Ме-109
|Сталінград (Рибзавод)
|-
|15.09.1942
|1 Ме-109
|Сталінград (Ринок)
|-
|13.12.1942
|1 [[Heinkel He 111|Хе-111]]
|Бузиновка&nbsp;— Петровський
|-
|21.03.1943
|1 Ме-109
|[[Батайськ]]
|-
|22.03.1943
|1 [[Junkers Ju 87|Ю-87]]
|[[Ростов-на-Дону]]
|-
|22.03.1943
|1 Ме-109
|Ростов-на-Дону
|-
|25.03.1943
|1 Ю-87
|на південь від Койсуг
|-
|25.03.1943
|1 Ме-109
|на південь від Батайська
|-
|22.07.1943
|1 Хе-111
|на південь від Маринівки
|-
|24.07.1943
|1 Хе-111
|Куйбишеве&nbsp;— Дмитрівка
|-
|20.08.1943
|2 Ю-87
|Калинівка
|-
|21.08.1943
|1 Ю-88
|Успенська
|-
|21.08.1943
|1 Хе-111
|на північний схід від Успенської
|-
|02.10.1943
|1 Ю-88
|Ворошилівка
|-
|06.10.1943
|1 Ме-109
|[[Токмак|Великий Токмак]]
|-
|10.10.1943
|1 Ю-87
|Пришиб
|-
|08.02.1944
|1 Ю-88
|на захід від [[Берислав]]а
|-
|13.03.1944
|1 Ме-109
|на північний схід від [[Очаків|Очакова]]
|-
|24.04.1944
|1 [[Focke-Wulf Fw 190|ФВ-190]]
|на південь від [[Севастополь|мису Херсонес]]
|-
|14.01.1945
|1 ФВ-190
|на схід від [[Гусєв (місто)|Ґумбіннен]]
|-
|16.01.1945
|2 ФВ-190
|Ґумбіннен
|-
|18.01.1945
|1 ФВ-190
|Ґумбіннен
|-
|13.04.1945
|1 Ме-109
|Ґросс-Гюбнікен
|-
|29.04.1945
|1 ФВ-190
|[[Берлін-Темпельгоф|Темпельгоф]]
|}
: <small>''Примітка: таблицю складено за даними джерела''</small><ref>''Быков&nbsp;М.&nbsp;Ю.'' [http://militera.lib.ru/bio/bykov_my01/index.html Асы Великой Отечественной. Самые результативные летчики 1941—1945&nbsp;гг.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130220034353/http://militera.lib.ru/bio/bykov_my01/index.html|date=20 лютого 2013}} —&nbsp;М.: Яуза, 2007. ISBN 5-699-20526-8 {{ref-ru}}</ref>.

=== Льотчик-випробувач ===
Після війни Амет-Хан Султан намагався повернутися до льотної професії: в березні 1946 року він їде до Москви, де подає заяву на роботу льотчиком-випробувачем у [[Льотно-дослідницький інститут імені М. М. Громова|Льотно-дослідницькому інституті]]. Однак відповіді так і не отримав. Як стало відомо пізніше, на заваді була його національність: [[кримські татари]], як і інші [[Депортація|депортовані]] у 1944 році народи були «викреслені» з історії держави, навіть згадки про кримських татар були заборонені і далеко не безпечні. У важку для свого народу годину Амет-Хан не відмовлявся від нього і не приховував свій кровний зв'язок з кримськими татарами<ref name="Butaev"/><ref>[http://www.ukrainians-world.org.ua/ukr/peoples/2541d5dbd1414383/ Біографія Амет-Хана Султана] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141207232436/http://www.ukrainians-world.org.ua/ukr/peoples/2541d5dbd1414383/ |date=7 грудня 2014 }} на сайті [http://www.ukrainians-world.org.ua/ukr «Українці в світі»]{{Недоступне посилання}}</ref>. Урешті-решт, завдяки допомозі бойових друзів [[Покришкін Олександр Іванович|Олександра Покришкіна]] та [[Лавриненков Володимир Дмитрович|Володимира Лавриненкова]] і черговому заступництву [[Хрюкін Тимофій Тимофійович|Тимофія Хрюкіна]], на той час&nbsp;— заступника Головнокомандувача ВПС, у лютому [[1947]] року Амет-Хан Султан стає льотчиком-випробувачем Льотно-дослідницького інституту [[Міністерство авіаційної промисловості СРСР|МАП]].

За досить короткий строк він стає одним з найкращих льотчиків-випробувачів. У [[1949]] році Ахмет-Хан Султан&nbsp;— льотчик-випробувач 3-го класу, у січні [[1950]]-го&nbsp;— 2-го класу, а у вересні [[1952]] року отримує кваліфікацію льотчика-випробувача 1-го класу.

У 1947—1949 роках Амет-Хан Султан спільно з [[Анохін Сергій Миколайович|С.&nbsp;М.&nbsp;Анохіним]] і {{не перекладено|Рибко Микола Степанович|М.&nbsp;С.&nbsp;Рибком|ru|Рыбко, Николай Степанович}} здійснював випробувальні польоти з метою вивчення аеродинамічних характеристик на швидкостях, близьких до [[Швидкість звуку|швидкості звуку]] на літаючих лабораторіях ЛЛ-1 (з прямим [[Крило літака|крилом]]) і ЛЛ-2 (з крилом зворотньої стріловидності) конструкції [[Цибін Павло Володимирович|Цибіна]]. У 1949 році Амет-Хан спільно з {{не перекладено|Якімов Олексій Петрович|О.&nbsp;П.&nbsp;Якімовим|ru|Якимов, Алексей Петрович}} здійснили відпрацювання системи автоматичної [[Дозаправлення у повітрі|дозаправки літаків у повітрі]] методом «з крила на крило», а у червні 1949 року спільно з {{не перекладено|Шелест Ігор Іванович|І.&nbsp;І.&nbsp;Шелестом|ru|Шелест, Игорь Иванович}} на літаку [[Ту-2]]&nbsp;— першу в СРСР повністю автоматичну дозаправку в повітрі. Наприкінці 1949 року Амет-Хан Султан разом з [[Верніков Яків Ілліч|Я.&nbsp;І.&nbsp;Верніковим]] виконали перший політ на дослідному всепогодному двомісному [[Винищувач-перехоплювач|винищувачі-перехоплювачі]] ДКБ А.&nbsp;І.&nbsp;Мікояна [[І-320]] (виріб Р-1).

