Перегляд вихідного коду сторінки Генуезька фортеця (Судак)

{{Визначна пам’ятка
 | назва               = Генуезька фортеця
 | місцева_назва       = 
 | зображення          = Genoese fortress tower.jpg
 | зображення_розмір   = 300пкс
 | зображення_підпис   = Консульська та Георгіївська башти
 | статус              = <!-- не обов'язковий --> 
 | країна              = {{UKR}}
 | місце розташування  = [[місто]] [[Судак (місто)|Судак]]
 | координати          = {{coord|44|50|25|N|34|57|28|E|scale:5000|display=inline,title}}
 | конфесія            = <!-- не обов'язковий -->
 | єпархія             = <!-- не обов'язковий -->
 | орденська приналежність = <!-- не обов'язковий -->
 | тип будівлі         = <!-- не обов'язковий -->
 | архітектурний стиль = <!-- не обов'язковий -->
 | автор проєкту       = <!-- не обов'язковий -->
 | будівник            = <!-- не обов'язковий -->
 | засновник           = <!-- не обов'язковий -->
 | перша згадка        = <!-- не обов'язковий -->
 | заснування          = <!-- не обов'язковий -->
 | початок будівництва = [[1371]] рік
 | закінчення будівництва = [[1469]] рік
 | відомі мешканці     = <!-- не обов'язковий -->
 | реліквії            = <!-- не обов'язковий -->
 | настоятель          = <!-- не обов'язковий -->
 | стан                = <!-- не обов'язковий -->
 | вебсторінка        = <!-- не обов'язковий -->
 | карта розташування  = Україна#Україна Крим
 }}

{{Otheruses|Генуезька фортеця}}
'''Генуезька фортеця''' ([[Італійська мова|італ]]. ''Fortezza di Sudak'')&nbsp;— [[фортеця]] в [[місто|місті]] [[Судак (місто)|Судак]] ([[Автономна Республіка Крим|Крим]], [[Україна]]), побудована [[Генуезька республіка|генуезцями]] з [[1371]] по [[1460]] рік.

Фортеця розташована на стародавньому [[Риф|кораловому рифі]], що є конусоподібною [[гора|горою]] ([[Киз-Кулле-Бурун]], або Кріпосна), біля Судацької бухти [[Чорне море|Чорного моря]]. Площа фортеці майже 30 [[гектар]]ів.

== Історія ==
Перші фортифікації на місці середньовічної Сугдеї (бухта побл. с. Уютне) побудували римляни у першій третині IV століття<ref>{{Cite news|url=http://dspace.univer.kharkov.ua/handle/123456789/11711|title=Приморские castella tumultaria Судака в контексте военно-инженерной практики римлян в Крыму в IV веке|last=О.В.|first=Вус,|date=2013|language=ru|volume=Вус О. В. Приморские castella tumultaria Судака в контексте военно-инженерной практики римлян в Крыму в IV веке // ‛Pωμαĩος: сборник статей к 60-летию проф. С. Б. Сорочана (Нартекс. Byzantina Ukrainensia. – Т. 2) / Сост. А. Н. Домановский. – Харьков: Майдан, 2013. – С. 102-115.|accessdate=2017-05-16|archive-date=2 грудня 2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20171202203116/http://dspace.univer.kharkov.ua/handle/123456789/11711}}</ref>. Це були два потужних локальних укріплення&nbsp;— квадратні вежі-«бурги»<ref>{{Cite book
|url=https://www.academia.edu/86219660/Early_Byzantine_Burgs_on_the_Coast_of_the_Taurica_and_the_European_Bosporus_regarding_the_Question_of_the_Military_Presence_of_the_Romans_in_the_South_Eastern_Crimea_in_the_4th_6th_centuries_
|title=Ранневизантийские бурги на побережье Таврики и Европейского Боспора (к вопросу о военном присутствии римлян в Юго-Восточном Крыму в IV—VI вв.)
|last=Вус
|first=О. В.
|last2=Сорочан
|first2=С. Б.
|year=2021
|publisher=Майдан
|edition=Византийская мозаика: Сборник публичных лекций Эллино-византийского лектория при Свято-Пантелеимоновском храме
|volume=9
|location=Харьков
|pages=178—183
|isbn=978-966-372-833-9
}}</ref>,&nbsp;— які панували над акваторією бухти, а також контролювали корабельну гавань; поселення-вікус, та ділянку узбережжя під горою Дженевез-Кая. Саме від назви головного бурга (лат.&nbsp;— «Suggestu») і походить назва середньовічної Сугдеї, а згодом і сучасного м. Судак<ref>{{Cite book
|url=https://www.academia.edu/86219660/Early_Byzantine_Burgs_on_the_Coast_of_the_Taurica_and_the_European_Bosporus_regarding_the_Question_of_the_Military_Presence_of_the_Romans_in_the_South_Eastern_Crimea_in_the_4th_6th_centuries_
|title=Ранневизантийские бурги на побережье Таврики и Европейского Боспора (к вопросу о военном присутствии римлян в Юго-Восточном Крыму в IV—VI вв.)
|last=Вус
|first=О. В.
|last2=Сорочан
|first2=С. Б.
|year=2021
|publisher=Майдан
|edition=Византийская мозаика: Сборник публичных лекций Эллино-византийского лектория при Свято-Пантелеимоновском храме
|volume=9
|location=Харьков
|pages=186—188
|isbn=978-966-372-833-9
}}</ref>.
[[Файл:ГФС8.jpg|міні|ліворуч|300пкс|Залишки Кирилівських казарм]]
В середині VII&nbsp;ст. Сугдею захопили [[хозари]], у X—XII століттях&nbsp;— знову візантійці. У [[XIII століття|XIII столітті]] [[Судак (місто)|Сугдея]] стає центром венеціанської колонії, але поступово генуезці витіснили своїх суперників із [[Крим]]у. У [[1365]] році вони захопили Солдайю (генуезька назва Судака), а потім і все [[Південне узбережжя Криму|південне узбережжя]]. Більшість будівель Судацької фортеці, що збереглись до наших днів, належать генуезькому періоду, тому її іменують «генуезькою».

