Перегляд вихідного коду сторінки Керч

{{Значення|Керч (значення)}}
{{Місто України
|назва           = Керч
|прапор          = Flag_of_Kerch.svg
|опис прапора    = Прапор Керчі
|герб            = Kerch_coat.svg
|опис герба      = Герб Керчі
|регіон          = [[Автономна Республіка Крим]] 
|район           = [[Керченський район]]
|розташування    = Crimea-Kerch locator map.png
|код КАТОТТГ     = UA01100210010057785
|засноване       = 530 р. до н. е.
|статус          = [[1821]]
|населення       = {{збільшення}}{{formatnum:149 566}} ''<small>(станом на [[1 січня]] [[2017]])</small>''<ref>[http://crimea.gks.ru/wps/wcm/connect/rosstat_ts/crimea/resources/ad25798040702ea6b7beff4d45abe5e4/Численность+на+01-01-2017.pdf «Оценка численности постоянного населения по городским округам и муниципальным районам Республики Крым по состоянию на 01.01.2017 года»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170809012056/http://crimea.gks.ru/wps/wcm/connect/rosstat_ts/crimea/resources/ad25798040702ea6b7beff4d45abe5e4/Численность+на+01-01-2017.pdf |date=09.08.2017 }} ''Территориальный орган Федеральной службы государственной статистики по Республике Крым''</ref>
|зображення      = Kerch The Great Mithridates Staircase statue of a griffin IMG 2450 1725.jpg
|зображення_підпис     =[[Грифон]]&nbsp;— символ міста. Великі мітрідатські сходи.
|площа           = 108
|густота         = {{#expr:144626/108 round 2}}
|поштові індекси = 98300-98399
|код країни      = 380
|код             = 6561
|координати      = {{coord|45|21|N|36|28|E|scale:100000|display=inline,title}}
|висота          = 3
|водойма         = [[Керченська протока]], [[Чорне море|Чорне]] та [[Азовське море|Азовське]] моря; річки [[Приморська]], [[Булганак]], [[Джарджава]]
|станція         = [[Керч (станція)|Керч]]
|відстань        =
|залізниця о     = 296
|ref-залізниця о =
|автошлях о      = 209
|ref-автошлях о  =
|фізична о       = 189
|ref-фізична о   =
|залізниця с     = 1 114
|фізична с       = 716
|автошлях с      = 954
|міста-побратими = {{BLR}} [[Могильов]]<br/>{{TUR}} [[Чанаккале (місто)|Чанаккале]]<br/>{{RUS}} [[Смоленськ]]
|день міста      =
|інтернет домен  =
|адреса          = 98300, Автономна Республіка Крим, м. Керч, вул. Кірова, 17, 2-22-84
|вебсторінка     = [http://www.kerchrada.gov.ua/ Міська рада Керчі]
|мер             = Гусаков Микола Сергійович (де-факто)
 |етнікон=ке́рченець, ке́рченка, ке́рченці}}

'''Керч''' ({{lang-crh|Keriç, Керич}}; колишні назви: {{lang-it|Bosphoro Cimmerio, Vospro, Cerchio, Cherz}}, давньорус. ''Кърчевъ'', цебто ''Корчів'', {{lang-grc|Παντικάπαιον}})&nbsp;— [[місто]] у складі [[Автономна Республіка Крим|Автономної Республіки Крим]], центр [[Керченський район|Керченського району]], [[місто-герой]] в [[Україна|Україні]]. Колишне місто республіканського підпорядкування. Розташоване на узбережжі [[Керченська протока|Керченської протоки]], на сході [[Керченський півострів|Керченського півострова]] між [[Чорне море|Чорним]] і [[Азовське море|Азовським морями]], за 209&nbsp;км від [[Сімферополь|Сімферополя]] (автошлях {{Автошлях E|97}}, із яким збігається {{Автошлях М|17}}, згодом маршрут переходить в {{Автошлях Р|23}}), на перетині важливих морських і сухопутних шляхів.

20,6&nbsp;% площі міста зайнято під забудову. Зелені масиви і насадження займають 2750 га. Житловий фонд&nbsp;— понад 2,5&nbsp;млн м². Протяжність міста уздовж берегової лінії&nbsp;— 55&nbsp;км.

== Історія ==

=== Назва ===
Керч належить до стародавніх міст Східної Європи. Це одне з найдавніших міст сучасної [[Україна|України]], а, можливо, і найдавніше. За час свого існування місто мало багато назв: [[Пантікапей]] (VI&nbsp;ст. до н.&nbsp;е.), [[Боспорська держава|Боспор]] (з VI&nbsp;ст.&nbsp;н.&nbsp;е.), Крц, Крх, Крч, Керіш, [[Корчев]], Воспро, Восперо, Аспро-Монте, Васпро, Черкіо тощо&nbsp;— в епоху [[середньовіччя]], з [[XVIII століття]]&nbsp;— Керч.

=== Доісторичний період ===
Місцина була заселена ще в доісторичний період. Так, на нинішній вулиці Еспланадній були знайдені зуби мамонта. Знахідку датують 100&nbsp;— 40 тисячоліттям. Розкопки, проведені археологом Н.&nbsp;Д.&nbsp;Прасловим [[1966]] року біля мису Кара-Бурун та озера Тобечицького, виявили артефакти, віднесені до середнього [[палеоліт]]у. А.&nbsp;І.&nbsp;Мельник [[2009]] року виявив пункт Камиш-Бурун зі знахідками мустьєрського періоду.

