Перегляд вихідного коду сторінки Битва під Хотином (1621)

{{Infobox Military Conflict
|conflict       Хотинська битва
|partof        = [[Хотинська війна|Польсько-турецька війна (1620—1621)]]
|image         = Józef Brandt, Bitwa pod Chocimiem.jpg
|size          = 
|caption       = 
|date          = [[2 вересня]]—[[29 вересня]] [[1621]]
|place         = [[Хотин]]
|result        = Перемога польсько-козацького війська
|combatant1    = [[Файл:Herb Rzeczpospolitej Obojga Narodow (Alex K).svg|30px]]&nbsp;[[Річ Посполита]] <br /> [[Файл:Herb Viyska Zaporozkoho.svg|30px]]&nbsp;[[Військо Запорозьке]]
|combatant2    = [[Файл:Osmanli-nisani.svg|30px]] [[Османська імперія]]<br />[[Файл:Gerae-tamga.png|30px]]&nbsp;[[Кримське ханство]]<br /> [[Файл:Coat of arms of Moldavia.svg|30px]]&nbsp;[[Молдовське князівство]]<br />[[File:Valahia.gif|30px]]&nbsp;[[Волощина]]
|commander1    = [[Владислав IV Ваза|Владислав Ваза]] <br/>[[Файл:POL COA Chodkiewicz.svg|20px]]&nbsp; [[Ян Кароль Ходкевич]] † , <br /> [[Файл:Herb Lubomirski.PNG |20px]]&nbsp;[[Станіслав Любомирський (воєвода краківський)|Станіслав Любомирський]],<br/>[[Файл:Alex K Petro Sahaidachnyi.svg|20px]]&nbsp;[[Петро Конашевич Сагайдачний]] 
|commander2    = [[Осман II]] <br /> Огрілі Хусейн Паша Великий [[:Візир]] † <br /> Ділавер [[:Паша]] [[:Межиріччя|Месопотамії]] Великий [[:Візир]] з 22.09.1621 <br /> [[:Джанібек Ґерай|Джігамбет-Гірай (Джанібек)]] [[:крим]]ський Хан <br />[[:Кан-Темир]] Хан [[:Буджак]]у <br />Каракаш [[:Паша]] [[Буда (Будапешт)|Буди]] †<br /> Хусейн Паша [[:Сілістра]]†<br /> Мустафа Паша [[:Багдад]]у,<br />Дефдердарем Паша [[:Баку]],<br />Алі Паша †<br />Паша Карачісару †<br />Александру IV Ілляш - Молдовський господар
|strength1     = 32,5 тис. війська Речі Посполитої{{sfn|Сас, Кіркене. Битва за Центральну Європу|2011|с=127}}<br/>41,5 тис. козаків{{sfn|Сас, Кіркене. Битва за Центральну Європу|2011|с=127}}
|strength2     = 240—300 тис.{{sfn|Сас, Кіркене. Битва за Центральну Європу|2011|с=127}}
|casualties1   = військо Речі Посполитої: 5 000 убитими, пораненими, померлими від хвороб{{sfn|Сас, Кіркене. Битва за Центральну Європу|2011|с=128}}<br/> запорожці: 6 500 убитих, поранених, померлих від хвороб {{sfn|Сас, Кіркене. Битва за Центральну Європу|2011|с=127}}
|casualties2   = 80 000 вбитими. Невідома кількість поранених, полонених та дезертирів
}}{{Otheruses|Битва під Хотином (значення)}}

[[Файл:Хотинська битва 1621.jpg|thumb|350px|Хотинська битва [[:1621]]]]
[[Файл:Battle of Chocim 1621.gif|thumb|350px|Хотинська битва [[:1621]]]]
'''Хотинська битва 1621'''&nbsp;— битва між військами [[Річ Посполита|Речі Посполитої]] та [[Османська імперія|Османської імперії]] біля міста [[Хотин]]а, завершальна частина [[Хотинська війна|Хотинської війни]] 1620—1621 років. Закінчилась перемогою об'єднаних сил Речі Посполитої та [[Українське козацтво|українського козацтва]]. Величезний внесок у знищення османської армії під Хотином зробили [[Військо Запорозьке Низове|запорізькі козаки]] на чолі з гетьманом [[Петро Сагайдачний|Петром Сагайдачним]]. Внаслідок поразки під Хотином, турецький [[султан]] [[Осман II]] був змушений припинити війну.

