Перегляд вихідного коду сторінки Кримська війна

{{Infobox Military Conflict
|conflict     = Кримська війна
|partof       = 
|image        = Southeast Europe 1812 map en.PNG
|size         = 300px
|caption      = Мапа Європи після [[Бухарестський мирний договір (1812)|Бухарестського договору 1812]]
|date         = 4([[16 жовтня|16]]) жовтня [[1853]] — 13([[25 лютого|25]]) лютого [[1856]]
|place        = [[Кримський півострів|Крим]], [[Балкани]], [[Кавказ]], [[Чорне море]], [[Балтійське море]], [[Біле море]], [[Близький Схід]]
|result       = Перемога коаліції,  [[Паризький мирний договір 1856]]
|territory    = приєднання дельти Дунаю до Османської імперії
|combatant1   = Коаліція:<br />[[Файл:Flag of France.svg|border|20px]] [[Друга французька імперія|Французька імперія]]<br />[[Файл:Ottoman Flag.svg|border|20px]] [[Османська імперія]]<br />[[Файл:Flag of the United Kingdom.svg|border|20px]] [[Велика Британія]]<br />
[[Файл:Flag of the Kingdom of Sardinia (1848-1851).svg|border|20px]] [[Сардинське королівство (1720—1861)|Сардинське королівство]]<br />
|combatant2   = [[Файл:Flag of Russia.svg|border|20px]] [[Російська імперія]]<br />
|commander1   = [[Файл:Flag of France.svg|border|20px]] [[Наполеон III Бонапарт]]<br>[[Файл:Flag of the United Kingdom.svg|border|20px]] [[Вікторія (королева Великої Британії)|Вікторія]]<br>[[Файл:Flag of the Kingdom of Sardinia (1848-1851).svg|border|20px]] [[Віктор Емануїл II]]
|commander2   = [[Файл:Flag of Russia.svg|border|20px]] [[Микола I (російський імператор)|Микола I]]<br>[[Файл:Flag of Russia.svg|border|20px]] [[Олександр II (російський імператор)|Олександр II]]<br>[[Файл:Flag of Russia.svg|border|20px]] [[Меншиков Олександр Сергійович|Олександр Меншиков]]<br>[[Файл:Flag of Russia.svg|border|20px]] [[Корнілов Володимир Олексійович|Володимир Корнілов]] †<br>[[Файл:Flag of Russia.svg|border|20px]] [[Нахімов Павло Степанович|Павло Нахімов]] †<br>[[Файл:Flag of Russia.svg|border|20px]] [[Тотлебен Едуард Іванович|Едуард Тотлебен]]
|strength1    = [[Файл:Ottoman Flag.svg|border|20px]]: 165 000<ref name=":0">Clodfelter 2017, p. 180.</ref><br>[[Файл:Flag of France.svg|border|20px]]: 309,268<ref name=":1">Clodfelter, M. (2017). Warfare and Armed Conflicts: A Statistical Encyclopedia of Casualty and Other Figures, 1492-2015 (4th ed.). Jefferson, North Carolina: McFarland. ISBN 978-0786474707.</ref><br>[[Файл:Flag of the United Kingdom.svg|border|20px]]: 107,864
|strength2    = [[Файл:Flag of Russia.svg|border|20px]]: 889,000
|casualties1  = [[Файл:Ottoman Flag.svg|border|20px]]: 10 100 вбитих у боях, 10800 померли від ран, 24 500 померли від хвороб<ref name=":0"/><br>[[Файл:Flag of France.svg|border|20px]]: 8490 вбитих у бою; 11 750 померло від ран; 75 375 померли від хвороб, 39 870 поранених<ref name=":1"/><br>[[Файл:Flag of the United Kingdom.svg|border|20px]]: 2755 вбитих у бою, 1847 померло від ран, 17580 померли від хвороб, 18 280 поранених<br>[[Файл:Flag of the Kingdom of Sardinia (1848-1851).svg|border|20px]]: 28 убитих у бою, 2138 померли від хвороб
|casualties2  = [[Файл:Flag of Russia.svg|border|20px]]: 35 671 вбито в бою, 37 454 померли від ран, 377 000 померли від хвороб, 80 000 поранених<ref>Mara Kozelsky, "The Crimean War, 1853–56." Kritika: Explorations in Russian and Eurasian History 13.4 (2012): 903–917 online.</ref><ref name=":0"/>
|notes        = 
}}
{{Кримська війна}}
'''Кри́мська війна́''' ([[1853]]—[[1856]]), або '''Східна війна'''&nbsp;— війна між [[Російська імперія|Російською Імперією]] і союзницькими військами [[Османська імперія|Османської імперії]], [[Сполучене Королівство Великої Британії та Ірландії|Великої Британії]], [[Друга французька імперія|Французької імперії]] та [[Сардинське королівство (1720—1861)|Сардинського королівства]] за панування на [[Близький Схід|Близькому Сході]] та [[Балканський півострів|Балканах]]. Війна закінчилась поразкою Російської імперії та підписанням Паризького мирного договору.