У [[1475]] році на узбережжя біля фортеці висадились війська османського султана. Вони розуміли, що фортеця неприступна, тому вдались до підступу. За допомогою [[катапульта|катапульт]] закидали через стіни фортеці трупи, замасковані під померлих від [[чума|чуми]]. Ніхто не насмілювався їх прибирати, в місті почалася паніка. Консул із найманим військом утік морем, а мешканці фортеці вирішили здатися на милість завойовників і відкрили ворота. Того ж дня все населення міста-фортеці було вирізане. Після падіння фортеці Судак і частина Криму увійшла до складу [[Османська імперія|Османської імперії]] і керувались османським намісником султана.
[[Файл:Coin of Ukraine sudak r.jpg|thumb|[[Генуезька фортеця у місті Судак (срібна монета)|Пам'ятна монета НБУ присвячена Генуезькій фортеці]] (реверс)|right|150px]]
[[Файл:Судак1.JPG|міні|праворуч|300px|Вид на Судак]]
Після захоплення Криму Російською імперією тут був розквартирований Кирилівський полк і за наказом [[Потьомкін Григорій Олександрович|Григорія Потьомкіна]] побудовані 2 [[казарма|казарми]] (7, 27), руїни яких збереглися. Перед однією залишилось 2 [[чавун]]ні [[гармата|гармати]], покинуті російськими військами як непотріб.

Фортеця стояла століттями. Вона була непідвладна природним стихіям, оскільки камені будівель були скріплені спеціальним розчином, який мав еластичність, тому її стінам не були страшні [[землетрус]]и. Зруйнували її люди, розтягнувши як будматеріал для своїх будівель.

У [[1960-ті|1960-х]] роках була спроба відновити первісний вигляд фортеці. Було пророблено багато роботи, проте вона не була закінчена. З часом одна зі стін, побудованих радянськими будівельниками, рухнула.

== Структура ==
Зі [[схід|сходу]] та [[південь|півдня]] цитадель була неприступна, із [[захід|заходу]]&nbsp;— важкодоступна, з північного сходу доступ перегороджував глибокий рів. Фортеця має два яруси оборони між якими розташовувалось [[місто]].

За межами мурів розташована ще одна башта&nbsp;— Фредеріко Астаґверра (Портова). За часів генуезців вона з'єднувалася мурами з Кутовою баштою фортеці і з баштою, що стояла на горі Палвані-оба. Ця оборонна лінія захищала територію старого порту Солдай.