У 1951—1953 роках Амет-Ханом разом з С.&nbsp;М.&nbsp;Анохіним, {{не перекладено|Бурцев Федір Іванович|Ф.&nbsp;І.&nbsp;Бурцевим|ru|Бурцев, Фёдор Иванович (Герой Советского Союза)}} і [[Павлов Василь Георгійович|Павловим В. Г.]] були проведені випробування пілотованого прототипу «К» першої радянської авіаційної протикорабельної [[Крилата ракета|крилатої ракети]] КС-1 «Комета». Перший політ пілотованого прототипу «К» був здійснений [[4 січня]] 1951 року (льотчик-випробувач Амет-Хан Султан). Перший політ прототипу з-під носія [[Ту-4]]КС здійснений ним же в травні 1951 року. Всього було проведено проведено 150 пілотованих польотів чотирьох прототипів К-1, К-2, К-3 і К-4. За успішне виконання цього завдання Амет-Хан Султан у 1953 році був представлений до третьої Зірки Героя Радянського Союзу, але на заваді знов стала національність льотчика. [[Берія Лаврентій Павлович|Лаврентій Берія]], який був в кабінеті у Сталіна, якраз коли той переглядав список представлених до нагород, згадував, що побачивши пропозицію надати Амет-Хану Султану звання тричі Героя, він прошипів: «Як це татарина допустили до надсекретних випробувань?» Берія, бачачи гнів вождя, все ж сказав, що льотчик не просто випробовував ракету, але дивом, ризикуючи життям, врятував її. Сталін дещо пом'якшав, і Амет-Хан отримав Сталінську премію і орден. «За великий внесок у створення та вдосконалення вітчизняної техніки, мужність, самовладання, виявлені при проведенні випробувальних робіт», Амет-Хан у [[1953]] році був удостоєний [[Сталінська премія|Сталінської премії 2 ступеня]] і нагороджений [[Орден Червоного Прапора|орденом Червоного Прапора]].

У 1953 році Амет-Хан Султан також брав участь у дослідженнях стійкості керованості літака на [[Надзвукова швидкість|надзвукових швидкостях польоту]]. Польоти він виконував на літаку СІ-10 з керованими передкрилками і поворотним стабілізатором, створеному на базі винищувача [[МіГ-17]].

«Національне питання» переслідувало Амет-Хана і після нагородження Сталінською премією. Переймаючись долею свого народу, Амет-Хан Султан неодноразово і безрезультатно звертався з проханням про повернення кримських татар на батьківщину до [[Мікоян Анастас Іванович|Анастаса Мікояна]], [[Ворошилов Климент Єфремович|Климента Ворошилова]] та інших керівників СРСР. У [[1956]] році після [[XX з'їзд КПРС|20-го з'їзду КПРС]] він разом з групою колишніх партійних і радянських працівників [[Кримська Автономна Радянська Соціалістична Республіка|Кримської АРСР]] підписав лист до [[Центральний комітет Комуністичної партії України|ЦК КПУ]] з проханням про [[Політична реабілітація|реабілітацію]] кримських татар<ref>[http://www.religion.in.ua/news/ukrainian_news/24749-v-mechetyax-kryma-proxodyat-pominalnye-sluzhby-po-dvazhdy-geroyu-sovetskogo-soyuza-lyotchiku-ispytatelyu-amet-xanu-sultanu.html В мечетях Крыма проходят поминальные службы по дважды Герою Советского Союза лётчику-испытателю Амет-хану Султану] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141111162109/http://www.religion.in.ua/news/ukrainian_news/24749-v-mechetyax-kryma-proxodyat-pominalnye-sluzhby-po-dvazhdy-geroyu-sovetskogo-soyuza-lyotchiku-ispytatelyu-amet-xanu-sultanu.html |date=11 листопада 2014 }} {{ref-ru}} Релігія в Україні. 31.01.2014</ref><ref>[[Центральний державний архів громадських об'єднань України]]. Ф.1. Оп. 24. Д. 4248. Арк. 287—294. Пошук за базою даних [http://www.cdago.gov.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=32&Itemid=12 ЦДАГО України] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141111165047/http://www.cdago.gov.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=32&Itemid=12 |date=11 листопада 2014 }}</ref>. За порушення [[табу]] на кримськотатарське питання його не пустили до [[Франція|Франції]], куди він був запрошений на ювілей полку «[[Нормандія-Німан]]». За словами провідного інженера ДКБ Мікояна, заслуженого льотчика-випробувача {{не перекладено|Щербаков Олександр Олександрович (льотчик)|Олександра Щербакова|ru|Щербаков, Александр Александрович (лётчик)}}, формальним приводом для заборони була участь Амет-Хана Султана у випробуваннях секретного винищувача [[Су-9]], але всі знали справжню причину того, що сталося: Амет-Хану неодноразово нагадували&nbsp;— якщо він «стане [[дагестан]]цем», всі його проблеми відпадуть<ref name="amethan">[http://amethan.qirim.org/rus/index.htm Цифры и факты.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140819102950/http://amethan.qirim.org/rus/index.htm |date=19 серпня 2014 }} Сайт [http://amethan.qirim.org/rus/index.htm Амет-Хан Султан. Жизнь отданная небу] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140819102950/http://amethan.qirim.org/rus/index.htm |date=19 серпня 2014 }} {{ref-ru}}</ref>.