Переважно військові дії Східної війни відбувалися в [[Крим]]у, але охопили також райони [[Подунав'я]], гирла [[Дніпро|Дніпра]], [[Одеса|Одесу]], [[Балтійське море|Балтійське]] та [[Біле море|Біле]] моря, російсько-османський кордон на [[Кавказ]]і.

== Передумови ==
З боку Російської імперії головною причиною війни стала суперечність між розвитком промислово-[[капіталізм|капіталістичних]] відносин у державі та російським кріпосницьким господарством, яке стримувало розвиток промисловості внаслідок слабкості внутрішнього ринку.

Із двох можливих шляхів розв'язання проблеми&nbsp;— скасування [[Кріпацтво|кріпацтва]], або ж розвитку зовнішніх ринків&nbsp;— керівництво імперії обрало другий шлях. Розв'язавши [[Російсько-турецькі війни|війни]] 1826—1828 років, російський торговий капітал заволодів [[Османська Імперія|османськими]] та [[Персія|перським]] ринками і почав просуватися до [[Середня Азія|Середньої Азії]], [[Емірат Афганістан|Емірату Афганістан]] у напрямку [[Індія|Індії]]. Це викликало спротив Великої Британії та Франції.

Безпосереднім приводом для війни стало захоплення російськими військами [[Молдавське князівство|Молдовського князівства]] та [[Волощина|Волощини]] (Валахії) 1853 року з метою заволодіти торгівлею збіжжям дунайських країн<ref>[[Нечкіна Милица Василівна|М. Нечкина]]. Крымская кампания.— В кн.: Малая Советская Энциклопедия. Том четвертый. Ковальская&nbsp;— Массив.&nbsp;— М.: Акционерное об-во «Советская Энциклопедия», 1929.— Стб. 401—402.</ref>.

== Початок війни ==
У лютому [[1853]] року російський імператор [[Микола I (російський імператор)|Микола І]] відрядив до [[Стамбул]]а морського міністра князя [[Меншиков Олександр Сергійович|Олександра Меншикова]]. Той зажадав від султана [[Абдул-Меджид I|Абдул-Меджида]] згоди на [[протекторат]] Російської імперії над 12&nbsp;млн православних жителів його імперії (посилаючись на [[Кючук-Кайнарджійський мирний договір]], хоча той передбачав тільки право Петербурга на захист і заступництво) та право доступу православних до [[Свята Земля|Святої Землі]]. Султан задовольнив лише одну вимогу, видавши [[фірман]], яким офіційно гарантував непорушність прав православних на Святій Землі, скориставшись підтримкою Великої Британії, посол якої гарантував допомогу Сполученого королівства в разі російської агресії, та Французької імперії, флот якої увійшов у протоку [[Дарданелли]] з метою захисту. [[21 травня]] обурений Меншиков залишив Стамбул.

1 червня Петербург офіційно розірвав дипломатичні відносини з Османською імперією. За наказом Миколи І 82-тисячний російський корпус під командою генерала Михайла Горчакова [[21 червня]] [[1853]] року форсував річку [[Прут]] і захопив Молдовське князівство та Волощину&nbsp;— [[васал]]ьні князівства Османської імперії.

