Перегляд вихідного коду сторінки Дюрбе Джаніке Ханим

{{Культова споруда
|зображення                 = Мавзолей «Дюрбе Джаніке Ханим» 1437.JPG
|розмір_зображення          = 300px
|підпис                     = 
|назва                      = Дюрбе Джаніке Ханим
|розташування_місто         = [[Бахчисарай]]
|розташування_країна        = {{UKR}}, [[Крим]]
|координати                 = {{Coord|44|44|27|N|33|55|27|E|region:IL_type:landmark_source:dewiki|display=title}}
|архітектор                 =
|інженер                    = <!-- необов'язковий -->
|скульптор                  = <!-- необов'язковий -->
|художник                   = <!-- необов'язковий -->
|замовник                   = <!-- необов'язковий -->
|дата_початку_спорудження   = [[1437]] рік
|дата_закінчення_спорудження=
|дата_зруйнування           =
|дата_відбудови             =
|вартість                   = <!-- необов'язковий -->
|будівнича_система          = <!-- необов'язковий -->
|стиль                      =
|адреса                     =
|релігійна конфесія         =
|намісник                   =
|сайт                       =
|кр=Крим
}}

'''[[Дюрбе]] Джаніке Ханим''' ([[Кримськотатарська мова|крим]]. ''Dürbe Canike hanım'')&nbsp;— [[мавзолей]] [[XV століття]], майже повністю зберігся, [[пам'ятка архітектури]] національного значення (охор. №&nbsp;010082/4)<ref>{{Cite web |url=https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/518-2020-п#Text |title=Постанова КМУ № 518 від 25 червня 2020 р. «Про внесення об'єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України» |accessdate=16 вересня 2020 |archive-date=11 жовтня 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20201011134810/https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/518-2020-п#Text }}</ref>, знаходиться на південно-східній околиці міста (колишнє Старосілля), на мисовому плато столової гори (близько 540&nbsp;м над рівнем моря)<ref>{{cite web |url= http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/970-63-п/page2 |title= Про впорядкування справи обліку та охорони пам'ятників архітектури на території Української РСР Рада Міністрів УРСР; Постанова від 24.08.1963 № 970|publisher= zakon4.rada.gov.ua |date= |accessdate= 7 липня 2015 року }}</ref>. Розташований у печерному місті [[Чуфут-Кале]] на північний схід від площі, ближче до обриву.

== Опис ==
Мавзолей представляє історичну спадщину [[Золота Орда|Золотої Орди]], прилегла до нього територія сьогодні порожня, але в минулому тут містилося кладовище з баштами ординських часів<ref name="Джаніке">{{cite web|url= http://avdet.org/node/11079|title= Мавзолей Джанике-ханым на Чуфут-Кале|publisher= avdet.org|date= |accessdate= 7 липня 2015 року|archiveurl= https://web.archive.org/web/20150708023046/http://avdet.org/node/11079|archivedate= 8 липня 2015|deadurl= yes}}{{ref-ru}}</ref>.

Жителі Бахчисараю називали мавзолей Кале-Азіз («Калейська святиня») або Киз-Азіз («Свята Діва»).

У [[1437]] році, за наказом хана [[Тохтамиш]]а, збудували мавзолей на пам'ять про його доньку [[Джаніке|Джаніке-Ханим]]<ref>
{{книга
 |автор          = 
 |заголовок      = Путеводитель по Бахчисарайскому музею
 |посилання      = 
 |відповідальний =  
 |місце          = Симферополь
 |видавництво    = 
 |рік            = 1959
 |том            = 
 |сторінок       = 
 |сторінки       = 81
 |isbn           = 
}}
{{ref-ru}}</ref>.

За іншою версією, мавзолей споруджений не одразу після смерті Джаніке, а на початку [[XVI століття]], під час правління [[Менглі I Ґерай|Менглі I Ґерая]] (1468−1515)<ref>{{cite web|url= http://artislam.org.ua/iskusstvo-islama/xan-zolotoj-ordy-i-osnovatel-nogajskoj-ordy-edigej-i-dzhanike-xanym.html|title= Хан Золотой Орды и основатель Ногайской Орды Едигей и Джанике-ханым|publisher= artislam.org.ua|date= |accessdate= 8 липня 2015 року}}{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}{{ref-ru}}</ref>.

В історії мавзолею та про Джаніке-Ханим, яка була видатною особистістю своєї епохи та користувалася народною любов'ю, існує багато легенд і загадок<ref>{{cite web|url= http://krymology.info/index.php/Джаныке-ханым|title= Джаныке-ханым|publisher= krymology.info|date= |accessdate= 9 липня 2015 року|archive-date= 7 серпня 2015|archive-url= https://web.archive.org/web/20150807234908/http://krymology.info/index.php/Джаныке-ханым}}{{ref-ru}}</ref><ref name="Джаніке2"/><ref>{{cite web|url= http://smorodina.com/objects/mavzoley-dzhanike-hanym|title= Мавзолей Джанике-Ханым|publisher= smorodina.com|date= |accessdate= 9 липня 2015 року|archive-date= 10 липня 2015|archive-url= https://web.archive.org/web/20150710013836/http://smorodina.com/objects/mavzoley-dzhanike-hanym}}{{ref-ru}}</ref><ref>{{cite web|url= http://poluostrov-krym.com/dostoprimechatelnosti/peschernye-goroda/chufut-kale/5.html|title= Чуфут-Кале — пещерный город-долгожитель|publisher= poluostrov-krym.com|date= |accessdate= 9 липня 2015 року|archive-date= 11 липня 2015|archive-url= https://web.archive.org/web/20150711082524/http://poluostrov-krym.com/dostoprimechatelnosti/peschernye-goroda/chufut-kale/5.html}}{{ref-ru}}</ref>.