Чисельнішими на Керченському півострові були знахідки доби [[мезоліт]]а (8000&nbsp;— 5000 років до&nbsp;н.&nbsp;е.) та [[неоліт]]у (5000&nbsp;— 4000&nbsp;рр. до&nbsp;н.&nbsp;е.) Вони відкриті завдяки зусиллям низки науковців, серед яких&nbsp;— А.&nbsp;Д.&nbsp;Архангельський, С.&nbsp;І.&nbsp;Забнін, П.&nbsp;Н.&nbsp;Заболоцький, А.&nbsp;А.&nbsp;Щепинський, Ю.&nbsp;Г.&nbsp;Колосов, Л.&nbsp;Г.&nbsp;Мацкевой, В.&nbsp;В.&nbsp;Вахонеєв, С.&nbsp;А.&nbsp;Шестаков. Від доби бронзи (III—I тисячоліття до н.&nbsp;е.) на Керченському півострові знайдені кургани з похованнями ямної, кемі-обинської, катакомбної та зрубної археологічних культур та колишні осідки тваринників та селян. Ці археологічні об'єкти досліджували&nbsp;— В.&nbsp;В.&nbsp;Веселов, І.&nbsp;Т.&nbsp;Круглікова, Лесков А. М., В.&nbsp;Г.&nbsp;Збенович, В.&nbsp;Д.&nbsp;Рибалова, С.&nbsp;С.&nbsp;Бессонова, А.&nbsp;Е.&nbsp;Кислий.

Кизил-кобинська культура (Х—V ст. до н.&nbsp;е.) репрезентує ранню залізну добу. Її представники і зіткнулися з грецькою колонізацією Північного Причорномор'я. [[Курган]], що відносять до кизил-кобинської культури, досліджувала С.&nbsp;С.&nbsp;Бессонова.

=== Грецька колонізація ===
{{main|Мітрідатові війни}}
[[Файл:The Crown of Kerch.jpg|міні|ліворуч|300px|[[Корона Керчі]],[[Новий музей]], [[Берлін]], [[Німеччина]]]]
[[Файл:Calyx-krater Athens 1375 Louvre CA153.jpg|міні|ліворуч|300px|Керченська ваза. 375—350 рр. до н.&nbsp;е. [[Париж]], [[Лувр]]]]

Нова хвиля грецької колонізації розпочалася добу [[архаїка|архаїки]], що охоплювала 8—6 століття до н.&nbsp;е. і наслідувала приклад пізньомікенського періоду. Колонізацію обумовила глибока економічна [[криза]] в поселеннях і містах як континентальної Греції, так і поселеннях на узбережжі Малої Азії. В деяких з міст владу у грецької аристократії перебрали на себе тирани&nbsp;— сильні особи, до вибороли фактично монархічну владу. Але в шостому столітті до н.&nbsp;е. зажевріла і нова ідея: виникають перші паростки рабовласницької [[демократія|демократії]], особливо в [[Афіни|Афінах]], де встигли швидко пройти етап [[Тиранія|тиранічного]] правління. Процес колонізації підігрівали як дефіцит плодючих ґрунтів в Греції, так і перенаселеність. Розпадались родові зв'язки, а землі переходили до власників з лав грецької аристократії.

Грецька колонізація мала різний характер: стародавні колонії на [[Сицилія|Сицилії]] мали відверто сільськогосподарський характер, у Північному Причорномор'ї&nbsp;— переважала торгівля. Торгівля переважала в колоніях, заснованих вихідцями з міста [[Мілет]], до яких належав і первісний Пантікапей. Колонізація була важливою справою, тому шукали відважного ватажка, а за порадами зверталися до оракула Аполлона в Дельфах.

За античними свідченнями, місто було засноване в [[530 до н. е.|530&nbsp;р. до н.&nbsp;е.]] як Пантікапей грецькими мореплавцями (вихідцями з [[Мілет]]а) на місці [[Кімерійці|кімерійських]] і [[скіфи|скіфських]] поселень на вершині гори [[Мітридат (гора)|Мітрідат]]<ref>За переказом, місце для Пантікапея грекам дав скіфський цар Агает (джерело: [[Стефан Византийский]], Словарь, статья «Пантикапей»; М. В. [[Скржинская]], «Скифия глазами эллинов»). Легенди також пов'язують заснування міста з циклом міфів про аргонавтів. В реальності засновниками Пантікапея були вихідці з [[Мілет]]а.</ref>. Неподалік від Пантікапея виникли інші грецькі поселення, іноді раніше за нього: [[Мірмекій]], [[Німфей]], [[Тірітака]], [[Порфмій]] та інші, назви яких не збереглися.
[[Файл:Pantikapey.jpg|міні|ліворуч|300px|Пантікапей, руїни]]

Територія була поліетнічна. [[480]] року до н.&nbsp;е. виникла Боспорська держава монархічного типу, де головували Археанактіди. Територію називали Боспор Кімерійський, за назвою племені кімерійців. Але тут мешкали також греки, скіфи, сінди та меоти.
Ці поселення утворили [[Боспорська держава|Боспорську державу]] (царство), яка розташувалася обабіч [[Керченська протока|Керченської протоки]], а Пантікапей став її столицею. Слово «боспор» з грецької перекладається як «протока».

Головним джерелом прибутків Боспорського царства була торгівля [[збіжжя]]м. Але розвивались також переробка риби, [[тваринництво]], [[виноробство]]. Грецькі ремісники традиційно сприяли розвитку керамічного виробництва, [[ткацтво|ткацтва]], [[Ювелірна справа|ювелірства]] та [[металургія|металургії]]. Важливе місце посідала торгівля з місцевими племенами&nbsp;— яким продавали грецьку [[зброя|зброю]], обладунки, виноградне [[вино]], [[оливкова олія|оливкову олію]], ювелірні вироби, [[кераміка|кераміку]], тканини, бо грекам вже було що запропонувати.