=== Нижній (захисний) ярус ===
Нижній оборонний пояс протяжністю близько кілометра є масивним зовнішнім муром заввишки 6—8 [[метр]]ів і завтовшки 1,5—2 метри. Мур був укріплений чотирнадцятьма бойовими 15-метровими [[Вежа|баштами]] і комплексом '''Головних воріт'''. Більшість башт були названі іменами генуезьких консулів, при яких вони споруджувалися. Про це повідомляють вмонтовані в стінах башт плити з написами на середньовічній [[латинська мова|латині]] і геральдичною символікою: [[герб]] [[Генуя|Генуї]], ліворуч&nbsp;— герб правлячого дожа, праворуч&nbsp;— герб консула Солдайі.

Усі башти нижнього ярусу, крім однієї, арсенальної, тристінні. Не вистачає внутрішньої стіни. Це має декілька пояснень:
* З метою економії коштів і часу. Консул призначався з [[Генуя|Генуї]] на один рік, і за цей час він мав побудувати чи башту, чи частину укріпленої стіни;
* З метою контролю за будівництвом. Із Консульської башти було добре видно, чим займаються будівельники через відкриту стіну;
* З метою безпеки. Якщо ворогу вдалося захопити башту, то через відкриту стіну його можна було легко знищити обстрілом з території міста.

Вхід у фортецю&nbsp;— Головні ворота&nbsp;— захищений двома баштами (2,3). Перед воротами відновлений '''барбакан''' (1)&nbsp;— напівкругла стіна. Територія між стінами барбакану та Головними воротами слугувала митницею, де з заїжджих торговців брали [[мито]] за ввезений товар. До побудови барбакану перед воротами був рів, і вхідна брама слугувала мостом через нього, що закривалася після заходу сонця, а після його будівництва зробили вертикально підйомну браму. Барарбакан споруджений і декілька разів перебудовувався у 15 столітті. Над входом до нього зображення Богоматері Одигітрії і напис латиною {{Цитата|1469 р. цю споруду повелів побудувати благородний пан Бернардо ді Аміко вельмишановний консул Солдаї.}}

=== Верхній (консульський) ярус ===
[[Файл:Цитадель генуезької Солдайї. Вид на «Георгіївську» башту та комплекс Консульського замку.tif|thumb|ліворуч|Цитадель генуезької Солдайї. Вид на «Георгіївську» башту та комплекс Консульського замку. 1912 рік]]
[[Файл:ГФС7.jpg|міні|200пкс|Мур від Консульської до Вартової башти]]
Верхній ярус складається з '''Консульського замку''' (15) і башт, сполучених із ним муром, що йде самим гребенем, а також комплексу '''Дозорної башти''' (20) на вершині гори. Двоповерхова Дозорна башта у плані утворює неправильний чотирикутник. Від башти залишилися тільки три стіни&nbsp;— четверта рухнула в море. Збереглися сліди [[камін]]а, ніші, кам'яні сходи. Ще в кінці [[XIX століття]] на одній зі стін чітко вимальовувалася [[фреска]], що зображала католицьку мадонну, [[серце]] якої пронизано сімома [[меч]]ами. Судячи з усього, це була домашня капела, присвячена святій [[Діва Марія|Діві Марії]]. Поруч із Дозорною розташована '''Кутова башта''' (21). Напис на плиті, вмурованій у стіну, дозволяє точно датувати споруду [[1386]] роком. У стіну башти вправлено ще 27 плит із [[хрест]]ами різної форми. Обабіч неї вирубано у скелі два басейни, які наповнювалися водою з невеликого [[Струмок (потік води)|струмка]].

Консульський замок&nbsp;— це комплекс споруд, що складається з головної башти,&nbsp;— донжона і башти в північно-східному кутку замку. Обидві башти сполучено товстими стінами, між якими розташований внутрішній двір.

На першому поверсі цієї башти є ніша з округлим верхом. Невелику плиту над нею колись прикрашало барельєфне зображення [[Юрій (Георгій) Змієборець|Георгія Змієборця]], звідки і йде назва башти&nbsp;— '''Георгіївська''' (16). Під час воєн консул Солдайі не мав права покидати замок, тому в ньому були і житлові приміщення.

