Перегляд вихідного коду сторінки Месіт

{{Населений пункт}}
'''Месіт''' (після 1948 року '''Защитне'''; [[Кримськотатарська мова|крим]].: <span lang="crh" style="font-style:italic;">Mesit, Месит</span>)&nbsp;— ліквідоване село в [[Джанкойський район|Джанкойському районі]] [[Республіка Крим|Республіки Крим]], що розташовувалося на південному сході району, в степовій частині Криму, приблизно на рівній відстані від сучасних сіл [[Майське (Джанкойський район)|Майське]] та [[Польове (Джанкойський район)|Польове]]<ref>{{Cite web|url=http://etomesto.ru/map-krym_genshtab1941/?x=34.520651&y=45.599454|title=Карта генштаба РККА Крыма, 1 км.|date=1941|publisher=ЭтоМесто.ru|accessdate=2019-05-20|archivedate=2016-04-04|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160404220919/http://www.etomesto.ru/map-krym_genshtab1941/?x=34.520651&y=45.599454|deadurl=no}}</ref>.

=== Динаміка чисельності населення ===
{{Multicol|50%}}
* [[1805]]&nbsp;— 132 ос.<ref name="Лашков"/>
* [[1864]]&nbsp;— 16 ос.<ref name="Список"/>
* [[1889]]&nbsp;— 71 ос.<ref name="1889 года"/>
* [[1892]]&nbsp;— 19 ос.<ref name="Календарь"/>
{{Col-break}}
* [[1900]]&nbsp;— 121 ос.<ref name="Календарь и Памятная"/>
* [[1915]]&nbsp;— 54/46 ос.<ref name="Андриевский"/><ref>Первая цифра&nbsp;— приписное население, вторая&nbsp;— временные.</ref>
* [[1926]]&nbsp;— 102 ос.<ref name="Коллектив"/>
{{Col-end}}

== Історія ==
Перша документальна згадка села зустрічається в ''Камеральному Описі Криму''… 1784 року, судячи з якого, в останній період [[Кримський ханат|Кримського ханства]] Меїт входив до Насівського [[кадилик]]а Карасубазарського [[Каймакам|каймаканства]]. Після [[Анексія Кримського ханства|анексії Кримського ханства Росією]] (8) 19 квітня 1783 року<ref>{{Книга
|автор = Сперанский М.М. (составитель)
|частина = Высочайшій Манифестъ о принятіи полуострова Крымскаго, острова Тамана и всей Кубанской стороны, подъ Россійскую Державу (1783 г. Апрѣля 08)
|посилання частина = https://russportal.ru/index.php?id=russia.manifest1783_04_08_01
|заголовок = Полное собрание законов Российской Империи. Собрание Первое. 1649—1825 гг.
|оригінал = 
|посилання = 
|відповідальний = 
|видання = 
|місце = СПб.
|видавництво = Типография II Отделения Собственной Его Императорского Величества Канцелярии
|рік = 1830
|том = XXI
|сторінки = 
|сторінок = 1070
}}</ref>, (8) 19 лютого 1784 року, іменним указом [[Катерина II|Катерини II]] [[Сенат Російської імперії|сенату]], на території колишнього Кримського Ханства була утворена [[Таврійська область]] і село було приписано до [[Перекопський повіт|Перекопського повіту]]{{Sfn|Гржибовская|1999|місце=Указ Екатерины II об образовании Таврической области. 8 февраля 1784 года, стр. 117}}. Після [[Павло I|Павловських]] реформ, з 1796 по 1802 рік, входило до [[Перекопський повіт (Новоросійська губернія)|Перекопського повіту]] [[Новоросійська губернія|Новоросійської губернії]]<ref>[https://ru.wikisource.org/wiki/Полное%20собрание%20законов%20Российской%20империи%20(Сперанский)/Собрание%20первое/17634 О новом разделении Государства на Губернии. (Именный, данный Сенату.)]</ref>. За новим адміністративним поділом, після створення 8 (20) жовтня 1802 [[Таврійська губернія|Таврійської губернії]]{{Sfn|Гржибовская|1999|місце=Из Указа Александра I Сенату о создании Таврической губернии, с. 124}}, Месіт був включений до складу [[Таганашмінська волость|Таганашмінської волості]] Перекопського повіту.