Амет-Хан продовжував наполегливо працювати. Багато польотів було виконано ним для відпрацювання [[крісло-катапульта|систем катапультування]] з різних літаків. [[12 листопада]] [[1958]] року, під час випробувань крісла-катапульти для літаків [[Су-7]] та [[Су-9]] парашутистом-випробувачем В.&nbsp;І.&nbsp;Головіним, на літаку [[МіГ-15]]УТИ стався вибух піропатрона стріляючого механізму катапульти. Був пробитий паливний бак літака, обидві кабіни були залиті пальним, виникла загроза пожежі. Головін не міг покинути літак через деформацію крісла катапульти. Амет-Хан прийняв мужнє рішення садити літак. Посадка була виконана бездоганно, і життя товариша було врятоване.{{Sfn|Бутаєв|2005|с=232-234}}{{sfn|Симонов|Бодрихин|2017|с=45}}

У 1958—1959 роках Амет-Хан Султан разом з В.&nbsp;Г.&nbsp;Павловим і В.&nbsp;П.&nbsp;Трофимовим проводили випробування пілотованого прототипу СМ-20 авіаційної протикорабельної [[Крилата ракета|крилатої ракети]] Х-20 ракетного комплексу К-20 («Комета-20») для [[Стратегічний бомбардувальник|стратегічних бомбардувальників]] [[Ту-95]]К. В тому ж році Амет-Хану Султану присвоєне військове звання [[підполковник]]а запасу.

Під час роботи над [[Радянська космонавтика|космічною програмою]] Амет-Хану довелося випробовувати [[спускний апарат]], призначений для повернення перших космонавтів на землю. Разом з Головіним він відпрацьовував варіант аварійного приземлення космонавтів у разі аварії на спускному апараті. Амет-Хан Султан випробував також перший літак, призначений для створення штучної [[Невагомість|невагомості]]. У 1958—1960 роках космонавти першого загону космонавтів навички дій в умовах невагомості відпрацьовували на спеціально обладнаному літаку [[Ту-16]], який пілотував Амет-Хан.

[[7 квітня]] [[1959]] року Амет-Хан виконав перший випробувальний політ на експериментальному літаку НМ-1 конструкції П.&nbsp;В.&nbsp;Цибіна. Це був літак, призначений для польотів на висотах понад 30000 метрів на надзвукових швидкостях. У 1959—1960 роках Амет-Хан спільно з льотчиком-випробувачем Р.&nbsp;Ф.&nbsp;Захаровим провели його державні випробування. Після повітряного параду [[1961]] року, де відбувся показ новітніх реактивних літаків, Амет-Хан Султан нагороджений [[Орден «Знак Пошани»|орденом «Знак Пошани»]]. [[23 вересня]] 1961 року Амет-Хану присвоєно звання «[[Заслужений льотчик-випробувач СРСР]]».

Коли медична комісія відсторонила Амет-Хана Султана від польотів на винищувачах, він з успіхом продовжував польоти на важких машинах.<ref>{{Cite book|url=https://books.google.com/books?newbks=1&newbks_redir=0&id=co4UAQAAIAAJ|title=Ракетная и космическая техника|last=Мелуа|first=Аркадий Иванович|last2=Панов|first2=В. В.|date=2003|year=|publisher=Изд-во Гуманистика|location=|pages=29|language=ru|isbn=}}</ref> Амет-Хан Султан брав участь у підготовці до космічних польотів перших льотчиків-космонавтів [[Титов Герман Степанович|Германа Титова]], [[Биковський Валерій Федорович|Валерія Биковського]], [[Леонов Олексій Архипович|Олексія Леонова]], [[Бєляєв Павло Іванович|Павла Бєляєва]], [[Комаров Володимир Михайлович|Володимира Комарова]]. Космонавти, включаючи [[Гагарін Юрій Олексійович|Гагаріна]], його майже боготворили і шанобливо називали «паханом»<ref name="amethan"/>.

За час льотно-випробувальної роботи особистий наліт Амет-Хана Султана склав 4237 години. Він єдиний радянський льотчик-випробувач, який випробував понад 50 типів літальних апаратів: ним випробувано в повітрі 107 одиниць техніки<ref name="amethan"/>.

Загинув Амет-Хан Султан разом з екіпажем [[1 лютого]] [[1971]] року при виконанні випробувального польоту на літаючій лабораторії Ту-16ЛЛ, при випробуванні нового потужного реактивного двигуна. Коли літак увійшов у зону випробувань і бортінженер почав запускати двигун, радист повідомив на землю про початок виконання польотного завдання. Це було останнє повідомлення, яке отримали на [[Командно-диспетчерський пункт|КДП]] від лабораторії.

Похований Амет-Хан Султан у [[Москва|Москві]] на [[Новодівичий цвинтар (Москва)|Новодівичому кладовищі]].

== Вшанування пам'яті ==
[[Файл:Alupka Amet-Khan.jpg|міні|200пкс|Бронзове погруддя Амет-Хана Султана в Алупці]]
Згідно з Указом Президії Верховної Ради СРСР від 30 червня 1945 року в [[Алупка|Алупці]] на батьківщині двічі Героя Радянського Союзу Амет-Хана Султана, звідки свого часу були виселені майже всі кримські татари, мало бути встановлене його [[Бронза|бронзове]] погруддя. Однак бюст славетного льотчика встановили лише у [[1955]] році: погруддя Героя намагалися поставити в [[Ярославль|Ярославлі]], [[Махачкала|Махачкалі]], [[Сталінград]]і, але ніяк не в Алупці<ref>''Владимир Колычев''. Удивительный и легендарный Амет-Хан Султан. Победитель. Факты (Симферополь). 24 апреля 2010 г. {{ref-ru}}</ref>. На початку 1950-х років на прийомі у [[Ворошилов Климент Єфремович|Ворошилова]], останній запитав Амет-Хана, чому він відмовляється від пам'ятника на батьківщині. Той був вкрай здивований&nbsp;— він дійсно відмовлявся від встановлення бюста в Ярославлі та Махачкалі, але жодним чином мова не йшла про Алупку. Тоді Ворошилов показав Ахмет-Ханові Султану «лист» з відмовою, який начебто написав льотчик. Врешті усе владналося, але коли настав час відкривати пам'ятник, зник, а місце для його встановлення виявилося засадженим квітами. Минуло ще три роки, поки бюст знайшовся і був встановлений на належному місці<ref name="amethan"/>. Нині пам'ятник стоїть на бульварі Амет-Хана Султана (вул. Льотчиків, 6).

