Перегляд вихідного коду сторінки Бобров Олександр Олексійович

{{Інші значення|тип = прізвище|Бобров}}
{{Науковець 
| ім'я               = Олександр Олексійович Бобров
| ім'я_мовою_оригінала = 
| портрет            = 
| зображення_розмір  = 
| дата народження    = 11.6.1850(30.5)
| місце народження = [[Орел (місто)|Орел]]
| дата смерті = 9.12.1904(26.11)
| місце смерті = [[Алупка]]
| резиденція =
| громадянство =
| національність =
| галузь = [[медицина]], [[хірургія]]
| заклад = [[Московський університет]]
| Alma Mater =
| відомий через =
| звання = професор
| ступінь =
| керівник = І.&nbsp;М.&nbsp;Новацький
| учні = [[Федоров Сергій Петрович|С.&nbsp;П.&nbsp;Федоров]]
| нагороди =
}}
'''Олександр Олексійович Бобров''' ({{нар}} {{ДН|11|6|1850|30|5}}&nbsp;— † {{ДС|9|12|1904|26|11}})&nbsp;— російський хірург. Професор (1885) кафедри оперативної хірургії і хірургічної анатомії [[Московський університет|Московського університету]].

== Біографія ==
Народився у м. Середина-Буда нині Сумської області. В 1874&nbsp;р. закінчив медичний факультет [[Московський університет|Московського університету]]. З 1875&nbsp;р.&nbsp;— ординатор при госпітальній хірургічній клініці І.&nbsp;М.&nbsp;Новацького. Під час [[Російсько-турецька війна (1877—1878)|російсько-турецької]] війни був на фронтах (1877), згодом у наукових відрядженнях закордоном.

З 1884&nbsp;р.&nbsp;— доцент, а з 1885&nbsp;р.&nbsp;— професор кафедри оперативної хірургії і хірургічної анатомії [[Московський університет|Московського університету]] та одночасно (з 1884&nbsp;р.) консультант при хірургічному відділені Басманної лікарні.

В 1892&nbsp;р. керував у Ново-Катерининській лікарні хірургічною клінікою. З 1893&nbsp;р. очолив факультетську клініку Московського університету, професором котрої залишався до кінця життя.

== Наукова робота ==
Підручники О.&nbsp;О.&nbsp;Боброва «Вывих и переломы», «Курс оперативной хирургии и хирургической анатомии» витримали декілька видань. Відомі методи операцій грижі і ехінококка печінки по О.&nbsp;О.&nbsp;Боброву. Ним запропонований апарат для підшкірного уведення рідини, названий його ім'ям. Був членом Московського хірургічного товариства, одним із ініціаторів і організаторів з'їздів російських хірургів.

За ініціативою О. Боброва був створений в Криму ([[Алупка]]) санаторій, який носить його ім'я, для лікування кісткового туберкульозу у дітей.

== Вшанування пам'яті ==
Іменем Олександра Олексійовича Боброва названо:

* Вулиці
** Вулиця Боброва, [[Дніпропетровськ]]<ref>[http://bookbox.com.ua/index.php?newsid=7998 Улицы, переулки и площади Днепропетровска] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160913130619/http://bookbox.com.ua/index.php?newsid=7998 |date=13 вересня 2016 }}&nbsp;— Издательство: Днепропетровск Промінь 1975 г.</ref>)&nbsp;

* Лікувальні заклади
[[Дитячий санаторій імені Олександра Боброва]], [[Алупка]], [[Крим]]

== Примітки ==
{{reflist}}

== Література ==
* Большая медицинская энциклопедия // Издательство «Советская енциклопедия».— Москва, 1976&nbsp;— т.3&nbsp;— С.267
{{Бібліоінформація}}
[[Категорія:Уродженці Орла]]
[[Категорія:Медики Російської імперії]]
[[Категорія:Хірурги Російської імперії]]
[[Категорія:Науковці Московського університету]]
[[Категорія:Персоналії:Алупка]]
[[Категорія:Учасники російсько-турецької війни 1877—1878]]
[[Категорія:Випускники медичного факультету Московського університету]]