За ''Відомістю про всі селища в Перекопському повіті, що складаються зі свідченням у якій волості скільки числом дворів і душ… від 21 жовтня 1805'' в селі ''Мечит'' вважалося 19 дворів, 130 [[Кримські татари|кримських татар]] і 2 [[ясир]]ів<ref name="Лашков">Лашков Ф. Ф. Сборник документов по истории Крымско-татарского землевладения. // Известия таврической учёной комиссии / А.И. Маркевич. — Таврическая учёная архивная комиссия. — Симферополь: Типография Таврического губернского правления, 1897. — Т. 26. — С. 120.</ref>. На військово-топографічній карті генерал-майора Мухіна 1817 року село Месіт позначено з 13 дворами<ref>{{Cite web|url=http://www.archmap.ru/1817/33-a3-3.jpg|title=Карта Мухина 1817 года.|publisher=Археологическая карта Крыма|accessdate=2015-03-19|language=|archivedate=2015-09-23|archiveurl=https://web.archive.org/web/20150923173410/http://www.archmap.ru/1817/33-a3-3.jpg|deadurl=no}}</ref>. Після реформи волосного поділу 1829 року Месіт, згідно з ''«Відомістю про казенні волості Таврійської губернії 1829 року»'', віднесли до [[Башкирицька волость|Башкирицької волості]] (перейменованої з Таганашмінської){{Sfn|Гржибовская|1999|місце=Ведомость о казённых волостях Таврической губернии 1829 г. с. 136}}. На карті 1836 в селі 22 двори<ref>{{Cite web|url=https://vivaldi.nlr.ru/cm000070062/view/?#page=145|title=Топографическая карта полуострова Крыма : со съёмки полк. Бетева 1835-1840 г.|publisher=Российская Национальная Библиотека|accessdate=2021-03-30|archivedate=2021-04-09|archiveurl=https://web.archive.org/web/20210409181519/https://vivaldi.nlr.ru/cm000070062/view/#page=145|deadurl=no}}</ref>, як і на карті 1842 року<ref>{{Cite web|url=http://www.archmap.ru/1842/42-5-1.jpg|title=Карта Бетева и Оберга. Военно-топографическое депо, 1842 г.|publisher=Археологическая карта Крыма|accessdate=2015-03-22|language=|archivedate=2015-09-23|archiveurl=https://web.archive.org/web/20150923173623/http://www.archmap.ru/1842/42-5-1.jpg|deadurl=no}}</ref>.

У 1860-х роках, після [[Земська реформа|земської реформи]] [[Олександр II (російський імператор)|Олександра II]], село приписали до [[Байгончецька волость|Байгончецької волості]] того ж повіту. У ''«Списку населених місць Таврійської губернії за даними 1864»'', складеному за результатами VIII [[Ревізькі казки|ревізії]] 1864, Месіт (він же Колай-Месіт)&nbsp;— володарське татарське село, з 5 дворами, 16 жителями і мечеттю ''при колодязях''<ref name="Список">Таврическая губерния. Список населённых мест по сведениям 1864 г / М. Раевский (составитель). — Санкт-Петербург: Типография Карла Вульфа, 1865. — Т. XLI. — С. 76. — (Списки населенных мест Российской империи, составленные и издаваемые Центральным статистическим комитетом Министерства внутренних дел).</ref>. На карті 1865-76 року в селі Месіт відзначені 4 двори<ref>{{Cite web|url=http://www.archmap.ru/1876/3213/32-13-e.htm|title=Трехверстовая карта Крыма ВТД 1865—1876. Лист XXXII-13-е|publisher=Археологическая карта Крыма|accessdate=2015-03-25|language=|archivedate=2015-09-23|archiveurl=https://web.archive.org/web/20150923173801/http://www.archmap.ru/1876/3213/32-13-e.htm|deadurl=no}}</ref>. Згідно з ''«Пам'ятною книжкою Таврійської губернії за 1867 рік»'', село Месіт було покинуте жителями, в результаті еміграції кримських татар, особливо масової після [[Кримська війна|Кримської війни]] 1853—1856 років, до [[Османська імперія|Туреччини]] і лежало в руїнах. Згідно з енциклопедичним словником ''«Німці Росії»'', в 1867 в порожнє село, на 988 [[Десятина (одиниця площі)|десятин]] землі, заселилися [[Кримські німці|німці]] [[Лютеранство|лютерани]]<ref name="Немцы России">{{Книга: німці Росії: населені пункти і місця поселення: енциклопедичний словник}}</ref>.