У [[437]] році до н.&nbsp;е. до влади прийшла негрецька династія Спартокидів. Боспорське царство досягає вершин власного розвитку. До цього періоду (4—3 століття до н.&nbsp;е.) відносять найбільші кургани на околицях Керчі. Зовнішня політика боспорських царів спрямована на військове здобуття сусідніх земель. За боспорського царя Левкона (перша половина 4 ст. до н.&nbsp;е.) кордони Боспорської держави досягли гір Північного Кавказу. Торгівля в материковою Грецією не припинялась. В подяку за хліб монументи царям Боспора ставили навіть в Афінах.

Третє&nbsp;— перше століття до н.&nbsp;е.&nbsp;— період [[Елліністичний період|еллінізму]]. Після військових походів царя Олександра Македонського розпадається Афінський морський союз. Афіни втрачають власні вигідні позиції, слабшають і торговельні зв'язки з Боспором. Відтепер значніше місце посіли торговельні зв'язки з грецькими містами Малої Азії&nbsp;— Пергам, Сінопа, Гераклея та островами Родос та Делос. Експорт збіжжя скорочується через конкуренцію з дешевим хлібом, який везуть з Північного Єгипту. Але міста Боспора залишаються відомими ремісничими центрами.

Боспорське царство проіснувало понад вісім століть.

=== У добу середньовіччя ===

У VI—VII ст. територія Пантікапею перейшла під зверхність [[Візантійська імперія|Візантійської імперії]]. У VIII столітті&nbsp;— це володіння [[Хозарський каганат|Хозарського каганату]]. В IX—X століттях Керч входила до складу грецького князівства [[Тмуторокань|Таматарха]], що в нашій історіографії називають Тмутороканським князівством.

На початку [[XIV століття|XIV]] ст. на узбережжі Керченської протоки з'являються італійці. Виникає їх колонія Воспоро. Наприкінці [[XV століття|XV]] ст. Керч, як і весь [[Крим]], потрапив у залежність від османського султана.

=== Російський період ===
[[Файл:Kerch aivazovsky.jpg|міні|left|300px|Керч у [[1839]]. [[Іван Айвазовський]]]]
[[1771]] року російські війська заволоділи Кримом, а [[1774]] (за умовами [[Кючук-Кайнарджійський мирний договір|Кючук-Кайнарджійського мирного договору]] з Османською імперією) [[Російська імперія]] включила до складу своїх володінь Керч і [[Єні-Кале|Єні-кале]] ([[фортеця|фортецю]], розташовану на північній околиці міста).

Після [[Анексія Кримського ханства|анексії Криму Російською імперією]] в місті росіянами було знищено&nbsp;— «зрівняно із землею»&nbsp;— 500 будівель, багато з них&nbsp;— в Керчі.<ref>[[Верига Василь Іванович|Василь Верига]]. Нариси з історії України (кінець XVIII&nbsp;— початок ХІХ ст.).— Львів: Світ, 1996.— 448 с.— С. 35. ISBN 5-7773-0359-5</ref>

Особливе місце в історії Керчі займає перша половина [[XIX століття]]. Тоді Керч-Єнікалійським градоначальником став один із основоположників російської [[археологія|археології]] [[Стемпковський Іван Олексійович|Іван Стемпковський]]. Йому належить містобудівна концепція міста, заснована на принципі «зв'язку часів». В основу забудови Керчі було покладена ідея поєднання античного і сучасного, збереження античної традиції. До того часу відносяться найбільші археологічні відкриття, а також створення [[Керченський державний історико-культурний заповідник|Керченського музею старовини]] (1826). Тепер фондові колекції музею-заповідника налічують понад 160 тисяч одиниць зберігання, а його [[лапідарій|лапідарна]] колекція найбільша в Європі (2 тис. одиниць).
Наприкінці [[XIX століття|19 століття]] Керч перетворюється на розвинуте промислове місто. У цей час було відкрито нову телеграфну станцію, збудовано тютюнову фабрику.

[[1900]] почав діяти Брянський металургійний завод (нині&nbsp;— [[Керченський металургійний комбінат імені Петра Войкова|завод ім. Войкова]]) і завершено будівництво залізниці, яка зв'язала Керч із [[Москва|Москвою]] і [[Санкт-Петербург]]ом.

=== Радянський період ===
[[Файл:Керчь. Обелиск Славы на вершине горы Митридат..jpg|міні|300px|[[Обеліск Слави (Керч)|Обеліск Слави на горі Мітридат]]|ліворуч]]
У радянський період Керч стала значним промисловим центром. Металургійний завод ім. Войкова давав 20&nbsp;% рейкового виробництва [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]]. Усього в місті працювало 71 промислове підприємство, діяло 36 шкіл, металургійний і судомеханічний технікуми, драматичний театр, 7 кінотеатрів, проживало понад 170 тис. мешканців.

[[Файл:Kerch flags.jpg|міні|300px|[[Прапор Керчі]]. Кількість червоних смуг символізує періоди міста: античність, середньовіччя, відродження, сучасність, а також 4 основні спільноти (греки, скіфи, тюрки, слов'яни)]]

З 1938<ref>Відомості Верховної Ради СРСР.&nbsp;— 1938.&nbsp;— №&nbsp;13.&nbsp;— 30 жовтня.&nbsp;— С. 3.</ref> до 1988<ref>{{Cite web |url=http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A036?rdat1=01.01.2021&vf7551=1328 |title=картка Постанови ВР |accessdate=24 Липня 2021 |archive-date=24 Липня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210724142608/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A036?rdat1=01.01.2021&vf7551=1328 }}</ref> рр. Керч була поділена на три адміністративні райони.

