Перегляд вихідного коду сторінки Карасубазарський трактат

{{Договір
|назва=Мирний і союзний трактат між Російською Імперією і Ханством Кримським</br><small>{{lang-ru-dor|Мирный и союзный трактатъ между Россійскою Имперіею и Ханствомъ Крымскимъ}}</small>
|дата підписання=[[1 листопада]] [[1772]]
|місце підписання=[[Карасубазар]] (нині [[Білогірськ]]), [[Кримське ханство]]
|підписано={{Країна з прапорцем|Російська імперія}}: [[Долгоруков Василь Михайлович|Василій Долгоруков-Кримський]], [[Щербінін Євдоким Олексійович|Євдоким Щербінін]]<br/>[[Файл:Coat of arms of Crimean Khanate.svg|15px]] [[Кримське ханство]]: хан [[Сахіб II Ґерай]]|сторони={{Країна з прапорцем|Російська імперія}}, [[Файл:Coat of arms of Crimean Khanate.svg|15px]] [[Кримське ханство]]
|умови=* формальна незалежність [[Кримський ханат|Кримського ханства]];
* союз Кримського ханства з [[Російська імперія|Росією]];
* контроль [[Російська імператорська армія|російської армії]] над фортецями [[Керченська фортеця|Керч]] та [[Єні-Кале]];
* переселення [[Мала Ногайська Орда|Ногайської]] та [[Буджацька орда|Буджацької]] орд на [[Кубань]];
* перебування при дворі кримського хана «резидуючого міністра» російської імператриці
|набуття чинності=[[29 січня]] [[1773]]
}}
{{Російсько-турецька війна (1768—1774)}}
'''Карасубазáрський трактáт''' ({{Lang-ru|Карасубазарский трактат}}), офіційно '''Ми́рний і сою́зний трактáт між Росі́йською Імпéрією і Хáнством Кри́мським''' ({{lang-ru-dor|Мирный и союзный трактатъ между Россійскою Имперіею и Ханствомъ Крымскимъ}}{{sfn|ПСЗРИ|1830|p=708}})&nbsp;— мирний договір, підписаний у місті [[Карасубазар]] (сучасний [[Білогірськ]]) у [[Крим]]у [[1 листопада]] [[1772]] року між [[Російська імперія|Російською імперією]] та [[Кримський ханат|Кримським ханством]]{{Sfn|Вортман|2003}}. Умови трактату полягали в проголошенні незалежности Криму та укладанні союзу з Росією.

1771 року [[Кримське ханство]] у ході [[Російсько-турецька війна (1768—1774)|російсько-турецької війни]] було окуповане російською армією на чолі з [[Долгоруков Василь Михайлович|Василієм Долгоруковим-Кримським]]. Того ж року до влади в Криму прийшов хан [[Сахіб II Ґерай]].

1772 року між Росією та Кримом розпочалися переговори про укладення мирного договору, який передбачав би незалежність ханства та його союз із Росією. З боку Росії участь у переговорах брав слобідсько-український губернатор [[Щербінін Євдоким Олексійович|Євдоким Щербінін]].

Влада Кримського ханства не одразу погодилася на укладання такого мирного договору. У відповідь російські війська знищували корінне населення півострова. Підтримку Росії в переговорному процесі надавала частина кримської знаті.

1 листопада 1772 року договір був підписаний у місті Карасубазар (нині&nbsp;— Білогірськ). 29 січня 1773 року імператриця [[Катерина II]] ратифікувала трактат. Проте через зловживання російського уряду в Криму [[Диван (Кримське ханство)|диван]] Кримського ханства розірвав угоду.

За умовами договору, Кримське ханство ставало повністю незалежною державою, проте перебувало в союзі з Російською імперією; фортеці [[Керченська фортеця|Керч]] та [[Єні-Кале]] в [[Керченська протока|Керченській протоці]] мали перебувати під контролем російської армії; [[Мала Ногайська Орда|Ногайська]] та [[Буджацька орда|Буджацька]] орди мають бути переселені до Кубані; при дворі кримського хана мав перебувати «резидуючий міністр» російської імператриці.