Після затвердження 3 липня 1871 Олександром II ''Правила влаштування поселян-власників (колишніх колоністів)''<ref>[https://ru.wikisource.org/wiki/Высочайше%20утвержденные%20Правила%20об%20устройстве%20поселян-собственников. Высочайше утвержденные Правила об устройстве поселян-собственников (бывших колонистов), водворенных на казенных землях в губерниях: С.-Петербургской, Новгородской, Самарской, Саратовской, Воронежской, Черниговской, Полтавской, Екатеринославской, Херсонской и Таврической и в области Бессарабской.]</ref>, село приписали до німецької [[Ейгенфельдська волость (перекопський повіт)|Ейгенфельдської волості]]. У ''«Пам'ятній книзі Таврійської губернії 1889 року»'', за результатами Х ревізії 1887 року, в селі Месіт вважалося 9 дворів та 71 житель<ref name="1889 года">Вернер К.А. Алфавитный список селений // Сборник статистических сведений по Таврической губернии. — Симферополь: Типография газеты Крым, 1889. — Т. 9. — 698 с.</ref>.

Після земської реформи 1890 року село віднесли до [[Тотанайська волость|Тотанайської волості]]. За ''«…Пам'ятною книжкою Таврійської губернії на 1892 рік»'' у селі Месіт, приписаному тільки до волості, без [[Сільська община|сільського товариства]], було 19 жителів у 6 домогосподарствах<ref name="Календарь">{{Книга: Календар і Пам'ятна книжка Таврійської губернії на 1892 год|58|1}}</ref>. За ''«…Пам'ятною книжкою Таврійської губернії на 1900 рік»'' у Месіті зафіксовано 121 жителя у 18 дворах<ref name="Календарь и Памятная">{{Книга: Календар і Пам'ятна книга Таврійської губернії на 1900 рік|102—103|1}}</ref>, 1905&nbsp;— 60 і 1911 року&nbsp;— 78<ref name="Немцы России"/>. За ''Статистичним довідником Таврійської губернії.'' ''ч.'' ''Друга. Статистичний нарис, випуск п'ятий Перекопський повіт, 1915 рік'', у селі Месіт Тотанайської волості Перекопського повіту числилось 12 дворів з німецьким населенням у кількості 54 осіб приписних жителів та 46 «сторонніх»<ref name="Андриевский">Часть 2. Выпуск 4. Список населенных пунктов. Перекопский уезд // Статистический справочник Таврической губернии / сост. Ф. Н. Андриевский; под ред. М. Е. Бененсона. — Симферополь, 1915. — С. 52.</ref>.