==== Друга світова війна ====
[[Друга світова війна]] залишила масу руїн та братських могил. Місто було двічі окуповано. У грудні [[1941]] року, після 1,5-місячної окупації, Керч було звільнено. Письменник Петро Павленко, побувавши в ті дні в Керчі, пізніше згадував:

{{quote|text=Коли я побачив Сталінград, він не зворушив мою уяву, так я до нього вже бачив Керч.}}

[[19 травня]] [[1942]] року місто знову захоплено німецько-фашистськими військами, а наступного дня вони окупували весь Керченський півострів. Частина бійців та командирів, що перекривали переправу радянських військ на [[Таманський півострів]], пішла в Аджимушкайські каменоломні, перетворивши їх у підземну фортецю. В живих залишились одиниці.

Про жорстокі бої за Керч нагадують обеліски, на братських могилах воїнів, яких особливо багато вздовж узбережжя [[Керченська протока|Керченської протоки]], пам'ятники, вулиці, що названі іменами героїв, у тому числі і керчан, що боролися за рідне місто.

[[14 вересня]] [[1973]]&nbsp;р. місто удостоєне звання «Міста-героя» з врученням [[Орден Леніна|Ордену Леніна]] і [[Медаль «Золота Зірка» (СРСР)|медалі Золота Зірка]]<ref>{{Cite web|title=Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении городу Керчи почетного звания "Город-Герой"». 14 сентября 1973 г. {{!}} Крым в истории России|url=http://krym.rusarchives.ru/dokumenty/ukaz-prezidiuma-verhovnogo-soveta-sssr-o-prisvoenii-gorodu-kerchi-pochetnogo-zvaniya-gorod|website=krym.rusarchives.ru|accessdate=2021-05-22|archive-date=22 Травня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210522094612/http://krym.rusarchives.ru/dokumenty/ukaz-prezidiuma-verhovnogo-soveta-sssr-o-prisvoenii-gorodu-kerchi-pochetnogo-zvaniya-gorod}}</ref>.

Тут також є меморіальний комплекс з [[Обеліск Слави (Керч)|обеліском Слави]] на горі [[Мітридат (гора)|Мітридат]], підземний музей та меморіал на честь захисників [[Аджимушкайські каменярні|Аджимушкайських каменоломень]], величний меморіал і музей на місці висадки Ельтигенського десанту в листопаді [[1943]]&nbsp;р.

=== Новітній час ===
У повоєнні часи місто було відроджено.

1954 року Кримську область і у тому числі м. Керч було передано до складу [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|УРСР]]

1971 року місто почало забезпечуватися дніпровською водою завдяки побудованому [[Північно-Кримський канал|Північно-Кримському каналу]].

На початку 2014&nbsp;р. під час [[Євромайдан]]у у Києві у Керчі відбулися антиукраїнські мітинги, організовані спецслужбами сусідньої Росії, а в лютому почалось [[Російське збройне вторгнення в Крим (2014)|захоплення]] Кримського півострова агресором і одним з перших захоплених об'єктів була [[Керченська поромна переправа]]. На той час у місті розташовувались 501-й окремий батальйон морської піхоти, 127-й батальйон берегової охорони ЗСУ, а також загін прикордонників, які швидко були оточені і нейтралізовані російськими загарбниками. Невдовзі більшість військовослужбовців-кримчан порушила присяги і перейшла на бік ворога.
{{double image|right|Coin of Ukraine Kerch2600 a.jpg|150|Kerch2600 r.jpg|150|[[2600 років Керчі (монета)|Пам'ятна монета "2600 років Керчі"]]}}
17 жовтня 2018&nbsp;р. в окупованій Росією Керчі студент Владислав Росляков [[Масове вбивство у Керчі|відкрив стрілянину]] в політехнічному коледжі. Його жертвами стала 21 особа, у тому числі 5 викладачів, 43 поранених потрапили до лікарень, а сам вбивця застрелився у бібліотеці свого коледжу.<ref>{{Cite web|url=https://korrespondent.net/ukraine/events/4022970-v-kerchy-vzorvaly-bombu-v-kolledzhe-onlain|назва=В Керчи взорвали бомбу в колледже. Онлайн|видавець=[[Корреспондент|«Корреспондент»]]|дата=17 жовтня 2018|url-архіву=https://web.archive.org/web/20190724164454/https://korrespondent.net/ukraine/events/4022970-v-kerchy-vzorvaly-bombu-v-kolledzhe-onlain|дата-архіву=24 липня 2019|мертвий-url=no|дата-доступу=2 червня 2021}}</ref> За деякими даними, у перестрілці взяли участь і співробітники силових структур РФ, які врешті-решт і застрелили Рослякова.<ref>{{Cite web |url=https://glavred.info/world/10019930-kerchenskogo-strelka-roslyakova-mogli-ubit-a-oruzhie-podbrosit-socseti.html |title=Архівована копія |accessdate=29 Листопада 2018 |archive-date=29 Листопада 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20181129184302/https://glavred.info/world/10019930-kerchenskogo-strelka-roslyakova-mogli-ubit-a-oruzhie-podbrosit-socseti.html }}</ref>

25 листопада 2018&nbsp;р. стався [[Інцидент у Керченській протоці]]: в Азовському морі після проходу через [[Керченська протока|Керченську протоку]] в міжнародних водах в ході прямого зіткнення зі спецпризначенцями РФ у Керченського моста були обстріляні і захоплені три корабля ВМС України, які направлялись з Одеси до Маріуполя; 23-х членів екіпажів було захоплено у полон, при цьому поранено трьох українських моряків. Провідні держави світу засудили цей черговий акт агресії з боку Росії,<ref>{{Cite web |url=https://ukurier.gov.ua/uk/news/zbrojni-sili-ukrayini-privedeni-u-povnu-bojovu-got/ |title=Архівована копія |accessdate=29 Листопада 2018 |archive-date=27 Листопада 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20181127234331/https://ukurier.gov.ua/uk/news/zbrojni-sili-ukrayini-privedeni-u-povnu-bojovu-got/ }}</ref> а в Україні було тимчасово введено воєнний стан у 10-ти областях.