== Передумови битви ==
Після [[Цецорська битва 1620|розгрому королівських військ під Цецорою]] [[1620]] року і татарського нападу на [[Поділля]], султан [[Осман II]] розробив план завоювання [[Україна|України]], [[Річ Посполита|Речі Посполитої]], а згодом і Центральної Європи. 160-тисячній османській та татарській армії протистояло лише 87-тисячне польсько-литовське та козацьке військо. Деякі джерела вказують кількість османсько-татарських військ&nbsp;— 300—700 тис. Щоби знайти собі союзника, уряд Речі Посполитої звернувся до українських козаків по допомогу, обіцяючи різні права і привілеї.

Султан зібрав військо своїх підлеглих з трьох частин світу.

Козацька Рада [[17 червня]] [[1621]] року в урочищі Суха Діброва,<ref>{{Cite web |url=http://litopys.org.ua/ostrog/ostr10.htm |title=Суха Діброва, або Черняхівська Діброва — урочище, що знаходиться між Ржищевом і Білою Церквою |accessdate=14 лютого 2013 |archive-date=12 березня 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20130312095511/http://litopys.org.ua/ostrog/ostr10.htm }}</ref> ухвалила взяти участь у боротьбі проти Османської імперії і вислала до [[Варшава|Варшави]] посольство на чолі з [[гетьман]]ом [[Сагайдачний|Петром Конашевичем]], щоби за свою участь у проти-османській боротьбі забезпечити деякі привілеї для козацтва та права для [[Київська митрополія (1620—1685)|Православної Церкви]] в Україні.

[[1617]] року гетьман коронний [[Станіслав Жолкевський]] підписав з османами [[Буша]]нський мирний договір, за яким молдовсько-волоські землі, а також оборонний замок [[Хотин]] переходив під владу османів. Прикордонні замки [[Замок Каравул|Каравул]] та [[Бершадь]] мали бути зруйновані. Місцева шляхта була незадоволена таким рішенням.

=== [[Цецорська битва 1620]] ===
Через нерівні сили (з боку С.&nbsp;Жолкевського 8 000, а османсько-татарських військ&nbsp;— 100 000) битва закінчилась поразкою та смертю самого Станіслава Жолкевського, а османи здобули легку перемогу. Гетьман Жолкевський говорив, що «війна з османами&nbsp;— це не іграшка» і не хотів іти під Цецору, але король дав наказ взяти участь в битві, обіцяючи надати допомогу (те ж саме обіцяв молдовський господар [[Гаспар Граціані]]). Останній втягнув Жолкевського в битву, подавши відомості про сили противника: не більше як 10 000. Взявши «язика» та дізнавшись про дійсну кількість татарсько-османського війська, гетьман Жолкевський ухвалив відступати через переправу на Дністрі біля [[Могилів-Подільський|Могилева-Подільського]] на власну територію. Відступ проходив табором, оточеним чотирма рядами возів, через це татари не нападали. Напали вони на козацько-польське військо вночі під час переправи бродом.

Багато шляхти під час переправи загинуло (зокрема, [[староста генеральний подільський]] [[Валентин-Олександр Калиновський|Валентій Александр]] та його син Войцех Калиновські) або потрапили в полон (польний гетьман [[Станіслав Конєцпольський]], син С.Жолкевського [[Ян Жолкевський|Ян]] і його [[небіж]] [[Лукаш Жолкевський|Лукаш]], князь [[Корецький Самійло|Самійло Корецький]], ротмістр, майбутній [[брацлавські воєводи|брацлавський воєвода]] [[Миколай Потоцький|Миколай Потоцький - «Ведмежа Лаба»]], [[галич|галицький]] староста [[Миколай Струсь]], майбутній [[подільські воєводи|подільський воєвода]] [[Мартин Казановський|Марцін Казановський]], [[вінницькі старости|вінницький староста]] [[Олександр Балабан]], а також [[Богдан Хмельницький]] тощо).

