Перегляд вихідного коду сторінки Воронцов-Дашков Іларіон Іванович

{{Військовик
|зображення=Illarion I. Vorontsov-Dashkov.jpeg
|ширина=250px
|дата народження=8.06.1837 (27.05)
|місце народження=Санкт-Петербург
|дата смерті=28.01.1916 (15)
|місце смерті=Алупка
|приналежність=|роки служби=1856—1916|звання=[[генерал від кавалерії]],<br/> [[генерал-ад'ютант]]|рід військ=[[кавалерія]]|командував=|частина=|битви=[[Кавказька війна]]<br/>[[Туркестанські походи]]<br/>[[Російсько-турецька війна (1877—1878)]]<br/>Придушення [[Революція 1905—1907 в Россії|Революції 1905—1907 років]] на Кавказі<br />[[Перша світова війна]]|нагороди=}}Граф '''Іларіон Іванович Воронцов-Дашков''' ([[27 травня]] (8 червня) [[1837]], Санкт-Петербург<ref>[[:Файл:IllarionVorontsov-Dashkovр.jpg|ЦГИА СПб. ф.19. оп.111. д.283. с. 51. Метрические книги Симеоновской церкви.]]</ref>&nbsp;— 15 (28) січня [[1916]], Алупка<ref>[https://bigenc.ru/domestic_history/text/1929344 Воронцов-Дашков Илларион Иванович] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210121054400/https://bigenc.ru/domestic_history/text/1929344 |date=21 січня 2021 }}. Большая российская энциклопедия</ref>)&nbsp;— російський державний і військовий діяч з роду Воронцових-Дашкових: міністр імператорського двору і наділів (1881—1897), голова [[Міжнародний рух Червоного Хреста і Червоного Півмісяця|Червоного Хреста]] (1904—1905), [[Кавказьке намісництво|намісник на Кавказі]] (1905—1916). Був особистим другом російського імператора [[Олександр III (російський імператор)|Олександра III]], після вбивства його батька організував Священну дружину (1881)<ref>''Витте С. Ю.'' [http://az.lib.ru/w/witte_s_j/text_0010.shtml Воспоминания.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150402141445/http://az.lib.ru/w/witte_s_j/text_0010.shtml |date=2 квітня 2015 }}&nbsp;— М., 1960. Т. 1.&nbsp;— С. 128—129</ref>.

Один з найбільших землевласників на півдні України й у Росії, власник великого числа промислових підприємств, а також [[Шуваловський парк|Шуваловського парку]] в [[Парголово (станція)|Парголово]] і [[Воронцовський палац (Алупка)|Воронцовського палацу]] в [[Алупка|Алупці]].

== Освіта і початок військової служби ==
Народився в [[Санкт-Петербург|Петербурзі]], син члена Державної Ради, обер-церемоніймейстера, [[Дійсний таємний радник|дійсного таємного радника]] графа [[Воронцов Іван Іларіонович|Івана Іларіоновича Воронцова]] і його дружини Олександри Кирилівни, уродженої [[Наришкіни|Наришкіної]], внучки [[Наришкін Лев Олександрович (1785)|Лева Наришкіна]], [[Наришкіна Марія Олексіївна|Марії Сенявіної]] і [[Лобанов-Ростовський Яків Іванович (1760)|Якова Лобанова-Ростовського]].

Отримав домашню освіту. Поступив у [[Імператорський московський університет|Московський університет]] (1855), де провчився лише кілька місяців. У 1856 році пішов [[Однорічний охотник|добровольцем]] в [[Кінний лейбгвардії полк|лейб-гвардії Кінний полк]] для участі в [[Кримська війна|Кримській війні]]. 25 березня 1858 був проведений в [[Корнет (військове звання)|корнети]] і за особистим проханням взяв активну участь в завершальних операціях [[Російсько-Кавказька війна|Кавказької війни]]{{Sfn|Императорский Московский университет|2010|c=137}}.

