Перегляд вихідного коду сторінки Малоріченське

{{Село України
 | назва           = Малоріченське / Кючук-Озен
 | колишня назва   = Кючук-Озен, Мікро-Потам
 | область         = [[Автономна Республіка Крим]]
 | район           = [[Алуштинська міська рада]]
 | рада            = [[Малоріченська сільська рада]]
 | зображення         =Malorichenske.jpg
 | зображення_розмір  =
 | зображення_підпис  =Панорама села влітку
 | код КОАТУУ      = 0110392101
 | розташування    =
 | mapx            =
 | mapy            =
 | засновано       =
 | населення       = 1 251
 | територія       =
 | ref-територія   =
 | площа           =
 | ref-площа       =
 | щільність       =
 | висота          =
 | ref-висота      =
 | водойма         = річка [[Орта-Узень]]
 | поштовий індекс = 98520
 | телефонний код  = 6560
 | координати      =  {{coord|44|45|33|N|34|33|29|E|scale:30000|display=inline,title}}
   | lat_deg = 44 || lat_min = 45 || lat_sec = 33
   | lon_deg = 34 || lon_min = 33 || lon_sec = 29
 | адреса          = 98520, Автономна Республіка Крим, Алуштинська міськрада, с. Малоріченське, вул. Комсомольска
 | облікова картка = [http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=11.04.2015&rf7571=1221 Малоріченське]
 | прапор          =
 | герб            =
 | відстань о      =
 | ref-відстань о  =
 | відстань р      = 25
 | ref-відстань р  =
 | станція         =
 | відстань ст     =
}}
[[Файл:Храм Святителя Николая в Крыму.jpg|thumb|right|290px|Вигляд на село Малоріченське із [[Храм Святителя Миколи Мірлікійського|Храму Святителя Миколи Мірлікійського]]]]
'''Малорі́ченське''' або '''Кючю́к-Озе́н''' ({{lang-crh|Küçük Özen}})&nbsp;— [[село]] в [[Україна|Україні]], підпорядковане [[Алуштинська міська рада|Алуштинській міській раді]] [[Автономна Республіка Крим|Автономної Республіки Крим]].

== Географія ==
Селом протікає річка [[Орта-Узень]].
== Загальний опис ==
Розташоване на [[Південний берег Криму|південному березі Криму]], у курортній зоні, центр сільської ради.

У селі розвинене [[виноробство]], є декілька [[пансіонат]]ів.

Село розташоване за 25 кілометрів на північний схід від [[Алушта|Алушти]]. Траса, яка одночасно є і центральною вулицею Малоріченського проходить прямо над [[пляж]]ем шириною 30-50 метрів. В селі є багато пансіонатів з спортивними і дитячими майданчиками.

До [[1945]] року називалося '''Кючук-Озен''', {{lang-crh|Küçük Özen}}, а до виселення [[Греки|греків]] із [[Крим]]у [[1778]] року&nbsp;— '''Мікро-Потам'''. Обидві назви означають «маленька річка» у перекладі з [[Кримськотатарська мова|кримськотатарської]] та [[Грецька мова|грецької]] мов відповідно.

== Археологічні розвідки ==
Територія нинішнього Малоріченського і прилеглих до нього сіл була заселена ще в добу [[неоліт]]у. Про це свідчать численні знахідки [[Кремінь|кремінних]] знарядь. На околиці [[Сонячногірське|Сонячногірського]] зберігся могильник [[Таври (плем'я)|таврів]]. У [[IX]]—[[X (століття)|X]] ст. на ці землі прийшли вихідці з [[Візантія|Візантії]]. Вони й заснували тут перші поселення. Спочатку село мало [[Грецька мова|грецьку]] назву&nbsp;— Мікропотамос (в перекладі&nbsp;— Мала Річка), пізніше&nbsp;— [[Кримсько-татарська мова|татарську]]&nbsp;— Кучук-Узень. На околицях і поблизу сіл [[Генеральське|Генеральського]] і Сонячногірського до нашого часу уціліли залишки 5 [[Середньовіччя|середньовічних]] поселень, замку, монастиря й могильника.