Після встановлення в Криму Радянської влади за постановою Кримрівкому від 8 січня 1921 року №&nbsp;206 «Про зміну адміністративних кордонів» було скасовано волосну систему і у складі Джанкойського повіту було створено Джанкойський район<ref name="История">{{Cite web|url=http://dzhankoy.com.ua/publications/?IDpub=26|title=История Джанкойского района|publisher=|accessdate=2013-08-16|language=|archiveurl=https://web.archive.org/web/20130921054345/http://dzhankoy.com.ua/publications/?IDpub=26|archivedate=2013-09-21|deadurl=no}}</ref>. У 1922 повіти перетворили на округи. 11 жовтня 1923 року, згідно з постановою ВЦВК, до адміністративного поділу Кримської АРСР було внесено зміни, внаслідок яких округи було ліквідовано, основною адміністративною одиницею став Джанкойський район<ref name="ДЕЛЕНИЕ КРЫМА">{{Cite web|url=http://whp057.narod2.ru/krwm.htm|deadurl=yes|title=Административно-территориальное деление Крыма|publisher=|accessdate=2013-04-27|language=|archiveurl=https://archive.today/20130504105858/http://whp057.narod2.ru/krwm.htm|archivedate=2013-05-04}}</ref> і село включили до його складу. За ''Списком населених пунктів Кримської АРСР за Всесоюзним переписом 17 грудня 1926 року'', в селі Місіт (і Куремес Месіт (вакуф)) [[Нахімове|Мешеньської]] сільради Джанкойського району, числилося 22 двори, з них 20 селянських, населення становило 192 особи, з них становило 192 особи, з них 192 особи українців та 1 росіянин<ref name="Коллектив">{{Книга
|автор = Коллектив авторов (Крымское ЦСУ)
|заголовок = Список населенных пунктов Крымской АССР по всесоюзной переписи 17 декабря 1926 года
|посилання = https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/d/d1/Список_населенных_пунктов_Крымской_АССР.pdf
|місце = Симферополь
|видавництво = Крымское центральное статистическое управление.
|рік = 1927
|сторінок = 219
|сторінки = 40, 41
}}</ref>. На 1926 в селі діяла початкова школа, в період колективізації був створений колгосп «Гігант»<ref name="Немцы России"/>. Постановою [[Всеросійський центральний виконавчий комітет|ВЦВК]] ''«Про реорганізацію мережі районів Кримської АРСР»'' від 30 жовтня 1930 року, знову створено [[Біюк-Онларський район]]<ref>[https://ru.wikisource.org/wiki/Постановление%20ВЦИК%20РСФСР%20от%2030.10.1930%20о%20реорганизации%20сети%20районов%20Крымской%20АССР. Постановление ВЦИК РСФСР от 30.10.1930 о реорганизации сети районов Крымской АССР.]</ref> (раніше існував з 1921 року до 11 жовтня 1923 року<ref name="СПРАВКА">{{Cite web|url=http://tnu.podelise.ru/docs/index-225065.html|title=Историческая справка Симферопольского района|publisher=|accessdate=2013-05-27|language=|archiveurl=https://www.webcitation.org/6HU3HHCFL?url=http://tnu.podelise.ru/docs/index-225065.html|archivedate=2013-06-19}}</ref>), цього разу&nbsp;— як [[Кримські німці|німецький]] [[Національний район|національний]] і село увійшло до його складу<ref>{{Cite web|url=http://cidct.info/uk/publications/deport2/27.html|title=Биюк-Онларский немецкий район Крымской АССР|publisher=Центр інформації та документації кримських татар|accessdate=2013-08-21|language=|deadurl=yes|archiveurl=https://web.archive.org/web/20131211030019/http://cidct.info/uk/publications/deport2/27.html|archivedate=2013-12-11}}</ref>, а після утворення в 1935 році [[Колайський район|Колайського району]]<ref name="ДЕЛЕНИЕ КРЫМА" /> (перейменованого указом ВР РРФСР №&nbsp;621/6 від 14 грудня 1944 року в [[Колайський район|Азовський]]<ref name="rename-1944">[https://ru.wikisource.org/wiki/Указ%20Президиума%20ВС%20РСФСР%20от%2014.12.1944%20№%20621/6 Указ Президиума Верховного Совета РСФСР от 14 декабря 1944 года №&nbsp;621/6 «О переименовании районов и районных центров Крымской АССР»]</ref>)&nbsp;— передали в новий район. Незабаром після початку [[Німецько-радянська війна|Німецько-радянської війни]], 18 серпня 1941 кримські німці були виселені, спочатку до [[Ставропольський край|Ставропольського краю]], а потім до [[Сибір]]у і північного [[Казахстан]]у<ref>[https://ru.wikisource.org/wiki/Указ%20Президиума%20ВС%20СССР%20от%2028.08.1941%20о%20переселении%20немцев,%20проживающих%20в%20районах%20Поволжья Указ Президиума ВС СССР от 28.08.1941 о переселении немцев, проживающих в районах Поволжья]</ref>.