== Кавказька війна ==
Учасник [[Російсько-Кавказька війна|бойових дій на Кавказі]] в 1859—1862 роках:

* 1860 рік&nbsp;— отримав звання [[Поручник|поручика]] за бойову відзнаку зі старшинством з 17.09.1859
* З 21.09.1861 року&nbsp;— [[Штабсротмістр|штабс-ротмістр]]
* 17.11.1862 року&nbsp;— отримав звання [[ротмістр]]а за бойову відзнаку і поданий на [[флігель-ад'ютант]]а

Ад'ютант і командувач конвою у князя [[Барятинський Олександр Іванович|Олександра Барятинського]]. З 1861 року ад'ютант великого князя [[Олександр III (російський імператор)|Олександра Олександровича]], незабаром став одним з його небагатьох близьких друзів{{Sfn|Императорский Московский университет|2010|c=137}}.

== Туркестанські походи ==
[[Файл:I.I.Vorontsov-Dashkov_by_M.Zichy_(1868).jpg|ліворуч|міні| Іларіон молодості]]
У 1865 році в чині полковника був направлений служити в [[Середньоазійські володіння Російської імперії|Туркестан]] до генерала [[Романовський Дмитро Ілліч|Дмитра Романовського]] на посаду начальника штабу. 2 жовтня [[1866]] року командуючи південною групою в складі трьох штурмових колон, відзначився при [[Взяття Ура-Тюбе|взятті бухарської фортеці Ура-Тюбе]], а 18 жовтня взяв участь в [[Взяття Джизака|штурмі Джизака]]. 28 жовтня [[1866]] отримав звання [[генерал-майор]]а і призначений помічником військового губернатора [[Туркестанська область|Туркестанської області]]. За бойові заслуги під час військових дій в Туркестані нагороджений [[Орден святого Георгія (Російська імперія)|орденом Св. Георгія 4-го ступеня]] ([[1867]]). Після призначення [[Костянтин Петрович фон Кауфман|Костянтина фон Кауфмана]] Туркестанським [[генерал-губернатор]]ом Воронцов-Дашков залишив [[Середня Азія|Центральну Азію]] і повернувся до Петербурга.

== У Петербурзі ==
[[Файл:Vorontsov-Daskov_with_daughter.jpg|міні|Портрет графа Іларіона Воронцова-Дашкова з дочкою]]
Після повернення в Санкт-Петербург Іларіон одружився на графині [[Воронцова-Дашкова Єлизавета Андріївна|Єлизаветі Шуваловій]], спадкоємиці [[майорат]]а [[Воронцов Михайло Семенович|Михайла Воронцова]], який став одним з найбільших землевласників Російської імперії (площа володінь&nbsp;— близько 485 тис. [[Десятина (одиниця площі)|десятин]]){{Sfn|Императорский Московский университет|2010|c=137}}.

З 15 жовтня 1867 по 21 жовтня 1874 року Іларіон був командиром [[Лейб-гвардії Гусарський Його Величності полк|Лейб-гвардії Гусарського полку]], одночасно з 2 жовтня 1873 року по 21 жовтня 1874 року&nbsp;— командир 2-ї бригади 2-ї гвардійської кавалерійської дивізії. З 21 жовтня 1874 р по 23 липня 1878 року начальник штабу гвардійського корпусу (30 серпня 1876 став генерал-лейтенантом), одночасно входив до складу Комітету з устрою та утворення військ (27.10-1.12.1894) і до Ради Головного управління державного кінськоозаводства (1.12.1874-12.10.1878).

За [[Російсько-турецька війна (1877—1878)|російсько-турецької війни 1877-78 років]] командував кавалерією Рущуцького загону (на чолі загону стояв спадкоємець престолу, майбутній імператор [[Олександр III (російський імператор)|Олександр III]], і його начальник штабу [[Ванновський Петро Семенович|Петро Ванновський]]). З 12 жовтня 1878 р по 8 квітня 1881 року начальник [[2-а гвардійська піхотна дивізія (Росія)|2-ї гвардійської піхотної дивізії]]. За бойові заслуги нагороджений 16 квітня 1878 [[Орден Білого орла з мечами|орденом Білого орла з мечами]].