== Історія ==
У [[XIII]]&nbsp;ст., коли [[Крим]] захопили [[Монгольська навала на Русь|монголо-татари]], місцеві жителі сплачували їм [[Данина|данину]]. У [[XIV]]&nbsp;ст. село опинилося під владою [[Генуезька республіка|генуезців]], а після загарбання півострова [[Османська імперія|турками]], протягом трьох століть (з [[1475]] по [[1774]] рік) воно входило до коронних володінь турецького султана.

Після того, як Крим став незалежним від Туреччини, [[Ґераї|кримський хан]] віддав Кучук-Узень разом з іншими 18 селами на відкуп своїм близьким. Це ще більше погіршило становище жителів. Крім ханських податків, вони повинні були сплачувати побори ще й відкупникам. [[1779]] року значна частина [[Православ'я|християн]] переселилася в [[Приазов'я]] і на [[Дон]]. На той час у селі було 11, а на початку [[XIX]]&nbsp;ст.&nbsp;— 27 дворів, де проживало 106 чоловік. У середині XIX&nbsp;ст. власником земель, розташованих у долині річки Кучук-Узені, став поміщик Княжевич. У селі тоді налічувалося 43 двори і 268 жителів.

За даними на [[1864]] рік у казенному татарському селі ''Кучук-Узень'' [[Ялтинський повіт|Ялтинського повіту]] [[Таврійська губернія|Таврійської губернії]] мешкало 268 осіб (134 чоловічої статі та 134&nbsp;— жіночої), налічувалось 54 дворових господарства, існувала мечеть<ref>{{ТГ-СНМ-1865|1597}}</ref>.

Станом на [[1886]] у колишньому державному селі [[Алуштинська волость|Алуштинської волості]] мешкало {{formatnum:433}} {{МНОЖИНА:433|особа|особи|осіб}}, налічувалось 76 дворових господарств, існували православна церква, мечеть, каплиця<ref>{{ВВСЕР-8-1886}}</ref>.

{{Перепис-1897|+|482|388|||||||837}}<ref>{{НМРИ-500-1905|1-218}}</ref>.

== Населення ==

Динаміка чисельності населення:

* [[1805]] рік&nbsp;— 106 осіб (усі [[кримські татари]])
* [[1926]] рік&nbsp;— 1428 осіб (1381 кримських татар, 67 [[Росіяни|росіян]], 5 [[українці]]в)
* [[1939]] рік&nbsp;— 1355 осіб
* [[1989]] рік&nbsp;— 1280 осіб
* [[2001]] рік&nbsp;— 1251 осіб<ref>{{Cite web |url=http://pop-stat.mashke.org/ukraine-census-2001/avtonomna_respublika_krym.htm |title=Населення населених пунктів Автономної Республіки Крим за даними перепису 2001 року |accessdate=9 лютого 2014 |archive-date=7 вересня 2014 |archive-url=https://www.webcitation.org/6SPSk0MOk?url=http://pop-stat.mashke.org/ukraine-census-2001/avtonomna_respublika_krym.htm }}</ref>

Мовний склад населення села був таким<ref>{{Cite web |url=http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/varval.asp?ma=19A050501_02_001&ti=19A050501_02_001.%20%D0%EE%E7%EF%EE%E4%B3%EB%20%ED%E0%F1%E5%EB%E5%ED%ED%FF%20%E7%E0%20%F0%B3%E4%ED%EE%FE%20%EC%EE%E2%EE%FE%2C%20%C0%E2%F2%EE%ED%EE%EC%ED%E0%20%D0%E5%F1%EF%F3%E1%EB%B3%EA%E0%20%CA%F0%E8%EC%20%281%2C2%2C3%2C4%29&path=..%2FDatabase%2FCensus%2F05%2F01%2F&lang=1&multilang=uk |title=Розподіл населення за рідною мовою, Автономна Республіка Крим |accessdate=16 березня 2022 |archive-date=26 червня 2013 |archive-url=https://www.webcitation.org/6HeeVATJt?url=http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/varval.asp?ma=19A050501_02_001 }}</ref>:

