Перегляд вихідного коду сторінки Литвинова Рената Муратівна

{{Актор}}
{{Othernames|Литвинова}}

'''Рена́та Мура́тівна Литви́нова''' ({{н}} 12 січня 1967 р)&nbsp;— російська [[актор]]ка, [[драматург]]иня та [[режисер]]ка. Лауреатка [[Державна премія Росії|Державної премії Росії]] ([[2001]]) за [[роль]] у [[серіал]]і «Кордон. Тайговий роман».

== Біографія ==

Народилася [[12 січня]] [[1967]]&nbsp;р. в [[Москва|Москві]]. 

Закінчила [[Всесоюзний державний інститут кінематографії]] ([[1989]]).

Авторка [[сценарій|сценарію]] фільмів: «Ленінград. Листопад» ([[1990]], у [[співавторство|співавторстві]]), «Нелюбов» (фільм, [[1991]]), «Трактористи-И» ([[1992]], у співавторстві), «Принциповий та жалісливий погляд» ([[1995]]).

Знімалась у фільмах української режисерки [[Кіра Муратова|Кіри Муратової]] «Захоплення» ([[1993]], Лілія; Приз за найкращий акторський дебют і спеціальний приз спонсорів за найкращу жіночу роль МКФ «[[Кінотавр]]», [[1994]], «Вікно в Європу» (Виборг, [[1994]]) «Ніка-94»), «Три історії» ([[1997]], новела «Офелія», авторка сценарію), «[[Настроювач]]», «Два в одному», «Мелодія для шарманки», «Вічне повернення».

Серед повнометражних художніх стрічок режисерки такі фільми як: «Богиня: як я покохала» ([[2004]]), «Остання казка Рити» ([[2012]]), «Північний вітер» ([[2021]]). В усіх трьох стрічках Литвинова є режисеркою, авторкою сценарію та виконавицею головної ролі.
Також у 2008 році був випущений повнометражний музичний фільм «Зелений театр в Земфірі». Фільм був повністю побудований на відеоматеріалах одного концерту [[Земфіра|Земфіри]].

25 лютого 2022 року, після початку [[Російське вторгнення в Україну (2022)|повномасштабного наступу Росії на Україну]], Рената Литвинова опублікувала на своїй сторінці [[Instagram]] повідомлення «[[Нет войне!|Ні війні]]».<ref>https://www.instagram.com/p/CaX2XZitdeQ/</ref> Згодом вона покинула Росію, а її заплановані спектаклі у Санкт-Петербурзі були скасовані.<ref>Ольга Либгардт. [https://www.kp.ru/putevoditel/serialy/svetskie-novosti/litvinova-ogoroshila-priznaniem/ Рената Литвинова огорошила признанием: «Не приеду… И прошу прощения»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220327143840/https://www.kp.ru/putevoditel/serialy/svetskie-novosti/litvinova-ogoroshila-priznaniem/ |date=27 березня 2022 }} // ''KP.ru'', 25.03.2022. {{ref-ru}}</ref>

23 квітня 2022 року опублікувала відео «Когда же Вы наконец поймёте?» з антивоєнною піснею «Sag mir wo die Blumen sind», яку в свій час виконувала [[Марлен Дітріх]].

19 травня 2022 року [[Земфіра]] випустила антивоєнну пісню «Мясо», відеоряд до якої складався повністю з ілюстрацій російського вторгнення в Україну. Роботи до відеоряду виконала Рената Литвинова.

Наразі проживає у [[Париж|Парижі]].

== Особисте життя ==
Перший чоловік Литвинової - кінопродюсер Олександр Антипов (нар. [[1970]]). Пара одружилась у [[1996]] році. Проте вже через рік, у [[1997]], вони розлучились.

Вдруге Рената Литвинова вийшла заміж у [[2001]] році. Її чоловіком став бізнесмен Леонід Добровський (нар. у [[1965]]).

У [[2002]] році у пари народилася донька Уляна.

у [[2007]] році шлюб розпався. Після розлучення донька Уляна залишилася з Литвиновою.

Уляна Леонідівна Добровська навчалася у Франції, а згодом вступила на факультет [[мода|моди]] у Королівську академію витончених мистецтв у [[Антверпен|Антверпені]]. Вона також знімається у короткометражних та повнометражних фільмах Ренати.

У березні 2021 року на [[Youtube]]-каналі Tatler Russia вийшла програма «Детектор брехні», де Рената Литвинова зробила [[камінг-аут]] як [[бісексуалізм|бісексуалка]].<ref>{{Cite web|title=Рената Литвинова призналась в бисексуальности: Кино: Культура: Lenta.ru|url=https://lenta.ru/news/2021/03/14/renata/|website=web.archive.org|date=2021-03-16|accessdate=2023-07-05|archive-date=2021-03-16|archive-url=https://web.archive.org/web/20210316044718/https://lenta.ru/news/2021/03/14/renata/}}</ref>

З березня 2022 року проживає з [[Земфіра|Земфірою]] у Парижі.<ref>{{Cite web|title=Земфіра, яка засудила війну, отримала французьке громадянство - ЗМІ|url=https://www.unian.ua/lite/stars/osudivshaya-voynu-zemfira-poluchila-francuzskoe-grazhdanstvo-smi-12277104.html|website=www.unian.ua|accessdate=2023-07-05|language=uk}}</ref>

== Примітки ==
{{reflist}}

== Література ==
* ''Плахов А.'' Мания стиля, или Тоска Ренаты Литвиновой // Советский зкран. 1998. №&nbsp;1.&nbsp;— С.26—29.
* Кинословарь. Т.2. СПб., 2001.&nbsp;— С.181-182.

{{Бібліоінформація}}

[[Категорія:Персоналії за алфавітом]]
[[Категорія:Російські драматурги]]
[[Категорія:Випускники ВДІК]]
[[Категорія:Співаки та співачки Росії]]
[[Категорія:Діячі російської культури, що підтримали Україну]]
[[Категорія:Діячки культури, що підтримали Україну]]