У березня 1881 Воронцов-Дашков організував таємне товариство, «Добровільна Охорона» і потім&nbsp;— «Священна Дружина», що мало охороняти імператора і боротися з «крамолою» таємними засобами, в яке вступило чимало високопоставлених осіб ([[Побєдоносцев Костянтин Петрович|Костянтин Побєдоносцев]], [[Ігнатьєв Микола Павлович|Микола Ігнатьєв]], [[Катков Михайло Никифорович|Михайло Катков]]).

Один з найближчих друзів російського імператора Олександра III. Після сходження на престол Олександра III 1 червня 1881 року призначений начальником охорони його величності і головнокомандуючим державним кінськозаводством, а 17 серпня 1881 року також і міністром Імператорського Двору і наділів, канцлером Російських Царських та Імператорських орденів.

У 1883 році відкрив у своєму будинку на [[Галерна вулиця (Санкт-Петербург)|Галерній вулиці]] безкоштовну їдальню для бідних, в якій щодня обідали понад 50 осіб<ref>{{Стаття|author=Редакция журнала.|title=Бесплатная столовая графа И. И. Воронцова-Дашкова в С.-Петербурге|url=https://vivaldi.nlr.ru/pm000000329/view#page=167|language=|видання=[[Всемирная иллюстрация]]|тип=журнал|date=1883|том=29|номер=736|pages=166, 169|doi=|issn=|accessdate=19 грудня 2020|archivedate=22 квітня 2018|archiveurl=https://web.archive.org/web/20180422062117/https://vivaldi.nlr.ru/pm000000329/view#page=167}}</ref>.

30.08.1890 р&nbsp;— став генералом від кавалерії

1893 року призначений головою Комітету для розгляду подань до нагород

27.10.&nbsp;— 1.12.1894 р&nbsp;— в складі Комітету по влаштуванню і утворення військ
[[Файл:Шувалово.Дворец.jpg|міні| Дача І.&nbsp;І.&nbsp;Воронцова-Дашкова в [[Шуваловський парк|Шуваловському парку]]]]
Навесні [[1896|1896 року]] на нього, як на міністра Імператорського Двору, були покладено приготування коронації Імператора Миколи II.

6 травня 1897 р звільнений з посади головнокеруючого і міністра й призначено членом Державної ради.

== Адміністративна діяльність ==
Зі сходженням на престол імператора Олександра III граф був призначений головним начальником охорони імператора. 1881 року граф був призначений головнокомандуючим державним кіннозаводством, що того року було відновлено у самостійне відомство. Раніше граф був віце-президентом Імператорської Царськосельського скакового суспільства і президентом Імператорського санкт-петербурзького рисистського товариства. Граф Воронцов-Дашков став головним кіннозаводчиком імперії з особистим досвідом ще з 1859 року, коли він побудував у своєму тамбовське маєтку [[Новотомніково|Новотомніковський]] кінний завод для розведення рисистих орловських коней.
[[Файл:SamokishTabunOrlovskihRysistyhMAtok.jpg|міні|Табун маток Ново-Томниковського кінного заводу (картина [[Самокиш Микола Семенович|МиколиСамокиша)]]]]
Ним було відкрито 8 нових заводських стаєнь, всі державні заводи поліпшені, придбано багато нових виробників, подвоєно виведення російських коней за кордон (в 1881 році було виведено 23642, а в 1889 року&nbsp;— понад 43000); розширена діяльність рисистих і скакових товариств, поліпшена видача свідоцтв рисистих коней, за способом Пастера започатковано запобіжне щеплення вакцини заразливих хвороб домашніх тварин; при Біловезькому і Хреновському кіннозаводах заведено сільське господарство; при Хреновському заводі заснована кошти школа наїзників.

У всіх цих установах зроблені ним суттєві перетворення. У міністерстві Імператорського двору, до його призначення, існували ще старовинні штати, за якими господарську діяльність відали колегіальні установи, з високопоставленими особами на чолі і масою дрібних чиновників з нікчемним змістом. Виходячи з тієї думки, що в господарських справах, що вимагають розпорядництві і особистої ініціативи, колегіальність недоречна, він представив до скасування все колегії, замінив їх новими спрощеними установами і в той же час посилив контроль за діяльністю господарських органів міністерства. На подібних же засадах перетворені установи питомої відомства, в якому вироблено і інші суттєві нововведення.

