Перегляд вихідного коду сторінки Бахчисарай

{{Місто України|
   назва           = Бахчисарай
 | зображення         = Bakhchysarai 04-14 img01 skyline.jpg
 | зображення_розмір  = 350пкс
 | зображення_підпис  = Вид на старе місто
 | прапор          = 
 | опис прапора    = 
 | герб            = COA Bakhchysarai.svg
 | опис герба      = Герб Бахчисарая
 | регіон          = [[Автономна Республіка Крим]]
 | район           = [[Бахчисарайський район]]
 | рада            = [[Бахчисарайська міська рада]]
 | код КОАТУУ      = 0120410100
 | засноване       = [[1532]]
 | статус          = 
 | населення       = {{зменшення}}{{formatnum:26572}} ''<small>(на 2019 рік)</small>''<ref>{{UKR-EnumPopEstimate2015}}</ref>
 | агломерація     = 
 | площа           = 29.285
 | густота         = 907.3
 | поштові індекси = 98400-98408
 | код країни      = 380
 | код             = 6554
 | координати      = {{coord|44|45|N|33|52|E|scale:100000}}
 | висота          = 150-300 
 | водойма         = [[Чурук-Су (притока Качі)|річка Чурук-Су]], водосховище Егиз-Оба
 | станція         = [[Бахчисарай (станція)|Бахчисарай]]
 | відстань        = 
 | залізниця о     = 33
 | ref-залізниця о = 
 | автошлях о      = 31,6
 | ref-автошлях о  = 
 | фізична о       = 29
 | ref-фізична о   = 
 | залізниця с     = 864
 | фізична с       = 678
 | автошлях с      = 842
 | день міста      = 
 | інтернет домен  =
 | адреса          =  м. Бахчисарай, вул. Сімферопольська, 14
 | вебсторінка     = [http://backhchisaray.zxq.net/ Бахчисарайська міськрада]
 | мер             = Скобліков Дмитро Сергійович
 |міста-побратими=[[Файл:Flag of Turkey.svg|20px|border]] [[Бурса (місто)]], [[Туреччина]]<br/>
[[Файл:Flag of Turkey.svg|20px|border]] [[Ерзурум]], [[Туреччина]]<br/>|етнікон=бахчисара́єць<br/>бахчисара́йка<br/>бахчисара́йці
}}

{{Otheruses|Бахчисарай (значення)}}
'''Бахчисара́й''' ({{Lang-crh|Bağçasaray}}, ''Багчасарáй'')&nbsp;— [[місто]] в [[Україна|Україні]], адміністративний центр [[Бахчисарайський район|Бахчисарайського району]] [[Автономна Республіка Крим|Автономної Республіки Крим]]. Назва в перекладі з [[Кримськотатарська мова|кримськотатарської мови]] означає «сад-палац» (''bağça''&nbsp;— сад, ''saray''&nbsp;— палац).

Місто розташоване у [[Внутрішнє пасмо Кримських гір|внутрішньому пасмі Кримських гір]], у долині [[Чурук-Су (притока Качі)|річки Чюрюк-Сув]], за 30&nbsp;км від [[Сімферополь|Сімферополя]] (автошлях {{Автошлях Н|06}}).

== Історія ==
[[Файл:Древние стены.JPG|300px|міні|ліворуч|Давнє місто-фортеця [[Кирк-Ор]]]]
[[Файл:93Bakczysaraj3.jpg|300px|міні|ліворуч|У традиційних татарських будинках верхній поверх був ширшим за перший. Така архітектура зустрічається в Бахчисараї і в наш час]]
[[Файл:Bakhchisarai Palace2.jpg|300px|ліворуч|міні|[[Ханський палац]] влітку. Річка [[Чурук-Су (притока Качі)|Чурук-Су]] висохла та поросла травою]]
[[Файл:Bahtšisarai-Khaani palee Krimmis.jpg|300px|міні|ліворуч|[[Велика ханська мечеть]]. В роки Кримського ханства у дворі палацу була площа, на якій проводили огляд військ. В наш час тут розбитий парк]]
В V—VI столітті на околиці сучасного Бахчисарая виникло [[Печерні міста Криму|печерне місто]] [[Кирк-Ор]]. У 30-х роках XV століття Кирк-Ор став резиденцією кримського хана [[Хаджі I Ґерай|Хаджі І Герая]], який вів боротьбу за незалежність [[Кримське ханство|Кримського ханства]] від [[Золота Орда|Золотої Орди]]. 1449 року Кримське ханство здобуло незалежність.

