Перегляд вихідного коду сторінки Друкарня в Чуфут-Кале

{{Картка компанії
 | назва = Друкарня в Чуфут-Кале
 | оригінальна_назва = Типография в Чуфут-Кале
 | логотип =
 | тип = 
 | спеціалізація = [[друкування]]
 | гасло =
 | доля =
 | попередник =
 | наступник =
 | заснування = [[1731]]
 | дата       = <!-- дата заснування -->
 | коментар = 
 | засновник =
 | закриття = ''невідоме'' 
 | розташування = [[Чуфут-Кале]]
 | філії =
 | територія діяльності = 
 | ключові особи =
 | галузь = [[друкарство]]
 | продукція = 
 | послуги =
 | валовий дохід =
 | операційний прибуток =
 | чистий прибуток =
 | aum =
 | активи =
 | власний капітал       = 
 | власник               = 
 | число співробітників  = 
 | число клієнтів        = 
 | холдинг               = 
 | структурні підрозділи = 
 | дочірні компанії      = 
 | сайт                  =
 | примітки              = 
}}
'''Друкарня в Чуфут-Кале''' ''({{lang-ru|Типография Чуфут-Кале}})''&nbsp;— [[Караїми|караїмська]] [[друкарня]] в [[Чуфут-Кале]].

== Передумови ==
Караїмська культура та релігія тісно пов'язані із їх духовним надбаннями, якими є караїмська книжка. Від часів заснування цієї течії юдаїзму&nbsp;— Анан бен Давида, караїмська книжка-вчення та молитовник супроводжували кожну караїмську родину. Починаючи з «Книги приписів» («Сефер ха-міцвот»), написаної в Персії, караїми послуговувалися рукописними працями своїх наставників, написаними давньоєврейською мовою. Коли караїмське вчення поширилося по різних закутках Старого світу, там утворилися цілком самостійні духовні школи караїмства, які поширювали своє вчення серед одновірців та своїх сусідів, тому для широкого вжитку складали молитовники мовами тієї місцевості чи групи, що асимілювалася з ними.

Поселившись в Криму, місцеві караїми мали свої рукописні видання давньоєврейською мовою, які вони переписували з покоління в покоління. Починаючи з XV століття, кримські караїми почали отримувати тюркомовні молитовники, а серед них почали попадатися і перші друковані книжки, адже караїмський духовний центр перемістився саме до Константинополя. Тоді в Малій Азії та її столиці панувала теологічна школа Башиячі, яка своє вчення та видання поширила у всіх місцях, де компактно проживали караїми, зокрема в Криму<ref>{{Cite web|url = http://www.caraimica.org/document/106|title = Караїмські теологи Аарон I (1240–1320), Аарон II (1300–1369) та Еліягу Башиячі (1430–1490) представляють епоху розквіту караїмського центру в Константинополі. Школа Башиячі являла собою міжнародний релігійний інститут, який зіграв неоціненну роль у формуванні майбутнього покоління вчених у Литві, Польщі та Криму|last = |first = |date = |website = karai.crimea.ua|publisher = |language = |accessdate = 28.&nbsp;08.&nbsp;2015|archiveurl = https://web.archive.org/web/20150923200423/http://www.caraimica.org/document/106|archivedate = 23 вересня 2015|deadurl = yes}}{{ref-ru}}</ref>.

У цей же час в Криму, на початку XVI століття, появився свій сподвижник&nbsp;— Сінан Челебі Бей-Ходжа<ref>{{Cite web|url = |title = H.&nbsp;Seraja Szapszal. Slow kilka o ksiazetach Karaimskich Czelebi i ich dzialalnosci oswiatowej|last = Mysl Karaimska, 1936 (1935–1936), №&nbsp;11, с.&nbsp;8–11|first = |date = |website = |publisher = |language = |accessdate = 28.&nbsp;08.&nbsp;2015}}{{ref-ru}}</ref>, який перебрався із Персії до Мінглі Гірей-хана в 1500 році. До його слів прислухалися Кримські хани, а його дії піддали суттєвого поштовху в культурному та суспільному русі караїмів, які й оспівували його, його дітей та добрі їхні зачинання. Заставши одновірців в стані духовного занепаду, він почав ними опікуватися, а згодом, в 1528 році, посприяв редагуванню та друкуванню у Венеції першої караїмської книги з богослужіння<ref>{{Cite web|url = |title = Сінан Челебі і його нащадків караїми поважали не тільки за життя, але і після кончини: титули та імена їх були вписані в караїмські молитовники, щоб за них молитися у вічні часи. В особі Синана Челебі караїми мали не тільки духовного ватажка, але і світського захисника у своїх справах перед тодішніми татарськими ханами|last = с. 400 1-ї частини молитовника, виданого Я. Шишманом, 1891|first = |date = |website = |publisher = |language = |accessdate = 28.&nbsp;08.&nbsp;2015}}{{ref-ru}}</ref>.