Кримчани шанують пам'ять свого земляка. [[26 квітня]] [[2000]] року [[Верховна Рада Автономної Республіки Крим|Президія Верховної Ради Автономної Республіки Крим]] постановила «за мужність і героїзм, виявлені в боротьбі з фашистами в роки [[Велика Вітчизняна війна|Великої Вітчизняної війни]], сміливість та високий професіоналізм льотчика-випробувача в мирний час, безмежну відданість Батьківщині і народу присвоїти звання „Почесний кримчанин“ Амет-Хану Султану&nbsp;— двічі Герою Радянського Союзу, заслуженому льотчику-випробувачу СРСР, лауреату Державної премії СРСР»<ref>[http://www.rada.crimea.ua/symbols-of-ark/honors/zvanie_pochetnyj_krymchanin/spisok_lic Список лиц, которым присвоено звание «Почетный крымчанин»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140326131500/http://www.rada.crimea.ua/symbols-of-ark/honors/zvanie_pochetnyj_krymchanin/spisok_lic |date=26 березня 2014 }}. Сайт [[Верховна Рада Автономної Республіки Крим|ВР АРК]]. {{ref-ru}}</ref>. А у [[2010]] році прославлений льотчик став почесним громадянином рідного міста&nbsp;— [[Алупка|Алупки]]<ref>[http://news.allcrimea.net/news/2010/9/28/1285680600/ Городской совет Алупки удостоил летчика-испытателя, дважды Героя Советского Союза Амет-Хана Султана звания почетного гражданина Алупки.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141110045558/http://news.allcrimea.net/news/2010/9/28/1285680600/ |date=10 листопада 2014 }} {{ref-ru}}</ref>. У [[Сімферополь|Сімферополі]] відкрито декілька меморіальних дощок легендарному сину кримськотатарського народу, його ім'ям названо [[Площа Амет-Хана Султана|площу]] поблизу Центрального ринку. В Алупці відкритий [[Музей Амет-Хана Султана в Алупці|музей Амет-Хана Султана]], постійна експозиція, присвячена Герою, діє у [[Кримськотатарська бібліотека імені Ісмаїла Гаспринського|Республіканській бібліотеці імені Ісмаїла Гаспринського]].

Ім'ям Амет-Хана Султана названо мікрорайон в [[Саки (місто)|Саках]], залізничний [[зупинний пункт]] на 34-му кілометрі лінії [[Острякове]]&nbsp;— [[Євпаторія-Курорт|Євпаторія]], вулиці в [[Алупка|Алупці]], [[Сімферополь|Сімферополі]], [[Судак (місто)|Судаку]], [[Мелітополь|Мелітополі]] та ін.
[[Файл:Погруддя Амет-Хана Султана.jpg|міні|200пкс|Погруддя в Києві]]
[[28 січня]] [[2002]] року іменем Амет-Хана Султана була названа мала планета Сонячної системи [[6278 Аметхан|№&nbsp;6278]], відкрита у [[Кримська астрофізична обсерваторія|Кримській астрономічній обсерваторії]]<ref>Огляд малих планет // The minor planet circular [http://www.minorplanetcenter.net/iau/ECS/MPCArchive/2002/MPC_20020128.pdf MPC 44251-44682] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130224064953/http://www.minorplanetcenter.net/iau/ECS/MPCArchive/2002/MPC_20020128.pdf |date=24 лютого 2013 }}: MPC 44593 {{Ref-en}}</ref>.

У [[вересень 2010|вересні 2010]] року делегати національного з'їзду кримських татар&nbsp;— [[Курултай кримськотатарського народу|Курултаю]] просили у зверненні<ref>[http://www.unian.net/ukr/print/396315 Кримські татари просять присвоїти аеропорту ім'я Амет-Хан Султана]{{Недоступне посилання|date=травень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}. [[УНІАН]]. 17.09.2010.</ref>, яке лідер [[Меджліс кримськотатарського народу|Меджлісу]] [[Мустафа Джемілєв]] направив вищому керівництву України, сприяти присвоєнню імені двічі Героя Радянського Союзу, військового льотчика, льотчика-випробувача Амет-Хана Султана [[Міжнародний аеропорт «Сімферополь» імені Султана Амет-Хана|Міжнародному аеропорту «Сімферополь»]]. [[Верховна Рада Автономної Республіки Крим]], абсолютна більшість у якій належала [[Партія регіонів|Партії регіонів]]<ref>[http://tsn.ua/ukrayina/regionali-otrimali-absolyutnu-bilshist-u-parlamenti-krimu.html Регіонали отримали абсолютну більшість у парламенті Криму] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150105060324/http://tsn.ua/ukrayina/regionali-otrimali-absolyutnu-bilshist-u-parlamenti-krimu.html |date=5 січня 2015 }} [[ТСН]], 06.11.2010</ref>, двічі, 20 листопада 2010 і 9 травня 2011 року, відхилила дану пропозицію<ref>[http://novoross.info/people/4806-parlament-kryma-otkazalsya-ot-slushanij-po-voprosu-prisvoeniya-imeni-amet-xana-sultana-simferopolskomu-ayeroportu.html Парламент Крыма отказался от слушаний по вопросу присвоения имени Амет-Хана Султана аэропорту Симферополя] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141110051725/http://www.novoross.info/people/4806-parlament-kryma-otkazalsya-ot-slushanij-po-voprosu-prisvoeniya-imeni-amet-xana-sultana-simferopolskomu-ayeroportu.html |date=10 листопада 2014 }} ІА «НОВОРОССинфо» {{ref-ru}}</ref>. Зрештою 14 травня 2015 року ця назва аеропорту була присвоєна постановою [[Верховна Рада України|Верховної Ради України]]<ref>[http://www.pravda.com.ua/news/2015/05/14/7067840/ Рада присвоїла аеропорту «Сімферополь» ім'я кримськотатарського льотчика] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150517025320/http://www.pravda.com.ua/news/2015/05/14/7067840/ |date=17 травня 2015 }}. [[Українська правда]]. 14.05.2015</ref><ref>{{Cite web |url=http://rada.gov.ua/news/Novyny/109031.html |title=Верховна Рада України прийняла Постанову "Про присвоєння імені Амет — Хана Султана міжнародному аеропорту «Сімферополь» |accessdate=14 травня 2015 |archive-date=23 січня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220123113205/https://www.rada.gov.ua/news/Novyny/109031.html }}</ref>.