Син Хаджі Герая [[Менґлі I Ґерай|Менґлі Герай]] у 1485 році побудував новий палац Девлет-Сарай у підніжжі Кирк-Ор, у поселенні [[Салачик]] (зараз місцевість називається Старосілля, є частиною старого міста Бахчисарая). Палацовий комплекс Девлет-Сарай в наш час не зберігся. Поруч з палацом 1500 року збудовано [[Зинджирли-медресе]] і [[дюрбе Хаджі Ґерая]], де після смерті поховано також і Менґлі Ґерая.

На початку XVI століття розпочато будівництво нового [[Ханський палац (Бахчисарай)|ханського палацу]], у більш широкому місці, ніж вузька ущелина Салачика. Цей палац отримав назву Бахчисарай (в перекладі з татарського «палац в саду»), а пізніше ця назва поширилася на місто, яке швидко виростало навколо палацу та стало столицею Кримського ханства. 1532 року резиденція хана офіційно перенесена до Бахчисарайського палацу, тому цей рік вважається роком заснування міста.

У XVII—XVIII століттях Ханський палац будувався та перебудовувався неодноразово. Найдавніші будівлі палацового комплексу&nbsp;— [[Велика ханська мечеть]] і лазні Сари-Ґюзель&nbsp;— датовані 1532 роком. 1736 року в ході [[Російсько-турецька війна (1735—1739)|російсько-турецької війни]] Ханський палац поруч з усім містом був спалений російськими військами під головуванням [[Бурхард Кристоф Мініх|фельдмаршала Мініха]]. У 1740-х палац був відбудований та перебудований. Його споруди, що збереглися до нашого часу, значною мірою побудовані в той період.

У 1783 Бахчисарай разом зі всім Кримом увійшов до складу Російської імперії (фактично Крим контролювався російськими військами з 1771). В імперський період місто втрачає столичне значення та стає провінційним маленьким поселенням з переважно татарським населенням.

1794 року, за даними «Камерального опису Криму», у Бахчисараї було 5 млинів, 20 пекарень, 13 шкіряних майстерень, 6 кузень, збройні майстерні, 2 винних ряди (грузинський та молдовський), 17 [[караван-сарай|караван-сараїв]] для приїжджих.

Місто було збудовано у турецьких традиціях. Вулиці, крім центральної, що вела до палацу, більше нагадували стежки. Вони були прокладені терасами на схилах, багато будинків ліпилися однією чи двома стінами до скель. Традиційні татарські будинки мали низьку стелю, два поверхи, причому другий був ширше першого. За східною архітектурною традицією на сторону вулиці робили непривабливі фасади, часто з глухими стінами, а зсередини облаштовувалися затишні дворики.

Кожен район мав свою [[мечеть]], звідси догори спрямовувалися мінарети.

В місті існував водопровід, зроблений з глиняних труб. Налічувалося близько 70 фонтанів (джерел) у дворах, в 47 місцях знаходилися придорожні джерела води<ref>{{Cite web |url=http://adonis-crimea.com.ua/kurortnye-regiony/bahchisaraj.html |title=Бахчисарай. Стаття з сайту туроператора «Адоніс» |accessdate=6 січня 2016 |archive-date=15 березня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160315080030/http://adonis-crimea.com.ua/kurortnye-regiony/bahchisaraj.html }}</ref>.

Крім татар, у місті проживали греки, вірмени, євреї.

Після [[Анексія Кримського ханства|анексії Криму Російською імперією]] Бахчисарайський палац потрапив у відання міністерства внутрішніх справ. У першій половині XIX століття булі проведені невдалі реставраційні роботи (за оцінкою [[Олександр Пушкін|Олександра Пушкіна]], який відвідав палац 1820, «напів'європейські переробки»). Були знесені гарем, банний комплекс, зимовий палац.

В роки [[Кримська війна|Кримської війни]] в Ханському палаці розташовувався [[лазарет]], який часто відвідував лікар [[Микола Пирогов]].