== Населення ==
;Розподіл населення за віком та статтю (2001)<ref name="ukrcensus">{{cite web |url=http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/Varvalagg.asp?ma=19A050201%5F042%5F001&ti=19A050201%5F042%5F001%2E+%D0%EE%E7%EF%EE%E4%B3%EB+%ED%E0%F1%E5%EB%E5%ED%ED%FF+%E7%E0+%F1%F2%E0%F2%F2%FE+%F2%E0+%E2%B3%EA%EE%EC%2C+%F1%E5%F0%E5%E4%ED%B3%E9+%E2%B3%EA+%ED%E0%F1%E5%EB%E5%ED%ED%FF%2C+%C0%E2%F2%EE%ED%EE%EC%ED%E0+%D0%E5%F1%EF%F3%E1%EB%B3%EA%E0+%CA%F0%E8%EC+%282%29&path=../Database/Census/02/01/02/&lang=1&xu=&yp=&nr=2&aggfile(2)=5+%F0i%F7%EDi+%E2i%EA%EE%E2i+%E3%F0%F3%EF%E8&prevagg=NNNNN&mapname=&multilang=uk&aggdir2= |title=Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Автономна Республіка Крим (осіб) - Регіон, 5 річні вікові групи, Рік, Категорія населення , Стать |language=uk |trans_title=Населення за статтю та віком…2001 |publisher=[[Державна служба статистики України]] |accessdate= |archiveurl=https://web.archive.org/web/20200920121349/http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/Varvalagg.asp?ma=19A050201_042_001&ti=19A050201_042_001.+%D0%EE%E7%EF%EE%E4%B3%EB+%ED%E0%F1%E5%EB%E5%ED%ED%FF+%E7%E0+%F1%F2%E0%F2%F2%FE+%F2%E0+%E2%B3%EA%EE%EC%2C+%F1%E5%F0%E5%E4%ED%B3%E9+%E2%B3%EA+%ED%E0%F1%E5%EB%E5%ED%ED%FF%2C+%C0%E2%F2%EE%ED%EE%EC%ED%E0+%D0%E5%F1%EF%F3%E1%EB%B3%EA%E0+%CA%F0%E8%EC+%282%29&path=..%2FDatabase%2FCensus%2F02%2F01%2F02%2F&lang=1&xu=&yp=&nr=2&aggfile%282%29=5+%F0i%F7%EDi+%E2i%EA%EE%E2i+%E3%F0%F3%EF%E8&prevagg=NNNNN&mapname=&multilang=uk&aggdir2= |archivedate=20 Вересня 2020 }}</ref>:
{{СВ-Таблиця-Піраміда
|макс=7238|всього=158165
|ч0=2521|ж0=2394
|ч5=3413|ж5=3230
|ч10=5373|ж10=5239
|ч15=6222|ж15=5777
|ч20=5899|ж20=5793
|ч25=5263|ж25=5247
|ч30=4755|ж30=5160
|ч35=5525|ж35=6292
|ч40=5400|ж40=6762
|ч45=6024|ж45=7238
|ч50=5604|ж50=6768
|ч55=3446|ж55=4102
|ч60=5007|ж60=7102
|ч65=2834|ж65=4622
|ч70=2582|ж70=4845
|ч75=1250|ж75=3412
|ч80=409|ж80=1349
|ч85=215|ж85=938
}}
Населення&nbsp;— 151 тис. осіб. (2001)
В 1897&nbsp;— 33 тис., 1926&nbsp;— 34 тис., 1939—104,5 тис., 1959&nbsp;— 98 тис., 1962—107 тис.
Національний склад населення за переписом 2001 року:<ref>{{Cite web |url=http://sf.ukrstat.gov.ua/perepis1.htm#_jaz |title=Архівована копія |accessdate=3 вересня 2013 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20120828162929/http://sf.ukrstat.gov.ua/perepis1.htm#_jaz |archivedate=28 серпня 2012 |deadurl=yes }}</ref>
{|
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''чисельність'''
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''частка, %'''
|-
| росіяни||124 430||78,7
|-
| українці||24 298||15,4
|-
| білоруси||1 795||1,1
|-
| кримські татари||1 635||1,0
|-
| вірмени||518||0,3
|-
| татари||383||0,2
|-
| євреї||322||0,2
|-
| молдавани||280||0,2
|-
| азербайджанці||228||0,1
|}

