Перегляд вихідного коду сторінки Леві-Бабович Товія Сімович

{{Архієрей
| ім'я               = Леві-Бабович Товія Сімович
| оригінальне ім'я   =טוביה בן שמחה לוי בבאװיץ
| ім'я при народженні               =
| оригінальне ім'я при народженні   =
| портрет            =Леві-Бабович Товія Сімович.jpg 
| ширина портрету    =
| підпис             =
| титул              =[[Каїр]]ський [[Караїмізм|караїмський]] [[Хамам]]
| порядок            =
| церква             =
| громада            =
| обрання            =
| інтронізація       =
| коронація          =
| періодпочаток      =[[1934]]
| періодкінець       =[[1956]]
| попередник         =А. Авраам-Оглу
| наступник          =
|зречення           =
 |коментар            = 
|прапор           =

|титул_2              = Старший [[газзан]] в [[Севастополь|Севастополі]]
 |порядок_2            = 
 |церква_2            = 
 |обрання_2           = 
 |інтронізація_2       = 
 |періодпочаток_2       = [[1911]]
 |періодкінець_2        = [[1931]]
 |попередник_2     = Авраам Мойсейович Азар'євич
 |наступник_2           =

|титул_3              =Молодший [[газзан]] в [[Феодосія|Феодосії]]
 |порядок_3            = 
 |церква_3            = 
 |обрання_3           = 
 |інтронізація_3       = 
 |періодпочаток_3       = [[1904]]<ref>ГААРК, ф. 241, оп. 1, д. 948 − Об утверждении Т. С. Леви в должности младшего газзана Феодосийской караимской синагоги.</ref>
 |періодкінець_3        = [[1911]]
 |попередник_3     = [[Катик Арон Ілліч|Арон Катик]]
 |наступник_3           =
 
| освіта             =
| науковий ступінь   =
| професія           =
| діяльність         =
| національність     =[[караїм]]
| тезоіменитство     =
| дата народження    = 1879
| місце народження   =[[Бахчисарай]], [[Російська імперія]]
| дата смерті        = 1956
| місце смерті       =[[Каїр]], [[Республіка Єгипет (1953–1958)|Республіка Єгипет]]
| похований          =
| династія           =
| батько             =Сімха Юфудович Леві
| мати               =Акбіке Юфудівна Оксюз
| дружина            =Мільке Веніамінівна Туршу
| діти               =Веніамін (Віктор)
| прийняття чернецтва=
| сан                =
| хіротонія          =
| кардинал           =
| автограф           =
| монограма          =
| нагороди           =
| Commons            =
}}

'''Товія Сімович Леві-Бабович''' (до 1918 року '''Леві'''; {{lang-hbo|  טוביה בן שמחה לוי בבאװיץ}} ''Товія бен Сімха Леві Бабович''; [[1879]], [[Бахчисарай]]&nbsp;— [[1956]], [[Каїр]])&nbsp;— [[караїм]]ський громадський і релігійний діяч, богослов, дослідник минулого караїмів.

== Біографія ==
Товія Леві-Бабович народився в Бахчисараї в бідній караїмській сім'ї. Навчався у відомого караїмського теолога і вченого [[Султанський Ісаак Мордехайович|Ісаака Султанського]], а потім у трикласному міському училищі. Мав звання «ербі». Самостійно займався вивченням російської, староєврейської, арамейської, кримськотатарської, турецької, арабської, німецької і перської мов і літератур. По закінченню навчання він був призначений на посаду вчителя караїмської релігії в парафіяльних школах в Бахчисараї, а потім у Феодосії, де одночасно був призначений молодшим газзаном при старшому газзані Бабаджані Бабаєві. У 1911 році був запрошений на посаду старшого газзана у Севастополь, де прослужив до 1931 року. Брав участь у [[Перший національний караїмський з'їзд в Євпаторії|Першому національному караїмському з'їзді]] в [[Євпаторія|Євпаторії]] (1910), де відстоював неприпустимість шлюбів між кровними родичами. Серед відомих учнів Леві-Бабовича&nbsp;— караїмознавець і колекціонер [[Кокенай Борис Якович|Борис Кокенай]].

Видав серію робіт, серед яких: «Нарис походження караїмізму» (Севастополь, 1913), «Три сторінки з історії караїмів» (1926). Товія Леві-Бабович дотримувався синтетичної теорії походження караїмів<ref>{{Cite web |url=http://bakhtawiacademy.livejournal.com/6010.html |title=Гершом Киприсчи. Лекция 7. О караимской самоидентификации. Часть 3 |accessdate=19 серпня 2015 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20170425100032/http://bakhtawiacademy.livejournal.com/6010.html |archivedate=25 квітня 2017 |deadurl=yes }}</ref>. Він засуджував караїмський світський [[націоналізм]], вважаючи його наслідком низького рівня традиційної освіти і основною причиною зникнення караїмського народу<ref>[http://www.karaimskajazizn.estranky.cz/clanky/3.--------------------------------------------------------------------------------------------------------.html Письмо гахама Товия Симоновича Леви-Бабовича] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150214235359/http://www.karaimskajazizn.estranky.cz/clanky/3.--------------------------------------------------------------------------------------------------------.html |date=14 лютого 2015 }} Ананию Александровичу Зайончковскому.</ref>. Товія Леві-Бобович склав давньоєврейською та [[Караїмська мова|караїмською]] мовами кілька [[Елегія|елегій]] і віршів. Захищав у своїх працях ім'я [[Фіркович Авраам Самуїлович|Авраама Фірковича]].