=== Місто ===
У місті були житлові будинки, склади [[зброя|зброї]], [[храм]]и, таверни, офіційні установи. Усередині самої фортеці збереглося декілька споруд різних історичних періодів. Це прямокутна цистерна (5) і круглий басейн (13)&nbsp;— заглиблені в землю сховища для води, склад провізії (6), храм з аркадою (14):
* '''прямокутна цистерна'''&nbsp;— будівля для зберігання води на випадок посухи чи облоги. Ємність 185 м³. Вода в цистерну надходила водоводами (керамічними трубами) із джерел на схилах гори Перчем за 3&nbsp;км на північ від фортеці. Побудована в [[1375]] році при генуезькому консулові Лодісіо ді Монтальдо. Стіни цистерни встановлені на фундаменті, спорудженому в хозарський період у [[9 століття|9 столітті]];
* '''[[Падишах-Джамі|мечеть Падишах Джамі]]'''&nbsp;— розташована у східній частині фортеці. Імовірно, побудована турками-сельджуками у 20-і роки [[XIII століття]]. Потім вона була перебудована у православний храм, а після цього генуезцями&nbsp;— у храм католицький. Після взяття Судака османами вона знову перетворилася на мечеть. Після захоплення Криму [[Російська імперія|Росією]], тут послідовно були православна військова та [[Церква дванадцяти апостолів (Судак)|вірмено-католицька церква]], німецька кірха. Зараз там розташований історико-археологічний музей.

<gallery mode="packed" heights="200" perrow="5">
Файл:Sudak fortress tanks of water.JPG|Продовольча комора
Файл:ГФС1.jpg|Прямокутна цистерна
Файл:2015. Судак 209.jpg|Мечеть [[Падишах-Джамі|Падишах Джамі]]
</gallery>

== Сучасність ==
Тепер це головна визначна пам'ятка Судака, яка щоденно приймає сотні туристів. Крім того, тут проводяться різні культурні акції, серед яких турніри з фехтування, театралізовані фестивалі, постановчі битви: бої на мечах, штурм фортеці. Також на території фортеці знімалося багато історичних художніх фільмів.

З 1958 року Судацька фортеця є відділом [[Національний заповідник «Софія Київська»|Національного заповідника «Софія Київська»]]<ref>{{Cite web |url=http://sudak.sophiakievska.org/uk/uk |title=Музей Судацька фортеця |accessdate=20 грудня 2015 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20151222162328/http://sudak.sophiakievska.org/uk/uk |archivedate=22 грудня 2015 |deadurl=yes }}</ref>.

=== Після [[Російська окупація Криму|окупації Криму]] ===
За роки окупації півострова на території комплексу зняті російські ігрові фільми: «Вікінг» і «Вічне життя Олександра Христофорова». Після закінчення зйомок лишилися недемонтованими декорації: фанерна брама і дощата споруда з красномовним написом «Хлев».

Після [[Російська окупація Криму|окупації Криму Росією]] фортеця фактично контролюється росіянами як "Державна бюджетна установа Республіки Крим «Музей-заповідник „Судацька фортеця“»<ref>{{Cite web |url=http://n.sophiakievska.org/?q=uk%2Fnode%2F1020 |title=Хто врятує пам`ятки в зоні російської окупації? |accessdate=1 липня 2019 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20151222110017/http://n.sophiakievska.org/?q=uk%2Fnode%2F1020 |archivedate=22 грудня 2015 |deadurl=yes }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://ua.krymedia.ru/culture/3383953-u-sudaku-startuvav-XV-lytsarskyi-festyval-henuezkyi-sholom-fotoreportazh |title=У Судаку стартував XV лицарський фестиваль «Генуезький шолом» (ФОТОРЕПОРТАЖ) |accessdate=20 грудня 2015 |archive-date=22 грудня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20151222131250/http://ua.krymedia.ru/culture/3383953-u-sudaku-startuvav-XV-lytsarskyi-festyval-henuezkyi-sholom-fotoreportazh }}</ref> На території навіть почали будувати готельні приміщення і додаткові туалети. Унаслідок цього сталося непоправне: уночі з 16 на 17 листопада 2015 року одна із веж фортеці обвалилася.<ref>{{Cite web |url=https://zn.ua/ukr/CULTURE/u-sudaku-obvalilasya-odna-z-vezh-genuezkoyi-forteci-191449_.html |title=У Судаку обвалилася одна з веж Генуезької фортеці |accessdate=20 вересня 2020 |archive-date=14 квітня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220414093946/https://zn.ua/ukr/CULTURE/u-sudaku-obvalilasya-odna-z-vezh-genuezkoyi-forteci-191449_.html }}</ref> А так зване керівництво новоствореного музею ДБУ РК «Судацька фортеця» замість того, щоб належно відреставрувати пам'ятку, вирішило нашвидкуруч «поправити непоправне», тобто проявило злочинну недбалість. Наспіх провели «реставрацію»&nbsp;— були найняті будівельники без досвіду реставрації історичних об'єктів, тим більше таких давніх, як цей, просто зробили бетонний фундамент і збудували з автентичного каміння копію тієї вежі, з використанням сучасного цементного розчину.