Умови договору були визнані [[Османська імперія|Османською імперією]] у 1774 році за [[Кючук-Кайнарджійський мирний договір|Кючук-Кайнарджийським миром]].

== Передумови ==
{{Докладніше|Російсько-турецька війна (1768—1774)}}
1768 року [[Османська імперія]], звинувативши [[Російська імперія|Росію]] в організації нападу козаків під проводом [[Максим Залізняк|Максима Залізняка]] на місто [[Балта|Балту]], оголосила їй війну{{Sfn|Чухліб|2012}}. Як васал османів на їхньому боці воювало [[Кримський ханат|Кримське ханство]].

У війні Османська імперія зазнавала тяжких поразок від Росії. Кримське ханство було повністю окуповане Росією.

1771 року кримські беї без участи османського султана обрали ханом [[Сахіб II Ґерай|Сахіба II Ґерая]] замість [[Селім III Ґерай|Селіма III]]<ref>{{Cite web|title=Центр информации и документаци крымских татар|url=http://cidct.org.ua/ru/publications/Giray/47.html|website=web.archive.org|date=2009-02-18|accessdate=2022-07-06|archive-date=2009-02-18|archive-url=https://web.archive.org/web/20090218110015/http://cidct.org.ua/ru/publications/Giray/47.html}}</ref>.

== Укладання договору ==
З метою «дотиснути» [[Сахіб II Ґерай|Сахіба II Ґерая]] до унезалежнення Криму та союзу з Росією у квітні 1772 року слобідсько-український губернатор [[Щербінін Євдоким Олексійович|Євдоким Щербінін]] з півторатисячною залогою вирушив до Криму для переговорів{{Sfn|Потапенко|2016|с=238}}.

Євдоким Щербінін мав авдієнцію в кримського хана. Він намагався вмовити Сахіба Ґерая погодитися на розміщення в Криму [[Російська імператорська армія|російських військ]] та [[Російський імператорський флот|флоту]]. Історик [[Соловйов Сергій Михайлович|Сергій Соловйов]] у праці «[[Історія Росії від найдавніших часів]]» писав, що Сахіб Ґерай не одразу погодився на такі умови Росії; хан казав російському послові Щербініну{{Sfn|Соловйов|1879|с=840}}:
{{Цитата|Для чого вільну людину охороняти?}}{{Oq|ru|На что вольного человека охранять?}}
У відповідь Євдоким Щербінін казав ханові, що це необхідно для його безпеки у випадку можливої спроби його повалення турецькими військами{{Sfn|Соловйов|1879|с=840}}. Крім того, учасники переговорів з боку Кримського ханства заявляли{{Sfn|Соловйов|1879|с=840}}:
{{Цитата|Адже ми вільні, відповідно, можемо погоджуватись і не погоджуватися.}}{{Oq|ru|Ведь мы вольные, следовательно, можем соглашаться и не соглашаться.}}
Переговори з кримським ханом були важкими{{Sfn|Потапенко|2016|с=238}}. Сторону Росії в кількамісячних переговорах підтримала частина кримської проросійської знаті{{Sfn|Соловйов|1879|с=840—841}}.
[[Файл:Dolgorukov-Krymsky Vasily Michailovich.jpg|міні|[[Долгоруков Василь Михайлович|Василь Долгоруков-Кримський]]]]
Для того, щоб змусити кримського хана укласти мир, російський полководець генерал-аншеф князь [[Долгоруков Василь Михайлович|Василій Долгоруков-Кримський]] 19 вересня 1772 року знищив «татарські скопища, що чинили заворушення». Армія Долгорукова спалювала поселення та страчувала місцеве населення, внаслідок чого кількість корінного населення Криму різко зменшилася{{Sfn|Короленко|2016|с=43}}{{sfn|Возгрин (I)|1992|p=261}}{{sfn|Возгрин (II)|2014|p=348—349}}.