=== Після Цецори ===
Річ Посполита не була готова до війни. Під Могилевом-Подільським поліг досвідчений 73-річний коронний гетьман [[Станіслав Жолкевський]], польний гетьман [[Станіслав Конецпольський]] перебував на той час в османському полоні, тому очолити війська мусив 72-річний [[великий гетьман литовський]] [[Ян Кароль Ходкевич]]. Король Речі Посполитої звернувся по допомогу до всіх монархів Європи, але її не отримав.

Підтримка була тільки з боку запорізького козацтва (40 000 вояків). Гетьман Сагайдачний, пам'ятаючи про невиконання коронним урядом обіцянок перед походом на Москву для врятування [[королевич]]а Владислава,<ref>Яворницький Д. Гетьман Петро Конашевич Сагайдачний…&nbsp;— С. 301.</ref> не одразу погодився допомагати і спочатку не поспішив на раду до Варшави, куди його запросили, та ухилився від будь-якої підтримки Корони. Поляки для умовляння Конашевича діяли через патріарха Феофана, який перебував у Києві. Після звернення останнього Сагайдачний погодився за умови, якщо Феофан та королівський посол Бартломей Обалковський запевнюють підтримку королем нововисвячених митрополита і єпископів. У Варшаві гетьмана та козаків зустріли з шанобою. Він знову висунув кілька умов, які прийняли і затвердили, після чого поспішив до Києва і відпустив патріарха Феофана до Єрусалиму. Перед початком бойових дій Сагайдачний у [[Львів|Львові]] зустрівся з королевичем, де його, виходячи з архієрейського двору, побачив король, який вклонився та нагадав, що доручає Конашевичу сина.<ref>Яворницький Д. Гетьман Петро Конашевич Сагайдачний…&nbsp;— С. 306–307.</ref>

Напередодні битви провіант і порох, який везли з Кам'янця, захопили османи і відрізали можливість постачання провіанту з Кам'янця. У військовому таборі не вистачало харчів, їх щоночі добували козаки. На мить підписання договору залишилася тільки бочка пороху.

Королевич Владислав захворів напередодні битви, тож участі в ній не брав.

Всі мешканці, побачивши війська, які йшли в Хотин, покинули місто.

== Військові сили ==
Річпосполитські війська:
* [[Крилаті гусари]] (важка кавалерія)&nbsp;— 8280
* [[Рейтари]] (німецька кіннота) &nbsp;— 2110
* [[Панцирні козаки|Панцирні]] та [[Надвірні козаки|надвірні]] козаки&nbsp;— 7200
* Піхота коронна&nbsp;— 7700
* Піхота німецька&nbsp;— 6450
* [[Лісовчики]]&nbsp;— 1200
* Козаки запорозькі&nbsp;— 41 520 (з них 700 донських козаків)<ref>Pamiętniki o wyprawie chocimskiej r. 1621, Pauli Żegota, Krakiw 1853</ref>
* 51 гармата (з них 23 козацькі), також козацькі [[ожига|ожиги]] та [[гаківниця|гаківниці]]

Війська Османської імперії, які очолили 10 пашів, великий візир, татарський хан Джанібек та [[Кантемир Мурза]]:
* Всього від 240 до 300 тисяч воїнів, озброєних слуг та челяді
* 250 гармат
* 4 бойові слони

== Хід битви ==
Хід воєнних дій за Кам'янецькою хронікою Аксентія Каменація (учасника подій, який володів [[Османська мова|османською мовою]] і часто був за перекладача).
* '''13 липня''' — [[Ян Кароль Ходкевич]] прийшов з військом у табір під [[Оринин]]ом.
* '''20 липня''' — Ходкевич з 30 000 військом пройшов повз [[Кам'янець-Подільський|Кам'янець]] і став табором в Олександрівському укріпленні біля с. [[Брага (Кам'янець-Подільський район)|Брага]] на Дністрі (навпроти Хотинської фортеці).
[[Файл:JKChodkiewicz.JPG|thumb|200px|right|[[Ян Кароль Ходкевич]]]]
* '''23 серпня''' — королевич [[:Владислав IV Ваза|Владислав]] прибув до Кам'янця з 4 000 жовнірами Речі Посполитої та 8 000 німецьких найманців. Розмістив свій табір під [[Довжок (Кам'янець-Подільський район)|Довжком]]. Наступного дня приєднався до Хоткевича.
* '''25 серпня''' — до табору під [[Хотин]]ом прибули 41 520 козаків з [[Яцько Бородавка-Неродич|Яцьком Бородавкою]]. Вони за півтора тижня пройшли Молдовою. У боях вони вбили [[Сілістра|сілістринського]] пашу Хусейна, а в одній із битв був легко поранений в плече Сагайдачний. В одній сутичці передовий 4000 загін козаків був оточений османами і розбитий, у чому згодом козаки звинуватили гетьмана Бородавку тож це стало причиною його страти.
* '''26 серпня'''&nbsp;— повінь зруйнувала міст через [[Дністер]], і на його відновлення потрібно було 5 днів. Тоді все військо переправилось на інший берег під Хотинський замок.