Із 2019 року реставрацію цієї унікальної пам'ятки середньовічного фортифікаційного мистецтва довірили сумновідомій фірмі «Меандр» із міста [[Санкт-Петербург]], що одночасно веде роботи на десятці архітектурних пам'яток півострова: [[Ханський палац (Бахчисарай)|Ханський палац]], [[Великі мітридатські сходи|Мітридатські сходи]] в [[Керч]]і, [[Воронцовський палац (Алупка)|Воронцовський палац]] в [[Алупка|Алупці]], монастир [[Сурб-Хач]] у [[Старий Крим|Старому Криму]], [[садиба Палласа]] в [[Сімферополь|Сімферополі]], Чеховський будинок у [[Ялта|Ялті]], [[Ластівчине гніздо]] тощо. Фірма близька до замовника [[Міністерство культури Російської Федерації|міністра культури Російської Федерації]] [[Мединський Володимир Ростиславович|Володимира Мединського]]<ref>[https://obyektiv.press/node/115725 Дрянь-team для Крыма и Севастополя&nbsp;— ООО «Меандр»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210419060126/https://obyektiv.press/node/115725 |date=19 квітня 2021 }}{{ref-ru}}</ref>.

== Пам'ятки ==
Згідно з реєстром пам'яток національного значення України<ref>{{Cite web |url=https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/518-2020-п#Text |title=Постанова КМУ № 518 від 25 червня 2020 р. «Про внесення об'єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України» |accessdate=12 вересня 2020 |archive-date=11 жовтня 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20201011134810/https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/518-2020-п#Text }}</ref>, до комплексу пам'яток архітектури на території Генуезької фортеці в Судаку (охор. №&nbsp;010071) належать:
* [[Дозорна башта]], XIV—XV століття, охор. №&nbsp;010071/1
* [[Башта Якобо Торсело]], 1385 рік, охор. №&nbsp;010071/2
* [[Передмостове укріплення]], 1385—1414 роки, охор. №&nbsp;010071/3
* [[Башта Бернардо Франко Пагана]], 1414 рік, охор. №&nbsp;010071/4
* [[Башта Пасквале Джудиче]], 1392 рік, охор. №&nbsp;010071/5
* [[Кругла башта]], 1385—1414 роки, охор. №&nbsp;010071/6
* [[Башта Корадо Чикало]], 1404 рік, охор. №&nbsp;010071/7
* [[Башта Лукині Флеско Лавані]], 1409 рік, охор. №&nbsp;010071/8
* [[Безіменна башта]], XIV—XV століття, охор. №&nbsp;010071/9
* [[Башта Джіовані Маріоні]], 1387 рік, охор. №&nbsp;010071/10
* [[Башта Гварко Румбальдо]], 1394 рік, охор. №&nbsp;010071/11
* [[Башта № 19 (Судак)|Башта]], 1385—1414 роки, охор. №&nbsp;010071/12
* [[Башта Фредеріко Астагвера]], 1386 рік, охор. №&nbsp;010071/13
* [[Церква дванадцяти апостолів (Судак)|Церква дванадцяти апостолів]], XIV століття, охор. №&nbsp;010071/14
* [[Кутова башта]], XIV—XV століття, охор. №&nbsp;010071/15
* [[Консульська башта]], XIV—XV століття, охор. №&nbsp;010071/16
* [[Георгіївська башта]], XIV—XV століття, охор. №&nbsp;010071/17
* [[Башта № 3 (Судак)|Башта]], 1375—1414 роки, охор. №&nbsp;010071/18
* [[Старовинний храм]], XV століття, охор. №&nbsp;010071/19
* [[Падишах-Джамі|Мечеть Падишах-Джамі]], до 1322 року, охор. №&nbsp;010071/20
* [[Підземна споруда (Судак)|Підземна споруда]], XIV століття, охор. №&nbsp;010071/21
* [[Складська споруда № 1]], 1385—1414 роки, охор. №&nbsp;010071/22
* [[Складська споруда № 2]], 1385—1414 роки, охор. №&nbsp;010071/23

== Світлини ==
<gallery mode="packed" heights="200" perrow="5">
File:2016. Генуезька фортеця.jpg 
File:2016. Генуезька фортеця (Україна).jpg
File:2016. Генуезька фортеця. Судак. Україна.jpg 
File:2016 р. Генуезька фортеця. Судак. Україна.jpg
Файл:Церква 12 апостолів. Судак.JPG|[[Церква дванадцяти апостолів (Судак)|Церква дванадцяти апостолів]]
</gallery>