У відповідь на російське вторгнення представники Великої Британії, Французької імперії, [[Королівство Пруссія|Королівства Пруссія]] та Австрійської імперії зібралися у Відні й прийняли ''Віденську ноту'', як гадали підписанти, компромісну для всіх сторін, яка передбачала звернення до султана з вимогою дотримуватися всіх попередніх угод щодо православного населення (право його захисту Російською імперією) та до Миколи І, який мав вивести війська з території Османської імперії. Султан 27 вересня (9 жовтня) зажадав повернення російських військ за Прут. Оскільки імператор відмовився, [[16 жовтня|4 (16) жовтня]] Османська імперія оголосила Російській імперії війну. [[1 листопада|20 жовтня (1 листопада)]] Микола І підписав маніфест «Про війну з [[Блискуча Порта|Оттоманською Портою]]»<ref>{{Cite web |url=https://runivers.ru/doc/d2.php?CENTER_ELEMENT_ID=146930&PORTAL_ID=7146&SECTION_ID=6778 |title=Высочайший манифест 20 октября 1853 г. |accessdate=5 березня 2022 |archive-date=5 березня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220305154634/https://runivers.ru/doc/d2.php?CENTER_ELEMENT_ID=146930&PORTAL_ID=7146&SECTION_ID=6778 }}</ref><ref>{{iw2|Дубровин, Николай Фёдорович|Дубровин Н.|ru|Дубровин, Николай Фёдорович}} [http://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/UKR0000452 Материалы для истории Крымской войны и обороны Севастополя]</ref>

.

== Військові дії ==
[[Файл:BattleOfSinop 2.jpg|thumb|250px|«[[Сінопська битва]]», картина [[Боголюбов Олексій Петрович|Олексія Боголюбова]]]]
[[Файл:William Simpson - Attack on the Malakoff.jpg|thumb|250px|«Атака на Малахів курган», Вільям Сімпсон, 1855]]
Спочатку події розвивалися на користь росіян. Вони розбили османів на [[Кавказ]]і. [[Чорноморський флот Російської імперії|Чорноморський флот]] під командуванням адмірала [[Нахімов Павло Степанович|П.&nbsp;С.&nbsp;Нахімова]] в [[Сінопська битва (1853)|Синопській бухті потопив]] османську [[ескадра|ескадру]], яка втратила майже всі кораблі та 3/4 особового складу. Але [[4 січня]] [[1854]] році Велика Британія та Французька імперія ввели свої ескадри в Чорне море й зажадали від Миколи І негайно вивести війська з Молдовського князівства та Валахії.

Микола І відповів відмовою. Відтак Британія та Французька імперія офіційно оголосили Російській імперії війну. Досі нейтральна Австрійська імперія теж висунула Російській імперії [[ультиматум]] про вивід військ із Молдовського князівства та Валахії. Згодом до британо-французької коаліції приєдналося [[Сардинське королівство (1720—1861)|Сардинське королівство]]. Російська імперія опинилася в повній політичній ізоляції.

Зимовий час дозволив османам із [[Тулча|Тулчі]] 10 січня 1854 року поставити гарматну батарею на о. Чатал у гирлі Дунаю. Тулча була зайнята російськими військами 12 лютого 1854 року, їх втрати сягали від 400 до 750 вояків на добу.

У червні 1854 року кілька тисяч сімей болгар разом із великою кількістю худоби та возів, побоюючись помсти з боку османів, просили дозволу переправитися понтонними мостами, і їм було дозволено слідувати через Дунай за військами, що відступали.