* '''1 вересня'''&nbsp;— прибув султан [[Осман II]] з 250-тисячним військом і 250 гарматами. З тих гармат 14 було важких, на перевезення яких потрібно було по 30 пар волів, для інших по 9-10 пар волів і для легких гармат&nbsp;— по 4 пари. Султан розташувався за чверть милі від табору Речі Посполитої, тому з одного [[Табір|табору]] було добре видно інший. Щойно османи стали табором, одразу почали обстріл. Проти них вийшло кілька ескадронів Речі Посполитої. Втрати з обох сторін були незначні.
* '''2 вересня'''&nbsp;— підійшов кримський хан зі 130-тисячним військом. Він став табором поруч із османами. [[Кантемир Мурза]] із 80 тисячами татар переправився через [[Дністер]] і отаборився на Кам'янецькому шляху, щоби відрізати надходження припасів з Кам'янця. В цей час якраз везли порох королевичу, який дістався татарам. <br/>Кантемир мурза з 50 000 пішов на [[Замостя (Польща)|Замостя]] і [[Люблін]] грабувати і повернувся звідти з багатою здобиччю. Міщани Кам'янця, зібравшись, зробили на частину татар вилазку і відбили полонених та забрали награбоване. Татари помстилися тим, що поруйнували гарно збудовану церкву св. Георга в Кам'янці, а також дах церкви Св. Хреста.
* '''4 вересня'''&nbsp;— османи підійшли з гарматами і впродовж дня атакували козаків. Ввечері козаки зробили вилазку, татари почали втікати, козаки гнали їх до самого табору. Поляки не змогли дати підкріплення, козаки захопили 7 гармат, та не змогли їх забрати, бо вони були прикуті до дубів та одна до одної. Козаки повернулись із сокирами і, порубавши колеса, відтягли гармати у власний табір.
* Два наступних дні не відбувалося нічого, бо османський султан Осман був лютий&nbsp;— йому обіцяли за день розбити противника. В шаленстві він наказав стратити одного пашу, скинути яничарського агу і закувати молдовського господаря Олександра.
* '''7 вересня'''&nbsp;— османи атакували козаків та після обіду напали на гайдуків і піхотинців Речі Посполитої. На чолі османів був багдадський паша&nbsp;— Мустафа. Того ж дня о 23 годині 15 000 військо пішло в наступ до воріт табору Речі Посполитої, де був польний гетьман. Коронний гетьман [[Ян Кароль Ходкевич]], побачивши противника, сам кинувся назустріч османським військам. Але ескадрони каштеляна [[Потоцький|Потоцького]], [[Прокоп Сенявський (хорунжий)|Прокопа Сенявського]] та коронного гетьмана не допустили, щоби він вступав в бій; Потоцький в ході бою отримав удар [[Спис|списом]] і за 5 днів помер. Османи кинулись тікати й їх гнали до табору. Втрати османів в цьому бою були 1200 осіб. З боку Речі Посполитої вбито 2 офіцерів і забрано хоругви коронного гетьмана. Османи цілу ніч ходили зі смолоскипами, збираючи тіла знатних людей, а інших залишили на полі. Козаки перейшли в наступ, увірвались у османський табір, але не змогли його захопити цілком, бо з невідомих причин Ян Кароль Ходкевич своєчасно не допоміг. Це призвело до відкритого вислову незадоволення з боку козаків. Королевич призначив депутатів для ведення слідства, один із яких&nbsp;— [[Якуб Собеський]]&nbsp;— звернувся до них зі схвальною промовою, що заспокоїло становище. Через 3 дні королевич Владислав та Я.&nbsp;К.&nbsp;Ходкевич захворіли на [[пропасниця|пропасницю]]: перший вижив, другий помер <ref name="Д9">Яворницький Д. Гетьман Петро Конашевич Сагайдачний…&nbsp;— С. 309.</ref>.