[[Файл:Суворовский дуб.3.jpg|міні|300px|[[Дуб Суворова|Суворовський дуб]], під яким був підписаний Карасубазарський трактат, та скеля [[Ак-Кая]] позаду нього.]]
Врешті-решт, 1 листопада 1772 року в місті [[Карасубазар]] (сучасний [[Білогірськ]]), під так званим [[Дуб Суворова|Суворовським дубом]] поблизу скелі [[Ак-Кая]]{{sfn|Кривошеєв|2019}}, було підписано Мирний і союзний трактат між Російською Імперією і Ханством Кримським ({{lang-ru-dor|Мирный и союзный трактатъ между Россійскою Имперіею и Ханствомъ Крымскимъ}}) між [[Російська імперія|Російською імперією]] та [[Кримський ханат|Кримським ханством]]. За Росію договір підписав генерал-аншеф [[Щербінін Євдоким Олексійович|Євдоким Щербінін]], а за Кримське ханство&nbsp;— хан [[Сахіб II Ґерай]].

{{Фоторяд|E. A. Shcherbinin.jpg|Devlet II Giray.jpg|текст=Підписанти Карасубазарського трактату: [[Євдоким Щербінін]] та [[Сахіб II Ґерай]]}}

29 січня 1773 року імператриця Росії [[Катерина II]] ратифікувала договір{{Sfn|ПСЗРИ|1830|с=712}}.
<center></center>

== Зміст ==
Трактат складався з 14 пунктів.

* '''Пункт 1''' проголошував «союз, дружбу та довіру» між Росією та Кримським ханством «без утисків віри, законів і вольностей»{{Sfn|ПСЗРИ|1830|с=710}}.

* '''Пункт 2''' проголошував, що право обрання нового хана належить лише народові та знаті Кримського ханства, і ні Російська, ні Османська імперії не мають права втручатися у процес обрання.

* '''Пункт 3''' проголошував, що всі народи, які були в підпорядкуванні Кримському ханству, продовжують перебувати під його владою, проте [[кабардинці]] мають перейти у російське підданство.
* '''Пункт 4''' проголошував, що Росія не може вимагати в «Кримської області» війська, а війська Кримського ханства не підпорядковуються [[Російська імператорська армія|російській армії]].
* '''Пункт 5''' проголошував, що імператриця [[Катерина II]] та її наступники зобов'язуються оберігати «Татарську область» «у всіх вищезазначених її правах та початкових положеннях».
* '''Пункт 6''' проголошував, що до завершення [[Російсько-турецька війна (1768—1774)|російсько-турецької війни]] [[Російська імператорська армія]] може перебувати у фортецях на теренах [[Крим]]у, проте за умов, «щоб ця обставина ні найменшим не була тягарем для кримських обивателів».
* '''Пункт 7''' проголошував, що Росія бере на себе обов'язок захищати вольності Криму, проте «назавжди» бере у своє підпорядкування фортеці [[Керченська фортеця|Керч]] та [[Єні-Кале]].
* '''Пункт 8''' проголошував, що будь-які інші фортеці та укріплення, окрім Керчі та Єні-Кале, будуть у підпорядкуванні «Світлійшого Хана та Кримського Уряду»{{Sfn|ПСЗРИ|1830|с=711}}.
* '''Пункт 9''' проголошував, що [[Мала Ногайська Орда|Ногайська]] та [[Буджацька орда|Буджацька]] орди повинні бути переселені на [[Кубань]] та проживати там під зверхністю хана, керуючись «своїми древніми правами, обрядами та звичаями»{{Sfn|Потапенко|2016|с=239}}.
* '''Пункт 10''' проголошував про повернення всіх [[Військовополонений|військовополонених]] [[Кримські татари|кримців]] до Криму, а [[Росіяни|росіян]]&nbsp;— до Росії без викупу.
* '''Пункт 11''' проголошував, що кримці-кріпаки, навіть якщо вони християни, не можуть бути в складі Російської імператорської армії, а можуть «тільки за добровільною згодою з хазяїнами викуплені бути».
* '''Пункт 12''' проголошував, що кримські купці можуть вільно торгувати в Росії, а російські купці&nbsp;— в Криму.
* '''Пункт 13''' проголошував, що російська імператриця має право мати власного «резидуючого міністра» при кримському ханові.
* '''Пункт 14''' проголошував, що трактат має бути ратифікований Катериною II.