Після [[Кримська операція (1944)|очищення Криму]] від нацистів у квітні, 12 серпня 1944 року було прийнято постанову № ГОКО-6372с «Про переселення колгоспників у райони Криму»<ref>[https://ru.wikisource.org/wiki/Постановление%20ГОКО%20№%206372с%20от%2012.%2008.%2044%20г. Постановление ГКО от 12 августа 1944 года № ГКО-6372с «О переселении колхозников в районы Крыма»]</ref> та у вересні 1944 року до району приїхали перші новосели (27 сімей) із [[Хмельницька область|Кам'янець-Подільської]] та [[Київська область|Київської областей]], а на початку 1950-х років була друга хвиля переселенців з різних областей України<ref>{{Стаття|author=Сеитова Эльвина Изетовна|title=Трудовая миграция в Крым (1944–1976)|url=https://cyberleninka.ru/article/n/trudovaya-migratsiya-v-krym-1944-1976|видання=Ученые записки Казанского университета. Серия Гуманитарные науки|тип=журнал|date=2013|місяць=|число=|том=155|номер=3—1|pages=173—183|doi=|issn=2541-7738}}</ref>. З 25 червня 1946 року Месіт у складі Кримської області РРФСР<ref>[https://ru.wikisource.org/wiki/Закон%20РСФСР%20от%2025.06.1946%20Об%20упразднении%20Чечено-Ингушской%20АССР%20и%20о%20преобразовании%20Крымской%20АССР%20в%20Крымскую%20область Закон РСФСР от 25.06.1946 Об упразднении Чечено-Ингушской АССР и о преобразовании Крымской АССР в Крымскую область]</ref>. Указом Президії Верховної Ради РРФСР від 18 травня 1948 року, Месіт перейменували на Захисне<ref>[https://ru.wikisource.org/wiki/Указ%20Президиума%20ВС%20РСФСР%20от%2018.05.1948%20о%20переименовании%20населённых%20пунктов%20Крымской%20области Указ Президиума Верховного Совета РСФСР от 18.05.1948 о переименовании населённых пунктов Крымской области]</ref>. 26 квітня 1954 року Кримська область була [[Передача Кримської області зі складу РРФСР до складу УРСР|передана]] зі складу [[Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка|РРФСР]] до складу [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|УРСР]]<ref>[https://ru.wikisource.org/wiki/Закон%20СССР%20от%2026.04.1954%20О%20передаче%20Крымской%20области%20из%20состава%20РСФСР%20в%20состав%20Украинской%20ССР Закон СССР от 26.04.1954 О передаче Крымской области из состава РСФСР в состав Украинской ССР]</ref>. На 15 червня 1960 року село перебувало у складі Травневої сільради.

Указом Президії Верховної Ради УРСР «Про укрупнення сільських районів Кримської області» від 30 грудня 1962 року Азовський район було скасовано і село знову приєднали до Джанкойського{{Sfn|Гржибовская|1999|місце=Из Указа Президиума Верховного Совета Украинской ССР О внесении изменений в административное районирование Украинской ССР по Крымской области, с. 442}}<ref>{{Cite web|url=http://www.science.crimea.edu/zapiski/2007/geography/uch_20_1g/|title=Архивированная копия|accessdate=2019-05-27|archivedate=2015-09-24|archiveurl=https://web.archive.org/web/20150924095249/http://www.science.crimea.edu/zapiski/2007/geography/uch_20_1g/|deadurl=yes}}{{Cite web|url=http://www.science.crimea.edu/zapiski/2007/geography/uch_20_1g/|title=Архивированная копия|accessdate=2019-05-27|archivedate=2015-09-24|archiveurl=https://web.archive.org/web/20150924095249/http://www.science.crimea.edu/zapiski/2007/geography/uch_20_1g/|deadurl=yes}}</ref>. Село ліквідоване після червня 1977 року, оскільки згідно з довідником ''«Кримська область&nbsp;— 1977 рік»'' ще вважалося у складі Травневої сільради.

== Примітки ==
{{Reflist|2}}

== Література ==
* {{Книга
|заголовок = Административно-территориальные преобразования в Крыму. 1783—1998 гг. Справочник
|відповідальний = Под ред. Г. Н. Гржибовской
|посилання = http://www.soldat.ru/files/f/adm_terr_preobrazovania_v_krimu_1783_1998.part1.rar
|місце = Симферополь
|видавництво = Таврия-Плюс
|рік = 1999
|сторінок = 464
|ISBN = 966-7503-22-4
|ref = Гржибовская
}}

== Посилання ==
* {{Cite web|url=http://crimea-map.com.ua/map468184_0_0.htm|title=Карта Джанкойского района Крыма. Подробная карта Крыма - Джанкойский район|publisher=crimea-map.com.ua|accessdate=2015-04-24|language=|archiveurl=https://web.archive.org/web/20101122011814/http://crimea-map.com.ua/map468184_0_0.htm|archivedate=2010-11-22|deadurl=yes}}

[[Категорія:Сторінки з неперевіреними перекладами]]
[[Категорія:Історія Джанкойського району]]
[[Категорія:Колишні населені пункти Автономної Республіки Крим]]