На політичному фронті в березні 1854 року [[Наполеон III Бонапарт]] разом із Великою Британією вирішили, що Османській імперії слід запропонувати якийсь захист проти російської експансії через Дунай, який призвів до переміщення Союзних експедиційних сил у [[Варна|Варну]]. Незважаючи на втручання Австрійської імперії, яка переконала Російську імперію не починати війну, була оголошена настанова на знищення російської військово-морської бази в [[Севастополь|Севастополі]]. Незабаром після цього всі пароплави компанії «[[John Bibby, Sons & Co]].» і деякі її вітрильні судна були реквізовані для служби під час Кримської війни, яка продовжувалася до 1856 року, коли був підписаний [[Паризький мир (1856)|Паризький договір]]. Спочатку «John Bibby, Sons & Co» курсували між [[Ліверпуль|Ліверпулем]] і Варною, але, коли у вересні в Крим вторглися війська, запаси стали перевозити до Криму. Після цього судна діяли між Ліверпулем і авангардом, висадженим біля [[Євпаторія|Євпаторії]].<ref name=TRD>{{Cite web |url=http://www.red-duster.co.uk/BIBBY2.htm |title=The Red Duster. The Merchant Navy Association. Bibby Line. Сторінка 2. |accessdate=3 жовтня 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160409042138/http://red-duster.co.uk/BIBBY2.htm |archivedate=9 квітня 2016 |deadurl=yes }}</ref>

Наприкінці липня [[1854]] року союзники вибили росіян із окупованих територій. Наступною їхньою метою було знищення російського Чорноморського флоту як загрози для Османської імперії. Для цього потрібно було опанувати Севастопольську бухту, у якій застарілий вітрильний Чорноморський флот сховався від флоту союзників, чиї кораблі вже мали гвинтові двигуни.

Севастополь був добре укріплений з моря. Тому британо-франко-османська армія вдалася до маневру&nbsp;— [[1 вересня]] несподівано висадилася з кораблів у Євпаторії, у якій не було російського гарнізону, й суходолом вирушила в напрямку Севастополя, не захищеного з тилу. 14 вересня вона з'явилася на околицях головної бази Чорноморського флоту. Севастополь опинився в облозі, яка тривала 349 діб.
{{Головна|Оборона Севастополя (1854—1855)}}
[[Файл:William Simpson - Charge of the light cavalry brigade, 25th Oct. 1854, under Major General the Earl of Cardigan.jpg|thumb|left|200px|Атака бригади легкої кавалерії під [[Балаклава|Балаклавою]] [[25 жовтня]] [[1854]] року в Кримській війні, [[Вільям Сімпсон]], [[1 березня]] [[1855]] року]]
Здача Севастополя означала б для Росії неминучу втрату Криму й перенесення бойових дій углиб імперії. Микола І вирішив штурмувати з моря Євпаторію, викинути звідти британо-французько-османський гарнізон, іти на Севастополь і вдарити неприятелеві у спину. [[5 лютого]] [[1855]] року російський десант, підсилений грецькими добровольцями, атакував союзників. Але наступ захлинувся, після чого в Миколи І не залишалося жодної надії на злам у війні.

Існує версія: аби уникнути ганьби від поразки, амбітний російський імператор [[18 лютого]] [[1855]] року наказав особистому лікарю Мандту принести отруту&nbsp;— і за кілька годин Миколи І не стало. Офіційно оголосили, ніби монарх помер від [[Застуда|застуди]]. Того ж дня на російський трон сів 37-річний син Миколи І&nbsp;— [[Олександр ІІ (російський імператор)|Олександр ІІ]].

[[22 травня]] союзники взяли стратегічно важливі Федюхині й [[Балаклавські висоти]] біля Севастополя, а [[27 серпня]] заволоділи ключовим пунктом оборони міста&nbsp;— [[Малахів курган|Малаховим курганом]]. Подальший спротив не мав сенсу. Росіяни затопили кораблі Чорноморського флоту в бухті й залишили Севастополь. Олександр ІІ попросив супротивників припинити бойові дії й сісти за стіл переговорів.
[[Файл:Balaklava sick 2.jpg|міні|праворуч|250пкс|Кольорова гравюра із зображенням посадки хворих у порту Балаклави під час Кримської війни]]
[[Файл:TimothythetortoisePowderhamCastle.jpg|thumb|Черепаха [[Тімоті (черепаха)|Тімоті]] (1839—2004) була останнім «учасником» Кримської війни]]
{{main|Кінбурнська баталія (1855)}}

== Завершення війни ==
Учасники конфлікту, а також Австрія та Пруссія, зібралися в Парижі на міжнародний конгрес. Глава російської делегації граф Олексій Орлов [[30 березня]] [[1856]] року підписав [[капітуляція|капітуляцію]] Російської імперії.