Після Кримської війни у 1860—1862 у ході другої хвилі еміграції з Криму з міста виїхало багато кримських татар. Тим не менше, на початку XX століття Бахчисарай був одним з трьох міст Криму, у якому кримські татари становили більшість населення (іншими містами з татарською більшістю були [[Карасубазар]] та [[Алушта]]).

У 1875 під час будівництва залізниці до Севастополя у Бахчисарая з'явилася [[Бахчисарай (станція)|власна залізнична станція]].

Наприкінці XIX століття під впливом [[Ісмаїл Гаспринський|Ісмаїла Гаспринського]] в Бахчисараї зароджується рух джадидизму, тобто оновлення культури кримських татар. Формується татарська писемність, з 1883 починає виходити газета «[[Терджиман]]». В освітніх програмах [[медресе]], що до того часу мали середньовічний характер, з'являються нові сучасні дисципліни.

1935 року на околицях міста завершено спорудження водосховища Егиз-Оба<ref>{{Cite web |url=http://jalita.com/guidebook/river/reservoir_egiz-oba.shtml |title=Бахчисарайское (Эгиз-Оба) водохранилище. Ялта Путеводитель |accessdate=6 січня 2016 |archive-date=5 серпня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150805002303/http://jalita.com/guidebook/river/reservoir_egiz-oba.shtml }}</ref>.

В травні 1944 татарське населення міста [[депортація кримських татар|було депортовано]]. Ця трагедія дуже серйозно змінила місто, адже до 1944 більшість населення складали кримські татари.

Після Другої світової війни в місті з'являються нові райони: Бахчисарай поглинає [[Ескі-Юрт]], на південь з'являється нове місто з багатоповерховою забудовою.

1959—1963 в Бахчисараї будується цементний завод, який з часом розширюється до комбінату «Будіндустрія».

У 1961—1964 роках проводилася наукова реставрація розписів і архітектурних деталей Ханського палацу, якою займалося українське науково-реставраційне управління Держбуду УРСР. Під час цієї реставрації були виправлені помилки минулих реставрацій та зовнішній вигляд палацу було наближений до первинного.

1989 року розпочинається повернення до Криму кримських татар. Вони будують в Бахчисараї нові райони з обох сторін від старого міста (5-й, 6-й та 7-й мікрорайони). Райони забудовані приватними будинками, з прямими вулицями.

Після розпаду СРСР відновлюються багато релігійних пам'яток: на початку 90-х відновили роботу [[Успенський монастир (Бахчисарай)|Успенський монастир]], [[Велика ханська мечеть]], мечеть [[Тахтали-Джамі]]. У 2000-х відновлені [[Зинджирли-медресе]], мечеть [[Орта-Джамі]].

Старе місто Бахчисарая стає туристичним центром: будуються численні кафе та ресторани, маленькі готелі. [[Ханський палац]], [[Успенський монастир (Бахчисарай)|Успенський монастир]], [[Чуфут-Кале]] стають найпопулярнішими пам'ятками серед кримських туристів.

У 2013 на місці занедбаного центрального парку міста створений [[Бахчисарайський парк мініатюр]].

У лютому-березні 2014 місто [[Анексія Криму (2014)|окуповано військами Російської Федерації]].

== Населення ==
Станом на 1 січня 2014 в Бахчисараї проживало 26 651 чоловік. Національний склад: 49&nbsp;%&nbsp;— [[росіяни]], 25&nbsp;%&nbsp;— [[кримські татари]], 23&nbsp;%&nbsp;— [[українці]], 3&nbsp;%&nbsp;— інші.

== Клімат ==
[[Клімат]] напівпосушливий, теплий, із м'якою зимою. Звичайна температура повітря [[січень|січня]] +0,3&nbsp;°C, [[липень|липня]] +21,7&nbsp;°C. Опадів&nbsp;— 500&nbsp;мм на рік.