Відомі його твори «Історія виникнення караїмізму», «Біблія як керівництво для естетичного і морального виховання людини», «Караїмське богослужіння», «Антропологія караїмів», «Золота колиска, або досвід осмислення легенди з життя караїмів у Чуфут-Кале у XIII&nbsp;ст.», неопубліковані «Про караїмізм в Іспанії», «Про польсько-литовських караїмів з нагоди 500-річного ювілею переселення їх у Литву», «До десятирічного ювілею Севастопольської караїмської кенаси», біографічні «І.&nbsp;М.&nbsp;Султанський», «Аарон бен Йосеф га-Рофе Старший», статті «Про Ананьї га-Насі як про проповідника об'єднання народів на ґрунті злиття релігій», «Свобода совісті та неофіти караїмської віри», «Виховання і війна», «Людина і мавпа», «Про відродження караїмської нації», «Дві красуні», «Мученик віри», «Кол Корі».

За радянської влади отримав оцінку «великого агітатора, що завжди знаходиться серед караїмів, користується серед них великим авторитетом і повагою, має вищу духовну освіту, і вважається вченим археологом <…> Вони (караїми) знаходяться під його впливом, завдяки чому не можуть ззовні отримувати належне поняття про лжевчення свого спритного, розумного і корисливого проповідника». У 1931 році був змушений поїхати до Сімферополя, кенаса була закрита.

Пізніше емігрував. Леві-Бабович, будучи Хахамом караїмської громади Єгипту, користувався великою повагою в Єгипті. На його похорон прийшли<ref>{{Cite web |url=http://www.caraimica.org/document/165 |title=Леви-Бабович, Товия Симович — Виртуальный караимский музей |accessdate=19 серпня 2015 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20131224113002/http://www.caraimica.org/document/165 |archivedate=24 грудня 2013 |deadurl=yes }}</ref>: Амір Алай, радник президента Єгипту Насера, Каїм Макам, що представляв Міністерство внутрішніх справ Єгипту, Елі Шамон, що представляв Бюро губернатора Каїра, архієпископ католицької церкви Єгипту Юсуф Тавіль, Хахам Дувик від раббанської громади, шейх аль-Азар, консул Франції.

В [[Севастополь|Севастополі]] на караїмському кладовищі Леві-Бабовичу встановлений «йолджи таш»&nbsp;— [[кенотаф]].

== Сім'я ==
Товія Леві-Бабович мав брата Іммануїла (1885), вчителя російської мови, історії та географії в [[ОКДУ]], який загинув у 1916 році під час Першої світової війни. Також у Леві-Бабовича були брати Мордехай (Марк), Ілля і сестра Анна.

Дружина Мільке Веніамінівна (уродж. Туршу)<ref>{{Cite web |url=http://karaimbook.com/?p=537 |title=Леви-Бабович, Товия Симович |accessdate=19 серпня 2015 |archive-date=13 лютого 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160213092206/http://karaimbook.com/?p=537 }}</ref> померла в листопаді 1922 від [[Черевний тиф|черевного тифу]].

Син Віктор (Веніамін) (1919), учасник Німецько-радянської війни, пропав безвісти у вересні 1941 року<ref>{{Cite web |url=http://obd-memorial.ru/html/info.htm?id=7231443 |title=В электронном банке документов ОБД «Мемориал» (архивные материалы ЦАМО, ф. 58, оп. 18004, д. 1854) |accessdate=19 серпня 2015 |archive-date=4 березня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160304104322/http://obd-memorial.ru/html/info.htm?id=7231443 }}</ref><ref>[http://obd-memorial.ru/html/info.htm?id=1050344665 В электронном банке документов ОБД «Мемориал»]</ref>.

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Джерела ==
* [[Єльяшевич Борис Саадійович|Ельяшевич Б. С.]] Леви (он же Леви-Бабович) Товия Симович // Караимский биографический словарь (от конца XVIII&nbsp;в. до 1960 г.) / Караимы. Материалы к серии «Народы и культуры»; под ред. М.&nbsp;Н.&nbsp;Губогло, А.&nbsp;И.&nbsp;Кузнецова, Л.&nbsp;И.&nbsp;Миссоновой. {{М.}}, 1993. Вып. XIV, кн. 2,&nbsp;— С.120−122. {{ref-ru}}
* Ельяшевич Б.&nbsp;С.&nbsp;Леви (Леви-Бабович) Иммануил Симович // там же.&nbsp;— С.120. {{ref-ru}}
* Ельяшевич В.&nbsp;А.&nbsp;Хранитель талисмана жизни. О судьбе караимского газзана в Советской России // Известия Духовного Управления религиозных организаций караимов Украины.&nbsp;— Евпатория, 2014.&nbsp;— №&nbsp;12 (21).&nbsp;— С.17−21.{{ref-ru}}
* [http://www.jazyszlar.karaimi.org/index.php?m=7&p=338 Z życia Karaimów zagranicą : Kair] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131224110755/http://www.jazyszlar.karaimi.org/index.php?m=7&p=338 |date=24 грудня 2013 }} // [[Myśl Karaimska]].&nbsp;— Wilno, 1936.&nbsp;— Т. 11, №&nbsp;11.&nbsp;— С.120−121. {{ref-pl}}

== Посилання ==
* [https://web.archive.org/web/20131224113002/http://www.caraimica.org/document/165 Леви-Бабович, Товия Симович] // Виртуальный караимский музей {{ref-ru}}

{{Бібліоінформація}}

{{ВП-Портали|Юдаїзм}}

[[Категорія:Уродженці Бахчисарая]]
[[Категорія:Газзани]]
[[Категорія:Гахами]]
[[Категорія:Померли в Каїрі]]
[[Категорія:Емігранти]]
[[Категорія:Караїмські богослови]]
[[Категорія:Богослови за алфавітом]]