У 1885 році засновано власне страхування надільного майна шляхом відрахування страхових премій, що раніше сплачувалися страхові товариствам, в особливий надільний страховий капітал, який перевищив 400000 карбованців. Розпочато перетворення надільних капіталів на земельну власність, внаслідок чого в 17 губерніях, переважно середньої смуги Росії, придбано 262 286 десятин на суму 15407021 руб. За обміном з державного майна надійшла [[Біловезька Пуща|Біловезька пуща]] з прилеглою до неї Свислоцькою лісовою дачею, всього 114 993 десятини. Значне розширення земельної власності збільшило число місцевих надільних управлінь (Кирилівське, біловезьке і саратовська повітова контора).

Особливий розвиток отримало в надільних маєтках виноградництво і виноробство. У 1889 р надільне відомство придбало разом з маєтками «Массандра» і «Айданіль» усі виноторгове підприємство під фірмою «Князя С.&nbsp;М.&nbsp;Воронцова». У надільних маєтках в Криму і на Кавказі зайнята під виноградниками площа досягла 558 десятин.

== Родина ==
27 лютого 1905 року призначений [[Кавказьке намісництво|намісником Кавказу]], головнокомандувачем військами Кавказького ВО і військовим наказним отаманом [[Терське козацьке військо|Терського]] і [[Кубанське козацьке військо|Кубанського]] козацьких військ. Під час революційного руху на Кавказі (1905—1906) він прийняв ряд суворих заходів для його придушення, але не задовольнив ними ні чорносотенну друк, ні правих членів в Державній думі, які звинувачували його в «послаблення» [[Інородець|інородців]] і революціонерам.
[[Файл:Romanov_Ball_1883.jpg|міні|421x421пкс| Дружина&nbsp;— Єлизавета Андріївна на костюмованому балу (1883)]]
Дружина (22 січня 1867 роки)<ref>[[:Файл:Vorontsov-DashkovSchouwalov.jpg|ЦГИА СПб. ф.19. оп.124. д.974. Метрические книги Исаакиевского собора]]</ref>&nbsp;— графиня Єлизавета Андріївна Шувалова (1845—1924), дочка Санкт-Петербурзького губернського [[Предводитель дворянства|предводителя дворянства]], [[Дійсний статський радник|дійсного статського радника]] [[Шувалов Андрій Павлович|Андрія Шувалова]], онука першого кавказького намісника князя. [[Воронцов Михайло Семенович|Михайла Воронцова]], що доводився Іларіонові Воронцову-Дашкову троюрідним дядьком.

Діти:
* Іван (1868-08.12.1897<ref>ЦГИА СПб. ф. 19. оп.127. д.677. с. 144. Метрические книги Исаакиевского собора.</ref>)&nbsp;— [[флігель-ад'ютант]], полковник лейб-гвардійського гусарського полку, Прадід французької актриси [[Анна Вяземскі|Ганни Вяземської]]. Помер в Петербурзі від гнійного зараження крові, похований в Александро-Невській Лаврі.
* Олександра (1869—1959)&nbsp;— одружена з Московським губернатором, генерал-майором графом П.&nbsp;П.&nbsp;Шуваловим
* Софія (1870—1953)&nbsp;— одружена з дійсним статським радником, [[гофмейстер]]ом [[Демидов Еліму Павлович|Еліму Демидовим князем Сан-Донато]]
* Марія (1871—1927)&nbsp;— одружена з членом 4-ї Державної думи, дійсним статським радником графом [[Мусін-Пушкін Володимир Володимирович|Володимиром Мусиним-Пушкіним]]
* [[Шереметєва Ірина Іларіонівна|Ірина]] (1872—1959)&nbsp;— одружена з флігель-ад'ютантом, полковником графом [[Шереметєв Дмитро Сергійович|Дмитром Шереметєвим]]
* Роман (1874—1893)&nbsp;— [[гардемарин]]
* Іларіон (1877—1932)&nbsp;— командир [[Кабардинський кінний полк|Кабардинського кінного полку]], георгіївський кавалер
* Олександр (1881—1938)&nbsp;— флігель-ад'ютант, полковник лейб-гвардії Гусарського полку. Був одружений на княжні Ганні Іллівні Чавчавадзе (1891—1943), онучки генерал-майора князя [[Чавчавадзе Давид Олександрович|Давида Чавчавадзе]]. У шлюбі народилися сини: Іларіон і Олександр<ref>{{Grwar.ru|4204|граф Воронцов-Дашков Александр Илларионович}}</ref>.