== Засоби масової інформації ==

=== FM-радіостанції ===
Через окупацію півострова мовлення всеукраїнських та регіональних радіостанцій припинено.
{| class="wide standart sortable" border="1"
!№п/п
!Частота, МГц
!Назва
!Потужність, кВт
!Адреса вежі
!Передавач
|-
|1
|90.4
|Trance
|піратська ретрансляція
|західна частина міста + центр на пагорбах
|
|-
|2
|100.3
|[[Українське радіо]]
|0.5
|вул. Орджонікідзе 144-А
|щогла РТПЦ
|-
|3
|100.7
|[[Перець FM]]
|0.1
|вул. Чернишевського 47-А
|
|-
|4
|101.4
|[[NRJ Україна|NRJ]]
|1
|вул. Чернишевського 47-А
|
|-
|5
|102.6
|[[Наше радіо]]
|0.1
|вул. Чернишевського 47-А
|
|-
|6
|103.6
|[[Хіт FM]]
|0.2
|вул. Чернишевського 47-А
|
|-
|7
|104.8
|[[Радіо П'ятниця]]
|0.25
|вул. Чернишевського 47-А
|
|-
|8
|105.3
|Trans-M-Radio
|0.04
|вул. Орджонікідзе 144-А
|автодром, вежа ПрАТ «МТС Україна»
|-
|9
|105.7
|[[Radio Shanson]]
|0.1
|вул. Чернишевського 47-А
|
|-
|10
|106.4
|[[Радіо Байрактар]] (план)
|0.2
|вул. Чернишевського 47-А
|
|-
|11
|107.2
|[[NV|Радіо НВ]]
|0.5
|вул. Чернишевського 47-А
|
|-
|12
|107.6
|[[Мелодія FM]]
|0.1
|вул. Чернишевського 47-А
|
|}

== Культура ==

=== Пам'ятки ===
{{see also|Пам'ятки архітектури Керчі}}
* Залишки античних боспорських міст,
* [[Царський курган]],
* [[Мелек-Чесменський курган]],
* [[Церква Івана Предтечі (Керч)|Церква Іоанна Предтечі]] [[VIII століття|VIII]]—[[IX століття|IX]] століть. Найдавніший у [[Східна Європа|Східній Європі]] наземний християнський храм, що зберігся до наших днів.
* Історичний музей,
* Гора [[Мітридат (гора)|Мітрідат]] із [[Великі мітридатські сходи|Великими мітрідатськими сходами]], [[Обеліск Слави (Керч)|Обеліском Слави і Вічним вогнем]],
* Фортеця [[Єні-Кале]],
* [[Керченська фортеця|Фортеця Керч]].
* [[Аджимушкайські каменярні|Аджимушкайські каменоломні]]

=== Музеї ===
* Керченський історико-культурний заповідник
* Картинна галерея (Керч)
* [[Керченський історико-археологічний музей]]
* Меморіальні комплекси [[Аджимушкайські каменярні|Аджимушкайських каменоломень]] і в селищі [[Ельтиген]].

{{Gallery
|title=
|width=250| height=160| lines=5
|align=center
|File:Фортеця Єні-Кале 111.jpg|Єні-Кале. Брама і південно-західна вежа
|File:Мечеть в Керчи, 2018 (1).jpg|[[Керченська мечеть]]
|File:Церковь Иоанна Предтечи (Керчь) 01.jpg|Храм усікновення глави Іоанна Предтечі, Х століття
|File:Керчь. Здание суда..jpg|Судова будівля
|File:Здание бывшей женской гимназии (3).jpg|Будівля жіночої гімназії (нині гімназія №2)
|File:Мемориальный комплекс «Героям Эльтигенского десанта» (4).jpg|Меморіал «Героям Ельтігенського десанту»
|File:Керчь.Скалы в море..jpg|[[Баклан чубатий|Баклани]] на скелях посеред моря
}}

== Економіка ==
У Керчі діють підприємства гірничорудної, металургійної, суднобудівної, рибопереробної, легкої і харчової промисловості. Корисні копалини: [[залізняк]], [[газ]], [[нафта]], [[вапняк]]-черепашник, вапняк, [[флюс]], [[мергель]], [[пісок]], [[доломіт]], цегельно-черепична [[глина]], [[гіпс]] тощо.

До значних підприємств Керчі належать:

* [[Затока (завод)|Суднобудівний завод «Залив»]], збудований 1938 року, який зараз входить до холдингу [[Кременчуцький автомобільний завод|КрАЗ]].
* [[Керченський металургійний комбінат імені Петра Войкова]]
* [[Керченський стрілочний завод]]
* [[Керченський морський рибний порт]]
* [[Керченський судноремонтний завод]]
* [[Керченський морський торговельний порт]]
* [[Комиш-Бурун (порт)|Керченський морський порт «Комиш-Бурун»]]
* [[Керченський рибоконсервний завод «Пролив»]]
* Також діє [[Крим (порт)|порт «Крим»]], поромна переправа [[Крим (порт)|Крим]]&nbsp;— [[Кавказ (порт)|Порт Кавказ]], де до [[2014]]-го діяв пункт контролю [[Крим (пункт контролю)|Крим]].

== Інфраструктура ==
[[Файл:Mithridates Staircase with 428 footsteps - Kerch, Ukraine - panoramio.jpg|міні|Сходи на гору Мітрідат]]
У місті діє 28 загальноосвітніх шкіл, 27 дошкільних установ, 6 професійно-технічних училищ, 3 технікуми, НДІ «Югніро», 5 вузів; 9 клубних установ, 3 палаци культури, 2 музичних школи, 3 кінотеатри, 19 бібліотек.

Медичні установи: 3 територіальних медичних об'єднання, дитяча лікарня, пологовий будинок, психоневрологічний диспансер, тубдиспансер, онкодиспансер, станції переливання крові і швидкої медичної допомоги, 9 санаторіїв, 24 будинки відпочинку.