Шанують пам'ять Героя і на батьківщині батька Амет-Хана Султана&nbsp;— в [[Дагестан]]і: пам'ятники Амет-Хану встановлені у [[Махачкала|Махачкалі]] на проспекті, що носить його ім'я, і біля міжнародного аеропорту (2005), у [[Каспійськ]]у (1995), селі [[Цовкра-1|Цовкра]] [[Кулинський район|Кулинського району]] (1995). Ім'я двічі Героя Радянського Союзу Амет-Хана Султана присвоєне аеропорту столиці Дагестану [[Махачкала (аеропорт)|«Уйташ»]]. Амет-Хан Султан&nbsp;— одна з вершин Снігового хребта у східній частині Пірикітельської гірської смуги в гірському Дагестані<ref>[http://www.geografia.ru/dagvino.html География и туристические возможности горного Дагестана] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20121210050547/http://geografia.ru/dagvino.html |date=10 грудня 2012 }} {{ref-ru}}</ref>.

Пам'ятники Амет-Ханові Султану встановлені у [[Ярославль|Ярославлі]], де він здобув першу повітряну перемогу, і в [[Жуковський (місто)|Жуковському]] під [[Москва|Москвою]], де пройшли останні роки його життя.
{{double image|right|Амет-Хан Султан аверс.jpg|120|Амет-Хан Султан реверс.jpg|120|[[Амет-Хан Султан (монета)|Ювілейна монета НБУ присвячена Амет-Хану Султану]]}}
За ініціативи бойових побратимів Амет-Хана&nbsp;— французьких льотчиків полку «[[Нормандія-Німан]]», йому було присвоєне звання Почесний льотчик [[Повітряні сили Франції|ВПС Франції]]<ref>[http://www-ki-old.rada.crimea.ua/nomera/2010/204/geroy.html 90 лет со дня рождения Амет-Хана Султана. Дважды герой своего Отечества] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110723211816/http://www-ki-old.rada.crimea.ua/nomera/2010/204/geroy.html |date=23 липня 2011 }}. Крымские известия. №&nbsp;204 (4648). 23 октября 2010 года. {{ref-ru}}</ref><ref>''de Joffre F.'' Normandie-Niemen. Memoirs of a military pilot. {{ref-fr}}</ref>. На постаменті пам'ятника Амет-Ханові Султану в [[Париж]]і напис: «Пілот від Бога»<ref name="amethan"/>.

[[3 травня]] [[2013]] року відкрито [[Погруддя|бюст]] Амет-Ханові Султану в [[київ]]ському [[Меморіал Вічної Слави (Київ)|парку Вічної Слави]]<ref>[http://www.istpravda.com.ua/short/2013/05/3/122745/ Азаров відкрив пам'ятники татарському асу і рятівнику Януковича] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130504160954/http://www.istpravda.com.ua/short/2013/05/3/122745/ |date=4 травня 2013 }}. [[Українська правда]]. 03.05.2013</ref>, а [[15 травня]] [[2014]] року&nbsp;— меморіальну дошку біля ДК «Авіатор» [[Кропивницька льотна академія Національного авіаційного університету|Кропивницької льотної академії Національного авіаційного університету]]. Дошка встановлена за ініціативи групи авіаторів з Криму «Ватан къанатлары» на чолі з Нурі Бейтулаєвим. Місце було обране через неможливість увічнити пам'ять кримськотатарського льотчика-аса на [[Анексія Криму (2014)|окупованій території Криму]]<ref>[http://gre4ka.info/suspilstvo/10553-u-kirovohradi-vidkryly-memorialnu-doshku-krymskomu-lotchyku-foto-video У Кіровограді відкрили меморіальну дошку кримському льотчику] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141111223236/http://gre4ka.info/suspilstvo/10553-u-kirovohradi-vidkryly-memorialnu-doshku-krymskomu-lotchyku-foto-video |date=11 листопада 2014 }} Інформаційний портал Кіровоградщини «Гречка». 16.05.2014</ref>.

=== Вулиці ===
Вулиця Амет Хана-Султана у містах [[Мелітополь]], [[Сімферополь]], [[Євпаторія]].

Провулок Амет-Хана Султана у місті [[Черкаси]].

У [[Сімферополь|Сімферополі]] є площа Амет-Хан Султана.