* '''11 вересня'''&nbsp;— відбувся великий бій переважно з козаками, а також піхотинцями та жовнірами. Того ж дня Яцька Бородавку скинули з гетьманства і обрали Сагайдачного, якому віддали Бородавку, а за 2 тижні він наказав його стратити.
* '''12 вересня'''&nbsp;— від османів прибув посланник Констянтин, син Баптиста, який просив прислати посла до султана.
* '''13 вересня'''&nbsp;— до османів відіслали посла Зелінського і відпустили османського посла.
* '''15 вересня''' — прибув улюбленець [[султан]]а [[паша]] [[Буда (Будапешт)|Буди]] Карахаш з 4000-м військом. Султан подарував йому [[каптан]] і дозволив паші здійснити напад, надавши для цього 27 000 османів. Паша поклявся йому взяти противника того ж дня. В обід сили паші були під валами, а інші&nbsp;— з гарматами, з усіх боків вдарили на козацький табір. Також вони вдарили з тилу на німців на чолі з Ваєром, але німецькі вояки навели відразу в своїх лавах порядок і погнали їх. Карахаш паша був підстрелений німцем у ногу і впав з конем. Йому було подано іншого коня, але паша не встиг на нього сісти&nbsp;— німець пострілом у груди вбив його. Османи відступили до лісу. Втрати османів за цей день склали 2800. Султан був дуже засмучений, бо на цього пашу він покладав усі надії.
* '''22 вересня'''&nbsp;— султан усунув з посади великого візира і поставив нового, Ділявера-пашу. Того ж дня козаки напали на османські намети, колишній великий візир Хусейн-паша, втікаючи від козаків, сховався в лісі і на другий день його там знайшли мертвого. Вмер паша від переляку (за щоденником Якуба Собєського).
* '''22 вересня'''&nbsp;— гетьман наказав 1200 козакам і 300 гайдукам переправитись через Дністер та здобути 2000 османську залогу, яка охороняла османський нещодавно відбудований міст. Козаки перебили османів, які тоді спали і вбили Алі пашу й пашу Карахісару. Залишили в живих тільки чорного арапа, якого віддали королевичу.
* '''23 вересня'''&nbsp;— османи цілий день з гарматами атакували козаків, наступали на табір Речі Посполитої.
* '''24 вересня'''&nbsp;— пішов з життя коронний гетьман. Але османи про це не узнали. Того ж дня османи з великих гармат били безперестанку по козаках та [[Лісовчики|лісовчиках]].
* '''26 вересня'''&nbsp;— османські вояки переправили через Дністер 18 гармат, поставили їх навпроти польового табору та почали стріляти з ранку до вечора по козаках та лісовчиках.
[[Файл:Chocim stronghold.jpg|thumb|300px|Хотинська фортеця]]
* '''27 вересня'''&nbsp;— султан наказав переправити через Дністер 40 гармат і чотирьох пашів з військами. За наказом султана військо великими силами пішло на козаків. Сам султан сидів за Хотином на пагорбі Городище і звідти спостерігав за ходом атак. Одне ядро влучило в намет паші, після чого османи взяли волів, щоби забрати гармати, та ганебно покинули поле бою. Султан того дня кинув величезні сили в бій проти козаків, їх було атаковано 9 разів, військо Речі Посполитої&nbsp;— тричі. В той день полягло дуже багато османського війська.<br/>Аксентій, учасник битви та кам'янецький літописець, підсумовує: битва була виграна завдяки мужності козаків, які були на боці королевича, бо вони щодня робили вилазки проти ворога. Якби не козаки, то хто знає, що сталося би з коронним військом. Османи знали, що козаки дуже потужні і через це кидали основні свої сили проти них — вони казали, що коли справляться з козаками, то з військом Речі Посполитої впоратися буде набагато легше. Не було такої ночі, щоби козаки не нападали на османський табір і приходили звідти з великою здобиччю.
* '''29 вересня'''&nbsp;— до османського табору направили послів, вони вирушили разом з османськими послами, які прибули два дні тому. Головою посольства був [[Яків Собеський]], його супроводжували 200 багато вбраних вершників, князі і шляхта були ошатно вдягнені, а на коней накинули тигрові та леопардові шкури. Зустріч послів відбулась біля османського табору. Вершники Речі Посполитої, передавши послів, повернулись. Того самого дня султан послав 500 яничарів та 8 гармат на [[Пнівський замок]], який зумів оборонитися.