== Природа ==
[[Файл:Bakhchisarai5.jpg|280px|ліворуч|міні|Водоспад біля Старосілля]]
[[Файл:Сфинксы Чурук-Су.jpg|300px|міні|праворуч|Кам'яні сфінкси Бахчисарая]]
[[Файл:На схилі між 7 мікрорайоном та старим містом (Бахчисарай).jpg|300px|міні|праворуч|Вид на гори зі схилу старого міста]]
[[Файл:Водосховище Егиз-Оба (Бахчисарай) та "Качинські ворота" подалі.jpg|300px|міні|праворуч|Водосховище Егиз-Оба та вид на [[Качинський каньйон|«Качинські ворота»]]]]
Бахчисарай розташований у [[Внутрішнє пасмо Кримських гір|внутрішньому пасмі Кримських гір]]. Райони міста відрізняються за рельєфом: старе місто збудовано у вузький долині річки [[Чурук-Су (притока Качі)|Чурук-Су]], що ближче до Старосілля стає подібним ущелині; [[Ескі-Юрт]] та нове місто, що виникло у пізньорадянські роки&nbsp;— в широкій рівній долині; нові 5-й, 6-й та 7-й мікрорайони, що виникли після повернення кримських татар до Криму, збудовані на гірських [[плато]], що височіють по обидва боки понад старим містом, на висоті близько 300 метрів понад морем.

Долина Чурук-Су, у якій розташований старий Бахчисарай, вузька і скеляста у початку (Старосілля), після [[Ханський палац|Ханського палацу]] розширюється, а схили стають більш похилими. Зверху по обом краям висаджений сосновий ліс. Скелі схилів Бахчисарая мальовничі, утворюють вигадливі фігури. Найвідомішими скелями є кам'яні сфінкси, що навпроти палацу. Тут обладнані скелелазні маршрути невеликої важкості.

Зверху, по обом краям долини річки Чурук-Су, обладнані доріжки: прогулюючись ними, можна розглядати види старого міста та оточуючих його гір та дихати лісовим повітрям. В Бахчисараї немає парку (на місті невеликого центрального парку 2013 року збудований [[Бахчисарайський парк мініатюр]]). Проте наявність великих лісів прямо серед міста цілком компенсує це.

Іншою природною зоною відпочинку є водосховище Егиз-Оба з лісовими посадками та бесідками. Воно розташовується одразу по закінченню нового міста. Водосховище збудовано 1935 року та отримує воду з [[Кача (річка в Криму)|річки Кача]].

Сама річка Кача протікає за два кілометри на південь від міста. В місті тече її притока&nbsp;— [[Чурук-Су (притока Качі)|Чурук-Су]]. Під час дощів зі схилів долини в неї спрямовуються струмки води, та вона стає бурхливою річкою. Але у більшість часу Чурук-Су сама нагадує струмок, а кілька разів на рік навіть пересихає повністю.

Ближче до Старосілля з лівого борту ущелини цілий рік б'є невеликий водоспад. У його підніжжя збудовано кафе, але прохід до водоспаду вільний.

У бахчисарайських лісопосадках крім загально поширених [[кримська сосна|кримських сосен]] та [[Дуб пухнастий|кримських дубів]] можна зустріти [[Скумпія звичайна|скумпію]] (звичайно використовується як підлісок), [[шипшина|шипшину]], [[кизил]], [[ялівець]]. Здичавілі плодові дерева створюють лісові сади&nbsp;— чаїри&nbsp;— проте зазвичай їхні плоди маленькі та кислі. В травні&nbsp;— червні численні луги навколо міста вкриваються червоними та синіми квітами&nbsp;— це час цвітіння [[Мак дикий|маків]] та [[шавлія|шавлії]].

== Пам'ятки та туристичні об'єкти ==
[[Файл:Orta Juma Jami (completed in 1674), Bakhchisaray, 2013..JPG|300px|міні|праворуч|Вузькі вулиці Бахчисарая зберегли колорит старого східного міста]]
* [[Ханський палац]]
* [[Успенський монастир (Бахчисарай)|Свято-Успенський монастир]]
* Печерне місто [[Чуфут-Кале]]
* [[Зинджирли-медресе]]
* [[Бахчисарайський парк мініатюр]]
* [[Дюрбе Ахмед-бея]]
* [[Дюрбе Мехмед-бея]]
* [[Дюрбе Мухамед-Шах-бея-Бен-Юде-Султан]]
* [[Дюрбе Діляри-бікеч]]

== Економіка ==
Найбільшим підприємством міста є Бахчисарайський комбінат «Будіндустрія».

Також діють виноробний, хлібний заводи.