=== Цитати ===
{{Початок цитати}}Любов і безмежна відданість великій вітчизні не виключають любові до рідного краю, до рідних місць, могил своїх предків, навпаки, ця остання любов прикрашає і підсилює любов до великої Батьківщини, вона прикрашає і збагачує людське щастя … Велика наша Батьківщина складається і з наших рідних країв: велика дружня сім'я радянських народів складається з наших народів, з наших сімей. Все, що заважає миру, щастю сім'ї і народу, має бути дбайливо вивчено та усунуто, бо від цього залежить мир, дружба і могутність нашої країни, нашого народу. Виходячи з цих переконань, в ім'я дружби і щастя всіх народів, я&nbsp;— син свого народу … звертаюсь до ленінської партії з проханням:

1. [[Кримські татари|Народ мій]] принижений, ображений тим, що безвинно, без потреби і підстави [[Депортація кримських татар|висланий]] з рідного краю. Поверніть його в рідний край&nbsp;— Крим.

2. У народу відібрано рівноправність. Відновіть цю рівноправність, поверніть його в монолітну дружню сім'ю народів СРСР як рівноправний народ. {{кінець цитати|джерело=Звернення Аметхана Султана до [[КПРС|партії]], 1965 рік<ref name="CT">Girey Djemilev, [https://www.crimeantatars.club/blogs/tak-kem-zhe-byl-po-natsionalnosti-amet-han-sultan Так кем же был по национальности Амет-Хан Султан?] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200929195851/https://www.crimeantatars.club/blogs/tak-kem-zhe-byl-po-natsionalnosti-amet-han-sultan |date=29 вересня 2020 }} (19 лютого 2017){{ref-ru}}</ref>{{oq|ru|Любовь и беспредельная преданность великой Родине не исключают любви к родному краю, к родным местам, могилам своих предков, наоборот, эта последняя любовь украшает и усиливает любовь к великой Родине, она украшает и обогащает человеческое счастье… Великая наша Родина состоит и из наших родных краев: великая дружественная семья советских народов состоит из наших народов, из наших семей. Всё, что мешает миру, счастью семьи и народа, должно быть заботливо изучено и устранено, ибо от этого зависит мир, дружба и могущество нашей страны, нашего народа. Исходя из этих убеждений, во имя дружбы и счастья всех народов, я — сын своего народа <...> обращаюсь к ленинской партии с просьбой:

1. Народ мой унижен, оскорблён тем, что безвинно, без нужды и основания выслан из родного края. Верните его в родной край — Крым.

2. У народа отнято равноправие. Восстановите это равноправие, верните его в монолитную дружественную семью народов СССР как равноправный народ.}}}}

{{Початок цитати}}У повітрі він як лев. Він швидко приймав рішення на зав'язку бою, на атаку. У нього була улюблена команда «Алюр три хрести! За мною!»,&nbsp;— і його команда вступала в бій. Це була людина&nbsp;— небесний лев… {{кінець цитати|джерело= [[Ковачевич Аркадій Федорович|Ковачевич&nbsp;А.&nbsp;Ф.]], льотчик-винищувач, Герой Радянського Союзу<ref name="qirim.org">Бібліо-медіатека сайту [http://amethan.qirim.org/rus/index.htm «Жизнь отданная небу»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140819102950/http://amethan.qirim.org/rus/index.htm |date=19 серпня 2014 }} {{ref-ru}}</ref>{{oq|ru|В воздухе он как лев. Он быстро принимал решения на завязку боя, на атаку. У него была любимая команда «Аллюр, три креста, за мной!»,&nbsp;— и так его команда вступала в бой. Это был человек&nbsp;— воздушный лев…}}}}

{{Початок цитати}}Я думаю, що іншого такого льотчика у нас в країні не було. Що стосується льотної культури і тактики ведення повітряного бою, ні Покришкін, за всієї поваги до нього, ні хтось інший із ним не зрівняється…{{кінець цитати|джерело= [[Голованов Олександр Євгенович|Голованов&nbsp;О.&nbsp;Є]], командувач авіації дальньої дії СРСР (1946-1948)<ref>''Александр Фомин''. [http://gazeta.zn.ua/SOCIETY/ploschad_tatarskogo_korolya.html Площадь «Татарского короля»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141112214523/http://gazeta.zn.ua/SOCIETY/ploschad_tatarskogo_korolya.html |date=12 листопада 2014 }} [[Дзеркало тижня. Україна]] 04.05.2001.</ref>{{oq|ru|Я думаю, что второго такого летчика у нас в стране не было. Что касается летной культуры и тактики ведения воздушного боя, ни Покрышкин, при всем уважении к нему, ни кто другой с ним не сравнится…}}}}

{{Початок цитати}}Це був льотчик, якому вдавалося все, за що він лиш брався. Другого такого випробувача ні я, ні хто інший не знає… {{кінець цитати|джерело= {{не перекладено|Єлян Едуард Ваганович|Єлян&nbsp;Е.&nbsp;В.|ru|Елян, Эдуард Ваганович}}, льотчик-випробувач, Герой Радянського Союзу<ref name="qirim.org"/>{{oq|ru|Это был лётчик, которому удавалось все, за что он ни брался. Второго такого испытателя ни я, ни кто другой не знает…}}}}

{{Початок цитати}}Коли старий орел передчуває наближення смерті, він з останніх сил рветься вгору, піднімається якнайвище. А потім складає крила і летить каменем на землю. Тому гірські орли вмирають в небі&nbsp;— на землю вони падають вже мертві…{{кінець цитати|джерело=Амет-Хан Султан, 25 жовтня 1970 року (за три місяці до загибелі)<ref name="Butaev"/>{{oq|ru|Когда старый орёл предчувствует приближение смерти, он из последних сил рвётся вверх, поднимается как можно выше. А потом складывает крылья и летит камнем на землю. Поэтому горные орлы умирают в небе&nbsp;— на землю они падают уже мертвые…}}}}