Війна закінчилася Паризьким миром [[1856]] року. Він позбавив Росію права мати військовий флот на Чорному морі, а також фортеці й прибережні арсенали. Російська імперія публічно відмовилася від претензій на Молдовське князівство, Валахію та південну Бессарабію. Російського імператора позбавили протекторату над християнами Османської імперії, замінивши колективним патронатом усіх великих держав. План розширення впливу Російської імперії на південь провалився. Побіжним наслідком війни стала нова хвиля еміграції кримських татар до Османської імперії — залишило Крим близько 135,5 тис. осіб.

== Участь українських козаків ==
На боці союзних сил діяли військові підрозділи, сформовані із залишків [[Задунайська Січ|задунайських козаків]]. У жовтні [[1853]] року [[Чайковський Міхал|Михайло Чайковський]] домігся створення регулярних козацьких підрозділів в османському війську. [[23 січня]] [[1854]] року козаки склали присягу. З [[Константинополь|Константинополя]] привезли козакам знамена [[Запорозька Січ|Запорозької Січі]], а Садик-Паша (ім'я Михайла Чайковського в Османській імперії) отримав від султана титул «міріан-паша» (кошовий отаман).

У лютому військо Садик-Паші ввійшло в [[Бухарест]], а сам він став губернатором [[Румунія|Румунії]]. На початок березня його війська зайняли позиції на річці Прут, готуючись до боїв із росіянами. Та уряд Австрійської імперії почав тиснути на султана, вимагаючи відвести загони. Султан погодився, висловив подяку Чайковському і навіть надав йому титул «Око, вухо і правиця престолу».

== Див. також ==
* [[Східне питання]]
* [[Битва на Альмі]]
* [[Балаклавська битва]]
* [[Битва на Чорній річці]]
* [[Битва при Курекдере]]
* [[Битва при Олтенітце]]
* [[Інкерманська битва]]
* [[Облога Карса (1855)]]
* [[Облога Петропавловська]]
* [[Кінбурнська баталія (1855)]]
* [[Оборона Севастополя (1854—1855)]]
* [[Синопська битва]]
* [[Облога Таганрога]]
* [[Штурм Євпаторії]]

== Примітки ==
{{reflist}}

== Джерела та література ==
* ''С.&nbsp;В.&nbsp;Кульчицький''. [http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Krimska_vіyna КРИМСЬКА ВІЙНА 1853—1856, Східна війна 1853—1856] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160817162728/http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Krimska_vіyna |date=17 серпня 2016 }} // {{ЕІУ|5|351}}
* ''Ковальов Д. В.'' [http://chtyvo.org.ua/authors/Kovalov_Denys/Finliandskyi_teatr_boiovykh_dii_u_Krymskii_viini/ Фінляндський театр бойових дій у Кримській війні] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160807015412/http://chtyvo.org.ua/authors/Kovalov_Denys/Finliandskyi_teatr_boiovykh_dii_u_Krymskii_viini/ |date=7 серпня 2016 }}
* ''В.&nbsp;Ю.&nbsp;Константинов''. Кримська війна 1853-56 // [[Українська дипломатична енциклопедія]]: У 2-х т. /Редкол.:Л.&nbsp;В.&nbsp;Губерський (голова) та ін.&nbsp;— К: Знання України, 2004&nbsp;— Т.1&nbsp;— 760с. ISBN 966-316-039-X
* ''В.&nbsp;В.&nbsp;Копійка''. «Чотири пункти» Наполеона III // {{УДЕ|том=2}}
* [[Корсак Іван Феодосійович|''Корсак Іван'']]. Отаман Чайка: роман /І.&nbsp;Ф.&nbsp;Корсак.-К.:Ярославів Вал, 2010.- 187с.
* ''С.&nbsp;О.&nbsp;Маковський''. Віденська конференція 1855 // [[Українська дипломатична енциклопедія]]: У 2-х т./Редкол.:Л.&nbsp;В.&nbsp;Губерський (голова) та ін.&nbsp;— К: Знання України, 2004&nbsp;— Т.1&nbsp;— 760с. ISBN 966-316-039-X
* [[Петров Андрій Миколайович|''Петров А. Н.'']]. Война России с Турцией.
* [[Саєнко Валерій Миколайович|''Саєнко В. М.'']] Токмаччина під час Східної (Кримської) війни. 1853—1856&nbsp;рр.&nbsp;— Токмак: Gutenbergpress, 2008&nbsp;— 68 с.

