Перегляд вихідного коду сторінки Бідненко Степан Петрович

{{Військовик}}
{{Однофамільці|Бідненко}}
'''Степан Петрович Бідненко''' ({{нар}} {{ДН|15|11|1913}}, с. [[Макове (Шосткинський район)|Макове]], [[Чернігівська губернія]], [[Російська імперія]]&nbsp;— {{Date|13|11|1980|1}}, [[Алушта]], [[Кримська область]], [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|УРСР]], [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]])&nbsp;— радянський [[офіцер]], [[танкіст]], учасник [[Німецько-радянська війна|німецько-радянської війни]], командир [[Чота|взводу]] 51-го гвардійського танкового полку 10-ї гвардійської механізованої бригади 5-го гвардійського механізованого корпусу [[4-та гвардійська танкова армія (СРСР)|4-ї гвардійської танкової армії]] [[1-й Український фронт|1-го Українського фронту]], [[Герой Радянського Союзу]] ({{Date|27|06|1945}}), [[Радянська гвардія|гвардії]] [[лейтенант]].

У повоєнні роки&nbsp;— директор школи, заслужений вчитель УРСР.{{External media|image1=[http://kommission-lefortovo.ru/sites/default/files/imagecache/big_description/geroi-sovetskogo-soyuza-bednenko-stepan-petrovich.jpg Герой Советского Союза Бедненко Степан Петрович справа на фото]}}

== Біографія ==
Народився 15 листопада 1913 року в селі [[Макове (Шосткинський район)|Макове]], нині [[Шосткинський район|Шосткинського району]] [[Сумська область|Сумської області]] ([[Україна]]), в селянській родині. [[Українці|Українець]]. Член [[Комуністична партія Радянського Союзу|ВКП(б)]] з 1943 року. У селі Макове закінчив початкову школу, а в селі Вороніж Шосткинського району&nbsp;— семирічку. Після закінчення Чернігівського учительського інституту працював учителем, потім-директором Ходинской семирічної школи [[Глухівський район|Глухівського району]].

У липні 1941 року призваний до лав [[Червона армія|Червоної армії]]. З серпня 1942 року брав участь у боях проти німецьких загарбників. Воював на [[Північно-Кавказький фронт|Північно-Кавказькому]], [[1-й Український фронт|1-му Українському]] і [[2-й Український фронт|2-му Українському фронтах]]. Був тричі поранений і контужений.

Командир взводу 51-го гвардійського танкового полку (10-я гвардійська механізована бригада, 5-й гвардійський механізований корпус, 4-я гвардійська танкова армія, 1-й Український фронт) гвардії лейтенант Бідненко відзначився в боях під [[Берлін]]ом. У ніч на 22 квітня 1945 року полк успішно відбивав атаки переважаючих сил противника в районі міста [[Троєнбрітцен|Тройенбрицен]] ([[Німеччина]]), які намагалися пробитися в оточений Берлін. Потім полк здійснив 200-кілометровий марш від Берліна до [[Прага|Праги]]. Вранці 9 травня 1945 року танковий взвод Бідненка одним з перших з боєм увірвався в столицю [[Чехословаччина|Чехословаччини]].

Указом Президії [[Верховна рада Союзу Радянських Соціалістичних Республік|Верховної Ради СРСР]] від 27 червня 1945 року за мужність і відвагу, проявлені в боях із фашистськими загарбниками, гвардії лейтенанту Бідненку Степану Петровичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№&nbsp;8812).

Після війни демобілізований. Повернувся на батьківщину. У 1948 році призначений директором школи в селі [[Перемога (Глухівський район)|Перемога]] Глухівського району Сумської області. У 1951 році закінчив [[Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка|Сумський педагогічний інститут]]. З 1970 року&nbsp;— на заслуженому відпочинку.

Кілька років прожив у селищі Рибаче поблизу Алушти. У 1979 році отримав квартиру і останній рік жив у місті [[Алушта|Алушті]]. Помер 13 листопада 1980 року. Похований в [[Алушта|Алушті]].

== Нагороди та звання ==
* [[Медаль «Золота Зірка»]] Героя Радянського Союзу (№&nbsp;8812; 27.06.1945)
* [[Орден Леніна]] (27.06.1945)
* [[Орден Червоного Прапора]] (25.05.1945)
* [[Орден Червоної Зірки]] (26.02.1944)
* Медалі, в тому числі:
** [[Медаль «За трудову відзнаку»]]
** [[Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»]]
** [[Медаль «20 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»]]
** [[Медаль «30 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»]]
* Заслужений вчитель [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|УРСР]].

== Пам'ять ==
{{External media|image1=[http://www.warheroes.ru/hero/hero.asp?id=12763 Мемориальная доска в селе Маково]}}
У селі [[Макове (Шосткинський район)|Макове Шосткинського району Сумської області]] на приміщенні колишньої початкової школи, у якій навчався С.&nbsp;П.&nbsp;Бідненко, встановлена меморіальна дошка. А також в селі Макове є вулиця Бідненка, названа на честь героя.

У селищі [[Рибаче]] поблизу Алушти в 1985 році колишня вулиця Набережна перейменована у вулицю Бідненка. Навесні 2015 року на огорожі будинку №&nbsp;17 була встановлена меморіальна дошка. У клубі села Рибаче зроблений куточок пам'яті Героя. Ще є (2015) люди, які його особисто знали і відгукуються про нього дуже тепло.

== Література ==
* [http://www.az-libr.ru/index.htm?Persons&000/Src/0006/45d5ece6 Бідненко Степан Петрович] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160304055201/http://www.az-libr.ru/index.htm?Persons&000%2FSrc%2F0006%2F45d5ece6 |date=4 березня 2016 }} // Герої Радянського Союзу: Короткий біографічний словник / Пред. ред. колегії [[Шкадов Іван Миколайович|І.&nbsp;Н.&nbsp;Шкадов]].&nbsp;— <abbr title="Москва">М</abbr>: [[Військове видавництво Міністерства оборони Російської Федерації|Воениздат]], 1987.&nbsp;— Т. 1 /Абаєв&nbsp;— Любичев/.&nbsp;— 911 с.&nbsp;— <span class="nowrap">100 000 екз.</span>&nbsp;— ISBN отс., Реєстр. № у РКП 87-95382.
* ''Гриченко І. Т., Головін М. М.'' Подвиг.&nbsp;— 3-е изд., перероб. і доп.&nbsp;— Харків, 1983.&nbsp;— С. 57-59.

== Посилання ==
{{Warheroes|id=2509}}
{{бібліоінформація}}

{{Портали|Біографії|СРСР}}

[[Категорія:Кавалери ордена Червоної Зірки]]
[[Категорія:Радянські танкісти Другої світової війни]]