== Наслідки битви ==
[[Файл:Defending the Polish banner at Chocim, by Juliusz Kossak, 1892.jpg|thumb|300px|Хотинська битва [[:1621]]]]
[[Файл:Khotyn Sahajdachnyj monument.jpg|thumb|right|300 px|Пам'ятник Сагайдачному біля [[Хотинська фортеця|Хотинської фортеці]]]]
Внаслідок битви османські втрати склали близько 80 тис. чоловік. [[29 вересня]] між командуванням польсько-козацьких і османсько-татарських військ почалися переговори про укладення миру. Вони закінчилися підписанням [[Хотинський мирний договір|угоди]] [[8 жовтня]] [[1621]] року. За мирною угодою сторони домовлялися про відновлення дипломатичних зв'язків.

Хотинська війна показала малу придатність кінноти у позиційних війнах. Загинули майже всі коні. Гусарія Речі Посполитої не мала впливу на хід бойових дій під Хотином. Вирішальну роль у битві відіграли піхота та артилерія.

Наслідки Хотинської битви мали велике міжнародне значення. Ця битва змусила Османську імперію відмовитись від задумів завоювання Європи. В Османській імперії, експедиція була оголошена успішною, бо імперія зберегла контроль над Молдовою. Також король Речі Посполитої утримував козаків від походів на османські землі.

На честь Хотинської битви Папа [[Григорій XV]] та Папа [[Урбан VIII]] за мужність війська присвятили день пам'яті&nbsp;— [[10 жовтня]] і католицька церква до кінця 19 ст. відправляла в цей день спеціальну службу.

== Битва в художній літературі ==

* Український письменник [[Рогожа Віталій Дмитрович|Віталій Рогожа]] в історичному романі "Петро Сагайдачний" трилогії "Запороги", Київ: Самміт-Книга, 2014
* Український письменник [[Осип Маковей]] написав повість «[[Ярошенко (повість)|Ярошенко]]».
* Про ці події згадувала [[Зінаїда Тулуб]] в історичному романі «Людолови».
* [[Бартоломей Зиморович]]. «Пам'ятки війни турецької в 1621», Краків 1623
* Пйотр Напольський. «Кривавий Марс народу сарматського»
* [[Самуель Твардовський]]. «Владислав, король польський»
* Ігнацій Красінський. «Війна Хотинська»
* [[Вацлав Потоцький]]. «Війна Хотинська»
* Хорватський поет [[Іван Гундулич]] відобразив її у поемі «Осман».{{double image|right|Battle of Khotyn 5 hryvna coin 2021 obverse.jpg|120|Battle of Khotyn 5 hryvna coin 2021 reverse.jpg|120|[[Хотинська битва (монета)|Монета «Хотинська битва»]]}}

== Битва в мистецтві ==

=== Галерея ===
<gallery><center>
Файл:PKSahajdacznyj.jpg|Петро Конашевич в таборі під Хотином 1621
File:Battle of Chocim 1621.PNG|Під Хотином 1621. Йозеф Брандт
File:Chocim treaty.JPG|Мирний договір. Франциск Смуглевич. 1785
File:Chodkiewicz wife2.JPG|Прощання Хоткевича перед Хотинською битвою
Файл:Chodkiewicz death.JPG|Смерть Яна Хоткевича
File:Rubens_Prince_Władysław_Vasa.jpg|[[:Владислав IV Ваза]] на фоні Хотинської битви. 1624
File:Anonymous_Stanisław_Lubomirski_in_the_camp.jpg|Станіслав Любомирський під Хотином. 1647
File:Apoteoza Zygmunta III.jpg|Прославляння Сизімунда III Вази після Хотинської битви.
</gallery>

== Щоденники Хотинської війни 1621 ==
* Щоденник Прокопа Збігневського, вид. 1621.
* Ян Остророг «Війна волоська…», вид. 1622. Був перекладений [[Самійло Величко|Самійлом Величком]] і доповнений козацьким літописом, виданий 1848 року у Києві, Т. 1, в додатках.
* Щоденник [[Яків Собеський|Якоба Собеського]].
* Польного гетьмана Станіслава Любомирського.
* В музеї Чарторийського у Кракові знаходилося 4 щоденники Хотинської війни.