Є 2 спортивних стадіони, дитячо-юнацький клуб фізичної підготовки, автошкола, спортивні секції.
[[Файл:Керчь в сентябре. Главная улица города.jpg|ліворуч|міні|Вул. Леніна є центральною вулицею Керчі]]
Функціонують 11 туристичних фірм, готелі, відділення більш ніж 23х банків. Є також міський парк відпочинку і культури, 24 зони відпочинку вздовж узбережжя.

32 творчих колективи міста названі званнями «народного» і «зразкового». Зокрема існують заслужений ансамбль народного танцю «Керчанка», зразково-художній ансамбль скрипалів, оркестр популярної і джазової музики, навчально-виховний комплекс «Ліцей мистецтв», у який входять 6 колективів.

Керченська [[ТРК «Бриз» (Керч)|ТРК «Бриз»]] веде у місті власне радіомовлення, а також ретранслює 10 провідних радіостанцій України. У серпні 2013 року через тиск місцевої влади на ТРК «Бриз» під загрозою відключення опинилося усе радіомовлення міста.<ref>{{ref-ru}}[http://comments.ua/money/418013-vlasti-kerchi-zakrivayut-oppozitsionnuyu.html Власти Керчи закрывают оппозиционную радиостанцию. Журналисты ответят митингом] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160809100752/http://comments.ua/money/418013-vlasti-kerchi-zakrivayut-oppozitsionnuyu.html |date=9 Серпня 2016 }}, "Комментарии: ", Перевірено 19.09.2013</ref>

=== Транспорт ===
Керч має залізничну станцію. Основний громадський транспорт міста&nbsp;— [[автобус]]и, [[Маршрутне таксі|маршрутки]] і [[керченський тролейбус|тролейбуси]]. До [[Німецько-радянська війна|Німецько-радянської війни]] у місті діяв [[керченський трамвай|трамвай]].

Перевезення пасажирів морським транспортом здійснюється тільки за міждержавним маршрутом (Україна-Росія).

Працює державна авіакомпанія «Керч» ([[Керч (аеропорт)|міський аеропорт]]). В минулому за 18&nbsp;км від міста був розташований аеродромний комплекс «[[Багерове (авіабаза)|Багерове»]], здатний приймати і відправляти повітряні судна цивільної і військової авіації всіх типів. У 2012 році за безцінь був проданий фірмі із Керчі і розібраний на будматеріали.

== Люди, пов'язані з містом ==
[[Файл:Карло Боссоли. Могила Митридата.jpg|міні|[[Карло Боссолі]]. [[Царський курган]] (1856).]]
* [[Мітрідат Євпатор|Мітрідат VI Евпатор]], помер в Пантікапеї.
* [[Савмак]] (рр. н. і см. невід.)&nbsp;— керівник повстання [[Скіфи|скіфів]], що спалахнуло в [[Боспорська держава|Боспорській державі]] 109—107&nbsp;рр. до н.&nbsp;е, ймовірно представник [[Скіфські царі|правлячої династії скіфів]].
* [[Алімє Абденанова|Аліме Абденанова]] (1924—1944)&nbsp;— учасниця нацистсько-радянської війни, Герой РФ (2014).
* [[Ашик Антон Бальтазарович]] (1801—1854)&nbsp;— [[Археологія|археолог]], перший директор Керченського музею.
* [[Андрусов Микола Іванович]](1861—1924)&nbsp;— [[Геологія|геолог]], знавець неогенових відкладів, палеоеколог, академік.
* [[Белаш Олена Леонідівна]] (* 1938)&nbsp;— українська вчителька, відмінник освіти України, заслужений вчитель України.
* [[Вождєв Павло Олександрович]] (1976—2016)&nbsp;— старший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
* [[Шумейкін Володимир Миколайович|Володимир Шумейкін]] (* 1924)&nbsp;— український балетмейстер.
* [[Кириченко Олександр Миколайович]] (1884—1971)&nbsp;— [[Ентомологія|ентомолог]], знавець напівтвердокрилих комах, професор.
* [[Липа Іван Львович]](1865—1923)&nbsp;— український громадський та військовий діяч.<ref>''Тинченко Я.'' Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921): Наукове видання.&nbsp;— К.: Темпора, 2007.&nbsp;— 243 с. ISBN 966-8201-26-4</ref>
* [[Мітіліно Михайло Іванович]] (1875—1930)&nbsp;— український юрист.
* [[Балатуків Алі-Бей]](1885&nbsp;— ?)&nbsp;— підполковник [[Армія Української Народної Республіки|Армії Української Народної Республіки]]
* [[Первенцев Аркадій Олексійович]] (1905—1981)&nbsp;— російський [[письменник]], [[сценарист]]. Лауреат Державної премії СРСР ([[1948]]) за фільм «Третій удар». Троюрідний брат поета Володимира Маяковського.
* [[Доренко Сергій Леонідович]] (1959—2019)&nbsp;— російський тележурналіст.
* [[Єфросініна Марія Олександрівна]]&nbsp;— українська телеведуча.
* [[Карциганов Євген Олександрович]]&nbsp;— український графік.
* [[Уляна Лопаткіна]]&nbsp;— народна артистка Росії, балерина, солістка [[Маріїнський театр|Маріїнського театру]].
* [[Альона Свиридова]]&nbsp;— російська співачка.
* [[Яцентковський Олексій Володимирович]] (1880—1942)- професор, вчений-ентомолог і викладач
* [[Єпіфанцев Георгій Семенович]] (1939—1992)&nbsp;— радянський і російський актор театру і кіно