{| align="left" class="standard"
|+
! |Мова
! |Число ос.
! |Відсоток
|-----
| [[українська мова|українська]]
| 98
| 7,83
|-----
| [[російська мова|російська]]
| 1069
| 85,45
|-----
| [[Кримськотатарська мова|кримськотатарська]]
| 80
| 6,39
|-----
| [[Молдавська мова|молдавська]]
| 1
| 0,08
|-----
| [[Вірменська мова|вірменська]]
| 1
| 0,08
|+
|}
{{-}}

== Відомі люди ==
* [[Джамала]]&nbsp;— українська співачка й акторка [[Кримські татари|кримськотатарського]] та [[Вірмени|вірменського]] походження. Переможниця міжнародних пісенних конкурсів [[Нова хвиля 2009|«Нова хвиля» 2009 року]] та [[Пісенний конкурс Євробачення 2016|Євробачення 2016 року]].
* В селі мешкав і працював [[Олексій Олексійович Діжа]]&nbsp;— повний кавалер [[орден Слави|ордена Слави]]. На його честь названа одна з вулиць села.
* Село відвідував [[Михайло Коцюбинський|М. Коцюбинський]]&nbsp;— видатний український письменник.<ref>{{Cite web |url=http://forostoday.com.ua/publications/18/490/ |title=Михаил Коцюбинский вернулся в Симеиз. |accessdate=2 вересня 2015 |archive-date=22 грудня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20151222104414/http://forostoday.com.ua/publications/18/490/ }}</ref>

== Пам'ятні місця ==
* [[Музей катастроф на водах]]
* Пам'ятний камінь відомому кримському [[балетмейстер]]у [[Джемілєв Акім|Акіму Джемілєву]]
* [[Храм Святителя Миколи Мірлікійського]]

== Цікавий факт ==
У селі встановлено вітряк, який живить базові станції (вежі) компанії [[МТС Україна|Vodafone]]. Їх потужність 7,5 КВт. Це дозволяє економити до 24 тонн дизельного палива на рік<ref>{{Cite web |url=http://company.mts.com.ua/ukr/guard_of_environment.php |title=Архівована копія |accessdate=1 березня 2014 |archive-date=26 лютого 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140226153138/http://company.mts.com.ua/ukr/guard_of_environment.php }}</ref>.

== Посилання ==
{{reflist|1}}

== Джерела ==
{{commonscat|Malorechenskoe}}
* [http://imsu-krym.com/mista-i-sela-krymskoi-oblasti/alushta/malorichenske.html Малоріченське&nbsp;— Інформаційно-пізнавальний портал | Кримська область у складі УРСР] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130929125220/http://imsu-krym.com/mista-i-sela-krymskoi-oblasti/alushta/malorichenske.html |date=29 вересня 2013 }} (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том&nbsp;— Історія міст і сіл Української РСР. Кримська область.&nbsp;— К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970.&nbsp;— 992 с.)
==Література==
* Горный Крым. Атлас туриста / ГНПП «Картографія», Укргеодезкартографія ; ред.: Д.&nbsp;И.&nbsp;Тихомиров, Д.&nbsp;В.&nbsp;Исаев, геоинформ. подгот. Е.&nbsp;А.&nbsp;Стахова.&nbsp;— К. : ДНВП «Картографія», 2010.&nbsp;— 112&nbsp;с.
{{Алушта}}

[[Категорія:Села Автономної Республіки Крим]]
[[Категорія:Південне узбережжя Криму]]