Широко розвинута туристична галузь. Бахчисарай є одним з найвідвідуваніших міст серед туристів Криму завдяки таким об'єктам, як [[Ханський палац (Бахчисарай)|Ханський палац]], [[Успенський Анастасіївський чоловічий монастир УПЦ (Бахчисарай)|Успенський монастир]], [[Чуфут-Кале]], [[Бахчисарайський парк мініатюр]]. Проте більшість туристів приїжджають до Бахчисарая для екскурсій з інших міст півострова та не залишаються в місцевих готелях.

Кілька невеликих готелів зосереджені переважно у районах старого міста. Тут же працюють більшість ресторанів та кафе. З Бахчисарая починаються кілька піших багатоденних пішохідних маршрутів [[Кримські гори|Кримськими горами]].

== Інфраструктура ==

=== Транспорт ===
* [[Бахчисарай (станція)|Залізнична станція]]. Станом на січень 2016 працюють лише приміські потяги до [[Сімферополь|Сімферополя]] та [[Севастополь|Севастополя]].
* Автостанція
* Діють чотири маршрути міського автобусу

=== Спорт ===
* Стадіон «Дружба»

== Культура ==
[[Файл:Bakhchysarai 04-14 img06 Orta Juma Jami Mosque.jpg|300px|міні|праворуч|Мечеть [[Орта-Джамі]]]]
[[Файл:Свято-Успенский пещерный монастырь, Бахчисарай, Крым.jpg|альт=|міні|300x300пкс|[[Успенський монастир (Бахчисарай)|Свято-Успенський монастир]]]]

=== Музеї ===
* [[Бахчисарайський державний історико-культурний заповідник|Бахчисарайський державний історико-археологічний музей]], охоплює:
** [[Ханський палац (Бахчисарай)|Ханський палац]]
** Печерне місто [[Чуфут-Кале]]
** [[Меморіальний будинок-музей Ісмаїла-бей Гаспринського]]
* Музей кримськотатарських старожитностей [[Ларішес (музей)|La Richesse]]
* Художній музей<ref>{{Cite web |url=http://poluostrov-krym.com/dostoprimechatelnosti/muzei-kryma/hudozestvenny-musei.html |title=Архівована копія |accessdate=6 січня 2016 |archive-date=5 березня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160305015642/http://poluostrov-krym.com/dostoprimechatelnosti/muzei-kryma/hudozestvenny-musei.html }}</ref>
* Дім-музей О.Ногаєвської та О.Ромма<ref>{{Cite web |url=http://poluostrov-krym.com/dostoprimechatelnosti/muzei-kryma/dom-muzei-romma.html |title=Архівована копія |accessdate=6 січня 2016 |archive-date=5 березня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160305083910/http://poluostrov-krym.com/dostoprimechatelnosti/muzei-kryma/dom-muzei-romma.html }}</ref>

=== Бахчисарай у літературі ===
Бахчисарай описаний, оспіваний у ряді художніх творів, зокрема, кримсько-татарських і українських письменників і поетів.

Так, [[Коцюбинський Михайло Михайлович|М.&nbsp;М.&nbsp;Коцюбинський]] присвятив йому оповідання «Під мінаретами», написане Михайлом Михайловичем у вересні (в 1905 р . вперше опубліковане в «Киевской старине»).

== Релігія ==

=== Мечеті ===
* [[Велика ханська мечеть]]
* [[Мала ханська мечеть]]
* [[Тахтали-Джамі]]
* [[Орта-Джамі]]
* [[Молла Мустафа Джамі]]
* 

=== Християнські монастирі та храми ===

==== Православні ====
* [[Успенський монастир (Бахчисарай)|Свято-Успенський монастир]]
* Храм Феодорівської ікони Божої Матері
* Храм св. Миколая

==== Протестантські ====
* Храм «Голос надії» ([[П'ятдесятництво|п'ятдесятники]])

=== Недіючі ===
* Мечеть [[Ісмі-Хан]]
* [[Кенаса (Бахчисарай)|Кенаса]]

== Міста-побратими ==
[[Файл:Flag_of_Turkey.svg|межа|20x20пкс]] [[Бурса (місто)|Бурса]], [[Туреччина]]

[[Файл:Flag_of_Turkey.svg|межа|20x20пкс]] [[Ерзурум]], [[Туреччина]]