== Твори ==
* Письма И.&nbsp;И.&nbsp;Воронцова-Дашкова Николаю Романову. Красный архив. 1928. Т. I.
* Фадеев Р.&nbsp;А.&nbsp;Письма о современном состоянии России. 11 апреля 1879-6 апреля 1880, СПб., 1881, написал 10-ю главу.
* Воронцов-Дашков И.&nbsp;И.&nbsp;Всеподданнейшая записка по управлению Кавказским краем.&nbsp;— б.м.: Гос. типогр, 1907.&nbsp;— С. 164.&nbsp;

== Пам'ять ==
Ім'я Воронцова-Дашкова носить кубанська станиця [[Воронцовська]]<ref>{{Cite web |url=http://slavakubani.ru/read.php?id=153 |title=С. В. Самовтор «Переименование кубанских станиц и хуторов в 1910—1912 гг.» |accessdate=19 грудня 2020 |archive-date=28 жовтня 2011 |archive-url=https://web.archive.org/web/20111028185422/http://slavakubani.ru/read.php?id=153 }}</ref> і залізнична станція і селище міського типу [[Іларіонове]] в Синельниківському районі Дніпропетровської області України. Також в честь Воронцова-Дашкова названа Тамбовська козацька кадетська школа-інтернат №&nbsp;1.

* Листи І.&nbsp;І.&nbsp;Воронцова-Дашкова Миколі Романову. Червоний архів. 1928. Т. I.
* Фадєєв Р.&nbsp;А.&nbsp;Листи про сучасний стан Росії. 11 квітня 1879-6 квітня 1880 {{СПб.}}, 1881, написав 10-й розділ.
* {{Книга
|автор = Воронцов-Дашков И. И.
|заголовок = Всеподданнейшая записка по управлению Кавказским краем
|відповідальний = 
|посилання = https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Воронцов-Дашков_И.И._Всеподданнейшая_записка_по_управлению_Кавказским_краем._(1907).pdf
|місце = б.м.
|видавництво = Гос. типогр
|рік = 1907
|том = 
|сторінок = 
|сторінки = 164
|ISBN = 
|назва = 
|archivedate = 20 лютого 2022
|archiveurl = https://web.archive.org/web/20220220142135/https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Воронцов-Дашков_И.И._Всеподданнейшая_записка_по_управлению_Кавказским_краем._(1907).pdf
}}

== Джерела ==
* Альманах современных русских государственных деятелей.&nbsp;— СПб.: Тип. Исидора Гольдберга, 1897.&nbsp;— С. 120—124.
* {{ВТ-ЭСБЕ|Воронцов-Дашков, Илларион Иванович}}
* Залесский К.&nbsp;А.&nbsp;Кто был кто в Первой мировой войне.&nbsp;— М.: АСТ; Астрель, 2003.&nbsp;— 896 с.&nbsp;— 5000 экз.&nbsp;— <nowiki>ISBN 5-17-019670-9</nowiki> (ACT); <nowiki>ISBN 5-271-06895-1</nowiki> (Астрель).
* ''Исмаил-Заде Д. И.'' И.&nbsp;И.&nbsp;Воронцов-Дашков. Кавказский наместник.&nbsp;— М.: Центрполиграф, 2005.&nbsp;— (Россия забытая и неизвестная: Государственные деятели и полководцы).
* ''Исмаил-Заде Д. И.'' И.&nbsp;И.&nbsp;Воронцов-Дашков&nbsp;— администратор, реформатор.&nbsp;— СПб., 2008.
* Список генералам по старшинству на 1886 год.&nbsp;— СПб., 1886.
* ''Терентьев М. А.'' История завоевания Средней Азии.&nbsp;— Т. 1.&nbsp;— СПб., 1903.
* {{статья|автор={{nobr|Фёдоров В. А.}}|заглавие=ВОРОНЦОВ-ДАШКОВ Илларион Иванович|издание=Императорский Московский университет: 1755—1917|тип=энциклопедический словарь|автор издания={{nobr|А. Ю. Андреев}}, {{nobr|Д. А. Цыганков}}|место=М.|издательство=Российская политическая энциклопедия (РОССПЭН)|год=2010|страницы=137—138|isbn=978-5-8243-1429-8|ref=Императорский Московский университет}}