== Заснування друкарні ==
А через два століття уже правнук Сінана Челебі, Ісхак Челебі, рішився на ще знаковіший вчинок, ним було започатковано '''першу караїмську друкарню''' в 1731 році<ref>{{Cite web|url = |title = На кошти Ісхака Челебі у фортеці Джуфт-Кале створена в 1731 р. перша друкарня, яка видала 1734 р. першу в Кримському ханстві друковану книгу|last = ''О.&nbsp;Акчокракли.	'' Новое из истории Чуфут-Кале. — Сімферополь, 1928. — С.&nbsp;2–3|first = |date = |website = |publisher = |language = |accessdate = 28.&nbsp;08.&nbsp;2015}}{{ref-ru}}</ref>. І в 1734 році в їх культурно-духовному центрі, Джуфут-Кале, видана перша в Кримському ханстві друкована книжка. Завдяки такому рішенню караїми стали головними рушіями культури й прогресу на півострові<ref>{{Cite web|url = |title = Про те, що караїми були розповсюджувачами культури в Криму і вони ж заклали перші там друкарню, писали вже давно і караїми, і татари|last = ''С.&nbsp;Шапшал.'' Известия караимского духовного правления // Евпатория. — 1918, №&nbsp;1; — С.&nbsp;6; Караимы на службе у крымских ханов. — С. 10.|first = |date = |website = |publisher = |language = |accessdate = 28.&nbsp;08.&nbsp;2015}}{{ref-ru}}</ref>. Ця друкарня пропрацювала майже століття і випустила чимало караїмських першодруків.

== Видання ==

== Див. також ==
* [[Друкарня Тришкана]];
* [[Друкарня Шапшала]]

== Примітки ==
{{reflist}}

== Джерела ==
* Караимская народная энциклопедия. Том 1. Вводный / Гл. ред. М.&nbsp;С.&nbsp;Сарач.&nbsp;— М.: Отдел научно-технической информации ПНЦ РАН.&nbsp;— 243 с.{{ref-ru}};
* О собрании рукописей и другихъ древностей, предложенныхъ гг. Фирковичами въ продажу императорской публичной библиотекъ. Донесение академиковъ Броссе, Куника, Шифнера и Вельяминова-Зернова.&nbsp;— С.-Петербургъ: Типографія Императорской Академіи наукъ, 1869.&nbsp;— 13 с.{{ref-ru}};
* ''Кузнецова І.&nbsp;О.''&nbsp;Про перші типографічні роботи в Криму // [[Палітра друку]].&nbsp;— 2000.&nbsp;— №&nbsp;4.
* ''Приднев С.'' Караимские книги, изданные в Евпатории // Известия крымского республиканского краеведческого музея.&nbsp;— №&nbsp;14&nbsp;— Симферополь: Крымский республиканский краеведческий музей, 1996.&nbsp;— С. 58–61.{{ref-ru}};

== Посилання ==
* [http://karaimbook.com/?p=697 Друкарня Мордехая Тришкана] {{Webarchive|url=https://archive.today/20150828150734/http://karaimbook.com/?p=697 |date=28 серпня 2015 }}

[[Категорія:Видавнича справа в Криму]]
[[Категорія:Караїми Криму]]
[[Категорія:Друкарство в Україні]]
[[Категорія:Караїмські друкарні]]
[[Категорія:Бахчисарайський район]]
[[Категорія:Чуфут-Кале]]