Від Дюрбе Джаніке Ханим уздовж північного обриву відкривається вид на долину Ашлама-дере та панораму [[Кримські гори|Кримських гір]], кам'янисті дороги ведуть до астрофізичної обсерваторії в селище [[Научний (Україна)|Научний]], у [[Бакла|Баклу]], на Тепе-кермен, у долину р. Качі. Вид, що відкрився з цього обриву, надихнув [[Міцкевич Адам|Міцкевича]] на рядки сонета «Дорога над прірвою в Чуфут-Кале»<ref>{{cite web|url= http://jalita.com/guidebook/cave/mausoleum_djanikee.shtml|title= Мавзолей Джанике-ханым|publisher= jalita.com|date= |accessdate= 8 липня 2015 року|archive-date= 9 липня 2015|archive-url= https://web.archive.org/web/20150709041916/http://jalita.com/guidebook/cave/mausoleum_djanikee.shtml}}{{ref-ru}}</ref>.

== Архітектура ==
Восьмигранна форма будівлі запозичена із малоазіатської архітектури, будували її майстри Сходу. Споруда під черепичним дахом, прикрашена по ребрах граней різьбленими колонками, до нього примикає портал із масивною аркою, прикрашений різьбленими сельджуцькими візерунками. Верхня частина порталу складена у ХІХ столітті караїмами.

[[Файл:Дюрбе Джаніке Ханим. Промальовані написи (за О.Акчокракли,1928).jpg|right|thumb|Промальовані написи (за О.Акчокракли,1928&nbsp;р.)|150px]]
Біля входу висічений арабський каліграфічний напис: це тексти хадисів, у яких, серед іншого, трапляються слова «Цей світ є житло метушні, майбутнє ж життя вічне»<ref name="Джаніке"/>.

У глибині мавзолею на ступінчастому підвищенні&nbsp;— надгробок з арабським написом: «Це гробниця знаменитої государині Джаніке-ханим, дочки Тохтамиш хана, що померла місяця рамазану 841 року» (1437&nbsp;р.)<ref name="Джаніке2">{{cite web|url= http://www.e-reading.club/chapter.php/1021310/36/Fadeeva_-_Tayny_gornogo_Kryma.html|title= Гробница Джанике-ханым|publisher= e-reading.club|date= |accessdate= 8 липня 2015 року|archive-date= 9 липня 2015|archive-url= https://web.archive.org/web/20150709195547/http://www.e-reading.club/chapter.php/1021310/36/Fadeeva_-_Tayny_gornogo_Kryma.html}}{{ref-ru}}</ref>,<ref>{{cite web|url= http://kartamirakrym.blogspot.com/2013/12/blog-post_31.html|title= Мавзолей Ненкеджан ханым|publisher= kartamirakrym.blogspot.com|date= |accessdate= 9 липня 2015 року|archive-date= 15 липня 2015|archive-url= https://web.archive.org/web/20150715134711/http://kartamirakrym.blogspot.com/2013/12/blog-post_31.html}}{{ref-ru}}</ref>.

У [[1886]] році у Крим із візитом приїжджав російський цар [[Олександр III (російський імператор)|Олександр III]], із цієї нагоди різні пам'ятки архітектури реставрували, у результаті мавзолей втратив ряд різьблених орнаментів, а бічні пілони перекрили аркою.

== Галерея ==
<gallery>
Пам'ятка архітектури Мавзолей «Дюрбе Джаніке Ханим».JPG|Пам'ятка архітектури. 1437 р.
Дюрбе Джаніке Ханим. Вид до ремонту початок 80-х р. XIX ст.jpg|Вигляд до ремонту початок 80-х р. XIX ст.
Табличка гробниці Дюрбе Джаніке Ханим.JPG|Табличка гробниці Дюрбе Джаніке Ханим
Гробниця мавзолею «Дюрбе Джаніке Ханим».JPG|Гробниця мавзолею «Дюрбе Джаніке Ханим»
</gallery>

== Примітки ==
{{reflist}}

== Джерела ==
# Бахчисарай: Историко-археологический музей: Фотоальбом / авт. текста И.&nbsp;И.&nbsp;Чурилов; фот.: Е.&nbsp;Л.&nbsp;Векслерчик, Ю.&nbsp;А.&nbsp;Нейман.&nbsp;— К.:Мистецтво, 1976.- 94 с.{{ref-ru}}
# Бахчисарай: Фотокнига / авт. кол. П.&nbsp;Ф.&nbsp;Купровський; фотогр. А.&nbsp;В.&nbsp;Митюри; текст В.&nbsp;М.&nbsp;Скрипченка.&nbsp;— Сімферополь: Таврія, 1986.- 128 с.
# Волкова, Т. Крым. Персональный гид/ Т. Волкова, В. Гарагуля.- Симферополь,2003.- 224 с.{{ref-ru}}
# Нагаевская, Е.&nbsp;В.&nbsp;Бахчисарай.- Симферополь,1979.- 144 с.{{ref-ru}}

== Література ==
* Горный Крым. Атлас туриста / ГНПП «Картографія», Укргеодезкартографія ; ред.: Д.&nbsp;И.&nbsp;Тихомиров, Д.&nbsp;В.&nbsp;Исаев, геоинформ. подгот. Е.&nbsp;А.&nbsp;Стахова.&nbsp;— К. : ДНВП «Картографія», 2010.&nbsp;— 112&nbsp;с.

[[Категорія:Дюрбе Бахчисарая]]
[[Категорія:Чуфут-Кале]]
[[Категорія:Пам'ятки архітектури України національного значення в Криму]]
[[Категорія:засновані в Україні 1437]]