== Примітки ==
{{reflist}}

== Література ==
* {{книга|автор = [[Сас Петро Михайлович|Сас П.&nbsp;М.]], Кіркене Г.|заголовок = Хотинська битва 1621&nbsp;— битва за Центральну Європу|посилання = http://books.kb200.com/book.php?id=24217455|відповідальний = |місце = Київ|видавництво = Балтія-Друк|рік = 2011|том = |сторінок = |сторінки = 216|isbn = 978-966-8137-83-9|ref = Сас, Кіркене. Битва за Центральну Європу}}
* ''Василенко Г.'' Хотинська війна / Григорій Василенко.&nbsp;— Київ: [[Радянська школа (видавництво)|Радянська школа]], 1960.&nbsp;— 97 с.
* ''Підгородецький Л.'' Розгром турецько-татарських полчищ (1621 р.) / Л.&nbsp;Підгородецький, Н.&nbsp;Рашба // [[Український історичний журнал]].&nbsp;— 1971.&nbsp;— №&nbsp;9.&nbsp;— C. 131—137.
* {{ЕУ}}
* ''[[Мицик Юрій Андрійович|Мицик Ю.&nbsp;А.]], [[Плохій Сергій Миколайович|Плохій С.&nbsp;М.]], Стороженко І.&nbsp;С.'' Як козаки воювали: Історичні розповіді про запорізьке козацтво.&nbsp;— Дніпропетровськ: Промінь, 1990.&nbsp;— 302 с. 
* ''[[Чухліб Тарас Васильович|Чухліб Т.&nbsp;В.]]'' [https://shron3.chtyvo.org.ua/Chukhlib_Taras/Kozaky_ta_Yanychary_Ukraina_u_khrystyiansko-musulmanskykh_viinakh_1500-1700_rokiv.djvu? Козаки та Яничари. Україна у християнсько-мусульманських війнах 1500—1700 рр.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220109215001/https://shron3.chtyvo.org.ua/Chukhlib_Taras/Kozaky_ta_Yanychary_Ukraina_u_khrystyiansko-musulmanskykh_viinakh_1500-1700_rokiv.djvu |date=9 січня 2022 }} / Тарас Чухліб.&nbsp;— Київ: Києво-Могилян. акад., 2010.&nbsp;— 446 c.
* ''Гайдай Л.&nbsp;І.'' Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях (від найдавніших часів до Хмельниччини).&nbsp;— Луцьк: Вежа, 2000.&nbsp;— 435 с. 
* Довідник з історії України (А-Я): посіб. для серед. загальноосвіт. навч. закл. / [[Інститут історичних досліджень Львівського національного університету]]; заг. ред.: [[Підкова Ігор Зіновійович|І.&nbsp;З.&nbsp;Підкови]], [[Шуст Роман Мар'янович|Р.&nbsp;М.&nbsp;Шуста]]; упоряд. І.&nbsp;З.&nbsp;Підкова.&nbsp;— Вид. 2-ге, доопрац. і допов.&nbsp;— Київ: Генеза, 2002.&nbsp;— 1135 с.
* ''[[Яворницький Дмитро Іванович|Яворницький Д.]]'' Гетьман Петро Конашевич Сагайдачний // В.&nbsp;Щербак (упорядник, автор передмови). Коли земля стогнала.&nbsp;— К.: [[Наукова думка]], 1995.&nbsp;— С. 280–318.&nbsp;— ISBN 5-319-01072-9.
* ''[[Радослав Сікора]]'' [https://shron1.chtyvo.org.ua/Sikora_Radoslav/Z_istorii_polskykh_krylatykh_husariv.pdf? З історії польських крилатих гусарів] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220109214957/https://shron1.chtyvo.org.ua/Sikora_Radoslav/Z_istorii_polskykh_krylatykh_husariv.pdf |date=9 січня 2022 }} // Пер. з пол. Леся Лисенко.&nbsp;— Київ: [[Дух і літера (видавництво)|Дух і літера]], 2012.&nbsp;— 96 с.&nbsp;— ISBN 978-966-378-260-7. 
* ''Dariusz Kolodziejczyk'' Ottoman-Polish Diplomatic Relations (15th-18th Century): An Annotated Edition of 'Ahdnames and Other Documents.&nbsp;— Series: The Ottoman Empire and its Heritage, Volume: 18.&nbsp;— Leiden-Boston–Köln: Brill, 2000.&nbsp;— ISBN 978-90-04-50756-2. {{ref-en}}