=== Галерея (меморіальні й анотаційні дошки) ===
<center>
{| class="toccolours" border="0" cellpadding="2" cellspacing="2"
|-
|[[Файл:Амет-Хан Султан Сімферополь.jpg|межа|180пкс]]
|[[Файл:МД Ахмет-Хан Султан.jpg|межа|270пкс]]
|[[Файл:Амет-Хан Султан Багерово.jpg|межа|200пкс]]
|-
|<div style='text-align: center;'>Анотаційна дошка на<br/>площі Амет-Хана Султана<br/>у [[Сімферополь|Сімферополі]]</div>
|<div style='text-align: center;'>Меморіальна дошка на будівлі<br/>[[Сімферополь (станція)|Сімферопольського залізничного вокзалу]]</div>
|<div style='text-align: center;'>Меморіальна дошка на будинку<br/>офіцерів у селищі [[Багерове]], [[Крим]]</div>
|}
</center>

=== У мистецтві ===
У [[2013]] році кримськотатарський [[телеканал]] [[ATR (телеканал)|ATR]] зняв [[художній фільм]] [[Хайтарма (фільм)|«Хайтарма»]]. Це перший в історії [[Проголошення незалежності України 1991|незалежної України]] повнометражний кримськотатарський художній фільм. Картина розповідає про трагедію [[Кримські татари|кримськотатарського народу]]&nbsp;— [[Депортація кримських татар|депортацію]]. Головний герой фільму&nbsp;— Амет-Хан Султан. [[Прем'єра]] фільму відбулася [[17 травня]] 2013 року, напередодні дня пам'яті жертв депортації кримськотатарського народу<ref>[http://crimeantatars.org/pages/news.aspx?id=3716#.UYzWW6Lwbvo ATR начал съемки художественного фильма Ахтема Сейтаблаева об Амет-Хане Султане]{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }} ''crimeantatars.org'' {{ref-ru}}</ref><ref>[http://qha.com.ua/vishel-ofitsialnii-treiler-filma-haitarma-124383.html Вышел официальный трейлер фильма «Хайтарма»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130402011421/http://qha.com.ua/vishel-ofitsialnii-treiler-filma-haitarma-124383.html |date=2 квітня 2013 }} Агентство кримських новин QHA. 30.03.2013 {{ref-ru}}</ref>.

17 травня 2013 року на прем'єру фільму «Хайтарма» [[Консульство (дипломатія)|Генеральне консульство]] [[Росія|Росії]] в Сімферополі не пустило колишніх радянських льотчиків&nbsp;— учнів Амет-Хана Султана, які приїхали в Сімферополь з Росії. Російський консул Володимир Андреєв «настійно не рекомендував» їм участь у прем'єрі фільму тому, що він, на думку консула, не відображає всієї правди про колабораціонізм кримських татар і делегація від Росії не може бути присутньою на фільмі, що викривляє правду про [[Велика Вітчизняна війна|Велику Вітчизняну війну]]<ref>[http://crimea.comments.ua/news/2013/05/17/184957.html Российский генконсул сорвал визит советских летчиков на премьеру «Хайтармы»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131027163904/http://crimea.comments.ua/news/2013/05/17/184957.html |date=27 жовтня 2013 }} Комментарии: Крым. 17.05.2013. {{ref-ru}}</ref>. Пізніше в прямому ефірі [[ATR (телеканал)|телеканалу ATR]], пояснюючи свій вчинок, Андреєв заявив, що він вважає очевидним фактом «масову зраду кримських татар в роки Великої Вітчизняної війни» і його погляди відповідають офіційній позиції Росії<ref>[http://www.nr2.ru/crimea/440335.html Генконсул РФ, напомнивший крымским татарам о массовом предательстве в Отечественной войне, уходит в отставку] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130903055227/http://nr2.ru/crimea/440335.html |date=3 вересня 2013 }} РИА Новый Регион&nbsp;— Крым. 24.05.2013 {{ref-ru}}</ref>. Заяви російського [[дипломат]]а отримали різку негативну реакцію з боку спільноти кримських татар, які зажадали відкликати консула, та МЗС України<ref>[http://www.radiosvoboda.org/content/article/24994317.html В МЗС висловили занепокоєння заявами генконсула Росії у Криму про «зраду» кримських татар] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130714061508/http://www.radiosvoboda.org/content/article/24994317.html |date=14 липня 2013 }} [[Радіо Свобода|Українська редакція «Радіо Свобода»]]. 24.05.2013.</ref>. [[24 травня]] МЗС Росії визнало заяви свого генконсула недоречними<ref>[http://podrobnosti.ua/power/2013/05/24/906751.html Генконсул РФ: МИД России опозорился. Я ухожу] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130609123001/http://podrobnosti.ua/power/2013/05/24/906751.html |date=9 червня 2013 }} [[Подробности]]. 24.05.2013. {{ref-ru}}</ref>.

У червні 2013 року аматорський документальний фільм школяра з [[Бахчисарай|Бахчисараю]] Едема Кішвеєва «Життя, віддане небу», присвячений пам'яті легендарного льотчика, отримав диплом 2-го ступеня Всеукраїнського відкритого фестивалю дитячої екранної творчості «[[Магічний екран — XXI століття]]» в номінації «[[документальний фільм]]»<ref>[http://qha.com.ua/filmi-manyuni-stali-prizerami-festivalya-magicheskii-ekranxxivek-127117.html Фильмы МАНюни стали призерами фестиваля «Магический экран-XXIвек»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140728184249/http://qha.com.ua/filmi-manyuni-stali-prizerami-festivalya-magicheskii-ekranxxivek-127117.html |date=28 липня 2014 }} Агенція кримські новини QHA. 4.06.2013. {{ref-ru}}</ref>.