{{wide image|Генуезька фортеця. Панорама.jpg|1200px|Панорама генуезької фортеці. [[Судак (місто)|Судак]].|1000px|center}}

== Примітки ==
{{reflist}}

== Джерела ==
* Баранов И.&nbsp;А.&nbsp;Периодизация оборонительных сооружений Судакской крепости // Северное Причерноморье и Поволжье во взаимоотношениях Востока и Запада в XII—XVI веках.&nbsp;— Ростов-на-Дону, 1989.&nbsp;— С. 48–49.
* Вус О.&nbsp;В.&nbsp;Приморские castella tumultaria Судака в контексте военно-инженерной практики римлян в Крыму в IV веке // ‛Pωμαĩος: сборник статей к 60-летию проф. С.&nbsp;Б.&nbsp;Сорочана (Нартекс. Byzantina Ukrainensia.&nbsp;— Т. 2) / Сост. А.&nbsp;Н.&nbsp;Домановский.&nbsp;— Харьков: Майдан, 2013.&nbsp;— С. 102—115.
* ''Вус О. В., Сорочан С. Б.'' Ранневизантийские бурги на побережье Таврики и Европейского Боспора (к вопросу о военном присутствии римлян в Юго-Восточном Крыму в IV—VI&nbsp;вв.) // Византийская мозаика: Сборник публичных лекций Эллино-византийского лектория при Свято-Пантелеимоновском храме / Ред. проф. С.&nbsp;Б.&nbsp;Сорочан; сост. А.&nbsp;Н.&nbsp;Домановский.&nbsp;— Вып. 9.&nbsp;— Харьков: Майдан, 2021.&nbsp;— С. 162—198.&nbsp;— (Нартекс. Byzantina Ukraniensia. Supplementum 9).&nbsp;— <nowiki>ISBN 978-966-372-833-9</nowiki>.
* ''Гавриленко О. А., Сівальньов О. М., Цибулькін В. В.''&nbsp;Генуезька спадщина на теренах України; етнодержавознавчий вимір.&nbsp;— Харків: Точка, 2017.— 260 с.&nbsp;— ISBN 978—617—669—209—6
* Джанов А.&nbsp;В.&nbsp;Сугдея в III—VII&nbsp;вв. // Сугдейский сборник.&nbsp;— К., 2004.&nbsp;— Вып. 1.&nbsp;— С. 49–50.
* Лопушинская Е.&nbsp;И.&nbsp;Крепость в Судаке.&nbsp;— Київ: Будівельник, 1991.
* Сорочан С. Б. О положении и статусе Сугдеи в VI—IX&nbsp;вв. // Древности 2006—2008. Харьковский историко-археологический ежегодник.&nbsp;— Вып. 7.&nbsp;— Харьков: ООО «НТМТ», 2008.&nbsp;— C. 108—124.
* ''Жарких М. І.'' [http://corp.nbuv.gov.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?Z21ID=&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=sudatska_fortetsja Судацька фортеця, Генуезька фортеця] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170104000706/http://corp.nbuv.gov.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?Z21ID=&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=sudatska_fortetsja |date=4 січня 2017 }} // {{ЕІУ|9|886}}
* ''Жарких М. І.'' [http://corp.nbuv.gov.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?Z21ID=&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=sudatskyj_zapovidnyk Судацький заповідник] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170104000020/http://corp.nbuv.gov.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?Z21ID=&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=sudatskyj_zapovidnyk |date=4 січня 2017 }} // там же, с.887

== Посилання ==
* [http://klymenko.in.ua/Other_World/Ukraine.Crimea.Sudak.htm Генуезька фортеця] на «Klymenko.in.ua»

{{Софія Київська}}
{{Пам'ятки Криму}}
{{Замки та палаци Криму}}
{{Палаци і замки України}}
{{Портали|Фортифікація|Історія|Архітектура|Крим|Україна}}
{{DEFAULTSORT:Судацька фортеця}}

[[Категорія:1469 в Україні]]
[[Категорія:Генуезька фортеця (Судак)| ]]
[[Категорія:Генуезький Крим]]
[[Категорія:Національний заповідник «Софія Київська»]]
[[Категорія:Пам'ятки архітектури України національного значення в Криму]]