== Див. також ==
[[Файл:Kerch R.jpg|міні|[[Місто-герой Керч (монета)|Монета НБУ&nbsp;— Місто-герой Керч]]|праворуч|120px]]
{{3 стовпці}}
* [[Скіфи]]
* [[Пантікапей]]
* [[Горгонейон]]
* [[Ювелірство]]
* [[Мітрідат]]
* [[Керченський міссорій]]
* [[Констанцій II]]
* [[Ермітаж]]
* [[Афродита Керченська]]
* [[Склеп Деметри (Керч)]]
* [[Теракотовий Геракл із Керчі]]
* [[Золотий статер із Пантікапея]]
* [[2216 Керч]]&nbsp;— астероїд, названий на честь міста.
* [[Керченська телещогла]]
</div>

== Примітки ==
{{примітки|2}}

== Джерела та література ==
* ''О.&nbsp;Є.&nbsp;Кислий''. [http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Kerch_mst Керч] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160817144326/http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Kerch_mst |date=17 Серпня 2016 }} // {{ЕІУ|4|177}}
* ''О.&nbsp;Є.&nbsp;Кислий''. [http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Korchev Корчев] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160818022834/http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Korchev |date=18 Серпня 2016 }} // там же, с.200
* ''О.&nbsp;В.&nbsp;Архипенко, П.&nbsp;І.&nbsp;Іваненко, О.&nbsp;В.&nbsp;Осадчий''. [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=11817 Керч] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160818160704/http://esu.com.ua/search_articles.php?id=11817 |date=18 Серпня 2016 }} // {{ЕСУ}}
* {{ЕЄЕ|10745|Керчь}}
* Гайдукевич В.&nbsp;Ф.&nbsp;Боспорское царство. М.: Издательство Академии наук СССР, 1949.
* Воронов А. А., Михайлова М.&nbsp;Б.&nbsp;Боспор Киммерийский.&nbsp;— М.: Искусство,1983 (Серия «Дороги к прекрасному»).&nbsp;— 183c.
* Воронов А. А., Михайлова М.&nbsp;Б.&nbsp;Особенности новооткрытого античного памятника в Керчи // Архитектурное наследство.&nbsp;— Вып.23: Национальное своеобразие и взаимовлияние архитектуры народов СССР / Под ред. О.&nbsp;Х.&nbsp;Халпахчьяна.&nbsp;— М.: Стройиздат, 1975.&nbsp;— С.88—99.
* Виноградов Ю.&nbsp;А.&nbsp;Там закололся Митридат: военная история Боспора Киммерийского в доримскую эпоху; СПб.: Петербургское Востоковедение; М.: Филоматис, 2004.
* Горончаровский В.&nbsp;А.&nbsp;Между империей и варварами: военное дело Боспора римского времени; СПб.: Петербургское Востоковедение; М.: Филоматис, 2003.
* Молев Е.&nbsp;А.&nbsp;Эллины и варвары. На северной окраине античного мира; М.: ЗАО Центрполиграф, 2003
* Подосинов А.&nbsp;В.&nbsp;Произведения Овидия как источник по истории Восточной Европы и Закавказья; М.: Наука, 1985.
* Скржинская М.&nbsp;В.&nbsp;Скифия глазами эллинов; СПб.: Алетея, 2001.
* [http://imsu-krym.com/mista-i-sela-krymskoi-oblasti/kerch.html стаття Керч&nbsp;— Інформаційно-пізнавальний портал | Кримська область у складі УРСР] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130929132842/http://imsu-krym.com/mista-i-sela-krymskoi-oblasti/kerch.html |date=29 Вересня 2013 }} (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том&nbsp;— Історія міст і сіл Української РСР. Кримська область.&nbsp;— К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970.&nbsp;— 992 с.)
* [https://ua.krymr.com/a/yak-zalhopliuvaly-kerch-khronika-podii-2914-roku/30461138.html Як захоплювали Керч: хроніка подій 2014 року] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200302224046/https://ua.krymr.com/a/yak-zalhopliuvaly-kerch-khronika-podii-2914-roku/30461138.html |date=2 Березня 2020 }}

== Посилання ==
{{Вікіпосилання
|Тема           = Керч
|Портал         =
|Вікідані       =
|Вікісловник    =
|Вікіпідручник  =
|Вікіцитати     =
|Вікіджерела    =
|Вікісховище    = Category:Kerch
|Метавікі       =
|Медіавікі      =
|Вікімедіа      =
|Вікіновини     =
|Вікімандри     = Керч
|Тест Вікіпедія =
|Translatewiki  =
|Вікіінкубатор  =
|Проєкт         =
}}

* [http://www.mandry.org/?p=129 Подорож по Криму і Кубані. Керч] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120203145320/http://www.mandry.org/?p=129 |date=3 Лютого 2012 }}
* [http://kareshki.com/tag/керч/ Блог про Керч] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131217013448/http://kareshki.com/tag/керч/ |date=17 Грудня 2013 }}
{{Керченський район}}
{{Історичні місця Криму}}
{{Населені пункти АР Крим}}
{{Автономна Республіка Крим|стан=uncollapsed}}
{{50 найбільших міст України}}
{{Міста-герої СРСР}}
{{ВП-портали|Крим|Україна|Географія}}
{{Authority control}}

{{DEFAULTSORT:Керч}}
[[Категорія:Керч| ]]
[[Категорія:Міста Криму]]
[[Категорія:Районні центри Автономної Республіки Крим]]
[[Категорія:Історичні місця України]]
[[Категорія:Міста, нагороджені орденом Леніна]]
[[Категорія:Керченський півострів]]
[[Категорія:Виборчий округ 5]]
[[Категорія:Керченський район]]
[[Категорія:Населені пункти, засновані в VI столітті до н. е.]]