== Посилання ==
* [http://leksika.com.ua/13571008/legal/krimska_viyna_1853-56 Кримська війна 1853-56] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161117145050/http://leksika.com.ua/13571008/legal/krimska_viyna_1853-56 |date=17 листопада 2016 }} // {{Юридична енциклопедія|3}}
* [[Цалик Станіслав Миколайович|''Станіслав Цалик'']]. [http://gazeta.ua/ru/articles/history-journal/_rosiyi-zaboronili-mati-flot-na-cornomu-mori/378040 Росії заборонили мати флот на Чорному морі] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140407080216/http://gazeta.ua/ru/articles/history-journal/_rosiyi-zaboronili-mati-flot-na-cornomu-mori/378040 |date=7 квітня 2014 }} // [[Газета по-українськи|gazeta.ua]], [http://gazeta.ua/ru/journal журнал «Країна»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140410021708/http://gazeta.ua/ru/journal |date=10 квітня 2014 }}, історія, №&nbsp;66, четвер, 07 квітня 2011 14:24
* [https://web.archive.org/web/20111017115455/http://newspapers.bl.uk/blcs/page.do?page=%2Fresearchguide.jspx&docPage=topicguide%2Fblcs_29.htm Кримська війна в англійських газетах]
* [http://initiativenational.blogspot.com/2013/02/blog-post_8.html Кримська війна у Балтійському морі&nbsp;— фінляндський вектор] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150102071932/http://initiativenational.blogspot.com/2013/02/blog-post_8.html |date=2 січня 2015 }}
* [[Тинченко Ярослав Юрійович|''Ярослав Тинченко'']]. [http://tyzhden.ua/History/104251 Кримська війна: 160 років тому] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140311220254/http://tyzhden.ua/History/104251 |date=11 березня 2014 }} // Тиждень.ua, 9 березня 2014. // ''Ярослав Тынченко''. [http://argumentua.com/stati/krymskaya-voina-160-let-spustya Крымская война. 160 лет спустя] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140402092334/http://argumentua.com/stati/krymskaya-voina-160-let-spustya |date=2 квітня 2014 }}. Перевод: «Аргумент» // «Аргумент», Наша история. Вс, 2014-03-16 08:42.

{{Війни XIX століття}}
{{Російсько-турецькі війни}}
{{Бібліоінформація}}
[[Категорія:Кримська війна]]
[[Категорія:Війни XIX століття]]
[[Категорія:Війни Великої Британії]]
[[Категорія:Війни Італії]]
[[Категорія:Війни Російської імперії]]
[[Категорія:Війни Туреччини]]
[[Категорія:Війни в Україні]]
[[Категорія:Війни Франції]]
[[Категорія:Новоісторична Велика Британія]]
[[Категорія:Новоісторична Італія]]
[[Категорія:Історія П'ємонту]]
[[Категорія:Сардинське королівство]]
[[Категорія:Новоісторична Росія]]
[[Категорія:Новоісторична Туреччина]]
[[Категорія:Історія України (1795–1918)]]
[[Категорія:Новоісторичний Крим]]
[[Категорія:Новоісторична Франція]]
[[Категорія:1850-ті]]
[[Категорія:Події 30 березня]]
[[Категорія:Події 3 липня]]
[[Категорія:Конфлікти в 1853]]
[[Категорія:Конфлікти в 1854]]
[[Категорія:Конфлікти в 1855]]
[[Категорія:Конфлікти в 1856]]
[[Категорія:1854 в Україні]]
[[Категорія:1855 в Україні]]
[[Категорія:1856 в Україні]]
[[Категорія:Битви Кримської війни]]