== Посилання ==
* Биография Воронцова-Дашкова на сайте «Хронос»
* Воронцов-Дашков, Илларион Иванович. // Проект «Русская армия в Великой войне».
* Биография на сайте «Русская императорская армия»
* Н. А. БИГАЕВ. ПОСЛЕДНИЕ НАМЕСТНИКИ КАВКАЗА (в свете личных воспоминаний) (1902—1917)

== Примітки ==
{{Примітки}}
{{Бібліоінформація}}

[[Категорія:Генерал-ад'ютанти (Російська імперія)]]
[[Категорія:Генерали від кавалерії (Російська імперія)]]
[[Категорія:Члени Державної ради Російської імперії]]
[[Категорія:Графи Росії]]
[[Категорія:Учасники Кавказьких війн]]
[[Категорія:Уродженці Санкт-Петербурга]]
[[Категорія:Померли в Алупці]]
[[Категорія:Кавалери ордена Вранішнього сонця 1 класу]]
[[Категорія:Кавалери ордена Османіє 1 ступеня]]
[[Категорія:Кавалери Великого хреста ордена Спасителя]]
[[Категорія:Нагороджені орденом Білого орла (Сербія)]]
[[Категорія:Кавалери Великого хреста ордена Пія IX]]
[[Категорія:Кавалери Великого хреста ордена Святих Маврикія і Лазаря]]
[[Категорія:Кавалери Великого хреста ордена Леопольда I]]
[[Категорія:Лицарі Великого хреста ордена Нідерландського лева]]
[[Категорія:Кавалери ордена Слона]]
[[Категорія:Кавалери ордена Серафимів]]
[[Категорія:Кавалери Великого хреста ордена Франца Йосифа]]
[[Категорія:Кавалери ордена Залізної Корони 1 класу (Австрія)]]
[[Категорія:Кавалери Великого хреста ордена Леопольда (Австрія)]]
[[Категорія:Кавалери Великого хреста Королівського угорського ордена Святого Стефана]]
[[Категорія:Кавалери ордена Заслуг герцога Петра-Фрідріха-Людвіга]]
[[Категорія:Почесні громадяни Сочі]]
[[Категорія:Кавалери ордена Людвіга Гессенського]]
[[Категорія:Нагороджені орденом Вірності (Баден)]]
[[Категорія:Кавалери ордена Вендської корони]]
[[Категорія:Кавалери ордена Громадянських заслуг Баварської корони]]
[[Категорія:Кавалери ордена Червоного орла 2-го ступеня]]
[[Категорія:Кавалери ордена Червоного орла 1-го ступеня]]
[[Категорія:Кавалери ордена Чорного орла]]
[[Категорія:Офіцери ордена Почесного легіону]]
[[Категорія:Командори ордена Почесного легіону]]
[[Категорія:Нагороджені Великим Хрестом ордена Почесного легіону]]
[[Категорія:Нагороджені Золотою зброєю «За хоробрість»]]
[[Категорія:Кавалери ордена Святого Станіслава 1 ступеня]]
[[Категорія:Кавалери ордена Святої Анни 4 ступеня]]
[[Категорія:Кавалери ордена Святої Анни 3 ступеня]]
[[Категорія:Кавалери ордена Святої Анни 1 ступеня]]
[[Категорія:Кавалери ордена Святого Володимира 4 ступеня з мечами та бантом]]
[[Категорія:Кавалери ордена святого Володимира 2 ступеня]]
[[Категорія:Кавалери ордена Святого Володимира 1 ступеня]]
[[Категорія:Кавалери ордена Святого Георгія 4 ступеня]]
[[Категорія:Кавалери ордена Святого Георгія 3 ступеня]]
[[Категорія:Кавалери ордена Андрія Первозванного]]