== Наслідки ==
Через дії «Росії, що відбирає в нас землі і поводиться з нами брехливо», [[Диван (Кримське ханство)|диван]] Кримського ханства розірвав договір з Росією{{sfn|Возгрин (I)|1992|p=263}}{{sfn|Возгрин (II)|2014|p=352}}{{sfn|Кресін|2009|p=550}}.

У 1774 році було підписано [[Кючук-Кайнарджійський мирний договір|Кючук-Кайнарджийський мирний договір]], відповідно до якого [[Османська імперія]] визнала [[де-юре]] незалежність [[Кримський ханат|Кримського ханства]], що передбачав Карасубазарський трактат{{Sfn|Кресін|2009|p=550}}.

У 1775 році владу в Криму захопив хан [[Девлет IV Ґерай]], який підтримував Османську імперію. Проте вже у 1777 році у Криму владу захопив хан з проросійською орієнтацією [[Шагін Ґерай]]. У 1782 році його скинув з престолу хан [[Бахадир II Ґерай|Бахадир II]], проте у 1783 році Шагін Ґерай повернувся до влади.

1783 року за наказом [[Катерина II|Катерини II]] Кримське ханство [[Анексія Кримського ханства|увійшло]] до складу [[Російська імперія|Російської імперії]] як [[Таврійська область]].

== Див. також ==
* [[Айнали-Кавакська конвенція]]
* [[Кючук-Кайнарджійський мирний договір]]
* [[Анексія Кримського ханства]]

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Джерела ==

{{Refbegin}}

;Першоджерела
* {{Книга
|назва = [[Полное собрание законов Российской империи|Полное собраніе законовъ Россійской Имперіи]]
|рік = 1830
|посилання частина = https://web.archive.org/web/20210111145903/https://runivers.ru/bookreader/book9827/#page/710/mode/1up
|частина = Мирный и союзный трактатъ между Россійскою Имперіею и Ханствомъ Крымскимъ
|серія = Собраніе Первое
|том = 19
|сторінки = 708-712
|ref = ПСЗРИ
}}

;Монографії
* {{книга|ref=Возгрин (I)|автор=[[Возгрін Валерій Євгенович|Возгрин В. Е.]]|назва=Исторические судьбы крымских татар|рік=1992|місце={{М.}}|видавництво=Мысль|сторінок=446, [2]|посилання=https://web.archive.org/web/20220408061147/http://194.44.152.155/elib/local/sk803789.pdf}}
* {{Книга|ref=Возгрин (II)|автор=[[Возгрін Валерій Євгенович|Возгрин В. Е.]]|назва=История крымских татар : Очерки этнической истории коренного народа Крыма в четырёх томах|том=2|видання=3-е изд., испр. и доп.|рік=2014|місце=Симферополь|видавництво=«Къартбаба продакшн»|сторінок=940|посилання=http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/ua/elib.exe?Z21ID=&I21DBN=UKRLIB&P21DBN=UKRLIB&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=online_book&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=FF=&S21STR=ukr0008643}}
* {{Книга
|назва = История России с древнейших времён
|автор = [[Соловйов Сергій Михайлович|Соловьёв С. М.]]
|ref = Соловйов
|місце = Санкт-Петербург
|видавництво = Издание Высочайше утверждённаго Товарищества "Общественная Польза"
|видання = Второе изданіе
|том = XXVI - XXIX
|рік = 1879
|посилання = https://runivers.ru/upload/iblock/b05/Solovbev.%20Istoriya%20Rossii%20s%20drevnejshix%20vremen.%20Kn.%206.pdf
|archiveurl = https://web.archive.org/web/20190331081247mp_/https://runivers.ru/upload/iblock/b05/Solovbev.%20Istoriya%20Rossii%20s%20drevnejshix%20vremen.%20Kn.%206.pdf
|archivedate = 31 березня 2019
}}