== Примітка ==
{{Reflist|group="прим."}}

== Посилання ==
{{примітки|2}}

== Література та джерела ==
* ''Хойнацька Л. М.'' [http://www.history.org.ua/?termin=Amet_khan Амет-Хан Султан] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160418143603/http://history.org.ua/?termin=Amet_khan |date=18 квітня 2016 }} // {{ЕІУ|1|75}}
* {{cite book|title=Амет-Хан Султан|year=1990|author=Бутаєв Бута||OCLC=246507634|location=Москва|publisher=Политиздат}}
* {{cite book|title=Амет-Хан Султан|year=2005|last=Бутаєв|first=Бута|isbn=5703009227|OCLC=61488566|location=Москва|publisher=Патриот|ref=harv}}
* [http://www.uapedia.com.ua/?p=1079 Амет-Хан Султан (пілот-випробувач)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120730005121/http://www.uapedia.com.ua/?p=1079 |date=30 липня 2012 }} на сайті [http://www.uapedia.com.ua Українська-інтернет енциклопедія UAPEDIA.COM.UA] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20121215074752/http://www.uapedia.com.ua/ |date=15 грудня 2012 }}
* ''Быков&nbsp;М.&nbsp;Ю.'' [https://web.archive.org/web/20130220034353/http://militera.lib.ru/bio/bykov_my01/index.html Асы Великой Отечественной. Самые результативные летчики 1941—1945&nbsp;гг.] —&nbsp;М: Яуза, 2007. ISBN 5-699-20526-8 {{ref-ru}}
* ''Олександр Фомін.'' [http://dt.ua/SOCIETY/ploscha_tatarskogo_korolya-24425.html Площа «татарського короля»]{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}. [[Дзеркало тижня. Україна]]. №&nbsp;18, 05 травня 2001.
* ''Микита Касьяненко.'' [http://www.day.kiev.ua/26487 Зірки в долонях.] Газета «День». №&nbsp;27, 17 лютого 2004.
* [http://www.personal-plus.net/451/8598.html Орел у небі.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130526161141/http://www.personal-plus.net/451/8598.html |date=26 травня 2013 }} Загальнополітичний освітянський тижневик «Персонал Плюс». №&nbsp;46 (451) 16&nbsp;— 22 листопада 2011.
* ''Володимир Притула.'' [http://www.radiosvoboda.org/content/article/2200638.html Зневажений герой. До 90-ліття легендарного льотчика Амет-Хана Султана.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120915014356/http://www.radiosvoboda.org/content/article/2200638.html |date=15 вересня 2012 }} Українська редакція [[Радіо «Свобода»]], 28 листопада 2012.
* {{cite book|title=Боевые лётчики — дважды и трижды Герои Советского Союза|year=2017|isbn=9785990960510|oclc=1005741956|location=Москва|publisher=Фонд «Русские витязи»|last1=Симонов|first1=А.А.|last2=Бодрихин|first2=Н.Г.|ref=harv}}
* [https://web.archive.org/web/20160304135042/http://www.qirim.net/qaraman.aspx/flash/flash/qaraman.aspx?id=2 Amet-Han Sultan. Sovetler Birliginiñ eki defa qaramanı.] Спогади про Амет-Хана Султана [[кримськотатарська мова|кримськотатарською]] на сайті [http://www.qirim.net/ ''QIRIM.net''] {{ref-crh}}

== Матеріали ==
{{Вікіцитати}}
* Сайт [https://web.archive.org/web/20140819102950/http://amethan.qirim.org/rus/index.htm «Жизнь отданная небу»] {{ref-ru}} присвячений Амет-Хану Султану.
* [http://ava.org.ru/iap/9g.htm Фотографии Амет-Хана Султана у самолётов в 9 гиап] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180713030927/http://ava.org.ru/iap/9g.htm |date=13 липня 2018 }}
* [https://web.archive.org/web/20130727125107/http://haytarma.ru/pages/trailer.aspx Трейлер художнього фільму «Хайтарма»] [[ATR (телеканал)|Телеканал ATR]].
* Аматорський документальний фільм [http://www.youtube.com/watch?v=ng7-jXw4OKo&feature=youtu.be «Жизнь отданная небу»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20151223213352/https://www.youtube.com/watch?v=ng7-jXw4OKo&feature=youtu.be |date=23 грудня 2015 }} {{ref-ru}}&nbsp;— призер фестивалю дитячої екранної творчості «Магічний екран».
Біографічні статті:
* {{cite web|url=http://www.airwar.ru/history/aces/ace2ww/pilots/amet.html|title=Амет-хан Султан|publisher=на airwar.ru|archiveurl=https://www.webcitation.org/6HYbIiKVI?url=http://www.airwar.ru/history/aces/ace2ww/pilots/amet.html|archivedate=2013-06-22|accessdate=2013-06-04|deadurl=no}}{{ref-ru}}
* {{cite web|url=http://airaces.narod.ru/all1/amet_han.htm|title=Амет-хан Султан|publisher=на airaces.narod.ru|archiveurl=https://www.webcitation.org/6HYbKQm24?url=http://airaces.narod.ru/all1/amet_han.htm|archivedate=2013-06-22|accessdate=2013-06-04|deadurl=no}}{{ref-ru}}
* {{cite web|url=http://www.peoples.ru/military/hero/amethan/|title=Амет-хан Султан|publisher=на peoples.ru|archiveurl=https://www.webcitation.org/6HYbLvJyY?url=http://www.peoples.ru/military/hero/amethan/|archivedate=2013-06-22|accessdate=2013-06-04|deadurl=no}}{{ref-ru}}
{{Бібліоінформація}}
{{Герої Радянського Союзу}}
{{Портали|Біографії|Крим|Друга світова війна|Авіація}}

{{медаль|з військової справи}}

[[Категорія:Уродженці Ялтинського повіту]]
[[Категорія:Кримськотатарські військовики]]
[[Категорія:Герої Радянського Союзу — кримські татари]]
[[Категорія:Радянські льотчики-аси Другої світової війни]]
[[Категорія:Двічі Герої Радянського Союзу]]
[[Категорія:Люди, на честь яких названо астероїд]]
[[Категорія:Льотчики, які здійснили повітряний таран]]
[[Категорія:Національні герої]]
[[Категорія:Люди на монетах України]]
[[Категорія:Жертви авіакатастроф]]
[[Категорія:Померли в Московській області]]