== Відомі люди ==

* [[Ісмаїл Гаспринський]] (1851—1914)&nbsp;— кримськотатарський просвітитель, письменник, педагог, культурний та громадсько-політичний діяч.
* [[Яновський Володимир Костянтинович]] ([[1876]]–[[1966]])&nbsp;— почесний громадянин міста. Художник, який прожив в Бахчисараї 41 рік, залишив улюбленому місту 97 картин, що зберігаються нині у фондах історико-культурного заповідника<ref>{{Cite web |url=http://www.art-bulvar.com/painter.php?id=144 |title=Галерея картин «Арт-бульвар» (Севастополь): Яновський Володимир Костянтинович {{ref-ru}} |accessdate=15 березня 2013 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140717032050/http://www.art-bulvar.com/painter.php?id=144 |archivedate=17 липня 2014 |deadurl=yes }}</ref><ref>[http://www-ki-old.rada.crimea.ua/nomera/2006/240/sun.html Газета «Кримські вісті» (23.12.2006): Сонячний художник Криму ]{{Недоступне посилання}}{{ref-ru}}</ref>.
* [[Бораганський Ільяс]]&nbsp;— кримськотатарський книговидавець та просвітній діяч.
* [[Менґлі I Ґерай]]&nbsp;— [[кримський хан]] ([[1466]], [[1469]]–[[1475]], [[1478]]–[[1515]]) з династії [[Ґераї]]в
* [[Панібрат Джеміля Керимівна]] (1923—2002)&nbsp;— радянський, український організатор кіновиробництва.

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Посилання ==
{{Вікіпосилання
|Тема           = Бахчисарай
|Портал         = 
|Вікідані       = 
|Вікісловник    = 
|Вікіпідручник  = 
|Вікіцитати     = 
|Вікіджерела    = 
|Вікісховище    = Category:Bakhchisaray
|Медіавікі      = 
|Вікімедіа      = 
|Вікіновини     = 
|Вікімандри     = Бахчисарай
|Тест Вікіпедія = 
|Translatewiki  = 
|Вікіінкубатор  = 
|Метавікі       = 
|Проєкт         = 
}}
* [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=41322 Бахчисарай] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160428122254/http://esu.com.ua/search_articles.php?id=41322 |date=28 квітня 2016 }} // [[ЕСУ]]
* [https://web.archive.org/web/20160304073946/http://bakhchisaray.org/index.php?showtopic=28 Мапа Бахчисарая]
* [https://web.archive.org/web/20070711231843/http://www.hansaray.org.ua/ Бахчисарайський Ханський палац]
* [http://who-is-who.com.ua/bookmaket/novkrim2006/6/19.html Бахчисарайський район на сайті who-is-who.com.ua]{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}{{ref-ru}}
* [http://bakhchisaray.com/ua/page9.html Курортний регіон Бахчисарай] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080528215237/http://bakhchisaray.com/ua/page9.html |date=28 травня 2008 }}
* [http://www.golosua.com/main/article/kultura/20110213_bahchisarayskiy-istoriko-kulturniy-zapovidnik-gotuetsya-do-nominatsiji-u-spisok-yunesko Бахчисарай готується до номінації у список ЮНЕСКО]{{Недоступне посилання|date=вересня 2019 |bot=InternetArchiveBot }}

== Додаткові джерела ==
* [http://imsu-krym.com/mista-i-sela-krymskoi-oblasti/bahchysarajskyj-rajon/bahchysaraj.html Бахчисарай&nbsp;— Інформаційно-пізнавальний портал | Кримська область у складі УРСР] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130929125144/http://imsu-krym.com/mista-i-sela-krymskoi-oblasti/bahchysarajskyj-rajon/bahchysaraj.html |date=29 вересня 2013 }} (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том&nbsp;— Історія міст і сіл Української РСР. Кримська область.&nbsp;— К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970.&nbsp;— 992 с.)

{{Бахчисарайський район|nocat=1}}
{{Історичні місця Криму}}
{{Населені пункти АР Крим}}
{{Столиці України}}
{{Бібліоінформація}}

[[Категорія:Бахчисарай| ]]
[[Категорія:Міста Криму]]
[[Категорія:Районні центри Автономної Республіки Крим]]
[[Категорія:Історичні місця України]]
[[Категорія:Столиці Кримського ханату]]
[[Категорія:Населені пункти Бахчисарайського району]]