;Статті
* {{Книга
|назва = Наш Крим: неросійські історії українського півострова : зб. ст.
|рік = 2016
|автор = Короленко Б.
|ref = Короленко
|частина = "Принуждение к союзу": як Крим став "ісконно руськім"
|посилання частина = https://shron1.chtyvo.org.ua/Antoniuk_Yaroslav/Nash_Krym_nerosijski_istorii_ukrainskoho_pivostrova.pdf?
|місце = Київ
|відповідальний = упоряд. та вступ С. В. Громенко
|видавництво = К.І.С.
|сторінки = 36—43
|archiveurl=https://web.archive.org/web/20220707063211/https://shron1.chtyvo.org.ua/Antoniuk_Yaroslav/Nash_Krym_nerosijski_istorii_ukrainskoho_pivostrova.pdf
|archivedate=7 липня 2022
}}
* {{Стаття|автор=Кривошеєв П.|ref=Кривошеєв|рік=2019|назва=«Присягнули годівниці». Кримськотатарські активісти ‒ про ініціативу руху «Къырым»|видавництво=[[Крим.Реалії]]|посилання=https://ua.krymr.com/a/krymskotatarski-aktyvisty-pro-initsiatyvu-rukhu-kyrym/29897294.html}}
* {{Книга
|назва = Наш Крим = Our Crimea = Bizim Qırımımız
|частина = “Под образом дружбы и откровенности”: нові документи про “татарську комісію” Євдокима Щербініна 1770–1775 рр. та першу російську анексію Криму
|автор = Потапенко С.
|посилання частина = https://shron1.chtyvo.org.ua/Nash_Krym/Vypusk_2.pdf?
|рік = 2016
|відповідальний = ред. кол. Г. Папакін (голова); за ред. Д. Гордієнка та В. Корнієнка
|місце = {{К.}}
|видання = Вип. II: Збірка ста- тей за матеріалами Другої Міжнародної наукової конференції «Крим в історії України», присвяченої 160-й річниці капітуляції Росії у Кримській війні 1853—1856&nbsp;рр.
|сторінки = 235—250
|ref = Потапенко
|archiveurl=https://web.archive.org/web/20220706102953mp_/https://shron1.chtyvo.org.ua/Nash_Krym/Vypusk_2.pdf
|archivedate=6 липня 2022
}}

;Енциклопедії
* {{ЕІУ|1|284|Білогірськ|Вортман Д. Я.|archiveurl=https://web.archive.org/web/20190713111345mp_/http://history.org.ua/LiberUA/ehu/1.pdf|archivedate=13 липня 2019|ref=Вортман}}
* {{ЕІУ|5|550—551|Кючук-Кайнарджійський мирний договір 1774|Кресін О. В.|ref=Кресін}}
* {{ЕІУ|9|304—305|Російсько-турецька війна 1768—1774|[[Чухліб Тарас Васильович|Чухліб Т. В.]]|ref=Чухліб}}
{{Refend}}
{{Портали|Крим|Історія України|Росія|Право}}

[[Категорія:1772 у політиці]]
[[Категорія:Російсько-турецька війна (1768—1774)]]
[[Категорія:Міжнародні угоди Російської імперії]]
[[Категорія:Міжнародні договори Кримського ханства]]
[[Категорія:Міжнародні договори XVIII століття]]
[[Категорія:Білогірськ]]
[[Категорія:Події 1 листопада]]
[[Категорія:Мирні договори XVIII століття]]
[[Категорія:1772 в Україні]]
[[Категорія:Історія Криму]]