== Джерела ==
* ''Pauli Żegota'' [https://www.wbc.poznan.pl/dlibra/show-content/publication/edition/70270?id=70270 Pamiętniki o wyprawie chocimskiej r.&nbsp;1621 Jana hrabi z Ostroroga, Prokopa Zbigniewskiego, Stanisława Lubomirskiego i Jakóba Sobieskiego z rękopismów współczesnych i druków mniej znanych] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220109214958/https://www.wbc.poznan.pl/dlibra/show-content/publication/edition/70270?id=70270 |date=9 січня 2022 }}.&nbsp;— Kraków, 1853. {{ref-pl}}
* ''E.&nbsp;Schütz'' An ArmenoKipchak chronicle on the Polish-Turkish uars in 1620–1621.&nbsp;— Bibliotheca Orientalis Hungarica XI.&nbsp;— Budapest: Akadémiai Kiadó, 1968.&nbsp;— 215 pp. {{ref-en}}
* {{SgKP|I|598|Chocim}}

== Посилання ==
{{commons|Category:Battle of Khotyn (1621)|Битва під Хотином (1621)}}
* ''[[Сас Петро Михайлович|Сас П.&nbsp;М.]]'' [http://www.history.org.ua/JournALL/journal/2011/6/3.pdf Артилерія у Хотинській битві 1621 р.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150924132942/http://www.history.org.ua/JournALL/journal/2011/6/3.pdf |date=24 вересня 2015 }} // [[Український історичний журнал]].&nbsp;— 2011.&nbsp;— №&nbsp;6.&nbsp;— С. 16—35.
* [https://www.radiosvoboda.org/a/bytva-pry-khotyni/31444727.html 400-річчя Хотинської битви: воєнний тріумф і політична поразка гетьмана Сагайдачного] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210905224320/https://www.radiosvoboda.org/a/bytva-pry-khotyni/31444727.html |date=5 вересня 2021 }}&nbsp;// «[[Радіо Свобода]]», 5 вересня 2021
* [https://www.youtube.com/watch?v=zhaRaQ1RWzc Хотинська битва, що змінила долю цивілізацій] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210926183757/https://www.youtube.com/watch?v=zhaRaQ1RWzc |date=26 вересня 2021 }} // [[BBC Ukrainian]]
* [https://www.youtube.com/watch?v=xU4vDW2y6y0 «Хотинська битва 1621»&nbsp;— фільм, підготовлений з нагоди 400-річчя битви] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220207050040/https://www.youtube.com/watch?v=xU4vDW2y6y0 |date=7 лютого 2022 }}.

{{DEFAULTSORT:Хотин (1621)}}

[[Категорія:Польсько-турецькі битви]]
[[Категорія:Битви у Чернівецькій області]]
[[Категорія:Битви Польщі]]
[[Категорія:Битви Кримського ханства]]
[[Категорія:Битви Османської імперії]]
[[Категорія:Битви XVII століття]]
[[Категорія:Битви Війська Запорозького]]
[[Категорія:Татарсько-українські битви]]
[[Категорія:Турецько-козацькі битви]]
[[Категорія:1621 в Україні]]
[[Категорія:Події 11 вересня]]
[[Категорія:Вересень 1621]]
[[Категорія:Жовтень 1621]]
[[Категорія:конфлікти в 1621]]
[[Категорія:Хотинська війна]]
[[Категорія:Битви Волощини]]
[[Категорія:Битви Молдавського князівства]]